Методична розробка "ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИКИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ «НАФТОГАЗОВА ІНЖЕНЕРІЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ» ТА «ГАЛУЗЕВЕ М

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ "РОМЕНСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАЛАДУ "КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА"

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИКИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ

ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ

У ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

«НАФТОГАЗОВА ІНЖЕНЕРІЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ»

ТА «ГАЛУЗЕВЕ МАШИНОБУДУВАННЯ» 

                                                                                                                 Підготувала:    

                                                     Ведмідь Наталія Олексіївна,

                                                     викладач спец.дисциплін

Розглянуто на засіданні циклової комісії

зі спеціальностей «Нафтогазова інженерія та технології» та «Галузеве машинобудування»

Протокол №     від «     »___________2021р.

Голова циклової комісії ________Кривогуз Л. М.

 

Ромни – 2021

ПЛАН

 

Вступ	3
Актуальні проблеми підготовки фахівців нафтогазовидобувної промисловості Інноваційне навчання	5 9
Використання комп’ютерних технологій при вивченні спеціальних дисциплін Електронний підручник як засіб інноваційних технологій Бінарне заняття як один із засобів іноваційних технологій навчання	12 16 21
Висновки	27
Література	28

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Сучасний світ є настільки динамічним, що знання і технології оновлюються швидше, ніж життя одного покоління людей. Виникає необхідність у соціально і професійно активній особистості, яка володіє високою компетентністю, професійною мобільністю, самостійністю, вмінням постійно удосконалювати свої професійні навички, професійно реалізовувати подальше творче зростання.

Реформування системи освіти, зокрема створення фахової передвищої освіти, змінює пріоритети її розвитку, які насамперед визначаються процесами формування нових моделей навчання, орієнтованих на досягнення якості освітніх послуг у закладах освіти, з метою здобуття особою високого рівня не тільки наукових, професійних і загальних компетентностей, але й особистих компетентностей необхідних для професійної діяльності в певній галузі. Компетентнісний підхід - це сукупність загальних принципів визначення цілей, добору змісту освіти, організації освітнього процесу і оцінки результатів освіти, який означає поступову переорієнтацію існуючої освітньої системи з переважною трансляцією знань, формуванням навичок на створення умов для активного набуття студентами системи компетенцій.

Тому проблема оптимізації професійної підготовки фахівців у системі фахової передвищої освіти є на сьогодні дуже актуальною. Це пов'язано з необхідністю зміцнення авторитету і конкурентоспроможності України на міжнародній арені, про що йдеться у законах України «Про освіту» та «Про фахову передвищу освіту».

Компетенція - це сукупність взаємозв'язаних якостей особи (знань, умінь, способів діяльності, досвіду), відчужена, наперед задана соціальна вимога (норма) до освітньої підготовки особи, яка необхідна для її якісної продуктивної діяльності в певній сфері. Поняття «компетенції» фіксує коло заданих ззовні цілей і способів діяльності, тобто відображує переважно соціальний бік діяльності суб'єкта. Так, у професійній діяльності компетенція суб'єкта визначається посадовими обов'язками й посадовою інструкцією, а в системі освіти цілями навчальної діяльності суб'єкта освіти і навчальним планом.

 Система компетентностей в освіті має ієрархічну структуру, основним рівнем якої є формування ключових компетентностей. Ключові компетентності включають: навчальну компетентність (інтелектуальний розвиток особистості та здатність навчатися впродовж усього життя); культурну компетентність (здатність жити та взаємодіяти з іншими в умовах полікультурного суспільства, керуючись національними та загальнолюдськими духовними цінностями); громадянську компетентність (здатність захищати і піклуватися про відповідальність, права, інтереси та потреби людини і громадянина української держави й суспільства); соціальну компетентність (володіння сукупністю засобів, що дають можливість особистості взаємодіяти з різними соціальними групами та соціальними інститутами суспільства); підприємницьку компетентність (володіння засобами, що дають особі можливість ефективно організувати власну трудову й підприємницьку діяльність).

 Ефективність підготовки студентів залежить також від формування професійної спрямованості. Вирішення цієї проблеми сприяє забезпеченню готовності майбутніх фахівців до творчої праці, освоєнню і впровадженню інноваційних технологій, сталого розвитку наукового світогляду. Також головним стимулятором мобільності є зміна вимог ринку, яка, з одного боку, спрямовує кваліфікованих працівників на пошук місць кращого застосування своєї праці на робочих місцях з високим творчим змістом і оплатою праці, а з другого - значна частина працездатного населення, яка вивільняється з виробництва і тимчасово не має роботи, мусить проходити професійну перепідготовку. В цих умовах важливим завданням професійної освіти стає формування професійно мобільних фахівців.

 

Актуальні проблеми підготовки фахівців нафтогазовидобувної промисловості

Ефективність функціонування нафтогазовидобувної промисловості визначається трьома факторами: наявними ресурсними запасами, технологіями виробництва та рівнем кваліфікації зайнятих у галузі кадрів. Якщо запаси дані природою і ніщо не в силах їх змінити, то інші два чинники є напряму залежними від прийнятих стратегічних рішень в напрямку розвитку цієї галузі і багато в чому визначають майбутнє даної галузі.

Безперечно, що технологія виробництва у нафтогазовидобувній промисловості має надзвичайно важливе значення. На сучасному етапі розвитку суспільства, коли впровадження сучасних технологічних установок на виробництві дозволяє скоротити кількість персоналу, і навіть перевести окремі об’єкти на автономне обслуговування, вимоги до рівня освіти і компетенцій обслуговуючого персоналу значно зростають. Необхідні на сьогодні компетенції працівника, такі як: здатність приймати рішення в аварійних ситуаціях, здатність застосовувати системний підхід, здатність активно володіти різними операційними системами тощо. Тому, саме рівень кваліфікації працівників даної галузі – це той фактор завдяки якому, за сучасних умов, можна вплинути на ефективність функціонування усієї галузі.

Водночас нові стратегічні орієнтири в розвитку економіки, політики, соціокультурної сфери, підвищення відкритості суспільства, його швидка інформатизація і динамічність обумовлюють зміну вимог держави і суспільства до освіти. Освіта стає одним з найважливіших чинників сталого розвитку суспільства, конкурентоспроможності та національної безпеки держави. Це обумовлює необхідність своєчасного вирішення низки проблем у системі професійної освіти, що робить істотний вплив на соціальноекономічну ситуацію в Україні.

Насамперед, потребують вирішення такі проблеми, як:

•               неузгодженість ринку праці та ринку освітніх послуг;
•               дефіцит кваліфікованих робітників, особливо у високотехнологічних та інноваційних областях;
•               недосконале нормативне забезпечення взаємовідносин між освітніми установами та споживачами освітніх послуг;
•               недостатнє державне фінансування процесу реалізації професійних освітніх програм.
•               відсутність партнерських відносин між системою професійної освіти, виробництвом і бізнес-спільнотою.

Враховуючи згадані проблеми, перспективи розвитку освітньої діяльності з підготовки фахівців нафтогазовидобувної промисловості я вбачаю в двох важливих напрямках:

1. Побудова партнерських зв'язків навчального закладу з підприємствами нафтогазовидобувної промисловості в рамках формування освітнього кластеру.

2. Побудова освітнього процесу підготовки фахівців з використанням сучасних технологій навчання.

Важливим елементом є сама модернізація та активне впровадження в освітню діяльність нових технологій навчання. Впровадження в діяльність навчального закладу сучасних технологій навчання, зокрема інформаційних технологій, на сьогодні є пріоритетним напрямком реалізації державної освітньої політики.

З початком процесу інформатизації та активним впровадженням комп’ютерних технологій у суспільства з’явилася унікальна можливість більш ефективної обробки, зберігання та подання інформації, що дозволяє якісно обробляти великі потоки інформації. Саме це зумовлює актуальність пошуків нових підходів до організації процесу навчання. Так , комп’ютери знаходять своє безпосереднє застосування в сфері освіти, де служать базою для створення великої кількості нових інформаційних технологій навчання, все частіше витісняючи традиційні форми. Саме використання комп’ютерів, проекторів, пристроїв для запису візуальної та звукової інформації, локальної мережі, а також глобальної мережі Інтернет допомагають демонструвати новий матеріал в оригінальній інтерактивній формі, при цьому забезпечувати викладача об'єктивним та оперативним зворотнім зв’язком щодо процесу засвоєння навчального матеріалу.

Використання інформаційних та комунікаційних технологій робить значний внесок у розвиток системи заочної, дистанційної форми навчання та самоосвіти. До того ж, активне використання інформаційних та комунікаційних технологій в освіті дозволяє певною мірою скоротити витрати на навчання та посилити можливості індивідуалізації навчання.

 Тому, формуючи стратегію розвитку потрібно обирати для себе курс активного впровадження сучасних технологій в навчальний процес. Для ефективної організації навчального процесу впроваджувати технології дистанційного навчання. Зосередитись на використанні комп’ютерного обладнання при вивченні спецдисциплін навчального плану, оскільки саме такі технології дозволяють викладачам зацікавити студента, наочно продемонструвати складні технологічні процеси та явища, зокрема в нафтогазовидобувній галузі.

 Значну популярність та активне впровадження в освітню діяльність на сучасному етапі мають інтерактивні форми навчання. Використання інтерактивного навчання передбачає виконання дій, які допомагають студентам виробити критичне мислення, попрактикуватися на реальних завданнях придбати навички, необхідні для подальшої ефективної роботи над аналогічними проблемами. Максимальна наближеність до реального виробничого процесу досягається шляхом використання сучасних технічних і технологічних засобів.

Елементами інтерактивного навчання можуть бути: віртуальні системи, автоматизовані навчальні системи, тренажери-імітатори, повномасштабні діючі макети обладнання тощо. Аналіз сучасного ринку інтерактивних технологій навчання які застосовуються при підготовці фахівців нафтогазовидобувної промисловості демонструє наявність значної кількості таких технологій, які успішно застосовуються в процесі підготовки персоналу зарубіжних нафтогазових компаній. Дані технології надзвичайно ефективні та високотехнологічні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інноваційне навчання

Основними тенденціями професійної освіти є:

- значимість як для особистості, так і для суспільства їх запитів і норм;

 - орієнтація на активне засвоєння здобувачами освіти способів пізнавальної діяльності;

 - адаптація освітнього процесу до запитів і потреб особистості;

 - інноваційність навчання, як соціально-філософський аспект.

Найважливішою рисою сучасного професійного навчання є його спрямованість на те, щоб навчити здобувачів освіти не лише пристосовуватись, а й активно діяти в певних виробничих ситуаціях.

Інноваційне навчання – процес і результат такої освітньої діяльності. Сучасне заняття має бути цілісним, відрізнятись єдиною логікою діяльності педагога і здобувачів освіти. Це майстерня аналізу та обробки інформації, яка привноситься учасниками навчального процесу з різних джерел інформаційного простору (література, телебачення, комп’ютерні мережі, спілкування тощо).

Основними елементами є практична діяльність, аналіз, дослідження і пошук. Для формування висококваліфікованого фахівця має бути політехнічний характер навчання, відповідність державним стандартам, науково-технічна спрямованість, пізнавально-творчий, розвиваючий характер навчання, навчання в процесі виробничої діяльності, поєднання наочності з розвитком абстрактного мислення, індивідуальний підхід до особистості здобувача освіти.

Діяльність в умовах сучасного виробництва вимагає від фахівця застосування самого широкого спектру людських здібностей, розвитку неповторних індивідуальних фізичних і інтелектуальних якостей, які формуються в процесі безперервної навчальної та практичної роботи. Сучасний випускник у своїй майбутній фаховій діяльності повинен достатньо добре використовувати інструменти менеджменту, основ маркетингової, фінансової, матеріально-технічної, кадрової політики ведення бізнесу; орієнтуватись у питаннях підприємництва, тобто повинен вміти приймати рішення, їх реалізувати та оцінювати результати запланованих дій. Освітній заклад повинен формувати у майбутнього фахівця творчі новаторські компетенції, а саме: генерація та використання ініціативи, розробка та освоєння технічних, технологічних та організаційно-економічних рішень, вміння ризикувати.

 Процес підготовки фахівців повинен будуватись на основі активізації інтелектуальних можливостей здобувачів освіти при розумному співвідношенні старих, перевірених практикою, та нових форм і методів навчання. Самостійного значення при цьому набувають предметні комплекси методів активного навчання із спеціальних дисциплін, що включають проблемні лекції, конкретні ситуації, комплекси взаємопов’язаних завдань, вирішення яких потребує колективних зусиль, індивідуальні завдання, наукові семінари тощо.

Для формування професійної та особистісної компетентності випускника важливо використовувати сучасні форми проведення занять (Таблиця 1).

Таблиця 1 - Форми проведення занять

№ з/п	Група занять	Найменування занять
1	У вигляді змагань та ігор	Конкурси, турніри, ділові ігри, вікторини
2	У вигляді публічного спілкування	Прес-конференції, аукціони, мітинги, дискусії
3	Заняття, які опираються на фантазію	Заняття- винахід
4	Заняття, комбіновані з іншими організаційними формами навчання	Заняття-консультація, заняттяпрактикум, заняття-залік
5	Заняття на основі імітації діяльності проведення громадсько-культурних заходів	Заочна екскурсія, подорож у часі, інтерв’ю, репортаж
6	Заняття, основані на нетрадиційній діяльності здобувачів освіти	Заняття-взаємонавчання, заняття співпраці, заняття самоуправління
7	Інші	Інтегровані, бінарні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використання комп’ютерних технологій при вивченні спеціальних дисциплін

Надважливим завданням навчального закладу є формування особистості, здатної орієнтуватися у потоці інформації в умовах неперервного навчання. Навчання студентів у ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації має особливості: розширений діапазон навчальних дисциплін, збільшений обсяг знань, скорочений термін вивчення навчальних дисциплін, їхня професійна орієнтація, трикомпонентна структура навчального плану, що включає загальноосвітню, загальнотехнічну і спеціальну підготовку. Останнє зумовлює потребу забезпечення єдності та цілісності змісту тих дисциплін, які входять до кожної складової частини навчального плану.

 Установлення міжпредметних зв’язків сприяє глибшому засвоєнню знань, формуванню наукових понять, удосконаленню навчального процесу, формуванню наукового світогляду, сприйманню цілісності матеріального світу, взаємозв’язку явищ у природі і суспільстві. Це має велике виховне значення. Крім того, вони сприяють підвищенню наукового рівня знань студентів, розвитку їхнього логічного мислення і творчих здібностей.

Інноваційним напрямком удосконалення навчального процесу у цілому і фундаментальних та спеціальних дисциплін зокрема є більш широке використання комп’ютерних технологій.

Аналіз сучасного стану розвитку спецдисциплін показав, що поступово звичайні вимірювальні прилади у лабораторіях замінюються більш перспективними приладами нового покоління, так званими віртуальними вимірювальними приладами. Пристроєм відображення та обробки інформації такого приладу є комп’ютер. Віртуальні прилади мають більшу гнучкість, дають змогу конструювати та переналаштовувати їх інтерфейс, комбінувати з іншими приладами, результати вимірювань відразу ж можуть бути представлені у вигляді графіків, діаграм, таблиць, збережені у вигляді файлу або елемента бази даних, роздруковані чи передані через комп’ютерні мережі для подальшої обробки.

Ще одним інноваційним напрямком вивчення спеціальних дисципліни із залучення комп’ютерно-інформаційних технологій є використання засобів імітаційного моделювання технологічних процесів, приладів систем автоматики. Дослідження математичних моделей як складової частини наукових теорій - важливий етап процесу пізнання й навчання. Імітаційне моделювання є окремим випадком математичного моделювання й дає змогу досліджувати не саме явище, а його імітаційну модель – логіко-математичний опис об’єкту, що може бути використаний для проектування, аналізу й оцінки його функціонування.

 Вдале поєднання графічного програмування, зручного введення даних, швидкісних обчислень, анімації та наочного подання результатів дозволяє створювати переконливу ілюзію спостереження різноманітних процесів з точною імітацією поведінки реальних об’єктів. Така сукупність методів і засобів зазвичай називається simulation і відповідає сучасному уявленню про імітаційне моделювання. Засобами імітаційного моделювання є такі відомі пакети, як MathCad, Simulink, MatLAB & Simulink .

Реальне застосування комп'ютер знходить в дисципліні  «Інженерна та компютерна графіка» при вивченні універсальних комп'ютерних технологій: текстових редакторів, електронних таблиць, графічних редакторів і так далі, так, як будь-яке виробництво, йде по шляху поступового, але неухильного розвитку автоматизованого виробництва.

 

 Підвищення якості навчального процесу шляхом використання персонального комп’ютера для проведення імітаційного моделювання й віртуальних вимірювань стало одним із важливих напрямів у вивченні спеціальних дисциплін. Поглиблене вивчення моделей фізичних явищ, а також постановка лабораторного практикуму на реальних об’єктах із використанням віртуальних вимірювальних приладів дозволяє змінити методологію лабораторної роботи, наблизити її до дослідницької діяльності. З’являється можливість проведення більш глибокого аналізу одержуваних даних і якісного засвоєння нового матеріалу.

Студент за короткий термін може творчо перевірити, осмислити й засвоїти важливі для розуміння закономірності, асоціативно зв’язати реальний прилад і його модельні пропозиції.

Комп’ютеризація навчального процесу також дозволяє розширити педагогічні можливості завдяки використанню середовищ дистанційного навчання із застосуванням програм навчального призначення, мережевої взаємодії учасників проекту, ефективних засобів поточного і підсумкового контролю.

 Як і будь-яка інновація, висвітлені напрямки впровадження комп’ютерно-інформаційних технологій у процес вивчення спеціальних дисциплін потребує адаптації до конкретних умов й оцінки досягнутої ефективності. Спільне використання віртуальних вимірювальних приладів й імітаційного моделювання дозволяє заощадити значні кошти, які в іншому випадку були б використані на придбання звичайних приладів.

 Навчальний процес, доповнений використанням засобів комп’ютерного проектування, дозволяє відтворити найважливіші етапи розробки сучасних електронних пристроїв, реалізувати компетентнісний підхід у навчанні, активізувати вміння й навички, необхідні в інженерній і науковій діяльності.

Переваги та недоліки впровадження інноваційних 

технологій в процес навчання

Позитивні якості	Негативні якості
Комп'ютер – це одночасно калькулятор, тренажер, засіб контролю й оцінки знань, засіб моделювання,  ідеальна електронна дошка.	Багато навчальних програм не перекладено на українську мову
Застосування інноваційних технологій допоможе студенту: •     самостійно розібрати матеріал, використовуючи підказки і текстові довідники; •    провести самоконтроль;  •   працювати в індивідуальному темпі; •    ліквідувати пробіли в освоєнні якої-небудь теми	Для викладача мало методичних розробок із застосуванням інноваційних технологій,  як складової частини заняття
Застосування інноваційних технологій допомогає викладачу: •   заощадити навчальний час, затрачуваний на опитування та перевірку результатів виконаної роботи; •   побудувати модель функціонування зворотного зв'язку при вивченні нового матеріалу.	Складність організації заняття з усією групою

 

Електронний підручник як засіб інформативнокомунікативних технологій

Сучасна система освіти усе активніше використовує інформаційні технології і комп'ютерні телекомунікації. У сучасних освітніх установах велика увага приділяється комп'ютерному супроводу професійної діяльності. Лекційно-семінарська форма навчання давно втратила свою ефективність.

 Вивчаючи закордонний досвід, можна виділити наступний важливий аспект: викладач виступає не в ролі розповсюджувача інформації, а в ролі консультанта, порадника, іноді навіть колеги студента. Це дає деякі позитивні моменти: студенти беруть активну участь у процесі навчання, привчаються мислити самостійно, моделювати реальні ситуації.

Застосування мультимедійних засобів на заняттях дозволяє підвищити не тільки інтерес до майбутньої спеціальності, але і успішність по даній дисципліні. Навчальні комп’ютерні програми і електронні підручники дають можливість кожному студенту незалежно від рівня його підготовки брати активну участь у навчальному процесі, індивідуалізувати свій процес навчання, здійснювати самоконтроль.

 Електронний підручник - це текст, представлений в електронній формі і забезпечений розгалуженою системою зв'язків, що дозволяє миттєво переходити від одного його фрагмента до іншого відповідно до деякої ієрархії фрагментів. Електронний підручник повинен мати сучасний дизайн і відповідати ергономічним вимогам до комп'ютерних засобів навчання. Перше - це можливість включати в них сучасні (у тому числі мультимедійні) способи подання інформації. Друге, можливість включати інтерактивні засоби контролю знань для перевірки, у тому числі і для самоперевірки. Третє, електронну версію легко "скинути" на носій і користуватися ним удома, якщо підручник покласти на сервер, то до нього може бути забезпечений необмежений доступ.

Вимоги до електронних підручників: структурованість; зручність в обігу; наочність викладеного матеріалу. Електронний підручник повинен містити систематизований матеріал по відповідній науково-практичній області знань і, повинен відрізнятися високим рівнем виконання і художнього оформлення. Але слід зазначити, що електронний підручник має не просто повторювати друковані видання, а повною мірою використовувати сучасні інформаційні технології, мультимедійні можливості, які надаються комп’ютером.

До таких можливостей належать:

•               подання фізичних, хімічних процесів у динаміці;
•               наочне зображення об’єктів і процесів, недоступних для безпосереднього спостереження;
•               комп’ютерне моделювання процесів і об’єктів, що потребують для свого вивчення унікального або дорогого устаткування, матеріалів;
•               швидке проведення складних обчислень з поданням результатів у цифровому або графічному вигляді;
•               оперативний самоконтроль знань при виконанні студентом вправ і тестів.

 Крім того електронний підручник характеризується інтерактивними можливостями, тобто може подавати необхідну інформацію на запит.

 Перевагою електронних підручників є:

•               адекватність рівню розвитку сучасних наукових знань;
•               мобільність, забезпечує практично миттєвий зворотний зв'язок;
•               доступність зв'язку з комп'ютерними мережами, допомагає швидко знайти необхідну інформацію;
•               істотно заощаджує час при багаторазових звертаннях до гіпертекстових пояснень;
•               поряд з коротким текстом - показує, розповідає, моделює та інше;
•               наявність великої кількісті вправ і прикладів;
•               здійснює контроль знань - комп'ютерне тестування.

 До недоліків електронного підручника можна віднести:

•               незручності у сприйнятті інформації з екрану;
•               більш висока вартість у порівнянні з книгою.

При виборі засобів для створення електронного підручника необхідна оцінка наявності: апаратних засобів певної конфігурації; сертифікованих програмних систем; фахівців необхідного рівня. Крім того, необхідно враховувати призначення електронного підручника, необхідність його модифікації і доповнення новими даними, обмеження на обсяг пам'яті та багато іншого.

 Сьогодні існує багато засобів для створення електронних підручників: традиційні алгоритмічні мови; інструментальні засоби загального призначення; мультимедійні засоби; гіпертекстові засоби. Отже, якщо ви вирішили створити власний електронний підручник, щоб використовувати його на заняттях, то вам не зашкодить звернути увагу на деякі рекомендації з розробки електронного підручника і визначити наступні основні етапи його розробки:

•               вибір джерел;
•               розробка змісту і переліку понять;
•               переробка текстів у модулі по розділах; гіпертексту в електронній формі;
•               розробка комп'ютерної підтримки;
•               відбір матеріалу для мультимедійного втілення;
•               розробка звукового супроводу;
•               реалізація звукового супроводу;
•               підготовка матеріалу для візуалізації; візуалізація матеріалу. Електронний підручник, може бути виконаний у двох варіантах:
•               для відкритого доступу через глобальну комп'ютерну мережу Іnternet;
•               для використання в процесі аудиторного навчання (для локальної мережі).

Електронний підручник повинен розроблятися для його використання на комп'ютерах середнього класу. Потрібно тільки, щоб на комп'ютері був установлений MS Word і Power Poіnt. Можливість відтворення звукових файлів бажана. Електронні підручники можуть бути створені у декількох форматах: Word, PowerPoіnt; Acrobat; Flash MX; у програмі 3D Studіo MAX. Об'єднання програм 3D MAX і Flash MX дозволяє створити навчальні програми, які дозволяють забезпечити впровадження нових технологій, що відповідають світовим стандартам в області інформатизації. Завдяки використанню тривимірного моделювання 3D MAX і зручному інтерфейсу Flash нові комп'ютерні програми стали наочні, барвисті і цікаві студентам.

 Підбиваючи підсумки, можна відповісти на важливе питання: кому і навіщо потрібний електронний підручник?

1. Для самостійної роботи студентів;

 2. Полегшує розуміння навчального матеріалу за рахунок інших, ніж у друкованій навчальній літературі, способів подачі матеріалу: індуктивний підхід, вплив на слухову і емоційну пам'ять;

 3. Допускає адаптацію відповідно до потреб студента, рівня його підготовки, інтелектуальних можливостей;

4. Надає можливості для самоперевірки на всіх етапах роботи;

5. Виконує роль викладача, надаючи необмежену кількість роз'яснень, повторень, підказок та інше.

6. Для роботи на практичних заняттях:

 7. Дозволяє викладачу проводити заняття у формі самостійної роботи за комп'ютерами, залишаючи за собою роль керівника і консультанта;

8. Дозволяє викладачу за допомогою комп'ютера швидко і ефективно контролювати знання студентів, задавати зміст і рівень складності контрольного заходу;

9. Дозволяє використовувати комп'ютерну підтримку для рішення більшої кількості завдань, звільняє час для аналізу отриманих рішень і їхньої графічної інтерпретації.

10.Дозволяє виносити на лекції і практичні заняття матеріал, можливо, менший за обсягом але найбільш істотний за змістом, залишаючи для самостійної роботи з електронним підручником те, що виявилося поза рамками аудиторних занять;

11.Дозволяє оптимізувати співвідношення кількості і змісту прикладів і завдань, розглянутих в аудиторії і тих, які студенту потрібно бути зробити вдома;

12.Дозволяє індивідуалізувати роботу зі студентами, особливо це стосується домашніх завдань і контрольних заходів.

13.Неосяжні можливості надають електронні підручники у самостійному навчанні, зокрема студентам заочникам.

Таким чином, електронний підручник повинен, зберігаючи всі можливості звичайних підручників, мати принципово нові, у порівнянні з ними, якості, що включають елементи гіпермедіа і віртуальної реальності, що забезпечують високий рівень наочності, ілюстративності і високу інтерактивність, забезпечувати нові форми структурованого подання більших обсягів інформації і знань.

 

 

Бінарне заняття як один із засобів іноваційних технологій навчання

В той час, коли постійно підвищуються вимоги до якості освіти та ведеться пошук ефективних методик і технологій навчання все більшого значення набувають нові перспективні підходи. Їх пошук та запровадження у вищих навчальних закладах викликані потребою держави у висококваліфікованих фахівцях, які були б конкурентноздатними і затребуваними на ринку праці.

Прямим відображенням сучасних інтеграційних процесів у сфері науки та у житті суспільства є застосування викладачами вищих навчальних закладів технології інтегрованого навчання.

Останніми роками інтеграційні процеси у професійній освіті посідають щораз важливіше місце, так як вони спрямовані на реалізацію нових освітніх ідеалів – формування цілісної системи знань і вмінь особистості, розвиток її творчих здібностей та потенційних можливостей. Тому дослідження інтегрованого підходу до навчання не втрачає своєї актуальності. Процес інтеграції освітньої системи у вищій школі дуже поширений у багатьох європейських країнах, таких, наприклад, як Угорщина, Польща, Німеччина, Фінляндія і ін. Доведено, що такі методи викладання навчальних дисциплін, дають студентам можливість формувати і засвоювати нові знання і уміння, розвивати свій розумовий і творчий рівень, вчитися швидко орієнтуватися у новій незвичній ситуації, а в результаті стати компетентним фахівцем своєї справи.

У розвинутих країнах заняття з будь-якої дисципліни носять творчий характер, тому що використовуються більш ефективні підходи до пояснення нового та повторення вивченого матеріалу. Такі заняття є нестандартними, проте така методика проведення є дуже привабливою та цікавою для студентів.

Навчальний процес підготовки фахівців в машинобудівній і нафтогазовій промисловості є складним і багатогранним. Його успішна реалізація залежить від зусиль викладача, скерованих на скоординований педагогічний підхід до фахової підготовки майбутнього фахівця зі сформованими професійними компетентностями. Саме тому вищі технічні навчальні заклади повинні орієнтуватися на підготовку спеціаліста професійно-компетентного, здатного до оперативного реагування на будь-які зміни в технологічному процесі, спроможного передбачити наслідки цих змін, планувати свої дії, самостійно визначати найбільш раціональні прийоми праці.

 Переважаючою рисою у професійній діяльності фахівця машинобудівної і нафтогазової промисловості нині є креативність, здатність до системного мислення, наполегливість у досягненні мети, турбота про якість виконуваної роботи і ін. На сучасному етапі майбутній фахівець також має бути соціальномобільним і творчим, мати глибокі знання з фахових дисциплін, володіти поглибленими знаннями іноземних мов за професійним спрямуванням, основами економічних і правових знань, бути спрямованим на творчий підхід до своєї професійної діяльності. Та попри все те однією з основних вимог часу є соціальна адаптивність, тобто сучасний спеціаліст має бути здатним працювати і самовдосконалюватися при різних умовах і формах організації праці та виробництва, як у нашій країні, так і за кордоном.

 Саме тому в сучасних умовах ринкової економіки постає завдання формування професійної компетентності молоді, а в результаті і реформування змісту підготовки до трудової діяльності. Одним із перспективних шляхів удосконалення підготовки майбутніх спеціалістів до виконання ними посадових обов‘язків є надання вищими навчальними закладами якісних освітніх послуг, за допомогою інноваційних активних форм і методів навчання, та забезпечення потрібними знаннями і практичними навичками. Тому і виникла необхідність у використанні інноваційного інтегрованого підходу у викладанні навчальних дисциплін, зокрема у впровадженні в навчальновиховний процес бінарних занять, що надасть процесу нового змісту та збагатить інноваційними формами, методами і прийомами.

Оскільки молоді люди схильні дуже швидко втомлюватися від одноманітності, їхня увага дуже швидко розсіюється, пропадає інтерес до дисципліни, то перед педагогами постає завдання змінити традиційні форми і методи викладання на більш новітні інноваційні педагогічні технології. Інноваційні педагогічні технології – це цілеспрямований системний набір форм, прийомів, засобів організації навчальної діяльності, що охоплює весь процес навчання від визначення мети до одержання результатів.

Нині до складу таких інноваційних технологій відносять інтегральну технологію. Інтегральна технологія у навчальному процесі може впроваджуватися шляхом встановлення зв’язків між навчальними дисциплінами, застосування у навчальновиховному процесі інтегрованих занять та курсів, проведення міжпредметних позааудиторних заходів.

На практиці інтегральна технологія відображена заняттями з використанням міжпредметних зв’язків, інтегрованими заняттями та бінарними заняттями. Бінарні заняття є практичним відтворенням інтегральних технологій навчання і є нестандартною формою навчання з впровадження і вирішення питань міжпредметних зв’язків. Це різностороння творчість двох педагогів, яка переростає у творчий процес студентів та формує в останніх креативну компетентність.

Проведення бінарних занять дає можливість викладачам викликати у студентів інтерес та стимулювати їх активність і творчість протягом цілого заняття. Основною метою проведення таких занять є поєднання в одне ціле явищ, законів, наукових технічних ідей та загальних закономірностей з різних наук в одне ціле, а в результаті і підвищення якості засвоєння сприйнятого матеріалу, створення творчої атмосфери в групі, виявлення здібностей, формування навичок самостійної роботи із додатковою літературою, словниками, таблицями, схемами, кресленнями і іншими інформаційними ресурсами, формування навичок самостійного пошуку інформації. А також підвищення інтересу студентів до навчального матеріалу, що вивчається і ефективна реалізація розвивально-виховної мети навчання.

Оскільки таке поєднання різних наукових понять, доведень і тверджень будуть саме тими ключовими платформами у професійному становленні майбутніх фахівців. Планування і проведення бінарних занять є процес цікавий і творчий як для самих викладачів так і для студентів. Його реалізація забезпечує високу мотивацію у студентів, стимулює творчий пошук, розвиває мислення. Отже, такі заняття надзвичайно потрібні для систематизації знань, для розширення кругозору в студентів, розкриття цілісності та паралельності навчальних дисциплін та їх міждисциплінарних зв‘язків.

 Бінарні заняття містять високий виховний потенціал, дають можливість застосуванню вже сформованих і набутих навичок і вмінь переносити і об‘єднувати у нові знання, а їх в свою чергу, у нові сфери професійної діяльності. Бінарне заняття є нестандартною формою навчання, де якнайкраще розкриваються і реалізовуються міжпредметні зв‘язки. Ці заняття як правило поєднують два або кілька предметів задля поглибленого творчого розкриття навчальних тем з визначених дисциплін.

Дуже важливим під час таких занять буде використання інноваційних технологій у вигляді презентацій, відео та ін., також поєднання навчального матеріалу з практичною діяльністю. Для ефективного досягнення поставленої мети та навчальних цілей при плануванні бінарного заняття дуже важливим є вибір предметів, які мають бути поєднані. Це може бути поєднання як різних спеціальних дисциплін, так і окремих технічних предметів з предметами нетехнічного характеру, які тісно пов’язані з майбутньою професійною діяльністю студентів. Вважаємо, що доцільним, корисним і цікавим є інтегрування профільних дисциплін із дисципліною “Іноземна мова”. Так як знання іноземних мов є необхідним для спеціалістів технічної галузі, то поглиблене, професійно-орієнтоване вивчення хоча б однієї іноземної мови є одним з основних елементів системи їх професійної підготовки. Використання на уроках іноземної мови тих знань студентів, які вони одержали на заняттях зі спецдисциплін, полегшують задачу спрямовану на підвищення інтересу до вивчення іноземної мови. А так як професійна іноземна мова цікава студентам, оскільки безпосередньо пов’язана з їх майбутньою професією, то навчання проходить з більшим бажанням і ентузіазмом. Студенти засвоюють термінологію зі спеціальності іноземною мовою, читають та перекладають професійно-орієнтовані тексти, шукають додатковий матеріал в наукових журналах, Інтернеті та в спеціалізованій літературі.

 Поєднання спеціальних технічних дисциплін з іноземною мовою сприяє розвитку творчого мислення студентів, дозволяє їм застосовувати одержані знання в реальних умовах, і є одним із суттєвих факторів виховання культури праці, важливим засобом формування особистісних якостей студентів. Проведення таких занять вимагає від педагогів не тільки високої кваліфікації, а ще обізнаності у різних галузях науки, техніки, які інтегруються з основною дисципліною, та володіння іноземною мовою. Для прикладу візьмемо бінарне заняття з таких дисциплін як «Технічна механіка» (розділ «Деталі машин»), «Нарисна геометрія, інженерна та комп‘ютерна графіка» та «Англійська мова за професійним спрямуванням». Творча майстерність двох (чи навіть трьох) викладачів дала би можливість продемонструвати взаємозв‘язок та взаємодоповнюваність між дисциплінами, а в результаті сформувати у студентів цілий ряд надважливих умінь та компетенцій, а саме: здатність учитися; креативність, здатність до системного мислення; наполегливість у досягненні мети, цілеспрямованість; прагнення до якісного виконання роботи; базові знання в галузі інформатики й сучасних інформаційних технологій; навички використання програмних засобів; використання Інтернет ресурсів; базові знання фундаментальних наук, в обсязі, необхідному для освоєння загально-професійних дисциплін; здатність до письмової й усної комунікації іноземною мовою; навички роботи з комп'ютером; здатність орієнтуватися в системі науково-технічної інформації, навички управління інформацією; здатність до користування сучасними креслярськими інструментами, до виконання і читання схем, ескізів, планів, графіків, діаграм та ін.. Для прикладу, на занятті можна продемонструвати навчальну лекцію про зубчасті передачі, основні геометричні параметри зубчастих коліс, провести розрахунок валів на міцність, жорсткість і стійкість, переглянути відео шпонкових з‘єднань деталей, ознайомитися із схемами видів шпонок і ін. Навчитися підбирати параметри шпонок у відповідності з діаметром валів із таблиць стандартів, підбирати підшипники, і тоді на практиці за допомогою інженерної комп‘ютерної графіки SolidWorks, чи «Компас 3D», виконати згідно інструкційних карток ескізне компонування зубчастої передачі. Важливим тут буде вивчення і закріплення технічних термінів англійською мовою, оскільки більшість інженерних комп‘ютерних програм містять велику базу бібліотек та проектних розрахунків саме цією іноземною мовою, що значно спрощує виконання студентами проблемних завдань, а в результаті стає цінним в їхній майбутній професійній діяльності, як компетентного затребуваного фахівця із знанням іноземної мови.

Отже, бінарні заняття – це одна з форм реалізації міжпредметних зв’язків та інтеграції знань з кількох предметів. Звичайно що це нетрадиційні заняття. Вони є засобом підвищення мотивації, так як створюють умови для практичного застосування знань, розвивають навички самоосвіти, аналітичні здібності та винахідливість, володіють величезним виховним потенціалом.

 

 

 

 

 

 

Висновки

Як показує аналіз, більшість студентів уже на ранніх стадіях навчання прекрасно усвідомлюють необхідність застосування новітніх інформаційних технологій у своїй професійній діяльності. Ефект пізнання підсилюється, якщо навчальні завдання пов'язані з практичною діяльністю майбутнього фахівця або становлять інтерес у його сьогоднішній навчальній або науковій роботі. Більшість студентів усвідомлюють, що в майбутньому реально захищеною у соціальному відношенні може бути тільки ініціативна і добре освічена людина, здатна гнучко перебудовувати напрямок і зміст своєї діяльності у зв'язку зі зміною технологій і соціального замовлення.

Інноваційні форми і методи навчання у ВНЗ дозволяють змінити роль викладача, котрий є не тільки носієм знань, а й наставником, який ініціює творчі пошуки студентів. Наукова основа викладання – це той фундамент, без якого неможливо уявити сучасну освіту, котра підвищує особистісну, а в майбутньому професійну самооцінку випускника ВНЗ. Результати якісної вищої освіти – це не просто грамотність, що необмежена до майбутньої професії, а можливість формування здібностей самостійно і кваліфіковано мислити, а в подальшому самостійно працювати, вчитися, перенавчатися, підвищувати власну кваліфікацію. Таким шляхом, удосконалення освіти забезпечують інновації, що інтегрують освіту, науку і виробництво. Отже, інновації – це основний інструментарій покращення якості освіти.

 

 

 

 

 

Література:

1. Букалова Г.В. О профессиональной компетентности выпускника вуза технического профиля / Г.В. Букалова // Педагогика. – 2014. – №10. – С. 74- 79.

2. Полянкина С.Ю. Общее проблемное седержание процессов интеграции и дифференциации в системе отечественного образования / С.Ю. Полянкина // Философия образования. – 2017. – № 1 (70). – С. 29-40.

3. Радевская Н.С., Иманов Г.М. Структурно-содержательные смыслы компетентносной модели выпускника вуза [електронний ресурс] / Н.С. Радевская, Г.М. Иманов // Человек и образование, 2017. – №2 (51). – Режим доступу:https://cyberleninka.ru/article/v/strukturno-soderzhatelnyesmysly-kompetentnostnoy-modeli-vypusknika-vuza.

4. Шарапов А.Д. Новые информационные технологии в лабораторном практикуме. Доклад на Первой Международной конференции «Новые информацтонные технологии в образовнии для всех» / А.Д. Шарапов, С.В. Воеводин, А.Я. Махоткина. –К., 29-31 мая, 2006.

5. Мараховский Л.Ф. Имитационное моделирование цифровых логических схем и учебный процесс. Доклад на Второй Международной конференции «Новые информацтонные технологии в образовнии для всех: состояние и перспективы» / Л.Ф. Мараховский, А.Д. Шарапов, С.В. Воеводин. – К., 21- 23 ноября, 2007.

 6. Інноваційні теїхнології в сучасній освіті / За ред. Л.І.Даниленко. –К.: Лотос, 2014. -220с. 6. Циделко В.Д. Опыт использования NI LabVIEW для создания лабораторного практикума по измерениям магнитных величин. Труды образовательной конференции / В.Д. Циделко, И.А. Потоцкий, Г.К. Бурченков, С.А. Затока. – М.: РУДН, 2015. Савка В.Є. к.соц.н, доцент кафедри соціологі

7. Горбенко Ю. Б. Автоматизація навчального процесу. – Режим доступу: http://www.nkkep.dp. ua/Metodi/IT-Conferenc-6.htm.

8. Кизлякова, Е. С. Внедрение новейших информационных технологий в обучение [Электронный ресурс] / Е. С. Кизлякова. – С.-П., 2010. 

9. Дрібна Л. В. Тестування як засіб контролю якості навчання іноземної мови [Електронний ресурс]. URL: http://intkonf.org/dribnalv-testuvannya-yak-zasib-kontrolyu-yakosti-navchannya-inozemniy-movi (дата звернення: 10. 04. 2020).

10. Тенюх К.М., Стояно О.О.,Демченко Д.М., Трошев С.З., Ангелов Г.В. самовизначення особистості студента як майбутнього фахівця / Під ред. проф. В.М. Чугуєнка та проф. Г.В. Ангелова. – Київ-Одеса: СМИЛ, 2006

 11. Бергман В., Личак С. Панкин А., Шевчука М. и др. под редакцией проф. д.т.н. Л.Д. Белькинда, Англо-русско-английский словарь по деталям машин, 2009.

 12. Ковальчук М. Бінарний урок: одна з форм інтерактивних технологій навчання / М. Ковальчук, Т. Постовалова // Освіта. Технікуми. Коледжі. – 2009. – № 2. – С. 19–24.

13. Липак Г. Бінарне заняття – дієвий засіб формування професійної компетентності молодших спеціалістів / Г. Липак, О. Оробчук // Освіта. Технікуми, коледжі : навч.-метод. ж-л. – 2010. – № 2(26). – С. 27–28.

14. Лобур М.С. Із досвіду вирішення проблем міжпредметних зв’язків на сучасному етапі при підготовці молодших спеціалістів // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. – 2001. – Вип. 31. – С. 216–218. Секція

15. Мельник А.І. Міжпредметні зв’язки в процесі вивчення іноземної мови у вищих медичних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації // Іноземні мови в навчальних закладах. – 2007. – № 2. – С. 116-122.