Методична розробка бінарного уроку (історія-інформатика) на тему: «Голокост – трагедія ХХ століття. Сумщина в роки лихоліття. Створення фотоальбому «Знати, щоб пам’ятати»

Міністерство освіти і науки України

Український інститут вивчення Голокосту «Ткума»

XV МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС ТВОРЧИХ РОБІТ

ШКОЛЯРІВ ТА ВЧИТЕЛІВ

«УРОКИ ВІЙНИ ТА ГОЛОКОСТУ – УРОКИ ТОЛЕРАНТНОСТІ»

Методична розробка бінарного уроку (історія-інформатика) на тему: «Голокост – трагедія ХХ століття. Сумщина в роки лихоліття. Створення фотоальбому «Знати, щоб пам’ятати»

Лихацька Марина Володимирівна

(Стецьківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Сумської районної ради Сумської області, учитель історії)

Шаповаленко Ірина Леонідівна

(Стецьківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Сумської районної ради Сумської області, учитель інформатики)

с. Стецьківка, 2018

Тема: Голокост – трагедія ХХ століття. Сумщина в роки лихоліття. Створення фотоальбому «Знати, щоб пам’ятати»

Мета: ознайомити учнів з основними термінами - «Голокост», «гетто», «ШОА», «толерантність», «антисемітизм»; сформувати критичне ставлення до аналізу джерел інформації, розвинути інформаційну компетентність, вміння та навички створення презентацій, здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет; виховувати в учнів толерантне ставлення один до одного, почуття гідності та віротерпимості, інформаційну культуру.

Очікувані результати

Після цього учні зможуть:

• давати визначення основним термінам та поняттям уроку;
• краще розуміти алгоритм пошуку інформації в мережі Інтернет;
• розвинути і закріпити вміння створювати презентації;
• застосовувати теоретичні знання та вміння на практиці;
• аналізувати та критично ставитися  до джерел інформації;

Тип уроку: бінарний (історія-інформатика)

Форма проведення: веб-квест

Тривалість: 90 хвилин

Основні поняття: «Голокост», «гетто», «ШОА», «антисемітизм», «толерантність».

Обладнання: комп’ютери, проектор, браузер, презентація, роздатковий матеріал, підручник Струкевич О.К., Романюк І.М., Дровозюк С.І. Історія України : Підручн. Для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2011. – 320 с.; документи.

Епіграф уроку: «Ми вивчаємо Голокост не для того, щоб підкреслити свою національну виключність, а для того, щоб ніхто й ніколи не забував газових камер та печей Освенціма, абажурів з людської шкіри, жахливих медичних експериментів над живими людьми, сотні великих та малих Бабиних Ярів…» Ф.Л. Левітас (професор, м. Київ)

Хід уроку

І. Організаційний момент

Учитель історії. Доброго дня! Сьогодні у нас з вами незвичайний урок. Ми спробуємо застосувати  ваші знання та вміння з інформатики на уроці історії.

Учитель інформатики. Так, і нашим помічником сьогодні на уроці буде комп’ютер. Тож, обговоримо правила ТБ при роботі за комп’ютером.

Наш урок буде проходити у формі веб-квесту, під час якого ви будете виконувати завдання на сайті і, виконавши їх, зможете відгадати зашифроване слово – лейтмотив нашого уроку. Перелік питань ви отримаєте на початку уроку, а шукати відповіді будете протягом усього уроку.

Завдання

1.                     Скільки років було сум’янину Володимиру Бубнову на момент подій, про які він розповідає?
2.                     Яка кількість літер міститься в назві району м. Суми, де відбулися трагічні події, про які йдеться у відео?
3.                     З якої години «жидам» дозволявся рух по вулиці?
4.                     Яким по черзі був урок расової гігієни в німецькій школі?
5.                     Номер місяця, коли відбувся розстріл євреїв у кар’єрах цегляного заводу м. Суми?
6.                     Скільки тисяч євреїв було знищено в Сумській області? (вказати лише 1 цифру )
7.                     На якій сотні були поховані розстріляні 32 тисячі євреїв в Охтирці?
8.                     Яка цифра захована у хмарі термінів?
9.                     Скільки зображень пам’яток жертвам Голокосту вам потрібно було знайти?
10.                Якого числа відзначають міжнародний день пам’яті жертвам Голокосту?

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Учитель інформатики. Давайте пригадаємо правила пошуку інформації та основи безпеки в мережі Інтернет.

Запитання до учнів (слайд 4):

1.                     Опишіть стратегію пошуку інформації
2.                     Як правильно сформулювати пошуковий запит (ключові слова)?
3.                     Розкажіть, як здійснювати пошук точних фраз?
4.                     Які логічні операнди використовуються для пошуку складних запитів?

Для повторення правил безпечного серфінгу в Інтернеті виконується вправа «Ланцюжок» - діти по черзі називають умови безпечної роботи в глобальній мережі.

Учитель історії.

Запитання до учнів (слайд 4):

1.                     Пригадайте дату та події «Кришталевої ночі».
2.                     Яке ставлення було у Гітлера до єврейського населення?

Проблемне питання (слайд 5)

Чому знищення євреїв в Україні проводилося гітлерівцями на очах представників інших народів?

Відповідь на проблемне питання учні дають в кінці уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель історії. Освенцім, Треблінка, Собібор, Люблін, Мінськ…Назви цих міст та сіл у сусідніх з Україною Польщі та Білорусі об’єднує одне – там у роки Другої світової війни знаходилися створені нацистами табори смерті, призначені для систематичного фізичного знищення євреїв та інших етносів і груп населення: циган, військовополонених, психічно хворих та ін. (слайд 6)

Але Україну це лихо також не оминуло. Сотні тисяч євреїв було знищено на нашій території, і на Сумщині зокрема. Сьогодні ми з вами спробуємо встановити ці місця масових розстрілів.

Учитель інформатики. І, вшановуючи пам’ять усіх невинних загиблих, ми створимо презентацію-фотоальбом «Знати, щоб пам’ятати», в якій ви відобразите пам’ятки жертвам Голокосту, розташованих на території України.

IV. Вивчення нового матеріалу

Учитель історії. Тотальне знищення євреїв було офіційною доктриною «Рейху». Головні тези антисемітської ідеології обґрунтовані в книзі А. Гітлера «Моя боротьба». У Вермахті для її реалізації створювались спеціальні військові підрозділи «айнзац-групи», які мали відповідні інструкції, матеріально-технічні засоби, ідеологічну підготовку.

Завдання 1. Робота з термінами

Учитель історії. Давайте занотуємо наступні визначення до зошита:

Антисемітизм - одна з форм національної та релігійної нетолерантності та дискримінації, що виражається у неприязному або ворожому ставленні до євреїв як представників уособленої етнічної та релігійної групи.

Голокост (з давньогрецької – «всеспалення», «жертвоприношення») – політика переслідування та знищення людей єврейської національності нацистським режимом (самі євреї з цією метою вживають на івриті термін «ШОА»).

Учитель інформатики. А тепер відкрийте сторінку сайту «Хмара термінів», знайдіть на долоні ще декілька важливих слів, що стосуються теми нашого уроку, і здійсніть пошук в мережі Інтернет визначень даних термінів.

Робота з «Хмарою термінів» (слайд 7)

https://sites.google.com/site/znatyschobpamiataty/hmara-terminiv

Учні записують і дають визначення поняттям.

Учитель історії. Нацистське керівництво створювало табори смерті, обладнані газовими камерами та крематоріями. Серед них, за свідченнями Нюрнберзького трибуналу, тільки в Освенцімі було знищено майже 2,5 мільйона євреїв, а всього у фашистських таборах смерті загинули, за різними оцінками, від 6 до 8 мільйонів євреїв (1,5 млн з них були діти) і мільйони людей інших національностей, у тому числі українців.

Якщо мова заходить про Голокост в Україні, більшість з нас пригадує трагічні події київського Бабиного Яру (де 1941 року було розстріляно від 70 до 150 тисяч чоловік, більшість із яких – євреї), а ще були Сухий Яр (м. Умань), Дробицький Яр (м. Харків).

По всьому світу розкидані пам'ятники, присвячені одній з найстрашніших сторінок історії минулого століття. З найбільш відомими ми сьогодні з вами ознайомимося (слайд 8, 9, 10).

Завдання 2.

Учитель історії. З’ясуйте, які пам’ятки жертвам Голокосту встановлені на території України (слайд 11).

Учитель інформатики. Знайдіть відповідні зображення і створіть презентацію-фотоальбом «Знати, щоб пам’ятати»  (учні працюють із сайтом –  сторінка «Пам’ятки», завдання 2).

https://sites.google.com/site/znatyschobpamiataty/2pam-atki

Давайте обговоримо, які ключові слова доцільно використати для пошуку.

(Пошук малюнків  - пам’ятки жертвам Голокосту України)

Учитель історії. Навряд чи коли-небудь буде встановлена точна цифра загиблих від Голокосту в Україні, однак достеменно відомо одне: Україна є однією з держав Європи, єврейське населення якої понесло чи не найбільші втрати в період Другої світової війни.

Завдання 3. Робота в парах (слайд 12)

Вправа «Документи розповідають» (робота з сайтом – сторінка «Документи», завдання 3 (документи 1-4)

https://sites.google.com/site/znatyschobpamiataty/1dokumenti

Учні об’єднуються в пари і працюють із сайтом.

Завдання: обговорити документ і надати відповіді на запитання до нього.

Обговорення проблемного питання

«Мозковий штурм»

Чому знищення євреїв в Україні проводилося гітлерівцями на очах представників інших народів? ( учні висловлюють свої припущення)

Голокост на Сумщині

27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. В Сумах же вшановують пам’ять загиблого єврейського населення 2 лютого. Оскільки, розстріли відбувалися саме цього дня 1942 року. (Учні переглядають відео на сайті – сторінка «Відео»)

https://sites.google.com/site/znatyschobpamiataty/3video

На Сумщині найбільше євреїв було знищено в Ромнах, Сумах, Глухові. Так, лише в урочищі Бороку в Глухові поховано 900 чоловік, із яких вдалося встановити прізвища тільки 232.

Учитель історії. Давайте ознайомимося з додатковою інформацією стосовно Сумщини (слайд 13)

Не оминуло страшне лихо й Охтирку. В міському краєзнавчому музеї залишилась лише одна коротка згадка про ті трагічні події - мовою оригіналу: «Немецкие варвары, после зверских издевательств, расстреляли 32 чел. евреев, которые были зарыты на 4 сотне, среди них высококвалифицированный врач Халфин и маленький четырехмесячный ребенок…»  (слайд 14)

Чимало охтирських євреїв були страчені в Харкові, у Дробицькому Яру, де зараз знаходиться меморіальний комплекс у пам’ять про розстріляних там у 1941році мирних жителів, переважно євреїв та циган. Серед них Єлизавета та Двойра Лосєва.

У Кролевці місцем розстрілу окупанти обрали Гайовий і Дацьків яри, а також хутора Кучерявий, піщані гори поблизу с. Артюхове та територію колишнього промкомбінату (нині центральне кладовище).

Учитель інформатики. Давайте звернемося до документів і спробуємо з’ясувати історію Голокосту на Сумщині (учні працюють із сайтом - сторінка «Документи» (документи 6-8)

https://sites.google.com/site/znatyschobpamiataty/1dokumenti

V. Закріплення знань

Учитель історії. Тепер спробуємо з вами назвати особливості Голокосту на території України.

Метод «Мозковий штурм» (діти висловлюють свої думки)

Орієнтовані відповіді

Голокост на Україні має свої особливості:

• Тільки в СРСР та Україні євреям було кинуте нове звинувачення – «жидобільшовизм»;
• Тільки тут вперше було поставлене завдання повного знищення всіх євреїв, навіть дітей від змішаних шлюбів;
• Тільки тут у масових розстрілах брали участь армійські підрозділи;
• Тільки тут одразу після вступу на захоплену територію окупанти за допомогою колабораціоністів приступали до масового знищення євреїв;
• В Україні широко застосовувалася система заручників;
• В Україні в окупантів виявилося дуже багато добровільних помічників – колабораціоністів, тому здійснювати плани знищення єврейського народу нацистам було набагато легше;
• Тільки в Україні використовувалася тактика масових розстрілів всього єврейського населення, страшним символом якої став київський Бабин Яр;
• Тут, на сході Європи, у країні, де нацисти вважали себе вже переможцями, можна було не рахуватися з громадською думкою, тим більше, що переможців, як відомо, не судять;
• Тут знищення євреїв не приховувалося від оточуючого населення, а, навпаки, демонстративно проводилося на його очах.

Учитель інформатики. Учні, ви створили фотоальбом «Знати, щоб пам’ятати», здійснили пошук зображень пам’яток жертвам Голокосту, які знаходяться на території нашої держави. Тож я пропоную вам повернутися до веб-квесту і перевірити вашу увагу та пам’ять, виконавши інтерактивну вправу «Назви місто».

Інтерактивна вправа «Назви місто» (слайд 15)

(Учні працюють на сайті – сторінка «Інтерактивна вправа «Назви місто»)

https://sites.google.com/site/znatyschobpamiataty/interaktivna-vprava-nazvi-misto

VI. Узагальнення та систематизація знань

Учитель історії. Прийшов час відгадати закодоване слово нашого з вами уроку. Отже, ви маєте виконати 13 завдань, кожне з яких міститиме певну букву. Склавши всі букви, ви зможете назвати ключове слово.

Завдання

1. Скільки років було сум’янину Володимиру Бубнову на момент подій, про які він розповідає? (9 років)
2. Яка кількість літер міститься в назві району м. Суми, де відбулися трагічні події, про які йдеться у відео? (Липки – 5 літер)
3. З якої години «жидам» дозволявся рух по вулиці? (Документ 1 – 7 година ранку)
4. Яким по черзі був урок расової гігієни в німецькій школі? (Документ 3 – 6 урок)
5. Номер місяця, коли відбувся розстріл євреїв у кар’єрах цегляного заводу м. Суми? (Документ 5 – 2 місяць(лютий)
6. Скільки тисяч євреїв було знищено в Сумській області? (вказати лише 1 цифру – 3)
7. На якій сотні були поховані розстріляні 32 тисячі євреїв в Охтирці? (4)
8. Яка цифра захована у хмарі термінів? (8)
9. Скільки зображень пам’яток жертвам Голокосту вам потрібно було знайти? (12)
10. Якого числа відзначають міжнародний день пам’яті жертвам Голокосту? (27)

Складіть слово за отриманим кодом:

9 – о, 5 – с, 7 – н, 6 – л, 2 – ь, 3 – і, 4 – а, 8 – р, 12 – е, 27 – т.

27_9_6_12_8_4_7_27_7_3_5_27_2.

Ключ:

Учитель інформатики. Ви сьогодні успішно виконали велику кількість завдань і наостанок нам залишилося виконати ще одне – оцінити свою роботу на уроці.

Метод «Рефлексія». Учні висловлюються одним реченням, обираючи початок фрази із рефлексивного екрана на сайті і за допомогою значка «+» дають письмову відповідь.

 Сторінка «Рефлексія» (слайд 16)

https://sites.google.com/site/znatyschobpamiataty/refleksia

-   Сьогодні я дізнався…

-    Було цікаво…

-    Було складно…

-    Я зрозумів, що…

-    Тепер я зможу…

-    Я навчився…

-    У мене вийшло …

-    Я зміг…

VII. Домашнє завдання (слайд 17)

1.                     Опрацювати §3 підручника Струкевич О.К., Романюк І.М., Дровозюк С.І. Історія України : Підручн. Для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2011. – 320 с (с. 22-40)
2.                     Підготувати повідомлення «Праведники народів світу»
3.                     Повторити тему «Сервіси для спільної роботи з документами»
4.                     Доповнити презентацією та завантажити її на сайт https://sites.google.com/site/znatyschobpamiataty (розділ «Відео»)

Додаток

Знайдіть відповіді на запитання

1. Скільки років було сум’янину Володимиру Бубнову на момент подій, про які він розповідає?
2. Яка кількість літер міститься в назві району м. Суми, де відбулися трагічні події, про які йдеться у відео?
3. З якої години «жидам» дозволявся рух по вулиці?
4. Яким по черзі був урок расової гігієни в німецькій школі?
5. Номер місяця, коли відбувся розстріл євреїв у кар’єрах цегляного заводу м. Суми?
6. Скільки тисяч євреїв було знищено в Сумській області?
7. На якій сотні були поховані розстріляні 32 тисячі євреїв в Охтирці?
8. Яка цифра захована у хмарі термінів?
9. Скільки зображень пам’яток жертвам Голокосту вам потрібно було знайти?
10. Якого числа відзначають міжнародний день пам’яті жертвам Голокосту?

Складіть слово за отриманим кодом:

Список використаних джерел

1.                     Бубнов В.В. Суми у 1941-1943 роках: офіціоз та дійсність. Суми: Видавничо-виробниче підприємство «Мрія-1» ТОВ, 2010. 76 с.
2.                     Висоцький В. Музей єврейської общини. Глухівщина. 2003. 17 верес. С. 2.
3.                     Кабанчик І.Б. Історія скорботи та героїзму: Методичний посібник з історії Голокосту для вчителів загальноосвітніх шкіл. Дніпро: Центр «Ткума», Запоріжжя: Прем’єр, 2004. 96 с.
4.                     Моргунов Ф.Т. Сталінсько-гітлерівський геноцид українського народу: факти і наслідки. Полтава: Дивосвіт, 2007. 424 с.
5.                     Чисницький М.М., Зайцева Н.О. Музей історії євреїв Глухівщини. Конотопські читання. 2010. Випуск І. С. 162-167.
6.                     Яковенко Ф. Для пам’яті прийдешніх поколінь. Кролевецький вісник. 18 січня 2013. №3 (10162). С. 3.
7.                     https://learningapps.org/
8.                     https://padlet.com/ir4ik2612/9j2gpbyer0v1
9.                     https://sites.google.com/site/znatyschobpamiataty/home
10.                https://wordart.com/my-artwork