Методи і пройоми навчання в роботі вчителя –логопеда в умовах інклюзивної освіти

Методи і пройоми навчання в роботі вчителя –логопеда в умовах інклюзивної освіти

Інклюзія (від Inclusion – включення) означає забезпечення і гарантування підтримки тим, хто її потребує в будь якій формі. 

Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього закладу. 

Інклюзивне навчання – спільне навчання усіх дітей, незалежно від їхніх інтелектуальних, емоційних, соціальних, фізичних, мовленнєвих чи інших особливостей. Школа з інклюзивними формами навчання забезпечує: безбар’єрне фізичне середовище; адаптує навчальні програми та плани, методи та форми навчання; залучає батьків до співпраці; співпрацює з фахівцями відповідно до різних освітніх потреб дітей; створює позитивну атмосферу у шкільному середовищі.

Робота вчителя – логопеда в умовах інклюзивної освіти за своєю структурою, функціональними обов’язками має особливості. Це пов’язано з тим, що вчитель – логопед у умовах логопедичного пункту має вбудовуватися в освітній процес, а не йде паралельно з ним. Використання активних методів навчання в роботі з дітьми, що потребують логопедичного втручання, дуже важливо тому, що у цієї категорії дітей відмічається недостатній рівень пізнавальної активності, недостатня зрілість мотивації до навчання, знижений рівень працездатності, самостійності, недостатня сформованість операцій аналізу, порівняння, синтезу, абстрагування, узагальнення. Всі ці особливості призводять до змін у процесах оволодіння дітьми мовною функцією, визначають своєрідність їхнього мовного розвитку: обмеженістю словника, несформованістю процесів словотворення, бідністю граматичних конструкцій,  утрудненнями розгорнутих висловів, що віддзеркалюється на соціалізації дітей у суспільстві.

Добираючи зміст логопедичного заняття необхідно враховувати з однієї сторони принцип доступності, а з іншої – не допускати значного спрощення матеріалу. Зміст стає ефективним засобом активізації діяльності в тому випадку, коли він відповідає психічним, інтелектуальним можливостям дітей і їхнім потребам.

Тому пошук і використання активних форм, методів і прийомів навчання є одним з необхідних засобів підвищення ефективності корекційно – розвиткового процесу в роботі вчителя – логопеда. Підвищення рівня активності психічних процесів: сприйняття, пам’яті, мислення сприяє більшій ефективності пізнавальної діяльності в цілому. Тож, підвищення рівня активності навчальної діяльності дітей з ООП сприятиме більш ефективному протіканню процесу навчання на корекційно – розвиткових логопедичних заняттях. 

Не можна недооцінювати роль мотивації в успішному навчанні. Висока позитивна мотивація може грати роль компенсуючого фактора у випадку недостатньо високих здібностей учня.

З метою активізації діяльності учнів з ООП на логопедичних заняттях можна використовувати наступні активні методи і прийоми навчання:

1.        Метод формування мотивації.

Мотивація – запорука якості, від неї залежить результат будь – якого процесу. Саме вона є стимулом до активної пізнавальної діяльності, під час якої й формується. Складно навчити дитину тому, що не викликає у неї інтерес. На заняттях це можуть бути завдання Мудрої Сови, Незнайки, інших казкових персонажів казок, мультфільмів, які полюбляють діти. Завдання дозволяють кожній дитині відчути свою успішність, розвивають просодичні компоненти, зв’язне мовлення. 

Використання загадок також грають важливу роль на логопедичних заняттях. Розширюючи кругозір дітей, знайомлячи їх із різноманіттям навколишнього середовища, явищами природи, загадки розвивають, збагачують мовлення, активізують словник, стимулюють процеси аналізу, синтезу, порівняння, співставлення. У дітей розвивається досить швидка актуалізація лексичного матеріалу з довготривалої пам’яті. Дитина намагається чітко і правильно вимовляти поставлені звуки, контролює свою звуковимову, визначає місце звука в слові – відгадці. Це можуть бути традиційні загадки, загадки «Доскажи слово». Формування аналітико – синтетичної діяльності відбувається з використанням загадок – ребусів, у котрих відгадка «зашифрована», її можна побачити в комбінації фігур, літер, символов, знаків.

2.        Ігрові методи роботи.

Під час гри діти оволодівають навичками і вміннями правильного мовлення, іншими видами діяльності. Гра повинна зробити сам процес діяльності емоційним, дозволити дитині отримати власний досвід. Це ігри що поповнюють, розширюють словниковий запас, розвивають мислення, увагу. Ігри для визначення послідовності, кількості звуків у слові, для закріплення артикуляції звуків, автоматизації звуків, розвитку фонематичного сприйняття, сили голосу.: «М’яч лови і м’яч кидай – скільки звуків називай».

Пісочна терапія – один з видів ігротерапії. Ігри з піском сприяють розвитку мовлення, інтелекту, розвивають увагу, моторику рук, з’являються тонкі тактильні відчуття, формується вміння довільно концентрувати увагу в окремій групі м’язів; удосконалюються навички позитивної комунікації, закріплюються уяви про навколишній світ, розвивають інтерес до корекційної діяльності.

3.        Використання кінезіологічних вправ.

Кінезіологія – наука про розвиток розумових здібностей і фізичного здоров’я крізь певні рухові вправи. Кінезіологічні засоби впливають не тільки на розвиток розумових здібностей і фізичного здоров’я, вони дозволяють активізувати різні відділи кори великих півкуль, що впливає на розвиток здібностей людини, корекції проблем у різних сферах психіки. Застосування даного засобу дозволяє покращати у дитини пам’ять, увагу, мовлення, просторові уявлення, дрібну і загальну моторику, знижує втомлюваність, синхронізує роботу півкуль, покращує розумову діяльність, підвищує стресостійкість і здібність довільного контролю, полегшує процес читання і писання. Комплекси вправ включають в себе розтяжки, дихальні вправи, окорухові вправи, вправи на розвиток дрібної моторики, вправи на релаксацію, самомасаж.

4.        Сприйняття матеріалу на певному етапі заняття із закритими очима. Використовується для розвитку слухового сприйняття, уваги, пам’яті, переключення емоційного стану дітей у процесі заняття, для налаштування на заняття (після активної діяльності, після урока фізичної культури, тощо.)

5.        Використання картинного матеріалу.

Для зміни виду діяльності в ході заняття, розвитку зорового сприйняття, уваги, пам’яті, активізації словникового запасу, розвитку зв’язного мовлення.

6.        Використання інформаційно – комунікаційних технологій.

Використання програми створення презентацій є дуже зручною. На слайдах можна розмістити необхідний картинний матеріал, цифрове фото, тексти, можна додати музичне, голосове супроводження до демонстрації презентації. У такому випадку в роботу включаються три види пам’яті дітей: зорова, слухова, моторна. В процесі корекційної логопедичної роботи формуються правильні мовленнєві навички, у деальшому й самоконтроль за власним мовленням. Завдяки послідовній появі зображень на екрані,учні мають можливість виконувати вправи біль уважно, у повному обсязі. Мультимедійні презентації забезпечують якісну наочність, підвищують мотиваційну активність учнів, роблять корекційний процес цікавим та ефективним. Діти отримують задоволення не тільки від вчителя – логопеда, і від комп’ютера у вигляді картинок – призів, під звуковий супровід.

7.        Використання сигнальних карток в процесі виконання завдань. Картки можуть бути використані при вивченні будь якої теми з метою перевірки знань кожного учня, виявлення прогалин у матеріалі.

8.        Використовування вставок на дошку: ( букви, слова ), при виконанні завдань, розгадування загадок, кросвордів, тощо. Ефект змагання, що полюбляють учні у даному випадку присутній.

9.        Вузлики на пам’ять (складання, запис, вивішування на дошку основних моментів, висновків, які треба запам’ятати). Цей засіб можна використовувати в кінці вивчення теми – для закріплення, підведення підсумків,в процесі вивчення нового матеріалу – з метою допомоги у виконанні завдань.

10.   Робота із картками (бланкові методики). Матеріали для логопедичної роботи з молодшими школярами представлені у вигляді карток – бланків, що супроводжуються рекомендаціями по застосуванню завдань, пов’язаних з темою і змістом занять, направлених на активізацію пізнавальної активності. Їх можна використовувати в діагностичних цілях, для корекційної роботи.

11.   Активні методи рефлексії. Під рефлексією зазвичай розуміють самоаналіз діяльності, її результатів.  

На логопедичних заняттях часто використовується рефлексія настрою й емоційного стану. Використовується засіб з різними кольорами зображення. Учні мають дві картки різного кольору. Вони показують картку відповідно своєму настрою на початку і в кінці заняття. Таким чином можна простежити як змінюється емоційний стан учня в процесі заняття. Вчитель – логопед забов’язаний уточнити зміни настрою дитини в кінці заняття. Ця інформація для роздуму й корегування своєї діяльності.

-         «Дерево почуттів» - учням пропонується повісити на дереві яблука червоного кольору, якщо вони почувають себе добре, комфортно, або зеленого, якщо відчувають дискомфорт.

-         «Море радості» та «Море суму» - учням пропонується пустити човник у море за своїм настроєм.

Рефлексія - закінчення логопедичного заняття. Найбільш вдалим вважається позначення різних видів завдань або етапів заняття картинками (символами, різними картками тощо), що допомагає в кінці заняття актуалізувати розглянутий матеріал, вибрати той, що найбільше сподобався, найбільш вдалий етап заняття, причепивши до нього свою картинку.

12. Особливості взаємодії з батьками.

Інклюзивний освітній простір передбачає активне залучення батьків у корекційний процес. Задача спеціаліста полягає у тому, щоб допомогти батькам усвідомити свою роль у процесі розвитку їхньої дитини, забезпечити їх певними методами, прийомами подолання мовного порушення, наповнити конкретним змістом домашні завдання з дітьми по засвоєнню і закріпленню набутих знань. Здійснити це можна шляхом:

-         Ознайомлення батьків із результатами діагностики мовного розвитку дитини – це початкова стадія включення батьків у корекційно – педагогічний процес. Інформування батьків про вікові особливості дітей, особливості порушень у розвитку їхньої дитини.

-         Навчання батьків конкретним методам і прийомам проведення корекційних занять з дитиною, адекватним засобам спілкування та поведінки з нею, тобто підвищення педагогічної компетентності батьків.

-         Добір спеціальної літератури практичного напрямку, джерел інформації, які забезпечать результативність у роботі з дітьми.

Всі зазначені методи і прийоми організації навчання стимулюють мовну, пізнавальну активність дітей з ООП, залучають до навчання, розвивають їхні творчі здібності, стимулюють самостійну діяльність.

Різноманітність існуючих методів навчання дозволяє вчителю – логопеду змінювати різні види роботи, і таким чином, активізувати діяльність. Перемикання з одного виду діяльності на інший, запобігає перевтоми, в той же час не відволікає від матеріалу, що вивчається, забезпечує сприйняття його з різних сторін.

Список використаних джерел

1.    Белобрикина О.А. Речь и общение: пособие для педагогов. – Ярославль: Академия развития, 1998.- 240с.

2.    Воробьева Т.А., Крупенчук О.И. Логопедические игры. – СПб.: СанктПетербург, изд. Дом ЛИТЕРА, 2009.- 63с.

3.    Колупаєва Л.А. Інклюзивна освіта: реалії та перспективи: Монографія. – К.:

Самміт – Книга, 2009. – 272 с.

4.    Логопедія. Підручник. За ред. М.К. Шеремет. – К.: Видавничий Дім "Слово", 2010. – 376 с. 

5.    Нищева Н.В. Примерная адаптированная основная образовательная программа для детей с тяжелыми нарушениями речи (общим недоразвитием речи) с 3 до 7 лет. – Санкт-Петербург, Детство – Пресс, 2015.

6.    Нова українська школа https://mon.gov.ua/  

7.    Приходько О.Г. Деятельность специалистов сопровождения, при включении обучающихся с ОВЗ и детей-инвалидов в образовательное пространство. Серия «Инклюзивное образование детей-инвалидов, детей с ограниченными возможностями здоровья в общеобразовательных организациях» - М.:ГБОУ ВПО МГПУ, 2014. – 102 с.

8.    Смирнова Л.Н. Логопедия: пособие для логопедов. – М.: Мозаика – Синтез, 2004. – 56с.