Методична розробка "Характеристика внутрішнього світу літературного героя за допомогою поліграми"

Характеристика внутрішнього світу

літературного героя за допомогою поліграми

   

Автор: Стоянова Лариса Михайлівна - спеціаліст  вищої категорії, старший вчитель зарубіжної літератури Матроського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Ізмаїльської районної ради Одеської області

 

Анотація

    Авторський метод аналізу літературного героя  «поліграма» розвиває творчі здібності школярів, креативність, підвищує емоційний рівень сприймання героїв  художніх   творів, допомагає створити емоційну ігрову атмосферу. Використання запропонованих вправ удосконалюватиме вміння дітей розпізнавати власні емоції та розповідати про них іншим, сприятиме розвитку емпатії, однієї зі складових розвитку емоційного мислення школярів.

     Матеріали будуть корисними вчителям літератури, презентуючи цікавий досвід для самореалізації та саморозвитку учнів і вчителів.

 

 

ВСТУП

      Художні твори є могутнім фактором розвитку внутрiшнього світу людини. Основне завдання уроків літератури - формування у школярів вiдчyття прекрасного на основі взаємодiї iндивiдуальних уявлень дiтей та письменника про навкoлишнiй світ. У процесi педагогiчноi дiяльностi вчитель корегує уявлення учнів про світ під впливом художнього твору. Таким чином не тiльки формується естетичний смак, а й розвивається духовно-моральний потенцiал школярів.

Удосконалення уроків літератури – завжди актуальна проблема. Саме література виконує головну роль у формуванні світогляду, характеру й особистісних якостей, естетичних смаків дітей.

Вимоги сучасності до якості знань учнів, орієнтація навчального процесу на вироблення у молодої людини вміння на основі здобутих знань самостійно аналізувати процеси, явища в житті спонукають нас, учителів, шукати такі форми і методи роботи, які допомогли б будувати навчальний процес на основі активної пізнавальної діяльності школярів. Тому особливого значення у педагогічній діяльності надаю реалізації принципу активності учня на уроці.

Головним завданням учителів зарубіжної літератури є робота з художнім текстом, що передбачає дослідницьку діяльність (аналіз тексту, зіставлення творів художньої літератури і виявлення в них загальних і своєрідних рис); пошукову діяльність (самостійний пошук відповіді на проблемні питання, коментування художнього твору, встановлення асоціативних зв'язків з творами інших видів мистецтва); продуктивну творчу діяльність (усне словесне малювання, вигадування різних жанрів, виразне читання художніх текстів, інсценування твору, складання кіносценарію); рецептивну діяльність (читання і повноцінне сприйняття художнього тексту) [6].

      В статті представлено використання авторського методу аналізу літературного героя  «поліграма», який сприяє розвитку емоційного інтелекту, розвиває творчі здібності школярів, креативність, допомагає створити особливу атмосферу.

    Актуальність методу полягає в тому, що виникає гостра потреба розвитку потенціалу емоційного інтелекту людини задля її ефективної соціальної адаптації та успішної самореалізації, а також у тому, що емоційний інтелект є однією з головних складових у досягненні максимального успіху в житті.

    Практичне значення полягає в тому, що емоційно адаптовані люди можуть добре керувати своїми емоціями й розуміють почуття інших, тому мають переваги у всіх сферах, де важливо швидко розібратися в нестандартних ситуаціях. Необхідно враховувати, що емоційно значимі для дитини ситуації спонукають її до самовираження; емоції створюють «фундамент», на якому формуються  нові знання; емоційно забарвлені знання мотивують дитину до подальшого пізнання, вивчення, дослідження; освіта, яка задіює емоційну сферу людини, сприяє розвитку ціннісного ставлення до знань, до світу, до інших людей.

 

РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ШКОЛЯРІВ

    Усвідомлення учнями особливостей внутрішнього світу образів персонажів є одним з головних завдань на уроках літератури. Проте досягти цього можна різними шляхами. Найбільш легкий – безпосереднє осмислення образів людей на основі духовно-психологічних домінант, якими вони наділені. Такий вид роботи відбувається з 5 по 11 клас. В основній школі переважає психологічна та поведінкова характеристика, оскільки учням цієї вікової групи ще важко піднятися до художньо-естетичного осмислення літературного героя, до усвідомлення ідейно-концептуальних, філософських чи стильових завдань, покладених на нього. Старшокласники, хоч і здатні вести розмову на рівні естетичного та світоглядного сприйняття, однак теж віддають перевагу оцінці персонажа як носія людських якостей. Літературний герой стає психологічним зразком, що здобуває схвалення або заперечення з боку учнів.

     В навчальній програмі встановлено загальний набір знань і вмінь для формування у школярів. Учні мають знати: риси характеру персонажів із вивчених літературних творів та художні засоби їх утілення; епізоди, де їх зображено; поняття «характер» («внутрішній світ героя», «психологічний портрет»), «внутрішній конфлікт», «тип» тощо [6].

     Школярі повинні вміти здійснювати психологічну характеристику персонажів, а саме: осмислювати як окремі риси, так і сукупний набір внутрішніх якостей персонажів;  простежувати їх вираження в різних сюжетно-змістових точках тексту;  окреслювати основні засоби вираження; здійснювати усні повідомлення та письмові роботи, присвячені аналізу внутрішнього світу персонажа; створювати прості і складні, звичайні та цитатні плани психологічної характеристики героя; визначати художнє надзавдання та внутрішні суперечності персонажа; виявляти власне ставлення до образу; читати в ролях та засобами голосу відтворювати особливості характеру героя; інтелектуально та емоційно проникати у внутрішній світ персонажа, застосовуючи прийоми під назвою «інтерв’ювання» та «сповідь»; окреслювати роль психологічних властивостей у змалюванні літературного героя; узагальнювати духовну сутність персонажа, розмежовувати типове та індивідуальне в характері; осмислювати виховну функцію, яку може виконувати літературний герой [6].

Одне з важливих завдань вчителя-словесника — це навчання мові емоцій. Необхідно навчити учнів використовувати спеціальні мовні засоби для вираження почуттів: імен­ники, дієслова та багато прикметників.

     Для розвитку емоційної компетентності й керування емоціями дуже важливо вдосконалювати процеси сприйняття й емоційну оцінку дійсності. Основний спосіб розвитку емоційного інтелекту полягає у стимулюванні фантазії та уяви дитини, у використанні сюжетно-рольових ігор як головного засобу розвитку EQ. Лише вдумливе сприйняття тексту зможе пропустити події через серце, а це дасть можливість збагатитись духовно й емоційно, підготуватися до складних життєвих випробувань.

Психологічна характеристика стоїть на одному із перших місць у шкільному вивченні образів персонажів. Однак варто констатувати її певну обмеженість, оскільки на уроці здебільшого відбувається обговорення морально-етичних якостей літературних героїв, виділяються їх риси характеру, однак учасники діалогу майже не торкаються інших складових психіки.  Часто поза увагою залишаються важливі елементи, які визначають внутрішній портрет образу як індивідууму. Зокрема, структура особистості включає в себе такі рівні, як: когнітивна сфера, афективна сфера, світосприйняття, спрямованість особистості, досвід, характер (психотип), темперамент, рисунок тіла. У межах кожного рівня виділяють групи властивостей людини. Названі рівні структури особистості в процесі вивчення образів персонажів майже не враховуються. Для їх детального дослідження не вистачає часу, належної підготовленості вчителя-словесника та учнів.

   Авторський метод «поліграма» потребує використання емоційного інтелекту, вміння аналізувати емоції та відчувати емпатію.

    Поліграма – це неперервне синхронне відображення фізіологічних показників у графічному вигляді. В процесі дослідження фіксується загальний стан героя до зображуваних подій, потім реєструються зміни фізіологічних показників (емоційного стану) під впливом певних подій в його динаміці. Звертається також увага на зміну показників після закінчення основних впливів.

    Учитель та учні встановлюють психологічні властивості на основі текстуальних спостережень (від дослідження фактичного прояву – до констатації, яка риса змальована). Інший варіант: учасники навчального процесу називають внутрішні якості, властиві персонажу (це можна зробити уже на основі первинного прочитання художнього твору), на підставі цього дають йому морально-етичну оцінку, а далі досліджують, яким чином психологія героя виражена письменником.

    Школярі одержують завдання:

1. Визначити психологічну властивість персонажа або його емоційний стан на основі процитованого фрагменту художнього твору.

2. Підтвердити наявність означених учителем чи й самими учнями рис літературного образу цитатним матеріалом.

3. Виявити в окремому епізоді (а далі – в більшому художньому фрагменті (розділі, частині, яві, дії)) внутрішні властивості героя, які знайшли тут своє втілення, дослідити особливості їх словесного вираження. Завдання можуть звучати таким чином: знайдіть у літературному творі фрагменти, на підставі яких можна визначити певну(і) рису (риси) характеру персонажа. Обґрунтуйте свій вибір. Поясніть, яким чином вона (вони) зображені.

4. Визначити різні фрагменти художнього тексту, у яких одна й та ж риса персонажа знайшла своє втілення, дослідити її конкретні прояви в кожному епізоді, зіставити ці частини тексту, здійснити оцінку узагальнення.

 5. Установити всі засоби творення (портрет, інші позасюжетні елементи, дії та вчинки героя, його мову), за допомогою яких зображено одну й ту ж рису характеру, пояснити їх особливості та художню роль.

6. Окреслити в художньому творі весь спектр духовних якостей, дослідити їх конфігурацію та взаємодію у внутрішньому світі персонажа, узагальнити його психологічний портрет.

7. Назвати риси характеру літературного героя,  виділити серед них головні та другорядні, дослідити особливості їх зображення.

8. Простежити зміни емоційного стану героя (або свого власного) під впливом певних подій, дій, слів, представлених у художньому творі.

9. Знайти в тексті слова, якими автор передає почуття персонажа. 

     Подібні завдання можна практикувати уже в 5-6 класах.

     Порівняно з дитячою літературою, вивчення якої переважає в 5-6 класах, художні твори, включені до програм для 7-8, а тим більше для 9-11 класів, часто містять значно багатогранніші характери, у яких можна спостерігати цілий набір психологічних властивостей, хоча риса-домінанта в більшості випадків, звичайно ж, наявна. Проте необхідність здійснювати дослідження, ідучи за логікою: психологічна властивість – її наслідки у зовнішніх виявах героя, – так само залишається.

     Презентуючи розповідь-аналіз образу-персонажа, школярі (особливо 5-8 класів) можуть демонструвати хаотичність мислення, суб’єктивізм оцінок, фрагментарність знань, нездатність виділити в персонажі головні властивості. Вирішити цю проблему можна за допомогою завдань, які покликані надати роздумам дітей логічної послідовності, аргументованості і цілісності. Одним із них  є складання плану, у якому відображено внутрішні якості героя. Школярі називають психологічні властивості літературного героя, формулюють пункти плану, який стає основою для подальшої доповіді. Проте наявність плану ще не гарантує успішності самого виступу. Школярі повинні розібратися, де, коли і як герой проявляє у творі кожну з рис характеру, систематизувати художню інформацію, розміщену в різних частинах тексту. Щоб полегшити навчальну діяльність, можна пропонувати складання внутрішньої характеристики за розвитком сюжету чи зовнішньою композицією. Учні опрацьовують завершені сюжетні фрагменти або частини зовнішньої композиції, виділяють внутрішні властивості героя, виявлені в кожному із них, фіксують їх у відповідному плані, називаючи при цьому особливості розвитку дії та психологічної характеристики.

    Після того, як зафіксовано емоційний стан героя, будується графік (поліграму), на якому зображуємо позитивні емоції та почуття стрілочкою, спрямованою вгору, а негативні – стрілочою, спрямованою вниз, нейтральні – прямою лінією. Шкалу показників можна встановлювати довільно, в залежності від сюжету твору.

 

 ВИКОРИСТАННЯ ПОЛІГРАМИ

НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

     Перші спроби дітей у побудові поліграми (найкраще в 6-7 класах) повинні носити колективний характер. Міра корекції їхніх результатів із боку вчителя ще досить значна. Згодом це завдання можна давати для самостійного виконання.

     Так в 7 класі під час вивчення новели Герберта Уелса «Чарівна крамниця» разом з учнями проводжу дослідницьку роботу, в ході якої колективно складаємо порівняльну таблицю «Світ Джипа та його батька»

Світ  очима дитини	Світ очима батька
Дитина готова сприйняти диво. Іграшки, предмети оживають у її уяві. Таємничі ігри сприймає із захопленням.	Батько  реалістично дивиться на події,  речі, явища. Не розуміє фантазій сина. Намагається  побачити світ очима дитини.
Джип	Батько
Нестримна фантазія	Твердий реалізм
Вірить в дива	Хвилюється за сина
Відчуває безмежну та щиру радість	Відчуває тривогу та неспокій
Здійснюються мрії	Втілюються страшні сни та побоювання
Бачить незвичайні, живі іграшки	Помічає прості, зовсім непримітні іграшки

 

Після цього проводимо дослідницьку роботу, в ході якої за цитатою з твору визначаємо почуття героїв.

♦ Прослідкуйте зміну почуттів батька.

	Почуття	Цитата
1		«Але мені й на думку не спадало завернути туди»
2		«Багато разів мені випадало бачити цей фокус… але тут, у крамниці, я цього не чекав»
3		«Невдовзі я з невиразною тривогою і почуттям, дуже схожим на ревнощі, завважив, що Джип ухопив його за палець»
4		«Ця крамниця вже починала викликати в мене підозру й побоювання»
5		«Я обурено викинув її [кульку] на бруківку»
6		«Але нічого чарівного в них [солдатиках] я так і не помітив...»

 

♦ Як змінюється стан хлопчика Джипа?

1		«Джип уважно роздивився свою кульку, потім дві ті, що лежали на прилавку, і зрештою підвів запитливий погляд на продавця...»
2		«Це була чарівна крамниця, і тому Джип не поспішав відразу до прилавка, як бувало...»
3		«Хлопчик говорив дуже мало, але очі його були красномовні. Красномовні були і його руки, що тримали біля грудей покупки»
4		«Джип стояв невимовно схвильований»
5		«— Тату, а мені ця крамниця подобається!» «Він не був наляканий, не був розгублений; його просто страшенно тішило те, як минув день»

 

 Складаємо порівняльну таблицю внутрішнього стану дорослого та хлопчика під час огляду виставки.

Зміна почуттів батька	Зміна стану сина
1. Байдужість. 2. Здивування.   3.  Тривога. 4.  Підозра й побоювання. 5. Обурення. 6. Нерозуміння.	1. Цікавість. 2. Подив. 3. Захоплення. 4. Схвильованість. 5. Радість.

 

Будуємо поліграму «Почуття батька та Джипа» (робота біля дошки).

 

Робимо висновок

Світ очима батька                           

Уеллс показав нам, що батько Джипа  був готовий повірити в чудеса, але тверезість розуму, а потім ревнощі й тривога за хлопчика знищили те чарівництво, яке, начебто, вже з'явилось в ньому. Батько не вірить в чарівництво і чекає, коли хазяїн крамниці прийде отримати рахунок за подарунки.

Світ очима дитини                                      

Маленькому Джипу підвладні предмети, він з дитячою серйозністю управляє ними. Від захоплення він забув про існування реального світу, де є батько. Хлопчик включається в цю гру, не дивуючись і не лякаючись. Покинувши чарівну крамницю, він не злякався і не засмутився, а сприйняв чари як щось природне і був задоволений цим днем.

      У творі показано зміну почуттів батька – людини прагматичної (його цікавить лише ціна), далекої від світу мрії і фантазії, в якому живе його син. Водночас автор зображає стан хлопчика, відкритого для див. Не випадково навіть у звичайнісіньких солдатиках він бачить чарівних.

 

  Під час вивчення байок І.А.Крилова пропоную учням 6 класу зробити

аналіз мови героїв.

• Проаналізуйте, як висловлюються Вовк і Ягня. На що вказу­ють особливості їхнього мовлення? 

Завдання учням (1група): виписати слова, які використовує Вовк, звертаючись до Ягняти.  Прослідкувати за інтонацією. (Про нахабство Вовка свідчать слова, з якими він звертається до Ягняти («нахаба», «негідник», «гоноровисте», «щеня»), його гнівний крик, який передається окличними реченнями, погрози).

Завдання учням (2 група): виписати слова, які використовує Ягня, звертаючись до Вовка. Прослідкувати за інтонацією.

(Про беззахисність Ягняти говорять його обережні відповіді, в яких відчувається страх перед Вовком – «пресвітлий Вовк» , «Світлість».) 

Далі пропонуємо відповісти на запитання:

-  Чи вдалося Вовкові досягти своєї мети? Чому?

-  За що Вовк з'їв Ягня? Яка справжня причина? Зачитайте.

-  В чому полягає мораль байки? (Осуд насильства, треба бути справедливим) Зачитайте.

-  Зверніть увагу на будову байки. У якій частині знаходиться мораль?

-  Розкрийте алегорію в байці.

 Складання поліграми поведінки героїв байки І.А.Крилова «Вовк та Ягня»

Установіть послідовність подій. Запишіть цифри відповідно до реплік.

Назвіть, які емоції переживають герої в кожному випадку.

            “Як, нахабо, смієш ти мутити

             Потік цей прохолодний мій...

             Зірву я голову тобі!” / гнів, презирство

 

                        “ Так це брехня моя? Негіднику!”/лють

                   

                     “Ти винне тим уже, що хочу я, бач, їсти”/злість

 

 

                         “ ... поблизу тих місць голодний Вовк бродив.”/роздратування

 

                         ”Та розквитаюсь я за всі ваші гріхи!”/роздратування

 

   Намалюйте криву, яка відображає зміну внутрішнього стану Вовка

“Напитися у спеку до струмка Ягня зайшло“ /інтерес

 ʻʻТа згляньтеся, нема мені ще й року зроду...”  /надія

                         “Якщо пресвітлий Вовк дозволить..”/ невпевненість,боягузтво

                     

                       “Ах, чим же винен я?”/тривога, страх, беззахисність

                       «Не маю я братів» /рішучість

Намалюйте криву, яка відображає зміну внутрішнього стану Ягня

Ягня

 

 

 

 

 

 

 

Робимо висновок.

Існує думка, що в цій байці алегорично показано безправність простої людини перед тими, хто має владу та гроші. Стає зрозумілим, що завжди виграє той, хто сильніше (фізично або матеріально), а не той, на чийому боці справедливість. Вовк поводить себе грубо, усвідомлюючи свою повну безкарність. Адже часто тим, хто має більше влади та грошей, навіть не потрібно нічого пояснювати, виправдовуватися. І.А. Крилов розуміє, як складно зупинити тих «вовків» суспільства, на боці яких є вигідне положення. Така мораль байки.

За допомогою поліграми можна провести паралелі між станом природи і внутрішнім станом головного героя твору. Це яскраво представлено в розробці уроку зарубіжної літератури в 6 класі на тему:

«Джек Лондон «Жага до життя». Описи природи та їх роль у тексті. Значення назви оповідання»

Мета: розвивати вміння визначити роль і функції описів природи в оповіданні; провести паралелі між станом природи і внутрішнім станом головного героя твору; з’ясувати значення назви оповідання; розвивати в учнів емоційний інтелект, креативне мислення, зв'язне мовлення, творчу уяву, навички аналізу художнього тексту; виховувати гуманізм, зацікавлення творчою спадщиною письменника.

Обладнання: портрет письменника Дж. Лондона,ілюстрації до оповідання «Жага до життя» (виконані учнями); репродукції картин-пейзажів Аляски Роквела Кента; музика П.І.Чайковського «Осіння пісня»; фільм «Слідами Джека Лондона», карта Північної Америки;  таблиця «Герой і природа».

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І.Організаційний етап

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя

    Часто учні сприймають літературу просто як один із навчальних предметів, мало пов'язаних із повсякденним життям. Насправді, світова література дає нам багато життєвих прикладів поведінки людей у різних ситуаціях.

     Вже декілька уроків ми працюємо над великою темою: «Людина в життєвих випробуваннях». Ми познайомилися з творами, герої яких потрапили в екстремальні ситуації та змогли подолати їх.

     Пригадайте!

     Спочатку це був чоловік, який пройшов випробування самотністю на безлюдному острові та зумів завдяки працелюбності і наполегливості залишитися людиною.   Потім це були люди, які після аварії корабля опинилися на узбережжі Африки, яких ввели в оману, які подолали труднощі та перемогли.  А у п’ятому класі ми познайомилися з двома хлопчиками, які екстремальні ситуації створювали самі: то вночі на кладовище підуть, то в печері заблукають…

    І сьогодні знову нас чекає бій: людина – небезпека.

    Як поводиться людина в екстремальних обставинах? В таких, коли життя починає згасати, сили покидають, свідомість втрачається… Що тоді  робити? На що сподіватися? Як вижити?

    На ці питання ми зможемо дати відповіді, розглянувши оповідання

Дж. Лондона «Любов до життя».

Сьогодні на уроці ми визначимо роль і функції описів природи в оповіданні; проведемо паралелі між станом природи і внутрішнім станом головного героя твору; з’ясуємо значення назви оповідання.

ІІІ. Актуалізація опорних знань, перевірка домашнього завдання

1. Евристична бесіда  

- Які враження справив на вас твір, прочитаний вдома?

- Від чийого імені йде розповідь?

- За яких обставин ми зустрічаємо Білла та його супутника на початку твору?

- Що спричинило перебіг подій?

- Хто знаходиться в центрі оповідання?

•         Чому головний герой безіменний?

- Поясніть, користуючись схемою, з якими образами взаємодіє герой?

- Яку взаємодію образів ми будемо розглядати сьогодні на уроці?

1. Робота з висловлюваннями відомих людей (афоризмами).

 Завдання: прочитати висловлювання, поміркувати й дати відповідь, кого з героїв оповідання «Жага до життя» воно стосується.

 

ІV.Вивчення нового матеріалу.

1. Повідомлення учня-географа (випереджальне домашнє завдання).

Учитель. Коли ви читали оповідання, то, мабуть, звернули увагу, що автор використовує у творі географічні назви. Де ж відбуваються події оповідання? Про це підготував повідомлення учень-географ.

2. Теорія літератури

• Згадайте, що таке пейзаж.
• Для чого автор вводить у художній твір  опис природи?
• Яка роль пейзажу у художньому творі?

• Допомагає представити місце і час дії, умови, в яких розвивається дія.
• Допомагає зрозуміти стан героя, його почуття, настрій.
• Містить авторську оцінку того що відбувається.

Слово вчителя. В оповіданні Дж.Лондона є багато описів картин природи Аляски.

• Який термін має значення «опис природи»?

Запис у зошит:   Пейзаж (фр. країна, місцевість) – зображення природи в різних видах мистецтва (література, живопис, музика, фотографія, декоративно-ужиткове мистецтво).   Пейзаж у літературі  –  опис природи в художньому творі.

3. Повідомлення учня-мистецтвознавця (випереджальне домашнє завдання).

Слово вчителя. Природа Аляски захоплювала не тільки письменників, а й художників. Учень-мистецтвознавець підготував повідомлення про митця, якого Аляска надихнула на створення художніх картин.

Учень. Американський художник Роквелл Кент подорожував Аляскою і Гренландією. Він ма­лював гористі пейзажі, річки й озера.

Його твори витримані у гамі вохристо-зеленкуватих, золотисто-синюватих тонів із пля­мами червонуватих барв. Перевага холодних кольорів (різних відтінків синього, дивовижні поєднання синьо-зеленого та яскравість білого) чудово передавали стриманість, величну суворість та незайману чистоту цього краю, заселеного сильними й мужніми людьми. 

Яка картина найбільше відповідає пейзажу, створеному Джеком Лондоном?

Прокоментувати власну ілюстрацію, зачитати рядки з оповідання до неї.

4. Мистецьке спостереження

 Уважно послухайте музику П.І.Чайковського «Осіння пісня»

 Бесіда по прослуханому

•                   Які відчуття чи асоціації викликає у вас ця музика?

           (чарує, заворожує, шепче, розповідає, тече, заспокоює…)

•                   Які кольори переважали на картинах?

Який музичний інструмент звучав? (фортепіано)

•                   Який настрій у вас викликала музика? Чому?  (радість і смуток)
•                   За допомогою яких видів мистецтва ви повернулися в осінь?   (Музики, фотографії)

5. Підготовча робота до сприймання твору.

• Скажіть, де відбуваються події, описані в оповіданні Джека Лондона «Жага до життя»?
• Що вам відомо про клімат південно-західної частини Канади з твору?
• Щоб краще ви собі уявили територію, клімат, рослинний і тваринний світ північно-західної частини Канади, перегляньте фільм.

Перегляд фільму «Слідами Джека Лондона»

(На фоні фільму розповідь вчителя)

•                   Північно-західна частина Канади належить до Субполярного  клімату.  Тут затяжні і вкрай холодні зими. Літо коротке і прохолодне із середніми місячними температурами, що рідко перевищують +10° С. Влітку сонце світить від 20 до 24 годин на добу, холодною зимою воно світить 2-3 години вдень або не з’являється зовсім. До деякої міри довгі дні компенсують нетривалість літа, однак на більшій частині території одержуваного тепла недостатньо для повного відтавання ґрунтів. Постійно мерзлий ґрунт, який називається багаторічною мерзлотою, стримує ріст рослин і фільтрацію поталих вод у ґрунт. Тому влітку плоскі ділянки виявляються заболоченими. На узбережжі зимові температури трохи вищі, а літні – трохи нижчі, ніж у внутрішніх районах материка. Улітку, коли вологе повітря знаходиться над холодною водою або морським льодом, на арктичних узбережжях часто виникають тумани.   Більша   частина опадів випадає у виді дощу або снігу влітку при проходженні циклонів. На узбережжя основна маса опадів може бути принесена зимовими циклонами. 

          В Пн-Зх частині Канади водяться північний олень, тундровий вовк, заєць-біляк, білий ведмідь, песець, в лісах – ведмідь, вовк, лисиця, рись, білка, заєць, куниця, бобер, лось, олень. На озерах та арктичних островах мешкають мільйони перелітних птахів. Прибережні води багаті на рибу.   Канада може похвалитися природними багатствами, які представляють більшу частину таблиці Менделєєва: кольорові, рідкоземельні та благородні метали, уран, залізна руда, нафта, природний газ, вугілля, азбест, поташ, калійні солі кам’яного вугілля, золота, срібла та кольорових і благородних металів.

• Які   географічні назви ви запам’ятали, прочитавши твір?
• Якого місяця золотошукачі поверталися додому? (Кінець липня – початок серпня)
• Тобто літо в нашому розумінні. А якою була погода? (Погода була нашої пізньої осені)
• Яка  ж природа оточувала нашого героя?

(Невесела картина. З усіх боків, аж до обрію, одноманітна пустеля, пагорби всі пологі й низькі. Ані  деревця, ані кущика, ні травинки — нічого, крім безкрайньої страшної пустки; і в його очах нараз проблиснув страх).

• Куди тримав шлях герой?

(Він знав, що незабаром дістанеться до берега озерця, порослого усохлими ялинами й соснами, низенькими й миршавими…«Країна патичків». В озерце впадає струмок, вода в ньому некаламутна. Струмок поріс рогозом — він добре це пам'ятав, — але на берегах немає жодної деревини; він піде понад струмком аж до джерела на горбі, що править за вододіл. По той бік горба починається інший струмок, що тече на захід. Він ітиме за водою до річки Діз. Там під перевернутим каное, що привалене каміняччям, їхня схованка. Він знайде там набої для своєї рушниці, гачки й ліски, невеличку рибальську сітку — одне слово, все начиння, щоб добувати собі харчі).

6. Текстуальний аналіз твору. Перевірка плану до твору, складеного учнями вдома. Занесення основних подій твору до таблиці

• Знайдіть і  зачитайте описи природи,  які « побачив» герой.
• Який колір переважає в пейзажах оповідання? Чому?

   (Сірий: « сіре море на моху», « сірі скелі», « на небі ні сонця, і навіть проблиску сонця». «Сонця не було. Земля і небо стали ще сіріші, аж темні.»  Сірий колір найбільше відповідає настрою героя.)

• А хто пам’ятає, чи з’явилося сонце і коли з’явилося

7.  Робота з таблицею «Герой і природа». Пошукова робота

      Робота в групах (кожна група шукає опис природи, який відповідає стану героя на різних етапах розвиткуу сюжету та вносить його до таблиці)

Частина «Стан героя» заповнюється колективно: в ній  визначені почуття героя й епізод, до якого потрібно звернутися, щоб знайти відповідний опис природи.

Запитання до учнів:

• Коли герой відчував біль, відчай і страх, був зраджений другом, яка природа його оточувала?
• Коли герой втратив орієнтири і був розгубленим, якою була природа?
• Коли герой думав тільки про їжу і був у відчаї, що відбувалося з природою?
• Коли зникає почуття голоду і з’являється ясність у думках, які зміни стаються в природі?
• Яке природнє явище дає про себе знати, коли герой переходить у напівсвідоме існування?
• Яка погода встановлюється, коли герой бачить корабель і тримає шлях до нього?

ГЕРОЙ І ПРИРОДА
Подія, стан героя	Стан природи
Зрада друга (страх)	«Побіля обрію дотлівало сонце, ледве проглядаючи крізь запону туману й мли, що налягали на землю без чітких обрисів, наче гуща.» «Він знову озирнув те коло світу, в якому залишився. Невесела картина. З усіх боків, аж до обрію, одноманітна пустеля, пагорби всі пологі й низькі. Ані деревця, ані кущика, ні травинки — нічого, крім безкрайньої страшної пустки; і в його очах нараз проблиснув страх.»
Втратив орієнтири, заблукав  (розгубленість); втеча риби в шпарину, лиса з куріпкою (безсилля)	«Сонце зійшло на північному сході — принаймні там розвидніло, бо сонце ховалося за товщею сизих хмар». «Він видерся на пагорок і розглянувся довкола. Ніде ані деревця, ні кущика — саме тільки сіре море моху, серед якого розкидано сірі скелі, сірі озерця та сірі струмки. Небо теж було сіре. А на небі ні сонця, ні навіть проблиску сонця. Він не знав, де північ, і забув, якою дорогою прийшов сюди минулого вечора.» «Спершу він плакав тихенько, далі вголос, і його ридання розлягалися над байдужою пустелею довкола.»
Думки тільки про їжу (відчай)	«На ранок він змерз і прокинувся зовсім хворий. Сонця не було. Земля й небо стали ще сіріші, аж темні. Віяв холодний вітер, і перший сніг побілив вершки горбів. Поки він розпалив вогонь і нагрів води, повітря сповнилось білою гущею. Почав падати мокрий лапатий сніг. Попервах він танув, ледве торкаючись землі, але дедалі снігопад густішав, і зрештою сніг укрив землю суцільним завоєм, погасив вогнище й замочив запас моху. Це вже був знак, що треба брати клумак на плечі і плентатися далі, він і сам не знав куди.» «Цієї ночі у нього не було ні багаття, ні окропу, він заповз під свої укривала й заснув неспокійним голодним сном. Сніг перейшов у холодний дощ».
Думки про подальший шлях (надія)	«Настав день — сірий, без сонця. Дощ ущух. Голод уже йому не дошкуляв.» «Від дощу сніг розтанув, біліли тільки верхівки горбів. Визирнуло сонце, тепер він зміг орієнтуватися і побачив, що загубив дорогу.»
Погоня за куріпкою, зустріч з ведмедем, вовками (напівсвідоме існування)	«День видався туманний, і того ж таки дня в ньому знову прокинувся голод.» Настали жаскі дні зі снігом та дощем. Він уже не зважав на час, коли спинявся на ночівлю і коли вирушав у дорогу. Ішов він як удень, так і вночі. Відпочивав там, де падав, і насилу плентався вперед, коли в ньому знов спалахувало притьмяніле життя. Своєю волею він уже не боровся. Це просто життя в ньому не хотіло вмерти й гнало його вперед. Він не страждав. Нерви його притупіли, заніміли, уява сповнилась моторошними видивами й солодкими мріями.»
Побачив корабель (подив, віра в порятунок)	«Він прийшов до тями, лежачи горілиць на кам'яному виступі. Гріло яскраве сонце. Десь удалині мекали оленята. З пам'яті виникали неясні спогади про дощ, вітер і сніг, але як довго стояла негода — два дні чи два тижні, — він не знав. Якусь часину він лежав нерухомо, сонце пестило його ніжними променями й напоювало теплом змучене тіло. Гарний день, подумав він. Може, пощастить визначити, де північ, а де південь. З болісним зусиллям він перевернувся на бік. Унизу повільно текла широка річка. На свій подив, він бачив її уперше. Він поволі стежив за її течією, дивився, як вона звивається між похмурими, голими горбами, ще похмурішими, голішими й нижчими за всі ті горби, що досі він бачив. Поволі, байдуже, без усякого хвилювання, з абиякою цікавістю супроводив він поглядом дивну річку аж до обрію і побачив, що вона вливається в осяйне, блискотливе море. Але й те не схвилювало його. Дивна річ, подумав він, чи то мариться, чи це міраж — мабуть, це таки марення, витвір хворої уяви. Ще дужче він упевнився в цьому, побачивши корабель на якорі серед блискотливого моря. Він заплющив очі на хвильку і розплющив їх знову. Дивно, що видиво не щезало. А проте й не дивно. Він знав, що в серці цього пустельного краю немає ні моря, ні кораблів…» «Зійшло яскраве сонце, і весь ранок він шкандибав, зашпортуючись і падаючи, до корабля, що виднів на іскристому морі. Погода стояла чудова — в північних широтах настало коротке бабине літо. Воно могло тривати тиждень, а могло скінчитись і завтра або позавтра.» «Тривало бабине літо».

 

8. Побудова поліграми, яка відображає внутрішній стан головного героя

 

 

 

 

 

Запитання до учнів:

• Чи відповідають виписані вами описи природи стану героя?
• Ми з вами говорили, що під час зображення образів героя і Білла, автор використав антитезу. Який художній прийом використав Дж. Лондон, щоб показати стан природи і стан головного героя? (Паралелізм).

Висновок: настрій героя відповідає пейзажу

сірий колір – йому сумно, страшно; повна невідомість - ось що чекає героя;

сірий колір ще більше згустився – настрій став зовсім безрадісним, надії на порятунок немає;

з'явилося сонце, з’явилися кольори – значить, з'явилася надія на порятунок.

Пейзаж виконує роль емоційного тла у творі, підкреслює настрій головного героя, допомагає краще зрозуміти внутрішній стан, почуття героя.

Лінгвістичний коментар

Зверніть увагу, що автор не використовує звичайних прикметників(білий, чорний), а темна картина вимальовується за допомогою засобів художньої виразності: «дотлівало сонце, проглядаючи крізь туман», «туман і мла налягли на землю наче гуща».  Це приклад чарівної сили літератури. Читаючи твір, в уяві ми малюємо картини і образи.

V. Узагальнення і систематизація нових знань

1. Складання асоціативних кущів до слів «Любов»,  «Жага», «Життя»

Підбір синонімів до цих слів.  Жага – спрага, любов – кохання.

Словникова робота

 Жага – бажання, жадання, темперамент, запальність, пристрасність.

 Любов – захоплення, вподоба, відданість, пристрасть, інтерес.

• Мовою оригіналу воно звучить «Love of Life».

• Яке слово має відношення і до фізичного, і до душевного стану людини, а яке так і залишається тільки душевним? Що є відчуттям, а що є почуттям?
• Яка з цих назв здається вам точнішою до змісту оповідання?

2.    Визначення теми та ідеї оповідання.

       Тема – це оповідання про мужність і стійкість, про зраду, про виклик смерті, про протиборство людини й природи.

        Головна думка – перемога людини над собою, над смертю, над життєвими обставинами, збереження людської гідності.

VІ. Підсумок уроку

1. Декламація авторської поезії.

Про свої міркування над твором розповість автор поезії (Артем Громак «Життя прожить – не поле перейти…»).

Життя прожить – не поле перейти,

Говорить так народна мудрість.

Життям живем і я, і ти,

Цінуєм благородність, чуйність.

Життя, як пісня, що не віддзвенить,

Своїм життям потрібно дорожить,

І друзів у біді не залишати,

А навпаки ‒ завжди допомагати.

Бо ти людина, ти не звір, не птах,

Ніхто про тебе так не скаже: «Ах!»

Повинен заслужити вчинком ти

Любов, повагу, визнання в житті!

2. Складання схеми «Коло Вена»

• Яким виявився в екстремальній ситуації Білл, яким безіменний герой, що їх обʼєднувало?
• Назвіть риси характеру, які допомогли герою вижити, доведіть свою думку, наведіть приклади з тексту.

3. Рефлексія.

- Чи вразило вас оповідання «Жага до життя», чим саме?

- Які висновки ви зробили для себе, коли прочитали твір Дж.Лондона?

4. Слово вчителя

       Треба любити життя. Але пам’ятати , що іноді воно пропонує важкі, екстремальні ситуації. Саме тоді потрібно бути гідним людини та встояти. На жаль, такі ситуації бувають не тільки в книжках, вони трапляються і в нашому повсякденному житті. Люди поводяться по-різному: хтось опускає руки, вважаючи, що життя закінчилося, а хтось знаходить сили і продовжує жити, вражаючи оточуючих своєю силою волі та бажанням жити.

       Сьогодні ми переконалися ще раз у тому, що література – це, і справді, підручник життя, в якому зібраний досвід людства. 

      Але тільки читати хороші книжки, вболівати за героїв та радіти їхнім перемогам — замало для підготовки до реального життя, до подолання можливих екстремальних ситуацій. Необхідно загартовуватися фізично, мати багато різноманітних практичних навичок, ґрунтовні знання з різних галузей наук, і не лише тих, які вивчаються в школі.

     То ж бажаю вам вирости сильними й здоровими і не зазнавати екстремальних ситуацій, а тільки читати про них у книжках.

VІІ. Домашнє завдання

Написати творчу роботу “Перемагають лише сильні” або зробити пам’ятку «Як вижити в екстремальній ситуації» (за бажанням); опрацювати с.136-137;

скласти 5-10 запитань про Володимира Короленка.

 

 

ВИСНОВКИ

     Література чи не єдиний шкільний предмет, який торкається почуттів учнів, які на уроках  не тільки знайомляться з життям, а проживають його  разом з героями, збагачуючи свій емоційний багаж. Тому уроки зарубіжної літератури – найважливіший засіб розвитку емоційного інтелекту, своєрідна профілактика виявів агресії, дефіциту любові та милосердя. Це уроки, на яких  вчитель має вразити учнів, показати справжнє диво, що захопить дитину та торкнеться її душі.

     Отже, урок літератури має стати сьогодні гнучким, яскравим, емоційним, наочним, креативним. Тільки за таких умов можна сподіватися на відгук  в душі учнів.

     Уроки літератури допомагають учневі осмислити самого себе, вони сприяють формуванню способу мислення та дій людини, що знає суспільство та розуміє інших людей, уміє жити в сучасному світі з його різноманіттям культур та способів життя, долає власний егоїзм і усвідомлює наслідки своєї діяльності.
     Художній твір звернений до свідомості іншої людини, і щоб він досягнув мети, необхідно спиратися на невеликий, але власний досвід дитини, допомогти їй співпереживати, співчувати, проживати життя літературного героя, ставити себе на його місце та розв’язувати проблеми твору.

    Регулярне використання під час уроків методів і прийомів для розвитку емоційного мислення школярів за невеликий проміжок часу показало, що в учнів підвищився інтерес до предмету, зросла активність під час уроку, діти із задоволенням виконують традиційні та творчі завдання.

     Розвиток емоційного інтелекту допоможе з кожного сьогоднішнього школяра виховати не лідера-егоїста, а особистість, яка здатна об'єднувати навколо себе інших завдяки своїм людським якостям.

    Працюючи над обраною темою, переконалася, що розвиток емоційного інтелекту сприяє формуванню емоційно-ціннісного ставлення учнів до себе, інших людей, навколишньої дійсності; дає можливість висловлювати індивідуальне ставлення до речей та подій, спираючись на емоційну сферу;  навчає творчо підходити до розв’язання проблем; підвищує мотивацію до навчання;  посилює активність учня на уроці;  сприяє зростанню якості знань із зарубіжної літератури.

Розвиток емоційного інтелекту в поєднанні з освітніми технологіями на  уроках словесності – інструмент для формування емоційно-ціннісного ставлення учнів до себе, інших людей, навколишньої дійсності,  розвитку інтелектуально-психологічного потенціалу дитини. Він є важливим чинником, що забезпечує успішну самореалізацію людини. Пристосовуючись до нових запитів суспільства, проблема поєднання емоцій та інтелекту отримала нове дихання. Сучасна парадигма освіти вимагає віднайти розумний баланс між мисленням та емоціями.

      Психологи стверджують, що знання, отримані без радості або з гнівом, не можна вважати засвоєними. Досвід показує, що учень краще сприймає, засвоює і запам’ятовує навчальний матеріал, коли вчитель може доторкнутися до його емоцій, душі, коли навіть звичайний робочий урок буде наповнений позитивними почуттями.

     Вважаю, що емоційний інтелект – одна з головних складових у досягненні максимального успіху в житті.

     Використання запропонованих вправ удосконалюватиме вміння дітей розпізнавати власні емоції та розповідати про них іншим, сприятиме розвитку емпатії, однієї зі складових розвитку емоційного мислення школярів.

     Матеріали будуть корисними вчителям літератури, презентуючи цікавий досвід для самореалізації та саморозвитку учнів і вчителів.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андреева И.Н. Эмоциональный интеллект: исследования феномена / И.Н. Андреева // Вопросы психологии. – 2006. – № 3. – С.78-86.

2. Богосвятська А.І. Емоційний інтелект і уроки світової літератури // Зарубіжна література в школах України. – 2012. – № 11. – С. 22 – 27.

3. Гарскова Г.Г. Введение понятия "эмоциональный интеллект" в психологическую теорию / Г.Г. Гарскова // Тезисы науч.-практ. конф. "Ананьевские чтения". – СПб . : Изд-во СПб. ун-та, 1999. – С. 26.

4. Гоулман, Д. Эмоциональный интеллект. – М.: АСТ; АСТ Москва; Хранитель, 2008.-С.10-443.

5.  Кириленко Т.С. Психологія: емоційна сфера особистості. – К.:Либідь, 2007.-С.180-181.

6.  Ковбасенко Ю. Про перспективні напрями розвитку літературної освіти в   Україні та шляхи підвищення її ефективності/ Ю.Ковбасенко //Зарубіжна література в навчальних закладах. - 2002. - № 1. - С.2-8

7.  Концепція літературної освіти // Освіта.- 2015. - № 50-52. – С. 12-15

8. Лапшина Т.Н. Развитие эмоционального интеллекта школьников //Академический вестник. – 2012. – №1(5). – С. 119 – 126.

9. Носенко Е.Л. Емоційний інтелект: концептуалізація феномену, основні функції / Е.Л. Носенко, Н.В. Коврига. – К. : Вища школа, 2003. – 126 с.

10. Носенко Е.Л. Емоційний інтелект як соціально значуща інтегральна властивість особистості / Е.Л. Носенко // Психологія і суспільство. – 2004. – № 4. – С.95-109.

11. Стейн, Стивен Дж. Преимущества EQ: Эмоциональный интеллект и ваши успехи. – Д.: Баланс Бизнес Букс, 2007.-С.12-289.