Методична розробка інтегрованого уроку (українська література та історія України) на тему: Феномен українського шістдесятництва – «покоління проти течії».

Гірницьке відділення Селидівського професійного ліцею

Методична розробка

інтегрованого уроку

(українська література та історія України)

на тему:

Феномен українського шістдесятництва – «покоління проти течії».

Виконала викладач

Богодарова Олена Сергіївна

м.  Гірник, 2021

Інтегрований урок

(українська література та історія України)

Тема. Феномен українського шістдесятництва – «покоління проти течії».

Мета:

- розкрити зв'язок українського дисидентського руху з явищем «шістдесятників»; дати загальну характеристику творчості митців-«шістдесятників»; поглибити знання здобувачів освіти про їх життєвий і творчий шлях;

- розвивати пізнавальну активність здобувачів освіти; уміння самостійно готувати повідомлення, презентації; сприймати й аналізувати художній текст як свідчення певної історичної доби та мистецьке явище; робити висновки й аргументовано відстоювати власні погляди; творчі здібності; навички аналізувати події; робити висновки й аргументовано відстоювати власні погляди;

- виховувати у здобувачів освіти інтерес до національної історії та літератури; культуру мовлення; високі моральні якості на основі кращих зразків національної спадщини; почуття відповідальності за долю України; толерантне ставлення до думки опонентів.

Компетентності

Ключові: спілкування державною мовою (доступно і переконливо висловлювати думку); математична компетентність (будувати логічні ланцюжки подій, вчинків); уміння вчитися впродовж життя (критично аналізувати й узагальнювати здобуті відомості).

Предметні: хронологічна (уміння орієнтуватися в історичному часі; інформаційна (виявляти і критично аналізувати розбіжності в позиціях авторів джерел); аксіологічна (осмислювати зв'язки між історією та сучасним життям).

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Вид уроку: інтегрований урок із історії та української літератури, круглий стіл.

Методи і прийоми: робота в малих групах, постановка проблемних питань, проектна діяльність, асоціативний кущ, «Дуель», літературний диктант, тестування, самоаналіз, самооцінка.

Обладнання: інформаційні аркуші для здобувачів освіти «Шпаргалка до теми», портрети митців, епіграфи. мультимедійна презентація, підручники,  проектор.

Хочеш жити у вільній державі – не жалій себе.

Хочеш жити у чесній державі – не жалій інших.

Хочеш жити у правовій державі –

не бійся віддати своє життя (Сенека).

А як же людина? А що ж людина?

Живе на землі. Сама не літає.

А крила має. А крила має! (Ліна Костенко)

Хід уроку

І. Організаційний момент. Створення робочого настрою.

Звучить пісня «Ти знаєш, що ти — людина?..» (у виконанні «Піккардійської терції»).

Ти  знаєш,  що  ти  —  людина?

Ти  знаєш  про  це  чи  ні?

Усмішка  твоя  —  єдина,

Мука  твоя  —  єдина,

Очі  твої  —  одні.

Більше  тебе  не  буде.

Завтра  на  цій  землі

Інші  ходитимуть  люди,

Інші  кохатимуть  люди  —

Добрі,  ласкаві  й  злі.

Сьогодні  усе  для  тебе  —

Озера,  гаї,  степи.

І  жити  спішити  треба,

Кохати  спішити  треба  —

Гляди  ж  не  проспи!

Бо  ти  на  землі  —  людина,

І  хочеш  того  чи  ні  —

Усмішка  твоя  —  єдина,

Мука  твоя  —  єдина,

Очі  твої  —  одні.  (16.XI.1962)

Викладач історії. Добрий день. Сьогодні у нас незвичайне навчальне заняття – інтегрований урок із історії України та української літератури. З вами працюватимуть два координатори роботи – я і викладач української літератури. Як бачите, що стіл викладача відсутній. А це означає, що ми з вами на рівних умовах проведемо засідання «круглого столу».

Кожен живе і чинить, як може. У кожного свої звитяги і поразки, свої чесноти і свої гріхи. А відтак кожному воздасться - і за громадянський стоїцизм, і за непереможену гідність, і за злякане сумління, і за поступки, і за помилки. Кожному своє - і кожному за своє. Сьогодні ми з вами поговоримо про шістдесятників - генерацію заручників, подвижників і каменярів на шляху до України в Україні. Вони кожним діянням і словом своїм наражались на смертельну небезпеку і часто змушені були платити життям за право бути собою, або ж платити сумлінням за право бути живим.

Викладач літератури. Минають десятиліття. У далеке минуле йдуть люди, які дали нам перші приклади людської гідності, порядності, всього того, що людину робить Людиною. Тому сьогодні ми поговоримо про літературне явище шістдесятництва на історичному тлі. І в кінці уроку ми ще раз спробуємо дати відповідь на питання:

•  Заради чого шістдесятники жертвували своїм життям?

Сьогодні ми пройдемося тернистими стежками людських доль і заглянемо в недалеке минуле, щоб зустрітися з поколіннями  молодих митців 50-60 років ХХ століття, які не підкорилися тодішній тоталітарній системі.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Викладач історії. Давньоримський філософ Сенека говорив: «Хочеш жити у вільній державі – не жалій себе. Хочеш жити у чесній державі – не жалій інших. Хочеш жити у правовій державі – не бійся віддати своє життя».

Саме цими словами я хочу розпочати наш урок – екскурс в минуле. У те минуле, яке дало нашій державі нових митців, нові твори літератури, музики, живопису, кіномистецтва. У 60- ті роки ХХ століття.

ІІІ. Оголошення теми, завдань і планування уроку. Прогнозування результатів.

Викладач історії. Отож, тема сьогоднішнього уроку: «Феномен українського шістдесятництва – «покоління проти течії».

Для роботи на уроці ви об’єдналися в групи: істориків, журналістів, літераторів. А щоб краще сприйняти тему ви будете користуватися інформаційним аркушем «Шпаргалка з теми». Тут записані очікувані результати, проблемні запитання, завдання, тести. У ході роботи заповнюйте його, а в кінці уроку ми здійснимо взаємоперевірку та самооцінювання.

Що ви очікуєте від сьогоднішнього заняття.

(Усі по черзі зачитують «очікувані результати»).

Бажаємо вам успіху.

IV. Актуалізація опорних знань.

Викладач  літератури. Отже, мова йтиме про 60-ті роки ХХ століття. Які асоціації пов’язані у вас із цим часом. Подумайте, запишіть їх і озвучте. Роль асоціативного куща у нас буде виконувати сонце, на промінці якого ви повинні прикріпити написані асоціації. Будь ласка, виконайте це завдання.

60-ті роки

Приблизні відповіді учнів:

- Післясталінське десятиліття;

- Хрущовська відлига;

- Реабілітація політв’язнів, репресованих шістдесятників;

- ХХ з’їзд КПРС 1956 р.;

- Послаблення цензури;

- Заснування Шевченківської премії;

- Призначення 1-м секретарем КП(б)У Шелеста;

- Празька весна 1968 р.

Викладач історії. Молодці! Саме ці чинники і мали значний вплив на появу руху шістдесятників.

«Шістдесятництво» виникло як відповідь на тимчасове пом’якшення політичного режиму в СРСР, викликаного смертю Й. Сталіна і засудженням культу його особи. Десталінізація, початок реабілітації політичних засуджених викликали надію на демократичні перетворення, а серед творчої і наукової інтелігенції – на свободу літературної, наукової і мистецької творчості.

Історик Я. Грицак писав: «За влучним висловом Валентина Мороза, «шістдесятниками» були художники, які хотіли малювати, але не тільки портрети Леніна; поети, які мали бажання писати вірші, але не лише про Сталіна і мир; учені, які прагнули вести дослідження, а не просто виконувати те, що їм наказували «згори». Вони були «тілами у пошуках душ».

Викладач літератури.

- Скажіть, будь ласка, якого кольору сонце? (Оранжевого, жовтого, жовтогарячого).

- Які це слова? (Синоніми)

- А що називається синонімами?

- Із чим у вас асоціюється це сонце? (Життя, сонце, соняшник, Помаранчева революція, поезія І. Драча «Балада про соняшник»).

Викладач літератури цитує

Поезіє, сонце моє оранжеве!

Щомиті якийсь хлопчисько

Відкриває тебе для себе.

Щоб стати навіки соняшником.

- Чому, на вашу думку, І. Драч описав образ соняшника?

- Творчість І. Драча відноситься до якого періоду історії та літератури?

V. Осмислення змісту теми.

1. Викладач історії. Перед тим, як розпочати екскурс у минуле, давайте пригадаємо «поняття» шістдесятництво, дисидентський рух, відлига, десталінізація, лібералізація, плеяда.

Словникова робота.

•     Шістдесятництво – рух творчої молоді, яка осягла світ, органічно поєднуючи в собі загальнолюдські та національні цінності, легко знаходила нову оригінальну тематику, не обмежену рамками офіційної ідеології.
•     Відлига - назва періоду в історії СРСР другої половина 1950-х — початку 1960-х рр., що характеризувався частковим відходом від жорсткої тоталітарної системи часів Й. Сталіна, певною лібералізацією та демократизацією суспільно-політичного життя.
•     Десталінізація - відмова радянської партійної верхівки від політики масового терору з одночасним засудженням культу особи Й. Сталіна.
•     Лібералізація - надання більшої свободи, можливості здійснення певної діяльності.
•     Дисидентський рух – опозиційний рух проти панівної ідеології, суспільного ладу.
•     Плеяда – сузір’я.

Зверніть увагу на дошку, як ви думаєте, чому на ній розміщені зірки (це плеяда митців-шістдесятників). Молодці, а тепер перейдемо до виступу групи істориків, яка досліджувала передумови виникнення шістдесятництва. Надаємо їм слово.

2. Демонстрації презентації.

Викладач історії. Група журналістів познайомить вас із найвідомішими українськими митцями. Під час їхньої розповіді ви заповнюєте таблицю зі шпаргалки.

3. Виступ групи журналістів. (На фоні презентації «Шістдесятники» учні розповідають про життєвий і творчий шлях митців).

Викладач історії. Дякую за виступ. Запрошуємо до слова літераторів. А право на проведення екскурсу передаємо викладачу української літератури та групі літераторів.

4. Викладач літератури. «Шістдесяті роки — це час, коли люди починають засвоювати не лише висоти всесвіту, а й глибини людської душі, це час, коли було надруковане 26-томне видання «Історія міст і сіл України», це час, коли почнуть відкривати імена письменників, які були штучно вилучені з літературного процесу (М. Хвильовий, Г. Косинка, Б.-І. Антонич, М. Куліш, В. Підмогильний), це час, коли на літературному схилі засяють імена М. Вінграновського, В. Симоненка, І. Драча, І. Світличного, Є. Сверстюка, Л. Костенко, В. Стуса…

Про це та найяскравіших представників «шістдесятництва» ви дізнаєтеся з розповіді групи літераторів.

5. Виступ групи літераторів «Особливості розвитку літератури в шістдесятих роках ХХ століття»

Перший літератор. Першими «відлигу» відчули й усвідомили цю свободу інтелігенти. Ще в 1953 р. вийшла дебютна книга Д. Павличка «Любов і ненависть», а в 1957 р. Л. Костенко «Проміння землі» — митців, які стали немовби «предтечами» шістдесятництва, а згодом на рівних улилися в цей широкий соціокультурний рух. У 1961 р. з’являється низка «кардинально» нових творів: М. Вінграновського «З книги першої, ще не виданої», І. Драча «Ніж у сонці», Є. Гуцала «Зелена радість конвалій», публікації В. Симоненка, В. Стуса, Григора Тютюнника, Б. Олійника.  Молоді таланти намагалися позбутися нагляду й тиску КДБ, гуртувалися самочинно, виходячи зі справжніх ідейно-естетичних інтересів. Вони збиралися, зокрема, на київській квартирі І. Світличного, яка на початку 1960-х pp. стала своєрідним центром національної культури.

Наступного, 1962 р., гарматним залпом «вистрелили» у світ перші поетичні збірки М. Вінграновського («Атомні прелюди»), В. Симоненка («Тиша і грім»), І. Драча («Соняшник»). Це був таки справді — вибух. Хвиля творчої свободи явила Україні й світові плеяду митців, імена яких на той час були незнайомими й новими, а тепер є славою й гордістю нації. Саме їх стали називати шістдесятниками – це нова генерація творців, які прагнули сказати власне, оригінальне слово.

Другий літератор. У 60-х pp. ХХ ст. відбувся перегляд морально-етичних цінностей у житті та літературі, загострилося питання правди та історичної пам’яті. Свій варіант зведення рахунків із несправедливим минулим і сучасністю запропонував М. Стельмах у романі «Правда і кривда». Він звернувся до забороненої теми — голодомору 1932–1933 pp. та сталінських репресій («Дума про тебе», «Чотири броди»),  хоча повністю розкрити її з огляду на тогочасну цензуру йому не вдалося.

Досить широко постає жанрова система «шістдесятників» (лірична поезія, балади, притчі, етюди, поеми, сонети, рубаї, ліричні новели, історичні романи, роман у віршах,  химерна проза). З’являються нові теми в українській літературі: історична пам’ять, людина у всьому багатстві її проявів, підкорення космосу, етична правомірність, стандартизація особистості в умовах новітнього міщанства.

Третій літератор. Отже, явище «шістдесятництва» було неоднозначним як за творчими постатями, так і за стильовими течіями та ідейно-естетичними вподобаннями. Тут є й модерністи (І. Драч, В. Голобородько, М. Воробйов), і неоромантики (М. Вінграновський, Р. Лубківський), і неонародники (В. Симоненко, Б. Олійник), і постмодерністи (В. Стус). Таке розмаїття свідчило про багатство відновлюваної української літератури. Воно не вкладалося в жорсткі рамки «соціалістичного реалізму», загрожувало його існуванню, і тому радянська влада та слухняна критика намагалися його дискредитувати, звинувачуючи в «естетизмі», «абстракціонізмі», відірваності від життя.

Перший літератор. Доля «бунтарки української літератури» Ліни Костенко.

Ліна Костенко народилася 19 березня 1930 р. в м. Ржищеві під Києвом в учительській родині. Коли дівчинці виповнилося 6 р., сім'я переїхала в Київ. Батька переслідували КДБ та перед війною кинули в табір. Ще школяркою почала відвідувати літературну студію при журналі «Дніпро». У 1946 р. були опубліковані її перші вірші.

Спочатку навчалась у Київському педагогічному інституті, а в 1952 р. стає студенткою Московського літературного інституту ім.. М. Горького. Незабаром виходять перші збірки «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958), які викликали інтерес читача й критики, а книга «Мандрівки серця», що вийшла в 1961 р., не тільки закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім’я серед визначних майстрів української поезії. Саме тоді Ліна Костенко стає однією з найактивніших учасниць шістдесятників. Збірку «Зоряний інтеграл» заборонили цензурою. Однак письменницю не арештували, але заборонили друкувати її твори на довгих 16 років.

Книги Л. Костенко «Над берегами вічної ріки», «Маруся Чурай», «Неповторність» стали небуденними явищами сучасної української поезії, явищами, які помітно впливають на весь її дальший розвиток. Перу Л. Костенко також належать збірки «Сад нетанучих скульптур», збірка віршів для дітей «Бузиновий цар». У 1987 році за роман у віршах «Маруся Чурай» була удостоєна Державної премії ім. Т. Г. Шевченка. За свою творчість отримала премію фундації Антоновичів, Ф. Петрарки, медаль Святого Володимира, стала лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Теліги, професором Києво-Могилянська академії. У 90-х роках перестала брати участь у громадському житті, відмовилася від звання Героя України.

Живе і працює Ліна Костенко в Києві.

Другий літератор. Доля «витязя української поезії».

Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 р. в селищі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Дитинство припало на роки війни, було важким, голодним, зростав Василь без батька, який залишив сім’ю. Мати тяжко працювала, заробляючи на шматок хліба. Допомагали дідусь і бабуся.

1952 р. закінчив середню школу в Тарандинцях і вступив на факультет журналістики Київського університету. Працював у «Черкаській правді», «Молоді Черкащини», «Робітничій газеті». Писати вірші почав ще в студентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче. Перша збірка «Тиша і грім» (1962 р.) була впливом серця чистого і довірливого юнака, захопленого повівами «хрущовської відлиги». Василь Симоненко бере участь у роботі Клубу творчої молоді, їздить Україною, спілкуючись із ровесниками. Потім поет працює в комісії, що займалася розслідуванням масових розстрілів у катівнях НКВС. Потрапляє під нагляд КДБ. Улітку 1962 р. міліціонери заарештували та жорстоко побили. Восени 1962 р. починає писати щоденник «Окрайці думок». У 1963 вийшла казка «Цар Плаксій та Лоскотон». В. Симоненко мав такі псевдоніми: В. Щербань, С. Василенко, Симон. На початку вересня 1963 р. ліг у лікарню, оскільки після побиття його мучили болі, було діагностовано рак нирок.

Помер В. Симоненко 14 грудня 1963 р., проживши всього-на-всього 28 років.

6. Викладач літератури. Ви ознайомилися з особливостями розвитку літератури в шістдесятих роках ХХ століття, життєвим і творчим шляхом поетів-шістдесятників, а зараз ми проаналізуємо поезію В. Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці...».

7. Декламування поезії  В. Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці...» напам’ять.

8. Аналіз поезії В. Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці...» та заповнення паспорта твору.

- Визначте рід і жанр літератури твору В. Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці...»?

- Яку тему розкрив автор у своїй поезії?

- Яку ідею сповідує В. Симоненко у вірші?

- У якій формі написано поезію? (Монологу ліричного героя).

- Хто є головним образом твору? (Ліричний герой, у монолозі якого передається любов до України, ненависть до ворогів, яких він називає «недругами», «чортами». У творі зримо наявний образ України, яку ліричний герой називає «матір’ю», «молитвою», «віковою розпукою»).

- Яке почуття домінує у вірші ? (Сповідь, сум, щирість…)

- Як автор поезії називає ворогів України? («Недруги», «чорти»)

- Чому назви країн «америки» й «росії» В. Симоненко написав з малої літери?

- Чи є в поезії символи? Їх зміст і значення.

- Зверніться до тексту поезії та визначте художні засоби (епітети, порівняння, метафори, риторичні запитання та риторичні оклики)

Паспорт твору

Рід літератури: патріотична лірика.

Жанр: ліричний вірш.

Тема: звеличення рідної землі, її історії.

Мотив твору: роздуми над долею рідної землі, її історії; розкриття щирих синівських почуттів поета до своєї Батьківщини; возвеличення любові до рідної землі, заклик до земляків любити вітчизну, дбати про її майбутнє.

Художні засоби: епітети: «червоні блискавиці», «мамо, горда і вродлива», «святе синівське право», «дні занадто куці та малі», «зіниці голубі, тривожні», «розпука вікова», «хмари бурякові», «священне знамено»;

метафори: «пливе за роком рік», «перли в душі сію», «мовчать Америки й Росії», «чорти живуть на небі», «палають хмари», «сичать образи»;

порівняння: «зіниці голубі, тривожні, ніби рань»; звертання: «Україно!», «недруги лукаві», «друзі», «нене»;

риторичне запитання: «Як же я без друзів обійдуся, без лобів їх, без очей і рук?»;

риторичні оклики: «Ти для мене диво!», «Одійдіте, недруги лукаві!», «Друзі, зачекайте на путі!», «Чуєш — битви споконвічний грюк!».

VI. Закріплення матеріалу.

1. Історико-літературна дуель.

Викладач історії. Продовжить речення:

1. Шістдесятництво – це ….

2. Назвіть хронологічні рамки цього явища.

3. Кого з митців 60 рр. ви можете назвати?

4. Чи близькі поняття шістдесятники і дисиденти?

5. Як наприкінці 1960-х років називали людей, які не поділяли панівної в СРСР ідеології? (Дисиденти.)

6. Назвіть хвилі арештів дисидентів.

Викладач літератури.

1. Кого О. Гончар назвав «витязем молодої української поезії»? (В. Симоненко)

2. «Цитадель духу» української літератури (Ліна Костенко).

3. Дівчина з легенди (Маруся Чурай).

4. Кого називали «сонячний поет»? (Іван Драч)

5. Про кого говорили «Шевченко ХХ століття? (В. Стус)

6. Який поет написав сценарій до кінофільму «Камінний хрест»? (Іван Драч)

7. Чиї слова «Політичної біжутерії не ношу»? (Ліна Костенко)

8. Пригадайте рядки з поезії Л. Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать…», визначте вид лірики твору (філософська лірика).

9. Скільки псевдонімів було у В. Симоненка? (3)

10. Виберіть зайве прізвище: Є. Гуцало, О. Довженко, В. Стус, Гр. Тютюнник.

Робота із хмаркою тегів

 Виберіть  прізвища письменників, поетів-шістдесятників, з якими ви познайомилися на уроках української літератури

VII. Рефлексія.

1. Виконання тестів.

Установіть відповідність:

Установіть відповідність:

Установіть відповідність:

VІІІ. Підбиття підсумків.

Викладач історії. У літературі та мистецтві з`явилось молоде покоління літераторів та митців, «шістдесятники», багато з яких і до сьогодні нас вражають своїми правдивими творами, однак хвиля ідеологічного наступу, соціалістичний реалізм не дали можливості вільно розвиватись новим явищам у культурі.

Ми завершили з вами спілкування. А тепер повернемося до теми уроку. На вашу думку, чому шістдесятників називають «поколінням проти течії»? (Відповіді учнів)

- Як ви вважаєте чому саме таку тему ми обрали для спілкування?

- Чому епіграфом до уроку я обрала слова Сенеки?

Хочеш жити у вільній державі – не жалій себе.

Хочеш жити у чесній державі – не жалій інших.

Хочеш жити у правовій державі –

не бійся віддати своє життя. Сенека.

Викладач літератури. Давайте повернемось до питання, яке було на початку уроку: Заради чого шістдесятники жертвували своїм життям?

(Жертвували своїм мистецтвом заради любові до України, заради друзів-однодумців, проявили національну свідомість і моральну опозицію тоталітарному державному режиму, виступали за оновлення тодішнього суспільства, протестували своєю творчістю проти панівної задушливої атмосфери, боролися за справжні культурні цінності, національну свободу, людську гідність).

- Поясніть, як ви розумієте слова Ліни Костенко, чому саме їх можна віднести до діяльності шістдесятників?

А як же людина? А що ж людина?

Живе на землі. Сама не літає.

А крила має. А крила має!

Ви стоїте на порозі дорослого життя, вчіться розрізняти добро і зло, правду і брехню, вірте у чесність, справедливість і порядність. Не йдіть проти себе. Не бійтеся

сказати те, що думаєте. А науку цю беріть із творів, які написали чесні й порядні люди. Вони — частина України, частина нас самих. Вони любили і люблять свою Вітчизну і народ, вболівають за його свободу. Уся їх «провина» була в тому, що мали власний погляд на становище України і методи керівництва суспільством, у тому, що вірили у вільну Україну, любили рідну мову, сподівалися на свободу слова і дій.

VІ. Підсумок уроку.

IX. Домашнє завдання.

Вивчити матеріали конспекту, доповнити його, адже озвучуванні теми виносяться на ЗНО з української літератури та історії України. Підготувати запитання до рубрики «на засипку» вчителю.

Шпаргалка з теми

Тема уроку. Українське шістдесятництво – «покоління проти течії».

Очікувані результати

Після цього уроку ми зможемо:

- розповісти про рух «шістдесятників»;

- характеризувати поняття «шістдесятництво», дисидентство;

- називати імена митців;

- визначити вплив руху творчої молоді на сьогодення;

- робити аналіз художніх творів;

- набути навичок роботи в групах, аналізу джерела інформації та створення презентаційних проектів.

Словник до теми:

«Шістдесятництво» - рух творчої молоді, яка осягла світ, органічно поєднуючи в собі загальнолюдські та національні цінності, легко знаходила нову оригінальну тематику, не обмежену рамками офіційної ідеології.

«Відлига» - назва періоду в історії СРСР другої половина 1950-х — початку 1960-х рр., що характеризувався частковим відходом від жорсткої тоталітарної системи часів Й. Сталіна, певною лібералізацією та демократизацією суспільно-політичного життя.

Десталінізація - відмова радянської партійної верхівки від політики масового терору з одночасним засудженням культу особи Й. Сталіна.

Лібералізація - надання більшої свободи, можливості здійснення певної діяльності.

Дисидент – людина, яка мислить інакше, виступає проти панівної ідеології, суспільного ладу.

Дисидентський рух – опозиційний рух проти панівної ідеології, суспільного ладу.

Плеяда – сузір’я.

Предтеча – 1. Особа, що своєю діяльністю підготувала шлях, умови для діяльності інших; попередник. 2. перен. Явище, подія, що підготували ґрунт, умови для наступних явищ, подій або передують іншим явищам, подіям.

План роботи на уроці

1. Передумови появи руху творчої молоді (виступ групи істориків).

2. Представники «шістдесятництва» в різних сферах мистецтва (виступ групи журналістів).

3. Особливості розвитку літератури в шістдесятих роках ХХ століття (виступ групи літераторів).

Практичні завдання

1. Робота з таблицею

2. Виконання тестів.

Установіть відповідність:

Установіть відповідність:

Установіть відповідність: