З М І С Т

ВСТУП ...........................................................................................................	4
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ДИТЯЧОГО ОБ’ЄДНАННЯ
1.1.          Висвітлення у психолого-педагогічній теорії проблеми формування громадсько-активного та патріотично-вихованого підлітка в сучасних дитячих громадських об’єднаннях ………………	6
1.2. Виховні можливості дитячого об’єднання з формування рис  громадсько-активного та патріотично-вихованого підлітка………......	12
1.3. Модель формування підлітка громадсько-активного і патріотично- вихованого …………………………………………………………………	24
РОЗДІЛ ІІ. РЕАЛІЗАЦІЯ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ПІДЛІТКА ГРОМАДСЬКО - АКТИВНОГО І ПАТРІОТИЧНО-ВИХОВАНОГО
2.1. Організація роботи дитячого об’єднання «П’ятничанська Січ»             ЗШ № 14 м. Вінниці ………………………………………………………	37
2.2. Навчально-методичне забезпечення роботи дитячого об’єднання «П’ятничанська Січ» ………………………………………………………	80
2.3. Результативність роботи дитячого об’єднання «П’ятничанська Січ»…………………………………………………………………………..	120
2.4. Рекомендації щодо взаємодії педагогів з дитячим об’єднанням в процесі створення і функціонування шкільного самоуправління ……..	130
ВИСНОВКИ………………………………………………………………..	141
ДОДАТКИ ………………………………………………………………….	144
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА	147

 

 

 

 

 

 

 

В С Т У П

Виховання у молодого покоління почуття патріотизму, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції нині визнані проблемами загальнодержавного масштабу.

У Державних національних програмах “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), “Діти України”, “Національній програмі патріотичного виховання громадян, розвитку духовності”, Законах України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, Національній доктрині розвитку освіти України як стратегічні визначаються завдання виховання в особистості любові до  Батьківщини,  усвідомлення нею свого громадянського обов’язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей, утвердження якостей громадянина -–патріота України як світоглядного чинника.

 Сьогодні нам понад усе бракує саме компетентного досвіду участі у суспільно-політичних процесах у країні. Тому, насамперед, педагоги мають створити умови для того, щоб діти могли його набути шляхом участі у шкільному самоврядуванні, створенні дитячих і молодіжних об'єднань, співробітництва з громадськими організаціями, самостійного прийняття рішень й уміння діяти в правовому полі, аналізувати різноманітні ситуації.

Свого часу адміністрація школи, аналізуючи стан самоврядування в закладі, дійшла до висновку, що раніше створена теорія внутрішньошкільного управління та теорія шкільного самоврядування успішно «обслуговували» функціонування загальноосвітньої школи радянського періоду. Органи шкільного самоврядування виконували в цих умовах роль своєрідних «приводних пасів» у руках керівника школи. Однак в умовах глибоких економічних й соціально-політичних перетворень в державі та суспільстві, накопичені раніше знання перестали приносити очікувані позитивні результати. У школі почала створюватись нова управлінська ситуація, що вимагає свого глибокого вивчення, осмислення та наукового обґрунтування.

Незадоволеність шкільними справами, ізольованість від дорослих, прагнення до самодіяльності, потреба в самовираженні, бажання брати участь у вирішенні соціальних та громадських проблем, бажання реалізувати індивідуалістичні потреби та інтереси спонукають підлітків до об’єднання в формальні й неформальні групи на основі стимулів та ідеалів, які вони вважають істинними і престижними. Це стає саме тим  протиріччям, яке є  рушійною силою розвитку – між  утвердженням власного "Я" та входженнями підлітка у світ людської культури і соціальних цінностей.

Саме тому, велике значення в організації дитячого об’єднання  надається роботі адміністрації закладу, педагога-організатора, класного керівника, оскільки за умови небайдужого ставлення до класного, шкільного самоврядування можна організувати не фіктивне, а справжнє загальношкільне самоврядування. А отже, небайдужість учителів, таким чином, зможе перейти в небайдужість, відповідальність і свідому громадянську позицію учнів.

Таким чином, виникає проблема: які  педагогічні умови необхідні  для формування підлітка громадсько-активного і патріотично вихованого?

Виходячи із проблеми, перед нами  виникли завдання:

1. Ознайомитись з теоретичними основами  організації роботи дитячих об’єднань у психолого-педагогічній теорії.
2. Розробити модель формування громадсько-активного і патріотично- вихованого підлітка у дитячому об’єднанні.
3. Реалізувати модель формування громадсько-активного і патріотично- вихованого підлітка у дитячому об’єднанні.
4. Розробити навчально-методичне забезпечення для роботи з формування громадсько-активного і патріотично-вихованого підлітка у дитячому об’єднанні.

Метою даного посібника є висвітлити  досвід роботи закладу «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів  №14 Вінницької Міської Ради»                        з організації системи роботи та педагогічного керівництва дитячим об’єднанням «П’ятничанська Січ», як з осередком громадсько-патріотичного виховання дітей в школі, запропонувати навчально-методичне забезпечення та матеріали щодо організації роботи дитячо-юнацького об’єднання на базі загальноосвітнього навчального закладу.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ДИТЯЧОГО ОБ’ЄДНАННЯ

1.1 Висвітлення у психолого-педагогічній теорії проблеми формування громадсько-активного та патріотично-вихованого підлітка в сучасних дитячих громадських об’єднаннях

Гуманістичні цінності освіти передбачають зміну авторитарно-дисциплінарної моделі виховання на особистісно-зорієнтовану. Сутнісними ознаками цих змін є виховання особистості з максимально можливою індивідуалізацією, створенням умов для саморозвитку і самонавчання учнів, осмисленого визначання ними своїх можливостей і життєвих цілей.

На початку 90-х років зникла монополія у дитячому громадському русі, утворилась реалія створення великої кількості дитячих громадських формувань, відродження скаутського руху.

Історія має складові успіху і поразок, проте головним результатом є поява та розвиток масового дитячого самоврядного руху, різноманітного, різнорівневого, відкритого для всіх дітей. Запорукою існування повноцінних громадських дитячих організацій є державна підтримка. У 90-х роках                  ХХ століття, відмовившись від монополії на діяльність громадських об'єднань, у тому числі і дитячих, Українська держава створила умови розвитку демократичних перетворень у громадському житті, наприкінці 90-х значно погіршила підтримку їх існування, тим самим почала втрачати один з найважливіших інститутів виконання своїх виховних функцій. Завданням соціальних інститутів різного цілеспрямування є виховання, формування  позитивного соціального досвіду юного громадянина. Як свідчить світовий досвід, саме з цим завданням найефективніше справляються дитячі громадські формування. Вагому роль у пропагуванні ідеї патріотичного виховання як національного пріоритету України, набутті підростаючою особистістю громадянських якостей, соціального досвіду відіграють саме дитячі та молодіжні громадські організації.

Ми можемо констатувати, що на даний час відсутня достатня теоретична база та практичний досвід розв’язання проблеми формування громадсько-активного та патріотично налаштованого підлітка у сучасних дитячих об’єднаннях. Проте спектр досліджень, які можуть слугувати опорою у процесі розробки моделі та організаційно-педагогічних умов формування громадсько-активних та патріотично налаштованих підлітків у дитячих об’єднаннях, є тематично досить широким. Він включає: витоки філософських ідей колективізму та індивідуалізму Арістотеля, Платона, Г.Сковороди і їх сучасний аналіз (Г.Гак, Б.Лебедєв, О.Корх, С.Сухачов, П.Шихірєв та ін.); розробку теоретичних основ формування колективу (А.Макаренко, В.Сухомлинський); аналіз ідеології, мотивації досягнень і традицій громадських об’єднань, орієнтованих на суспільні чи індивідуалістські цінності (Р.Нісбетт, Л.Росс); дослідження тенденцій розвитку дитячих громадський об’єднань та можливостей використання їх виховного потенціалу (В.Головенько, А.Кірпічнік, Р.Охрімчук, Т.Трухачова та ін.); вивчення специфіки процесу виховання підлітків (Л.Виготський, М.Забродський, М.Кле, І.Кон, А.Реан, Д.Фельдштейн та ін.); здійснення типології спрямованості особистості (Т.Конникова, М.Неймарк); висвітлення форм і методів організації діяльності сучасних підлітків у виховному процесі (О.Безпалько, Т.Вольфовська, І.Вачков, В.Вербець, Л.Данилова, Т.Дем’янюк, Т.Кузьменко, М.Каргіна, В.Лопанська, С.Пішун та ін.).

Масштабно вивчав взаємозалежність між особистим і суспільним В.Сухомлинський. До розв’язання цієї проблеми він підходив з гуманістичних позицій, які спрямовувались на гармонізацію колективного та індивідуального аспектів духовного життя, на розуміння особистістю своєї ролі у системі соціальних стосунків.

У більшості з перелічених досліджень не враховуються особливості сучасного етапу розвитку дитячого руху в Україні та використання його виховного потенціалу для формування гормадсько-активних та патріотично налаштованих підлітків. Відсутнє наукове обґрунтування організаційно-педагогічних умов формування гормадсько-активних та патріотично налаштованих підлітків.

Таким чином, концептуальна нерозробленість означеної проблеми, її теоретична і практична значущість для обґрунтування педагогічного керівництва процесом формування громадсько-активного та патріотичного підлітка  обумовили нас опиратися на положення Конституції України, Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 року № 1243, Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 08.12.2010 № 1/9-892 «Про перспективи розвитку органів учнівського самоврядування в умовах динамічних суспільних змін», Декларації про права дитини, Загальної декларації прав людини, ЗаконуУкраїни «Про об’єднання громадян», Закону України «Про охорону дитинства», Закону України «Про попередження насильства в сім’ї», Конвенції про захист прав і основних свобод людини, Конвенцією про права дитини, Постанови Верховної ради України «Про ратифікацію Конвенції про права дитини», наказу Міністерства освіти і науки України від 27.10.2014р. №1232 «Про затвердження Плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді», розпорядження обласної державної адміністрації від 19 листопада 2014 року

№ 691-р «Про затвердження Заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді», наказу Департаменту освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації від 15.12.2014 р.

 № 559 «Про затвердження Плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді», Національної Доктрини розвитку освіти, Концепції позашкільної освіти і виховання, Національної програми виховання дітей та учнівської молоді в Україні.

У зв’язку з прийняттям на рівні держави "Програми національного виховання дітей та молоді в Україні", у змісті якої передбачено формування у школярів ціннісного ставлення до суспільства і держави, людей, себе, природи, праці, мистецтва, в останні роки посилився інтерес науковців і практиків  до проблеми ставлення дітей до навколишнього світу. Ці питання досліджували науковці І.Д. Бех (ставлення у контексті розвитку образу "Я" особистості), І.О.Лапченко, Н.Є.Трофименко, З.Я.Шилкунова (ціннісне ставлення до себе та ровесників), О.О.Колонкова, В.В.Маршицька, О.П.Грошовенко, О.А.Половіна, М.В.Роганова, Т.Ф.Юркова (ціннісне ставлення до природи), Д.К.Корольов, Є.М.Кузьменко (емоційно-оцінне ставлення до життя), Т.М.Гусак, В.П.Кутішенко, С.М.Лупінович, О.І.Морозова, О.М.Коваленко, О.В.Ковшак (емоційно-ціннісне ставлення до навчальної діяльності), В.В.Лаппо, К.Д.Шевчук (ціннісне ставлення до рідного краю), І.М.Сергієчко, І.О.Стовбун (ціннісне ставлення до іншої людини), В.В.Бурдин, М.В.Лемківський, С.О.Омельченко (ціннісне ставлення до праці) та інші.

З педагогіки відомо, що в умовах спільної діяльності поведінка людини стає більш плідною, ніж в умовах індивідуальної поведінки. У підлітків виникає бажання діяти відповідно до тих очікувань, які вони мають по відношенню один до одного, що згодом виявляється в їх поведінці. На поведінку підлітків впливають також вимоги соціального середовища у вигляді обов'язків, традицій, правил поведінки і моральних норм.

Корисною для нас стала думка І.Беха про те, що оптимальною у виховному та розвивальному планах є така форма колективної діяльності, яку називають кооперативною. Характерною її ознакою є формування спільної для всіх членів групи мети. Кожен учасник виконує свою функцію, яка є часткою загальної роботи і внеском у єдиний результат. У таких умовах для досягнення вищого спільного результату потрібна співпраця, взаємодопомога, а конкуренція і суперництво відсутні.

Взагалі система самоврядування має вигляд добре спланованої і продуманої системи  взаємодії педагогічного та учнівського колективів. Це повною мірою допомагає вирішенню будь-яких виховних проблем.

Тож, щоб створити таку систему, потрібні час, ентузіазм і наполегливість, а також постійна увага до змін, що відбуваються в ній. Вона гнучка й розвивається залежно від складу учнівського колективу й рівня підготовки та характеру інтересів дітей, якість її складових тимчасово може навіть припиняти своє існування або набувати іншої форми, характеру. Головне, щоб ці форма і характер не виходили за межі моральності й духовності і працювали б на збагачення душі дитини та її фізичний і розумовий розвиток, а не діяли деструктивно.

Перш ніж замислюватися про створення дитячого об’єднання в закладі, необхідно відповісти на питання про необхідність залучення дітей в процес шкільного самоврядування.

Розглянемо відповідь на це питання з двох позицій – підлітка і педагога, з урахуванням соціально-психологічних особливостей розвитку дитини.

Сучасні дослідники підліткового віку (Л.І.Божович, Н.І.Крилов, Н.Н.Толстих, І.С.Булах та ін.) підкреслюють важливість протиріччя  як рушійної сили розвитку – між  утвердженням власного "Я" та входженнями підлітка у світ людської культури і соціальних цінностей. Позитивне розв’язання цього протиріччя, вирішення внутрішніх і зовнішніх конфліктів будуть сприяти подальшому гармонійному розвитку дитини, активній взаємодії з навколишнім світом.

З погляду вікових психологічних особливостей для підліткового віку характерна підвищена сприйнятливість до соціальних явищ; для нього необхідне визнання, повинна бути наявність мотивації на взаємодію в групі; дитина готова до змін, відчуває потребу в своїх досягненнях і своєму самовизначенні.

З погляду педагогів, участь у діяльності громадської організації сприяє формуванню громадянської позиції і ціннісного відношення до себе й інших; дозволяє учням підвищити соціальну компетенцію; розвивати соціальні навички поведінки і установок на самостійне ухвалення рішення соціальних проблемних ситуацій.

Отже, аналіз наукової літератури та практична діяльність адміністрації та педагогічного колективу з проблеми формування  громадської активності підлітків доводить, що вона є досить актуальною, викликає зацікавлення філософів, соціологів, педагогів, психологів. Проте немає спеціальних досліджень з цієї проблеми, а також відсутнє в категоріальному апараті єдине визначення поняття «громадська активність підлітка». Тому ми пропонуємо визначення у такому формулюванні: громадська активність підлітків - це якість особистості, яка виявляється у її здатності впливати на життя мікросоціуму, задовольняти власні соціальні потреби та інтереси, реалізовувати інтереси й цілі колективів і об'єднань, до яких вона належить, вирішувати важливі для них завдання, прагненні діяти на користь суспільства, поважати і реалізовувати відповідно до морально-етичних принципів та вікових можливостей свої права та обов'язки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.        Виховні можливості дитячого об’єднання з формування рис  громадсько-активного та патріотично-вихованого підлітка

Проблема пошуків інтегративних форм виховної роботи з підростаючим поколінням сьогодні є архіактуальною. Це пояснюється тим, що у підлітковому віці помітно скорочується кількість дітей, котрі задовольняються спілкуванням лише у колі сім'ї, і при цьому збільшується кількість тих, що прагнуть до спілкування в інших сферах їх життя: на вулиці, клубах за інтересами, в секціях.

Дослідники Г. Троцко, А. Мудрик, Ю. Поліщук визначили, що близько 83–88% школярів є учасниками груп, які з'являються спонтанно, але часто існують досить тривалий час. Підліткові спонтанні об'єднання, на думку дослідників, характеризуються достатньо високим рівнем організованості, ефективною саморегуляцією, віковою і груповою субкультурою.

Що приваблює підлітків у цих групах?

Привабливість полягає,передусім, у можливостях самоврядування і самоствердження підлітків у процесі спільної творчої життєдіяльності. Хоча, слід зазначити, що спрямованість цієї життєдіяльності проявляється в досить широкому діапазоні. Об'єднання ровесників відіграють у житті підлітків досить істотну роль.

Практика дозволила виявити один парадокс: майже всі громадські рухи виростають із стихійних, набуваючи певних організаційних форм. При цьому, мотивом (предметом потреби), що сприяє появі соціально-педагогічної установки щодо необхідності створення і функціонування об'єднання, є палке бажання (життєва необхідність) в об'єднанні за інтересами, у самодіяльній і незалежній від школи, батьків діяльності та спілкуванні.

Зважаючи на те, що основним новоутворенням у свідомості підлітків є поява відчуття дорослості, яке проявляється у бажанні бути і вважатися дорослими. Сьогодні, коли простежується зменшення ролі школи у процесі виховання, а на сім'ю в її кризовому стані сподівання невелике, то саме підліткові громадські об'єднання можуть стати джерелом потреби саморозвитку і середовищем його реалізації.

Цілком закономірно, що у зв'язку з цим зростають соціально-педагогічні функції різних дитячих і молодіжних об'єднань, які є специфічними, індивідуалізованими соціально-виховними системами. Сучасна ситуація в громадських рухах надає підлітку право пошуку і вибору прийнятного і привабливого для нього за метою і масштабами діяльності об'єднання.

Очевидним є те, що підлітки у всі часи прагнуть, шукають і створюють писані і неписані закони і правила, за якими вони хочуть жити, спілкуватись, самовиражатись, самореалізовуватись. Адже реформування політичної системи нашої держави докорінно змінило характер і структуру дитячого руху, який завжди був одним із факторів розвитку особистості.

Сьогодні науковці і практики повинні заново осмислити феномен дитячого руху, визначити місце в межах підліткового віку, виявити можливості у вирішенні як соціальних, так і виховних завдань стосовно підліткового покоління. Вкрай необхідна розробка принципів і технологій роботи в дитячому русі, адекватних його сучасному стану і перспективним можливостям.

Останні роки можна відзначити синхронними процесами диференціації і консолідації, появою одних формувань і припинення діяльності інших, долання труднощів росту і прояву, багатогранністю реформованих, відроджених і «новонароджених» організаційних структур, різними соціальними орієнтирами.

Такими показниками і пояснюється той факт, що сучасні підліткові об'єднання набули визнання не лише як явище педагогічне, яке є самостійним фактором розвитку особистості, але й як явище соціальне, що відображає всі інноваційні процеси, які відбуваються в житті нашого суспільства. Підлітки, незалежно від змін у суспільстві, об'єднуються, прагнучи задовольнити потребу у спільній діяльності, спілкуванні, самоствердженні.

Без сумніву, нині існує в Україні чимало громадських утворень, які відіграють важливу роль у розвитку підлітків, але вони не в змозі вичерпати всю багатогранність життя нашого покоління і його потреб.

Проте за наявності найбільш досконалих педагогічних технологій підліток у цих об'єднаннях є і об’єктом, і суб'єктом навчання, турботи і впливу. Тут його діяльність регламентується цілями, окресленими ззовні, програмами, складеними для нього і визначеними для виконання без його активної участі.

За межами організованої діяльності існує інша сфера життєдіяльності підлітків. Вони включаються в неї під впливом потреби жити в реальному житті і своїми діями творити власне життя, усвідомлювати свою цінність у суспільстві, а своїми вчинками доводити своє право бути повноцінним громадянином. Можна з впевненістю сказати, що саме особистісна орієнтованість, відмежованість від державних органів, динамічність і певна незалежність є стимулом для підлітків при входженні в те чи інше об'єднання.

У зв’язку з цим можна назвати об'єднання, які з'являються на основі психологічних особливостей конкретної соціально-демографічної групи, діяльність яких пов'язана з бажанням підлітків пізнати світ і утвердитися в ньому; об'єднання, орієнтовані на різні конкретні інтереси підлітків (релігійного, політичного, економічного спрямування).

Привертає увагу той факт, що останнім часом активізувалась потреба підлітків у захисті від несправедливих дій дорослих, учителів, батьків, від жорстокості ровесників. Поява таких об'єднань як «Дитячий парламент», «Дитяча республіка», «Ти не один» та ін. викликають інтерес у підлітків.

Активне залучення підлітка до громадських об'єднань дозволяє йому достатньою мірою задовольняти чимало соціальних потреб, реалізувати інтереси. Такі об'єднання виконують компенсаторну роль, сприяють підвищенню рівня самооцінки, підтримують комфортний соціальний статус, є соціально-педагогічною умовою захисту підлітків, заповнюють життя подіями. У громадських об'єднаннях є більше гарантій для реалізації прав і прояву власних поглядів і позицій. Водночас, такі об'єднання мають унікальні можливості для політичної соціалізації і формування у підлітків рис громадсько-активного, патріотичного підлітка.

Розглядаючи громадські об'єднання як своєрідну соціально-педагогічну систему, В. Головенько, М. Перепелиця наголошують на важливості об'єктивно визначених цілей цієї системи, принципів (самореалізації, самодіяльності, самоуправління, соціальної реальності, активна дія підлітків).

Водночас, підліткове об'єднання можна розглядати як гуманістичну виховну систему, що створюється під певну категорію дітей, підлітків, і яка відповідальним чином проектує засоби, форми організації виховної діяльності, забезпечуючи їхній саморозвиток. За таких умов можна за рівнем саморозвитку особистості визначити ефективність цієї системи: особистість виступає своєрідним критерієм якості виховної системи, мірилом її зрілості.

Говорячи про соціальну значущість громадських об'єднань, можна сказати, що ядром будь-якого громадського об'єднання чи організації є діяльність, спрямована на реальну допомогу товаришам; турботу про них. Якщо об'єднання і його члени турбуються про те, щоб їхні справи і підготовка останніх давали змогу кожному розкрити свої здібності, проявити соціальну активність, розкріпачували внутрішні сили, то воно сприяє моральному розвитку особистості в широкому розумінні слова.

На сучасному етапі розвитку дитячих об'єднань особливою популярністю користуються ті, в основі діяльності яких є особистісно-орієнтований підхід. Підлітки вступають в об'єднання, виходячи з власних інтересів, маючи на меті проявити свою активність, а докласти ці зусилля підліток може лише в гуманно-орієнтованих об'єднаннях. При цьому для підлітків добровільне об'єднання можливе лише тоді, коли вони бачать в ньому перспективу цікавого життя, можливість задоволення своїх інтересів. Але дуже важливо, щоб об'єднання посилювало соціальну значущість їхньої діяльності, робило їх дорослішими. Це, своєю чергою, сприяє прояву бачення підлітків виконувати соціальні функції в суспільстві.

Сьогоднішньому юному поколінню доведеться жити у світі, який відрізняється від того, в якому жили їхні батьки. Орієнтації їх все помітніше розходяться з традиційними, які притаманні значною мірою старшому поколінню. Тому нові умови вплинули також на процеси формування у підлітків громадянського досвіду. А це спонукає педагогів-організаторів  відмовитися від низки форм і методів виховної роботи в нових умовах, хоча громадська активність підлітків, їх ініціативність і самостійність використовуються ще не цілком.

Без сумніву, в роботі педагога-організатора постійно наявне прагнення наповнити інтереси підлітків соціально-значущим змістом, який базується на досвіді попередніх поколінь, допомогти їм переосмислити, оцінити і використати цей досвід, перетворюючи навколишнє життя на краще, що сприяє соціалізації особистості.

Розглядаючи виховну функцію підліткового об'єднання як провідну, було б неправильно розглядати особистість лише як пасивний об'єкт, на який здійснюється вплив ззовні, котрий мусить бути обов'язковою складовою продукції колективного впливу. Справа в тому, що кожна особистість з усім її багатством і багатогранністю її соціальних і характерологічних властивостей і якостей є активним суб'єктом власного розвитку, який здійснюється в умовах колективної діяльності. Підлітковий колектив і особистість поєднують спільність інтересів і цілей з конкретних питань їхнього життя. Соціальна активність колективу по вихованню особистості, поєднуючись з активністю особистості щодо самовиховання, є основою цілісного і єдиного виховного процесу. Включення особистості в діяльність колективу не знімає, а, навпаки, передбачає творчу активність особистості підлітка, його ініціативність, здатність самостійно обирати лінію поведінки, здійснювати самоконтроль за виконуваними справами.

Соціально-виховна робота з підлітковим колективом передбачає цілеспрямовану організацію спільної діяльності підлітків, збагачення і розвиток складної системи відносин. Створення умов для самовираження, самоутвердження, самореалізації підлітків у соціальному просторі об'єднання можна розглядати і реалізовувати як можливість підвищення статусу підлітка в цьому об'єднанні. Аналізуючи практику функціонування підліткових об'єднань, слід зазначити, що процес гармонізації особистісних і громадських цілей тісно пов'язаний з усвідомленням кожним підлітком своєї ролі в цьому об'єднанні і формуванням його потреби „бути потрібним іншим“, „бути необхідним“ цьому об'єднанню.

Таким чином, сутність потенціалу підліткової громадської організації проявляється як системне утворення, яке інтегрує якісно нові, авангардні, соціальні цінності, ініціативи, експерименти юного покоління, молодіжну субкультуру, орієнтовану, з одного боку, на задоволенні індивідуальних творчих потреб, устремлінь особистості, яка прагне до самовизначення, суспільного визнання, а з іншого - на істотне перетворення навколишньої дійсності, удосконалення, модернізацію усталених, стереотипних суспільних відносин, що приховують, на думку підліткового максималізму, чимало неспра-ведливості, корисливості, брехні і лицемірства, зла та інших проявів людства, проти яких однозначно потрібно боротись.

З точки зору соціальної педагогіки, сутність дитячої організації, об'єднання може бути представлена як інтегрована сукупність спеціально створених умов соціального середовища, що забезпечує стійкі соціально-педагогічні взаємовідносини підлітків і дорослих як рівноправних партнерів з різним соціальним статусом, спрямованих на оптимізацію їх соціального взаєморозвитку і вдосконалення життєвого простору. Тому педагогічна сутність підліткових об'єднань може бути визначена не просто як певний соціальний, а саме як соціально-виховний потенціал.

Все це, на нашу думку, не зникає безслідно, особливо, що стосується саморозвитку громадянських якостей особистості, серед яких, насамперед, можна виокремити громадянську позицію як якість особистості, що характеризує громадянську причетність до всього того, у чому юний громадянин бере безпосередню або опосередковану участь.

Справді, високорозвинене почуття громадянського обов'язку, відповідальності за свої права і вчинки, активне засвоєння соціальних ролей і відносин, ініціатива і творчість при виконанні соціозначущих доручень і конкретних справ створюють атмосферу дотичності підлітків до всього, що є предметом їх захоплення й інтересів. Адже, беручи участь у соціально значущій діяльності, кожна людина, в тому числі і підліток, керується певними мотивами, розмірковує над тим, що він робить.

Така єдність зовнішнього і внутрішнього відображення у показниках, які дозволяють судити про сформованість громадянської позиції кожного підлітка у колективній діяльності конкретного об'єднання. Ці показники, зокрема, містять:

• позитивне ставлення підлітка до справи та ініціатив колективу, готовність їх реалізувати;
• наявність досвіду участі в них, пов'язане з виконанням конкретних обов'язків та соціальних ролей;
• наявність певного рівня умінь, оптимального для певного віку;
• усвідомлення відповідальності за свою роботу перед колективом;
• комфортний стан підлітка в діловому і міжособистісному спілкуванні, адекватна оцінка свого становища.

Усі зазначені показники взаємодіють, вони перебувають у взаємозв'язку між собою і можуть бути позитивними, що засвідчує ефективність організаційної і соціально-педагогічної роботи з підлітками в громадських об'єднаннях і підтверджується в результаті соціально значущої діяльності.

Можна вести мову на майбутнє про необхідність пошуків нових, більш широких підходів до постановки і вирішення проблеми з позиції психолого-педагогічного бачення і з позиції організації соціально-педагогічного змісту виховання підлітків. Це  загалом дасть більш повне уявлення про підліткові об'єднання як фактор виховного впливу на особистість, її соціальне становлення.

Одним із принципів виховання є поєднання педагогічного керівництва з ініціативою і самодіяльністю учня. Враховуючи особливість дитячого колективу закладу, спрямовуємо діяльність дитячо-юнацької організації на розвиток власного “Я” кожного учня, розкриття та розвиток його здібностей, прагнемо допомогти кожній дитині знайти себе в колективі, самовизначитися. Саме в стінах навчального закладу, використовуючи виховний потенціал дитячого об’єднання, ми можемо сформувати в дітей ті риси, які в дорослому житті допоможуть їм стати гідними громадянами демократичної України.

Формуванню таких рис сприяє учнівське самоврядування, яке організоване дитячим об’єднанням. Воно створює сприятливі умови для організації різноманітної діяльності учнівської молоді, простір для соціальної активності, навчає молодь жити в складних умовах соціуму, що постійно змінюється.

З  метою виявлення чинників, які формують позитивне ставлення підлітків до групової соціально-ціннісної діяльності, у школі автори провели міні-дослідження. Ця  робота включала спостереження, анкетування, бесіди з підлітками; аналіз розуміння ними змісту соціально-ціннісної діяльності та основних понять, які її характеризують; аналіз участі підлітків у груповій діяльності взагалі та соціально-ціннісній зокрема, аналіз стану виховної роботи та її спрямованість на задоволення потреб учнів підліткового віку.

Аналіз відповідей підлітків на запитання анкет та співбесід свідчить про те, що більшість з них (96%) позитивно ставиться до групової діяльності,  визначає її як важливий чинник об’єднання учнів класної групи та спосіб самореалізації. Така тенденція відповідає віковим особливостям  підлітків та пояснює їхнє природне прагнення до задоволення потреби у спілкуванні і взаємодії. 86% опитаних виявили бажання бути включеними у спільні справи з однокласниками.

Отже, підлітки прагнуть до групового об'єднання тоді, коли бачать в цьому перспективу цікавого життя, можливість вирішити свої проблеми. При цьому дуже важливо забезпечити усвідомлення своїх потреб, цілей і отримання практичного результату діяльності.

Важливість і необхідність створення ефективного шкільного самоврядування для педагогів зрозуміла. Але точка зору дорослих наставників може не співпадати з точкою зору дітей і їх батьків на проблему шкільного самоврядування.

Для визначення позицій дітей відносно самоврядування слід використовувати матеріали анкетування чи опитування.

Свого часу шляхом опитування ми з’ясували, що учні усвідомлюють необхідність створення шкільного дитячого об’єднання, розуміють, що участь в ньому дозволить:

• забезпечити реалізацію права на свободу думок, свободу слова, рівноправ'я, самоствердження;
• розвивати почуття відповідальності за себе, колектив, школу;
• змінити устрій життя школи і взаємовідношення між учнями і педагогами для створення духу співробітництва, взаємодопомоги і взаєморозуміння;
• організовувати своє дозвілля.

У цій роботі учні повинні стати реформаторами, вчителі – помічниками і сполучною ланкою, адміністрація – координатором і «спонсором». Відносини між вчителями і учнями повинні будуватися на взаємоповазі, взаєморозумінні і взаємодопомозі.

Діти вважають, що для ефективної роботи необхідний лідер, який повинен бути розумною особою, що володіє організаторськими і ораторськими здібностями, відповідальністю, доброзичливістю, почуттям гумору.

Під час опитування учні відзначали, що шкільне самоврядне утворення повинно об'єднати всі вікові групи через спільну діяльність: організацію масових заходів і роботу, направлену на впорядкування школи.

Учні говорять про те, що для них важливо:

• які в ньому існують правила: формальні чи неформальні;
• чи є в школі дитяче об'єднання, громадська організація;
• який рівень ієрархії і дисципліни, як в об'єднанні, так і у всій школі;
• чи можуть вони брати участь в управлінні або самоврядуванні школою;
• чи можуть учні ухвалювати рішення, якщо так, то з яких питань;
• чи можливий процес спільної діяльності між адміністрацією, педагогами і учнями;
• яка роль педагога в дитячому об'єднанні, в шкільному самоврядуванні.

Тільки через свою громадську організацію діти можуть донести свою думку про шкільне життя адміністрації, брати участь в процесі зміни шкільного клімату. Спілкування адміністрації з виборними представниками організації учнів дозволяє обговорити спірні питання, що виникають в процесі взаємодії, у тому числі й питання, що стосуються дотримання прав і законних інтересів дітей. Громадська організація учнів є найбільш ефективною формою, за допомогою якої здійснюється плідна співпраця всіх учасників освітнього процесу.

Учнівське самоврядування – це, передусім, входження людини у світ спілкування з іншими людьми, формування в учнівської молоді системи цінностей, які визначають її ціннісне ставлення до дійсності.

Перебування дитини в дитячому об’єднанні, набуття нею різноманітного досвіду, способів діяльності та отримання статусу повноправного члена організації є ефективним інструментом її духовного становлення як члена суспільства.

Завданням соціальних інститутів різного цілеспрямування є виховання, формування позитивного соціального досвіду юного громадянина. Як свідчить світовий досвід, саме з цією задачею найефективніше справляються дитячі громадські формування. На сучасному етапі розвитку дитяче об’єднання  вбачає актуальним визначення принципових напрямків своєї діяльності, що дозволяють будувати взаємовідносини з державою, громадськістю по-новому, обираючи за головне формування власних, спільних програм, проектів, що передбачають перш за все соціально-педагогічні функції, що спрогнозують та забезпечать подальший розвиток суспільства.

Сучасність проблематики дитячого об'єднання проявляється в соціальному, психологічному та педагогічному аспектах.

Соціальний аспект – це потреба сучасного суспільства організаційно сформувати соціальну активність підростаючого покоління, залучити його, використовуючи різноманітні форми громадських об'єднань, в оволодінні соціальними ролями та положеннями, не тільки для збагачення досвідом взаємодії з людьми, але і реалізації можливостей лідерського, творчого потенціалу дітей. Суспільство зацікавлене у захисті прав та інтересів дітей, забезпеченні їх реалізації через програми дитячих громадських організацій.

Психологічний аспект полягає в тому, що сучасна дитяча громадська організація стала своєрідним шляхом пошуку дитиною своєї ідентичності, своїх переживань, пошуків себе серед однолітків та спільноцтва, довіри у соціальних відносинах. Особиста зацікавленість дитини вільна від диктату, вибір дитиною способів виконання своїх обов'язків перед друзями, організацією, суспільством.

Педагогічний аспект є в тому, що дитяче громадське об'єднання по своїй суті є організованою системою виховного впливу однолітків один на одного. Виховання дитини здійснюється колективним суб'єктом – первинним громадським дитячим колективом. Дитяча організація є посередником між світом дитинства та світом дорослих, створює умови для гармонізації досвіду особистих і колективних відносин.

Гармонізація взаємодії дітей та дорослих на основі спільної громадської діяльності – шлях до конструктивного діалогу різних поколінь, що мають власний досвід індивідуальних та колективних взаємин. Громадський характер об’єднання дітей та молоді визначає можливість природного поєднання соціальних потреб дитини з можливістю освітньої установи.

Аналіз здобутків сучасної психолого-педагогічної науки свідчить про все більший за нових часів відхід у вихованні від об'єкт-суб'єктного підходу до суб'єкт-суб'єктного, коли відповідно до першого, дитина розглядається як об'єкт цілеспрямованих, педагогічних впливів середовища, умов і засобів виховання, мета якого визначається державою, виходячи з економічних, ідеологічних, соціальних та інших потреб. Виходячи з цього, визначається модель особистості з бажаними якостями, формуються основні напрямки і зміст виховання, чітко регламентуються його кінцеві результати, а виховання дитини за цих умов набуває жорстко нормативного, закритого характеру. Учасники виховного процесу засвоюють і відтворюють вже готовий життєвий досвід, а можливості їх власної життєтворчості обмежені.

«Особистісно - зорієнтоване виховання – це утвердження людини як найвищої цінності, навколо якої ґрунтуються всі інші суспільні пріоритети», - вважає І.Д. Бех. Із позиції суб'єкт-суб'єктного підходу, сформульованого у працях І. Беха, О. Бондаревської, О. Кононко, Є. Степанова, Т. Фролової,                  Н. Шуркової та інших, дитина є активним учасником виховного процесу, здатним істотно впливати на нього, перебудовувати його відповідно до потреб своєї особистості, інтересів саморозвитку. Дитина - не засіб досягнення цілей держави і суспільства, вона самоцінна. Тому якості особистості не "закладаються" педагогом відповідно до нормативів, а "затребуються", оскільки якості особистості первісно закладені природою в дитині як потенціал її особистісного саморозвитку. Виходячи з цього, виховання здійснюється як процес суб'єкт-суб'єктної взаємодії, заснований на діалозі, обміні змістами, співробітництві її учасників. Зміст спільної діяльності не регламентується, має відкритий характер і стає особистісно - зорієнтованим. Дитина бере активну участь в конструюванні змісту виховання, потрібного їй для самобудівництва власної долі, включається у життєтворчість та у процес самоврядування закладом.

Виховний ефект самоврядування залежить не стільки від його форм, скільки від демократизації. Справжній демократизм можливий за таких умов: активна дія такої форми демократії як загальні збори; змінності лідерів учнівського самоврядування, коли всі почергово виконують функції як організаторів, так і виконавців; реального вибору активу будь-якого органу учнівського самоврядування на альтернативній основі; періодична звітність виборного активу перед своїм колективом, широкої гласності його роботи; самостійності, виходячи з потреб школи, традицій, визначення учнями завдань, змісту і організаційних форм самоврядування; наділення учнів реальними правами і обов’язками.

Звісно, що самоврядування дітей не можна сприймати як обов’язкову роботу – це гра, така, що розвиває й готує до життя, але гра навіть тоді, коли учень виконує таке серйозне доручення як рейд - перевірку збереження майна або відвідування іншими учнями уроків. Тому не можна вимагати від дітей стовідсоткового виконання ними цієї роботи якісно. Але можна стимулювати підвищення учнівської відповідальності у виконанні будь-якої справи або рівня навчальних показників шляхом змагання між класними колективами, наприклад, рейтинг класів наприкінці кожного семестру. І тут важливо розробити якомога більше різних номінацій, щоб більша частина класів побувала в ситуації успіху і не втратила бажання брати участь у таких змаганнях.

Отже, вплив на формування громадсько-активного підлітка може здійснюватись у результаті організації соціально спрямованої діяльності підлітка у взаємодії з адміністрацією школи, педагогом-організатором, класним керівником. Причому мотиви діяльності підлітка мають реалізовуватись добровільно, а його соціальне виховання відбувається завдяки особистісній зацікавленості, ініціативності і бажання самореалізовуватись і самоутверджуватись як соціальна особистість, ідентифікована з ровесниками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.        Модель формування підлітка громадсько-активного

і патріотично вихованого

Трансформація тоталітарного суспільства в Україні в громадянське з відповідним переосмисленням моральних цінностей стимулює посилення уваги до проблеми громадянського виховання підростаючого покоління. Виховання громадянськості є однією з умов становлення людей, що спроможні відновити суспільство і дух нації та розвинути ідею державності, спрямовану на людину.

Одним з напрямів вивчення процесу становлення світогляду особистості є дослідження закономірностей набуття знань, формування понять, які стосуються суспільних змін. Важливим є також дослідження джерел, на основі яких формуються ці знання і поняття. Ми здійснили спробу виявити, що ж впливає на формування громадянських якостей підлітків? Відповіді на запитання анкети «Що впливає на формування твоїх громадянських якостей і почуттів?» були дані такі: родина — 49%, телебачення, преса — 48%, школа — 31%, участь у громадському житті школи, міста — 5%, коло друзів — 10%, участь у дитячих громадських об’єднаннях — 5%, позашкільні заклади — 5%.  Якщо врахувати, що вплив родини на формування поглядів молодих людей проходить на фоні передач телебачення і публікацій в пресі, які , як правило, стають первісним імпульсом в обміні судженнями, то пріоритет засобів масової інформації є безперечним.

Отже, можна констатувати, що саме в сфері дозвілля часто створюється педагогічний вакуум, що відкриває простір для порушення дітьми правових і моральних норм. Дозвілля, на нашу думку, стає сферою всебічного і морального розвитку лише тоді, коли воно відзначено цілеспрямованістю, організованістю, обгрунтованим чергуванням різних видів діяльності, позитивним спілкуванням.

Як свідчить педагогічний досвід, педагогічний «контроль» над неформальним спілкуванням може бути тим ефективнішим, чим менше в ньому елементів прямого втручання в це спілкування. Тому найбільш результативний шлях до посилення соціального впливу на дозвілля підлітків і юнаків — це створення таких умов, які б сприяли локалізації проведення часу у громадських місцях.

Саме такі умови можуть бути створені, коли в закладі створюються дитячі об’єднання. Дитячі об’єднання  характеризуються всебічними зв’язками з іншими соціальними інститутами і є значущим елементом соціально-культурного середовища для дітей всіх вікових груп. Саме дитяче об’єднання  може стати посередником між державою і дитиною, прагнучи виконати замовлення суспільства на формування громадсько - активної особистості, з одного боку, і задовольнити конкретні потреби і запити дітей та їх батьків, з іншого. Взаємодія адміністрації закладу і дитячого об’єднання,  класного керівника і батьківської громадськості, а також їх спільна співпраця з громадськими та молодіжними організаціями та позашкільними закладами міста та впливи інформаційного середовища і створюють той соціокультурний простір, який сприяє громадсько-патріотичному вихованню дітей.

Тому в закладі  було створено модель формування підлітка громадсько-активного і патріотично вихованого (рис.1.1.), яка реалізовується в роботі дитячого об’єднання «П’ятничанська Cіч»  ЗШ № 14 м. Вінниці.

Модель містить два компоненти: шкільне середовище та оточуюче позашкільне середовище.

Шкільне середовище створюють:

•       Адміністрація закладу, яка організовує роботу виховної підсистеми таким чином, щоб патріотичне виховання наскрізно пронизувало увесь навчально-виховний процес, органічно поєднувало національне, громадянське, моральне, родинно-сімейне, естетичне, правове, екологічне, фізичне, трудове виховання, базувалося на національній історії, знанні та відстоюванні своїх прав, виконанні конституційних і громадянських обов’язків, відповідальності за власне майбутнє, добробут та долю країни. Заплановані заходи охоплюють усіх учасників навчально-виховного процесу, сприяють формуванню у дітей та утвердженню у педагогів і батьків національних та загальнолюдських цінностей, особистісних якостей, що притаманні громадянину України.

Рис.1.1.  Модель формування підлітка громадсько-активного і патріотично вихованого

Громадянський компонент виховання найвиразніше втілюється у змісті навчальних предметів суспільно-гуманітарного циклу. Вивчення української мови, літератури, історії, географії, правознавства спрямовано на формування переконливого почуття патріотизму й громадянської свідомості дітей та учнівської молоді, знань про права і свободи громадян, сутність громадянського суспільства.

•                 Класний керівник є важелем безпосереднього впливу на особистість підлітка, і тому всі заходи з учнями класу наповнює громадянсько-патріотичним змістом, стверджує ідею спільності інтересів та взаємоповаги всіх громадян України, має підтримувати прагнення кожної особистості до духовного, інтелектуального, творчого та фізичного розвитку задля розквіту держави в цілому. Класний керівник добирає та поєднує різноманітні методи і форми патріотичного виховання, насичує їх патріотичними емоціями та переживаннями, активно використовує приклади мужності й звитяги захисників України як з історичного минулого, так і нинішніх воїнів-героїв, які боронять нашу державу від російської агресії.
•                 Дитяче об’єднання «П’ятничанська Січ» є активним співучасником виховного процесу та ключовою складовою у моделі формування підлітка громадсько-активного і патріотично вихованого. У своїй роботі надає перевагу активним формам роботи, що передбачають самостійну або спільну роботу, набуття дітьми та учнівською молоддю соціального досвіду; сприяє формуванню національної свідомості, критичного мислення, ініціативності, творчого підходу до справи, відповідальності за свої дії та вчинки: громадській, волонтерській діяльності, соціальним практикам, пошуковій, дослідницькій та проектній діяльності, дискусійним клубам, діяльності учнівських прес-центрів, флеш-мобам, акціям.

Окремої уваги заслуговує волонтерська діяльність педагогів, учнів, батьків, яка через конкретну, практичну діяльність сприяє встановленню соціальних зв’язків, опануванню дітьми новими навичками, формуванню у них прагнення до відповідальної патріотичної поведінки, моральних і духовних якостей, світогляду справжнього громадянина України. Дитяче об’єднання організовує та залучає дітей і учнівську молодь до таких всеукраїнських акцій, як «Лист пораненому», «Хвиля доброти», а також у волонтерських акціях, що започатковані за ініціативи громадських організацій та навчальних закладів.

•                 Батьківська громада. Важлива роль у формуванні патріотизму належить сім’ї. Завданням навчальних закладів є залучення батьків учнів, студентів, вихованців до активної участі у навчально-виховному процесі, організації та проведенні позанавчальних виховних заходів. Батьки є  не тільки гостями на заходах, не тільки спостерігачами за здобутками їх дітей, вони безпосередньо впливають на формування молодого покоління своїм досвідом та своїм прикладом.

Зусилля педагогів спрямовані на підтримку ініціативи батьківської громади, взаємодію у розробленні та виконанні рішень щодо патріотичного виховання дітей та учнівської молоді. Особливу увагу приділяється педагогізації батьків, ознайомленню їх із сучасними психолого-педагогічними знаннями. З цією метою використовуються активні методи: тренінги, дискусії, дебати, аналіз виховних ситуацій, які сприяють усвідомленню батьками ролі сім’ї у вихованні дітей, формуванні громадянської активності, патріотичних почуттів та готовності служити своїми знаннями, працею Україні.

Позашкільне оточуюче середовище у нашій моделі створюють:

•                 Вінницький козацький полк ім. Івана Богуна та молодіжні організації. Вагому роль у пропагуванні ідеї патріотичного виховання як національного пріоритету України, набутті підростаючою особистістю  громадянських якостей, соціального досвіду відіграють дитячі та молодіжні громадські організації. З-поміж таких організацій досвід проведення заходів, реалізації проектів, програм з патріотичного виховання дітей та учнівської молоді мають: Вінницький козацький полк ім. Івана Богуна та громадська організація «Вінницьке крайове козацьке молодіжне об'єднання «Молода Подільська Січ»». Основними способами використання потенціалу громадських організації у вихованні дітей та учнівської молоді стали проведення спільних акцій, флеш-мобів, фестивалів, проектів, інших заходів патріотичного спрямування; залучення фахівців дитячого руху до виховної роботи. Доцільним є залучення регіональних осередків громадських організацій до проведення туристських змагань та зльотів, військово-спортивних патріотичних ігор, спортивних змагань тощо.

 Звертаємо увагу, що Закон України «Про громадські об’єднання» дає право громадським організаціям пропагувати свою діяльність, звертатись до керівників навчальних закладів з пропозиціями щодо співпраці у питаннях навчання, виховання та розвитку дітей. У свою чергу, педагогічна, учнівська, батьківська громада визначає доцільність та необхідність такої взаємодії, виходячи із своїх можливостей, пріоритетів навчально-виховної роботи.

•                 Позашкільні навчальні заклади міста, які шляхом застосування відповідних виховних технологій і організаційно-педагогічних форм реалізовують можливість впливати на соціальне становлення учнівської молоді, виховання громадянської відповідальності особистості.
•                 Інформаційне середовище та інтернет ресурс. Сьогодні неможливо уявити виховну роботу без використання проекторів, цифрових фотоапаратів, відеокамер, комп'ютерних засобів обробки мультимедійної інформації. Будь-який урок або захід фіксується, обробляється і збирається в електронну-«скарбничку». Використання ІКТ забезпечує широку творчу діяльність учнів у інформаційному середовищі, позитивний емоційний настрій, гарантована ситуація успіху народжує добрі почуття, співпереживання, почуття патріотизму.

Очевидно, що виховання патріотизму - важке завдання, у процесі вирішення якого важливо показати велике через мале, розкрити залежність між діяльністю однієї людини і життям всіх людей, пробудити в дитячій душі почуття причетності до великих віх історії рідної країни, почуття гордості за силу й велич Батьківщини. Вирішувати це завдання допоможуть найширші можливості ІКТ,які освоюються і використовуються дітьми осмислено, у відповідності з важливою для їх духовного розвитку метою.

 Модель  побудована  відповідно до виділених компонентів та напрямів формування громадянської позиції.  За кожним напрямом розроблено зміст, форми й методи, які, на нашу думку, ефективно  сприятимуть формуванню громадянської позиції підлітків у дитячих об’єднаннях, згальноосвітніх закладах.

З досвідом нашої роботи зростало усвідомлення того, що вільний час і дозвілля ефективно сприяють формуванню високої духовності, громадянськості, фізичної досконалості, задоволенню інтересів і потреб молоді у спілкуванні, творчому розвитку, соціалізації особистості, а правильна його організація здатна пом’якшити соціальну напругу, навіть перевести її в безпечне русло. Організація дозвілля розцінюється як стабілізуючий фактор суспільства.

Для реалізації цілей громадянського виховання дитяче об’єднання має в своєму арсеналі велику кількість різноманітних специфічних прийомів і форм виховного впливу, які грунтуються на соціальному досвіді учнів і спираються передусім на творче, продуктивне мислення, унісонне та полемічне спілкування учнів один з одним та вчителем. Як показав наш досвід, найбільш ефективними методами стимуляції і мотивації інтересу до громадської, суспільно-корисної діяльності є диспути, рольові ігри, створення ситуації апперцепції (опора на життєвий досвід), створення ситуації пізнавальної новини, цікавості, робота над проектами патріотичного спрямування.

 Взаємодія адміністрації закладу і дитячого об’єднання,  класного керівника і батьківської громадськості, а також їх спільна співпраця з громадськими та молодіжними організаціями та позашкільними закладами міста та впливи інформаційного середовища спрямована на формування певних рис громадсько-активного патріотично вихованого підлітка:

1.               Правова культура. Сьогодні все більше стає зрозуміло, що організація дозвілля підлітків повинна включати не тільки розвиток їх інтересів, залучення до художньої творчості, спорту, але і правову освіту, формування певного рівня правової культури. Усвідомлення майбутніми громадянами своїх вчинків обумовлює поведінку особистості. В одних випадках — це глибокі переконання, внутрішня потреба діяти у відповідності з вимогами правових норм, в інших — поведінка, що грунтується на примусовій силі правових норм. Організаційно-виховна робота має привчати підлітків до громадянської думки, до прийнятих норм поведінки, допомагати усвідомлювати позитивні звичаї і традиції, сприяти становленню гуманістично-орієнтованої особистості, з почуттям власної гідності, яка усвідомлює високу цінність свободи і демократії, поважає права і свободи людини і вміє захищати ці права. Досвід показує, що цьому можуть сприяти такі форми роботи як: проект «5 хвилин права», допомога в проведенні виборчих кампаній, шкільні штаби порядку, участь у правозахисних акціях, диспути на правову тематику та ін.
2.               Моральна свідомість. Правова свідомість стає дійсною силою, якщо органічно взаємодіє з свідомістю моральною. Моральна свідомість сприяє глибокому засвоєнню правової норми, моральному ставленню до неї. Вона дозволяє бачити і усвідомлювати межу моральної поведінки, за межами якої починаються аморальні і протиправні дії. Моральна культура характеризується єдністю широких етичних знань, моральних переконань, почуттів, потреби жити відповідно до загальнолюдських моральних норм, допомагати людям, робити добро. Моральний розвиток дитини відбувається через засвоєння нею загально-історичного досвіду людства в процесі предметно-практичної діяльності і засвоєння норм людських взаємовідносин. Допомогти в цьому можуть участь дітей у благодійних акціях, їх волонтерськака робота, проведення вечорів, диспутів та ін.
3.               Патріотизм. Здобуття Україною незалежності та національне самовизначення супроводжуються диференціацією соціально-культурних процесів, урахуванням національних особливостей. Активізуються національно-патріотичні фактори виховання, які стають силою, що спроможна протистояти розповсюдженню невіри, цинізму, аскетизму. Виховання патріотизму сприяє зміцненню єдності всіх людей, що проживають в Україні. Патріотичне виховання дітей і підлітків в дитячому об’єднання має залишатися одним з основних напрямів їх роботи. Формами патріотичного виховання є військово-спортивні ігри, робота в музеї, пошукова діяльність, участь у гуртках народної творчості та вивчення народних традицій та обрядів ін.
4.               Інтернаціоналізм та толерантність. На території України проживає більше ста народностей і національних меншин. В цих умовах великого значення набуває діяльність різних соціально-культурних інститутів як елемента розвитку національної культури, міжнаціонального спілкування, взаємодії і взаємозбагачення національних культур. Змістовна робота дитячого об’єднання з інтернаціонального виховання може допомогти в формуванні у дитини інтернаціоналізму як загальнолюдської цінності, що передбачає наявність почуття поваги до інших народів, їх культурно-національних традицій; вихованні культури міжнаціонального спілкування, культури відносин з людьми іншої віри, інших культурних традицій і життєвих орієнтацій. Сприяють цьому такі форми роботи, як участь у міжнародних дитячих акціях, форумах, співпраці з національно-культурними товариствами та ін., які знаходять сьогодні все більшого розповсюдження.
5.               Політична культура.Важливим напрямком роботи дитячого об’єднання повинно стати формування політичної культури підростаючого покоління, яка передбачає високий рівень політичної громадянської свідомості. Показниками політичної культури є політична грамотність і активність в політичній самоосвіті: вміння вести дискусію, оцінювати суспільні явища з загальнолюдських позицій, відстоювати і пропагувати свої політичні переконання, прагнення єдності політичної свідомості і дії, слова і діла. Політична культура потребує виховання в дітях цілеспрямованості і активності, відповідальності і свідомої дисциплінованості. Формуванню політичної культури у дітей і підлітків сприяють такі форми як ради самоврядування, зустрічі з суспільними діячами, прес-клуби, диспути та ін.
6.               Економічна культура. Ще однією вимогою часу є економічна культура особистості, котра як складова громадянськості передбачає наявність таких якостей, як повага до приватної власності, результатів людської діяльності, почуття хазяїна, задоволення від власної корисності, відчуття радості від досягнення особистого економічного успіху і успіху інших людей, віра у власні можливості в досягненні матеріального добробуту. Для формування цих якостей у дітей і підлітків в дитячому об’єднанні бути використані такі форми роботи як  аукціони, ярмарки, рольові ігри та ін.
7.               Екологічна культура. Невід’ємною рисою громадянськості є екологічна культура особистості. Берегти природу, оточуюче середовище — це громадянський обов’язок кожної людини. На початку ХХІ століття гостро поставлено перед людством, і особливо перед Україною, проблему екології природи і екології людини. Природна і соціальна екологія поєднують свої предмети і зусилля в сфері діяльності людського розуму на самій планеті і навколо неї, де може і повинна бути досягнута рівновага, сутність якої в збалансованості всередині соціальних і природних об’єктів і між ним. Форми екологічного виховання: екологічні туристичні походи, зелений патруль, зустрічі, екскурсії, олімпіади, конкурси, благоустрій території та ін.

Відтак, ми розглядаємо патріотизм, моральну культуру, інтернаціоналізм, правову культуру, політичну культуру, економічну та екологічну культури як складові такого складного соціально-педагогічного явища як громадянськість, в якому цілісно поєднуються інтелектуальні, емоційно-вольові і практичні аспекти життєдіяльності людини як члена суспільства. Як складне особистісне утворення, громадянськість, на нашу думку, включає в себе соціально-психологічну, морально-психологічну і професійну готовність вільної особистості до практичної реалізації індивідуально-особистісних і соціально-значущих цілей відповідно до прийнятих в суспільстві принципів і норм.

Як показує досвід, саме громадянськість змушує кожну людину відчувати себе частиною держави, відповідати за її справи і одночасно примушувати державу бути відповідальною перед своїм народом.

Майже головним напрямком у виховній роботі з підлітками є формування психологічної готовності до дорослого життя. Під психологічною готовністю розуміється наявність потреб та здібностей, що дозволяють з можливою повнотою реалізувати себе у суспільстві як громадянина, у праці та у сімейному житті.

Тому ми вважаємо за необхідне особливо підкреслити потенційні можливості дитячого об’єднання як сфери активної соціалізації школяра, як посередника між соціальним середовищем і мікросвітом особистості: 1) учні самі пред’являють до себе всі виховні вимоги дорослого соціуму, тим самим підтверджуючи, що дитяче об’єднання є активною сферою самовиховання;              2) дитяче об’єднання — особистий простір, де найбільш повністю розкриваються природні потреби в свободі; 3) дитяче об’єднання окреслює межі самостійності школярів і труднощі для їх подолання; 4) дитяче об’єднання задовольняє багато соціальних потреб в реалізації життєвих і професійних планів, самоствердженні серед однолітків, визначення особистої значущості;             5) дитяче об’єднання — це сфера задоволення потреби в спілкуванні, субординації відносин з тими, хто є старшим або молодшим; 6) дитяче об’єднання — це простір, відкритий для впливу різних соціальних інститутів.

Діяльність дитячого об’єднання по своїй природі відзначається глибокою особистою спрямованістю, оскільки несе на собі риси індивідуальності, що визначаються її біологічними особливостями і соціально-психологічною структурою.

За умови реалізації даної моделі формування підлітка громадсько-активного і патріотично вихованого з’являється можливість:

• педагогічного керівництва сферою вільного часу підлітків;
• раціонального використання вільного часу школярів з метою його перетворення в резерв розвитку особистості, формування різноманітних, в тому числі і моральних, сторін особистості підлітка, розвитку рис характеру, притаманних громадянину-патріоту, відповідного ставлення до своєї країни і свого громадянського обов’язку, подальшої соціалізації підлітків;
• перетворення мікросередовища школярів у виховний фактор шляхом створення в умовах позашкільного спілкування і діяльності соціально-педагогічних ситуацій, що сприяють формуванню у підлітків громадянськості як особистої якості;
• використання макро- і мікросередовища як джерела формування громадської думки, що сприяє збільшенню престижу активної громадської діяльності, цінності громадянського суспільства, прав особистості і необхідності виконання своїх громадських обов’язків.

В змісті громадянського виховання інтегруються етичні, правові, політичні, економічні, екологічні та інші знання, а також моделювання практичних життєвих ситуацій, тому розробка педагогічних умов в діяльності дитячих об’єднань для громадянського самовизначення підростаючого покоління — це дуже важливе завдання сучасної педагогіки.

Отже, розроблена модель формування громадсько-активного і патріотично вихованого підлітка у дитячому об’єднанні відображає взаємодію адміністрації закладу і дитячого об’єднання,  класного керівника і батьківської громадськості, а також їх спільну співпрацю з громадськими та молодіжними організаціями, позашкільними закладами міста та вплив інформаційного середовища, спрямована на формування правової культури, моральної свідомості, патріотизму, інтернаціоналізму та толерантності, політичної культури, економічної та екологічної культури, як рис громадсько-активного патріотично вихованого підлітка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. РЕАЛІЗАЦІЯ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ПІДЛІТКА ГРОМАДСЬКО-АКТИВНОГО І ПАТРІОТИЧНО ВИХОВАНОГО

2.1.   Організація  роботи  дитячого об’єднання

 «П’ятничанська Січ» в ЗШ № 14 м.Вінниці

Становлення української державності, побудова громадянського суспільства, інтеграція України у світове та європейське співтовариство передбачають орієнтацію на Людину, її духовну культуру й визначають основні напрями виховної роботи з молоддю та модернізацію навчально-виховного процесу.

Ідеалом виховання виступає гармонійно розвинений національно свідомий, високоосвічений, життєво компетентний громадянин, здатний до саморозвитку та самовдосконалення. Головною домінантою національно-патріотичного виховання молоді є формування у особистості ціннісного ставлення до навколишнього дійсності та самої себе, активної за формою та моральної за змістом, життєвої позиції.

Врахувавши це та на виконання Указу Президента України                            від 10.10.2000р. № 1-14/1263 «Про вжиття заходів щодо широкого залучення козацьких товариств до військово-патріотичного виховання, організації фізкультурно-спортивної, туристсько-краєзнавчої та культурно-просвітницької роботи серед школярів, посилення ролі Українського козацтва у підготовці молоді до військової служби», з метою спрямування своєї діяльності на виховання підростаючого покоління в національно-патріотичному дусі, на засадах історії українського народу, формування особистісних  якостей громадянина демократичної держави, патріота України, в  2000 році в закладі було створено дитяче об’єднання «П’ятничанська Січ», засновником та куратором якого є педагог-організатор, вчитель вищої категорії – Півторак Світлана Віталіївна, яка протягом 15 років плідно працює з учнівською молоддю закладу.

Після 10 роів роботи дитячого об’єднання у 2010 році була оновлена програма дитячого об'єднання та змінено завдання. У своїй роботі педагог-організатор визначила наступні завдання:

• виховання у дітей національної, історичної самосвідомості, громадської позиції, патріотизму, готовності захищати Україну, любов до рідного краю шляхом опанування козацької духовної та культурної спадщини;
• виховання дітей на принципах християнської моралі;
• залучення дітей до краєзнавчої діяльності, поширення та пропаганда козацьких звичаїв та традицій;
• вивчення, охорона та відновлення пам’яток української історії і культури;
• залучення дітей  до екологічної просвіти, суспільно – корисної праці та охорони природи;
• залучення дітей до самоврядування, занять туризмом, фізкультурою та спортом.

 В основу системи роботи дитячого об’єднання було покладено ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника; розвитку суспільства й нації в цілому. Форми й методи роботи в межах організації базуються на українських народних традиціях, кращих надбаннях національної та світової педагогіки й психології.

Програма дитячого об’єднання  "П’ятничанська Січ"

В роботі навчального закладу одним із головних завдань є виховання підростаючого покоління. Одна з найважливіших складових процесу  виховання - формування та розвиток патріотичних почуттів. Без наявності цього компонента не можна говорити про виховання по-справжньому гармонійної особистості. Виховання почуття патріотизму, гордості за свою країну, за свій народ, своє місто – ось основна мета дитячого об'єднання.

Програма дитячого об’єднання  "П’ятничанська Січ" ґрунтується на наступних принципах:

1. Принцип довіри та підтримки: це відмова від практики авторитарного впливу на батьків та учнів, культивування довіри та взаємної підтримки педагогічного колективу, батьківської громадськості. Формування громадянської позиції школяра, створення умов для його самопізнання і самовиховання.
2. Принцип партнерства: надання допомоги педагогами, батьками у питаннях виховання, поваги до думки всіх учасників навчально-виховного процесу, залучення до справи виховання патріотичного, громадянського і життєвого досвіду людей, представників різних соціальних інститутів виховання.

Основні принципи життєдіяльності дитячого об'єднання:
патріотизм; суспільно-корисна спрямованість; колективізм; гра, творчість; пошук; опора на інтереси і здібності учнів; добровільність, самоврядування; активність, ініціатива, особистий підхід у роботі; постійне вдосконалення кожного члена об'єднання.

Мета програми:

створення та вдосконалення системи патріотичного та
духовно-морального виховання в школі для формування соціально
активної особистості громадянина і патріота, що володіє почуттям
національної гордості, громадянської гідності, любові до Вітчизни, свого народу і готовності до її захисту.

Завдання:

• виховання у дітей національної, історичної самосвідомості, громадської позиції, патріотизму, готовності захищати Україну, любов до рідного краю шляхом опанування козацької духовної та культурної спадщини;
• виховання дітей на принципах християнської моралі;
• залучення дітей до краєзнавчої діяльності, поширення та пропаганда козацьких звичаїв та традицій;
• вивчення, охорона та відновлення пам’яток української історії і культури;
• піднесення духовної і моральної культури підростаючого покоління.
• створення умов для творчості дітей, їх громадянського становлення і формування активної життєвої позиції школярів.
• залучення учнів до вивчення героїчної історії України,
  краєзнавчої та пошуково-дослідницької діяльності.
• залучення дітей  до екологічної просвіти, суспільно – корисної праці та охорони природи;
• залучення дітей до самоврядування, занять туризмом, фізкультурою та спортом;
• організація спілкування дітей та юнацтва різних країн.

Зміст програми

Система заходів

Система заходів патріотичного виховання передбачає вирішення поставлених завдань, взаємопов'язаних і скоординованих по часу, ресурсах і виконавцях.

1.Організаційні заходи:

№ з.п	Зміст заходу	Термін	Відповідальний
1.	Створити дитяче об’єднання «П’ятничанська Січ»	до січня 2000 р.	педагог-організатор
2.	Створити змінні куточки бойової слави	до травня 2002р.	вчитель історії
3.	Організувати та налагодити постійну співпрацю: - козацьким полком ім.І.Богуна - молодіжною організацією «Молода Подільська Січ» - зі спілкою ветеранів Вінниці - військовою частиною А1231	постійно   2010 рік Постійно Постійно	педагог-організатор

2. Інформаційні заходи:

№ зп	Зміст заходу	Термін	Відповідальний
1.	Виготовлення символіки дитячого об’єднання	жовтень 2001 рік	курінні, кошовий
2.	Випуск шкільної газети «Козацькими шляхами»	щомісячно	писар
3.	Випуск бюлетенів	1 раз на рік	писар
4.	Презентація досвіду роботи дитячого об’єднання «П’ятничанська Січ»	за потребою	педагог-організатор

3. Масові заходи з учнями:

№ зп	Зміст заходу	Термін	Відповідальний
	Проведення уроків мужності	жовтень, грудень, травень	вчителі-предметники, кл. керівники
	Організація та проведення масових заходів з учнями, присвячених дням пам’яті боротьби українського народу за незалежність	жовтень, листопад, січень	курінні, вч. історії
	Організація та проведення масових заходів з учнями, присвячених дням пам’яті бойової слави	жовтень,березень, травень	курінні, вч. історії
	Організація навчальної і позакласної діяльності школярів, яка сприяє розвитку громадянських якостей і навчань, виховує лідерів	постійно	вчителі-предметники, педагог-організатор
	Участь у міських і обласних конкурсах різної  спрямованості	постійно	кошовий, курінні, берегиня, педагог-організатор

Складові частини  виховання:

1.Військово-патріотичне виховання

Зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни, воїнами- інтернаціоналістами, солдатськими вдовами і цікавими людьми міста.

2. Духовні цінності

Виховний вплив української культури, мистецтва і освіти. Відвідування музеїв, виставок, концертів. Екскурсійні програми.

3. Зміст освіти

Зміст освіти в рамках навчальних предметів, таких як українська мова і література, історія і географія. Цільові уроки можуть бути присвячені знаменним подіям, видатним особистостям, народній культурі, ремѐслам.
Святкові заходи, вікторини, конкурси, проектна та дослідницька діяльність.

Форми і методи реалізації програми:

• Колективно-творча справа
• Елементи шоу-технології
• Елементи ІКТ технологій
• Індивідуальна та групова робота
• Проектна та дослідницька діяльність

Основні компоненти:

• індивідуально - груповий компонент;
• ціннісно - орієнтаційний;
• функціонально - діяльнісний;
• просторово - часовий;
• діагностико – аналітичний.

Механізми реалізації програми.

У своїй роботі дитяче об’єднання "П’ятничанська Січ" керується:

1. Конвенцією ООН про права дитини;

2. Конституцією України;

3. Цивільним кодексом України;

4. Законом України "Про громадські об'єднання";

6. Законом України "Про освіту"

7. Закон України «Про захист суспільної моралі»

8.Сімейний кодекс України

9.Закон України «Про дитячі та молодіжні організації»

Очікувані кінцеві результати.

Сформованість високого рівня громадянської самосвідомості і відповідальності у школярів. Виховання в учнів гордості бути українцем. Зниження рівня злочинності в соціумі. Залучення інтересу до військової служби. Розвиток потреби у вивченні історії свого краю та Батьківщини.

Основні орієнтири виховної роботи:

•         Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави виявляється  у патріотизмі, правосвідомості, політичній культурі та культурі міжетнічних відносин.
•         Ціннісне ставлення до людей виявляється у моральній активності особистості, прояві відповідальності, чесності, працелюбності, справедливості, гідності, милосерді, толерантності, совістливості, терпимості до іншого, доброзичливості, готовності допомогти іншим, обов'язковості, добросовісності, ввічливості, делікатності, тактовності; вмінні працювати з іншими; здатності прощати і просити пробачення, протистояти виявам несправедливості, жорстокості.
•         Ціннісне ставлення до природи формується у процесі екологічного виховання і виявляється у таких ознаках: усвідомленні функцій природи в житті людини та її самоцінності; почутті особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них; здатності особистості гармонійно співіснувати з природою; поводитися компетентно, екологічно безпечно; критичній оцінці споживацько-утилітарного ставлення до природи, яке призводить до порушення природної рівноваги, появи екологічної кризи; вмінні протистояти проявам такого ставлення доступними способами; активній участі у практичних природоохоронних заходах: здійсненні природоохоронної діяльності з власної ініціативи; посильному екологічному просвітництві.
•         Ціннісне ставлення до мистецтва формується у процесі естетичного виховання і виявляється у відповідній ерудиції, широкому спектрі естетичних почуттів, діях і вчинках, пов'язаних з мистецтвом.
•         Ціннісне ставлення до праці є визначальною складовою змісту виховання особистості, що спрямована на формування у неї розуміння особистої значущості праці як джерела саморозвитку і самовдосконалення.
•         Ціннісне ставлення до себе передбачає сформованість у зростаючої особистості вміння цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних та соціальних сил. Воно є важливою умовою формування у дітей та учнівської молоді активної життєвої позиції.

Наше гасло: «Україно, доки жити буду – доти пізнаватиму тебе!»

Напрямки роботи:

Вивчення історії козацтва; відродження і збереження народних традицій та обрядів; вивчення українського пісенного фольклору; збирання та вивчення творів образотворчого мистецтва з історії Козацької України; дослідження ролі спорту і фізичного виховання в житті  козаків, використання його для власного фізичного розвитку.

ПЛАН РОБОТИ ДИТЯЧОГО ОБ’ЄДНАННЯ

ЦІЛЬОВА ПРОГРАМА „Я - ДЖУРИК"  1-4 клас

Мета програми: виховання поваги до науки, школи, вчителів; залучення дітей до світу знань; розвиток прагнення до освіти і творчого самовдосконалення; своєчасне виявлення ранньої обдарованості, забезпечення умов для розвитку талановитих дітей, розвиток пам'яті, уваги, мислення, уяви, допитливості і нахилів; виховання в дітей любові до рідного міста, до рідної землі, природи, історії та культури; почуття пошани до людей праці, гордості за майстерність родичів, близьких. Сприяти розвиткові творчих здібностей дітей, бажання примножувати родинні традиції, традиції міста, свою національну культуру.

Напрями і орієнтовні форми роботи з молодшими школярами (джурами)

1. Вивчення індивідуальних особливостей учнів, їх інтересів та потреб.
2. Формування дружного, організованого колективу через активізацію форм індивідуального впливу та колективної  виховної роботи.
3. Орієнтація кожного учня на розвиток його нових психологічних можливостей; проектування особистості, організація та управління процесом її розвитку.
4. Прищеплення учням навиків планування своїх дій на день, тиждень, місяць. Дотримуватися виконання свого плану, брати самозобов’язання та вчитись самозвітуватися.
5. Поглиблення розуміння учнями змісту етичних норм і правил.
6. Виховання в учнів позитивних рис характеру: обов’язковості, чесності, організованості, щирості, поваги до старших, співпереживання, вимогливості до себе.
7. Сприяння розвитку мовленнєвої культури учня, вміння спілкуватися, висловлювати свою думку.
8. Розвиток інтересу до навчання, формування потреби постійно активізовувати свою пізнавальну діяльність.
9. Формування в учнів потреби у громадській діяльності, виховання бажання і готовності виконувати доручення, ширше залучати їх до справ і турбот старших.
10. Формування вміння бачити позитивне у природі, творах мистецтва, в людських взаєминах.
11. Виховання свідомої дисципліни, бережливого ставлення до державного і власного майна.
12. Навчання методам підтримки доброго здоров’я, особистої гігієни.
13. Прилучення учнів до скарбів української народної творчості.
14. Допомога у подальшому ставленні органів класного самоврядування, розвиток їхньої самостійності.
15. Залучення до виховання дітей, батьків, громадськості.

Орієнтовні заходи

№ зп	Форма проведення	Назва заходу
	Екскурсія по школі	«Школа – мій другий дім»
	Сюжетно-рольова гра	«Іду до школи. Яким я буду?»
	Година спілкування	«Школа - наш другий дім, нам жити в нім»
	Посвята у джурики	«Ми – нащадки козаків»
	Рейд-огляд	«Моє та спільне»
	Рольова гра	«Смійся та грай - світ пізнавай»
	Гра-подорож	«Мандрівка до міста Ввічливих»
	Година спілкування	«Чи є в житті небезпека?»
	Екскурсія	Музеї міста
	Екологічна гра	«Увійди в природу другом»
	Відверта розмова	«Та земля мила, де мати народила»
	Пізнавально-розважальна гра	«Буду гідним скрізь і всюди, щоб нести вам радість, люди»
	Конкурс малюнків	«Я бачу світ далеких предків - козаків»
	Дослідницька робота	«Від роду до роду слався, Україно!»
	Свято врожаю	«Щедра природа-матінка»
	Свято	«Святий Миколай - Чудотворець»
	Свято закликання весни	«Ой, весна- красна»
	Конкурс декоративно-прикладного мистецтва	«Великодні дзвони»
	Фестиваль українських народних казок	«У казковій вітальні»
	Конкурси прислів’їв та приказок	«Батько та ненька, то хата тепленька»
	Години народних ігор	«Пограймося з нами»
	Зустріч у родинному колі	«Професії наших батьків»
	Бесіди	«Історія речей, що тебе оточують», «Щастя у праці»
	Конкурс малюнків	«Ми живемо в Україні»
	Свята	«Бути гідним сином /дочкою/ своєї сім’ї», «Хата моя, біла хата», «Я рідну Україну не поміняю на чужину».

 

ЦІЛЬОВА ПРОГРАМА  „Я—ГРОМАДЯНИН УКРАЇНИ" 5-11 класи

Мета програми: формування пріоритетів моральних цінностей особистостей, допомога учням у розробці індивідуальних планів саморозвитку, озброєння учнів засобами самовизначення, самореалізації, самовиховання, самооцінки; комунікативна діяльність, етична діяльність, виробнича діяльність, професійне самовизначення; вироблення свого життєвого кредо, формування розуміння залежності особистої долі від цінностей суспільства, від уміння розуміти людей і будувати з ним відносини, від власного рівня розвитку;  виховання гуманних та добрих громадян, справжніх людей, здатних оцінювати стан речей у сучасній українській державі, які прагнуть своєю працею змінити життя на краще; бути патріотами і захисниками України; виховання любові до рідної спадщини, поваги до мови, України, матері та батька, своєї родини, добра та совісті, вчити дітей шанувати обряди та звичаї нашої держави.

І. Формування національної свідомості і самосвідомості,

патріотичне  виховання

Свята „Бути гідним сином /дочкою/ своєї сім’ї”, „Хата моя, біла хата”, „Я рідну Україну не поміняю на чужину”.

Бесіда „Шануй батька, матір”.

Конкурси прислів’їв, приказок : „Батько та ненька, то хата тепленька”.

Оформлення книги „Літопис свого міста”.

Екскурсії – експедиції „Прислів’я, приказки, загадки”, „Легенди мого міста”, Пісні рідного міста”.

Виставки експозиції „Мій край, моя земля”.

Конкурс малюнків „Ми живемо в Україні”, конкурси мальованих мультфільмів на тему української народної казки, години народних ігор „Пограймося з нами”, „Гостини казкової родини”.

Фестиваль українських народних казок.

Конкурс українських народних загадок „Відгадаю загадку та й посію на грядку”.

Конкурс українських народних пісень „Заспіваймо пісню веселеньку”.

Цикл бесід: «Козацькі звичаї», „Козак Мамай”, „Людина з легенди”, „Козацький герой Максим Кривоніс”.

Читання художніх творів про козаків.

Художні виставки: „Наша галерея”, „Наш музей”, заочні ігри – подорожі, екскурсії, історичні та архітектурні пам’ятки.

ІІ. Формування творчої, працелюбної особистості,

виховання цивілізованого господаря

Цикл бесід „Праця в нашому суспільстві”, „Історія речей, що тебе оточують”. „Хто прикрашає наше місто”, „Щастя у праці”, „Умій цінувати час”.

Операції «Ветеран живе поруч», „ Ти не один” та інші.

Трудові сюрпризи (святковий сюрприз малюкам – ялинка у школі з конкурсами і дарунками – саморобками, сюрприз шефам, прикрашання приміщення до свята, сюрприз для рідної школи – впорядкування шкільного двору).

Трудові рейди для допомоги пенсіонерам, учасникам Великої Вітчизняної війни.

Зустріч на тему „Професії наших шефів”.

Гра „Мандрівка по професіях”.

Змагання під гаслом „Знай та вмій”, „Хто більше знає про професію”.

Орієнтовні заходи

№ зп	Форма проведення	Назва заходу	Клас
	Пошукова діяльність	Збір і розучування козацьких і стрілецьких пісень	5-6
	Змагання	«Козацькому роду – нема переводу»	5
	Бесіда	«Шануй батька та матір»	5
	Бесіда	«Праця в нашому суспільстві»	6
	Бесіда	«Умій цінувати час»	7
	Родинне свято-змагання	„Мама, тато і я - дружна сім'я"	5-7
	Гра-подорож	«Країною рідної мови»	5-7
	Конкурс українських народних пісень	«Заспіваймо пісню веселеньку»	7-8
	Екскурсія –експедиція	«Пісні рідного краю»	8
	Година спілкування	„Моя країна — Україна"	5-11
	Літературно-музичні композиції	„В нашім серці - Україна"	5-11
	Спортивні змагання	«Козацькі розваги»	5-11
	Розповідь – естафета	«Гетьмани України»	5-11
	Туристичні подорожі	«Шляхами славних козаків»	5-11
	Фольклорні свята	«З бабусиної скрині»	5-11
	Свято	«Українські вечорниці»	5-11
	Науково – практична конференція	Присвячена річниці української державності	9-11
	Презентація	«Літопис свого міста»	9
	Трудові рейди	«Ти не один»	5-11
	Виставка-експозиція	«Мій край, моя земля»	5-11
	Проекти	«Козацькі звичаї», «Козак Мамай», «Людина з легенди», «Козацький герой Максим Кривоніс», «Останній гетьман України», «Державна та народна символіка України»	5-11

Формування правової культури

№ З\п.	Назва заходу	Дата проведення
1.	Забезпечити прямий доступ учнів до джерел правової інформації.	Протягом року
2.	Проведення тижнів правових знань.	Грудень
3.	Організовувати зустрічі з представниками правоохоронних структур та лікарем-психологом, Державної податкової інспекції.	Протягом року
4.	Проводити засідання Ради профілактики з правопорушень та злочинів	Щоквартально
5.	Ознайомити батьків з основними положеннями «Сімейного кодексу».	Вересень
6.	Щомісячно аналізувати стан відвідування учнями школи	Щомісячно
7.	Аналізувати стан скоєння правопорушень та злочинів.	Щоквартально
8.	Проводити роз’яснювальну роботу з дітьми-сиротами, позбавлених батьківського піклування та їх опікунами щодо правового статусу дітей відповідної категорії	Протягом року
9.	Провести декадник морально-правового виховання «Від громадянина України – до громадянина Землі»	Квітень
10.	Сприяти залученню учнівської молоді до навчання на виконання Закону України «Про загальну середню освіту»	Жовтень
11.	Проведення рейдів «Урок», «Діти вулиці»	Щоквартально
12.	Години спілкування «Я обираю здоровий спосіб життя»	Січень
13.	Батьківські збори «Права та обов’язки батьків і дітей»	Протягом року
14.	Тренінгові заняття «Усі ми різні, усі – рівні»	Лютий
15.	Психологічний супровід сімей, які опинились в складних життєвих обставинах	Постійно
16.	Благодійні акції «Ти не один»	Грудень
17.	Обстеження умов проживання дітей, які потребують підвищеної педагогічної уваги	Двічі на рік
18.	Моніторинг учнів, які потребують підвищеної педагогічної уваги, деструктивних сімей, сімей, які опинились в складних життєвих обставинах.	Двічі на рік
19.	Поновлення матеріалів консультативно-інформаційного куточку.	Постійно
20.	Проведення батьківського всеобучу із залученням правоохоронних органів, КМСД, лікарів-психологів	Щоквартально
21.	Залучення учнів даної категорії до позакласної роботи.	Вересень

Формування здорового способу життя

№ з\п	Заходи	Терміни виконання
1.	Проводити у навчальному закладі Всеукраїнський урок здоров’я 7 квітня у Всесвітній  день здоров’я, Дні здоров’я.	Вересень Травень
2.	Забезпечити проведення батьківських зборів із залученням медичних працівників з питань просвіти щодо збереження здоров’я дітей.	4 рази на рік
3.	Провести тренінг  «День безпеки в Інтернеті».	Лютий
4.	Організовувати тематичні зустрічі  учасників навчально-виховного процесу з працівниками кримінальної міліції у справах дітей, прокуратури, психологами, лікарями з питань попередження тютюнопаління,  вживання алкоголю.	Двічі на рік
5.	Активізувати  роботу «п’ятничанської Січі» щодо розвитку культурно-просвітницької роботи, фізичної культури і спорту та утвердження здорового способу життя, шляхом проведення «Козацьких забав», спортивних свят «Тато, мама, я – спортивна та дружна сім’я».	Жовтень, травень
6.	Організація зустрічей з представниками ДАЇ пожежної частини 1 – 7 кл.	Вересень Травень
7.	Проведення годин спілкування, бесід, диспутів «Бути здоровим  - сучасно».	Лютий
8.	Конкурс плакатів «Молодь Вінниці за життя без СНІДу».	Листопад
9.	Години спілкування щодо профілактики паління	Лютий
10.	Проведення зустрічей з представниками громадських організацій «Отчий дім», «Здоров’я нації», «АСЕТ»	протягом року
11.	Флешмоб «Молодь обирає здоров’я».	Березень
12.	Розширення мережі гуртків щодо популяризації здорового способу життя.	Вересень
13.	Проведення рейдів «Тютюнопаління», «Аміго» щодо виявлення учів, які вживають тютюнові вироби.	щоквартально

Формування екологічної культури

№ З/п	Назва заходу	Вікова Категорія	Дата проведення
	Конкурс дитячих творчих робіт – есе з проблем екології	7-9 класи	Жовтень
	Години спілкування, бесіди, інформаційні хвилинки	1-9 класи	Протягом року
	Конкурс малюнків  та плакатів на природоохоронну тематику «Екологічний бумеранг»	1-5 класи	Квітень
	Фотовернісаж «Зупинись! Завтра буде пізно!»	9 класи	Березень
	Лінійка-реквієм «Дзвони Чорнобиля»	1-9 класи	Квітень
	Екологічна акція «Друже! Вийди з Інтернету, прибери свою планету!» (прибирання прилеглої до школи території)	3- 9 класи	Жовтень, травень
	Вінницький обласний краєзнавчий музей запрошує: «Червона книга Вінниччини» (виставка); Рослинний світ Вінницької області(виставка); Під чорним крилом Чорнобиля  (лекція і  виставка).	1-9 класи	Протягом року
	Акції: «Птахи прилетіли»; «День Довкілля» (17.04); «Міжнародний День Землі» (22.04); «Весняна толока благоустрою та озеленення»	1-9 класи	Квітень
	Ековідеоклуб «Екологія ХХІ століття» (перегляд  відеосюжетів та презентацій)	5-9 класи	Березень
	Екологічні ігри, вікторини, змагання	1-4 класи	Протягом року

Формування моральної свідомості

№ зп	Назва заходу	Термін
1.	Тематичні уроки, заняття, години спілкування, диспути, лекції, тематичні бесіди	Протягом року
2.	Проведення батьківських зборів, лекторіїв із залученням фахівців- консультантів з   міського управління юстиції	Протягом року
3.	Засідання  круглого столу «Мої права у моїй школі» учнів  9 – 11кл.	Листопад
4.	Конкурсу малюнку учнів 1 – 7 кл. на правову тематику «Я маю право…»	Лютий
5.	Конкурс творів-мініатюр для учнів та їхніх  батьків «Права моїх батьків та мої обов’язки» серед  учнів 5-9 кл.	Жовтень
6.	Проведення     дослідження по інформованості учнів та їхніх батьків щодо основних положень  Конвенції ООН про права дитини	Протягом року
7.	Поновлення матеріалів консультативно-інформаційного  куточка.	Протягом року

Виховання патріотизму

№ п/п	Зміст заходів	Термін виконання
	Конкурс «Немеркнуче світло великого подвигу»	Жовтень-листопад
	Екскурсії учнівської молоді до музеїв історії Великої Вітчизняної війни 1941-195 років	Постійно
	Конкурс творів-привітань «Листівка ветерану», малюнків, плакатів та рефератів до Дня Перемоги	Березень, травень
	Урочистості за участю громадських організацій, жертв нацистських переслідувань, учнівської молоді, присвячені 70-й річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років	Травень
	Упорядкування могили колишнього директора школи, учасника ВВв – Гука Г.С.	Постійно
	Години спілкування «Їх долі, обпалені війною»	Березень, травень
	Упорядкування поховань Крижопільський р-н. С.Павлівка	Щорічно
	Проведення урочистих заходів з відзначення Дня захисника Вітчизни, Міжнародного дня визволення в’язнів фашистських концтаборів, Дня партизанської слави	Постійно
	Акція «Ветерани поруч  з нами», «Ваш подвиг не згасає  у віках».	Щорічно
	Підготовка учнів 5-9 класів до участі у Всеукраїнській військово-спортивній патріотичній грі «Зірниця» у рамках відзначення річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років	Квітень
	Виставка літератури на тему: «Велика Вітчизняна війна періоду 1941 – 1943 років».	Травень
	Участь в обласному фестивалі пошукових загонів.	2015 рік
	Поновити стенд  бойової слави.	2015
	Взяти участь у семінарі, присвяченому 70-й річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників та 70-й річниці Перемоги у Великій вітчизняній війні 1941-1945 років	2014, 2015
	Вітання ветеранів, які проживають у мікрорайоні школи з визначними датами Великої Вітчизняної війни	Постійно

Виховання інтернаціоналізму та толерантності

№ п/п	Заходи	Дата
1.	Практичне заняття «Вибери тварину».	Жовтень
2.	Практичне заняття «Усі ми різні, але маємо багато спільного».	Листопад
3.	Година толерантності «Мої однолітки: спілкування, повага, лідерство» 5 – 7 кл.	Листопад
5.	Батьківські збори «Мовно-культурна різноманітність: виклик сучасного суспільства.	Листопад
6.	Бібліотечний урок «Ми маємо багато спільного».	Листопад
7.	Тренінгові заняття «Руйнуємо стереотипи. Запроси друзів на вечірку».	Лютий

Дитяче  об'єднання  діє на основі Статуту дитячого об'єднання "П’ятничанська Січ".

С Т А Т У Т

дитячого об’єднання „П’ятничанська Січ”

Козацька Республіка – це самодіяльне дитяче об’єднання, яке будує свою роботу на принципах добровільності, демократії і самоврядування. Вищий орган управління – загальне зібрання козаків і козачок. Всю роботу координує і спрямовує козацька рада, до складу якої входять учні і дорослі: курінні і педагоги – консультанти.

Напрямки роботи:

Вивчення історії козацтва; відродження і збереження народних традицій та обрядів; вивчення українського пісенного фольклору; збирання та вивчення творів образотворчого мистецтва з історії Козацької України; дослідження ролі спорту і фізичного виховання в житті  козаків, використання його для власного фізичного розвитку.

Конституція Козацької республіки:

1. Козацька Республіка в школі створюється на добровільних засадах з числа учнів, які вважають себе патріотами України, цінують свою школу, батьківський рід, встигають у навчанні, дисципліновані, виховані.
2. Козацька Республіка спрямовує свою діяльність на творче продовження в сучасних умовах козацьких звичаїв і традицій, вироблення в кожного її члена прагнення розвивати в собі кращі людські якості.
3. Республіка створює свої курені, які мають свої прапори, свою пісню, герб і гетьмана-покровителя, свій девіз.
4. Козацька Республіка має свій герб, гімн, девіз і прапор.
5. Обирається рада козаків з курінних і педагогів школи. На чолі Козацької Республіки стоїть обраний кошовий отаман. Куренями керують обрані курінні.
6. Курінь обирає свого прапороносця (хорунжого).
7. Республіка бере участь у традиційних і духовних святах міста та різноманітних змаганнях.
8. Вступаючи в Козацьку республіку, дають урочисту обіцянку під козацьким та державним прапорами згідно затвердженого тексту.
9. Члени козацької республіки своїми справами не втручаються в політику, не виражають інтересів будь – яких політичних партій і рухів й не виконують ніяких інших доручень.
10. Козацька Республіка живе під гаслом: « Українець – господар на своїй землі, а інші люди – його брати.»

Клятва:

Я, /прізвище, ім’я/, вступаючи в Козацьку Республіку, перед лицем своїх друзів, перед рідною землею та пам’яттю звитяг козацтва урочисто обіцяю, що вивчатиму історію і традиції українського народу, буду готувати себе розумово, фізично і морально, щоб чесно і віддано служити українському народові в ім’я нашого становлення, незалежності та процвітання.

Принципи Козацької Республіки:

1.Святим обов’язком її членів є знання історії України, збереження і примноження української культури, її народних традицій.

2. Козацька Республіка виступає проти політизації дитинства, будь – якої монополії в дитячому русі, за співробітництво на засадах партнерства з усіма гуманістичними об’єднаннями.

3. Республіка виступає за конституційне гарантоване ставлення до релігійних святинь і традицій, розцінюючи релігію, як одне з джерел відродження нації.

4. Об’єднання виховує серед молоді повагу до інших національностей, що проживають на Україні, сприяє їх культурному розвитку.

5. Козацька Республіка виступає за утвердження української мови, як єдиної на державній території України.

6. З метою фізичного гарту та виховання молоді об’єднання проводить мандрівки по рідному краю.

7. Козацька Республіка має свою форму, прапор, іншу атрибутику та символи.

8. Козацька Республіка підтримує тісні зв’язки з молодіжними організаціями України, веде морально здоровий спосіб життя.

Традиційні заходи «П’ятничанської Січі»

Джури

1. Вступ у Козацьку Республіку 1 клас
2. Конкурс малюнків: «Я бачу світ далеких предків - козаків» 2-3 клас
3. Дослідницька робота: «Від роду до роду слався, Україно!»  3-4 клас
4. Оформлення куточків народознавства 1- 4 клас
5. Свято врожаю – 3- 4 клас
6. Свято «Святий Миколай- Чудотворець» 1- 4 клас
7. Ранок «Ой, весна- красна» 2-3 клас
8. Великодні дзвони 1- 4 клас

Козаки

1. Збір і розучування козацьких і стрілецьких пісень 5- 6 клас
2. Свято: «Козацькому роду – нема переводу» 5-7 клас
3. Спортивні змагання «Козацькі розваги» 5 –11 клас
4. Розповідь – естафета «Гетьмани України» 5 – 11 клас
5. Туристичні подорожі «Шляхами славних козаків» 5 – 11 клас
6. Фольклорне свято -7-11 клас
7. Українські вечорниці – 8-11 клас
8. Науково – практична конференція, присвячена річниці української державності - 8-11 клас

Загальні положення

1. Шкільне дитяче об’єднання «П’ятничанська Січ» є добровільним, незалежним, позапартійним громадським об’єднанням, яке проводить свою діяльність відповідно до даного Статуту, чинного законодавства та Конституцією України.
2. «П’ятничанська Січ» має за мету патріотичне виховання дітей на традиціях українського козацтва та християнської моралі.
3. Дитяче об’єднання співпрацює з державними і громадськими організаціями, в тому числі із зарубіжними і міжнародними.
4. «П’ятничанська Січ» має свою організаційну структуру органів самоврядування, свій прапор, гімн, герб.

Мета і основні завдання

1. Метою діяльності Січі є виховання національно свідомих, духовно та фізично розвинених громадян України.
2. Завданнями «П’ятничанської Січі» є:

• виховання у дітей національної, історичної самосвідомості, громадської позиції, патріотизму, готовності захищати Україну, любов до рідного краю шляхом опанування козацької духовної та культурної спадщини;

• виховання дітей на принципах християнської моралі;
• залучення дітей до краєзнавчої діяльності, поширення та пропаганда  українських звичаїв та традицій;
• вивчення, охорона та відновлення пам’яток української історії і культури;
• залучення дітей  до екологічної просвіти, суспільно – корисної праці та охорони природи;
• залучення дітей до самоврядування, занять туризмом, фізкультурою та спортом;
• організація спілкування дітей та юнацтва різних країн.

Види діяльності

1. Основними видами діяльності «П’ятничанської Січі» є:
   • навчально – виховна;
   • науково – дослідницька;
   • екологічна;
   • виробнича.
2. Січ проводить у встановленому порядку іншу діяльність, що не суперечить статутним завданням та чинному законодавству.

Членство у П’ятничанській Січі.

1. Членство в П’ятничанській Січі може буди індивідуальним або колективним.
2. Індивідуальним членом можуть бути юнаки та дівчата віком до 18 років, які виявляють бажання стати членами організації.
3. Прийом до Січі індивідуальних членів здійснюється первинним осередком.
4. Припинення індивідуального членства в Січі відбувається за бажанням члена організації, на підставі його письмової заяви або за ухвалою первинного осередка за дії, несумісні із перебуванням в об’єднанні.
5. Член організації, який вибув із Січі, може поновити в ній членство.

Права та обов’язки членів.

1. Право вільного вступу і виходу з об’єднання «П’ятничанська Січ»
2. Право вільного вибору діяльності у відповідності своїх нахилів, статі, віку.
3. Право обирати та бути обраним до курінної та кошової старшини.
4. Право брати участь у всіх заходах товариства.
5. Право отримати інформацію про заходи «П’ятничанської Січі»
6. Право виносити на розгляд курінної ради будь – які питання.
7. Право апелювати до курінної ради.
8. Право на захист інтересів з боку товариства.
9. Право висловлювати свою думку по всіх питаннях діяльності товариства.

Організаційна структура (див. Рис.2.1.)

1. Основу товариства структури «П’ятничанської Січі» складає курінь – первинний козацький осередок.
2. Курінь може ділитися на частини з  метою організації індивідуальної роботи з членами організації.
3. Свою діяльність курені ведуть відповідно Статуту Січі.
4. Велика Козацька Рада скликається  Генеральною Радою не менше ніж один раз на рік.
5. Про скликання чергової Великої Ради осередки Січі повідомляються Генеральною Канцелярією не пізніше, ніж за місяць до її початку.
6. Позачергова Генеральна Рада може бути скликана третиною осередків.
7. Склад Великої Ради формується осередками Січі згідно з нормою представництва, визначеною Генеральною Радою.
8. Ухвали Великої Ради правочинні за умови участі в ній не менше двох третин делегатів осередків Січі.
9. Всі ухвали Великої Ради, за винятком питань про ліквідацію та реорганізацію «П’ятничанської Січі», приймаються простою більшістю голів відкритим голосуванням.
10. Питання виборів до органів самоврядування та персональні питання вирішуються Генеральною Радою шляхом таємного або відкритого голосування, за ухвалою Великої Ради.
11. Велика Рада обирає терміном на 3 роки кошового отамана, генерального хорунжого, головного писаря, берегиню.
12. Засідання Великої Ради веде Кошовий отаман, або представник Генеральної старшини, призначений наказом отамана, у разі відсутності кошового отамана.
13. Генеральна Рада складається з курінних, кошового отамана, берегині, обозних, осавулів, рада честі, генеральна канцелярія та куратора.
14. Генеральна Рада Січі: скликає Велику Раду, визначає порядок представництва осередків Січі на ній та її порядок денний; затверджує напрями діяльності Січі; робить заяви з назрілих питань суспільного життя.
15. Ухвали Генеральної Ради правочинні за умови участі в ній не менше двох третин членів  ради.
16. Всі ухвали Генеральної Ради приймаються простою більшістю голосів відкритим голосуванням.
17. У період між Генеральними Радами керівництво Січчю здійснює Генеральна Старшина Січі.
18. Головний отаман «П’ятничанської Січі»:

• репрезентує Січ в органах державної влади та управління, в установах і організаціях України та за її межами;
• має право скликати Велику і Генеральну ради;

Рис.2.1. Структура дитячого об’єднання «П’ятничанська Січ»

• виступає від імені Січі;
• підписує ухвали Великої та Генеральної Ради.

Посадові обов’язки  кошового отамана

• Відповідає за роботу козацької ради
• Організовує і контролює роботу чергового куреня
• Допомагає в складанні плану Козацької Ради П’ятничанської Січі
• Нагороджує переможців
• Має право перевіряти домашнє завдання перед початком уроків
• Контролює роботу генеральної канцелярії
• Всі рішення кошового отамана обговорюються на козацьких радах
• На випадок відсутності призначати собі заміну – кошового товариша (берегиню)
• Виносити на козацьку раду питання про „покарання” тих козаків чи берегинь, які не виконують своїх обов’язків.

Генеральний хорунжий

• Відповідає за збереження шкільного, козацького прапору.
• Відповідає за внесення та винесення прапору на загальних шкільних святах.

Генеральний писар

• Оформляє документи Козацької Республіки П’ятничанської Січі, пише оголошення з різних питань.
• Пише та зачитує рішення зборів козацької Ради та інших рад.
• Очолює генеральну канцелярію Козацької Республіки П’ятничанської Січі.
• Контролює випуск шкільної газети „Козацькими шляхами”.

Генеральний обозний (Берегиня)

• Вирішує усі господарські питання Козацької Ради. Перший заступник кошового отамана.
• Контролює стан відвідування учнями – козаками уроків.
• Складає графік чергування куренів.
• Слідкує, разом з черговим куренем, за порядком у школі.
• Збирає і контролює роботу ради обозних.
• Відповідає за ведення екрану чистоти.
• Відповідають за дисципліну та навчання козаків і берегинь.
• Контролює роботу ради осавулів.
• Контролюють чергування чергового куреня, зовнішній вигляд учнів, дотримання правил поведінки, відповідає за збереження підручників, шкільного майна, благоустрій території школи.

КОЗАЦЬКИЙ  СТАТУТ  ДЖУРИ

1. Не можна запізнюватися на заняття.  Джура  завжди приходить охайним, життєрадісним, підготовленим до занять.
2. Протягом усього дня джура повинен бути ввічливим, дисциплінованим, уважним.
3.      Чітко дотримуватися розпорядку дня.
4.      Джура! Без вагань виконуй розпорядження  дорослого.
5.      Усі пересування по школі виконуй не кваплячись, без зайвого галасу.
6.      Обирай ту форму одягу, що встановлена керівництвом.
7. У їдальні пам'ятай: хто як їсть, той так і працює.
8. Завжди будь надійним товаришем.
9.       Сумлінно виконуй свої обов'язки.
10.   Залишаючи школу, пам'ятай, що ти є представником нашої організації.
11.   Гідно неси звання джури.

ОБОВ'ЯЗКИ  ДЖУРИ

Помічник  козака  зобов'язаний:

1. Виконувати всі вимоги Статуту нашої організації.
2.      Слідкувати за чистотою.
3.      Добре поводити себе завжди і всюди.
4.      Берегти майно своє і товариша.
5.      Дбайливо ставитися до підручників.
6.      Пам'ятати головне: сумлінно працювати над своїм розвитком та оволодівати знаннями.
7.     З повагою ставитися до вчителів, медиків, інших  працівників школи, а також до своїх родичів.

ПРАВА   ДЖУРИ

Помічник  козака  має  право:

1. Вибирати і бути обраним в органи самоврядування.
2. Користуватися навчальною, науковою, культурно-спортивною, оздоровчою базою школи.
3. У разі необхідності звернутися до психологів школи.
4. Вибирати гуртки, секції, студії, клуби.
5. Брати участь в олімпіадах, звітах, виставках, конкурсах, займатися науково-дослідницькою діяльністю.
6. Отримувати консультації у будь-якого викладача.
7. Звертатись до класного керівника, завучів, директора, якщо виникли проблеми.
8. Отримувати нагороди, заохочення в раз успіхів у навчанні, спорті, творчості.

Заходи впливу на джурів, козаків та берегинь (дівчат)

• загальне засудження;
• позбавлення права участі у козацьких святах;
• виключення з лав козаків (тимчасово).

Роботу Козацької Республіки координує і спрямовує Козацька рада, до складу якої входять учні і дорослі: курінні і педагоги-консультанти, які при співпраці з дитячим об’єднанням намагаються: забезпечити комфортне середовище для учнів, визначити правила поведінки, які приймають учні; показувати дітям свою повагу ним як до особистостей; вимагати взаємоповаги в учнів до самих себе; вчити їх бути незалежними і відповідальними за свої вчинки; бути здатним захопити дітей цією діяльністю; об’єднати навколо цієї діяльності актив учнів; частково передати управління діяльністю дітям, навчити їх самоврядуванню; дати дітям самостійно розробити символіку, традиції, ритуали, зробити колектив відкритим; допомогти учням знайти друзів з інших шкіл або міст.

З метою виховання національно свідомих, духовно та фізично розвинених громадян України були визначені наступні напрямки роботи:

• вивчення історії козацтва;
• відродження і збереження народних традицій та обрядів;
• вивчення українського пісенного фольклору;
• збирання та вивчення творів образотворчого мистецтва з історії Козацької України;
• дослідження ролі спорту і фізичного виховання в житті козаків, використання його для власного фізичного розвитку.

У об’єднанні організовано роботу 9 куренів кожен з яких має свою курінну раду. Щорічно у жовтні відбувається Велика Козацька Рада під час якої вирішуються питання і проблеми, що хвилюють учнів, визначаються напрямки роботи, планування діяльності, аналізуються і підлягають рефлексії проведені заходи.

Н А З В И   К У Р Е Н І В

1 клас  Курінь : „Промінчики”

Девіз: «Круточола наша доля,

як вода вона тече,

козаку найперше – воля,

козаку найперше – честь.»

2 клас  Курінь : „Світочі”

Девіз :   «Серцем до серця, плечем до плеча,

 Ми – діти світла, єдина сім’я»

3 клас  Курінь : „Райдужники”

Девіз :        «Ми світ відкрити поспішаєм,

А світ - це кожен з нас»

4 клас  Курінь : „Сонцедарчики”

            Девіз :   «Як Богдан Хмельницький – любити Батьківщину»

5 клас  Курінь : „Козацька чайка”

Девіз :  «Живи, добро звершай

Та винагород за це не вимагай,

Хай оживає істина стара –

Козак починається з добра.»

6 клас  Курінь : „Козацька слава”

Девіз:  «Як вогонь безсмертний у віках не згас,

так козацька слава у серцях у нас».

7 клас  Курінь : „Нащадки славних козаків”

Девіз:  „Ми йдемо в бій, ми йдемо в бій,

по згарищах,  руїнах, за рідний край,

за свій народ, за волю України”

8 клас  Курінь : „Дорошата”

Девіз : „Наш девіз не сумувати – вище голову тримати.”

9 клас  Курінь : „Дзвін”

Девіз:  „Козаки – це сильні люди,

                   козаки – безстрашні люди,

                   козаки – борці за волю,

                   за народну щасну долю”

Одним із першорядних напрямків у роботі дитячого об’єднання є  формування патріота України, вивчення історії козацтва, дослідження історії Українського козацтва та подорожі по місцям козацької слави. Протягом останніх десяти років дитяче об’єднання плідно співпрацює з «Вінницьким козацьким полком ім. І.Богуна» та громадською козацькою молодіжною організацією «Молода Подільська Січ»  завдяки цій усталеній співпраці учні закладу мають можливість брати участь у міських заходах національно-патріотичного спрямування та  здійснювати туристсько-краєзнавчі подорожі. (фото 2.1)

Так, у 2008 році учнівська молодь закладу здійснила екскурсію до                      м. Золочів, де стали учасниками семінару з відродження українського козацтва та презентували роботу свого дитячого об’єднання «П’ятничанська Січ»     (фото 2.2).  Учні школи були учасниками Всеукраїнського етнографічного фестивалю в м. Космач (2008р.), де презентували роботу дитячого об’єднання та брали участь у фольклорному святі (фото 2.3); для козачат стала незабутньою зустріч на свято Івана Купала зі справжніми козаками-моряками козацької чайки «Пресвята Покрова» (фото 2.4), де у теплій дружній розмові діти потрапили в своєрідні історичні мандри і дізналися, що з допомогою отаких "маленьких" кораблів козаки двічі брали Стамбул, а одного разу – і  

Фото2.1 Керівники «Молодої Подільської Січі»		Фото 2.2 Презентація «П’ятничанської Січі» м.Золочів
Фото 2.3 Всеукраїнського етнографічного фестивалю в м. Космач (2008р.)		Фото 2.4 Козацька чайка «Пресвята Покрова» в м.Вінниця
Фото 2.5 Мітинг на Кам'яній могилі		Фото 2.6 Дводенна екскурсія «Подільськими шляхами Богдана Хмельницького»

 

Москву. Однак Сагайдачний через позицію варшавського союзника змушений був відійти від беззахисної і фактично підкореної Москви...; а також беруть активну участь у   щорічному фестивалі «Живого Вогню»  у м. Вінниці, де діти є не тільки глядачами, а й активними учасниками всіх дійств (козацькі ігри та забави, кінне шоу, купальські хороводи та переспівки українських пісень та куштування справжніх козацьких страв). Спільно з козаками Вінницького козацького полку ім. І.Богуна здійснили екскурсію до м. Мелітополя, де відвідали могилу І.Сірка та Кам’яну могилу (фото 2.5). Кращі представники козацьких осередків об’єднання взяли участь в дводенній екскурсії «Подільськими шляхами Богдана Хмельницького» (фото 2.6 та 2.7),  козаками та берегинями куреня «Дзвін» та «Козацька слава» було здійснено похід в Якушинецьке городище.  Із захопленням школярі беруть участь в майстер-класах «українські обереги», організованих Вінницьким осередком «Молодої Подільської Січі» на базі музею Михайла Коцюбинського (фото 2.8, 2.9 та 2.28).

Навчально-виховний процес в закладі та діяльність дитячого об’єднання «П’ятничаська Січ» стали двоєдиними.

Є традиційними для школи свято Покрови, на якому учні першого класу приймаються до лав «П’ятничанської Січі» (фото 2.10 та 2.11), «Козацькі забави» (фото 2.12), «Андріївські вечорниці» (фото 2.13 та 2.14),  «Різдвяна коляда» (фото 2.15), «Стрітення», «Свято закликання весни» (фото 2.16), «Обряд заплітання коси дівочості».

Учнівська молодь організовує та проводить благодійні акції: «Старість не повинна бути самотньою» (фото 2.17), «Ти не один»(фото 2.20), «Добро починається з тебе» (фото 2.19), «Ветерани живуть поруч» (фото 2.18), «Зимова пташина їдальня», «Від серце до серця»,  «Збережемо природу» (фото 2.21), «Чисте подвір’я» (фото 2.12), «З струмочка починається ріка», «Герої нашого дня», «Свічка пам’яті» (фото 2.23); виставки-натхнення «Свята моя земля, велична Україна» (фото 2.24); флешмоби «Щоб сяяв прапор український» (фото 2.25).  Діти надають посильну благодійну допомогу дітям-сиротам, дітям-інвалідам, ветеранам Великої Вітчизняної війни, дітям, які потребують допомоги. Щорічно Генеральною Радою старшин  організовуються «Тижні Доброти», постійно здійснюється контроль за виконанням учнями своїх обов’язків.

Фото 2.7 Екскурсія «Козацькими шляхами України»		Фото2 .8 Майстер-клас «Витинанка»
Фото 2.9 Майстер-клас «Українські обереги»		Фото 2.10 Посвята в козачата 2010 р.
Фото 2.11 Посвята в козачата  2005 р.		Фото 2.12 Козацькі забави
Фото 2.13 Андріївські вечорниці 2001р.		Фото 2.14 Українські вечорниці2012р.
Фото 2.15 Різдвяна коляда		Фото 2.16 Свято закликання весни 2011р.
Фото 2.17 Акція «Старість не повинна бути самотньою»		Фото 2.18 Акція «Ветерани живуть поруч»

 

Шкільним прес-центром щомісяця випускається газета «Козацькими шляхами» (фото 2.26), з метою створення умов для самовираження учнів, отримання інформації і сприяння згуртованості, причетності і співпраці в шкільному колективі. На шпальтах учнівської стіннівки висвітлюються знаменні події з історії Козацької України, славетних гетьманів, великих українців, найважливіші події шкільного життя, теми пов’язані з повагою до державної символіки та символів, Конституції України, любові до культури українського народу, його традицій, звичаїв і обрядів.  Кожен випуск газети відзначається змістовністю, насиченістю інформації і є колективною творчою справою кожного куреня. 

Відповідно до плану роботи дитячого об’єднання протягом навчального року проводяться заходи, що сприяють вихованню молоді на засадах патріотизму, демократії, високої моралі, захисту Батьківщини та відродженню Українського козацтва: відзначення річниці героїчної оборони Вінниці полковником І.Богуном (фото 2.27), спільно з козацькою старшиною учнівська молодь бере активну участь у мітингах з святкування дня народження великого кобзаря Т.Г.Шевченка біля його пам’ятника.

Учнівська молодь закладу та педагоги постійно беруть участь в проектах, конкурсах громадянського спрямування. Спільно з вчителем трудового навчання та керівником гуртка «Туристи-краєзнавці» були підготовлені проекти «Використання символіки в обрядовості українців», «Козацька історія Поділля»; під керівництвом педагога-організатора Рада старшин взяла участь у міських проектах: «Моє шкільне подвір'я» (фото 2.29), «П’ятничани – перлина Вінниччини» (фото 2.30 та 2.31); шкільних проектах: «Нащадки козацької слави», «Українська вишивка», «Солов’їна пісня України», «Український танок», «Державна та народна символіка України», «Український національний одяг», «Наші майстрині-вишивальниці. Сучасна вишивка» (фото 2.32 та 2.33),

Фото 2.19 В рамках «Тижня доброти» день веселих передбачень		Фото 2.20 Акція «Ти не один»
Фото 2.21Акція «Збережемо природу»		Фото 2.22 Акція «Чисте подвір'я»
Фото 2.23 Мітинг  «Свічка пам'яті»		Фото 2.24 Відкриття виставки-натхнення «Свята моя земля, велична Україна»
Фото 2.25 Флешмоб «Щоб сяяв прапор український»		Фото 2.26 Газети «Козацькими шляхами»
Фото 2.27 Відзначення річниці героїчної оборони Вінниці полковником І.Богуном		Фото 2.28 Майстер-клас «Українські обереги»
Фото 2.29 Проект «Шкільне подвір'я»		Фото 2.30 Проект «Вінницька перлина- П'ятничани»

 

«Пишаємось тим, що ми українці». Учениця 3 класу Кравчук Дарина спільно з класним керівником взяла участь у конкурсі «Моя сім’я – мій родовід» (фото 2.34). Учень 8 класу Грабчак Назарій став учасником конкурсу «Якщо не я, то хто», на якому представив роботу – проект «Держава моєї мрії». Учениця 10 класу Береза Інна стала фіналістом всеукраїнського конкурсу творів «Хто для мене Іван Мазепа?».

Дитяче об’єднання впливає і на просвітницькі заходи щодо впровадження демократичних методів сімейного виховання, а саме за ініціативи козачат до  навчально-тематичного плану батьківського всеобучу, покласних батьківських лекторіїв були включені теми: «Ідея громадянського виховання в історії наукової думки»,  «Мої однолітки: спілкування, повага, лідерство», «Людська гідність та права людини», «Народні символи України. Виховуємо патріота та громадянина». Формування шкільних традицій, відбувається в тісній співпраці з батьками через загальношкільне громадське об’єднання. Батьківська громада залучена до участі у навчально-виховному процесі, позакласної та позашкільної роботи, проведення масових заходів, у вирішенні питань розвитку матеріально-технічної бази закладу та його благоустрою. Батьки учнів співпрацюють через систему загальношкільного громадського об’єднання, загальношкільного батьківського комітету, Раду школи. 

З метою активізації самоврядної складової «П’ятничанської Січі» уже декілька років поспіль в закладі створена дорадча Рада при директорі школи «Відверта розмова», до якої входить курінний актив 5 – 9 класів. На засіданнях дорадчої Ради вирішуються питання захисту прав та інтересів дітей, контроль за виконанням учнями своїх обов’язків, поліпшення умов навчально-виховного процесу (фото 2.36).

Важливою умовою для оптимізації процесу підвищення культури взаємовідносин між учнями, рівня сформованості громадянських компетенцій школярів, є використання потенціалу психологічної служби у системі роботи з громадянського виховання. Так, у 2013 році на замовлення Козацької Республіки, шкільним психологом було здійснено анкетування на предмет вивчення героїчної історії українського народу, його духовної спадщини. В анкетуванні взяли участь учні 8, 9 класів (всього 32 чол.).

Фото 2.31 Проект «Стратегія розвитку П'ятничанської громади»		Фото 2.32 Проект «Вишиваночка»
Фото 2.33 Наші вчителі		Фото 2.34 Конкурс «Моя сім’я – мій родовід»
Фото 2.35 Гра «Сокіл-Джура»		Фото 2.36 Дорадча рада  «Відверта розмова»
Фото 2.37 Наші випускники – учасники Революції гідності		Фото 2.38 Наші випускники – учасники Революції гідності
Фото 2.39 Наші батьки – солдати АТО		Фото2.40 Наші батьки – солдати АТО
Фото2.41 Літературно-музична композиція «Герої не вмирають»		Фото 2.42 Зустріч з війсковослужбовцями до Дня української армії

Як показало опитування учні 8, 9  класів вважають, що справжній патріот своєї країни – це людина чесна, добра, інтелігентна, справедлива.  Останнє місце посідає скромність, хитрість. 90% учнів 8 класу вважають себе патріотами своєї держави, дещо нижчі показники учнів 9 класу  - 80 %.  Крім того практичним психологом було здійснено вивчення мікроклімату «куренів» 1 ,2, 5 класів. Дослідження визначено, що більшість школярів  - 68% беруть активну участь у громадському житті куреню. В учнівських колективах 1, 2 та 5 класів переважають доброзичлива критика, середній рівень взаємодопомоги та підтримки, вільне висловлювання думки під час обговорення питань, створені сприятливі умови для самореалізації учнів.

Позитивним впливом роботи «П’ятничанської Січі» стало покращення правової свідомості учнів в закладі, оскільки гармонізація взаємодії дітей та дорослих на основі спільної громадської діяльності – шлях діалогу різних поколінь, що мають власний досвід індивідуальних та колективних взаємин, які сприяють вихованню національної свідомості, формуванню в учнівської молоді готовності до захисту Батьківщини. Незаперечним доказом того є те, що випускники школи, учні та їх батьки брали активну участь у Революції Гідності, є добровольцями батальйонів АТО та волонтерами.(фото 2.37, 2.38, 2.39, 2.40 та 2.45)

Отже, громадське та патріотичне виховання має охоплювати всіх учасників навчально-виховного процесу, сприяти формуванню у дітей та утвердженню у педагогів і батьків національних та загальнолюдських цінностей, особистісних якостей, що притаманні громадянину України.

 

 

 

Фото 2.43 Концерт «З Україною в серці»		Фото 2.44 Акція для воїнів АТО «Зігрій солдата»
Фото 2.45 Наш випускник – учасник АТО		Фото 2.46 Ярмарок «Героям нашого дня»
Фото 2.47 Конкурс живих фігур до Дня міста «Мавка української поезії»		Фото 2.48 Композиція до дня визволення від фашистських загарбників «Салют Перемоги»

2.2. Навчально-методичне забезпечення роботи дитячого об’єднання «П’ятничанська Січ»

Сценарій свята, присвяченого посвяті у козаки та джури

 «МИ РОДУ КОЗАЦЬКОГО ДІТИ»

 

 

Автор – упорядник

Півторак Світлана Віталіївна,

педагог-організатор ЗШ № 14 м. Вінниці

 

 

(звучать фанфари) (дві берегині з хлібом на рушниках вітають присутніх)

1-й учень.

Є святкових днів багато,

Нам усіх і не згадать…

А між ними й наше свято -
Вшанування козачат.

2-й учень.
Гостей дорогих, ми вітаємо щиро,
Стрічаєм з хлібом-сіллю,
Любов’ю і миром.

3-й учень.
Для гостей відкрита школа наша рідна,
Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

4-й учень.
Хліб ясниться в залі,
Сяють очі щирі.
Щоб жилось по правді,
Щоб жилось у мирі.

(Під  козацький марш заходить рада старшин та першокласники)

Кошовий.
Воювали козаченьки,
З ляхами лихими,
Повернулися до неньки,
Рідної Вкраїни!
Хай загинуть вороги,
Гей, до кола козаки!

(виступ учнів 1 класу)

 учень.
Любі гості, мами й тата,
В цьому залі буде свято,
Добре, що прийшли до нас
В цей чудовий світлий час.

 учень.
Любі мами, милі тата,
Перед вами не малята,
Правда, і не парубки,
Проте справжні козаки.

 Учень.
Намалюєм гарні вуса,
Хвацько їх підкрутимо,
Гарну пісню заспіваєм,
Іще й вас научимо.

Виступ юної бандуристки «Ми маленькі козачата» (муз.М. Ведмедері,сл.О. Яворська)

Кошовий.
Кіш «П’ятничанська  Січ» рівняйсь, струнко!
Нехай же буде свято в нас на славу!
Рівняймось! Струнко! Лине Гімн держави!

(Звучить Гімн держави).

(курінний першого класу закликає до своїх однокласників)
Курінь: «Світочі»
Девіз:
Пісня:  (співають пісню) «Ми нащадки славних козаків» (муз.А.Олейнікова, сл.І.Чайченко)

Курінні
Славна наша Україна,
А ми її діти,
Поки живі на цім світі -
Будемо радіти.
І ця радість хай озветься
По всьому роздолу,
Хай вороженьки здригнуться…
Бо «Козацькому роду - нема переводу!»

1 учень   

Було колись – в Україні ревіли гармати.             

 Було колись – запорожці вміли панувати.

 Панували, добували – і  славу, і  волю.

2 учень 

У всьому світі – кожен – знає

Батьківщина лиш одна.

 І в нас вона одна - єдина.

 Це наша славна Україна!

3 учень.  

Про Україну, рідний край,

Ти завжди, завжди пам’ятай!

4 учень.  

Не забувай Шевченка спів,

Про горду славу козаків.

5 учень.  

Не забувай що ти дитина землі,

Що зветься Україна.

6 учень. 

Ми дітвора українська,

Хлопці і дівчата.

 Хоч слабкі у нас ще руки,

Та душа завзята.

7 учень.  

Бо козацького ми роду,

Славних предків діти.

8 учень   

За дніпровими порогами,

За південними дорогами;

За степами, за широкими,
Наші прадіди жили,

9 учень      

Мали Січ козацьку сильную,

цінували волю-вільную,

Україну свою рідную,

як зіницю берегли!

10 учень    

Поведу таку я річ:

Що ви знаєте про Січ?

І про нашу Україну? –

 Розкажи усім нам , сину.

11 учень.  

Знаю, батьку, славна Січ,

Ворогами ішла навстріч,

Рідну землю захищала,

І народ наш прославляла.

12 учень.  

Але наш народ боровся!

І Хмельницький в нас знайшовся,

І Сірко, і Дорошенко,

Й Полуботок, й Морозенко.

13 учень.   

Від Січі ведемо родовід свій,

Козаків звитягу поважаєм,

Відродивши чистоту традицій,

 Єдність із минулим відчуваєм.

14 учень.    

Любі гості! Хоч маленькі,

Ми вже добре знаємо,

Що зовемось українці,

Й українських предків маємо.

15 учень.   

Батько, мати, брат, сестричка

І всі інші члени роду, -

Всі належать до одного

Українського народу.

16  учень     

Ми є діти українські.

Український славний рід,

Дбаємо, щоб про нас маленьких і великих
Добра слава йшла у світ.            

17 учень     

Дітей, гостей, всіх присутніх.

Зі святом вітаємо.

Всім здоров’я і щастя бажаємо.

18 учень 

Нехай у кожній хаті,

Сум не ховається,

Завжди ясне сонце усміхається.

Кошовий. Кожен, хто мріє стати козаком, повинен знати і виконувати заповіді козаків. А ну-мо писарю, зачитай їх нашим майбутнім козачатам.

Писар. (читає з Грамоти).

ЗАПОВІДІ КОЗАКІВ

1. Честь і добре ім’я для козака дорожчі за життя.
2. По тобі судять про все козацтво і народ твій.
3. Козаки всі рівні у правах. Пам’ятай: «немає ні князя, ні раба, але всі раби божії!»
4. Будь працьовитий, не ледарюй.
5. Служи вірно своєму народу, а не керманичам.
6. Дотримуй слова. Слово козака багато важить.
7. Поважай старших, шануй старість.
8. Тримайся віри предків, живи за звичаями свого народу.
9. Загинь, а товариша виручай.

10.Бережи свою сім’ю. Служи їй прикладом.

Учень 19.
Ми землі і сонця вірні діти,
І навчатись прагнемо щомить,
Разом з Україною мужніти,
Совістю і серцем їй служить.

Учень  20. 

Клятву вірності народу,

За любов і за свободу,
Будуть наші козаченьки
Через все життя нести.
Обіцяємо!

Ми за Україну!

Учень 21.
Вже як стануть козаченьки
Україну будувати,
Будуть наші козаченьки
Волю захищати.
Обіцяємо!
Ми за Україну!

Учень 22.
Бо ніяк вже Україні
Без молоді жити,

Тож ставайте всі в ланцюг,
І візьмемося за руки,
Та Вітчизну обнімімо,
Честь і славу її збережімо.
Обіцяємо!
Ми за Україну!

Кошовий (звертається до гурту). А що, козаки, дайте слово сказать! Чи не час до коша козачаток прийнять?

Козацька рада.
Одержавши на раді згоду,
Дітей козацького народу
На нашу раду викликаєм,
у козаки і берегині їх приймаєм!

Обіцянка
Я, вступаючи в козацьку республіку, перед лицем своїх друзів, перед рідною землею та пам’яттю звитяг козацтва, урочисто обіцяю, що вивчатиму історію і традиції українського народу, буду готувати себе розумово, фізично і морально, щоб чесно і віддано служити українському народу в ім’я нашого становлення незалежності та процвітання. Обіцяємо!

(Козаки Вінницького полку ім.І.Богуна здійснюють посвяту в козачата. Кожен козак та берегиня  підходять до прапору України, стають на одне коліно, цілують прапор України, далі козак кладе шаблю йому (їй) на плече, посвячує у козаки і берегині та говорить настановчі слова)

Кошовий.
Вручи ж бо, писарю, посвідчення орлятам,
Вони ж бо від сьогодні - козачата.
А на додачу видай Січі знак,
Хай з козачати виросте козак.

(Писар вручає козацькі грамоти козачатам)

23 учениця.
Українка я маленька,
Українка - моя ненька,
В неї щира я дитина,
Добра, люба та єдина.

24  учениця.
Вірна дочка я народу,
Бо з козацького я роду,
Щиро я свій рід кохаю,
Роду іншого не знаю.

25 учень.
Українець я маленький,
Україна - край рідненький,
Вірний син я свого роду,
Українського народу.

26 учень.
Все, що рідне я кохаю,
Всім, хто рідний, помагаю,
Своє ціную, всього вчуся
І до рідного горнуся.

27 -й учень.
Все що рідне, хай нам буде,
Найдорожче і святе,
Рідна віра, рідна мова,
Рідний край нам над усе.

28-й учень.
Єдина родина моя Україна,
Дружна і добра сім’я;
Вся разом, всі в купі, як гроно калини, -
Мій батько, матуся і я.

29-й учень.
Розквітай, прекрасна Україно,
Рідна земле, матінко моя,
Хай лунає мова солов’їна,
Пісня неповторная твоя.

(танець «На калині мене мати колихала»)

1-й  курінний.
Козачат усіх щиро вітаємо,
Здоров’я і щастя бажаємо!

2-й курінний.
Завжди цінуйте братство і згоду,
Бо ви нащадки козацького роду!

3-й курінний.
Думи козацькі, діти, читайте,
Пісню козацьку не забувайте,
Мужність плекайте в собі, малюки,
Як це робили колись козаки.

4-й курінний.
Сміливі будьте, козачата!
Даруйте Україні вірність.
У старших вчіться захищати
Домівку рідну й людську гідність!

5 –й курінний

Збудись могутня Україно,

Козацьке плем’я, стань на змаг,

Туди, де сонце, де вершини

До перемоги йде твій шлях.

Готуйся в бойові ти лави,

Козацьке плем’я молоде.

До перемоги і до слави

Нас кошовий всіх поведе.

6-й  курінний

Ти чуєш, як шумить Дніпро?

Як лине пісня солов’їна?

То зве на щастя, на добро –

То наша рідна Україна.

Не згасне праведна зоря,

Не впала правда на коліна.

У кожній думі кобзаря

Живе могутня Україна.

 7-й курінний

 Не розчаровуйсь в Україні,

Вона свята, а грішні  - ми.

В її недолі часто винні

Її ж бо дочки і сини.

 8-й курінний

Не розчаровуйсь в Україні,

Вір, що мине тяжка пора.

Розквітне пишний цвіт калини

В садах достатку і добра. 

Нумо дружно, козаки,
Всі візьмемося в боки,
Заспіваєм залюбки
Пісню без мороки.

(Пісня «Ми – козаки, ми – гордість України! (муз. і сл. Михайла Назарця»).

Кошовий. Наше свято наближається до кінця. Щоб його завершити, пропонуємо нашим маленьким друзям скуштувати козацької каші. (берегині маленьких козачат пригощають козацькою кашею)

Старший козак. Коли посвячували на Січі у козаки, то посипали їх землицею і золотою пшеницею. Тож зробимо це і ми. (берегині посипають козачат)

Кошовий.
Ми на славу веселились,
Грали і співали.
Ми на славу України,
Нашу Січ збирали.
А усім вам побажати,
хочеться добра,
Щоб жила і процвітала
Ваша вся сім’я.
Щоб навіки Україну
В серці зберегли.

Кошовий. Слава Україні!

Всі. Героям Слава!

 

Сценарій свята «УКРАЇНСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ»

 

 

Автор – упорядник

Півторак Світлана Віталіївна,

педагог-організатор ЗШ № 14 м. Вінниці

 

 

Добрий вечір, добрі люди,

Хай вам щастя, доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

Господиня: Cаме так віталися у давнину наші прабабусі.

А сьогодні у нас вечір, скажу вам по секрету, приємних несподіванок, сюрпризів. Наші бабусі вирішили нагадати нам про бувальщину, повідкривали скрині і дістали свої сорочки і спідниці, а от що з цього вийде.

То ж розпочнемо наші вечорниці, але перед тим трішечки зануримось в історію.

Дівчата: Наші П’ятничани колись поділялись на осередки: Волощина, Забіжа (теперішня вулиця Київська), Забара (вулиця Івана Богуна аж до лісу), Лагорі (вулиця Ботанічна), Довбиші (Івана Богуна від Герцена). Волощина була, ніби-то – центром це вулиці Руданського, Белінського, вулиці Гончарова тоді ще не було.

Дівчина:  Щось, Катрусю, ти наплутала, Руданського – це Лагорі, а не Волощина і центром завжди була територія вулиці Руданського від панського маєтку.

Дівчина: Я з тобою згодна, що ця територія була центром, але це Волощина.

Дівчина:  Ні, Лагорі.

Дівчина: (тупнула ногою) Ні, Волощина.

Дівчина:   (вбігає) Та що ви тут сперечаєтесь Лагорі, Волощина, Волощина, Лагорі, тітка Наталка нас давно чекає, а вони ділять те, що їх давно не обходить!

(говорить дуже швидко) Слухайте, моя прабабуся ще моїй бабусі колись говорила, що ця частина Лагорів перейшла на бік Волощини після того, як наш волощанський парубок заплатив такий калим за лагорівську дівчину хлопцям, що вони на радостях віддали не тільки всі Лагорі, але  ще й Довбиші, що їм не належали.

Дівчина:  Нічого не розумію?

Дівчина:  Ой, ну, що там розуміти, якщо наш парубок брав вашу дівку, то платив хлопцям калим, а після того, як Григір дав гарний калим за Дарину, то вже наші парубки ніякого калиму не платили, так що ця частина стала центром, як і була, тільки стала вважатися за Волощину. А якщо заглибитись в історію, то до революції П’ятничани були Стрижавським хутором, після революції до 1938 року селом П’ятничани, а вже після 1938 року увійшло до складу міста Вінниці, от і все. А тепер, побігли вже на вечорниці.

(дівчата знизують плечима, махнули рукою і пішли за нею).

(відкривається сцена)

(Пісня «Ласкаво просимо» О.Білозір)

Дочка господині:

Добрий вечір,  добрим людям!

Радо вас вітаємо.

Українські вечорниці

Ми розпочинаємо!

Господиня: Добрий вечір, щедрий вечір!

З щастям, любі друзі!

Честь і шана людям сивим,

Працьовитим і дбайливим.

Слава мамам і бабусям,

Слава хлопцям і дівчатам,

Неспокійним і завзятим.

Гостей дорогих ми вітаємо щиро.

Прийміть каравай наш із жита, пшениці

Ласкаво всіх просимо на вечорниці!

Дівчина: Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає. Що то молодість, цілу ніч прогуляли б, тільки б лунали музика та пісні. І то ж споконвіку так ведеться. І ми колись... Як згадаю...

Маленька онука куми: Ой, бабуню, не сумуй, краще я тобі заспіваю. («Гарний віник у кота»)

Господиня: Літа-літа! Летять, наче орли сизокрилі.

Ой, верніться, літа мої, хоч до мене в гості...

Непомітно заходить  кума.

Кума:   

Не вернемось, не вернемось.

Немає до кого.

Було б же нас шанувати,

Як здоров'я свого.

Господиня: Ой, Катре, налякала ж ти мене. А я тут молодість згадала, та так сумно стало.

Кума:  Не треба, Наталко, не край мого серця.

Господиня: А ти пам’ятаєш, яка я була молода?

Кума: Була – була!

Господиня: А красива яка була?

Кума: Була – була!

Господиня: А яких пісень ми співали! Пам’ятаєш?

Кума: Ой, співали!

Співають пісню «Ой, у вишневому саду»

Господиня: А де ж це моя доня?

Кума: Мабуть, десь вечорничить.

Господиня: Та я ж двері зачинила!

Кума: А ти пам’ятаєш, як до свого Миколи  через вікно тікала? Мати тебе  також не пускала.

Господиня: Пам’ятаю, пам’ятаю! Ой! Що це ми з тобою сидимо? Зараз вже гості до нас прийдуть.

(Стук у двері. Заходять дівчата,  одягнені в українське вбрання)

Дівчата: Тітонько, можна до вас на вечорниці?

Господиня: Хто там, та заходьте бо вже!

Дівчата:   

Добрий вечір в вашій хаті!

Зичимо,щоб жили багато,

Щоб сяяла радість у хаті,

Щоб здоров’я добре мали,

Пісню, жарт не забували.  

Господиня: Ой, спасибі, дівчата! І вам вечір добрий! Сідайте у нашій хаті на нашій лаві.

Дівчина: Тітонько, які у вас гості хорошїї зібралися!

Господиня: Гості і справді хороші.

Дівчата співають пісню «Зеленіє жито»

(дівчата сідають, виймають рукоділля, вишивання)

(дівчата дивляться одна на одну здивовано)

 я щось не зрозуміла, чому це ми з тобою, Катерино, однаково вдягнені, ми ж з різних родин.

Дівчина: І нічого не однаково, ти ж фартусі, а я без, в тебе он які рюші. А в мене немає.

Дівчина: Невже ти ще не зрозуміла, ми ж з тобою Волощанські.

Господиня: Дічаточка, мої, сироїжечки, посолила б я вас, - нема діжечки. То жити одна без одної не можуть, а як зійдуться – як сороки сперечаються, а про що й самі не знають. Проходьте, сідайте!

Дівчата: Сядемо, сядемо, заспіваємо

А ж усе, що тільки знаємо.

Потім підемо спати,

Щоб раненько встати.

Виконують пісню «В саду гуляла».

Кума: Дівчата, голубоньки, душечки не крайте, веселої заспівайте.

(стук в двері. Заходять Сніжана, Маринка, Іра)

Дівчина: А чи можна завітати до вашої хати та веселої пісні заспівати?

Кума: Заходьте, співайте.

 (Дівчата співають пісню «Заспіваймо пісню веселеньку»

Дівчина: Ой, Маринко, ти що перешила прабабусину сорочку? Як це тобі мати дозволила, вона ж усім вихвалялася, що в такій сорочці ходила сама Леся Українка.

Дівчина: Ой, та тато поїхав до міста, збільшив фотографію  Лесі Українки і сказав: «На Тетяно, постав фото на поличці і любуйся Лесею та її сорочкою, а цю віддай дочці, нехай перешиє на себе і носить»

Мамо зітхнувши, дістала старовинну сорочку, перекроїла, перешила та й віддала мені зі словами: «Здорова зноси і на кращу зароби». Подивіться їй вже 100 років, а яка красива. А ось це фото Лесі Українки.

(«А сорочка мамина біла, біла»)

Господиня: Настуня, онучка, а –ну, неси, но наш фотоальбом, я дівчатам покажу свою бабуню.

(дівчата розглядають, вбігає дівчинка)

Дівчина: Сюрприз!

Кума: Хто сюрприз? Ти сорока-білобока?

Дівчина: Ні, не я а з Київської Русі княгиня Ярославна.

Господиня: (всплескує руками)

Ой, люди милі, та це ж Варчина онука, доню та як же це ти сюди потрапила. Ти ж, я чула тепер дуже далеко звідси, навчаєшся. А сукня яка, ну, справжня княгиня.

Дівчина: Казала бабуся, що у вас сьогодні не прості вечорниці, сьогодні дівчата своїми костюмами будуть хизуватися, ось і я вирішила свій показати, та не тільки показати, а й заспівати.

(плач Ярославни)

Господиня: Ой, і розумниця ж ти.

Ярославна: Ну, що Ви, тітонько. Ой, лишенько, я ж забула про свій сюрприз. Дівчата заходьте!

(заходять дівчата їх зустрічає онука господині дражниться піснею «Ой весела дівчинка Олена»)

Дівчата: Ой, Настуню, зірви голова ти наша!

Дівчина: А де ж це наші хлопці?

Дівчина: Та ну їх, хіба це хлопці?!

Господиня:  Так, не ті тепер часи… не ті тепер парубки. От колись було, так було. Щоб це парубок дівчину взяв за руку, чи щоб обіймалися під тином удвох, то цього не було, а щоб на вечорниці парубок прийшов на підпитку, ой, щоб було б…

Дівчина: Тітонько, Наталя, вас послухати, то парубки були просто святі.

Господиня: Та ні, але було в нас якось не так.

Дівчина: Тітонько, то розкажіть нам якусь бувальщину.

Господиня: Ну, добре сороки!

( бувальщина )

Дівчина: А мені бабуся казала, що її бабуся розповідала, що її дід, коли парубкував, то на Андрія клуню з хлопцями розібрав до ранку її прадідові за те, що не дозволяв своїй доньці зустрічатия зним.

(В цей час чується пісня: «Ти ж мене підманула». Її виконують хлопці, які  йдуть на вечорниці)

(хлопці стукають у двері)

Хлопці. Пустіть до хати!  

Дівчата. Гарненько попросіть!

(Хлопці стукають.)

Дівчата. Агов, хто такий?

Хлопці. Пес рябий, баран крутолобий, ведмідь клишоногий, пустіть до хати!

Дівчата. Не пустимо в хату, дуже вас багато!

Хлопці. Пустіть, бо гірше буде!

Дівчата. Ми як візьмемо рогатини, полатаєм ваші спини.

Хлопці :(видають, що злякалися). Дівчатоньки-голубоньки, та ми ж прийшли не битися, та ми ж прийшли миритися, гостинці принесли!   

Хлопець:  

Добрий вечір вам, дівчата,            

Та вам, молодиці,

Чули ми, що в цій хатині будуть вечорниці.

Господиня: Хлопцям і дівчатам, і гостям у нашій хаті добрий вечір, щедрий вечір!

Кума: (запрошує хлопців) Хоч не знаємо – звідки ви, чи з полудня, чи з півночі – в нашу хату зайшли, просимо, просимо всіх сідати та з дівчатами пісню заспівати.

Виконують пісню «Ой, на горі два дубки»

Читають народні усмішки.

Дівчина: (підходить до одного з хлопців)           

Ішов Гриць з вечорниць вночі слободою,

Сидить сова на воротях, крутить головою

Він, сердяга, як побачив,  та через городи,

Заплутався в бур’яні та й наробив шкоди.

Хлопець: В П’ятничанах  густо хати,                

Вітер не провіє,

Сама мати ложки миє,

Бо дочка не вміє.

Дівчина: Ішов Гриць з вечорниць темненької ночі, 

Сидить гуска над водою, вирячила очі,

Він до неї: гиля, гиля – вона й полетіла,

Коли б не втік осокою, була б Гриця з’їла..

Хлопці: Дівчата, давайте замість суперечок разом пісню заспіваймо.

Хлопець

Ой, дівчинонько, чи я ти?

Йди зі мною танцювати!

Дівчина 

Танцювати можна   

Тільки не з кожним

Виконують пісню «По дорозі жук»

Старша донька: Ой, люди добрі, а мій чоловік їздив в гості за кордон, так там теж про калину співають. Хоч і кажуть: «Нема України без верби і калини», та про нашу калину і там співають.

 виконує пісню «Ой, у  лісі калина»

Хлопець: Дівчата, щось нам їсти захотілось!  

Дівчата: Так ми зараз вареників наваримо.

Дівчата виконують  пісню «А мій милий вареничків хоче»

Хлопець: Був я друзі у Тюмені,          

Добрі варять там пельмені,

Та немає краще для кишок

Українських галушок.

І пшеничні,  і  гречані, і на салі, і сметані

Ось які – українські галушки.

Хлопець: Був я, друзі, на Кавказі, там харчо – згориш відразу

Аж в очах зірки світились, та галушечки все снились.

І на салі, і сметані, і пшеничні,  і  гречані

Ось які – українські галушки.

Кума: Любі друзі, поспішайте до нас в гості, завітайте,

Будемо ми вас частувати, варенички  подавати.

І на салі, і сметані, і пшеничні,  і  гречані

Щоб цей вечір пам’ятали, ще й на торік завітали.

Пригощають гостей варениками.

Господиня: Думи у вас притомилися

Ніжки до танцю самі просилися

Гей, музики, гарно грайте

Серце наше звеселяйте.

Хлопець: А ну, вжарте, музики, 

У мене нові черевики

Всі до танцю, веселіше

Не шкодуйте підошов.

Дівчина: Я притупну каблучками, 

в боки розведу руками,

Сплесну, вихром закружляю —

черевики нові маю.

Дівчина: А черевички не простенькі,

в них підківки золотенькі,

те й риплять, ступлю лиш крок,

так і просяться в танок.

Пісня «Кину кужіль на полицю»

Хлопець: Було гарно у вас повеселитися 

Та вже час прощатися.

Дівчина: Щиро дякуємо за хліб, за сіль   

За теплу ласку – за це вам бубликів в’язка.

Господиня: Шановні гості!

Все, що в серці мали

Вам подарували

Світлу мрію й казку

Нашу пісню й ласку

Щебет солов’їний

Славу України

( вірш «Україно, я твоя дитина…»)

Нехай наша хата всім буде багата,    

І хлібом, і сіллю й великим добром,

Хорошими дітьми й міцненьким здоров’ям

І піснею й сміхом й сімейним теплом.

І ще Вам бажаєм, щоб Ви не хворіли,

Душею і серцем були молоді.

До рідного краю любов’ю горіли,

І користь приносили рідній землі.

(Всі виходять, кланяються. Співають пісню)

Всі: Наші вечорниці  вже кінчати час

Кращі побажання ви прийміть від нас

І в вас, і в нас хай буде гаразд

Щоб ви і ми щасливі були.

Прощавайте, друзі, низький вам уклін

Доброго здоров’я зичимо вам усім,

І в вас, і в нас хай буде гаразд,

Щоб ви і ми щасливі були

Господиня:  Бувайте здорові, живіте багато

І ще приїжджайте до нашої хати.

 

 

 

 

 

 

Сценарій обряду «ЗАПЛІТАННЯ КОСИ ДІВОЧОСТІ»

 

Автор – упорядник

Півторак Світлана Віталіївна,

педагог-організатор ЗШ № 14 м. Вінниці

 

 

 

(на фоні мелодії «Ой, не ріж косу» ( хлопчик читає вірш)

Як я скучив за вами, коси,

Чом вас, коси, ніхто не носить ? 

Ще ж від полюса і до полюса

Вас в віках прославляли віками,

 Русі коси до самого пояса, 

Коси, викладені вінками.

Ще ж і досі народ мій носить

Спогад лоскітний і щемливий,

Як дівча розплітало коси,

Як їх милий розплітав  щасливий,

Коси, коси, чом вас зараз?

Ніхто не носить,

Чи ж дівчатам немає часу,

А чи вже заплітати ліньки?

Ви ж од віку були окрасою

Гордовитої українки.

Скільки суму в житті розважили,

Скільки болю вам завдали!

Вас на золото щедро важили,

Як невільниками продавали.

Шанували вас чорними, сивими,

Розпинали вас на охресті,

Недарма ж ви служили символом

І незайманості, і честі.

Коси, коси, чом вас зараз

Ніхто не носить?

Що б там з косами не зробили,

Але давня луна доносить:

Тільки тим, що себе ганьбили,

Відтинали безжально коси.

Я не знаю, є, може, й правильні

Наші люди, що звичай стерли.

Та якби  піднялися прадіди,

Чи від сорому не померли?

Як я скучив за вами, коси,

Чом вас, коси, ніхто не носить?

(Божатка розповідає про звичаї у день обряду, а мити це все демонструє)

Зранку, на ранковій зорі, купають дівчину в запашних травах та квітах. Воду настоюють на сонячному промінні (весь день перед цим вона відкрито стоїть на сонці). Траву запарюють окремо і перед самим омиванням вливають у купіль.

 Збирають для цього такі трави: любисток, м’яту, ромашку, пелюстки троянди та ясменя (жасмину), ружу. На дно купелі потрібно кинути ягоди калини та малини, пшеницю. Обов’язково кладеться весільна обручка матері або бабусі, якщо шлюб щасливий. Якщо ж в обох сімейне життя погане, потрібно знайти в родині ту пару, яка є щасливою, і попросити в них обручку на час обряду.

(Мати замовляє купіль) Дано-Водице, життя кринице, я тебе із глечика виливаю, Батька роду й Господа Бога прославляю, силу і мудрість твою до себе закликаю! Тобі в ніжки поклонюсь, із чистим серцем звернуся: принеси донечці нашій здоров’я, очисти тіло й наповни душу святістю Небесною, яку ти з Вирію приносиш. Осяй помисли донечки, як ранковий промінь луки й ліси рідні осяває, щастям, радістю й силою життя наповнює. Відаємо, що життя в Тобі зародилося. Почуй молитву мою, аби онука Твоя обновилася, щастям і радістю наповнилася, життям праведним і Силою Правою благословилася! Хай прийде до нас Божа Матір разом із тобою дитя під опіку візьме і до мудрості у світ поведе, аби стала вона роду Берегинею, Берегинею чистою, роду продовжувачкою, здоровою, щасливою, як зірка ясна, красивою від цих літ, поки Бог Всевишній призначив вік! Всевишній купіль освячує, на добро благословляє! Слава Всевишньому та Божій Матері!

 (Божатка розповідає, а мати демонструє)

Божатка: В кінці замовляння доливається мед з молоком (літр молока і три столових ложки меду; якщо є, то можна покласти й квіткового пилку). Не можна в цій купелі мити дитину милом чи шампунем. Волосся слід помити лугом (настоянка  на попелі вода зливається, і нею миють коси).

 Після купелі дитину витирають чистим білим льоном і намащують пахучим маслом. Коси гарно вкладають, але не заплітають. Мати одягає дитину в освячену одіж.

Посеред кімнати, перед покуттям, ставиться лава або велике крісло, на яке батько стелить кожух навиворіт (шерстю догори).Коровай на вишитому рушнику ставиться на покутті. Кінці рушника закривають верх короваю. Родина (жінки та дівчата) запрошується сісти на лавки, або на кріслах вздовж стін. Коли усі зібрались, жінки починають співати пісню «Роде наш красний»:

У полі калина,

У полі червона,

Хорошенько цвіте.

ПРИСПІВ

Ой, роде наш красний,

Роде наш прекрасний,

Не цураймося, признаваймося,

Бо багацько нас є.

А що перша квітка – то рідний батечко,

Хорошенько цвіте.

ПРИСПІВ

А що друга квітка—то рідненька ненька,

Хорошенько цвіте.

ПРИСПІВ

А що третя квітка -- рідна сторононька,

Хорошенько цвіте.

Мати: Слава Богу! Сьогодні в нашому домі велике свято, донечка ваша, переступає поріг життя свого, з дому батьківського донечка йде у світ на навчання і працю. Тож нехай рід її благословить, на добру дорогу, аби навчилась вона, як праведно жити, мудрості та працелюбності. Запрошую родину до спільного обряду.

 (Божатка (обрядодійка) веде проповідь про важливість родинного союзу та розповідає, які чесноти мають виплекати батьки в донечці. Після завершення проповіді усі разом повторюють молитву за обрядодієм.

 Дівчинка має заспівати пісню, розповісти молитви, дати відповідь на різні питання, які задають родичі)

Божатка: Я б хотіла поставити дівчатам кілька питань:

• Що таке стрічка і кісники? Яке вони відношення мали до коси? (За їх допомогою заплітали коси).
• Що означає вираз «розплести косу»? (Взяти шлюб).
• Чому коси заплітають із трьох частин? (Це свідчення єдності трьох стихій природи: повітря,води і землі).
• Яку роль відіграв вінок на голові дівчат, крім того, що це було прикрасою? (Вінок – це оберіг).
• Яку траву використовували дівчата для полоскання волосся, щоб причарувати хлопців? (Любисток).
• Як ви думаєте, яку зачіску називали «дрібушечки»? (Коли заплітали багато дрібненьких кіс).

 (Після цього, жінки співають пісню «Благослови Боже» Під час пісні, тато і мама садить донечку на кожух, брати, батько і усі гості, засипають кожух та дівчинку, грошима та зерном, мати сипле солодощі)

Божатка: У роді (прізвище роду),(ім’я дитини) народилася,

На довге і щасливе життя Богом та рідними благословилася,

Ой, тече життя рікою чистою,

А на тім житті сонечко ясне та дощик дрібний,

Земленька мати та вітер вільний,

Сонечко ясне донечку зігріває, дощик рясний напуває,

Земленька рідненька світлу стежину стелить,

А вітер-батько куди йти велить.

Господь Бог та Матір Божа на щасливу долю благословляють,

І кожухом багатим і теплим дорогу встеляють.

Татусенько рідненький на кожуха садить,

На кожуха садить, по голівоньці гладить.

Батько: Донечко маленька, кровинка рідненька

Золотим зерном тя засипаю, на продовження роду нашого благословляю,

А ще сріблом та златом, щоб була ти у нас багата,

А матінка досипає, солодкою дорогою благословляє.

Ой, донечко моя рідненька, кровинка дорогенька,

Щоб ти жила щасливою, і кохана, і любила,

Щоб чоловік тя голубив, а без тебе по світі ся нудив.

Матінка Божа, між нами ступає, донечку благословляє,

На дівочую вроду та на щасливую долю.

(Бабуся (матері мама, якщо є), на вишитому рушнику тримає коровай над головою дівчинки, примовляючи)

Бабуся: Коровай тримаю, наш рід продовжую, не на сто літ й не на триста. Хай тече життя (ім’я), як ріка чиста. Від Бога наш рід пішов, і до Бога вернеться. Хай у (ім’я) коси в косу заплетуться, а коса, як річенька, а дівчинка, як вишенька: і здорова, і багата, хай щаслива буде в мами й тата.

( Батько бере коровай і кладе на коліна дівчинці. Зверху коровай застеляється вишитими краями рушника, на який кладуть стрічки, прикраси у волосся та гребінь.

 Божатка підходить до дівчинки і примовляє молитву до Матері Божої за  здоров’я, за гарну та щасливу життєву дорогу, після чого під спів дівчаток починає розчісувати їй волосся.)

 Матінко Божа, Ти твориш любов і злагоду, Ти сповнюєш материнство душі жінок наших. Славимо Тебе у піснях предвічних, що прадіди співали і правнуки співатимуть. Жар – птицею лине душа до Тебе, славносяйної та вічнопрекрасної. Любов Твоя материнська, як сонце, зігріває нас, і прагнемо бути з Тобою вічно. Яко предки наші славили Матінку Божу, так і ми, правнуки їхні. І хай Славі цій не буде ні кінця, ні краю. Благослови дитинук цю, на долю щасливу, життя праведне, аби гідно жили вони, уславляючи Господа Бога діяннями своїми.

(Перед тим, як заплітати коси, мати в’яже тонку червону стрічку над чолом і зав’язує під  волоссям.

 Після молитви, жінки співають пісню, запрошуючи приступити до розчісування волосся дівчинки)

Росла калинонька, біля хати біленької,

Ой, біленької, хати біленької,

А у тій хатині, у добрій родині

Росте дівчинонька, як мак голівонька,

І щічки червоні, і губки малинові,

Ой, малинові, губки малинові,

А як прийшла пора, коси заплітати,

Ой, пора, коси заплітати,

Та в науку, до роботи, дівчинину брати,

Прийшли гості в хату, до мами, до тата,

А де тая дівонька, а де тая зіронька,

Якій коси треба плести й до науки вести,

Ой ті коси плести,до науки вести.

Сидить дівчатко на кожусі, а коло неї,

Тато, мати, діди і бабусі,

Ой діди і бабусі,

Весь рід зібрався до нашої дівоньки,

Щоби заплести їй золоті кісоньки.

(Мати бере червону стрічку, в’яже її на голові (над чолом) і зав’язує на потилиці. Після чого гребінцем розчісує дівчинці коси. Першу кіску заплітає мати, а жінки співають)

Ой матусю рідненька, моя дорогенька,

Ти мя косу заплети до навчання і роботи благослови.

Я буду ся навчати,

(Мати свою дитину благословляє)

Вчися донечко люба, щоб не була ти згуба,

І працюй, не лінися, щоб добрий хлопець на тобі оженився.

Як побачить господиню, добру лагідну дівчину,

А ще й мудру та завзяту, візьме тебе до своїх мами й тата.

Тобою буде ся гордити, а ми з того будемо та й радіти.

(Другу кіску плете батько, а жінки співають)

Ой, татусенько рідненький, мій ти дорогенький,

Ти мя косу заплети до навчання і роботи благослови.

Я буду ся навчати, наш рід величати,

Татко косу заплітає, свою дитину благословляє:

Вчися доцю золотая, моя кровинка дорогая,

Як будеш ся старати,  придбаю тобі все до твоєї хати,

А будеш працьовита, сонцем ранішнім умита,

Бог тебе буде  любити, і добру стежку у життя стелити.

(Після того, як коси заплетені, мати прикрашає кіски дівчинки віночком)

Божатка: Український віночок. І краса і оберіг. Квіти, що вплітались до віночка: калина, ружа, незабудки, деревій, чорнобривці, любисток, волошки, ромашки…Всього в українському віночку – 12 квіточок.

Хто вміє віночок вити –

Той вміє життя любити

Який вінок – такий голосок.

Стрічки (бинди) у віночку, їх символи. Стрічки – обереги волосся від чужих очей; відмірювались вони по довжині дівочої коси, щоб її сховати.

«Вікові» віночки, що плелися відповідно до віку дитини. Вінок захищав дівчину і від «лихого ока» і від нечистої сили.

(По закінченню плетіння, кожен член родини підходить з дарунками до дівчинки, примовляє побажання та обдарує її. Тепер дитина готова до навчання. Дівчинка кланяється батькам і дякує за виховання)

 

Урок мужності "З Україною в серці" 8-9 класи

 

Автор-упорядник

Козлов Олександр Леонідович,

вчитель історії, ЗШ № 14 м. Вінниці

 

 

 

Мета заходу: формування в учнів громадянської ідентичності, розуміння єдності й цілісності України, її багатонаціонального народу як національної ідеї розвитку вільної, незалежної, демократичної та заможної держави; виховання шанобливого ставлення до Героїв Небесної сотні, воїнів, загиблих у боротьбі за свободу та цілісність України.

Кліп на пісню Т.Петриненка «Україна, Україна». 

https://www.youtube.com/watch?v=fQcS2En_DR8

Учитель:    

На білому світі є різні країни,

Де ріки, ліси і лани.

Та тільки одна на землі Україна,

А ми її доньки й сини.

Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть.

Та тільки одну Батьківщину ми знаєм.

Її Україною звуть.

Учитель:

Вітаю вас на нашому першому уроці мужності на тему: «З Україною в серці.»

Слайд - Урок мужності «З Україною в серці»

Учитель:

Святе Письмо говорить, що спочатку Бог розселив людей по всьому світу і кожному народу дав землю. Богом дана земля є святою і рідною. Тому її захист – це найперший обов’язок кожного народу. Для українців такою землею є Україна. Вона полита потом і кров ю  сотень поколінь наших працелюбних і героїчних предків, які зберегли для нас нашу солов’їну мову, а нас самих наділили веселою вдачею,  співучістю, працьовитістю та високою мораллю. Ми можемо пишатися мальовничою природою, родючою землею, лагідним кліматом, безліччю корисних копалин і неповторної краси краєвидами. Головне, що ми сьогодні маємо усвідомити: ми не пришельці на цій землі, наші предки її ні в кого не відбирали, ми, українці, на своїй землі і маємо таке глибоке коріння, що його не вирвати ніякими силами. Ще у 1994 р. колишній Президент США Білл Клінтон назвав високого гостя з України посланцем наймолодшої незалежної європейської держави та водночас найстарішої світової нації.

      Демонстрація кліпу про Україну.

https://www.youtube.com/watch?v=4Zo8yArOVe4

Учитель:

В усі часи Україна була і тепер є відкрита душею, кришталево чиста, чесна, добра і справедлива, по-дівочому наївна, але горда і незалежна. Упродовж віків  вона гостинно відчиняла двері чужинцям і надавала на своїй землі притулок, але часто зайди над нею насміхалися і навіть плювали в її ніжне обличчя. Однак вона чомусь легко їм пробачала, тому вони нахабніли в своїй ненажерливості, бо не зустрічали рішучого опору. Для них Україна була лише територією для зручного проживання, але аж ніяк не країною, а тим більше державою. Вона зачекалася своїх вірних синів – нових українських громадян, нових політиків, таких, як вона сама: чистих, чесних, мужніх, добрих, справедливих, самовідданих, гордих і незламних. 24 серпня 1991 р. незалежність нашої держави стала реальністю – на світовій мапі з явилася незалежна, самостійна, європейська держава – Україна,  територія якої є неподільною і недоторканою, а всі її громадяни живуть за Конституцією та її законами.  Держава, яка має свої державні символи.

Слайд  – Державні символи України.

Бесіда з учнями:

• Якою  є історія їх виникнення?
• Яке значення державні символи мають у наш час?

Учитель: З 1991 р. почався процес державотворення, який триває і досі. На жаль, довірливі українці віддали свою долю у руки бездарних політиків, які на протязі багатьох років використовували владу не на користь народу, а заради власного збагачення. Понад десятиліття люди вважали, що від них нічого не залежить, а зажерливі олігархи продовжували грабувати народ, думаючи, що так буде вічно. Але громадянське суспільство нарешті прокинулось у 2004 р., коли через фальсифікацію результатів виборів відбулася Помаранчева революція.

      Демонстрація кліпу про Помаранчеву революцію.

https://www.youtube.com/watch?v=YBB8PDIId3Y&spfreload=10

Учитель:

       Пам’ятаю, як два роки потому натрапив на акровірш «Наш вибір – свобода», який я вам зараз хочу прочитати.

Нарешті ми отримали свободу.

Але нелегким був той шлях.

Швидкий порив прозрілого народу…

Він на Майдан всіх вивів водночас.

І потяглись осінній вогким шляхом

Багаті й бідні, молоді й старі.

І враз засяяв помаранчем Київ.

Раділи люди – ми вже не раби.

Стояли, захищаючи свій вибір –

Вони вже не могли терпіти цю брехню.

О, Боже, дякую тобі за вибір –

Без крові допоміг народу в тім бою!

Отримали свободу слова, вибору і змогу,

Давати владу й забирати її знов.

А я пишаюсь – з днем свободи.

Але  великі сподівання цього хлопця та мільйонів українців на нового Президента В.Ющенка не справдилися. Він не захотів міняти стару бюрократичну та корумповану систему, коли чиновники, які і повинні бути «слугами народу», зробили себе  «панами», а простий народ  «холопами». Наступною надією народу  став вибір у 2012 р. Президента В.Януковича, який обіцяв «покращити життя вже сьогодні». Але цього не сталося. Навпаки, проголосивши європейський напрямок розвитку України, він насправді займався тим, що разом із найближчим оточенням виводив мільярди доларів з бюджету України. Але люди вже були не ті. Тому, коли у листопаді 2013 р. Президент відмовився від проголошеного раніше курсу зближення з Європейським Союзом, 30 листопада 2013 р. на Майдані в Києві почалася Революція гідності, коли тисячі людей з усіх куточків України проголосили, що не підуть звідти навіть тоді, коли влада застосує силу.

Демонстрація фільму «Революція гідності».

https://www.youtube.com/watch?v=tfG7Ylc33Mk

Учитель:

   Пам’ятаєте, як автор вірша про Помаранчеву революцію дякував Богу, що тоді не було пролито  і краплини крові. Але на цей раз влада перейшла межу. У період з 19 по 21 січня 2014. На Майдані загинуло більше ста людей, яких народ назвав «Небесною сотнею».  

Кліп про Небесну сотню.

https://www.youtube.com/watch?v=YKbp-d8aa9g

Учитель: Після ганебної втечі Януковича Парламент відправив його у відставку і призначив на 25 травня дострокові вибори Президента. Здавалося б народ переміг, але починаючи з березня 2014р., за підтримки Росії , на Донбасі почалася справжня війна. Терористи захопили багато міст і сіл Донеччини і Луганщини, а Росія, спираючись на псевдо референдум,  анексувала (тобто приєднала) до себе Крим.

Запитання до учнів:

• Чому так сталося?
• Що можна було б зробити?

        Учитель:

Це сталося тому, що в України на той час не було своєї армії. А чи була вона у давні часи?  Першими захисниками нашої рідної землі були козаки, які починаючи з 14 століття захищали рідну землю від турецько-татарських та польських загарбників. У 16 столітті під проводом Дмитра Вишневецького на Хортиці була збудована Запорозька Січ, яка для змученого віками українського народу стала символом боротьби за незалежність. Запорозька Січ уславилася іменами Байди Вишневецького, Івана Сірка, а особливо – Богдана Хмельницького, який очолив козацьке військо. До речі служити в ньому в ті часи у народі вважалося най по чеснішою справою. Важко було Хмельницькому самому побороти польських загарбників. Тому у 1654 р. він уклав угоду з російським царем, за якою Україна мала бути вільною та мати своє військо.  Але російський цар зрадив.  Україна була роздерта між Росією і Польщею, а у 1775 р. було зруйновано Запорозьку Січ.  Український народ залишився без власного війська – отже втратив свободу. Бо народ, який не має ким і чим себе захищати, не може бути вільним. Багато десятиліть Україна входила до складу Російської імперії. І до 1917 р. і після цього наші «Брати-росіяни» презирливо називали її «окраїною Росії, Малоросією» без права і свободи. Росія вказувала  синам України де служити, посилаючи Їх на війну. У 1918 р. військо Української Центральної Ради було знищено разом із спробою побудувати українську державу. У період існування СРСР сини України служили в радянській армії. Цей період позначений і славою, і неславою. Славу українські солдати здобули на фронтах Великої Вітчизняної війни. Але якби наприкінці 70-х років ХХ ст..  Україна мала власні Збройні Сили, то ніхто не послав би наших синів до Афганістану за наказом «старшого брата» Росії. Сьогодні Україна – незалежна держава, Збройні Сили якої покликані охороняти рідну землю. Але повіривши політикам, народ мовчки споглядав, як руйнується наша армія, він навіть радів, коли позбувся ядерної зброї, сподіваючись, що Росія, яка колись виступила гарантом суверенітету України, ніколи не посягне на її територію. Але дуже швидко ми прозріли.  Наша нова армія була створена за кілька місяців прямо на полях боїв, причому це зробила не держава, а ми, звичайні українці-патріоти, які у складі добровольчих батальйонів пішли боронити і по цей день боронять рідну землю від ворога – колишнього «старшого брата» Росії, яка вже неприховано веде на нашій території війну. Але завдяки допомозі волонтерів, які за власні кошти годують, вдягають та озброюють наших хлопців, наша армія нас захищає.

Демонстрація фільму про АТО.

https://www.youtube.com/watch?v=0wrrjmmP1Kw

Учитель:

      Як ви гадаєте, що ж керує цими патріотами? Мабуть, споконвічне прагнення до волі і свободи, дух козацький, який не зломити жодному загарбнику

Демонстрація соціальної реклами нової української армії.

https://www.youtube.com/watch?v=7aglMSIoNOw

Учитель:       

Круточола наша доля,

Не вода в ній – кров тече.

Козаку найперше – воля!                     

Козаку найперше – честь!

А прийшла лиха година –

Впав козак наш у траві,

Щоб іскрилась Україна

На гетьманській булаві.

Демонстрація соціальної  реклами про українського вояка.

https://www.youtube.com/watch?v=qXu6ifRJc8A

Учитель: З березня 2014 р. і по цей день тисячі наших солдатів захищають рідну землю від загарбника, який одержимий ідеєю створити нову імперію. Але історія свідчить, що рано чи пізно всі імперії руйнуються, а всі диктатори гинуть. Але шлях до перемоги досить довгий і кривавий, бо це – війна,  яка приносить загибель тисячам людей, потворить мільйони душ та закарбовується у пам’яті багатьох поколінь.

Учитель:

Прошу вшанувати цих героїв хвилиною мовчання.

Ой, пливе кача… https://www.youtube.com/watch?v=UTPCEzl_qWc

   Пам’ятаймо, вони віддали життя за нас. Слава героям. Герої не вмирають. Зараз там, на війні, нас захищають бійці добровольчого батальйону м. Вінниці, імена яких  будуть навічно закарбовані в наших серцях і душах. У одній із вінницьких газет нещодавно було опубліковане інтерв’ю з 18-річним бійцем-добровольцем цього батальйону Сергієм, який попросив не називати його прізвище. На питання журналіста, чи було йому страшно, він відповів, що так, було. Але треба цей страх переборювати. Бо коли його долаєш, то розумієш, що вчинив правильно, зголосившись добровільно захищати Батьківщину.  Бо серце болить за рідну країну, яку хочуть спаплюжити якісь виродки та мерзотники. Він хоче, щоб всі ми нарешті зрозуміли, що для її захисників Україна сьогодні – понад усе. Справжні патріоти повинні вступати до ЗСУ та добровольчих батальйонів, щоб захистити Україну від бандитів і найманців. І тоді, все буде добре, як співає Вакарчук.

Кліп на пісню С. Вакарчука «Все буде добре»

https://www.youtube.com/watch?v=dL-9QgWyefw

 

 

 

 

 

 

 

 

Батьківські збори: «Людина  залишає  себе  в  людині»

 

 

Автор-упорядник

Догополюк Ірина Олександрівна

класний керівник 5 класу ЗШ № 14

 

 

 

Форма проведення: година спілкування

Мета: сприяння формуванню морально-етичних цінностей через родинні стосунки, власний батьківський приклад тощо

Методи та прийоми: метод створення виховуючих ситуацій, робота в малих группах, бесіда, дискусія; вправи «асоціативний кущ», «кошик якостей»

Попередня робота: до заходу підготувати дитячі інтерв'ю на тему «Яку людину можна назвати патріотом?»; стікери у формі плодів; завдання для батьків: принести матеріали для колажу про родинні свята, презентацію віршованого збірника учнівських творів

Хід  заходу

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

1.Слово вчителя: (читає уривок з оповідання В. Сухомлинського)

Давно це було… В одному селі дівчата і жінки вирішили показати

свою майстерність. Домовились, що в неділю всі прийдуть на сільський   майдан і кожна принесе найкраще, що вона зробила своїми руками: рушник,  полотно, скатертину тощо.

У призначений день усі дівчата і жінки прийшли на майдан. Принесли   багато дивовижних речей. У старих людей, яким громада доручила назвати   найкращих майстринь, очі розбіглися: багато було талановитих жінок і  дівчат. Дружини і доньки багатіїв принесли вишиті золотом і сріблом шов -кові покривала, тонкі мережані завіски, на яких були вив'язані дивовижні   птахи.

Але переможницею стала дружина бідняка - Марина. Вона не принесла  ні вишитого рушника, ні мережива, хоч усе це вміла чудово робити. Вона

привела п'ятирічного сина Петруся. А Петрусь приніс жайворонка, якого сам  вирізав з дерева. Приклав Петрусь жайворонка до губів - заспівала, защебета ла пташка, як жива. Всі стояли на майдані, не поворухнувшись, усіх зачару -вала пісня, і раптом у блакитному небі заспівав справжній, живий жайворо -нок, якого привабив спів на землі.

«Хто творить розумну і добру людину - найкращий майстер» -таке було рішення стариків.

Кожен, хто має дітей, усвідомлює: виховання дітей не лише найважли віше, але, мабуть, і найскладніше наше завдання. «Якщо хочеш залишитися  в серці людському - виховай своїх дітей»,- повчає великий український   педагог В. Сухомлинський. Істина ця для вас не нова.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Вправа «Кошик якостей»

Слово вчителя:

У мене в руках кошик, а у вас - стікери у формі різних плодів. Будь   ласка, на стікерах напишить одну людську якість, яку ви дуже бажаєте  виховати в своїй дитині. А я буду йти з кошиком і збирати врожай – ви складаєте плоди до кошика, промовляючи написане.

Висновки після вправи. Вчитель на дошці прикріплює стікери, що запов нювали батьки. Як правило, нажаль, таку моральну  якість, як  патріотизм, батьки згадують не часто.

Вправа «Асоціативний кущ»

Запропонувати батькам виконати вправу «Асоціативний кущ» .

 

                                    

 

 

 

Батьки підбирають слова, що асоціюються в їх розумінні зі словом - патріотизм. (Взагалі це: любов до країни, родинні почуття, знання історії свого народу, родоводу, почуття обов’язку, повага до літніх людей, ветера -нів тощо)

Класний керівник пропонує послухати аудіозаписи, що були зроблені

напередодні, з висловлюваннями учнів класу про те, яку людину можна  вважати патріотом. Обговорюються вислови дітей разом з батьками.

Слово вчителя:

- Чи кануть такі поняття як «патріотизм», «патріот», «почуття патріо –тизму», Батьківщина, Вітчизна, «громадянин», «почуття обов'язку» у наше минуле?

- Як пробуджувати в дитині почуття любові до Батьківщини?

- Так, саме «пробуджувати», тому що це почуття є в кожній душі, лише треба його тільки підсилювати. Заставити любити неможливо! Любов треба виховувати! Як? Про це наш сьогоднішній захід.

Слово вчителя:

Питання не в тому, потрібний нам патріотизм чи ні. Усіляка країна стане руїнами, якщо її громадян не об'єднує прихільність до землі, на якій   вони мешкають, бажання зробити цю землю ще кращою. Ми звикли пишатися ратними перемогами, але не військові досягнення роблять країну багатою та щасливою. Її робить такою – народ, що проживає в ній, його духовні цінності.

Ми справедливо пишаємось нашою культурою, але чомусь вона не

захистила нас від пияцтва та наркоманії, не позбавила нас від хамства, лихослів'я  та вульгарності. Мабуть теперишній патріотизм полягає не тільки у поважному ставленні до нашої історії, а й у повазі до себе, як до особистос ті, в повазі до оточуючих, як своїх співвітчизників, і, взагалом, до своєї країни такої, такою вона є, з її досягненнями, недоліками та поразками.

Робота в малих групах «Ази сімейного патріотичного виховання»

Об’єднати батьків у групи по три сім’ї, запропонувати відповісти на питання: «Сімейні прийоми виховання національної свідомості, національної гідності та самосвідомості», викласти в тезах необхідність гарного навчання в школі з позиції патриотичних почуттів.

(групи працюють впродовж п’яти хвилин, потім презентують свої наробки)

Слово вчителя: (класний керівник підводить підсумок за результатами батьківських презентацій).

Частіше кажіть дітям, що учень, маючий низький рівень навчання просто є знахідкою для ворогів України, які хочуть загодувати нас гамбургерами та залити пивом, щоб ми були бездумними виконавцями їх бажань.

Та не забувайте бути прикладом для своїх дітей, прикладом порядності, доб -роти, чуйності.

Слово вчителя:

Виховання майбутнього громадянина починається в сім’ї. Саме тут закладається духовна основа особистості, прищеплюється любов до Батьків- щини, роду і народу, батьки змалечку вчать дітей шанувати історію, культу- ру, рідну мову.

 Як безцінний скарб передається з покоління в покоління пам’ять роду. Зберегти її від байдужості, передати у спадок онукам – ось наше завдання. Це і є процесс сімейного патріотичного виховання. Тож, давайте зараз створимо спільний коллаж «Наші родинні свята».

(Випуск спільного коллажу «Наші родинні свята». Батьківський коментар до коллажу.)

ІV. ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП

5. Слово вчителя:

Спілкуйтесь зі своїми дітками, нехай не вулиця і не телебачення будуть   для них джерелом істини, а саме ви. Дивіться з ними фільми вашого дитинства- добрі, чисті, мужні. Не забувайте про дідусів і бабусь, а потім і діти ваші не  забудуть про вас. Саме в людині залишається людина.

Підходить до кінця час нашого спілкування. Сьогодні ми ближче познайомились, зробили крок назустріч один одному у нелегкій справі виховання молодих патріотів. Саме такий, сумісний: школа і сім’я, підхід у вихованні принесе найкращі плоди.

Банк вітчизняних художніх і документальних фільмів

на військово-патріотичну тематику

 «Між Гітлером і Сталіном. Україна в ІІ Світовій війні», 2002 рік, авт. – Святослав Новицький; «Війна – український рахунок», 2002 рік, авт. – Сергій Буковський; «Війна без переможців» 2003 рік, авт. – Ігор Чижов; «ОУН-УПА: війна на два фронти», 2006 рік, авт. – Андрій Санченко; «УПА. Третя сила», 2007 рік, авт. – Сергій Братішко, Віталій Загоруйко; «УПА. Тактика боротьби», 2007 рік, авт. – Сергій Братішко; «Київ. Місто, що зрадили», 2008 рік, авт. – Андрій Цаплієнко; «1377 спалених заживо», 2009 рік, авт – Іван Кравчишин; «Чорна піхота», 2010 рік, авт. – Іван Кравчишин; «Рівень секретності «18», 2011 рік, авт. – Ілларіон Павлюк; «Служба безпеки ОУН. Зачинені двері», 2011 рік, авт. – Віталій Загоруйко; «Хайтарма», 2013 рік, авт. – Ахтем Сейтаблаєв; «Корюківка. Злочин проти людяності», 2013 рік, авт. – Сніжана Потапчук.

Інтернет-ресурси з питань патріотичного виховання

Інститут проблем виховання НАПН України ipv.org.ua/publications/zbirnuk.html

Український науково-методичний центр практичної психології та соціальної роботи psyua.com.ua

Український інститут національної пам’яті memory.gov.ua/publication

Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка uisr.org.ua

Національний університет оборони України імені Івана Черняхівського nuou.org.ua/nauka/naukovi-publikatsii.html

Рада Європи (посібник «Демократичне управління школою) http://www.coe.int/t/dg4/education/edc/Resources/EDCPACK_EN.asp

Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (методичний посібник «Роль педагога в посиленні патріотичного виховання») moippo.mk.ua/index.php/vixovna-robota

Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників (досвід роботи педагогічних працівників Черкащини та методичні брошури з патріотичного виховання дітей та учнівської молоді) http://library.ippro.com.ua

Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді ukrjuntur.org.ua

Пластовий портал plast.org.ua

Благодійний фонд «Героїка» http://geroika.org.ua/

Всеукраїнська громадська організація «Закінчимо війну» http://stop-war.org.ua/rekom.php; http://stop-war.org.ua/view_news14.php?id=61

Історична правда istpravda.com.ua

Лікбез likbez.org.ua

Пам’ятаємо загиблих memorybook.org.ua

Центр досліджень визвольного руху cdvr.org.ua

Документальний серіал «Наша Скриня» www.fayloobmennik.net/3781087

Отже, в основу патріотичного виховання мають бути покладені історичні й культурні цінності, традиції і звичаї народу, значення яких зростає в умовах європейської інтеграції України. У зв’язку з цим громадянське та патріотичне виховання є важливим державним завданням.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Результативність роботи дитячого об’єднання

«П’ятничанська Січ».

Взаємодія школи з дитячим об’єднанням – один із пріоритетів організації вихованої роботи в закладі.  Така взаємодія зумовлена спільністю цілей, прагненням розвивати самодіяльність та ініціативу дітей і підлітків, єдиним часовим простором, у якому проводять таку діяльність, тією соціально значущою роллю, яку відіграють дитячі організації та об’єднання в демократичному суспільстві. Полем спільної виховної діяльності навчального закладу і дитячого об’єднання є включення молодих поколінь до системи громадських суспільних зв’язків, організація життєдіяльності, яка задовольняє основні потреби учня у розвитку особистості; захист від ймовірних негативних впливів соціального середовища.

Напрями цієї взаємодії, актуальні для сучасного українського суспільства:

• допомога учневі в адаптації до інтенсивних суспільних змін, у знаходженні надійної життєвої опори, що ґрунтується на духовних цінностях, осмисленні себе і свого місця в житті, набутті впевненості у своїх силах;
• сприяння в отриманні дітьми доступу до знань, навичок, без яких вони дистанційовані від інформаційного і технічного прогресу;
• зародження у молодої особистості почуття власної причетності до розвитку суспільства, держави;
• створення умов для усвідомлення дітьми значущості індивідуальної ініціативи;
• допомога в оволодінні навичками співробітництва з представниками інших культур, різних статево-вікових груп;
• надання інформації щодо шляхів розв’язання проблеми особистих взаємин, пов’язаних із вживанням тютюну, алкоголю, наркотиків;
• сприяння у набутті досвіду успішної діяльності в соціумі.

В концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти записано: «Ідеалом виховання є гармонійно розвинена, високоосвічена, соціально активна й національно свідома людина, що наділена глибокою громадянською відповідальністю, високими духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, є носієм кращих надбань національної та світової культури, здатна до саморозвитку і самовдосконалення». Тут постає питання: яким чином сучасна освіта повинна виховати цей ідеал громадянина?

Цей процес залежить від дуже багатьох факторів. Це і ставлення адміністрації школи до даного питання – допомагати чи знехтувати; і розуміння педагогічного колективу, а, особливо, класних керівників, важливості існування цієї форми виховної роботи; і підтримка з боку батьків; адекватне ставлення до починань молоді; правова і громадянська обізнаність самих учнів, їх бажання до самовдосконалення та ін.

Слід звернути увагу на критерії ефективності системи виховної роботи школи (як свідчить досвід, їх може бути три), які передбачають високий рівень її функціонування й результативності та відповідають вимогам суспільства на сучасному етапі його розвитку.

1. Високий рівень управління системою виховної роботи, який забезпечує досягнення найоптимальнішого за певних умов результату.

2.Високий рівень функціонування системи виховної роботи, який обумовлює успішне виконання завдань, поставлених перед школою.

3. Високий рівень вихованості школярів, їх готовності до самостійного життя і праці.

Поєднання цих трьох складових дає позитивні результати у виховному процесі закладу.

З розвитком дитячого та молодіжного лідерського руху актуальним стало питання аналізу діяльності органів учнівського самоврядування, результативності їх роботи.

Дитяче самоврядування є однією з головних умов розвитку самостійної особистості.

Створенню міцного, організаційно-дійового колективу сприяє створення чіткої системи учнівського самоуправління, яке є способом організації життя учнівського колективу, залучення учнів до планування, організації, контролю та підведення підсумків їх навчальної, виховної та суспільно - корисної діяльності; виявленню та розвиткові організаційних навичок; формування в учнів відповідальності, принциповості, ініціативності.

Адміністрацією закладу та осередком дитячого об’єднання «П’ятничанська Січ» ініціюються благодійні акції, до яких долучаються батьки, учні, громадськість: «Старість не повинна бути одинокою», «Ти не один», «Добро починається з тебе», «Серце до серця». Кількість акцій та людей, яким надається адресна допомога постійно зростає.

Участь учнів закладу в громадських акціях

Рік	Акція	Благодійна допомога
2011 - 2012	«Ветерани поруч», «Наші ветерани поруч» «Від серце до серця»     «Вклонюся вчителю, тобі!» «Подарунок від Святого Миколая»» «Годівничка» «Чиста школа – чисте місто» «Запали свічку пам’яті» «Поспішай робити добро» «Її ввічливість природа»	11 ветеранів ВВВ   збір коштів по закладу, з метою допомоги дітям, хворим на цукровий діабет; 4 вчителі-ветерани Притулок-розподільник «Добро»   6 допомога дітям із сімей, що опинились в складних життєвих обставинах, та дітям-сиротам
Всього:	9	21 адресна допомога
2012 – 2013	«Ветерани  живуть поруч»  «Ти не один» «Добро починається з тебе»    « Серцем до серця»  «Голуб Миру» «Запали свічку пам’яті» «Годівничка» «Чисте подвір’я» «День довкілля», «День землі» «Вітання визволителям»	9 ветеранів ВВв 3 дитини-інваліди 2 дітям, позбавленим батьківської опіки 3 дітям з вадами серця придбали обладнання         9 ветеранів ВВв
Всього:	10	26 адресних допомог
2013 – 2014	«Спасибі за те, що Ви є»  «Твори добро» «Вклоняюсь вчителю, тобі!» «Подаруй книгу бібліотеці» «Милосердя» «Від серце до серця»   «Подарунок від Святого Миколая»» «Запали свічку пам’яті» «День довкілля», «День землі» «Вітання визволителям»	7 ветеранів ВВв 3 адресних допомоги 4 вчителя-ветерана     Збір коштів для дітей з вадами зору   4     9 ветеранів ВВв
Всього:	10	27 адресних допомог
2014-2015 (І семестр)	Всеукраїнська акція «Лист пораненому» «Спасибі за те, що Ви є» «Герої нашого дня»   «Вклоняюсь вчителю, тобі!» «Подаруй книгу бібліотеці» «Турбота» «Ветерани живуть поруч» «Запали свічку» «Милосердя» «Твори добро» «З теплом у серці»	34 листи пораненим АТО   4 2 військовослужбовцям 4 учасникам АТО 4   2 4 14 (діти соцкатегорій) 6 переселенців Збір теплих речей для учасників АТО
Всього:	11	40 адресних допомог

При детальному аналізі діяльності учнівського самоврядування стає зрозумілим те, що лише розвиток самоврядування допоможе дітям відчути всю складність соціальних відносин, сформувати громадянську позицію, визначити свої можливості в подальшій життєвій реалізації. Через розв’язання завдань шкільного життя у спільній діяльності підлітки виробляють певні якості, які потрібні дорослій людині, щоб бути успішною: готовність до прийняття рішень і відповідальність за них; здатність ефективно працювати в команді і досягати спільної мети, виробляти наполегливість при розв’язанні проблем, набуття досвіду перед тим, як іти працювати,  розвинути певні позитивні якості або риси характеру, самореалізуватися й завоювати повагу серед оточуючих.

З метою ослаблення дії криміногенних факторів на території мікрорайону, профілактики злочинів і правопорушень серед учнівської молоді, адміністрацією закладу спільно з осередком  дитячого об’єднання «П’ятничанська Січ» та батьківською громадськістю здійснюється ряд заходів, направлених на недопущення випадків втягнення підлітків у протиправну  діяльність: щомісячно проводяться рейди «Урок», «Тютюнопаління», «Діти вулиці»,  рейди біля магазину «Аміго», «Кумбари»; працює Рада профілактики, в рамках реалізації Плану заходів щодо виконання Єдиної комплексної правоохоронної програми Вінницької області на 2010 – 2014 роки, учнівська молодь закладу працювала над проектом «5 хвилин права». Це дає позитивну динаміку, оскільки вже декілька років поспіль, учнів що скоїли злочини та правопорушення в закладі немає.

Рік	Кількість учнів, які перебувають на внутрішкільному обліку	Кількість учнів, що скоїли правопорушення	Кількість учнів, що скоїли злочин
2010 – 2011	4	3	1
2011 – 2012	5	2	0
2012 - 2013	2	0	1
2013 - 2014	1	0	0
2014 - 2015	0	0	0

Одним із важливих напрямків взаємодії з дитячим об’єднанням «П’ятничанська Січ» є надання інформації щодо шляхів розв’язання проблеми особистих взаємин, пов’язаних із вживанням тютюну, алкоголю, наркотиків. З цього питання дитяче об’єднання плідно співпрацює з всеукраїнською благодійною організацією «АСЕТ», «Отчий дім», застосовуючи різні форми роботи: інформаційно-просвітницькі тренінги, лекції, диспути, виховні години. («Як вберегти себе від СНІД», «Як отримувати задоволення від життя», «Сила мрії», «Під «кайфом» життя немає»)   Як свідчить рейтингова таблиця, кількість учнів, що знаходяться в «групі ризику» зменшується. Позитивним досвідом роботи є і те, що учнів, які схильні до вживання алкоголю та наркотичних засобів в закладі немає.

Рік	Кількість учнів, які знаходяться в «групі ризику»	Кількість учнів, що схильні до вживання алкоголю	Кількість учнів, що схильні до вживання тютюнових виробів	Кількість учнів, що схильні до вживання наркотичних засобів
2012 - 2013	11	0	1	0
2013 - 2014	9	0	5	0
2014 - 2015	7	0	0	0

Важливою умовою для оптимізації процесу підвищення культури взаємовідносин між учнями, рівня сформованості громадянських компетенцій школярів, є залучення учнів до гурткової роботи. Адміністрація закладу, класні керівники, органи дитячого об’єднання націлені на залучення учнів до позашкільної роботи.  Щорічно майже 70% учнів відвідують гуртки та секції, спрямовані на формування всебічного розвитку особистості дітей.

Рік	Кількість гуртків	Кількість учнів, що відвідують гуртки	Кількість учнів, що відвідують навчальні заклади культури та позашкільні навчальні заклади
2010 – 2011	9	129, 70%	46, 25%
2011 – 2012	9	123, 65%	21, 12%
2012 – 2013	7	79, 44%	34, 18%
2013 - 2014	10	158, 77%	19, 11%
2014 - 2015	10	132, 71%	38, 22%

 

 

 

 

 

 

 

 

З метою з’ясування ефективності реалізації моделі формування рис громадсько-активного і патріотично вихованого підлітка у взаємодії школи, дитячого об’єднання, батьків, громадських організацій та позашкільних закладів було проведено контрольне анкетування учнів 8, 9 класів.

Анкета

1.Визначіть, якими з перерахованих рис, на Вашу думку, повинен володіти справжній патріот?

- справедливість; -егоїзм;

-заздрість;

-правдивість; -дратівливість;

-доброта; -боягузтво;

-жорсткість; -скромність;

-хитрість; -жадібність;

-щирість; -інтелігентність.

2. Як ти вважаєш, наскільки ти обізнаний в традиціях козацтва?

А) дуже добре;                 Б) достатньо;                 В) мало що знаю про такі традиції.

3. Як ти вважаєш, чи потрібна обов'язкова служба в армії?

а) так;                                                               б) ні.

4.Чи знаєш ти, де знаходились під час Великої Вітчизняної війни твої бабуся та дідусь, прабабуся та прадід ?

Якщо знаєш, дай коротку відповідь.

6. Чи потрібно бути патріотом своєї держави?

Аналіз анкетування серед учнів 8 – х, 9 – х класів

1. Риси, якими повинен володіти справжній патріот:

Щирість, інтелігентність – 100% (8 клас ); 62 % (9клас).

чесність – 16% (8 клас); 54% (9 клас);

правдивість – 33 % (8 клас); 46% (9 клас);

доброта – 50% (8 клас); 46% (9 клас);

скромність - 25;% (8 клас); 23,1% (9 клас);

хитрість – 33% (8 клас);30 % (9 клас);

справедливість – 50% (8 клас); 7% ( 9 клас);

жорсткість – 16% (8 клас); 0 %  (9 клас).

2. Обізнаність в традиціях козацтва : дуже добре знаю традиції – 17 % (9 клас);

достатньо знаю про такі традиції –83% (9 клас); 97% (8 клас);

мало що знаю – 3% (8 клас).

3. Служба в армії – це обов'язково :

Так – 92% (8 клас); 81% ( 9 клас).

Ні –8% ( 8 клас); 9 %  ( 9 клас).

4.Обізнаність про місцезнаходження під час Великої Вітчизняної війни близьких :

Знають – 67% (8 клас); 62% (9 клас);

Не знають – 33% (8 клас); 38 % (9 клас).

4. Чи потрібно бути патріотом своєї держави?

Так – 100% (8 клас); 100% (9 клас);

Ні – 0%.

 

Анкетування виявило, що учні вважають, що найважливішою рисою для патріота є щирість, інтелігентність – 100% (8 клас ), 62 % (9клас); наступною рисою - доброта – 50% (8 клас), 46% (9 клас); правдивість – 33 % (8 клас), 46% (9 клас); хитрість – 33% (8 клас), 30 % (9 клас); справедливість – 50% (8 клас),  7% ( 9 клас); скромність - 25;% (8 клас), 23,1% (9 клас); чесність – 16,6% (8 клас), 53,8% (9 клас); на останньому місці жорсткість – 16% (8 клас), 0 %  (8 клас).               Про традиції козацтва дуже добре знають 17 % (9 клас); достатньо знаю про такі традиції –83% (9 клас); 97% (8 клас); мало що знаю – 3% (8 клас).  Службу в армії своїм обов'язком вважають 92% (8 клас); 81% ( 9 клас). На думку учнів, треба бути патріотом своєї держави, так відповіли - 100%.

Висновки: проведена робота з формування громадсько-активної та патріотично вихованої особистості свідчить  про високий рівень сформованості чеснот патріота серед учнів 8, 9 –х класів

Рекомендації: серед учнів, які не сформували риси патріота, слід провести роботу військово – патріотичного спрямування, ознайомити з козацькими традиціями, обрядами, дати поняття про важливість знання історії свого народу для підростаючого покоління.

Отже, як свідчить аналітика, взаємодія адміністрації закладу і дитячого об’єднання «П’ятничанська Січ»,  класного керівника і батьківської громадськості, а також їх спільна співпраця з громадськими та молодіжними організаціями та позашкільними закладами міста та впливи інформаційного середовища дають позитивну динаміку у сприянні  набуття учнями досвіду успішної діяльності в соціумі, зменшенні негативного впливу на підлітків та усунення причин і умов, що сприяють втягненню їх у протиправну діяльність; запобіганні вживання наркотиків, тютюнових виробів та подоланні безпритульності і бездоглядності, допомогають учневі в адаптації до інтенсивних суспільних змін, у знаходженні надійної життєвої опори, що ґрунтується на духовних цінностях.

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4. Рекомендації щодо взаємодії педагогів з дитячим об’єднанням в процесі створення і функціонування шкільного самоуправління

Педагог, що працює з підлітковими об'єднаннями, повинен пам'ятати, що: не можна підміняти підлітків там, де вони самі можуть справитися; необхідно мати витримку, терпіння і готовність підтримувати ідеї дітей, ініціативи, спиратися на них; важливо уміти поважати рішення дітей і допомагати їм їх реалізовувати; потрібно уникати прямого натиску, навіть тоді, коли думки і дії дітей здаються помилковими; старатися роз'яснювати, переконувати; навчитися бачити не тільки зовнішню сторону, явні прояви всіх і кожного, але й дізнаватися ціннісні уявлення, спонукальні мотиви, очікування, інтереси, настрої для створення умов самореалізації і саморозвитку підлітків.

У даному випадку дорослий виступає одночасно в ролі лідера дитячого співтовариства і педагога-професіонала.

Існують різні стилі поведінки дорослого в підлітковій і юнацькій організації, в основу яких покладено провідні ідеї зарубіжної гуманістичної теорії, вітчизняні положення особистісно - зорієнтованого підходу (Бех І.); організації індивідуально-творчої, ціннісно-смислової діяльності, що надає свободу вибору засобів життєдіяльності (Бондаревська О.); ідеї ціннісно-змістовної рівності дорослих і дітей, творчого підходу до виховання (Колеснікова І., Сафронова О.); теза щодо того, що специфічна функція виховання полягає у педагогічній допомозі (Газман О.) і підтримці (Серіков В.), психологічному супроводі (Бех І.) особистісно-моральної сфери вихованця. Найбільш ефективною буде участь педагога, якщо він залежно від даної конкретної ситуації продемонструє адекватний стиль керівництва і проявить необхідні якості особистості.

Педагог - організатор, який збирається працювати з дитячим об'єднанням або співробітничати з шкільним самоврядуванням, повинен:

•                 забезпечити комфортне середовище для учнів;
•                 визначити правила поведінки, які приймають учні;
•                 показувати дітям свою повагу ним як до особистостей;
•                 вимагати взаємоповаги між собою;
•                 виховувати повагу в учнів до самих себе;
•                 вчити їх бути незалежними і відповідальними за свої вчинки;
•                 знати, як сподобатися підліткам;
•                 постійно вивчати їх, визначити для себе провідний вид діяльності;
•                 бути здатним захопити дітей цією діяльністю;
•                 об'єднати навколо цієї діяльності актив учнів;
•                 поставити перед дітьми яскраву як далеку, так і близьку мету;
•                 затвердити певний стиль спілкування, відносин між дітьми;
•                 частково передати управління діяльністю дітям, навчити їх самоврядуванню;
•                 запропонувати дітям розробити символіку, традиції, ритуали;
•                 повинен забезпечити всім надійне відчуття захищеності;
•                 повинен зробити колектив відкритим;
•                 допомогти учням знайти друзів з інших шкіл або міст;
•                 потрібно бути готовим до того, що, можливо, знадобиться змінити основний вид діяльності або ускладнити наявну діяльність, її способи організації, а,можливо, навіть розпустити даний колектив і створити новий.

Коли завершений етап організації шкільного самоврядування або створення дитячої організації, необхідно підтримувати інтерес в учнів до самоврядування. Вони повинні постійно відчувати свою причетність до самоврядування і бачити плоди своєї праці, виконаної в результаті спільної діяльності.

Для цього, перш за все, необхідно розробити свою корпоративну "філософію", яка має на увазі:

1. Визначення місії, тобто найголовнішої мети організації, зрозумілої як для членів організації, так і для тих, що їх оточують.
2. Визначення основних завдань, які необхідно вирішувати для досягнення місії.
3. Визначення основних цінностей організації, які повинні прийматися переважно членами організації. Цінності підрозділяються на дві групи: ті, на які спирається людина в своїй роботі, і внутрішні, які формуються в процесі всього життя людини, починаючи з народження.

Цінності організації необхідно ранжувати. У кризових ситуаціях рішення повинні прийматися на основі головних організаційних цінностей. Наявність і знання організаційних цінностей допоможе зберегти єдину політику при можливій постійній зміні як лідерів і керівників організації, так і її членів.

4. Розробка "Кодексу поведінки" (норм поведінки). Норми бувають інституційовані, тобто прописані в якомусь положенні, і неінституційовані, тобто негласно прийняті членами організації. Вступ до організації має на увазі добровільне прийняття цих норм. Норми поведінки повинні підтверджуватися на практиці, не треба боятися виключення членів об'єднання за порушення цих норм, це підтверджує необхідність змін в поведінці.

Для розвитку і збереження корпоративної "філософії" об'єднання рекомендується:

1. Виписати цінності об'єднання, норми поведінки і розмістити в зручному для учнів місці. Вони повинні бути доступні для кожного учня у будь-який час. Наприклад, їх можна написати на посвідченні члена організації, у вигляді гасел, девізів, кредо, на стендах, плакатах.
2. Розробити і запровадити власні традиції, обряди, ритуали. Наприклад: обряд вступу до організації (посвята в козачата), традиції святкування важливих подій, ритуали вітання членів організації та ін.
3. Створювати історію свого об'єднання, фіксувати заходи, події. Можна записувати її у вигляді літопису, щоденника або журналу.
4. Створювати міфи і легенди об'єднання, героїв організації, саме через них найуспішніше передаються цінності і норми поведінки.
5. У своїх виступах, вчинках лідери, керівники організації будь-якого рівня повинні постійно повторювати в різних формах цінності і норми об'єднання.
6. Вкрай необхідно чітко визначити основні поняття і спиратися на них (наприклад, колективізм, громадянськість, особистість, права і обов'язки і т.д.).

Продумати свою символіку, оформити приміщення за допомогою гасел, плакатів, настінних газет, власної друкарської продукції; клятва члена організації, гімн організації, оформлення заходів, різні знаки просування члена організації і т.д.

Наступним напрямком, який сприяє ефективному функціонуванню шкільного самоврядування, є робота по згуртованості учнів. Причетність учнів до управління освітнім процесом починається з їх інформованості про ухвалені органами самоврядування рішення і плани, що розробляються. Така інформація може поширюватися за допомогою шкільного радіо, друку, стінних стендів, виступів на зборах і т.д. При цьому важливо, щоб ця інформація служила предметом обговорення.

Ця форма взаємозв'язку і взаємодії може бути організована різними способами:

•                 створення "поштової скриньки" для передачі інформації (пропозиції, побажання, питання, ідеї...) для адміністрації школи, класного керівника;
•                 оформлення в класній кімнаті стенду з "іменами" і "поштовими скриньками" для всіх учнів;
•                 вивішування настінної газети в школі або класі (на ній діти пишуть все, що їм хочеться написати, за винятком образ і лихослів'я. У молодшому шкільному віці учні можуть не тільки писати, але й малювати, тобто виражати свій настрій або ставлення до чогось або когось через малюнок);
•                 випуск періодичної шкільної газети.

Шкільна періодична чи стінна газета є одним з ефективних засобів розвитку згуртованості і свідомості учнів.

Метою випуску шкільної газети є створення умов для самовираження учнів, отримання інформації і сприяння згуртованості, причетності і співпраці в шкільному колективі.

Основними організаційними моментами створення періодичної шкільної газети є:

•                 навчання учнів з кожного класу, які увійдуть до складу шкільної редколегії або прес-центру, на предмет того: що? як? яким чином оформляється шкільна газета?
•                 визначення структури газети учнів школи на зборах, підготовка і оформлення матеріалу шкільною редколегією або прес-центром;
•                 розподіл обов'язків між членами редколегії або прес-центру (черговість участі у випуску, виконання певних функцій при підготовці газети в кожному номері, можливість змінювати вид діяльності, наприклад: підготовка статей, коректування, роль класних колективів в підготовці шкільної газети);
•                 дотримання принципу зворотного зв'язку (для відгуків учнів і вчителів);
•                 відображення в шкільній газеті свободи думки, слова і волевиявлення учнів, матеріали повинні містити ціннісно-значущу інформацію; вчитель виступає в ролі консультанта-наставника.

2. Ефективнішим методом є участь школярів у плануванні освітнього процесу, а також контролі за виконанням ухвалених рішень. Участь у плануванні якої-небудь значущої справи створює відповідну психологічну готовність до її подальшого виконання. Цю спільну діяльність можна здійснювати в рамках проведення учнівських зборів, які є вищою формою самоврядування, як на рівні класу, так і на рівні школи. Я. Корчак говорив: "Зібрати дітей, розжалобити або, навпаки, вилаяти їх і добитися потрібної тобі постанови – це не збори. Зібрати дітей, виголосити промову, розпалити їх і вибрати декількох, щоб вони узяли на себе зобов'язання і відповідальність, – це не збори. Зібрати дітей, сказати, що я не можу справитися, і нехай вони самі що-небудь придумають, щоб було краще, – це не збори. Галас, нетяма – голосують, лише б звільнитися, – це пародія на збори. Часті промови і часті збори з метою поставити або вирішити які-небудь животрепетні питання опошлюють цей спосіб виклику колективної реакції. Збори повинні мати діловий характер, зауваження дітей вислуховуватися уважно і чесно – ніякої фальші або натиску. Крім того, діти повинні навчитися вести збори. Адже радитися всім загалом нелегко". Так що ж таке збори?

Метою проведення зборів (Генеральна рада) є вироблення і прийняття колективного рішення з виникаючих проблем, за визначенням видів діяльності дитячого колективу, виходячи з інтересів учнів.

Організація і проведення колективних зборів дозволяє учням:

•                 одержати навички вирішення суперечливих ситуацій;
•                 набути комунікативних навичок виступу (участь в дискусіях, обговореннях, суперечках), слухання;
•                 практикувати організаційні навички (ведення зборів, переговорів, організації ділових відносин, планування і контролю, відповідальності за ухвалене рішення);
•                 перебувати в змозі як підпорядкуватися одноліткам, так і підпорядковувати інших;
•                 відчути роль іншої людини і підвищити свій авторитет.

Існують певні принципи підготовки і проведення зборів:

•                 кругова посадка (коло) (збори зручно проводити, коли діти сидять в колі і бачать очі своїх товаришів);
•                 наявність правил поведінки на зборах (учні повинні колегіально розробити правила поведінки на зборах, причому ці правила необхідно щорічно їм редагувати або діти повинні ухвалити рішення про незмінність цих норм);
•                 змінність провідних зборів (важливо витримувати принцип змінності головуючого у порядку черговості на кожних зборах);
•                 урахування вікових особливостей (повинна здійснюватися поступова передача влади в організації зборів: у молодшій віковій групі вчитель – ведучий; у середній віковій групі вчитель – наставник; у старшій віковій групі вчитель – консультант).

На зборах вирішуються питання і проблеми, що хвилюють учнів, визначається напрям роботи, планування діяльності, аналізуються і підлягають рефлексії проведені заходи. І ще одна умова. В ході обговорень на зборах не потрібно примушувати всіх дітей до відкритого діалогу і голосування.

Іншою формою, направленою на об'єднання і розвиток співпраці, є практика правової взаємодії школярів і вчителів. Для цього до розробки шкільних статутів, положень про органи самоврядування залучаються учні. Основним принципом в організації правової взаємодії є підхід: "Самі створюємо закон – самі по ньому живемо", – причому важливо, щоб дані закони, правила, положення ставали предметом обговорення у школярів, щорічно аналізувалися і коректувалися, щоб для кожного складу органу учнівського самоврядування були "живі" правила. Істотним елементом правової взаємодії є правове регулювання відносин між школярами і самою школою. Для цього створюється система договірних відносин між учасниками освітнього процесу.

Необхідно при створенні шкільних документів, конституцій, положень про шкільне самоврядування і статутів дитячих об'єднань передбачити поступове розширення повноважень учнів по самоврядуванню, причому на початковому етапі існування дитячого органу самоврядування ці повноваження повинні бути мінімальні і реальні для виконання їх дітьми.

При розробці документів слід звернути увагу на розділи, що містять гарантованість захисту прав всіх школярів, вчителів, батьків.

Гарантованість прав в школі – це юридичні гарантії (наявність закріплених в документах прав громадян школи), організаційні гарантії (наявність правозахисних органів), інформовані гарантії (доступність інформації про правове поле школи всім учасникам освітнього процесу) і ціннісні гарантії (ухвалення цінності правової поведінки всіма учасниками.

Для цього доцільно:

1. Розробити, обговорити і прийняти загальношкільні закони, в яких визначити і описати основні цінності школи; права і обов'язки всіх громадян школи; механізми правового регулювання, вживані в школі; структура і порядок дії органів управління і самоврядування і їх взаємодії.
2. Створити конституційну комісію школи, основним завданням якої є забезпечення прав, гарантованих конституцією.
3. Соціальні проекти

Особливості сучасного інформаційного суспільства вимагають від школи включення учнів у обговорення проблем, участь у їх рішенні. Стає актуальним залучення учнів до суспільно-корисної діяльності, яка сприятиме не тільки формуванню особистості дитини, її нових соціальних якостей, але й направлена на благо місцевого співтовариства. Під цим мається на увазі ретельний відбір проблем місцевого значення під керівництвом педагога, в процесі рішення якого учні одержать позитивний досвід або сприятимуть просуванню рішення даної проблеми. Нижче наводяться основні вимоги по організації соціальних проектів.

Мета:

•                 створення в школі умов для становлення учнів як майбутніх громадських діячів, здатних досліджувати і вирішувати існуючі сьогодні і виникаючі завтра проблеми суспільства;
•                 підготовка школярів до відповідальності за суспільство, до підтримки, оновлення громадських структур;
•                 поширення в школах активних методів навчання і сучасних підходів до освіти, які передбачають участь вчителів і школярів у вирішенні громадських проблем, організацію і проведення дискусій, досліджень і практичних дій.

Завдання:

•                 надання учням можливості отримання досвіду колективного рішення реальних соціальних проблем;
•                 формування системи теоретичних і практичних знань, необхідних соціальному діячу;
•                 створення умов для формування інтересу до громадського життя, самостійності мислення і спілкування.

Організаційні принципи:

•                 підтримувати активну участь учнів у обговореннях;
•                 робити акцент на освоєння умінь, необхідних для активної участі в житті суспільства;
•                 головне місце відводиться роботі учнів у групах;
•                 учні спільно з вчителями виробляють критерії оцінки;
•                 використовуються самооцінювання і групове оцінювання по критеріях.

Роль вчителя:

•                 помічник, колега;
•                 передає школярам для використання стандартну техніку рішення задач (проблем), вирішення конфліктів, ухвалення рішень, розуміючої комунікації;
•                 фахівець в постановці аналітичних, синтезуючих, узагальнюючих питань;
•                 вміє наводити контраргументи;
•                 здатний комбінувати індивідуальну і групову роботу;
•                 утримує логіку обговорення;
•                 організовує ситуації, в яких учні починають вирішувати проблеми;
•                 організовує рефлексії в групі учнів.

Очікуваний результат:

1. Отримання уявлення про модель суспільства з його законами і взаємозв'язками.

2. Поява соціальної надії на те, що соціальні проблеми вирішувані, що людина здатна визначати можливості власної дії, потреби, проблеми і конфлікти, ухвалювати рішення, вирішувати конфлікти, вибирати серед альтернатив і уживатися з наслідками.

3. Вирішення конфліктів.

Останнім часом стали з'являтися спеціальні програми по навчанню школярів навичкам вирішення конфліктів - це програма «Медіація однолітків», побудована на методі «рівний рівному», яка навчає учнів веденню переговорів так званих «кіл медіації». З історії відомо, що в Україні теж існував досвід проведення Кіл, адже наші пращу­ри вважали коло природним, на­давали йому сакрального змісту. Зокрема, можна згадати трипіль­ську культуру, яка дуже шанобливо ставилася до кола, звичаї скіфів, які передавали по колу Братину (зазвичай це була чаша) від стар­шого до молодшого, висловлюю­чи по черзі побажання та подяки одне одному. Пізніше Кола стали поширеними на Січі, коли важли­ві зібрання козаків, а саме військові ради, проходили саме у вигля­ді Кола. Ці події засвідчені документальними джерелами, зокрема існують такі згадки: «Старшина, вийшовши на середину, ставала на площі в один ряд, один біля одного, за старшинством своїх чинів... Товариство ставало за курінними отаманами навколо церкви, по­чинаючи правий фланг від кошового й закінчуючи лівий фланг біля військового осавула, утворюючи загалом величезне козацьке коло».

 Особливістю прове­дення Кола серед козаків було те, що обговорення в ньому тривало доти, доки громада не знаходила консенсусу, прийнятного для усіх її членів. Ця козацька традиція перегукується із сучасним розумінням про­цедури Кола, обов'язковим елементом якого є досягнення взаємної згоди щодо рішення, яке приймається внаслідок відкритого та рівно­правного обговорення заданої ситуації. Програмою передбачається створення груп учнів, які навчаються майстерності посередництва, тобто вирішення конфліктів мирним шляхом за допомогою посередника, незацікавленої особи. Але поки ця програма носять міжособистісний характер, і існують заборонені зони для посередництва. Це конфлікти з батьками і вчителями.

Безумовно, розвиток такої загальної згуртованості і свідомості – довготривалий важкий і тонкий процес. Найбільш загальним і універсальним методом розвитку згуртованості і свідомості суб'єктів освітнього процесу є спільна участь у різних видах діяльності, в першу чергу, неформальної, "наднормативної" діяльності: постановка спектаклів, участь у спортивних змаганнях, підготовка до фестивалів. При цьому ефект посилюється, коли йдеться про ситуації конкуренції з іншою школою, коли необхідно підтримати честь школи і т.п.

Важливим значенням в розвитку згуртованості і свідомості учасників освітнього процесу може стати реалізація принципу співактивності (сприяння) і пов'язаних з ним методів ритуалізації освітнього процесу.

Що є запорукою успіху діяльності дитячого громадського об'єднання сьогодні:

1. дорослі, які, розуміючи проблеми дітей, створюють громадські дитячі колективи, працюють з ними;
2. наявність соціально значимих програм, проектів, виховання підростаючого покоління через гру, формування громадського дитячого самоврядування, створення умов розвитку дитячих здібностей, надання додаткових знань, умінь;
3. державна підтримка діяльності дитячої громадської спільноти;
4. дозвіл батьків на участь їх дітей у діяльності громадського дитячого гурту; 
5. науково-педагогічне, методичне забезпечення;
6. власна база діяльності, економічне забезпечення;
7. власні, співзасновані засоби масової інформації.

Отже, основними способами використання потенціалу дитячих організації у вихованні дітей та учнівської молоді може стати організація та проведення акцій, флеш-мобів, фестивалів, проектів, інших заходів патріотичного спрямування; залучення фахівців дитячого руху до виховної роботи навчальних закладів; ознайомлення педагогів з методикою виховної роботи громадських організацій через систему спільних семінарів, конференцій, тренінгів. Доцільним буде залучення дитячого об’єднання  до проведення туристських змагань та зльотів, військово-спортивних патріотичних ігор, спортивних змагань тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

У посібнику здійснено нове розв'язання проблеми формування громадської активності підлітків у дитячих об'єднаннях,  що знайшло своє відображення у науковому обгрунтуванні педагогічних умов досліджуваної діяльності, запропоноване навчально-методичне забезпечення формування громадської активності підлітків у дитячих об'єднаннях.

В результаті проведеної роботи ми:

1.               Ознайомились з теоретичними основами  організації роботи дитячих об’єднань у психолого-педагогічній теорії. Аналіз наукової літератури з проблеми формування  громадської активності підлітків доводить, що вона є досить актуальною, викликає зацікавлення філософів, соціологів, педагогів, психологів. Проте немає спеціальних досліджень з цієї проблеми, а також відсутнє в категоріальному апараті єдине визначення поняття "громадська активність підлітка". Тому автори пропонують визначення у такому формулюванні: громадська активність підлітків - це якість особистості, яка виявляється у її здатності впливати на життя мікросоціуму, задовольняти власні соціальні  потреби та інтереси, реалізовувати інтереси й цілі колективів і об'єднань, до яких вона належить, вирішувати важливі для них завдання, прагненні діяти на користь суспільства, поважати і реалізовувати відповідно до морально-етичних принципів та вікових можливостей свої права та обов'язки.

 Вплив на формування громадсько-активного підлітка може здійснюватись у результаті організації соціально спрямованої діяльності підлітка у взаємодії з адміністрацією школи, педагогом-організатором, класним керівником. Причому мотиви діяльності підлітка мають реалізовуватись добровільно, а його соціальне виховання відбувається завдяки особистісній зацікавленості, ініціативності і бажанні самореалізовуватись і самоутверджуватись як соціальній особистості, ідентифікованій з ровесниками.

2.               Розробили модель формування громадсько-активного і патріотично вихованого підлітка у дитячому об’єднанні, яка відображає взаємодію адміністрації закладу і дитячого об’єднання,  класного керівника і батьківської громадськості, а також їх спільну співпрацю з громадськими та молодіжними організаціями, позашкільними закладами міста та впливи інформаційного середовища, спрямовані на формування правової культури, моральної свідомості, патріотизму, інтернаціоналізму та толерантності, політичної культури, економічної та екологічної культури як рис громадсько-активного патріотично вихованого підлітка.
3.               Реалізували модель формування громадсько-активного і патріотично вихованого підлітка у дитячому об’єднанні. Чим підтвердили, що  громадське та патріотичне виховання має охоплювати всіх учасників навчально-виховного процесу, сприяти формуванню у дітей та утвердженню у педагогів і батьків національних та загальнолюдських цінностей, особистісних якостей, що притаманні громадянину України.
4.               Розробили навчально-методичне забезпечення для роботи з формування громадсько-активного і патріотично вихованого підлітка у дитячому об’єднанні та стверджуємо, що  в основу патріотичного виховання мають бути покладені історичні й культурні цінності, традиції і звичаї народу, значення яких зростає в умовах європейської інтеграції України. У зв’язку з цим громадянське та патріотичне виховання є важливим державним завданням.

Взаємодія адміністрації закладу і дитячого об’єднання «П’ятничанська Січ»,  класного керівника і батьківської громадськості, а також їх спільна співпраця з громадськими та молодіжними організаціями та позашкільними закладами міста та впливи інформаційного середовища дає позитивну динаміку у сприянні  набуття учнями досвіду успішної діяльності в соціумі, зменшенні негативного впливу на підлітків та усунення причин і умов, що сприяють втягненню їх у протиправну діяльність; запобіганні вживання наркотиків, тютюнових виробів та подоланні безпритульності і бездоглядності, допомогають учневі в адаптації до інтенсивних суспільних змін, у знаходженні надійної життєвої опори, що ґрунтується на духовних цінностях.

Основними способами використання потенціалу дитячих організації у вихованні дітей та учнівської молоді може стати організація та проведення акцій, флеш-мобів, фестивалів, проектів, інших заходів патріотичного спрямування; залучення фахівців дитячого руху до виховної роботи навчальних закладів; ознайомлення педагогів з методикою виховної роботи громадських організацій через систему спільних семінарів, конференцій, тренінгів. Доцільним буде залучення дитячого об’єднання  до проведення туристських змагань та зльотів, військово-спортивних патріотичних ігор, спортивних змагань тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток 1

Символіка дитячого об’єднання – символіка школи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВиКоРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Алиева Л. Детское общественное объединение как пространство развития субъективности ребенка /Л.Алиева //Воспитат. работа в шк. –    2003. – № 5. – С. 20-26.

Алиева А. Ещё раз о детском движении /А.Алиева //Воспитат. работа в шк. – 2003. – № 3. – С. 16-17.

Алиева Л.В. Историческое событие в отечественном детском движении: [О работе Всерос. науч.-практ. конф. „Тенденции развития детских организаций и объединений в третьем тысячелетии”, г. Челябинск, РФ] /Л.В.Алиева //Внешкольник. – 2003. – № 9. – С. 6-7.

Байрамова М. Технології учнівського самоврядування /М.Байрамова, А.Дзюбук, В.Дзюбук //Директор шк. – 2003. – Квіт. (№ 15). – С. 11-13;          Квіт.(№ 16). – С. 11-12; Трав.(№ 17). – С. 15-16; Трав.(№ 18). – С. 11-12.

Балицький О. Як поліпшити роботу дитячого самоврядування у літніх оздоровчих таборах /О.Балицький //Шкіл. світ. – 2003. – Трав. (№ 20). –        С. 2-7.

Балицький О.І. Основи самоврядування: [Дит. самоврядування] //Упр. шк. – 2003. – № 2. – С. 19-24.

Бачинська Є.М. Організація учнівського самоврядування в закладах освіти Київської області/ Є.М. Бачинська; Київ. обл. ін-т післядиплом. освіти пед. кадрів. – Біла Церква, 2002. – 90 с. – Бібліогр.: с. 88-89.

Бережна Г. Організація дієвого самоврядування: [Досвід Перш. укр. гімназії м. Миколаєва] /Г.Бережна, А.Тарновська, С.Бережний //Завуч. – 2003. – Квіт/ (№ 12). – Наша вкладка, с. 1-14.

Бех І.Д. Виховання особистості: В 2 т. / І. Бех. - К.: Либідь, 2003. - Т.1. - 276 с.

Бех І. Категорія «Ставлення» в контексті розвитку образу «Я» особистості / І. Бех // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 3. – С. 9-22.

Бех І. Д. Я як джерело духовного саморозвитку особистості / І. Д. Бех // Педагогіка і психологія. – 2011. – № 3. – С. 5-16.

Бех І. Д., Чорна К. І. Програма українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді. – Київ, 2014. – 29 с.

Варивончик Д. Здорові діти – здорова планета: [Авт. пропонують модель учнів. самоврядування позашкіл. закл.] /Д.Варивончик, А.Кальченко, Г.Васильєв //Освіта. – 2003. – 5-12 лют. (№ 7). – С. 4-5.

Волохов А. Вариативно-программный подход в деятельности детских общественных объединений /А.Волохов, И.Фришман //Воспитание школьников. – 2003. – № 3. – С. 56-64.

Гах О. Учнівська республіка діє!: [Учнів. самоврядування] /О.Гах //Директор шк. – 2004. – Січ. (№ 2). – С. 20-23.

Денисенко О. …І б’ють джерела у козацькій державі: [Дит.-юнац. асоц. в м. Ізмаїлі, Одес. обл.] //Освіта. – 2003. – 2-9 квіт. (№ 16). – С. 13.

Денисенко Т. Республіка школярів красивих і добрих: [Модель учнів. самоврядування ЗОШ № 33 м. Донецька] /Т.Денисенко, Т.Швець, І.Качуровська //Освіта. – 2003. – 5-12 берез. (№ 11). – С. 10.

Дитяча організація “Мірошники”: [Статут, напрями роботи, програма, закони] //Завуч. – 2003. – Лип. (№ 19). – С. 21-24.

Довбищенко В. Скаутинг: Слов.-довід.: [Дані про Скаутинг як молодіж. рух і вихов. систему] /В.Довбищенко, О.Решетніков //Завуч. – 2001. – Черв. (№ 17/18). – С. 46-53.

Довбыщенко В.И. Скаутинг: Слов.-справ./ В.И.Довбыщенко, О.В.Решетников. – Ялта; Гурзуф, 2001. – 175 с.

Жеребцова М. В., Бородін С. Е., Ніколаєв О. С. Скаутинг та краєзнавство – система патріотичного виховання молоді / Збірка статей з історії українського скаутингу. – К. ПП «Стародавній світ», 2013. – 312 с.

Завалевський Ю. І. Громадянське виховання старшокласників: проблеми, досвід, перспективи / Ю. І. Завалевський. – Київ, 2003. – 104 с.

Зайченко А. Якщо ваша дитина обере “Спок”…: [Дит. об-ня СПОК] /А.Зайченко //Почат. шк. – 2003. – № 10. – С. 51-53.

Засульська І. “Держава – це ми”: [Автор. модель учнів. самоврядування, с. Новоукраїнка Донец. обл.] /І.Засульська, Г.Бойко //Освіта. – 2003. –                 5-12 берез. (№ 11). – С. 8-9.

Івженко Ю. В. Молодіжні громадські організації як інститут формування соціальної активності особистості / Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб.наук.праць. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – Вип. 18, кн. 1. – С. 289 – 296.

 Карпач Н. І., Олешак С. П. Особливості розвитку молодіжної участі у волонтерській діяльності / Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб.наук.праць. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – Вип. 18, кн. 1. – С. 351 – 360.

Караковский В. Зачем в школе детское самоуправление /В.Караковский //Воспитат. работа в шк. – 2003. – № 4. – С. 5-7.

Кирилюк С. Шкільне містечко: [Учнів. самоврядування] /С.Кирилюк //Завуч. – 2003. – Жовт. (№ 29). – Наша вкладка, с. 1-4.

Ковганич Г. Учнівське самоврядування в системі освіти Києва: Практико-зорієнт. посіб. /Г.Ковганич, Л.Нестеренко, Н.Савенко; Ін-т пробл. виховання АПН України; Ін-т громадян. суп-ва; Голов. упр. освіти і науки Київ. міськдержадміністрації. – К.: [Ін-т громадян. суп-ва], 2000. – 307 с.

Косенко В.М. Підготовка дітей до самостійного творчого життя: [У Всеукр. дит. об-ні “КРОКС”] /В.М.Косенко //Шкіл. світ. – 2003. – Жовт.       (№ 38/39). – С. 13-17.

Кухар В.Л. Модель учнівського самоврядування /В.Л.Кухар //Упр. шк. – 2004. – № 1. – С. 2-10.

Лебедев Д. Детское общественное движение: испытание временем: [Пионер. орг. после 1990 г. Новая ред. пионер. декларации] //Воспитание школьников. – 2003. – № 1. – С. 52-61.

Лопухівська А. Учнівське самоврядування: В сіл. загальноосвіт. навч. закл. //Сіл. шк. України. –2003. – № 2. – С. 3-6.

Молодіжний рух Києва. 2000: Ін форм. Зб. / Упоряд. І.Квишко; Фонд підтримки молодіж. Демокр. Ініціатив. – К.: Гнозіс, 2000. – 239 с.

Музиченко Я. Пласт – в кожну душу: Національна скаутська організація Пласт може стати провідною в молодіжному русі України: [Про діяльн. орг.] / Я.Музиченко// Україна молода. – 2004. – 12 лют. (№ 26). – С. 11. 

 Несевря В. Многодневные игры скаутов /В.Несевря //Нар.                образование. – 2001. – № 3. – С. 176-178.

Несух Ю. Модель учнівського самоврядування Мукачівської спецшколи-інтернату для слабкозорих дітей /Ю.Несух, Г.Зайтлер //Шкіл. світ. – 2003. – Жовт. (№ 40). – С. 10-12.

 Окушко Т. К. Методика формування соціальної ініціативності підлітків у дитячому громадському об’єднанні / Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб.наук.праць. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – Вип. 18, кн. 2. – С. 51 – 60.

Оржеховська В. Ціннісні орієнтири учнівського самоврядування /В.Оржеховська, Д.Спіжева //Пед. газ. – 2003. – Черв. (№ 6). – С. 3.

Оржеховська В. М., Кириченко В. І., Ковганич Г. Г. Взаємодія навчального закладу і сімї: стратегії, технології, моделі / Навчальний практико зорієнтований посібник. – Х. : Точка, 2007. – 192 с.

Осадчий І. Сяючі оченята під “Кроною” любові: [Дит. орг. “Крона”] /І.Осадчий //Освіта. – 2002. – 25 груд. (№ 59). – С. 10.

Охрімчук Р. Дитячі об’єднання України: пріоритет пізнавального інтересу у КРОКСі /Р.Охрімчук //Шкіл. світ. – 2004. – Січ. (№ 1). – С. 16-17.

Охрімчук Р. Життєвий простір дитячих об’єднань України /Р.Охрімчук //Шкіл. світ. – 2003. – Верес. (№ 34). – С. 7.

Охрімчук Р. Якщо ваша дитина обере “КРОКС”…: [Дит. об-ня] /Р.Охрімчук //Почат. шк. – 2003. – № 11. – С. 60-61.

Петрова Е.В. Школьная парламентская республика: [Из опыта орг. учен. самоупр.] /Е.В.Петрова, А.Н.Шишов //Клас. рук. – 2003. – № 8. – С. 73-79.

Пойманова З. Лагерь актива детских и молодёжных общественных объединений „Лидер Дона”: [Ростов. регион. дет.-молодёж. обществ. орг.] /З.Пойманова //Нар. образование. – 2003. – № 3. – С. 118-122.

Програма Всеукраїнської дитячо-юнацької і молодіжної організації “Молода Січ” //Освіта. – 1999. – 31 берез.-7 квіт. (№ 19/20). – С. 12-13.

Рапіна Л. Андрій Калінін: “Супутник” – це якість відпочинку, перевірена часом: [Турист. орг.] /Л.Рапіна //Освіта України. – 2003. – 3 черв. (№ 40/41). – С. 8-9.

Рихлик Т. З досвіду роботи учнівського самоврядування “Мірмекс” Димерської гімназії /Т.Рихлик //Світло. – 2003. – № 2. – С. 85-86.

Рябокобила Г. Президентська республіка об’єднаних класів: [Учнів. самоврядування] /Г.Рябокобила, П.Сухарєв //Освіта. – 2003. – 15-22 січ.      (№ 3). – С. 6-7.

Сіренко С. М. Удосконалення системи підготовки класних                  керівників до здійснення виховної діяльності в умовах післядипломної                 освіти: [Електронний ресурс], режим доступу www.kpi.kharkov.ua/archive/Наукова_періодика/elits/2011/29

Савко Н.Г. Статут учнівського самоврядування школи № 5: [З досвіду шк. м. Ужгорода] /Н.Г.Савко, Ю.Мокрієнко //Позакл. час. – 2003. – Жовт.   (№ 20). – С. 12-16.

Самі вирішили, самі зробили, самі відповідаємо: [Демократ. Шкіл. Республіка на чолі з Президентом у Сум. ЗОШ № 6] //Освіта. – 2003. –             12-19 листоп. (№ 51). – С. 8-9.

Самоуправление в школе/ Сост.: В.В.Вавуло, О.В.Крючкова, О.А.Хаткевич. – Минск: ИООО „Красико-Принт”, 2002. – 128 с. – (Сер. „Деятельность класного руководителя”). – Библиогр.: с. 124-125.

Статут дитячої, юнацької і молодіжної організації “Молода Січ” //Освіта. – 1999. – 25 серп.-1 верес. (№ 41/42). – С. 12.

Телятник С. Школа як держава: Дит. орг. “Берегиня” /С.Телятник //Сіл. шк. України. – 2003. – № 8/9. – С. 39-44.

Трапер А. Дню защиты детей от взрослой заорганизованности посвящается: [О дет. орг.] /А.Трапер, М.Эпштейн //Дополн. образование. –2002. – № 9. – С. 49-56.

Трапер А. Какая организация нужна детям? /А.Трапер, М.Эпштейн //Домаш. воспитание. – 2002. – № 6. – С. 2-5.

Трикутник: З досвіду співпраці адміністрації, батьківської та учнівської громадськості/ Упоряд.: Р.Сидорова, О.Скорик; За заг. ред.                                     Б.Жебровського. – К.: Ред.-вид. центр Київ. палацу дітей та юнацтва, 2001. – 190 с. – (Сер. Столична освіта; Вип. 6).

Фришман И.И. Свой мир строим сами: [Положение о Дет. Парламенте  г. Сургута] /И.И.Фришман //Внешкольник. – 2003. – № 3. – С. 16-17.

Чепурных Е.Е. Право выбора: [Из докл. зам. министра образования РФ на Всерос. науч.-практ. конф. „Тенденции развития детских организаций и объединений в третьем тысячелетии”] /Е.Е.Чепурных //Внешкольник. –  2003. – № 9. – С. 5-6.

Черпак Л.М. Організація самоврядування в школі /Л.М.Черпак //Упр. шк. – 2004. – № 1. – С. 11-19.

Чечуніна О. Науково-методична підготовка кураторів до взаємодії з учнівським самоврядуванням /О.Чечуніна //Рід. шк. – 2003. – № 11. – С. 25-27.

Чумак Л. Роль дитячого самоврядування у соціальній адаптації вихованців школи-інтернату /Л.Чумак //Рід. шк. – 2004. – № 1. – С. 49-52. – Бібліогр.: 9 назв.