Методична розробка "Антистрес - вправи на уроках англійської мови за методикою асоціативних символів"

Про матеріал
Методична розробка має на меті ознайомити вчителів-предметників, методичних працівників із теоретичними особливостями МАС та практичними напрацюваннями у вигляді антистрес - вправ за методикою асоціативних символів для всіх учасників освітнього процесу в сучасних реаліях життя, поглибити знання, уміння і практичні навички щодо ефективних способів запобігання наслідкам стресу, нейтралізації його негативного ефекту та управління стресом для досягнення оптимального рівня життєдіяльності та душевного комфорту.
Перегляд файлу

Ліцей № 220 міста Києва

 

Методична розробка

 

 

Антистрес - вправи

 на уроках англійської мови

 за методикою асоціативних символів

 

 

 

Розробник:  Танцева Олена Олександрівна,

учитель англійської мови

 ліцею  № 220 міста Києва

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2025

 

 

 

 

Методична розробка має на меті ознайомити  вчителів-предметників, методичних працівників із теоретичними особливостями МАС та практичними напрацюваннями у вигляді антистрес - вправ за методикою асоціативних символів для всіх учасників освітнього процесу в сучасних реаліях життя, поглибити  знання, уміння і практичні навички щодо ефективних способів запобігання  наслідкам стресу, нейтралізації його негативного ефекту та управління стресом для досягнення оптимального рівня життєдіяльності та душевного комфорту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

 

1.Вступ.---------------------------------------------------------------------------4

2.Основна частина---------------------------------------------------------5- 21

2.1.”Психологія стресу.”-----------------------------------------------------5-9

2.2.Трансформація діяльності вчителя  за МАС.---------------------9-13

2.3. Антистрес - вправи за МАС----------------------------------------13-21

3.Висновки --------------------------------------------------------------------21

4.. Список використаних джерел-------------------------------------------22

5.Додатки--------------------------------------------------------------------22-25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Страшні реалії повномасштабної війни вплинули на кожного з нас.

Руйнування рідної домівки, окупація українських територій, бомбардування та обстріли, — все це виснажує внутрішні ресурси людини, руйнує її психіку. Але якщо дорослі мають сформовані

захисні механізми, то для дітей втрата відчуття безпеки, стабільності,  впевненості у завтрашньому дні стала причиною сильного стресу, тривале перебування в якому може призвести до важких наслідків. Саме тому першочерговим завданням освітянської спільноти на сьогоднішній день є надання  психологічної підтримки дітям в доланні стресу  та створення максимально сприятливих умов для надання освітніх послуг в умовах воєнного стану в Україні. Страх — це одна з базових емоцій, яка мобілізує сили, коли людина стикається з небезпекою. Однак часом страхи утруднюють повсякденне життя та змушують людину уникати певних місць чи ситуацій. Якщо ви відчуваєте страх, пам’ятайте, що ви — не одинокі. Люди в різних куточках світу бояться павуків, змій, собак, висоти, замкнутих просторів чи людних місць. Діти мають знати, що боятися — нормально. Водночас, важливо навчитися долати свій страх, коли це потрібно для покращення якості  життя маленької дитини . Вправ для подолання страху є безліч, і кожна людина може обрати ті, які будуть ефективні саме для неї. Актуальним є питання застосування антистрес - вправ під час освітнього процесу, бо в реаліях нашого життя часто проводити уроки після обстрілів та сигналів оповіщення  про повітряну небезпеку. Як заспокоїтися? Як відновитися?  Як налаштуватися на звичайний ритм життя?

 

 

 

 

 

2.1. Що таке стрес? Стрес – це особливий стан фізіологічного і психічного напруження, що виникає у відповідь на різноманітні екстремальні впливи навколишнього середовища.

У 1936 році канадський фізіолог Ганс Сельє відкрив, що людський організм здатен давати відповідь на будь-який негативний вплив. Сельє говорив: «Наймогутнішим джерелом стресу є негативні емоції і почуття».

Енциклопедичний словник дає таке тлумачення стресу: «Сукупність захисних фізіологічних реакцій, що виникають в організмі тварин і людини у відповідь на вплив різних несприятливих факторів (стресорів).

Проте, стрес – це індивідуальна реакція, яка може відрізнятися від реакції будь-якої іншої людини. В її основі лежить ваше ставлення до певної ситуації, а також ваші думки й почуття. Змінюючи свої думки й реакцію, ви отримуєте можливість цілком змінити своє відчуття і понизити рівень стресу. Отже, ваша реакція на ситуацію залежить від вас, від ваших думок, якими можна керувати.

Організм кожної людини по-різному реагує на стрес.

Пасивність. Вона виявляється в людини, адаптаційний резерв якої недостатній, її організм не може ефективно протистояти стресові. Виникає стан безпорадності, безнадійності, депресії.

Активний захист від стресу. Людина змінює сферу діяльності і знаходить щось більш корисне для досягнення рівноваги, що сприяє поліпшенню стану здоров’я. Активна релаксація (розслаблення) підвищує природну адаптацію людського організму – як психічну, так і фізичну. Ця реакція найбільш дієва. Тому, коли ви попадаєте в стресову ситуацію необхідно вміти розслаблятися, щоб потім адаптуватися до даної ситуації, згрупуватись і діяти.

Стрес – це неспецифічна реакція організму людини у відповідь на сильну та несподівану дію зовнішнього подразника, яка мобілізує ресурси та запускає захисні механізми організму,

активізуючи діяльність людини, спрямовану на протидію небезпечним і загрозливим впливам

ззовні та адаптацію до нової реальності.

Три стадії стресу

1. Тривога – біологічний сенс цієї стадії полягає у максимальній мобілізації адаптаційних можливостей організму, швидкому переходу в стан напруженої готовності — боротися або бігти від небезпеки;

2. Резистентність – стадія пристосування до умов, що змінюються; активність фізіологічних процесів знижується, а усі ресурси використовуються економніше – організм готовий до тривалої боротьби за життя, його стійкість до різних негативних впливів значно підвищується;

3. Виснаження – настає у випадку, коли стресові фактори не зникають та мають тривалий характер впливу. На цій стадії загальна опірність організму та його здатність до адаптації

у несприятливих умовах значно знижується.

Важливо намагатися не допускати переходу до стадії виснаження, відслідковувати стан свого організму та зміни, що з ним відбуваються під дією стресу, вчасно відновлювати фізичні та емоційні ресурси. В іншому випадку тривалий вплив стресогенних факторів може призвести до серйозних порушень функціонування організму як на соматичному, так і на психічному рівні.

Реакція дитини на стрес під час війни: діти молодшого віку (з 6-7 до 10-11 років) можуть навіть не усвідомлювати, що перебувають у стресі. Щоб розпізнати це, дорослим слід звертати увагу на різноманітні симптоми.

• Емоційні: тривога і страх, загальне погіршення настрою та прояви негативного ставлення до всього, що оточує; чутливість і надмірна уважність до тривоги дорослих; посилена реакція на гучні звуки, плач через найменші подразники; поява нових або повторюваних страхів (боязнь темряви, незнайомців, страх залишатися на самоті); емоційне заціпеніння.

У школярів нагадування про травматичну подію призводить до значного підвищення відчуття тривоги; з’являються не властиві для цього віку почуття відповідальності та провини, які пояснюються дитячим егоцентризмом: «Чому так трапилось, адже я поводив себе чемно?»; спостерігається посилення агресії, упертості, ворожості та немотивованих спалахів гніву; помітною є втрата інтересу до діяльності, яка раніше приносила задоволення (ігри, спорт, навчання).

Звичайно емоційний стан та стресостійкість вчителя безпосередньо впливають на емоційний стан учнів та атмосферу в класі. Саме тому освітянам вкрай важливо піклуватися про себе в часи високої невизначеності та стресогенності, віднаходити власні ресурси стійкості та життєвої енергії:

• Пам’ятати про особистісні сенси. Стрес та перенапруження призводять до того, що люди починають сумніватися у правильності своїх дій та рішень, або ж, навпаки, беруть на себе забагато відповідальності. Протягом воєнного часу такий дисбаланс у поведінці яскраво виражений, адже людина перебуває в умовах невизначеності та втрачає здатність контролювати ситуацію. Повернути баланс допоможе звернення до особистісних сенсів. Варто згадати, чому було обрано саме професію вчителя, у чому цінність такої діяльності, що в ній надихає та мотивує. Свої думки необхідно сформулювати однією-двома фразами, записати та розмістити на рівні очей у робочому просторі.

• Рефлексувати. Необхідно усвідомити, на які процеси та проблеми у професійному та особистому житті можна впливати, а які знаходяться поза зоною контролю.

• Трансформувати свою діяльність. Слід подумати над тим, як можна адаптувати практики навчання та викладання, аби зробити їх більш релевантними, ефективними та комфортними в теперішніх умовах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Саме тому, в своїй роботі я використовую методику асоціативних символів. Застосовувати цю методику при навчанні англійській мові я розпочала з 2020 року, коли відкрила для себе якісний метод асоціативних символів при навчанні  іноземній мові молодших школярів. Мене цікавило питання ефективного вивчення англійської мови на початковому етапі навчання, коли закладаються базові знання, я спробувала і експеримент вдався.

Дослідження психологів засвідчили, що під час навчання людина запам’ятовує 10% того, що читає; 20 % того, що чує; 30 % того, що бачить; 50 % того, що бачить і чує одночасно; 70 % того, що говорить; 90 % того, що робить і говорить одночасно.

У зв’язку із цим слід насамперед застосовувати ті засоби та методи навчання іноземної мови, в основу яких покладено мнемічну діяльність, використання якої дало б змогу зробити світ мовних абстракцій доступним і зрозумілим вихованцям. На початковому етапі вивчення іноземної мови надзвичайно доцільно підключити елементи мови жестів як основного способу семантизації лексичних одиниць.

Згідно з гіпотезами вчених-дослідників звуковій мові людей передувала мова жестів. Учений-лінгвіст Вільям Стокоу описав систему, відому нині як американська мова жестів (АМЖ). Успіх його полягає в перемозі прийняття АМЖ як природної людської мови. У процесі наукових досліджень нейропсихологічних механізмів мови жестів установлено, що діяльність мозкових механізмів, які забезпечують функціонування словесної мови й мови жестів, побудовано за тими самими принципами. Ліва півкуля, яка домінує в організації нейрофізіологічних процесів, пов’язаних безпосередньо зі словесною мовою, відповідає також і за мову жестів. Світова наука, визначаючи, що мова жестів - одна з природних мов людства, не краща й не гірша за будь-яку словесну мову, характеризує її як “мову-мислення”, “мову-когнітивну діяльність’’, ‘‘мову-соціалізацію” стосовно осіб, котрі не чують.

Варто згадати Total Physical Response Method (TPRM). Теорія цього методу доказує, що діти легко засвоюють іноземну, коли опанування мови починається з вивчення команд та фізичних дій, які одночасно виконуються ними. Цей метод надзвичайно ефективний на ранньому етапі вивчення іноземної мови, оскільки враховує особливості дитячої фізіології, природні здібності дитини. Навчання за таким методом - це справжня гра, адже при його використанні в усіх учасників освітнього процесу активно задіяні зорові, слухові, мовленнєво-моторні та рухові аналізатори. Діти рухаються на занятті. Для них це означає, що вони граються. Гра допомагає вихованцям осмислити отриману інформацію й засвоїти її в доступній для них формі. Заняття, які проходять у формі гри, розвивають увагу, пам’ять, кмітливість, образне мислення.

Учені доказали, що маленькі діти сприймають світ переважно образами, оскільки права півкуля мозку, яка відповідає за інтуїцію, просторову орієнтацію, у дітей від народження розвинена краще. Ліва півкуля мозку, яка відповідає за обробку мовленнєвої інформації, логіку, дозріває у більшості дітей до 12-13 років. Період найбільш інтенсивної роботи уяви дитини - вік до п’яти років. Тому саме цей вік особливо сприятливий для розвитку особистості. Тільки потрібно робити це правильно, використовуючи методики навчання, які відповідають природним фізіологічним процесам. Методики проведення занять із молодшими школярами переважно спираються на механічне запам’ятовування.

На основі багатьох досліджень про природу мовленнєвої діяльності людини сучасні психолінгвісти зробили висновок, що ми мислимо не словами, а образами, кодовою мовою уявлень і асоціацій. Слово - це звуковий образ, який використовується для вираження того, що ми бачимо, думаємо або відчуваємо. Отже, опанування мови починається з відчуттів, тобто з процесу відобра­ження в мозку людини окремих властивостей предметів та явищ, які безпосередньо впливають на її органи чуття.

МАС - мова рухів, жестів, міміки, мова нашого тіла. Діти виконують рухи й озвучують їх одночасно. їм усе зрозуміло, тому що мова й рухи відбуваються синхронно. Протягом багатьох років, створюючи разом із дітьми на заняттях з англійської мови асоціативні символи до всіх лексичних та граматичних одиниць, які вивчалися, ми здійснили спробу адаптувати цю своєрідну мову тіла до процесу вивчення іноземної мови в навчальних  закладах початкової та середньої ланки.

Тобто процес вивчення іноземної мови шляхом використання МАС дуже ефективний, але як поєднати освітній процес та стресове середовище в умовах воєнного стану, як «вчити та оберігати» одночасно? Як допомогти подолати труднощі, як убезпечити та зацікавити на уроці англійської одночасно , тут знову у нагоді стає МАС! Звичайно,  знімати напругу в м’язах в домашніх умовах є доступним: приготувати заспокійливий чай, наприклад, з ромашкою, мелісою або валеріаною і крапелькою меду – випити дрібними ковтками, ще в теплому вигляді; включити улюблену музику і насолоджуватися нею, поки не виникне відчуття, що м’язи розслабилися; повністю вимкнути всі прилади, закрити штори і полежати на дивані з мокрим холодним рушником на потилиці – достатньо 15-20 хвилин для купірування легкого напруги; Кожна людина вибирає для себе сама, як боротися з м’язовою напругою через стрес. Чим сильніше ви розслабити всі м’язи в тілі, тим більше це полегшить процес дихання. Добре знімають нервову втому індивідуальні та групові заняття, що проводяться в ігровій формі. Залучаючись, людина зосереджується на правилах і забуває про те, що турбує його душу. Маємо на уроці підтримати і заохотити дітей займатися тим,  що відновлює душевну рівновагу. Саме на основі емоційного діалогу як особливого виду взаємодії дорослої людини з дитиною, під час якоїДитина проявляє  свої почуття,  переживання та емоції, маємо побудувати освітній процес. Золоте правило емоційного діалогу: «Говорити так, щоб тебе слухали, слухати так, щоб з тобою говорили».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3.Техніка застосування.(Алгоритм дій).

Працюючи за цим методом, потрібно насамперед ознайомитися з технікою його застосування. Перед початком введення нового лексичного матеріалу вчитель разом з учнями домовляється, як вони будуть зображати мовою тіла той чи інший предмет, стан або дію, коментуючи їх спочатку рідною мовою. Рідна мова використовується тільки для пояснення асоціативних символів. Дитині достатньо лише раз показати, як зобразити мовою жестів предмети, об’єкти, наприклад: річку - 1, ліс - 2, парк - З, зоопарк - 4..., як виконати певні дії: походити ~ 1. пострибати - 2, пограти з м'ячиком - 3, покататися на велосипеді - 4 і т .д. - і вона стане активним учасником гри на занятті. Так у неї виникає відповідна асоціація. Установивши тісний безпосередній контакт із учнями, учитель у момент створення образу певної мовної одиниці озвучує її мовою, яка вивчається. Діти ж, зі свого боку, у момент створення образу чують звуковий сигнал, який у їхній пам’яті асоціюється з уявним предметом, дією тощо. Дуже важливо, що учні є активними учасниками навчального процесу, адже абсолютно всі лексичні одиниці вони відображають мовою рухів, жестів, міміки. Це і є найлегший шлях налагодити комунікацію в штучних умовах вивчення іноземної мови, оскільки забезпечується оптимальне використання усіх аналізаторів для її успішного використання , встановлюється емоційний контакт, довіра, створюються умови гри, під час якої знімається стресова напруга та невимушено вивчається іноземна мова.

Цінність методу полягає ще й у тому, що, не використовуючи абсолютно ніяких затратних технологій, учитель має змогу постійно проводити високопродуктивні заняття, зменшувати стрес школярів під час уроку,  а не тільки у спеціально підготовлених, створених для того умовах.

 За наукову основу  вчителі — предметники  можуть  брати такі стратегії психологічної допомоги:

• дихальні вправи: ( «вправи для саморегуляції, заземлення та пошуку ресурсу»)

• фізична підтримка: сядьте поруч; за згоди, можете обійняти або взяти дитину за руку. Прийміть обійми від дитини, якщо вона того забажає.

• заземлення: (вправи для саморегуляції, заземлення та пошуку ресурсу).

• переконання: запевніть дитину, що вона може розраховувати на вашу допомогу у подоланні цього стану; можете використати метафору, наприклад порівняти ці переживання із бурею, яка наростає, досягає свого піку, а потім затихає і зникає.

• безпечне місце: поширеною практикою облаштування шкільного середовища є організація у класних кімнатах та інших приміщеннях «безпечних місць» для дітей, які переживають травматичний досвід.

Під час використання методу асоціативних символів слід застосовувати стратегії активного та емпатичного слухання:

• підтримувати зоровий контакт;

• реагувати на сказане жестами, мімікою, киванням головою;

• називати емоції дитини, відокремлюючи почуття і реакції/дії;

• реагувати на паузи як на природну потребу дитини у часі й тиші, щоб зібратися з думками, підібрати слова. Вибудовувати взаємодію на основі спостереження та аналізу власних почуттів та реакцій,

викликаних розмовою, спонукати дитину до вираження сильних емоцій чи задоволення бажань/потреб через гру, за допомогою уяви чи фантазії.

Вправи для розслаблення та глибокого дихання:

1.Квітка

Уявіть, що у вас в одній руці приємно пахне квітка, а в іншій — запалена свічка. Повільно зробіть вдих через ніс й уявіть, що відчуваєте запах квітки. Повільно видихніть через рот, наче задуваєте свічку. Повторіть кілька разів.

2. Лимони

Вправа для зняття м’язового напруження. Сядьте стійко, наскільки це можливо. Якщо ви опираєтеся на стінку стільчика, опирайтеся. Відчуйте, як щільно “вм’ялися” в стільчик. У людини є кілька точок опори й контакту, завдяки яким вона може вийти зі стану паніки та стресу й допомогти собі не потрапити в стан травматизації.

4. Пір’їнка і статуя

Вправа для зняття м’язового напруження.

Уявіть, що ви пір’їнка, що літає в повітрі приблизно десять секунд.

Раптом ви завмираєте й перетворюєтеся на статую. Не рухайтеся!

Потім повільно розслабтеся, знову перетворюючись на пір’їнку, що літає в повітрі. Повторіть кілька разів. Переконайтеся, що закінчите пір’їнкою в розслабленому стані.

5. М’яч для зняття стресу

Вправа для зняття м’язового напруження та масажу рук.

Зробіть собі м’ячик для зняття стресу. Наприклад, для цього ви можете наповнити повітряні кульки сухим горохом або рисом.

Візьміть м’яч у руку, можете взяти два в обидві руки, стисніть м’яч і розслабте руку. Поекспериментуйте зі стисканням м’яча. Знайдіть спосіб, який підходить саме вам, змінюйте швидкість стискання, силу та тривалість стискань так, як вам буде подобатися.

 

 

6. Черепаха

Вправа для зняття м’язового напруження.

Уявіть, що ви черепаха, яка йде на повільну, розслаблену прогулянку.

Уявіть, ніби раптово почався дощ.

Щільно згорніться в калачик під панциром десь на десять секунд.

Уявіть, що знову вийшло сонце, тому можна вилазити з панцира та продовжити розслаблену прогулянку. Повторіть кілька разів. Переконайтеся, що завершуєте вправу прогулянкою, щоби ваше тіло розслабилося.

Перше — це стопи. Що б не відбувалося, перевіряйте в себе і своїх дітей, наскільки стійко стоять стопи. Подивіться зараз на ваші ноги. У той момент, коли ви чуєте інформацію, що вас лякає, постарайтеся одразу подивитися на свої ноги. Коли з’являється контакт із ногами, з’являється можливість рухатися.

Друге — спина. Якщо у вас є можливість на щось опиратися, зробіть це. У той момент, коли стає страшно, притуліться до стіни чи до спинки стільчика.

Третє — очі. Озирніться своєю кімнатою. Подивіться, що видно навкруги. Якщо поруч із вами хтось є, зустріньтеся з ним / нею поглядом. Коли страшно, ми говоримо “у мене в очах потемніло”, тобто виходимо із зорового контакту. А ще, коли стає страшно, у нас розширюються зіниці, щоб охопити поглядом більшу кількість об’єктів. Буває, усе “пливе” перед очима, а буває, в очах темніє. Тож спробуйте покліпати очима і знайти якусь яскраву точку навкруги, аби сфокусуватися.

Четверте — руки. Стисніть і розтисніть свої руки, потріть їх. У той момент, коли ми тремо руки, допомагаємо вийти собі з фази стресу. Далі обійміть себе. Коли нам страшно й ми потрапляємо у фазу сильного стресу, втрачаємо контакт зі своїм тілом. Ми буквально “вилітаємо” з нього. Але тільки тіло може витримати те напруження, з яким ми стикаємося. Якомога частіше замотуйтеся в плед. Покладіть ліву руку під праву пахву і праву руку — на плече. Порухайте лівою рукою, постукайте себе по правому плечу. Це допомагає повернути “контейнер” нашому тілу. Для дитини цю вправу треба модифікувати так: запропонуйте, аби вона поклала руку собі на плече, і скажіть, що це наче ви або янгол її захищаєте. Якщо ваші діти вірять у янголів-охоронців, зараз саме час це використати.

Антистрес-вправи є простими, утім ефективними, і працюють так, щоби допомогти тілу впоратися зі стресом на рівні м’язової пам’яті. Крім того, вони допомагають збалансувати психоемоційний стан.

Як працювати вчителю - предметнику при підготовці антистрес-вправ з англійської мови? З чого почати ? З досвіду роботи маю певні рекомендації:

1.Дослідити фізіологічні прояви стресу у певній групі дітей (у класі), пам’ ятати про те, що прояви стресу мають кілька типів ознак:

1.Когнітивні;

2.Поведінкові;

3.Емоційні;

4.Фізичні.

2.Визначитися зі стратегією психологічної допомоги.

3.Обрати за темою уроку віршований твір чи пісню англійською мовою ( це може бути постійна експрес- вправа, наприклад для мовної зарядки циклу уроків за темою).

4. Домовитися з дітьми про асоціативні символи, якими будете користуватися під час промовляння вірша чи пісні.

5. Презентувати вірш чи пісню, чи англійський текст,  особисто вчителем.

6.Запропонувати та виконати презентацію твору за допомогою методики асоціативних символів разом з учнями.

7. У ролі ведучого може бути вчитель, учень за бажанням учасників антистрес- вправи.

Пропоную, розроблений мною вірш ( Додаток1) для вивчення з учнями  за методикою асоціативних символів, у якому враховано  точки  опори й контакту, завдяки яким дитина може вийти зі стану паніки та стресу й допомогти собі не потрапити в стан травматизації.

Перед початком вивчення міцно стаємо на ноги:

1.2. – I love you ( на рахунок 1.2. – діти кліпають очима, показуючи числа у повітрі пальцями, на «I» вказують на себе , на « love you» - описують уявне серце у повітрі.

3.4 – touch the floor – на 3.4.- діти кліпають очима, показуючи у повітрі числа, на » touch the floor» - уявно торкаємося підлоги, зупиняємо праву руку різко нижче себе( шукаємо опору).

5.6 – mix and mix – на 5.6-  діти кліпають очима, показуючи числа у повітрі пальцями, на «mix and mix» - тремо руки(у той момент, коли ми тремо руки, допомагаємо вийти собі з фази стресу).

7.8- its great – міцно стиснувши   руки в кулаки, піднімаємо догори великі пальці, щоб показати «клас»! І зразу розслабляємо руки, таким чином знімаємо м` язову напругу.

9.10 – do it again- повертаємося навколо себе, встановлюючи зоровий контакт з вчителем та однокласниками.

Також з метою зняття стресу під час уроків англійської мови я створила вправу на вірш англійською мовою ( Додаток 2) дібрала відеоматеріали, вийшла музична вправа, яка знімає  м’ язове напруження людини під час стресу, дозволяє емоційно розслабитися, наповнитися позитивними емоціями, сприяє вільному диханню, жестова мова дозволяє підтримувати контакт зі своїм власним тілом протягом вправи, рухи під час вправи дозволяють відновити можливість рухатися, ну і, звичайно, безпосередній зоровий контакт з вчителем , який заспокоює і дає стабільність у  ситуації паніки та стресу.

Перед початком вправи вчитель домовляється з дітьми про асоціативні символи, якими вони будуть користуватися при виконанні вправи:

Snowflake — розкриваємо долоньку правої руки;
Little snowflake — жест великим та вказівним пальцем на позначення розміру сніжинки( вказівний палець зверху, великий - знизу);

Falling from the sky — піднімаємо вгору праву руку, яку переводимо вліво, вниз,  імітуючи падіння сніжинки;
Snowflake, snowflake, little snowflake - розкрита долонька;
Falling, falling, falling, falling, falling — рух правою долонькою вліво, вправо, імітація падіння сніжинки.
falling, falling, falling, fallinп - рух правою та лівою долонькою вліво, вправо, імітація падіння сніжинки.
falling on my head — повільно опускаємо праву долоньку на голову, імітуючи падіння сніжинки на голову.

Snowflake, snowflake, little snowflake - жест великим та вказівним пальцем на позначення розміру сніжинки;
Little snowflake falling from the sky - піднята вгору права рука, яку переводимо вліво, вниз,  імітуючи падіння сніжинки;
Snowflake, snowflake, little snowflake - жест великим та вказівним пальцем на позначення розміру сніжинки;
Falling, falling, falling, falling, falling - рух правою долонькою вліво, вправо, імітація падіння сніжинки.
Falling, falling, falling, falling…
Falling on my nose -  поступово під музику опускаємо праву долоньку на власний ніс, імітуючи падіння сніжинки на ніс.

Snowflake, snowflake, little snowflake - розкриваємо долоньку;
Little snowflake falling from the sky - піднімаємо  вгору праву руку, яку переводимо вліво, вниз,  імітуючи падіння сніжинки;
Snowflake, snowflake, little snowflake - розкриваємо долоньку;
Falling, falling, falling, falling, falling - рух правою долонькою вліво, вправо, імітація падіння сніжинки.
falling, falling, falling, falling…
falling in my hand - поступово під музику опускаємо праву долоньку на ліву долоньку,  імітуючи падіння сніжинки на руку.

Falling on my head- поступово під музику опускаємо праву долоньку на голову, імітуючи падіння сніжинки на голову;
Falling on my nose - поступово під музику опускаємо праву долоньку на ніс, імітуючи падіння сніжинки на ніс;
Falling in my hand — розкриваємо долоньку лівої руки, правою  - імітуємо падіння сніжинки в ліву руку.
Snowflake, snowflake, little snowflake - жест великим та вказівним пальцем на позначення розміру сніжинки( вказівний палець зверху, великий — знизу)

Обов’ язково підтримуємо зоровий контакт з учасниками вправи та посміхаємося.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Підсумовуючи вище згадане, можна стверджувати , що у період воєнного стану  та щоденних новин про воєнні злочини, важливо не допускати паніки та вміти вчасно заспокоїтися, адже організм слабшає під впливом стресу. Протягом освітнього процесу, на уроках англійської мови зокрема, можна підтримувати фізичну активність, вивчати англійську і заспокоюватися одночасно, бо дія є основою стійкості. Співпраця та підтримка інших створюють потужний механізм для подолання будь-яких перешкод. Навіть у складних умовах війни є можливість допомагати, підтримувати одне одного та разом рухатися до мети. Головне – бути завжди налаштованими на позитив, посміхатися, зберігати спокій, і душевна гармонія ніколи не покине вас!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Список використаних джерел

 

1.«Коли світ на межі змін: стратегії адаптації. Психологічна підтримка вчителів та дітей у часи війни» — посібник для вчителів закладів загальної середньої освіти, розроблений Громадською організацією «GoGlobal» спільно з Центром «Розвиток КСВ» та експертною платформою Career Hub у рамках програми «Мріємо та діємо».

2.Гунько С.В., Метод асоціативних символів – сучасний метод вивчення іноземної мови на початковому етапі// Науковий Вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. – 2010. --. №8. – с 319 – 329.

3.Редько В.Г. Лінгводидактичні засади навчання іноземної мови учнів початкової школи – К.: Генеза, 2007. – 136 с.

4.ПСИХОЛОГІЯ СТРЕСУ . Підручник. Львівський державний університет внутрішніх справ Л. Б. Наугольник Львів 2015

5. https://moz.gov.ua/uk/psihichne-zdorov%CA%BCja-ditini-de-shukati-dopomogi

6 https://howareu.com/

7. https://dityvmisti.ua/blog/7411-antystres-vpravy-dlia-ditei-korysni-porady-na-bud-iakyi-vypadok/

 

 

 

5.Додатки

Додаток 1

 

1- 2. -  I love you

3- 4  - Touch the floor

5- 6  -  Mix and mix!

7- 8   - Its  great !

 9- 10 - Do it again!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Текст вірша

 Snowflake, snowflake, little snowflake.
Little snowflake falling from the sky.
Snowflake, snowflake, little snowflake.
Falling, falling, falling, falling, falling,
falling, falling, falling, falling…
falling on my head.

Snowflake, snowflake, little snowflake.
Little snowflake falling from the sky.
Snowflake, snowflake, little snowflake.
Falling, falling, falling, falling, falling,
falling, falling, falling, falling…
falling on my nose.

Snowflake, snowflake, little snowflake.
Little snowflake falling from the sky.
Snowflake, snowflake, little snowflake.
Falling, falling, falling, falling, falling,
falling, falling, falling, falling…
falling in my hand.

Falling on my head.
Falling on my nose.
Falling in my hand.
Snowflake, snowflake, little snowflake

 

 

 

 

 

Додаток 3

 

 

Посилання на відеосупровід до Додатка 2

Little Snowflake (Extended Mix - 30 Mins!) | Kids Songs | Super Simple Songs

 

 

 

 

 

 

1