Доломина Тетяна Василівна

вчитель фізики 

школи І-ІІІ ступенів №280 Дарницького району м. Києва 097-717-58-22

 

 

 

РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНИХ, ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ І

ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ НА УРОКАХ ФІЗИКИ

учителя вищої категорії, старшого вчителя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Вступ

У Концепції загальної середньої освіти зазначено: «Освіта ХХІ століття – це освіта для людини. ЇЇ стрижень – розвивальна, культуротвірна домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання та вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя й життя своєї країни».

Унаслідок змін у розвитку держави, сьогоднішній випускник середньої загальноосвітньої школи зіткнеться з реаліями життя, принципово відмінними від тих, до яких традиційно готувала школа в усі попередні десятиріччя.

Традиційно вважається, що фізика є найскладнішим предметом. Це дійсно так. Щоб розв’язати задачу з фізики, знань з математики недостатньо (хоча й вони в багатьох школярів слабі), а потрібна ще й неабияка уява та логічне мислення. А звідки взятись уяві в сучасного школяра, який майже не читає художньої літератури, а його мозок уміє тільки сприймати готову інформацію із комп’ютера, а програмові твори з літератури часто вивчаються за допомогою художніх фільмів. Під час читання на рівні підсвідомості дитина уявляє ті чи інші сцени прочитаного твору, а яка уява розвивається під час комп’ютерних ігор ? Не краща справа і з математикою. Навіть тим школярам, які її знають, важко усвідомити, що невідомою величиною може бути не тільки “х” або «у», а і “F” чи “S”. І ці невідомі фізичні величини визначаються за тими ж законами, що й в математиці. Тому, перш за все, учителю необхідно в повній мірі використовувати міжпредметні зв’язки, і насамперед з математикою. 

Фізика потребує значних розумових зусиль для її опанування і тому багато учнів кажуть, що цей предмет для них складний, тому що вони не здатні розуміти його.

 

Актуальність проблеми. Вже не існує тієї школи, де учні, сидячи рівно і склавши руки, чемно слухають суворого вчителя. Сучасні школярі хочуть комунікації, розмови з педагогом, якого воліють сприймати радше як порадника, а не як строгого критика. Змінився й підхід до навчання: дітям не цікаво 40 хвилин слухати теорію, тому вони все частіше знаходять більш цікаві заняття у своїх ґаджетах, не звертаючи уваги на вчителя. 

Мета: як зробити так, щоб на кожному уроці діти не нудьгували і мали змогу розвинути всі свої нахили та здібності? 

У сучасних умовах Державі потрібні люди, які можуть швидко адаптуватися до нових умов, здатні навчатися протягом усього життя, здобувати, критично осмислювати та переробляти інформацію з різних джерел. Завдання кожного вчителя – формування  різносторонньої особистості, здатної до творчості; формування культури інтелектуальної діяльності учнів, створення умов для самовираження кожної дитини в різних видах діяльності, розкриття її здібностей. З цього випливає, що розвиток інтелектуальних якостей і творчих умінь школярів – найважливіша сторона підготовки підростаючого покоління. Інтелектуальний розвиток – неперервний процес, який здійснюється в навчанні, праці, іграх та найбільш інтенсивно відбувається в ході активного освоєння й творчого використання знань.

 

“Якщо хочеш виховати в дітях сміливість розуму, самостійність як особистісну рису, то створи такі умови, щоб спалахи їх думок утворювали царство думки, дай їм можливість відчути себе в ньому володарями.” 

                                                                            Ш. Амонашвілі

 

 

 

 

 

2. Основна частина

2.1 Теоретична частина

 

Предмет дослідження. Зміст, форми та методи організації навчання учнів фізики для активізації пізнавальної діяльності шляхом формування світогляду і розвитку учнів, формування теоретично-практичного стилю мислення на уроках фізики.

Провідна ідея досвіду. Поєднання традиційного змісту, форм і методів навчання та елементів сучасних освітніх технологій для активізації пізнавальної діяльності учнів. здобуті на уроках фізики уміння й навички в повсякденному житті.

Мої принципи щодо проведення уроків і побажання тим, хто навчається та бажає змінювати себе як учителя.

 Товаришую з учнями

Сучасні учні скептично ставляться до вчителя, який намагається бути вищим за них. Дозволяю дітям бути на рівні зі мною, однак пильную, щоб вони дотримувались правил поведінки. Знаходжу спільні теми для розмови зі школярами, намагаюсь стати для них другом і порадником, цікавлюсь їхніми інтересами та проблемами. Починаю урок не з перевірки домашнього завдання, а з питання про останню резонансну новину або нову пісню відомої групи. Інколи 10 хвилин уроку ми можемо обговорювати ті проблеми, які цікавлять клас, щоб підготувати для підведення їх до інтенсивнішої роботи на уроці. Запам’ятайте: Ваше завдання полягає не в тому, щоб вичитати дітям матеріал. Головне завдання кожного вчителя – виховувати учнів свідомими людьми, які вміють мислити й поважають один одного.

Ніколи не переказую того, що можна прочитати в підручнику

Працюючи в школі як класний керівник, спілкуючись з дітьми, я зрозуміла, що учні не люблять уроки, де вчителька розгортає підручник і читає з нього. Однак діти на перервах емоційно обговорюють ті уроки, які вчитель проводить нестандартно й цікаво. Тому завжди намагайтесь знайти цікаву для учнів інформацію (факти, історії, пригоди) стосовно тієї чи іншої теми. Не змушую їх конспектувати підручник чи вчити параграф напам’ять. Краще запропоную дітям виписати основну інформацію у зошит так, як вони вважають за потрібне.

Використовую різноманітні методики

Цікаві методи навчання, як от: “фотографії природніх явищ, «змішане навчання», «Word It Out» «Word.pro» «Slideshare.net» - неодмінно допоможуть підготуватися до уроку якнайкраще. Обираю ту методику, яка подобається мені найбільше, і застосовую її на уроці. Якщо під час вивчення якоїсь теми чи розділу ще не готова до таких кардинальних змін, то вибираю з кожної методики те, що вважаю найцікавішим, і експериментую, поєдную. Пам’ятаю, що діти дуже люблять різноманітність. Побачивши, що вчитель намагається провести урок нестандартно, вони спочатку спостерігають за цим процесом, а пізніше самі пропонують свої ідеї.

Максимально поєдную теорію з практикою

Звісно, у мене є плани і теми уроків. Але ж погодьтесь, що всього діти не запам’ятають. Тому намагаюсь хоча б додатково подати їм ту інформацію з предмету, яка знадобиться в житті. Наприклад, правила з фізики мало хто запам’ятає. Натомість я створюю табличку з формулами й порівнюю їх подібність для легшого запам'ятовування. Щоб зацікавити учнів фізикою, пропоную їм приклади застосування того чи іншого правила в побуті, при розрахунках комунальних платежів та як правильно економити, акцентуючи увагу на тому, чи потрібно це в сьогоденні, тобто те, що їх справді цікавить. З економічних міркувань та для зацікавлення учнів пропоную навчити їх розробляти власний бюджет. Даю учням зрозуміти, що саме мій предмет принесе їм максимальну користь у повсякденному житті.

 

Даю учням цікаві домашні завдання

Щоб дітям не було нудно, поєдную вправи з підручника з нестандартними домашніми завданнями. Кросворди, плакати, презентації, опитування, представлення – все це цікаво виконувати учням. А деякі домашні завдання можу виконувати з ними. Наприклад, дітям буде корисно побачити, як роблю презентацію чи пропоную учням провести опитування. Інколи можу виконати ці завдання з помилками і запропонувати дітям знайти їх або оцінити мою роботу. Учні люблять порівнювати своє завдання із завданням учителя.

Я не завжди перевіряю домашні вправи з підручника, бо, повірте, їх завжди можна списати перед уроком у товариша. Набагато ефективніше, коли я перевіряю домашні завдання, придумані особисто мною, які є індивідуальними. Переважно відповіді на них знайти важко, тому діти виконують їх самостійно.

Намагаюсь проводити кожен урок так, ніби проводжу його востаннє

Учні добре відчувають, коли вчитель старається на уроці, а коли приходить лише, «аби відбути». Тому віддаю себе на сто відсотків, готуюсь до кожного уроку якнайкраще, вигадую різні цікаві завдання і намагаюсь бути тим учителем, якого б я сама хотіла мати. Також в моїй пам'яті завжди спливають моменти уроків тих учителів, які завжди вкладали душу в свій предмет. З дітьми я щира, і вони також відповідають мені дитячою щирістю. Пам’ятаю, що не маю права бути вчителем лише в школі. Бо бути вчителем – означає бути ним завжди.

Учитель не може працювати наодинці,  а тому він повинен піклуватися про те, 

щоб учителі школи збиралися разом і обговорювали ті завдання,  які вони повинні провадити в життя, 

а також обговорювали способи виконання цих завдань.

С. Т. Шацький

 

 На своїх уроках я використовую інтернет ресурс Classtime. Розробники цієї програми завжди намагаються створити більше можливостей для вчителів в усьому світі заради поліпшення навчального процесу в короткі строки. Тому в цінностях команди платформи вагоме місце посідає створення умов для розвитку навичок необхідних у 21 столітті, які вчитель може використати посвоєму в різних контекстах.

У сучасній системі освіти все більше використовується гейміфікація як інноваційний процес навчання, розроблений программою Classtime      Гейміфікація – це використання ігрових практик та механізмів у неігровому контексті для залучення користувачів до вирішення проблем. Сумісні дії задля досягнення власних цілей, віртуальність та зворотній відлік (виконання завдання за обмежений час) є елементами гейміфікованого процесу. Для учнів важливі позитивні емоції, які вони переживають (отримують) під час гри, стосунки між учасниками команди та зворотній зв’язок. Малоактивні діти долучаються до виконання завдання й не бояться робити помилки, усвідомлюючи, що все можна виправити. А це дуже важливо для дорослого життя. Вони відчувають гордість за особистісний вклад у гру та бажають отримати публічне схвалення після завершення процесу. Переконливим позитивним фактором є те, що учні навчаються в інтерактивному середовищі, взаємодіють з однокласниками та допомагають один одному. Таким чином в учнів формується ключова компетентність - «ініціативність і підприємливість»: виявляти здатність до роботи в команді, бути ініціативним/ініціативною, генерувати ідеї, брати відповідальність за прийняття рішень, вести діалог задля досягнення спільної мети. Під час командної гри учні вирішують завдання, відповідаючи на питання з власних девайсів. Правильні відповіді вони можуть шукати в Інтернеті, підручниках або інтелект—картах, які створюють вдома за методом «Перевернутого класу». При цьому формується «інформаційноцифрова компетентність»: використовувати сучасні пристрої для пошуку фізичної інформації, її оброблення, збереження й передавання. « рис. 1, 2»

 

   Окрім командних ігор, Classtime пропонує бліц- опитування у вигляді тестів, які програма змішує на кількість варіантів, що відповідають кількості запитань, і має головну особливість миттєво показувати, чи було вибрано правильну відповідь будь- яким учнем.

Classtime надає вільний доступ до своєї бібліотеки, яка розділена по- предметно, та за розділами й темами. Також надається можливість вчителю розробляти свої завдання й завантажувати на платформу. Завдяки Classtime вчитель за 10- 15 хв має можливість перевірити засвоєний матеріал з теми і не витрачати часу на перевірку завдань. Зекономлений таким чином час виділити на підготовку і пошук цікавого матеріалу при підготовці до наступного уроку. « рис. 3, 4, 5,6»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2 Практична частина

 

Розробка тестових завдань з оптики:

1.       В яких одиницях СІ вимірюється оптична сила лінзи?   

А: м;        Б: дптр;       В: м².

2.       Як називається точка, у якій перетинаються після заломлення в лінзі промені, що падали на лінзу паралельно головній оптичній осі? 

А: оптична вісь;   Б: оптичний центр;   В: фокус.

3.       В яких одиницях СІ вимірюється фокусна відстань лінзи?   

А: м;        Б: дптр;       В: м².

4.       В яких одиницях СІ вимірюється оптична сила лінзи?   

А: дптр;       Б: м;        В: м².

5.       За якою формулою можна обчислити оптичну силу лінзи? 

1

А:          ;        Б: f=  ;          В:                                  

F

6.       Як повинні падати на лінзу промені, щоб після заломлення в лінзі вони йшли паралельно головній оптичній осі?                        

А: Перпендикулярно лінзі;  Б: через фокус;  В: паралельно головній осі.

7.       Яку з лінз можна вважати збиральною? « рис.7»

 А: 1;    Б: 2;  В: 2,3;   Г: 1,2,3.       

 

8.       Знайти оптичну силу лінзи з фокусною відстанню 10 см. 

А: 10;     Б: 0,1;   В: 100;   Г: 0,01.        

9.       Визначити фокусну відстань лінзи з оптичною силою 4 дптр

10.   (1 бал) Які джерела світла можна вважати природними?

 

а) Монітор комп’ютера;    б) електричну лампу;

в) зорі;                  г) рекламні трубки.

 

11.   (1 бал) Які джерела світла можна вважати відбивачами?

 

а) Сонце;    б) Місяць;    в) світлячка;     г) рекламні трубки.

 

12.   Лінія, вздовж якої поширюється світло, називається:

 

а) пряма;   б у різних площинах;.  в) промінь    г) в одній площині.

 

Підбірка запитань для самоопрацювання

(на повторення вивченого матеріалу)

1.                  Як можна назвати лінію, вздовж якої поширюється в середовищі світлова енергія? 

2.                  На базі чого виникли уявлення про те, що світло, це потік променів?

3.                  Поясніть в яких випадках і чому за предметом утворюється певна комбінація тіні та напівтіні?

4.                  На якій підставі в геометричній оптиці всі видимі предмети називають джерелами світла?

5.                  Що називають заломленням світла?

6.                  Чи є поділ середовищ на оптично прозорі та оптично не прозорі безумовно чітким?

7.                  Зобразити схематично опуклу лінзу. Побудувати її головну оптичну вісь, вказати оптичний центр та фокуси.

8.                  Чому увігнуту лінзу називають розсіювальною? Покажіть хід довільного променя в розсіювальній лінзі

9.                  Поясніть, чому робочі поверхні оптичних приладів (дзеркал, призм, лінз, тощо) мають бути оптично рівними? Чи означає це що вони мають бути геометрично рівними?

10.             Як називається джерело світла, якщо його розміри достатньо малі у порівнянні з відстанню, на якій оцінюється його дія? 

11.             До якого виду джерел світла можна віднести електричну лампу?

12.             Наведіть три приклади природніх джерел світла.

13.             Що є доказом прямолінійного поширення світла в однорідному середовищі?

14.             В якому порядку на одній лінії повинні розташовуватись Сонце, Земля і Місяць, коли на Землі спостерігається сонячне затемнення?

15.             Який вид відбивання спостерігається при падінні світла на спокійну поверхню води в озері?

16.             Яким є кут відбивання світла від дзеркала, якщо падаючий промінь утворює кут 30^о з поверхнею дзеркала?

17.             Визначте кут падіння променя світла на дзеркало, якщо кут між падаючим та відбитим променями дорівнює 90^о.

18.             В якому середовищі світло поширюється з більшою швидкістю? « рис.8»

19.             Людина перебуває на відстані 4 м від плоского дзеркала. На якій відстані від себе людина бачить своє зображення?

20.             Світлова точка наближається до дзеркала зі швидкістю 2 м/с. З якою швидкістю до світної точки наближається її зображення?

21.             В сонячний день довжина тіні від вертикально поставленої метрової лінійки становить 40см, а від дерева 7м. Яка висота дерева?

22.             Джерело світла діаметром 8см знаходиться на відстані 3м від екрану і освітлює непрозору кулю діаметром 30см, що знаходиться на відстані 2м від екрану. Визначити діаметр тіні та напівтіні на екрані.

23.             Діаметр джерела світла 10см, а відстань від нього до екрану 1,2м. На якій найменшій відстані від екрану потрібно розташувати м’ячик діаметром 8см, щоб він давав лише напівтінь?

24.             Визначити діаметр плями сонячного затемнення, якщо відомо, що радіус Сонця 7·10⁵км, радіус Місяця 1,7·10³км, відстань від Землі до Сонця 1,5·10⁸км, а від Землі до Місяця 3,8·10⁵км

 

 

Роль фотографії на уроці фізики

 

 

Одним із видів роботи є підбір цікавих фотографій із повсякденного життя, або вибір фотографій після поїздки на екскурсію. Такі фото я обговорюю разом з учнями. Разом пробуємо сформулювати фізичні питання, відповідно до зображення на фотографії, та знайти на ці питання відповіді. Така форма роботи вчить учнів спостерігати, що відбувається в природні навколо нас, та стимулює до знаходження неординарних і цікавих зон для фотографування. 

1.     Дане фото в більшості дітей викликає перше враження, що з точки зору фізики можна говорити про перетворення енергії потенціальної в кінетичну, та завдяки великій водяній піні вони чітко розуміють виникнення внутрішньої енергії. При невеликому зусиллі вчителя та за допомогою декількох питань, що задаю дітям на уроці, це фото

можна аналізувати в розділі оптики. « рис.8»                                                     

2.     Розглядаючи цю фотографію, можна обговорити наступні питання:

чому в небі при фотографуванні отримали цікаве зображення неправильної форми, при умові, що предмета для утворення зображення в дійсності не було; чому ми це явище можемо спостерігати лише при заході Сонця. « рис.9»

 

3.     Розглянувши першу« рис.10» з двох наступних фотографій, зразу можна поставити питання про відбивання, заломлення світла, також можна аналізувати поглинання світла різними кольорами та розкладання білого світла на спектр. Якщо більш детально розглянути фото, то можна побачити явище випаровування, утворення скупчень водяної пари та разом з дітьми їх проаналізувати. 

4.     Коли розглядаємо другу фотографію «рис.11», виникає питання, чому відсутнє зображення на воді. 

Робота з фотографіями допомагає на уроці залучити більшу кількість дітей до обговорення матеріалу уроку та дискусії їх між собою.

Якщо розглянути  наступні фото, які, на перший погляд, мають однакове зображення, то тут є багато відмінностей, які діти мають побачити та пояснити з точки зору фізики. 

 

1.     Чому веселка утворилася на поверхні землі, а не в небі? «рис.12»

2.     Яка причина утворення подвійної веселки? «рис.13»

 

3.     Чому фон неба під веселкою і над нею так кардинально відрізняється? «рис.13»

4.     Чому в похмуру погоду також може утворитися веселка? «рис.14»

5.     Наступна фотографія унікальна тому, що на передньому плані - літня пора, а на задньому - лежить, красується білий сніг. «рис.15».

 

(Це фото є наочним прикладом зміни температури в залежності від висоти.)  За допомогою такої фотографії можна розв'язувати задачі на визначення висоти гір і використовувати знання, отримані на уроках фізики, під час подорожі в гори.

           

Таким видом діяльності я. залучаю до вивчення фізики навіть тих учнів, для яких опанування точних наук є складним. Ці учні є творчими людьми, і їх такі уроки зацікавлюють, не залишають байдужими. Після таких моїх підбірок учні стараються більш уважно придивлятися до навколишнього світу; коли фотографують, роблять цікаві кадри для того, щоб їх принести на урок і проаналізувати з фізичної точки зору. Для роботи з цими фото на уроці, пропоную авторові підібрати певну кількість фізичних питань до них, та проаналізувати відповіді своїх однокласників. 

Ця діяльність спонукає учнів до творчого пошуку, та дає можливість подивитися на світ по-іншому.

З такими видами завдань дітям легше навчитися робити висновки і розуміти значення висновку: це не просто те, що я вивчив на цьому уроці, а чому я навчився на уроці, що дало мені можливість проаналізувати та виконати певну роботу на уроці, чи лабораторній роботі.

 

 

Хмара слів (хмара тегів, або зважений список) - це візуальне відтворення списку слів, категорій, міток чи ярликів на єдиному спільному зображенні. За допомогою хмар слів можна візуалізувати матеріал з теми у більш наочний спосіб. Це сприяє швидкому запам'ятовуванню інформації.

Можливості використання хмари слів у навчанні пов'язані, наприклад, з тим, що:

-  у хмару можна записати тему уроку, яку учні повинні визначити;

-  скласти пропозиції щодо визначеної теми, «хмара» виступає в якості опорного конспекту;

-  прочитати в «хмарі» головне питання, на яке необхідно знайти відповідь протягом уроку;

-  скласти речення або розповідь, використовуючи якомога більше слів з хмари;

-  створити словникову «хмару» на основі невеликих нещодавно вивчених навчальних текстів і попросити учнів пригадати, про що були ці тексти і в якому саме контексті використовувалися слова;

-  показати «хмару», складену зі слів, що відповідають темі уроку, і попросити пояснити їх зміст; «рис.16,17».

Закінчити речення

1.        Оптична сила лінзи це…

2.        Збиральна лінза має форму…

3.        Головна оптична вісь…

4.        Оптичний центр лінзи…

5.        Далекозорість може бути обумовлена тим, що…

6.        Короткозорість , навпаки, обумовлена більшим…

7.        Застосовують розсіювальні лінзи, а для…

8.        Середовище більш оптично густе…

9.        ІІ закон заломлення світла…

10.   Відстань від предмета до лінзи…

11.   Побічна оптична вісь…

12.   Кут відбивання – це кут між…

 

 

Задачі на побудову

1)Побудувати зображення предмета в лінзі та охарактеризувати його.

 

2.3 Використані джерела

1.   https://dt.ua/EDUCATION/yakisna_osvita_vimogi_hhi_stolittya.html

2.   https://www.classtime.com/uk/

3.   http://worditout.com

4.   http://worditout.com

5.   https://osvita.ua/vnz/reports/pedagog/14561/

6.   http://phys.ippo.kubg.edu.ua/?page_id=321

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Висновок

В. Сухомлинський писав: «Дати дітям радість праці, радість успіху у навчанні, збудити в їх серцях почуття гордості, власної гідності – це перша заповідь виховання. У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для перетворення труднощів, бажання вчитися»

Кожна нормальна дитина іде в школу з вогником у душі, а завдання педагога цей вогник підтримати, щоб він не погас. Тому постійно шукаю відповіді на питання:

–  Як не погасити вогник цікавості дитини, а розпалити справжній факел?

–  Як навчити дитину вчитися?

–  Як уникнути пасивності учнів на уроках?

–  Як «свій» урок зробити «їхнім» уроком?

–  Як учительське «треба» перетворити на учнівське «хочу»?

Відповіді на ці та інші запитання знаходжу, впроваджуючи у практичну роботу інноваційні технології та ігрові прийоми, придумуючи щось своє, що дає можливість учням не відсиджувати, а проявляти себе - як особистість, партнер, команда. Серед шляхів розвитку творчих, інтелектуальних здібностей, пізнавальної активності, самостійності, самореалізації дітей необхідним є використання в роботі з учнями різноманітних завдань: навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних.

Характерними ознаками інтерактивного навчання є:

1)     діалог – основний елемент навчання;

2)     побудова навчання як розв’язання серії взаємопов’язаних проблемних ситуацій;

3)     переважно групова робота учнів на уроці;

4)     опора на учнівський досвід і мінімальні знання з теми;

5)     відкритість (незавершеність) навчання, відсутність раз і назавжди  визначеного рішення;

6)     співробітництво різних рівнів (учитель-група, вчитель-учень, ученьгрупа, учень-учень);

7)     швидкий зворотний зв’язок – учень бачить реакцію вчителя, може проконсультуватися в будь-який момент навчання;

8)     емоційне піднесення, розкутість.

Своїми уроками я намагаюсь пробудити творчість, яка є потужнім імпульсом в розвитку дитини. Мене тішать живі роботи моїх учнів, у яких є бажання сприймати світ по-іншому. Результатом моєї роботи має бути вміння учнів правильно висловлювати власні думки, погляди на майбутнє, займати чітку життєву і громадянську позицію.

В основі моєї роботи лежать ідеї педагогіки співпраці, важливе місце в якій займають відносини «учитель-учень».

У своїй навчальній діяльності я прагну створювати на уроках атмосферу доброзичливості, відкритості, успіху, творчості, навчити дітей вчитися. Для цього сприяю активізації навчальної діяльності всього класу, формую в учнів необхідні навички колективної роботи. Під час проведення багатьох уроків використовується робота в парах та групова робота учнів, проведення ділових ігор, дискусій, аналіз фотографій, застосування «мозкового штурму».

На початку або наприкінці вивчення теми уроку з метою з’ясування думок учнів з приводу вивченої проблеми, а також розкриття їхнього ставлення до неї, я застосовую метод «Мікрофон». Цей метод дає можливість кожному, по черзі, швидко відповісти на запитання або висловити свою думку. Для допомоги застосовую «хмари слів», які допомагають слабшим учням зорієнтуватися. При застосуванні цього методу учні швидко включаються до роботи, а наприкінці уроку підбивають підсумки та ще раз закріплюють вивчені поняття.

Дуже важливими є ефективне використання часу, інтенсифікація уроку. Тому застосовую запис плану уроку, роздаткові картки, кросворди, бліцопитування, розв’язування задач, опорні конспекти тощо.

Досить важливим є метод емоційного стимулювання навчання. Полягає він у створенні в навчальному процесі ситуації зацікавленості – це і фотографії, і короткі доповіді, і розв'язування задач, узятих із життя тощо…

Уся моя вчительська робота будується на двох принципових положеннях:

1.                  Завжди бути налаштованою на сприйняття психологічного стану учня і вчасно прийти йому на допомогу, поважати думку учня, створюючи тим самим умови для його самореалізації, підтримувати впевненість у власних силах, порівнювати успіхи учня тільки з його власними минулими досягненнями, а не з досягненнями інших, нерозуміння – шлях до розуміння, помилка – теж результат діяльності, налаштовувати по можливості на майбутнє в кінці року.

2.                  Ніколи не бути байдужою до долі учнів, не допускати відчуття зверхності вчителя по відношенню до дитини, зверхності одного учня по відношенню до іншого, не залишати учня у безвихідному становищі.

4. Додатки

 

 

 

                       Рис.1                                                           Рис.2

 

 

 

        

                   Рис.3                                                                    Рис.4 

          

                Рис.5                                                                        Рис.6 

 

 

                   Рис.7                                                                             Рис.8 

 

                           Рис.9                                                                    Рис.10

 

                       Рис.11                                                                 Рис.12                         

          

                                                               Рис.13

Рис.14

 

Рис.15

 

 

 

 

Рис.16

 

 

 

 

 

 

 

                         Рис.17                                                     Рис.18