Пезентація "Симфонічні фрески" урок музичного мистецтва в 7 класі

Симфонічні фрески

Дмитро Шостакович(1906-1975)XX століття подарувало світу чимало музичних геніїв. Творчості Дмитра Шостаковича належить одна з найбільш правдивих і вражаючих сторінок у музичному літописі нашої епохи. Його мистецтво належить до явищ вищого рівня, воно приголомшує слухачів, розповідаючи про насущні проблеми людства. Невипадково для вираження своїх ідей композитор найчастіше звертався до симфонії — найбільш філософського жанру музики.

Сьома симфонія Д. Шостаковича. Головним змістом Сьомої симфонії Д. Шостаковича є протиставлення двох протилежних образів — добра і зла. У І частині твору втілений конкретний програмний задум: вона «...розповідає про те, як у наше прекрасне мирне життя увірвалася страхітлива грізна сила — війна... Експозиція І частини розповідає про щасливе життя людей, упевнених у собі й у своєму майбутньому»,— писав митець.

Сцена в балету «Ленінградська симфонія» на музику Сьомої симфонії Д. Шостаковича

Дві теми мирного життя доповнюють одна одну, створюючи єдиний образ: у першій — розмашистій і сильній, підкреслене вольове начало, а у другій — м’яка наспівність, що уособлює образи рідної природи. Раптом у цю «музику тиші» проникає ледь чутний, але чіткий барабанний дріб, а на його тлі — простенька, ніби іграшкова мелодія. Але поступово вона розростається до гігантських розмірів, одинадцять варіацій теми нашестя виявляють її жахливу сутність. Здасться, ніщо не може зупинити цю залізну лавину. Але шлях їй заступає тема опору (видозмінена перша тема мирного життя), яка звучить наче вигук, сповнений гніву й мужності. Друга тема мирного життя перетворюється на тужливий реквієм за загиблими.«Музика тиші» і тужливий реквієм за загиблими (Сьома симфонія. І частина.)

Дмитро Шостакович.  Сьома симфонія. І частина. (прослухати)Якими музичними засобами в симфонії показано образ ворожого нашестя? Прослідкуйте за розвитком теми нашестя. Що в ній залишається незмінним, а що змінюється?

Б. Пророков «Це не повинно повторитися!»Жахливі події та наслідки Другої світової війни відтворені майже всіма видами мистецтва. Так, художник Б. Пророков створив серію картин під назвою «Це не повинно повторитися», у якій висвітлив тему війни, атомного бомбардування японських міст Хіросіми і Нагасакі та закликав до збереження миру на землі.

Б. Пророков. «Біля Бабиного Яру»«Хіросіма»

Леонід Грабовський Симфонічні фрески.  «Це не повинно повторитися!»За мотивами цих картин український композитор Леонід Грабовський створив у 1961 році монументальний твір «Симфонічні фрески». За формою цей твір є сюїтою, що складається із семи невеликих частин. Кожна (крім першої) має програмну назву, пов’язану з певним малюнком художника: «Авторська передмова», «Тривога», «Наліт», «У руїнах», «Мати», «Хіросіма» та «Прокльон катам». Образ кожної «фрески» розкривається оригінальними музичними засобами, притаманними типу мислення композитора-авангардиста. Своїм твором митець закликає: «Ні війні! Це не повинно повторитися!»

«Балада про мальви» Володимир Івасюк. Воєнна тематика поширена й у творчості українських композиторів-піснярів. Незгасний біль матерів, діти яких не повернулися з війни, виражений у трагічній «Баладі про мальви» Володимира Івасюка.

Заснули мальви біля хати,Їх місяць вийшов колихати.І тільки мати не засне,Мати не засне,—Жде вона мене. Приспів: О, мамо рідна, ти мене не жди. Мені в наш дім ніколи не прийти. З мойого серця мальва пророслаІ кров'ю зацвіла. Не плач, не плач, бо ти вже не одна,Багато мальв насіяла війна. Вони шепочуть для тебе восени:«Засни, засни, засни, засни...»БАЛАДА ПРО МАЛЬВИВірші Богдана Гури Музика Володимира Івасюка. У матерів є любі діти, А у моєї — тільки квіти. Самотні квіти під вікном,Квіти під вікном Заснули вже давно. Приспів. Як сонце зійде — вийди на поріг,І люди схиляться тобі до ніг. Пройдися полем — мальвибуйних лук. Торкнуться твоїх рук. Життя — як пісня, що не віддзвенить. Я в мальві знов для тебе буду жить. Якщо ж я ласку не встигла принести —Прости, прости, прости, прости.

Запитання та завдання* Чим схожі твори Д. Шостаковича і Л. Грабовського?* До чого закликають нас митці?* Чому, на вашу думку, обидва твори можна назвати «симфонічними фресками»?