Методична лабораторія «Освітнє середовище НУШ»

Про матеріал

Ознайомлення учасників інтерактивного заходу зі шляхами створення оптимального фізичного та психологічного середовища у класі, розробленими на основі сучасних теоретичних підходів та педагогічної практики.

Перегляд файлу

Тренінг для вчителів

Фізичне середовище. Навчальні центри/освітні осередки та їх організація

Ранкова зустріч

Міні-заняття: Фізичне середовище.

Навчальні центри/освітні осередки.

Навчальні матеріали та їх організація.

Мета:

Ознайомити учасників зі шляхами створення оптимального фізичного та психологічного середовища у класі, розробленими на основі сучасних теоретичних підходів та педагогічної практики.

Вправа «Навчання, що базується на конкретному досвіді»

Мета:

Ознайомити педагогів з ідеєю емпіричного навчання з використанням конкретних предметів.

Об’єднати учасників у чотири групи.

Кожна група займає своє місце (бажано, щоб групи не мали можливість підглянути, або почути обговорення інших команд)

Тренер роздає групам по коробку із схованим в ньому фруктом. Що знаходиться в коробці мають дізнатися тільки члени групи – іншим групам не демонструється

Детально вивчіть предмет у коробці та складіть перелік всіх його характеристик. Проаналізуйте його різнобічно: які прикметники, епітети, порівняння ви доберете для опису, щоб розповісти тим, хто не бачить ваш зразок.
Зачитайте створений перелік підказок про отриману річ, однак не називайте її.

Після прочитання складеної характеристики інші групи мають впізнати «тайний» фрукт. Якщо цього не відбулося, тренер пропонує групам зачекати наступної підказки. Якщо фрукт впізнано, можна запропонувати групам назвати ті характеристики, які стали найкращою підказкою.

Тренер роздає «другу підказку»: групам, у який відгаданий фрукт, муляж дається відкрито; групам, у яких фрукт не вгадано, муляж дається у коробці.

Пропонуємо скорегувати Ваш набір характеристик, щоб дати іншим групам другий шанс впізнати вашу таємницю. Із створеного переліку викресліть ті ознаки, які неможливо з’ясувати маючи тільки модель-муляж.

Першими оновлений перелік характеристик зачитує група, чий фрукт відгадано. Останніми – чий фрукт ще є таємницею. Якщо фрукт знову не угадано, тренер пропонує групам зачекати ще однієї підказки.

Тренер роздає «третю підказку»: групам, у який відгаданий фрукт, малюнок із зображенням їхнього фрукту дається відкрито; групам, у яких фрукт не вгадано, малюнок не демонструється іншим групам.

Ще раз скорегуйте Ваш набір характеристик: викресліть ті ознаки, які неможливо з’ясувати маючи тільки зображення предмета.

Першими оновлений перелік характеристик зачитують групи, чий фрукт відгадано. Останніми – чий фрукт ще є таємницею. Якщо фрукт знову не угадано, тренер пропонує групам зачекати останньої підказки.

Тренер роздає «четверту підказку»: групам, у який відгаданий фрукт, картку із написаною назвою фрукта; групам, у яких фрукт не вгадано, картка із записом не демонструється іншим групам.

Ще раз скорегуйте Ваш набір характеристик: викресліть ті ознаки, які неможливо з’ясувати по назві.

Першим пропонується прочитати групі, у яких фрукт ще не впізнано учасниками..

Що відбулося з вашим переліком характеристик? Чому ви його зменшили?
На якому етапі роботи вам було легше описувати фрукт? Чому?
На якому етапі вам стало нецікаво описувати свій фрукт? Чому?
Що ви відчували, коли Ваші відповіді були неправильними?

Отже ви на собі відчули наскільки більше інформації можна отримати, вивчаючи реальний предмет, а не його символічне зображення. Так само і при роботі з дітьми молодшого шкільного віку найбільш ефективним є навчання, що базується на вивченні реальних предметів та матеріалів. Чим далі ми віддаляємось від реального досвіду, тим менш ефективним є навчання.

З якою вимогою Концепції НУШ ви можете пов’язати наш висновок? (освітнє середовище дітей має бути наближеним до реального об’єкту вивчення)

Міні-лекція «Освітнє середовище»

Освітнє середовище – відносне нове поняття, що ввійшло в тезаурус педагогіки та психології лише в останнє десятиліття.
Освітнє середовище - це система впливів та умов формування особистості, а також можливостей для її розвитку, які містяться в соціальному і просторово-предметному оточенні (В.А.Ясвін).
Г.А.Ковальов виділяє такі структурні компоненти освітнього середовища:

1) фізичне оточення - шкільне приміщення, його дизайн, розмір та просторова структура навчальних помешкань, умови для переміщення і розміщення учнів;

2) людський фактор - добір учнів, наповнення класів та його вплив на соціальну поведінку учнів, особливості й успішність учнів, етнічні особливості, якість підготовки вчителів, статево-вікова структура шкільного контингенту;

3) програма навчання - новаторський характер змісту програм навчання, технології навчання, стиль та методи навчання, форми навчальної діяльності, характер контролю.

Отже, освітнє середовище – комплексне поняття. Воно значно ширше за матеріальну організацію навчального простору: нове приладдя, меблі та техніка мертві та марні без одухотворення життєтворчою партнерською взаємодією вчителя та учня – здобувача освіти школи нової формації: ініціативних, заповзятливих, відповідальних громадян, здатних успішно будувати своє життя і здійснювати інноваційні зміни у навколишньому світі.

Перегляд презентаційного матеріалу « Як виглядає класна кімната»

Діти приходять до навчального закладу з власними інтересами та потребами, індивідуальними стилями навчання і здібностями, розвиваються в індивідуальний спосіб. Тому школа має сприяти організації навчального середовища, яке дає можливість дітям досліджувати матеріали, здійснювати свідомий вибір та відчувати успіх.

Учасники з тренером переглядають презентацію із зображеннями загального вигляду класних кімнат, місць для групової діяльності та інших важливих місць у класі. Для коментарів користуємося підписами під слайдами.

Педагог планує навчальне середовище таким чином, щоб воно забезпечувало індивідуалізацію навчання. Обладнання, навчальні матеріали, організація середовища сприяє розвитку кожної дитини, а види діяльності відповідають інтересам і рівню розвитку дітей.
Навчальне середовище орієнтоване на дитину - це динамічне середовище, яке постійно змінюється, щоб враховувати інтереси кожної дитини та рівень її розвитку.

Вправа «Розробка плану класної кімнати»

Мета:

Навчити слухачів створювати плани класних кімнат, враховуючи потреби розвитку дітей, сучасні наукові й інноваційні освітні підходи.

Об’єднати учасників у чотири групи.

Кожна група отримує перелік вимог, яким має відповідати класна кімната.

Спробуйте розробити план класної кімнати, використовуючи різноманітні матеріали (кольоровий папір, маркери, олівці тощо), передбачивши місця для групової діяльності, розміщення столів, полиць, наочних посібників, місць для зберігання обладнання та матеріалів тощо. Малюнки можуть бути схематичними, правильні співвідношення між предметами тут не так вже і важливі.

Кожна група презентує план класної кімнати.

Отже, при розробці планів класних кімнат не забувайте враховувати потреби розвитку дітей, а також практичні та естетичні аспекти.

Роздавальний матеріал

Перелік вимог, яким має відповідати класна кімната

У класі має бути достатня кількість стільців та столів, щоб всім дітям було зручно сидіти.
Класна кімната має бути облаштована таким чином, щоб вчитель міг одночасно бачити всіх учнів, які працюють у групах, або всім класом.
Матеріали та дитячі роботи мають розміщуватися на рівні, зручному для дітей.
У класі має бути місце, де діти могли б зберігати особисті речі.
На стінах кімнати мають бути розміщені наочні матеріали, присвячені темам, які вивчаються.
Матеріали мають бути логічно згруповані і розміщені у відповідних місцях кімнати та підписані.
Меблі та обладнання у класі мають бути розташовані таким чином, щоб дітям були зручно і безпечно пересуватись.
Не повинно бути довгих прямих доріжок через весь клас, де діти могли б бігати. Облаштування кімнати має дозволяти працювати з усім класом одночасно, у невеликих групах та індивідуально.
Має бути місце для ранкової зустрічі.
У класі має бути зручний м'який куточок для читання та спокійного обговорення. Там можна поставити канапу, м'які стільці, покласти подушки.

Діалог «Як використати стіни класу»

Мета:

Допомогти вчителям зрозуміти великий потенціал розміщення інформації на стінах класної кімнати для забезпечення комунікації.

З першого погляду може здатися, що стіни класної кімнати є не таким вже і важливим елементом шкільного оточення. Однак вони є дуже зручним місцем для розміщення інформації, яка, на думку вчителя, є важливою для учнів та їхніх батьків. При облаштуванні класної кімнати важливо брати до уваги мислення і точку зору дітей. Відомості мають бути цікавими для учнів, їм має бути на що подивитися і про що подумати. Розміщені матеріали повинні ілюструвати важливі концептуальні моменти, про які йде мова у класі.

Пригадайте стіни Вашого класу. Назвіть, що на них розміщено. (тренер записує на дошці названі об’єкти)
Давайте з цього переліку виберемо ті матеріали, які постійно мають бути перед очима дітей. (учасники пояснюють свій вибір)
Чому інші матеріали Ви не отримаєте перед очима учнів на стінах?
Чим, крім стендів та плакатів, прикрашені ваші класні кімнати? Яка їх функціональна роль в освітньому процесі?

Учасники з тренером переглядають презентації з фотографіями, на яких продемонстровано, як вільний простір на стінах класу може бути використаний для:

Демонстрації дитячих робіт.
Відображення процесу реалізації проектів.
Спілкування з батьками та іншими представниками шкільної громади.
Підкреслення важливих моментів, які відбуваються у класі.

Тож давайте запам’ятаємо, що стіни класу надають вчителю широкі можливості для ілюстрування важливих концептуальних понять та цінностей.

Вправа «Організація навчальних матеріалів»

Мета:

Посилити розуміння вчителів щодо їхньої відповідальності за обґрунтований вибір предметів та навчальних матеріалів у класі.

Навчити вчителів організовувати навчальні матеріали таким чином, щоб скерувати дітей до правильного вибору, навчити учнів використовувати матеріали ефективно і творчо.

Продемонструвати, як навчати дітей використовувати речі правильно і безпечно.

Всі ми досить досвідчені педагоги і за роки практики накопичили досить багато роздавального матеріалу, рахункових наборів, тощо. А перед першим вереснем наші очі взагалі розбігаються від нового навчального приладдя, що пропонуються торговими установами.
Саме ми, вчителі, є відповідальними за організацію та своєчасну зміну навчальних матеріалів в освітньому середовищі. У далеких від школи людей виникає питання: навіщо робити зміну навчальних матеріалів. Спробуйте пояснити, чому ви міняє або оновлюєте роз даткові матеріали?

Дійсно, спостерігаючи за учнями у класі, ми дізнаємося про інтереси, рівень розвитку та вміння дітей. Все це нам слід враховувати при організації навчального середовища. Крім цього, приймаючи рішення щодо змін у навчальному середовищі, ми звертаємо увагу на завдання модельної навчальної програми та тематичні концепції.

Тренер роздає учасникам роздавальний матеріал «Організація навчальних матеріалів» та пропонує з ним ознайомитись (учасники використають цей матеріал для наступної практичної вправи).

Роздавальний матеріал

Організація навчальних матеріалів

1. Забезпечте спочатку невеликий вибір навчальних матеріалів.

На початку навчального року слід пропонувати менший вибір навчальних матеріалів, щоб діти не були занадто розгублені чи надто збуджені.
Діти краще навчаються користуватися новими навчальними матеріалами, коли їх небагато.
Коли предметів небагато, дітям легше зробити потрібний вибір, використати їх, а потім покласти їх на місце.

2. Вибір предметів та матеріалів.

Навчальні матеріали повинні задовольняти потреби дітей різного рівня розвитку.
Маленькі діти потребують простіших матеріалів, старшим же потрібні складніші та різноманітніші навчальні матеріали.
Щоб задовольнити індивідуальні потреби дітей, матеріали повинні бути різноманітними.

3. Представлення нових навчальних матеріалів.

Продемонструйте кожний предмет класу і скажіть його назву.
Запропонуйте дітям висунути пропозиції щодо можливих шляхів використання предмету або матеріалу.
Спільно з усім класом розробіть правила поводження з навчальними матеріалами.
Надавайте дітям достатньо часу для різнобічного вивчення нових речей або матеріалів.
Завжди надавайте учням час і можливість розповісти класу про те, як вони використовували нові речі та матеріали.
Під час початкового знайомства з новими предметами та матеріалами обов'язково приділяйте увагу правильному поводженню з ними, упорядкуванню тощо.

Об’єднання учасників у чотири групи за словами (мовно-літературну, математичну, природничу, мистецьку). Кожна група займає своє місце.

Кожна група зараз спробує зробити орієнтовний перелік основних та додаткових предметів і матеріали для створення навчальне середовище, щоб зробити процес навчання ефективнішим дати відповіді на запропоновані питання, з огляду на основні предметні галузі: мовно-літературну, математичну, природничу, мистецьку.

Кожна група озвучують перелік і пропонує слухачам висловитись з приводу власних пропозицій.

Отже, головні критерії відбору навчальних матеріалів:

1. Інтереси дітей.

2. Рівень розвитку дітей.

3. Вміння дітей.

4. Завдання модельної навчальної програми.

5. Тематичний та діяльнісний підходи.

Давайте підсумуємо ті правила, якими слід користуватися при створенні навчального середовища.
Діти приходять до навчального закладу з власними інтересами та потребами, індивідуальними стилями навчання і здібностями, розвиваються в індивідуальний спосіб.
Демократична школа сприяє організації навчального середовища, яке дає можливість дітям досліджувати матеріали, здійснювати свідомий вибір та відчувати успіх.
Педагог планує навчальне середовище таким чином, щоб воно забезпечувало індивідуалізацію навчання. Обладнання, навчальні матеріали, організація класу сприяють розвитку кожної дитини, а види діяльності відповідають інтересам і рівню розвитку дітей. На основі спостережень за дітьми педагог адаптує матеріали та види діяльності, щоб врахувати різні потреби та інтереси дітей. Індивідуалізація навчання дає можливість дітям розвиватися у власний спосіб. Демократичне навчальне середовище - це динамічне середовище, яке постійно змінюється, щоб враховувати інтереси кожної дитини та її рівень розвитку.
Саме таким чином вчителі мають нададуть учням широкі можливості для вибору, досліджень, заохотять старанність і персональну відповідальність, сприятимуть ефективному спілкуванню та виробленню взаємної поваги між дітьми та дорослими.