Методи і форми організації екологічного виховання дітей дошкільного віку з вадами інтелектуального розвитку.

Методи і форми організації  екологічного виховання дітей дошкільного віку з вадами інтелектуального розвитку.

У роботі з дітьми дошкільного віку з вадами розвитку можна використовувати багато з тих методів і форм навчання й виховання, що застосовуються у загальній педагогіці, з урахуванням особливостей їх психічного розвитку і принципів корекційного навчання.

Найбільш доцільними в практиці екологічного виховання дошкільників з порушенням інтелекту визнані такі методи:

• безпосереднє спостереження за об'єктами та явищами природи;
• організація елементарної дитячої дослідницько-пошукової діяльності;
• дитяча діяльність природознавчого змісту, включаючи ігрову, трудову, художньо-продуктивну;
• бесіди екологічної спрямованості на основі дитячого досвіду, розглядання картин, перегляд телепередач і фільмів, ознайомлення з відповідними творами дитячої літератури, у тому числі малими фольклорними формами;
• організація проблемно-практичних ситуацій, словесно-логічні завдання, драматизація екологічних ситуацій засобами лялькового театру.

У методичній літературі всі методи, комплексне використання яких веде до підвищення екологічної вихованості дітей, розвитку екологічної спрямованості їх особистості, умовно поділяють на чотири групи:

Метод створення та підтримки необхідних умов життя для живих істот. Він спрямований на формування у дітей практичних умінь та навичок, забезпечувати їх усвідомлений характер. Зелена зона дошкільного закладу дозволяє організувати цілорічне утримання та вирощування рослин та тварин. Добрі результати у екологічному вихованні досягаються тоді, коли цей метод поєднується з проведенням дослідів та моделюванням.

Спостереження – метод чуттєвого пізнання природи. Він забезпечує безпосередній контакт з природою, живими об'єктами, навколишнім світом.

Спостереження – головний спосіб формування у дошкільників конкретних (сенсорних) уявлень про природу, основа образного мислення. Уявлення, отримані за допомогою спостереження, стають змістовною основою багатьох інших видів дитячої діяльності: ігрової, зображувальної, мовленнєвої, праці у природі. Звичайно, деякі недоліки розвитку у дошкільників з порушенням інтелекту процесів уваги, мислення й зорового сприймання зумовлюють і відповідні особливості застосування спостереження як методу їх навчання.

Метод відображення природи – це робота з календарем природи, знайомство з образотворчою продукцією, сприйняття творів мистецтва ( художніх картин, музичних та літературних творів), - дозволяє уточнити, закріпити та розширити уявлення дітей отримані під час безпосереднього контакту з природою.

Словесно-літературний метод виділяється у самостійний із «метода відображення природи» в силу великої специфіки мовленнєвої діяльності. Слово в тій чи іншій формі та ступені супроводжує будь-яку діяльність. Використання словесних методів у навчанні та вихованні дітей з особливими потребами, як відомо, ускладнено рівнем їх пізнавально-мовленнєвого розвитку і звичайно не застосовується в ізольованому варіанті, без поєднання з іншими методами. Найбільш ефективно словесні методи й прийоми використовуються у старших вікових групах.

Добре зарекомендував себе у системі екологічного виховання і так званий «метод проектів», як універсальний спосіб впливу на інтелектуальну, емоційно-чуттєву та вольову сферу дитини. Як відмічається в сучасних педагогічних розробках, метод проектів є методом практичної цільової дії, він відкриває великі можливості для формування особистого життєвого досвіду дитини в процесі взаємодії з оточуючим світом і є педагогічною технологією, що актуалізує позицію дитини в педагогічному процесі. Він базується на дитячих процесах та інтересах, вікових та індивідуальних особливостях з урахуванням рівня пізнавальної активності дітей та ступеню їх дефекту. Зазначені характеристики дозволяють застосовувати метод проектів у роботі з розумово відсталими дітьми дошкільного віку.

Кожний проект має чітку структуру, що включає:

1. Визначення мети проекту (або його конкретного етапу).
2. Розробка проекту – план діяльності для досягнення поставленої мети.
3. Виконання проекту.
4. підведення підсумків виконання проекту, визначення нових завдань для наступного етапу.

При навчанні дошкільників із зниженим інтелектом також можлива реалізація деяких проектів, зокрема, таких, як: «Прикрась оточуючий світ» - коли діти через спостереження підводяться до висновку, що вони самі можуть прикрасити оточуючий світ – прибрати на своїй ділянці, спільно з дорослими виготовити для неї прикраси; посадити квіти та доглядати за ними; «Книга скарг та пропозицій» - діти після розглядання спеціально підібраних малюнків визначають предмети, які приносять користь чи шкоду оточуючому світу і заповнюють ними різні розділи альбому; «Бережіть воду» - коли дітям дають можливість переконатися у цінності води і ознайомлюють із зрозумілими, очевидними та доступними для них засобами економного використання води.

Екологічне виховання дітей має бути не епізодичним, а глибоко продуманим, систематичним , цілеспрямованим. Для успішної реалізації завдань екологічного виховання крім використання з цією метою ефективних методів, має значення також його правильна організація – забезпечення сприятливих умов, застосування оптимальних форм роботи. З точки зору екологічної освіти, у дошкільному закладі повинні бути створені умови для:

• пізнавального розвитку дитини (це створення умов для пізнавальної діяльності, можливостей для експериментів з природним матеріалом, систематичні спостереження у природі, пошук відповідей на питання);
• еколого-естетичного розвитку дитини (розвиток вміння бачити красу природи, різноманітність її барв і форм);
• оздоровлення дитини (використання екологічно безпечних матеріалів для оформлення інтер'єрів, оцінка екологічної ситуації території дошкільного закладу, створення умов для занять, екскурсії на свіжому повітрі);
• формування моральних якостей дитини (створення умов для догляду за живими об'єктами і спілкування з ними, виховання почуття відповідальності за стан навколишнього середовища);
• формування екологічно правильної поведінки (розвиток навичок раціонального природного використання, екологічно грамотної поведінки в природі і в побуті);
• екологізація різних видів діяльності дитини (умови для самостійних ігор з природним матеріалом, використання природного матеріалу на заняттях і т.д.).

У відповідності з діяльнісним підходом до спеціального (корекційного) дошкільного матеріалу та організація екологічної освіти розумово відсталих дошкільників мають бути спрямовані на реалізацію тих можливостей дитини, які формуються та проявляються в притаманних їй видах діяльності: пізнавальній, ігровій, трудовій, продуктивній, художньо-мовленнєвій.

Важливою умовою екологічного виховання є створення для дітей відповідного розвивального предметного середовища. Екологізація предметного середовища в спеціальних дошкільних закладах повинна сприяти реалізації всіх складових змісту екологічного виховання: пізнавального морально-ціннісного, діяльнісного.

Як обов'язковий і вдалий елемент еколого-розвивального предметного середовища зарекомендувала себе так звана «екологічна стежина». Вона прокладається на території дошкільного закладу, проходить через город, квітник, сад. На ній влаштовуються тематичні ділянки: «Зелені старожили» - це ялинки, інші дерева й кущі, за якими діти мають змогу спостерігати на протязі року; «Пташине царство» - розташовані на деревах гнізда птахів, шпаківні, годівниці; «Зелена аптека» - місце з висадженими лікарськими рослинами, з яких дітям заварюють цілющі чаї на протязі року» «Наш город;, ;Наш сад» - де діти стежать за розвитком рослин, разом з дорослими доглядають їх навесні та влітку, а восени збирають врожай; «Весела галявина» - місце для ігор та відпочинку, художньої праці з природним матеріалом. Тематичні ділянки створюються поступово, весь час поповнюються новими елементами.

Найдоцільнішою формою організації роботи з дітьми на «екологічній стежині» є цільова прогулянка. Обсяг природничої інформації під час такої прогулянки має бути досить обмежений. Провідним методом виступає спостереження у поєднанні з іграми екологічного характеру, природоохоронною та посильною трудовою діяльністю, розказуванням літературних творів на природничі теми тощо. Можлива тематика цільових прогулянок: «Карнавал осіннього листя», «Зачаровані дерева», «Про що нам співає весна?», «Кульбабки на зеленій травиці», «Пташенята їсти просять», «Мурашині стежки» тощо.

Організація цікавої пізнавальної, ігрової, дослідницької та природоохоронної діяльності на «екологічній стежині» закладає у дітей з вадами інтелекту початкові елементи екологічної культури, створює умови для формування екологічної компетентності.