МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

ВІННИЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 

 

                                                                             

 

Формування професійних навиків

 майбутніх бухгалтерів з урахуванням  міждисциплінарних зв’язків

 

Методична доповідь

 

2016

Розробила: Омелько М.А., викладач вищої    категорії

 

Рецензент: Чорненька Л.Г., викладач І категорії

 

 

 

 

В методичній доповіді розкрито

необхідність та значення міждисциплі-

нарних зв’язків при підготовці майбут-

ніх бухгалтерів до професійної діяльності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянуто і схвалено на засіданні                                                                                         ц/к обліково-економічних дисциплін

   Протокол №___  від ”__”_____2016р.

Голова ц/к _______ Асмоловська Т.В.

ЗМІСТ

   Вступ  ……………………………………………4

1.Необхідність реалізації міждисциплінарних зв’язків при підготовці майбутніх фахівців……………………………………………..6

2. Значення міждисциплінарних зв’язків як засобу комплексного формування майбутнього

фахівця……………………………………………..10

Література..…...…………….………………….....16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                        ВСТУП

         В умовах сьогодення головним завданням освіти є підготовка кваліфікованих спеціалістів з високим рівнем фахових знань, вмінь, навичок. Досвід роботи викладача переконує в тому, що якісна підготовка майбутніх бухгалтерів потребує формування  та набуття практичних вмінь і навичок професійної діяльності, а для цього необхідно в процесі навчання використовувати такі методи навчання, які викликають у студентів інтерес до професійно-практичних дисциплін, а також практикувати: організацію засідань із залучення спеціалістів по обміну професійним досвідом, пов’язаним з майбутньою спеціальністю; зацікавленість до обраної спеціальності й впровадження нових технологій навчання; дослідження результатів творчого росту. Професійну підготовку молодших спеціалістів слід розглядати як систему, в якій є професійні уміння у відповідності з функціональними обов’язками майбутніх фахівців-бухгалтерів стосовно їх посад.     

Підготовка  молодшого  спеціаліста  має здійснюватися з урахуванням соціально-економічних та професійних вимог сучасного виробництва, орієнтуватися на високий  професіоналізм, конкурентоспроможність  фахівців  на  ринку  праці; вона має  передбачати  формування  молодшого  спеціаліста  з  високим  рівнем  професійної  компетентності.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  

          Якісне виконання зазначених завдань залежить від навчального процесу, теоретичного та практичного змісту професійної підготовки молодших спеціалістів. Для досягнення високого результату потрібна методика професійного навчання, розроблена на основі професійних знань, умінь, порівняно з традиційними формами і методами навчання, яка  є більш ефективною за традиційну. Вона сприяє формуванню саме тих умінь, які найбільш важливі й потрібні для майбутньої професійної діяльності фахівців.      

           Цьому сприяють нові педагогічні технології, використання активних методів, форм навчання, реалізація міждисциплінарних зв’язків навчальних програм. Професійна підготовка молодших спеціалістів на основі інтегрованих ділових ігор, виробничих задач, що відтворюють виробничі умови забезпечує ефективне формування функціональних професійних умінь майбутніх бухгалтерів.

         Системний  підхід  до  формування  професійної  підготовки  фахівців  зумовлює  необхідність  єдності  всіх  компонентів  процесу,    неперервного, інтелектуального, творчого й професійного  розвитку  особистості впродовж  усього  життя.

 

1.Необхідність реалізації міждисциплінарних зв’язків при підготовці майбутніх фахівців

 

          Відповідно  до  функціональних інструкцій, доповнень  та  сучасних  економічних  вимог, спеціаліст-бухгалтер повинен  мати  такі  професійні  якості  стосовно  вимог  ринкової  економіки,  як: свідоме  розуміння  своєї  ролі  бухгалтера  в  суспільстві; здатність  до  творчого  мислення; ініціативність  в  удосконаленні  методів  і  форм  облікової  політики; чесність  і незалежність; відповідальність  за  якість  облікової  інформації; свідоме  розуміння  необхідності  комп’ютеризації  у професійній  діяльності.                                                

         Суспільству потрібен спеціаліст, що відповідає:

 - високому  інтелектуальному   рівню,  етичній  поведінці,  культурі   і ерудиції, професійним якостям, організаторським здібностям,  відповідальністю  перед  суспільством;

  - рівню світогляду, який включає здатність усвідомлювати законодавчо-нормативні  

 документи держави і вміння застосовувати  їх  у  професійній  діяльності;

- професійним  знанням,  вмінням  та  навичкам,  професійній  компетентності, виконанню функціональних обов’язків бухгалтера підприємства, організації, установи.

          Основою реалізації  міжпредметних зв’язків при формуванні компетентного спеціаліста-бухгалтера вважають  систему  відношень  між  знаннями, вміннями  і  навичками, сформованими  в  результаті  послідовного  відображення  в  засобах, методах  і  змісті  дисциплін, що вивчаються.

     В процесі підготовки  фахівців доцільно використати таку педагогічну технологію, яка включає мету, завдання, зміст, методи, форми навчання.

Оскільки, облікові дисципліни  є  основними в системі професійної  підготовки  молодших спеціалістів з бухгалтерського обліку, оновлюючи  зміст  професійного  навчання, доцільно  брати  до  уваги  міждисциплінарні  зв’язки  з  іншими   дисциплінами  професійної  спрямованості, наприклад “Вступ до спеціальності”, “Політична економія”, ”Фінанси  підприємства”,  “Контроль  і  ревізія”,  ”Інформаційні системи і технології в обліку”, “Економічний аналіз”,  “Економіка підприємства”    тощо.

Процес оволодіння знаннями, вміннями і навичками становить пізнавальну діяльність студентів, якою керує викладач. Роль керівника навчального процесу не обмежуєть­ся поясненням нового навчального матеріалу. Головний зміст керівництва полягає в тому, що він є насампе­ред організатором і керівником пізнавальної діяльності студентів, створює умови, за яких вони можуть найраціональніше і найпродуктивніше вчитися (навчальна дисципліна, психологічний клімат, чергування форм занять, нормування до­машньої навчальної роботи, постановка перед студентами ме­ти і завдання). Здійснюючи контроль за навчанням, викладач повинен бути готовий допомогти, коли у студента виникають труднощі. Водночас викладач  є вихователем, дбає про розу­мовий, фізичний, духовний розвиток студентів.  

          Щоб повноцінно здійснювати процес викладання, викладач  має усвідомлювати загальну мету освіти і місце сво­єї дисципліни в її реалізації. Виходячи із загальної мети ви­ховання – формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості, - він визначає загальну освітню, виховну і розвиваючу мету свого предмета і кожного уроку.  Викладач повинен глибоко знати матеріал дисципліни на сучасному науковому рівні.  А.Макаренко справедливо зауважив, що учні вибачать своїм учителям і суворість, і сухість, і на­віть прискіпливість, проте не вибачать поганого знання своєї справи. Встановлення та реалізація міждисциплінарних зв’язків у процесі навчан­ня потребує від викладача певних знань із суміжних дисци­плін. Тільки так можна реалізувати міждисциплінарні зв’язки у навчальному процесі.

         Експериментальне дослідження при викладанні дисциплін обліково-економічного циклу підготовки підтверджує, що впровадження системи активних  методів навчання, перш за все - ділових ігор, дає можливість пов’язати  теоретичні знання з практичними, дозволяє  глибше пізнавати та об’єктивно  аналізувати свої можливості. Здійснене  вивчення  показало, що гра вчить застосовувати знання на практиці, одержані при вивченні суміжних дисциплін, розвиває творчі здібності, виховує почуття колективізму, посилює інтерес до майбутньої праці, впевненість у правильному виборі майбутньої професії. Професійний інтерес студентів до фахової підготовки забезпечується комплексом методів, що включають: діагностичні  методи (анкети, тести, опитування), спрямовані  на  виявлення  переважаючих  інтересів, нахилів, здібностей  виконувати обліково-економічну  роботу; стимулюючі методи, які  передбачають  розвиток  особистісних  ресурсів  ознайомлення  з методами  самопізнання та самооцінки; мобілізуючі  методи, спрямовані  на  вдосконалення  економічно значущих  якостей  особистості  та їх оперативне    застосування  в  реальних,  або  змодельованих  професійних  ситуаціях (вибір  власної  моделі  поведінки,  сутність  фахової  стратегії  діяльності тощо).

 

 

2. Значення міждисциплінарних зв’язків як засобу  комплексного формування

 майбутнього фахівця

 

Проблема комплексної підготовки майбутніх спеціалістів, формування професійної компетентності вирішується через реалізацію міждисциплінарних зв’язків суміжних дисциплін спеціальності.

Міждисциплінарні зв’яз​ки є не тільки одним із важливих шляхів поглиблення й осмислення знань студентів, а й сприяють розвитку їхньої творчої думки та самостійності. Спираю​чись на здобуті знання, студенти вчаться встановлювати логічний зв’язок між елементами знань, самостійно вирішувати постав​лене завдання, доводити правиль​ність запропонованої думки, трансформувати наявні знання в нових умовах. Засвоєння студентами системи знань, умінь та на​вичок на основі логічного порівняльного аналізу змісту різних дисциплін передбачає впровад​ження в навчальний процес системи міждисциплінарних завдань, які є ще одним з ефективних засобів управлін​ня продуктивною пізнавальною діяльністю студентів.

Проблемі міждисциплінарної інтеграції приділяли увагу багато вітчизняних і зарубіжних учених (М.С.Антонов, М.О.Данилов, І.Г.Огородников, О.Ю.Шмідт, Г.К.Юрков та інші). Сучасний стан дослідження цієї проблеми висвітлений у працях І.Д.Звєрева, Л.Г.Кулагіна, В.М.Максимової, О.Я.Савченко, М.О.Сорокіна, С.В.Тадияна, В.М.Федорової та інших.

З метою формування саме тих умінь, які найбільш важливі й потрібні для майбутньої професійної діяльності фахівців, сьогодні викладач має застосовувати такі педагогічні технології, використовувати активні методи, форми навчання, які б забезпечили реалізацію міждисциплінарних зв’язків з фахових дисциплін.

Виконання завдань по встановленню та реалізації  міждисциплінарних зв’язків потребує реалізації дидактичних принципів навчання: науковості, системності, зв’язку теорії з практикою, міцності засвоєння знань і всебічного розвитку пізнавальних здібностей. Надаючи перевагу міждисциплінарним зв’язкам як фактору підвищення ефективності навчання, важливо відмітити те, що не можна розглядати дану проблему тільки як співвідношення кількох навчальних дисциплін, які передбачають взаємне використання тa збагачення загальних для них знань, умінь та навичок. Оскільки проблема міждисциплінарних зв’язків є різнобічною, тут має бути тісне співробітництво усіх викладачів, які готують майбутнього фахівця за конкретною спеціальністю.

Міждисциплінарність знань, вмінь та навичок є сучасним принципом навчання, що впливає на структуру навчального матеріалу цілого ряду дисциплін, активізує методи навчання, орієнтує викладача на застосування комплексних форм організації навчання, забезпечуючи єдність навчально-виховного процесу. Такий системний підхід до формування професійної  підготовки  молодших спеціалістів зумовлює  необхідність  єдності  всіх  компонентів  процесу, неперервного, інтелектуального, творчого й професійного  розвитку  особистості протягом  усього  життя.

Професійна  підготовка молодших спеціалістів викладачами циклової комісії обліково-економічних дисциплін ґрунтується на основі реалізації міждисциплінарних зв’язків через застосування інтегрованих ділових ігор, виробничих задач, інтегрованих професійних ситуацій, що відтворюють виробничі умови, забезпечують ефективне формування функціональних професійних умінь майбутніх бухгалтерів.

Міждисциплінарна  інтеграція вирішує задачу органічного поєднання нової теми з попередніми і наступними знаннями, визначення логічних зв’язків між різними дисциплінами, розділами, темами, визначення місця та призначення різних дисциплін в майбутній професійній діяльності і об’єднання в одну систему. Шляхи здійснення даних напрямів можуть бути найрізноманітнішими. А тому обираю такі форми і методи організації навчальних занять, які б сприяли різносторонньому використанню міждисциплінарних зв’язків. Тісна співпраця викладачів суміжних дисциплін спеціальності “Бухгалтерський облік”   проявляється у розробці інтегрованих програм, професійних завдань з фахових дисциплін, організації та проведенні бінарних занять, засідань інтегрованих гуртків, підвищенні рівня самоосвіти шляхом впровадження власних методик, вироблених на основі досвіду роботи.

Реалізувати реальні міждисциплінарні зв’язки викладачу допомагають інтерактивні методи навчання, зокрема метод випереджуючих завдань, вирішення професійних ситуацій, інтегрованих завдань, комп’ютерні презентації, вирішення проблемних ситуацій, розв’язування виробничих вправ, моделювання ситуацій, оформлення та читання бухгалтерських документів, метод “запитання-відповідь”.

При викладанні теоретичних занять слідкую за тим, щоб навчальна інформація, що засвоєна під час вивчення одних дисциплін, не повторювалася та не дублювалася, а широко використовувалась в мотивації навчальної діяльності студентів, актуалізації опорних знань, умінь і навичок, імітації облікових процесів, з'ясуванні та обґрунтуванні фактів господарської діяльності підприємств.

З метою якісної підготовки майбутнього бухгалтера систематично працюю над поповненням та оновленням навчально-методичного забезпечення з дисциплін  «Фінансовий облік», «Облік і звітність у бюджетних установах», а також навчальних практик з облікових дисциплін. Викладаючи навчальні дисципліни, постійно удосконалю методики викладання; систематично вивчаю ефективність уже застосованих форм та методів навчання; здійснюю пошук шляхів впровадження інноваційних, активних методів навчання, що дозволяють студентам розвивати мислення, використовувати засвоєні знання в практично-орієнтованій діяльності, яка максимально наближена до професійної. Вважаю, що на заняттях застосування таких методів сприяє розвитку творчої самостійності студентів, формуванню дуже важливих для майбутньої професійної діяльності якостей: сумісний пошук альтернативних рішень та їх прийняття, формування професійного мислення та інші.

Особливу увагу звертаю на впровадження ігрових технологій навчання, використання технічних засобів на практичних та лекційних заняттях.

Оскільки професійна діяльність передбачає цілий набір знань та умінь з різних дисциплін, то виникає необхідність впровадження на заняттях виконання майбутніми спеціалістами інтегрованих практичних завдань у вигляді професійних задач. Найважливішим із етапів цієї методики є запровадження міждисциплінарних зв’язків для удосконалення робочих планів, програм, інтеграції дисциплін. Під час підготовки таких професійних завдань інтегрується робота викладачів з різних фахових дисциплін. З цією метою викладачами циклу розроблено комплекти інтегрованих завдань з практичного навчання.

Результат вивчення поставленого питання дозволяє сформувати наступні висновки:

• реалізувати реальні міждисциплінарні зв’язки викладачу допоможуть інтерактивні методи навчання, зокрема метод випереджуючих завдань, вирішення професійних ситуацій, інтегрованих завдань, комп’ютерні презентації, вирішення проблемних ситуацій, розв’язування виробничих вправ, моделювання ситуацій;
• знаходження і застосування у навчальному процесі міждисциплінарних зв’язків та їх реалізація за допомогою цілої системи міждисциплінарних завдань сприятиме оптимізації навчального процесу і може стати ще одним ефективним засобом активізації самостійної навчальної роботи студентів.

 

 

Література

 

1.Левочко М.Т. Вимоги сучасного виробництва до підготовки майбутнього спеціаліста-бухгалтера //Педагогіка і психологія професійної освіти: Науково-методичний журнал. -2002. - № 6.- с.137-145.

2.Левочко М.Т. Роль і методичне забезпечення бухгалтерсько-економічних дисциплін зі спеціальності” Бухгалтерський облік”// Наукові записки – К. : НПУ“Перспектива”.-2001.

3.Полєщук І. Ф. Діагностика рівня професійної спрямованості майбутніх бухгалтерів-фінансистів //Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. – Вінниця, 2002. - Вип. 7. – с. 169 – 171.

4.Чижевська Л.В. Методика викладання облікових дисциплін: Навчальний посібник / За ред..Ф.Ф.Бутинця. - Житомир: ПП “Рута”, 2003.-504с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕЦЕНЗІЯ

 

на методичну доповідь викладача

Могилів-Подільського технолого-економічного коледжу Вінницького національного аграрного університету Омелько М.А.

 

 

  Методична доповідь на тему «Формування професійних навиків  майбутніх бухгалтерів з урахуванням  міждисциплінарних зв’язків» розроблена викладачем Омелько М. А.  розкриває роль міждисциплінарних  зв’язків   у формуванні високої професійної підготовки   кваліфікованих спеціалістів-бухгалтерів  з високим рівнем фахових знань, вмінь, навичок.

         Матеріал доповіді переконливо засвідчує перевагу інтерактивних методів навчання, які сприяють інтенсифікації та оптимізації навчального процесу, набуттю  саме  тих  умінь, які  найбільш важливі й  потрібні  для  майбутньої  професійної  діяльності  фахівців.

        В доповіді визначено необхідність та значення встановлення й реалізації міждисциплінарних зв’язків, інтеграції навчального процесу при викладанні облікових дисциплін.

 

Рецензент:                     Чорненька Л.Г.