Методична розробка інтегрованого уроку музичного мистецтва та української літератури для 7 класу на тему: «Вишию я щастя, вишию я долю…» П.Майборода. «Пісня про рушник».

Методична розробка інтегрованого уроку музичного мистецтва та української літератури для 7 класу

Тема уроку: «Вишию  я  щастя,  вишию  я  долю…»  П.Майборода. «Пісня про рушник».

Вид уроку: інтегрований, музичне мистецтво, українська література.

Мета уроку:

Навчальна: розширити уявлення учнів про українську пісенну творчість,  виразно і вдумливо читати поезії, вміти визначати і коментувати основні мотиви, роль художніх засобів, символічність образів, вчити дітей співвідносити пісенні образи з літературними, визначати образний зміст музичного твору, познайомити учнів з  новою піснею.

Розвиваюча: працювати над виробленням вокальних навичок, розвивати логічне мислення та увагу.

Виховна: виховувати повагу до жінки-матері, до материнства,  інтерес до народних традицій, морально-естетичні цінності школярів.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Музичний матеріал: П.Майборода „Пісня про рушник”, пісні  «Україна-вишиванка»

Обладнання: програвач, телевізор, вишивані рушники, паперова заготовка «квітка», портрети П.Майбороди та А.Малишка.

План уроку

І. Вхід під мелодію пісні П.Майбороди „Пісня про рушник”.

ІІ. Організаційний момент. Вокальні вправи.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Робочий матеріал.

Музичний блок

1. Знайомство з творчим та життєвим шляхом П.Майбороди.

Літературний блок

2. Виразне читання поезії учнем напам’ять.
3. Самостійне читання поезії.
4. Бесіда про традиції української вишивки.
5. Аналіз поезії за запитаннями.
6. Усне малювання.
7. Створення кольорової схеми вірша.

Музичний блок

8. Слухання «Пісні про рушник»
9. Розучування «Пісні про рушник».

V. Підсумок уроку.

VІ. Домашнє завдання.

VІІ. Вихід з класу під музичний супровід пісні «Україна-вишиванка».

Хід уроку.

І. Вхід під мелодію пісні П.Майбороди «Пісня про рушник».

          ІІ. Організаційний момент. Вокальні вправи.

 Гра «На хвилях».

• Вправа зі співу закритим ротом заданого звука на легкість і вільність звуковибудови.(ма, ме, мі, мо, му.)
• Спів на заданій висоті різних голосних на округлення голосних. (а, е, і, о, у.)               
• Вправа для дихання, для протяжного співу.(Льо-о-Льо. Ля-ле-лю).
• У вправі зі співом мажорного тризвуку і звукоряду поєдную  прийом               staccato й  legato.(ля-ля-ля…)

Гра «Луна»

• Граю тоніку, тризвук – учні повторюють.
• Граю гармонічну каденцію «Пісні про рушник» – учні повторюють способом вокаліз.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель

Серед золотого пісенного фонду України — «Пісня про рушник» на особливому, чільному місці. Ні час над нею не владний, ні простір. І люблять її покоління людей так вірно, незрадливо, якою і є сама материнська любов...

  Цій пісні, яка стала символом української пісенної лірики, минуло півстоліття. За спогадами сучасників, перші чотири рядки створив сам композитор, а мелодія пісні виникла і записана ним буквально за 15 хвилин. Слова Майбороди підхопив і теж блискавично завершив відомий український поет Андрій Малишко. І вже наступного дня «Пісню про рушник» співав Олександр Таранець. Зворушливо переплелася доля цієї пісні з долею першого виконавця. Саме «Пісня про рушник» допомогла знайти йому загублену у вирі війни сліпу сестру. Жінка почула братів голос по радіо і невдовзі рідні люди зустрілися, обійнялися.
           За 50 років «Рушничок» облетів увесь світ, його виконували різними мовами. «Рідна мати моя» співали американські корифеї – темношкірий Поль Робсон і Джон Маккенеді, «азербайджанський соловей» Рашид Бейбутов і аристократ співу, естонець Георг Отс, еталон українського пісенного виконавства Дмитро Гнатюк і примадонна російської естради Алла Пугачова. Для українців, розкиданих по всьому світу, ця пісня стала образом самої України.

Сьогодні на уроці ми розширимо наші уявлення про цінність української пісні, будемо вчитися співвідносити пісенні образи з літературними, познайомимося з новою піснею.

ІV. Робочий матеріал.

Музичний блок

1. Знайомство з творчим та життєвим шляхом П.Майбороди

УЧИТЕЛЬ

На початку 20 століття на Полтавщині у простій сім’ї народилися два хлопчики: Георгій та Платон. З молоком матері увібрали вони любов до народної пісні. Обидва стали музикантами. Георгій присвятив себе класичному жанру. Він став відомим завдяки своїй опері „Арсенал”, а Платон став писати пісні.

«Не часто так буває, що за окремою піснею бачиться цілий народ. Саме такі пісні Платона Майбороди, вони вросли у наш український, національний грунт назавжди»  (Мокренко Анатолій Юрійович)

В історію української музичної культури Платон Іларіонович Майборода увійшов як митець неповторного таланту, славетний композитор пісняр, людина непохитних художньо-естетичних принципів. Його музика - це ціла епоха відродження та розквіту української пісні. Його неповторний стиль - це спалах одкровення, безмежний мелодизм і відкритість інтонацій, що линуть «від серця до серця». Сьогодні до нас на урок завітав сам Платон Іларіонович, і зараз він розкаже про себе.

Прийом «Монолог» (учні розповідають про життя та творчість композитора від першої особи, тримаючи перед собою портрет композитора.)

1 учень.

Народився я на хуторі Пелехівщина, що на Полтавщині, в селянській родині. Рятуючись від голодомору, мій батько виїздить у Запоріжжя, куди згодом переселяється і вся сім’я. Там я закінчив середню школу, працював на заводі. Потім -  навчання в Київському музичному училищі, і згодом вступ до Київської державної консерваторії (клас Л. Ревуцького).

2 учень.

Буремні роки війни не оминули і мене: я припинив навчання в консерваторії і пішов добровольцем на фронт. Командир полку Семенов, дізнавшись, що солдат Майборода вчився на композиторському факультеті, не пускав мене на передову, змушуючи «переписувати папери» в штабному бліндажі. Я сердився, гарячкував, а Семенов відповідав: «Живи. Після війни більше зробиш».

3учень.

Повернувшись до мирного життя після війни, всю силу свого таланту я вирішив спрямувати у музичну творчість. Кожну мою пісню народжувало саме життя, у кожної була своя біографія. Пісні писав до фільмів, вистав, для певних виконавців, присвячувалися вони визначним подіям або конкретним людям. Зокрема, «Пісня про вчительку» була подарунком улюбленій вчительці, «Розляглися тумани» присвячувалась легендарному партизану Ковпаку, а «Мовчить поліська сторона» - двічі Герою Радянського Союзу О. Федорову. Пісню «Згадай рідний край» я присвятив своєму братові - народному артисту СРСР Георгію Іларіоновичу Майбороді, пісню «Відлуння» написав для Анатолія Мокренка.

4 учень.

Метою моєї творчості було достукатися до кожного серця. Прагнув, щоб мої концерти сприймалися як музична розповідь про Україну, про красу її природи, про одвічні цінності українського народу: мамин рушник, спітнілу від важкої праці сорочку сільського трударя, стежину, що веде від рідної домівки у великий світ.

5 учень.

 Після концертів дуже люблю спілкуватися з людьми . Дуже шкодую, що мало встиг зробити для своєї України... Щоразу наприкінці концерту лунали пісні про Київ, про Дніпро - «Гімн Києву», «Дума про Дніпро», «Київський вальс». А вже насамкінець я сідав до рояля і грав «Пісню про рушник» - пісню, що стала частиною моєї душі й душі мого народу. Нині вона звучить по всьому світу як символ України.

УЧИТЕЛЬ.

Саме завдяки Вам побачили світ „Київський вальс”, „Коли зустрічаються двоє”, „Пісня про рушник”.

Літературний блок

Учитель. (На фоні звучання мелодії «Пісні про рушник»).

Материнське серце. Чи є у світі щось ніжніше за нього?Завжди лагідне і добре і завжди стривожене за долю своїх дітей. Воно відчуває щастя і біду, радість і печаль, і кожної миті ладне летіти за тисячі кілометрів до своєї дитини.

Материнська любов дарує людині крила. Не раз вона оспівана в піснях, віршах, легендах. Та кожен митець знаходить свої слова, щоб подякувати матері за життя і за любов. Знайшов їх і Андрій Малишко. Саме завдяки цим словам його «Пісня про рушник» стала народним гімном усім матерям, які чекають своїх дітей з далеких і близьких доріг.

Андрій Малишко, за спогадами його друзів та близьких, був дуже запальною людиною, темпераментною та іноді гарячкуватою. Проте він не терпів несправедливості, хитрощів, лукавства. Сам Андрій Малишко не лукавив за життя, був відкритим і чесним з людьми. Не лукавив поет й у своїх творах. Читаючи твори Андрія Малишка, ми насолоджуємося чистою виразною мовою, яскравими образами, а найбільше, мабуть, глибиною ліричного почуття.

Велика частина лірики Андрія Малишка стала піснями, вони не "поступаються тужливістю та ліричністю народним пісням. Особливе місце у творчості поета посідає «Пісня про рушник», яку знають усі і люблять з дитинства. Багато хто, наспівуючи цю пісню, навіть не знає, хто її автор. Ця пісня увійшла в серця людей, стала народною.

2. Виразне читання поезії учнем напам’ять.
3. Самостійне читання поезії.
4. Бесіда про традиції української вишивки.

Учень.

Образність цього твору тримається на вишитому українському рушникові, нашому оберегові, з яким у житті людини пов’язано все – від народження до останнього шляху. Рушники берегли, передавали, як обереги з роду в рід. Рушникам поклонялися наші предки. Проводжаючи синів у далеку дорогу, мати казала такі слова: „Куди б не їхали, не йшли, а рушники в дорогу беріть, хліб у нього загортайте, та людей пригощайте. Хліб на рушнику життя величає, здоров’я береже.” Тому й говорить поет, що на ньому оживає все знайоме до болю, все життя: і пройдене, і те, яку ще треба прожити. Сам Андрій Самійлович свято вірив у те, що в буремні роки війни він вижив після тяжкого поранення тільки завдяки вишитому рушникові, з яким провела його мати на фронт.  Погляньте на ці рушники. Все, що нас оточує - наше рідне, дороге, національне, допомагає нам стати кращими, сердечними, душею щедрішими.

5. Аналіз поезії за запитаннями

• Які настрої переважають у творі? Чому?
• Що, на вашу думку, відчуває автор?
• Над чим замислились ви?
• Якими словами поет говорить про матір?
• Як поет згадує своє дитинство?

6. Усне малювання

Пейзаж – опис, картина природи, у якій розгортається дія.

Як саме у вірші показано прикмети весняного ранку?

Які образи постають перед нами?

(Зелені луги, солов’їні гаї, росяниста доріжка, шелест трав, щебетання дібров)

Створіть уявний пейзаж села, що оспівує Малишко.

Знайдіть у тексті повтори, синоніми, епітети.

7. Створення кольорової схеми вірша

Чи можемо ми відтворити кольорову гаму вірша? Які кольори присутні в ньому?

(Колір ранкової зорі, цвіт росянистої доріжки, зелені луги, блакитні очі)

„Пісня про рушник” була написана до кінофільму „Літа молодії”. Сам поет так згадує історію написання цієї пісні:

«Спершу Платон Майборода відчув музику й замугикав мені «рибу»; та мелодія чомусь озвалася голосом моєї матері. Коли вона наспівувала, то здавалося, бриніли і ці ноти. І в моїй уяві раптом вималювалася  моя рідна матір, її постать край шляху за Обуховим… не знаю, чи може то була і Платонова ненька; принаймі так переконував колись він мене… А то, було, хтось надіслав мені листа з освідченням, що й до нього прийшла з цієї пісні його матір… Але ж, поет крадькома усміхнувсь своїми «монгольськими» очима, - дозвольте все-таки заявити про своє авторство не лише слів «Рушничка», а й створеного мною образу моєї рідної матері…»

У «Пісні про рушник» поет висловлює свою любов до матері і подяку їй.

Музичний блок.

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА.

Після неї доцільно провести гру «Слухаємо тишу».

Гра «Слухаємо тишу» (учитель торкається клавіші на фортепіано – звучить нота. Учні слухають дуже уважно, і коли запанує тиша, піднімають руку і  ніби ловлять її в кулачок).

8. Слухання «Пісні про рушник»

Під час слухання твору учні працюють в групах з музичними додатками «Емоційні характеристики музики». Вони повинні вибрати з них 3-4 слова, які найкраще характеризують той чи інший виразний засіб. Результати дослідження кожна група записує на паперовій «пелюсточці», з яких у подальшому вони складуть «квітку». 

9. Розучування пісні.

• ритмізація 1 куплета ;
• розучування мелодії на слух;
• робота над виконавським розвитком.

V. Підсумок уроку

Прийом «Квітка».

Діти об’єднані в групи. Кожна група отримала «пелюстку квітки», на якій написані виразно-інтонаційні засоби:

«Мелодія», «Темп», «Ритм», «Динаміка», «Тембр».

Учні за допомогою музичних додатків «Емоційні характеристики музики» визначали ці виразно-інтонаційні засоби. Учитель прикріплює кожну «пелюсточку» до «серцевинки квітки» (на дошці). Це допоможе охарактеризувати образний зміст цього твору.

Визначення музичного образу твору

«Пісня про рушник»  - сповiдь-спогад ліричного героя, у якій матір дарує синові рушник, вишитий як символ життєвоï дороги. Рушник пов'язаний iз життєвою долею лiричного героя  i з образом його матерi. Цей образ — символ чистоти i любовi, матерi-берегинi, яка дала життя, формувала почуття, творила людину. Лiричний герой пісні з великою теплотою згадує свою матiр.

VІ. Домашнє завдання

 Вчити пісню, намалювати зразки української вишивки.

VІІ. Вихід з класу під музичний супровід пісні «Україна-вишиванка».