Методична розробка екологічної стежки "Моя маленька Батьківщина"

Про матеріал

Екологічна стежка «Моя Батьківщина» План створення екологічної стежки І. Підготовчий етап: • інструктаж; • ознайомлення з метою, завданнями роботи: • визначення основних зупинок на стежці: ІІ. Плануючий етап: • розподіл обов'язків між членами екологічної агідбригади «Зелена планета» на екостежці; ІІІ. Змістовно-пошуковий етап: • добір літератури; • опрацювання інформації; • творча робота над кожною зупинкою; • оформлення екологічної стежки; ІV. Узагальнюючий етап: • презентація екологічної стежки. Паспорт екологічної стежки Актуальність створення полягає в усвідомленні екологічної культури, яка є запорукою розвитку й збереження людини та суспільства в цілому, необхідним елементом відродження природно-ресурсного потенціалу Новосанжарської ОТГ та Полтавської області. Мета: привернути увагу до екологічної ситуації, стану навколишнього середовища; узагальнити та поглибити знання з біології, географії, екології, історії; запропонувати учням найпростішу методику проведення спостережень та дослідів у природі, сформувати вміння теоретичного обгрунтування зібраних матеріалів; навчити встановлювати причини погіршення стану довкілля та прогнозувати його наслідки; виховувати у дітей відповідальне ставлення до природи і свого здоров'я; мотивувати необхідність поведінкової діяльності щодо покращення стану навколишнього середовища. Рік створення стежки: 2025. Розташування: с. Кунцеве Полтавського району Полтавської області. Протяжність маршруту: 6 км. Стан стежки: задовільний. Кількість зупинок: 10. Проїзд: велосипедами, автобусом, автомобілями. Види природоохоронної роботи, які здійснюються на стежці: озеленення території гімназії, створення квітників та догляд за ними, підгодівля птахів взимку, виявлення рідкісних та лікарських рослин, озеленення та благоустрій населеного пункту, впорядкування біля пам'ятників та меморіалу Слави, розчищення джерел та криниць на околиці села, проведення екологічної пропаганди серед учнів гімназії, жителів села. Правила поведінки на екологічній стежці. Забороняється: відхилятися від маршруту, курити та смітити, голосно кричати, розпалювати вогнища, рвати квіти та пошкоджувати дерева. Дозволяється: проводити спостереження за явищами природи, фотографувати культурні та природні об'єкти, висаджувати квіти в квітниках, підгодовувати птахів, прибирати територію екологічної стежки від сміття, створювати інформаційні дошки поблизу об'єктів екостежки. Значення екологічної стежки: краєзнавче, природоохоронне, навчально-виховне, рекреаційне. Маршрут розроблений керівником екологічної стежки, учителем біології та географії Гудзь А. І., учасниками екологічного загону «Зелена планета». Зупинка 1. «Кунцівська гідроелектростанція» Кунцівська гідроелектростанція – початок екскурсії по екологічній стежці. ГЕС побудована на річці Ворскла, у липні 1953 року. Керівник будівництва і перший директор Василь Прокопович Личко. Вона стала первістком енергетики Новосанжарщини. Збудована за кошти ближніх колгоспів, постачала електроенергію в райцентр, Кунцеве, Судівку, Руденківку та інші населені пункти. До речі, електростанція тривалий час була законсервована, нині знову в експлуатації. Потужність невелика 4 МВт, середнє річне виробництво електроенергії 3 млн Квт/год. За типом руслово-греблева. Про цю подію писав наш земляк Борис Олійник. У кожного очі від щастя іскряться І пісня крилата зліта до небес Велике в нас свято: до ладу до праці Вже стала потужна Кунцівська ГЕС Гордитися нею нам дано по праву Приїхали гості з Шишак і Полтави, Щоб із нами співати, радіти. Спалахують лампи у клубах, у хатах, На вулицях сяють ясні ліхтарі… Яке ж бо життя в нас щасливе, багате І все воно краще, щодня і щорік. У 2007 році проведено реконструкцію та відновлено постійну роботу. Гарне місце для відпочинку та риболовлі. Зупинка 2. «Ворскла» Річка Ворскла бере початок у селі Велика Маячка Бєлгородської області. Це ліва притока Дніпра. Загальна довжина річки 455 км, по району 51,7 км. Вважається, що назва річки складається з тюрського кореня «ворск» з болгарським суфіксом «ла». За іншою версією назва «Ворскла» походить від скіфо-сарматських слів «вор» і «скол», що означає «біла вода». Існує легенда, що Ворсклі дав назву російський цар Петро I напередодні Полтавської битви: начебто, коли імператор спостерігав за переправою військ, з його підзорної труби випала і закотилася у річку лінза. Річка Ворскла бере початок у селі Велика Маячка Бєлгородської області. Це ліва притока Дніпра. Загальна довжина річки 455 км, по району 51,7 км. Ворскла – річка рівнинного типу з повільною течією. В межах села річка має асиметричну будову: правий берег – високий, лівий – пологий. Долина річки звивиста, не чітко виявлена. Заплава річки двобічна, в період весняної повені затоплюється шаром води до 1 метра. Живлення річки змішане. Замерзає на початку грудня, скресає в березні. Саме тут діти досліджують стан прибережних захисних смуг річки на території села. Для закріплення берегів, гімназисти висаджували вербові гілочки, гілочки білокорих берізок та інших рослин. Також прибрали прибережну територію від сміття. Зупинка 3. «Лелеченьки» Щовесни учні школи з нетерпінням чекають появи наших довгоногих пернатих друзів – білих лелек. Помостили гніздо лелеки на водонапірній башті. Дуже красива, любляча пара. Висиджують трьох-чотирьох лелеченят. Самка насиджує яйця, самець вправно забезпечує її обідами – жабами, рибою, п’явками. Цікаво спостерігати за життям лелек, особливо, коли з висоти визирають маленькі дзьобаті голівки пташенят. Школярі задоволені, що пернаті оселилися біля нашого навчального закладу. В Україні багато прикмет про погоду, пов'язаних із білим лелекою. Він приносить тепло і забирає його назад до вирію. - Рано бузько прилетів – буде тепле літо. - Лелека починає непокоїтися – на погану погоду. - Стоїть на одній нозі – значить треба чекати похолодання. - Якщо не відлітає далеко від гнізда, а тримається поблизу, – на негоду. Є й землеробські прикмети, пов'язані з бузьками. Наприклад: заклекотали лелеки в гнізді – час садити цибулю. На стрісі клунь часто клали старе колесо, щоб бузьки на ньому влаштували своє гніздо: вважалося, що це оберігає від пожеж. Зупинка 4. «Джерельце» Джерело – природний, самочинний сконцентрований вихід на земну поверхню підземних вод. Виникає під впливом земного тяжіння або гідростатичного тиску. Таке джерело існує і у нашій місцевості. Тому кожного року учні гімназії приходять очищати його від пливу господарської діяльності та роблять придатним для використання. Зупинка 5. «Рудні піски» Рудні піски – це геологічна, мінерало-петрографічна пам’ятка природи, розташована на південній околиці села Кунцеве, на правому березі р. Ворскла. Площа – 0,5 г. Під червоно-бурими та строкатими глинами потужністю 2,5 метри відслонюються породи полтавської серії: а) пісок сірий із вохристими плямами, кварцовий, дрібнозернистий, глинистий (1,3 метри); б) глина світло сіра, щільна, піщаниста з дендритами та бобовинами гідроксидів марганцю (2,0 метри); в) пісок кварцовий тонко, дрібно і середньозернистий, внизу з лінзоподібними прошарками сірої глини (5,5 метри); Піски полтавської серії містять цінні і рідкісні мінерали рутил і циркон. Зустрічається викопна фауна. Зупинка 6. «Пам'ять» В історії людства друга світова війна була найстрашнішою, найжорстокішою, Вона тривала шість років і затягла в свій вир 61 державу. Розгромивши країни Західної Європи, фашистська Німеччина у недільний день 22 червня 1941 року вчинила агресію проти СРСР. Почалася Велика Вітчизняна війна… З оголошенням мобілізації з села Кунцеве були мобілізовані молоді люди 1919-1924 років народження. Село перебувало в зоні контролю фашистських військ два роки. У 1943 році із села були призвані до лава Радянської Армії юнаки 1925, 1926 років народження, багато з них загинули під час форсування Дніпра в районі вище міста Кременчука. У 1996 році указом Президента України Л. Д. Кучми жительку села Кунцеве П’ятенко О. К. було нагороджено почесною грамотою українського уряду. Під час війни вона врятувала від загибелі молоду єврейську сім’ю, сказавши німцям, що то її діти. Проста українка здійснила справжній материнський подвиг. На ознаменування перемоги нашого народу у Великій Вітчизняній війні у селі Кунцеве, 22 червня 1961 року було відкрито монумент. До 30-річчя Перемоги, у 1975 році пам’ятник було перероблено. На меморіальних дошках викарбовано імена тих солдат і офіцерів різних національностей, що загинули, захищаючи Кунцеве. Третя реставрація пам’ятника була зроблена до 45-річчя Перемоги. 9 травня 1990 року односельці побачили, що на гранітних плитах обеліску, біля скульптури солдата-визволителя, були висічені імена усіх жителів, які загинули, захищаючи свободу Батьківщини. Ми постійно доглядаємо за пам'ятником, висаджуємо різноманітні квіти: тюльпани, півонії, чорнобривці, троянди, петунії. Зупинка 7. «Первоцвіт» Цікавою є екскурсія до зупинки «Первоцвіт», де багато різних ранньоквітучих рослин. Первоцвіти називають першою усмішкою весни. Саме вони, ніжні й тендітні, першими відчувають ще не зовсім теплі, але вже приємні промінчики весняного сонечка. Рослини квітнуть тоді, коли ще на деревах немає листя. Так сонячні промінчики безперешкодно потрапляють аж до самої землі, «не заплутуючись» у кроні дерев. Вони будять перші квіти, аби ті скоріше прокинулися. Найпершими з’являються шафран сітчастий, мати-й-мачуха, гусяча цибулька, зірочки жовті. Потім з'являються фіалка запашна, фіалка болотна, ряст, тюльпан дібровний. Більшість ранньоквітучих первоцвітів в Україні перебувають під загрозою зникнення і занесені до Червоної книги, що забороняє їх продаж та купівлю. Основні червонокнижні види включають: підсніжник білосніжний, білоцвітник весняний, шафран Гейфеля, зузулині черевички, сон-траву, нарцис-вузьколистий, черемшу та інші. Зривання цих рослин карається штрафами. Зупинка 8. «Галявина казок» На околиці села Балівка стоїть «Казкова галявина». Її було відкрито у 2009 році. Тут росте розмашистий дуб, обмотаний ланцюгом, коріння якого знаходиться на поверхні ґрунту. Місцеві діти та приїжджі гості полюбляють відвідувати це місце. Із захопленням вони можуть оглянути казкових мешканців: Кота, Сову, Бабу Ягу, Чорномора. І вірили, що ці казкові герої вночі оживають і приходять у їхні сни. Тут також можна побачити справжню нору, де жила лисиця з лисенятами, грізних жуків-оленів, занесених до Червоної книги, велетенських шершнів, що забирають бджолиний мед із дупла столітнього дуба. Зупинка 9. «Мазанка» Мазанківський загальнозоологічний заказник розташований між селами Куцева та Балівка. Обстежувався А. Подобайло, П. Романенко, В. Осадчим, О. Мізгарьовою. Площа – 191,7 га. Територія заказника – лучні ділянки із системою заплавних водойм р. Ворскла. Виявлено 14 видів ссавців, 144 види птахів, 4 види плазунів, 7 видів земноводних, 9 видів риб та 89 видів комах. Загальнопоширені види тварин – свиня дика, козуля, лисиця, заєць сірий. Рідкісні види птахів – деркач (включений до Міжнародної Червоної книги та Європейського Червоного списку), лебідь-шпигун, сиворакша – регіонально рідкісні види. Серед земноводних – кваша, жаба гостроморда. З плазунів – ящірка прудка. Комахи представлені рідкісними видами – махаон, поліксена, ведмедиця Гера, жук-олень. З рослин – сальвінія плаваюча, зозулиць болотний (занесені до Червоної книги України). Виявлено 5 видів лишайників, у тому числі еверія дубова – індикатор чистоти повітря. Зупинка 10. «Голубі озера» Серед мальовничих ландшафтів Полтавщини, в оточенні запашного соснового лісу, заховались унікальні водойми – Блакитні озера поблизу села Собківка. Їхні яскраво-бірюзові води ваблять туристів з усієї області й дарують справжнє відчуття спокою й єднання з природою. Ця локація вже стала однією з найпопулярніших серед тих, хто шукає локального відпочинку без міської метушні. Історія Блакитних озер починається з 1980 року, коли поблизу Собківки було відкрито піщаний кар’єр. Унаслідок поступового затоплення глибоких котлованів утворилися дві водойми, які з часом набули небесно-блакитного відтінку. Причину цього явища пов'язують із покладами блакитної глини на дні озер. У літню пору вода сягає температури до +20°C біля поверхні, та на глибині зберігає стабільну прохолоду – лише +7°C. Найбільше озеро простягається майже на кілометр у довжину, а його ширина варіюється від 100 до 300 метрів. Глибина місцями сягає 8–15 метрів. Рельєф місцевості створює неповторний пейзаж: білосніжний пісок, хвойні дерева, що проростають просто з дюн, і кришталево чиста вода, яка під кутом світла змінює колір від бірюзового до смарагдового.

Перегляд файлу

КУНЦІВСЬКА ГІМНАЗІЯ – ФІЛІЯ РУДЕНКІВСЬКОГО ЛІЦЕЮ

НОВОСАНЖАРСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

ПОЛТАВСЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Трава, Зеленый, Полоска, Природа, Завод

ЕКОЛОГІЧНА СТЕЖКА

«МОЯ МАЛЕНЬКА БАТЬКІВЩИНА»

Портфоліо вчителя початкової школи: Організація екологічної стежини

Екологічна стежка «Моя Батьківщина»

План створення екологічної стежки

І. Підготовчий етап:

інструктаж;
ознайомлення з метою, завданнями роботи:
визначення основних зупинок на стежці:

ІІ. Плануючий етап:

розподіл обов'язків між членами екологічної агідбригади «Зелена планета» на екостежці;

ІІІ. Змістовно-пошуковий етап:

добір літератури;
опрацювання інформації;
творча робота над кожною зупинкою;
оформлення екологічної стежки;

ІV. Узагальнюючий етап:

презентація екологічної стежки.

Паспорт екологічної стежки

Актуальність створення полягає в усвідомленні екологічної культури, яка є запорукою розвитку й збереження людини та суспільства в цілому, необхідним елементом відродження природно-ресурсного потенціалу Новосанжарської ОТГ та Полтавської області.

Мета: привернути увагу до екологічної ситуації, стану навколишнього середовища; узагальнити та поглибити знання з біології, географії, екології, історії; запропонувати учням найпростішу методику проведення спостережень та дослідів у природі, сформувати вміння теоретичного обгрунтування зібраних матеріалів; навчити встановлювати причини погіршення стану довкілля та прогнозувати його наслідки; виховувати у дітей відповідальне ставлення до природи і свого здоров'я; мотивувати необхідність поведінкової діяльності щодо покращення стану навколишнього середовища.

Рік створення стежки: 2025.

Розташування: с. Кунцеве Полтавського району Полтавської області.

Протяжність маршруту: 6 км.

Стан стежки: задовільний.

Кількість зупинок: 10.

Проїзд: велосипедами, автобусом, автомобілями.

Види природоохоронної роботи, які здійснюються на стежці: озеленення території гімназії, створення квітників та догляд за ними, підгодівля птахів взимку, виявлення рідкісних та лікарських рослин, озеленення та благоустрій населеного пункту, впорядкування біля пам'ятників та меморіалу Слави, розчищення джерел та криниць на околиці села, проведення екологічної пропаганди серед учнів гімназії, жителів села.

Правила поведінки на екологічній стежці.

Забороняється: відхилятися від маршруту, курити та смітити, голосно кричати, розпалювати вогнища, рвати квіти та пошкоджувати дерева.

Дозволяється: проводити спостереження за явищами природи, фотографувати культурні та природні об'єкти, висаджувати квіти в квітниках, підгодовувати птахів, прибирати територію екологічної стежки від сміття, створювати інформаційні дошки поблизу об'єктів екостежки.

Значення екологічної стежки: краєзнавче, природоохоронне, навчально-виховне, рекреаційне.

Маршрут розроблений керівником екологічної стежки, учителем біології та географії Гудзь А. І., учасниками екологічного загону «Зелена планета».

Зупинка 1. «Кунцівська гідроелектростанція»

Кунцівська гідроелектростанція – початок екскурсії по екологічній стежці. ГЕС побудована на річці Ворскла, у липні 1953 року. Керівник будівництва і перший директор Василь Прокопович Личко.

Вона стала первістком енергетики Новосанжарщини. Збудована за кошти ближніх колгоспів, постачала електроенергію в райцентр, Кунцеве, Судівку, Руденківку та інші населені пункти. До речі, електростанція тривалий час була законсервована, нині знову в експлуатації. Потужність невелика 4 МВт, середнє річне виробництво електроенергії 3 млн Квт/год. За типом руслово-греблева.

Про цю подію писав наш земляк Борис Олійник.

У кожного очі від щастя іскряться

І пісня крилата зліта до небес

Велике в нас свято: до ладу до праці

Вже стала потужна Кунцівська ГЕС

Гордитися нею нам дано по праву

Приїхали гості з Шишак і Полтави,

Щоб із нами співати, радіти.

Спалахують лампи у клубах, у хатах,

На вулицях сяють ясні ліхтарі…

Яке ж бо життя в нас щасливе, багате

І все воно краще, щодня і щорік.

У 2007 році проведено реконструкцію та відновлено постійну роботу. Гарне місце для відпочинку та риболовлі.

Зупинка 2. «Ворскла»

Річка Ворскла бере початок у селі Велика Маячка Бєлгородської області. Це ліва притока Дніпра. Загальна довжина річки 455 км, по району 51,7 км.

Вважається, що назва річки складається з тюрського кореня «ворск» з болгарським суфіксом «ла». За іншою версією назва «Ворскла» походить від

скіфо-сарматських слів «вор» і «скол», що означає «біла вода».

Існує легенда, що Ворсклі дав назву російський цар Петро I напередодні Полтавської битви: начебто, коли імператор спостерігав за переправою військ, з його підзорної труби випала і закотилася у річку лінза.

Ворскла – річка рівнинного типу з повільною течією. В межах села річка має асиметричну будову: правий берег – високий, лівий – пологий. Долина річки звивиста, не чітко виявлена. Заплава річки двобічна, в період весняної повені затоплюється шаром води до 1 метра. Живлення річки змішане. Замерзає на початку грудня, скресає в березні. Саме тут діти досліджують стан прибережних захисних смуг річки на території села. Для закріплення берегів, гімназисти висаджували вербові гілочки, гілочки білокорих берізок та інших рослин. Також прибрали прибережну територію від сміття.

Зупинка 3. «Лелеченьки»

Щовесни учні школи з нетерпінням чекають появи наших довгоногих пернатих друзів – білих лелек. Помостили гніздо лелеки на водонапірній башті. Дуже красива, любляча пара. Висиджують трьох-чотирьох лелеченят. Самка насиджує яйця, самець вправно забезпечує її обідами – жабами, рибою, п’явками. Цікаво спостерігати за життям лелек, особливо, коли з висоти визирають маленькі дзьобаті голівки пташенят. Школярі задоволені, що пернаті оселилися біля нашого навчального закладу.

В Україні багато прикмет про погоду, пов'язаних із білим лелекою. Він приносить тепло і забирає його назад до вирію.

Рано бузько прилетів – буде тепле літо.
Лелека починає непокоїтися – на погану погоду.
Стоїть на одній нозі – значить треба чекати похолодання.
Якщо не відлітає далеко від гнізда, а тримається поблизу, – на негоду.

Є й землеробські прикмети, пов'язані з бузьками. Наприклад: заклекотали лелеки в гнізді – час садити цибулю. На стрісі клунь часто клали старе колесо, щоб бузьки на ньому влаштували своє гніздо: вважалося, що це оберігає від пожеж.

$C:\Users\Користувач\Desktop\000_IMG_1900.jpg$

Зупинка 4. «Джерельце»

Джерело – природний, самочинний сконцентрований вихід на земну поверхню підземних вод. Виникає під впливом земного тяжіння або гідростатичного тиску. Таке джерело існує і у нашій місцевості. Тому кожного року учні гімназії приходять очищати його від пливу господарської діяльності та роблять придатним для використання.

Зупинка 5. «Рудні піски»

Рудні піски – це геологічна, мінерало-петрографічна пам’ятка природи, розташована на південній околиці села Кунцеве, на правому березі р. Ворскла. Площа – 0,5 г.

Під червоно-бурими та строкатими глинами потужністю 2,5 метри відслонюються породи полтавської серії:

а) пісок сірий із вохристими плямами, кварцовий, дрібнозернистий, глинистий (1,3 метри);

б) глина світло сіра, щільна, піщаниста з дендритами та бобовинами гідроксидів марганцю (2,0 метри);

в) пісок кварцовий тонко, дрібно і середньозернистий, внизу з лінзоподібними прошарками сірої глини (5,5 метри);

Піски полтавської серії містять цінні і рідкісні мінерали рутил і циркон. Зустрічається викопна фауна.

images

Зупинка 6. «Пам'ять»

В історії людства друга світова війна була найстрашнішою, найжорстокішою, Вона тривала шість років і затягла в свій вир 61 державу. Розгромивши країни Західної Європи, фашистська Німеччина у недільний день 22 червня 1941 року вчинила агресію проти СРСР. Почалася Велика Вітчизняна війна…

З оголошенням мобілізації з села Кунцеве були мобілізовані молоді люди 1919-1924 років народження. Село перебувало в зоні контролю фашистських військ два роки.

У 1943 році із села були призвані до лава Радянської Армії юнаки 1925, 1926 років народження, багато з них загинули під час форсування Дніпра в районі

вище міста Кременчука.

У 1996 році указом Президента України Л. Д. Кучми жительку села Кунцеве П’ятенко О. К. було нагороджено почесною грамотою українського уряду. Під час війни вона врятувала від загибелі молоду єврейську сім’ю, сказавши німцям, що то її діти. Проста українка здійснила справжній материнський подвиг.

На ознаменування перемоги нашого народу у Великій Вітчизняній війні у селі Кунцеве, 22 червня 1961 року було відкрито монумент. До 30-річчя Перемоги, у 1975 році пам’ятник було перероблено. На меморіальних дошках викарбовано імена тих солдат і офіцерів різних національностей, що загинули, захищаючи Кунцеве. Третя реставрація пам’ятника була зроблена до 45-річчя Перемоги. 9 травня 1990 року односельці побачили, що на гранітних плитах обеліску, біля скульптури солдата-визволителя, були висічені імена усіх жителів, які загинули, захищаючи свободу Батьківщини.

Ми постійно доглядаємо за пам'ятником, висаджуємо різноманітні квіти: тюльпани, півонії, чорнобривці, троянди, петунії.

Зупинка 7. «Первоцвіт»

Цікавою є екскурсія до зупинки «Первоцвіт», де багато різних ранньоквітучих рослин.

Первоцвіти називають першою усмішкою весни. Саме вони, ніжні й тендітні, першими відчувають ще не зовсім теплі, але вже приємні промінчики весняного сонечка. Рослини квітнуть тоді, коли ще на деревах немає листя. Так сонячні промінчики безперешкодно потрапляють аж до самої землі, «не заплутуючись» у кроні дерев. Вони будять перші квіти, аби ті скоріше прокинулися. Найпершими з’являються шафран сітчастий, мати-й-мачуха, гусяча цибулька, зірочки жовті. Потім з'являються фіалка запашна, фіалка болотна, ряст, тюльпан дібровний.

Більшість ранньоквітучих первоцвітів в Україні перебувають під загрозою зникнення і занесені до Червоної книги, що забороняє їх продаж та купівлю. Основні червонокнижні види включають: підсніжник білосніжний, білоцвітник весняний, шафран Гейфеля, зузулині черевички, сон-траву, нарцис-вузьколистий, черемшу та інші. Зривання цих рослин карається штрафами.

File:Tulipa sylvestris subsp. australis - Тюльпан дібровний 18(01). Остапова.jpg - Wikimedia Commons

Зупинка 8. «Галявина казок»

На околиці села Балівка стоїть «Казкова галявина». Її було відкрито у 2009 році. Тут росте розмашистий дуб, обмотаний ланцюгом, коріння якого знаходиться на поверхні ґрунту. Місцеві діти та приїжджі гості полюбляють відвідувати це місце. Із захопленням вони можуть оглянути казкових мешканців: Кота, Сову, Бабу Ягу, Чорномора. І вірили, що ці казкові герої вночі оживають і приходять у їхні сни.

Тут також можна побачити справжню нору, де жила лисиця з лисенятами, грізних жуків-оленів, занесених до Червоної книги, велетенських шершнів, що забирають бджолиний мед із дупла столітнього дуба.

Зупинка 9. «Мазанка»

Мазанківський загальнозоологічний заказник розташований між селами Куцева та Балівка. Обстежувався А. Подобайло, П. Романенко, В. Осадчим, О. Мізгарьовою. Площа – 191,7 га.

Територія заказника – лучні ділянки із системою заплавних водойм р. Ворскла. Виявлено 14 видів ссавців, 144 види птахів, 4 види плазунів, 7 видів

земноводних, 9 видів риб та 89 видів комах.

Загальнопоширені види тварин – свиня дика, козуля, лисиця, заєць сірий.

Рідкісні види птахів – деркач (включений до Міжнародної Червоної книги та Європейського Червоного списку), лебідь-шпигун, сиворакша – регіонально рідкісні види.

Серед земноводних – кваша, жаба гостроморда.

З плазунів – ящірка прудка.

Комахи представлені рідкісними видами – махаон, поліксена, ведмедиця Гера, жук-олень.

З рослин – сальвінія плаваюча, зозулиць болотний (занесені до Червоної книги України).

Виявлено 5 видів лишайників, у тому числі еверія дубова – індикатор чистоти повітря.

Зупинка 10. «Голубі озера»

Серед мальовничих ландшафтів Полтавщини, в оточенні запашного соснового лісу, заховались унікальні водойми – Блакитні озера поблизу села Собківка. Їхні яскраво-бірюзові води ваблять туристів з усієї області й дарують справжнє відчуття спокою й єднання з природою. Ця локація вже стала однією з найпопулярніших серед тих, хто шукає локального відпочинку без міської метушні. Історія Блакитних озер починається з 1980 року, коли поблизу Собківки було відкрито піщаний кар’єр. Унаслідок поступового затоплення глибоких котлованів утворилися дві водойми, які з часом набули небесно-блакитного відтінку. Причину цього явища пов'язують із покладами блакитної глини на дні озер. У літню пору вода сягає температури до +20°C біля поверхні, та на глибині зберігає стабільну прохолоду – лише +7°C. Найбільше озеро простягається майже на кілометр у довжину, а його ширина варіюється від 100 до 300 метрів. Глибина місцями сягає 8–15 метрів. Рельєф місцевості створює неповторний пейзаж: білосніжний пісок, хвойні дерева, що проростають просто з дюн, і кришталево чиста вода, яка під кутом світла змінює колір від бірюзового до смарагдового.

Блакитні озера у Полтавській області