МЕТОДИЧНА ДОПОВІДЬ: ВПЛИВ ЗАСОБІВ ОЗДОРОВЧОЇ ГІМНАСТИКИ НА ПСИХОФІЗИЧНІ ПОКАЗНИКИ ЖІНОК ТА ДІВЧАТ У СФЕРИ РОЗУМОВОЇ ПРАЦІ

ВПЛИВ ЗАСОБІВ ОЗДОРОВЧОЇ ГІМНАСТИКИ НА ПСИХОФІЗИЧНІ ПОКАЗНИКИ ЖІНОК ТА ДІВЧАТ У СФЕРИ РОЗУМОВОЇ ПРАЦІ

Димитрюк-Лісютенко Ганна Володимирівна

Чернівецький транспортний фаховий коледж,

На необхідність застосування науково-обґрунтованого підходу до розробки змісту та методики занять оздоровчою гімнастикою для жінок та дівчат вказують:

- підхід урядових структур до оптимізації процесу оздоровлення людей похилого віку засобами фізичної культури, як можливості збільшення трудового потенціалу, створення умов для активного довголіття та підвищення соціального благополуччя громадян України [2, 5];

- високий попит на фізкультурно-оздоровчі технології, що враховують інволюційні зміни жінок (дівчат) та особливості професійної діяльності сфери розумової праці [3]. Від занять фізичними вправами жінки очікують на покращення здоров'я – 96,4% (1 місце), підвищення рухової активності як компенсації малорухомій праці – 60 % (2 місце), розширення кола спілкування – 56,6% (3 місце);

- велика різноманітність сучасних напрямів оздоровчої гімнастики, технології реалізації яких не враховують вікові та професійні особливості даного контингенту та мають низький оздоровчий ефект [1, 4, 6].

Аналіз найбільш застосовуваних з жінками (дівчатами) сфери розумової праці занять оздоровчою аеробікою дозволив встановити їхню низьку ефективність: комплексна оцінка функціонального стану жінок відповідало середньому рівню (РФС) 0,519 ± 0,04; функціональний стан ССС жінок, які займаються оздоровчою аеробікою, знаходився в межах прикордонної артеріальної гіпертензії систолічний артеріальний тиск (АТсист) 144,58±3,64 мм.рт.ст.; ЧСС у спокої 77,25±1,73 уд/хв; показники «пульматесту» 351,67±6,22 л/хв; проби Штанге/Генча (21,91±0,39 с/12,00±0,51с), кардіораспіраторної системи (Індекс Скибінської) 8,18±0,41балла; ортостатична проба (ЧСС горизонтально 83,67 ± 1,36 уд/хв, ЧСС вертикально 111,25 ± 2,11 уд/хв (різниця понад 20 уд/хв свідчить про низькі можливості основних життєвоважливих функцій); показники фізичного розвитку відповідали низькому рівню (силова витривалість м'язів рук - 10,58 ± 0,48 р.; силова витривалість м'язів черевного преса та стегна - 9,92 ± 0,46 р.; вестибулярна стійкість - 0 сек; гнучкість хребет; 75 ± 0,66 см; статична витривалість м'язів спини – 10,50 ± 0,54 сек; екскурсія грудної клітки – 1,58 ± 0,13 см).

Лише психоемоційний стан жінок та дівчат перебував на оптимальному рівні (нервово-психічна напруга - 39,33± 0,74 бали; стан стресу – 2,75±0,30 бали; психічна активація – 6,17±0,61 бали; інтерес – 3,59±0,33 бали; емоційний тонус – 3,33± 0,13 бали; напруга – 9,33 ± 0,77 бали; комфортність – 4,33±0,43 бали; вибірковість та концентрація уваги – 21,00 ± 0,50 слів/хв (при нормі 25 слів); мотивація досягнень – 10,75±0,50 бали).

Мною була апробована методика занять оздоровчою гімнастикою з жінками та дівчатами у сфери розумової праці. Яка включала:

- попередній моніторинг фізичного розвитку (антропометрія), функціонального стану (АТ, ЧСС, функціональні проби, ЕКГ), розвитку основних фізичних якостей та здібностей (сила, гнучкість, витривалість), психоемоційної сфери (рівень психоемоційного) стану, тривожності, напруги, вибірковості та концентрації уваги, мотивації досягнення);

- розробку та впровадження алгоритмів застосування засобів (вправ), що враховують психофізичний стан та особливості впливу сфери розумової діяльності на здоров'я жінок (дівчат);

- поточний контроль та корекцію змісту занять оздоровчою гімнастикою з урахуванням змін у психофізичному стані жінок та дівчат сфери розумової праці.

Експериментальна перевірка результативності змісту та методики занять оздоровчою гімнастикою з жінками (дівчатам) сфери розумової праці показала ефективність їх застосування та дозволила виявити достовірно значущу перевагу у функціональному та психофізичному розвитку жінок та дівчат сфери розумової праці експериментальної групи над контрольною групою в кінці контрольної групи (p<0,05).

У фізичному розвитку піддослідних зафіксовано: зниження маси тіла в ЕГ на 10,50%, у КГ на 5,07%, вагоростового показника в ЕГ на 12%, у КГ на 4,50%, товщини підшкірно жирових складок в ЕГ на 38%, у КГ на 7 ,8%; збільшення екскурсії грудної клітки в ЕГ на 139,60%, у КГ на 3,16%.

У показниках розвитку фізичних якостей жінок та дівчат сфери розумової праці сталися прирости: у гнучкості хребта в ЕГ на 310,73% та у КГ на 66,61%; у швидкісно-силових здібностях м'язів спини та рук в ЕГ на 219,25 %, у КМ на 37,81%; у швидкісно-силових здібностях м'язів черевного преса та ніг в ЕГ на 475,97%, у КГ на 33,57%; у статичній витривалості м'язів спини в ЕГ на 940,0%, у КГ на 248,38%; у вестибулярної стійкості в ЕГ на 235,17%, у КГ на 133,92%.

У показниках функціональних можливостей встановлено таку динаміку: в ЕГ сталося зниження тиску систоли на 12,63% і пульсового тиску на 25,55% (норма); в КГ - підвищення систолічного тиску на 1,04%, пульсового тиску на 7,50% (вище за норму), р≤0,05; зафіксовано покращення показників ортостатичної проби жінок ЕГ на 61,55%, КГ на 8,27%; у стані кардіореспіраторної системи (індекс Скибінської) у ЕГ виявлено збільшення показників на 99,03 %, у КГ на 53,79 %; у показниках «пульматесту» зафіксовано покращення результатів у ЕГ на 19,6 %, у КГ на 3,79 %; у пробі Штанге приріст показників у ЕГ становив 68,42 %, у КГ - 48,70 %; у пробі Генча показники ЕГ покращилися на 190,5 %, у КГ на 91,00 %; збільшення відносної ЖЕЛ в ЕГ склало 18,21%, в КГ - 6,25%. У показниках реакції ССС на навантаження (індекс «Рюфф'є») наприкінці експерименту ЕГ демонструвала хороший рівень працездатності (5,93±0,14), КГ – задовільний (10,58±0,19).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1.               Андрєєва, О. В., Гакман, А. В., Дудіцька, С. П., Медвідь, А. М. (2019), "Особливості рухової активностіжінок та дівчат у режимі дня санаторно-курортного комплексу", Спортивна медицина і фізична реабілітація, № 2, С. 46 – 50.
2.     Гакман А. Діагностика самооцінки психічних станів людей похилого віку та їх потреба у активності. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 15: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури /фізична культура і спорт. 2019;11(119):34-8.
3.     Дудіцька С. Мотиви й різновиди рекреаційно-оздоровчої діяльності людей похилого віку. Вісник Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Серія: Фізична культура і спорт. 2019;31:45–9. DOI: 10.15330/fcult.31.45-49
4.     Ріпак М, Боднар І. Структура і зміст вільного часу дорослих жінок. Науковий часопис Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. Серія 15, Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт) : [зб. наук. пр.]. Київ. 2017;7(89):28–32.
5.     Томенко О, Горюк П, Слобожанінов А. Особливості рекреаційно-оздоровчої діяльності у структурі дозвілля осіб похилого віку. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету. Серія: Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини. 2020;17:80-4. DOI:10.32626/2309-8082.2020-17.80-84.
6.     Andrieieva, O., Hakman, A., Kashuba, V., Vasylenko, M., Patsaliuk, K., Koshura, A. et al. (2019), "Effects of physical activity on aging processes in elderly persons", Journal of Physical Education and Sport, no. 4, pp.308-314.