Державний навчальний заклад

 «Одеський центр професійно-технічної освіти»

Методична розробка 

На тему:

«Комп’ютерна розробка методичних матеріалів за напрямом «Комп’ютерні мережі»

Виконавець 

викладач інформатики та математики

Башкатова Є.В.

Розглянуто та погоджено на засіданні методичного об’єднання викладачів базових предметів

 та рекомендовано до використання  в навчально-виховному процесі

Протокол №___ від «___» ___ 20___р. Голова МО ________ Гачук О.В.

                                                        Овідіополь

Зміст

     Анотація                                                                                                     3

        Вступ                                                                                                         5             

I.       Теоретичні основи поняття з цифрових технологій.                

                         1.1.Сутність поняття, зміст та завдання цифрових технологій,                     

    7 як різновиду інформаційних технологій.                                           

                                1.2. Цифрова грамотність - невід’ємний аспект розвитку                         

                        цифрових технологій                                                                       15

II.    Комп’ютерна розробка методичних матеріалів до розділу

«Комп’ютерні мережі »

2.1.        Проект модульного планування   для викладання розділу

                        «Комп’ютерні мережі»                                                                    19            

2.2.        Обґрунтування вибору засобів реалізація методичної        

22

                        підтримки                                                                                                        

2.3.        Основні етапи комп’ютерної розробки методичних           

27

матеріалів        Висновки   37       

Список використаних джерел                                                                        39            

Додатки                                                                                                                 40

Анатація

Бурхливий розвиток ІТ – технологій дає нам можливість більш ширшому розповсюдженню таких інформаційних технологій в освіті, що дозволяє не тільки підвищити інтенсивність і ефективність процесу навчання, але й істотно розширити аудиторію потенційних слухачів.  

Таким       чином,        створення   електронних        навчальних          матеріалів           для дистанційного навчання та будь-якого навчання взагалі  дає можливість обрати актуальні та ефективні методи викладання навчального матеріалу. 

За основу таких матеріалів, як приклад, мною було взято розробку електронного підручника. А саме електронний підручник для вивчення предмету «Інформатика» розділ «Комп’ютерні мережі».

Враховуючи мету роботи, ми виділили наступні задачі:

1.           Розробити авторський модуль викладання розділу з урахуванням особливостей підготовки здобувачів освіти освітнього закладу.

2.           Обрати актуальні та ефективні методи викладання, враховуючи особливості викладання розділу «Комп’ютерні мережі» для здобувачів освіти.

3.           Розробити комп’ютерну підтримку розділу за представленим тематичним планом.

На основі поставлених задач був розроблений  модуль розділу «Комп’ютерні мережі».

На сторінках електронного підручника представлено загальний вигляд розділів.

У відповідності з представленою  структурою  модуля була побудована головна сторінка посібника. 

Змістовий компонент кожного з представлених підрозділів доступний за відповідним гіперпосиланням. 

Окрім теоретичного матеріалу, у комп’ютерній розробці зроблено акцент і на етапі контролю знань. Для контроля знань було вибрано тестування.

Тест являє собою перелік запитань з  правильною відповіддю. 

Представлена комп’ютерна розробка  може використовуватись в навчальних закладах під час вивчення розділу «Комп’ютерні мережі» у рамках курсу «Інформатика». 

      Електронний комплекс надає можливість використовувати його на будь-якій операційній системі. 

Здобувачі освіти мають можливість його використання у якості електронного підручника не тільки під час аудиторних занять, а й при самостійному вивченні під час дистанційного навчання та під час виконання домашніх завдань за темою.          Наявність наочних ілюстрацій та систематизованість основних змістових ліній підвищує інтерес та робить новий матеріал доступнішим для розуміння.

Данну розробку ми використали і розглянули для вивчення предмета «Інформатика», а саме, модуля «Комп’ютерні мережі». Але  вбачаємо використання  даної розробки і для вивчення інших предметів, модулів, розділів…

Вступ

Однією із задач, що стоять сьогодні перед  освітою є підготовка молодого покоління до життя в інформаційному суспільстві. Нині, інформаційні технології стали необхідною складовою не тільки професійного, але й повсякденного життя кожної людини. Тому, підготовка майбутнього фахівця вимагає належного рівня компетенцій у використанні цифрових технологій.

У сучасній освіті один із пріоритетних напрямів розвитку є інформатизація та впровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес, що значно покращує

якість        та       ефективність       навчання       майбутніх        фахівців,        підвищує

конкурентноспроможність на ринку праці. Застосування комп’ютерних технологій потребує перегляду форм і методів навчальної діяльності. Слід пам’ятати, що комп’ютерні технології є ефективним, але допоміжним засобом навчання. Застосування комп’ютерних технологій підвищує активність здобувача освіти, веде до перебудови навчального процесу в бік самостійних форм навчання. Без перевантажень можна інтенсифікувати процес навчання в умовах профільного навчання завдяки раціональному використанню комп’ютерних технологій. Використання сучасних технічних засобів для розв’язання фахових завдань на базі отриманої комп’ютерної підготовки є запорукою конкурентноспроможності майбутнього фахівця. При масовому забезпеченні комп’ютерами зберігається його індивідуальність, можливість отримання достовірної оцінки без великих затрат часу на проведення контролю. 

Головним для майбутнього фахівця в сучасному інформаційному середовищі є подальше використання комп’ютерних технологій як методів та інструментів майбутньої педагогічної діяльності для розв’язання задач предметної галузі. 

Мета дослідження полягає в дослідженні використання цифрових технологій в освітній діяльності  та розробці відповідної комп’ютерної підтримки.

Враховуючи мету роботи, були виділені наступні задачі:

1.З’ясувати сутність поняття, зміст та завдання цифрових технологій, як різновиду інформаційних технологій та необхідність цифрової грамотності у процесі

впровадження цифрових технологій. 

2.Дослідити стан використання цифрових технологій в освітньому процесі,

3.Розробити модуль на прикладі викладання розділу «Комп’ютерні мережі»  з урахуванням особливостей підготовки здобувачів освіти навчального закладу.

4.Обрати актуальні та ефективні методи викладання, враховуючи особливості викладання на прикладі розділу «Комп’ютерні мережі» для здобувачів освіти.

5.Розробити комп’ютерну підтримку розділу за представленим тематичним планом.

Розділ 1. Теоретичні основи поняття цифрових технологій.  

1.1.Сутність поняття, зміст та завдання цифрових технологій.  

Цифрові технології стають органічною, важливою і необхідною частиною життя сучасної людини, вони проникають у різноманітні сфери соціального життя: політику, культуру, професійну діяльність, спілкування і побут. 

     Найчастіше цифрові технології і системи згадуються у поєднанні із мультимедійними форматами представленняй обробки інформації (наприклад, цифрове телебачення, фото-, відео- і аудіо-обладнання), а також у поєднанні з цифровими системами зв'язку (наприклад, цифрові мережі). 

        В даний час терміни ЕОМ, ПЕОМ поступово втрачають первинний сенс і об'єднуються в більш популярний термін «комп'ютер». Не залежно від назви, всі види комп'ютерів у тій чи іншій мірі представляють і обробляють дані (зазвичай аналогові –тексти, документи, числа, таблиці, зображення, карти, креслення, послідовності зображень /анімація, тривимірні моделі, сигнали або звуки) у цифровому форматі. Саме цифрова технологія дозволяє маніпулювати даними з високою швидкістю, в тому числі при передачі по аналоговим (безперервним) або по цифрових каналах зв'язку (аналого-цифрові / цифро-аналогові перетворення, кодування, модуляція / демодуляція сигналу). Комп'ютери, телекомунікації, мережеві сервіси Інтернету мають можливість обробки цих цифрових даних, які потрапляють туди завдяки перетворенню (оцифруванню, цифровізації) різних видів аналогових сигналів. Потім, в цифровому вигляді, ці дані об'єднуються пристроями і програмами унові формати, піддаючись конвергенції (комбінуваннюрізних форматів, англ.: convergence) або медіаконвергенції. Початком цифрової революції вчені вважають 2002 рік, коли обсяг збережених усвіті цифрових даних вперше перевищив сукупний обсяг аналогових.  

Визначають три провідних характеристики цифровізації:  

1.                  Всі види контенту переходять з аналогових, фізичних і статичних у цифрові, набуваючи ознак мобільності та персоналізованості. При цьому індивід отримує можливість контролювати свій особистий контент, спрямовувати інформаційні запити, формувати індивідуальну траєкторію інформаційної діяльності.  

2.                  Здійснюється перехід до спрощених та доступних технологій комунікації (технологія стає лише засобом, інструментом спілкування), а провідною характеристикою пристроїв і технології стає керованість.  

3.                  Комунікації стають гетерогенними: вертикальна, ієрархічна комунікація втрачає актуальність, відбувається перехід до мережевої структури комунікацій .  

Розуміємо, що цифрові технології – це своєрідні електронні транзакції, які реалізуються шляхом використання Інтернету. ХХІ століття – це час великих перетворень, становлення інформаційного суспільства, пришвидшеної інноватизації та мережевих зв’язків. У результаті цифровізації освіти в Україні система підготовки кадрів буде тісно пов‘язана з ІТ-компаніями, які визначатимуть професійні стандарти в цій сфері. Роль і зацікавленість ІТкомпаній у підготовці кадрів та вирішенні кадрових завдань інформатизації повинна бути суттєво підвищена, що має знайти відображення в стратегічних планах діяльності МОН України та ІТ-компаній. Електронне (дистанційне) навчання стає ключовим інструментом в адаптаційному навчанні, підвищенні кваліфікації та розвитку працівників підприємств. Найбільш інноваційні світові ритейлери вже використовують їх для поліпшення взаємодії з клієнтами і вдосконалення процесів аналітики. 

Цифрові освітні технології є різновидом інформаційних технологій, що передбачають роботу з цифровими ресурсами –окремими об’єктами, які представлені в цифровій (електронній) формі та призначені для досягнення поставлених освітніх цілей.  

На основі аналізу наукової літератури з’ясовано, що за типом інформації ці ресурси включають такі групи:  

1)                 з        текстовою   інформацією        (підручники         й        навчальні           посібники;

першоджерела і хрестоматії; книги для читання; словники, довідники, енциклопедії тощо);  

2)                 з        візуальною інформацією        (колекції     ілюстрацій,           фотографій;

відеофрагменти процесів і явищ, демонстрації дослідів; статичні й динамічні моделі; об’єкти віртуальної реальності; інтерактивні моделі; символьні об’єкти: схеми, діаграми, формули тощо);  

3)                 з комбінованою інформацією (підручники, навчальні посібники, першоджерела і хрестоматії, книги для читання, енциклопедії, словники, періодичні видання);   

4)                 з аудіо інформацією: (звукозаписи виступів, музичних творів, запису звуків живої й неживої природи тощо);  

5)                 з аудіо й відео інформацією (аудіо-й відео об’єкти живої та неживої природи, предметні екскурсії, енциклопедії);  

6)                 інтерактивні моделі (предметні лабораторні практикуми й віртуальні

лабораторії);  

7)                 зі складною структурою (підручники, навчальні посібники, першоджерела й хрестоматії, енциклопедії). 

Зазначимо, що за освітньо-методичними функціями виокремлюють такі

цифрові освітні ресурси:  

1) електронні підручники (оригінальні електронні підручники, предметні навчальні системи, предметні навчальні середовища);  

3)електронні навчальні посібники (репетитори, тренажери; навчальні й навчальні-контролюючі, ігрові, інтерактивні ресурси; предметні колекції; довідники та словники; практичні та лабораторні системи;  

4) електронні навчально-методичні комплекси (предметні освітні та програмнометодичні комплекси, предметні навчально-методичні середовища; інноваційні навчально-методичні ресурси);  

4) електронні видання контролю (тести, тестові завдання, методичні рекомендації з тестування; інструментальні засоби). Як визначено на основі опрацювання відповідної наукової літератури, впровадження цифрових технологій у професійну підготовку майбутніх вчителів-філологів дає змогу значно підвищити ефективність цього процесу. Зокрема, використання цих технологій дає здобувачам освіти філологічних спеціальностей змогу підвищити якість готовності до лекційних, семінарських та практичних занять з фахових дисциплін. 

Враховуючи такі значні й стрімкі темпи науково-технічного прогресу, постала необхідність здійснення цифрової революції і в освітній галузі, оскільки сучасне інформаційне суспільство потребує принципово нових підходів до здобуття якісної освіти, починаючи з дошкільного віку. У цьому контексті варто відшуковувати нові шляхи, засоби та способи щодо підготовки висококваліфікованих спеціалістів, які володітимуть основам цифрової грамотності та будуть здатні до розробки, впровадження та поширення цифрової освіти. Цього завдання можна досягти шляхом якісно налагодженого освітнього процесу у стінах освітнього закладу. З огляду на це, одним із першочергових завдань у напрямку цифровізації освітнього процесу в освітніх закладах є чітке окреслення поняття «цифровізація» та визначення її основних орієнтирів в освіті. Як ми вже зазначали, сам термін «цифровізація» з'явився у зв'язку з інтенсивним розвитком інформаційно-комунікаційних технологій. Сьогодні «цифровізацію» (від англ. didgital, цифровий) вже можна вносити у словники як омоніми, оскільки існує значна кількість її означень. Сучасна інформаційна спільнота вкладає у поняття «цифровізація» наступний зміст

«цифровий спосіб зв'язку, запису, передачі даних з допомогою цифрових пристроїв». Таким чином можна зробити висновок про те, що розвиток Інтернету і мобільних комунікацій є базовими технологіями цифровізації. Термін «цифровізація» сьогодні має тенденцію використання для опису трансформації, яка йде далі, ніж просто заміна аналогового або фізичного ресурсу на цифровий. Наприклад, книги не просто перетворюються в електронні книги, а надають цілий спектр інтерактивних і мультимедійних ресурсів. Відповідно, процеси можуть стати вже онлайн-діалогами між різними сторонами освітнього процесу. 

Цифровізація –це своєрідна зміна парадигми того, як ми думаємо, як ми діємо, як ми спілкуємося із зовнішнім середовищем і один із одним, а технологія тут– скоріше інструмент, аніж мета. Якщо ж говорити простою мовою, то цифровізація сприяє спрощенню освітнього процесу, роблячи його більш гнучким, пристосованим до реалій сучасного дня, що у свою чергу забезпечує формування конкурентоспроможних професіоналів. В освіті цифровізація спрямована на забезпечення безперервності процесу навчання. Водночас зауважимо, що цифровізація освіти безпосередньо залежить й від рівня володіння цифровими технологіями педагога з метою їх продуктивного застосування в освітній діяльності. Сьогодні існує необхідність формування уміння орієнтуватися в потоці цифрової інформації у педагогів, працювати з нею, обробляти і вбудовувати в нову педагогічну технологію. Інформаційний формат заснований на цифровому поданні інформації. На відміну від електронного формату цифровий формат більш точно представляє інформацію, забезпечуючи її вільну циркуляцію, розміщення, обробку, використання в комп'ютерних мережах. Система цифрової освіти включає в себе інформаційні ресурси, телекомунікації, систему управління (рис.1.1). 

Рис. 1.1. Система цифрової освіти.  

      Управління цифровізацією в освітньому середовищі здійснюється за допомогою цифрового маркетингу, спрямованого на організацію взаємодії з навчальнодопоміжним персоналом, науково-педагогічними працівниками, випускниками, студентами, абітурієнтами із застосуванням спектра цифрових каналів комунікації; стимулювання створення нових цифрових спільнот та інновацій; розробку персоналізованих маркетингових матеріалів для цільових аудиторій. З огляду на вище зазначене, нині перед кожним закладом  освіти, незалежно від обраної стратегії, стоїть завдання пройти цифрову трансформацію, що передбачає впровадження більш гнучких процесів, зміна корпоративної культури, оптимізацію процесів. Такий перехід зумовлений декількома факторами. По-перше, в даний час практично всі здобувачі освіти ставляться до покоління digital natives, вони демонструють набагато більшу схильність до застосування нових технологій в своєму повсякденному житті. Особливо справа стосується ІТ і інтернет-технологій, а також їх застосування не лише у професійній сфері, а й для соціалізації та комунікації. Таким чином, цифровізація освітнього закладу зробить його більш пристосованим для цільової аудиторії. Це однозначно призведе до підвищення конкурентоспроможності  на ринку освіти, створення додаткової цінності і залученню здобувачів освіти. 

      Другий аргумент полягає у зростанні конкуренції серед навчальних закладів. З огляду на глобалізацію ринку боротьба за здобувача освіти відбуватиметься вже не в рамках однієї країни або кластера країн, а на міжнародному рівні. Таким чином, створення і збереження за собою конкурентної переваги навчального закладу буде визначатися своєчасністю впровадження нових технологій і, як наслідок, готовністю до фундаментальних зрушень в бік освітньої системи нового покоління. 

    Третій аргумент випливає з необхідності цифровізації внутрішніх процесів освітнього закладу для збільшення ефективності взаємодії підрозділів на рівні всього закладу. Це є необхідним для проведення всіх інноваційних і культурних перетворень, які вимагаються від університету при переході на нову освітню модель. Виходячи із вище викладеного можна сказати, що основною метою будь-якого освітнього закладу, який прагне до розвитку та змінити статус на «цифровий заклад» є фокусування усіх зусиль на автоматизації процесів всередині, що зробить їх більш ефективними, за рахунок перерозподілу ресурсів у реальному та віртуальному середовищі. 

      З огляду на це можна сформулювати ті завдання цифровізації, які, повинні бути поставлені перед навчальним закладом : 

–реалізація цифрових технологій в освітньому процесі; 

–надання можливості колективного користування цифрових ресурсів і вільного доступу до них у хмарних сервісах; 

–забезпечення підвищення рівня мотивації до професійного використання цифрових технологій викладачами та здобувачами освіти; 

–створення інноваційних умов розвитку через упровадження цифрових технологій;  –надання інформаційних консультаційних послуг щодо використання цифрових і хмарних технологій із необмеженими ресурсами; 

–накопичення, систематизація та розповсюдження інформації щодо використання цифрових і хмарних технологій навчальним закладом . 

    Виконавши ці завдання, система освіти здатна буде забезпечити суспільству впевнений перехід у цифрову епоху, що орієнтований на зростання продуктивності освітнього процесу, вибудовування індивідуальних маршрутів навчання, управління власними результатами навчання, віртуальну і доповнену реальність тощо. Варто зауважити, що цифрові ресурси, що застосовуються сьогодні в повсякденній діяльності людини, дозволяють долати бар'єри традиційного навчання: темп освоєння програми, вибір викладача, форм і методів навчання. Крім того, інформаційнокомунікаційні й цифрові технології надають можливість інтенсифікувати освітній процес, підвищити рівень і якість сприйняття, розуміння та засвоєння знань. За допомогою медіа-та інтерактивних засобів викладачам легше використовувати підхід до викладання на основі впровадження інноваційних підходів, включаючи використання «кейсів», дослідно-пошукової роботи, ділових ігор. Як результат, здобувачі освіти набагато краще засвоюють інформацію та формують відповідні навички, перебуваючи в емоційно-комфортному середовищі, не втрачають бажання навчатися, генерувати ідеї та твори. 

    Цифрові технології в сучасному світі –це не лише інструмент, а середовище існування, яка відкриває нові можливості: навчання в будь-який зручний час, безперервну освіту, можливість проектувати індивідуальні освітні маршрути, зі споживачів електронних ресурсів стати творцями. Таким чином, цифровізація освіти передбачає застосування здобувачами освіти мобільних і інтернет технологій, розширюючи горизонти їх пізнання, роблячи їх безмежними. Останнім часом активно реалізується процес створення і застосування відкритих онлайн-ресурсів, починаючи від окремих завдань, тестів до повномасштабних курсів (модулів) із формування необхідних компетенцій. Динаміка розвитку онлайн навчання демонструється зростанням доступності онлайн курсів.  

    Додаткові напрямки застосування цифровізації в освіті спрямовані на розвиток цифрових бібліотек. Розробка і наповнення онлайн курсу здійснюється із застосуванням програмних рішень, що дозволяють здійснити збірку курсу з наявних інформаційних ресурсів і в спеціалізованих програмних середовищах, авторськими системами, автоматизованим проектуванням. Система освіти із застосуванням нових технологічних інструментів і необмежених інформаційних ресурсів повинна навчитися ефективно їх впроваджувати в освітній процес. Практика онлайн курсів і змішаного навчання створює поле безмежних освітніх можливостей, що орієнтує на якість освіти для кожної людини, незалежно від місця проживання, умінь, але відповідно до його інтересів і можливостей. Такі зміни потребують від педагога вільного володіння цифровим освітнім середовищем. З огляду на це, перспективним завданням всіх вишів є підвищення кваліфікації педагогів щодо цифрової грамотності, орієнтованої не лише на розробку курсів, а й на застосування цифрового середовища в освітньому процесі. Цифрове середовище вимагає від викдачів іншої ментальності, картини світу, більш досконалих способів і форм роботи зі здобувачами освіти.   

1.2. Цифрова грамотність - невід’ємний аспект розвитку цифрових технологій.       Під поняттям цифрової грамотності розуміють здатність створювати і застосовувати контент за допомогою цифрових технологій, включаючи навички комп'ютерного програмування, пошуку, обміну інформацією, комунікацію. 

      Зміст цифрової грамотності зводиться до розуміння того, що, якщо буде ясність в структурі і змісті цифровий реальності, тоді буде ясність в контролі і взаємодії з цифровими технологіями. 

       Цифрова грамотність - здатність працювати індивідуально або колективно, використовуючи ресурси, інструменти, процеси і системи, які відповідають за оцінювання інформації, отриманої через медіа-ресурси, і використовувати таку інформацію для вирішення проблем, здобуття.  

      Основна мета освітніх закладів у межах напрямку “Цифрова грамотність” - розвиток цифрових навичок викладачів, здобувачів освіти, поширення практик застосування інноваційних технологій у навчальній, викладацькій, дослідницькій роботі та в повсякденному житті. 

       Наразі дослідники розглядають цифрову грамотність як більш складне поняття, яке характеризується комплексом складників, серед яких: 

-                     комп’ютерна грамотність (computer literacy) як ефективне використання електронних пристроїв та програмного забезпечення; 

-                     інформаційна грамотність (information literacy) – навички самостійного пошуку, аналізу, критичного осмислення інформаційних даних; 

-                     компетентне користування соціальними медіа (socialmedia literacy); - використання мережевих технологій (network literacy) з розумінням основ мережевої безпеки і стандартів нетикету.  

Цифрова грамотність залежить від сформованості трьох типів навичок:  -навички взаємодії з комп’ютером та будь-якими іншими пристроями, з допомогою яких можна вийти в Мережу або створювати цифрові артефакти; - навички взаємодії з програмним забезпеченням, що забезпечують можливості роботи з контентом. 

-                     універсальні         навички      роботи        з        цифровими          технологіями, зокрема

конструювання, розроблення цифрового онлайн чи офлайн середовища. 

Цифрова грамотність формується з слідуючих компонентів: 

1.  Культурний компонент,  передбачає дотримання нетикету (netiquette) –  правил поведінки в Мережі, культури інтернет-спілкування, розуміння специфічних інтернет-артефактів (інтернет-мем (Internetmeme), емодзі (emoji), анімовані gif-файли тощо); розуміння історії, мови, звичаїв та цінностей цифрових середовищ, повагу до принципів конфіденційності та захисту інформації; визнання різниці між особистим і професійним користуванням цифровими засобами та ін. 

2.  Когнітивний компонент - це розуміння ключових понять комп’ютерної грамотності, володіння ІТ-навичками, усвідомлення спільних функцій (навігаційних меню, настроювань, профілів), тегів, хеш-тегів у цифрових засобах, що загалом забезпечує можливість користування цифровими пристроями, програмними платформами та інтерфейсами.  

3.  Конструктивний компонент – знання умов коректного використання контенту під час «конструювання» будь-чого в цифровому середовищі, дотримання авторських прав. 

4.  Комунікативний компонент припускає знання можливостей спілкування в цифрових середовищах, розуміння специфіки понять «ідентичність», «довіра», «обмін», «вплив» у цифровому просторі. 

5.  Упевнене користування передбачає відчуття себе частиною онлайнспільноти, розуміння й використання переваг онлайн-простору порівняно з оффлайн-світом, а також відображає навчання в цифровому середовищі. 

6.  Креативність у складі цифрової грамотності вказує на цінність творчості в цифровому просторі, опанування нових способів використання онлайн інструментів та середовищ, створення нового знання за допомогою цифрових технологій. 

7.  Використання аналітичних умінь і навичок оцінювання цифрового контенту, інструментів та програм, виокремлення надійних джерел характеризують критичний компонент цифрової грамотності. 

8.  Громадянський компонент характеризує осіб, які використовують цифрові середовища для самоорганізації, а також відстоюють цифрові права та обов’язки, беруть участь у соціальних рухах в Інтернеті, готують себе та інших до участі у реальному суспільному житті. 

            Цифровізація країни несе позитивні зміни в усіх сферах життя — від освіти та медицини до науки та бізнесу. При цьому є одна фундаментальна річ, без якої успішно цифровізувати країну неможливо. Це цифрова грамотність населення. Просто користуватися смартфоном чи ноутбуком і мати доступ до інтернету — ще не означає володіти цифровою грамотністю. Здатність ефективно та безпечно використовувати сучасні цифрові технології в роботі та навчанні, в професійному та особистісному розвитку — ось що таке цифрова грамотність (рис.1.2) 

Рисунок 1.2. Складові поняття «цифрова грамотність» 

      Цифрова грамотність необхідна кожному через 5 основних причин: 

       «Держава в смартфоні» та комфортне проживання в країні. Означає велику кількість сервісів онлайн. Більше не треба витрачати свій час на стояння в черзі. Онлайн-послуги — це комфорт, зручність, економія часу. Цифрова грамотність необхідна для того, щоб ефективно використовувати всі можливості, які надає держава. 

        Особистий розвиток та вирішення особистих потреб. Завдяки знанням цифрової грамотності дідусі та бабусі отримають можливість частіше спілкуватися з онуками в зручному форматі, знатимуть як легко шукати необхідну інформацію — новини, рецепти, а також зможуть проводити прості онлайн-активності. Знатимуть, наприклад, як продати старий диван і купити новий. 

         Конкурентоспроможність на ринку праці. Володіючи цифровою грамотністю, у людини з’являється більше шансів на працевлаштування. Більше шансів на підйом кар’єрними сходами. 

        Безперервне навчання. Завдяки цифровій грамотності, кожен зможе вдосконалювати себе щодня. Проходити онлайн-курси і тренінги. Ефективніше вивчати іноземні мови. Поповнювати власні знання, здобувати нові навички. І в 30, і в 50, і в 70 років. Це суперможливість. 

        Онлайн-безпека. Буде розуміння як уберегти свій акаунт та облікові записи від злому зловмисниками, як захиститися від потрапляння вірусів на свій пристрій.           Ці пять кроків важливо зрозуміти і пройти у віці формування базових знань і навичок. Блок «Цифрова освіта» створено для педагогів на офіційному сайті https://osvita.diia.gov.ua/. Ця онлайн платформа дозволяє перевірити свої знання з цифровою грамотності та переглянути необхідні освітні серіали з різних галузей життєдіяльності. Це є початок для розвитку подальних навиків та конкретизації їх в певній галузі. 

ІІ. Комп’ютерна розробка методичних матеріалів до

розділу«Комп’ютерні мережі » з використання цифрових технологій

2.1. Проект  модульного планування для викладання розділу

«Комп’ютерні мережі » 

Виходячи з нових вимог, які висуваються перед новим поколінням  майбутніх членів суспільства, вважаємо за потрібне розробити  проект  модульного планування до розділу «Комп’ютерні мережі» з рекомендацією викладання його в освітніх закладах. 

Таблиця 1.  модульне планування розділу «Комп’ютерні мережі».

Змістовий компонент розділу “ Комп’ютерні мережі”.

Тема 1. Еволюція комп’ютерних мереж. Історичні аспекти виникнення комп’ютерних мереж

          Передумови виникнення комп’ютерних мереж. Поширення комп’ютерних мереж. 

 Тема 2. Поняття та призначення комп’ютерних мереж. Галузі використання комп’ютерних мереж

 Мережні ресурси та їх спільне використання. Віддалений доступ до мережних ресурсів. Структуризація як засіб побудови великих мереж. Сервери, робочі станції і вимоги до них. Мережне оточення і засоби Windows для його перегляду. Поняття робочої групи і домену. Пошук комп’ютерів, папок і файлів у локальній мережі. Доступ до мережних файлів з додатків. Копіювання та переміщення файлів і папок між робочими станціями. Використання мережного принтера. Підключення мережного накопичувача. Від’єднання підключених ресурсів. Використання ярликів для швидкого звернення до мережних ресурсів, налагодження їх властивостей.

Управління доступом до мережних ресурсів, типи доступу.

         Тема 3. Класифікація мереж

 Класифікація мереж. Технологія локальної мережі. З’єднання мереж за допомогою маршрутизаторів. Архітектура об’єднаної мережі. Протоколи об’єднаних мереж. Перетворення імен. Методи оптимізації продуктивності: тиражування і кеширування.

Тема 4. Топології мереж

 Поняття топології фізичних і логічних зв’язків у мережі. Мережні топології. Основні топології локальних мереж. Порівняльна характеристика основних топологій. 

Тема5. Типи ліній зв'язку

 Кабельні системи і безпровідний зв’язок. Кабельні системи. Системи на основі оптоволоконного кабелю. Передавання даних на радіочастотах. Супутниковий зв’язок. Використання оптоволоконних кабелів. Використання комутаторів як засіб підвищення продуктивності мережі.

         Тема 6. Робота протоколів у мережі 

         Концепція пакетів. Метод вставляння даних. Помилки передавання даних. 

         Тема 7. Підключення ліній зв'язку 

Цифровий віддалений зв’язок. Цифрова телефонія. Синхронний зв’язок. Цифрові лінії й адаптери цифрового каналу. Стандарти ліній цифрового телефонного зв’язку. Цифрові лінії середньої пропускної здатності, технологія зворотного мультиплексування. 

2.2. Обґрунтування вибору засобів реалізація методичної підтримки

Для загальної організації комп’ютерної підтримки розділу «Комп’ютерні мережі» нами була обрана гіпертекстова форма організації. Гіпертекст – звична форма представлення інформації. Завдяки Інтернету, гіпертекст став звичайним і зрозумілим для мільйонів людей. 

Гіпертекст є зручним для об'єднання різних форм інформації. Основа гіпертексту – текстова інформація, але HTML дозволяє легко включати в текст ілюстрації, звукові і відеофрагменти. У нашому випадку це особливо важливо, тому що при комплексному підході фіксується інформація, різна за структурою, видом, формою представлення.

У загальному виді гіпертекст складається з інформаційних фрагментів, зв'язаних між собою спрямованими переходами – посиланнями. Користувач рухається по цих переходах від фрагмента до фрагмента точно так само, як під час реальної екскурсії переходить від об'єкта до об'єкта і довідається про їх щось нове, у міру потреби. 

Активні гіпермедійні середовища є зручним засобом планування й організації занять. Оформивши план заняття як гіпертекст, викладач може передбачити в ньому наочні демонстрації нового матеріалу, роздачу текстових і графічних матеріалів, практикуми за рішенням задач з можливістю підказки по кожній задачі, контроль виконання завдань з автоматичною перевіркою і т.д. 

Досвід використання гіпермедіа в навчальному процесі показує, що гіпермедіа, як інструмент пізнання, варто використовувати скоріше не як перелік інструкцій, що є джерелом інформації, а як інструмент, за допомогою якого відбувається навчання. Розробляючи проекти, презентації по досліджуваних предметах з використанням засобів гіпермедіа, здобувачі освіти здобувають знання, що не є репродуктивними. 

З огляду на усе вище зазначене, при розробці системи комп’ютерної підтримки розділу «Комп’ютерні мережі», ми використовували програму TurboSite і гіпертекст для загальної організації розробки та демонстрації теоретичної частини. 

Специфіка педагогічної технології полягає в тому, що в ній навчальний процес повинен гарантувати досягнення поставлених цілей. Основою гарантії результату навчання є оперативний зворотний зв'язок, що охоплює весь навчальний процес. У ході вивчення навчального матеріалу необхідна оцінка поточних результатів і корекція навчання, спрямована на досягнення поставлених цілей. При цьому мети навчання формулюються через результати навчання, виражені в діях здобувачів освіти. Результати навчання повинні оцінюватися.

Процес оцінки знань містить у собі такі компоненти: 

1.     визначення цілей навчання 

2.     вибір контрольних завдань, що перевіряють досягнення цих цілей 

3.     оцінку чи інший спосіб відображення результатів перевірки. 

4.     Завдання для виконання діяльності визначеного рівня прийнято називати тестами. 

Тестовий контроль відрізняється від інших методів контролю (усні і письмові іспити, заліки, контрольні роботи і т.п.) тим, що він є спеціально підготовленим контрольним набором завдань, що дозволяє надійно й адекватно кількісно оцінити знання слухачів за допомогою статистичних методів. Усі вищевказані переваги тестового контролю можуть бути досягнуті лише при використанні теорії педагогічних тестів, що склалася на стику педагогіки, психології і математичної статистики. Основними достоїнствами застосування тестового контролю є:  

-  об'єктивність результатів перевірки, тому що наявність заздалегідь визначеного еталона відповіді (відповідей) щораз приведе до одного і тому ж результату; 

-  підвищення ефективності контролюючої діяльності з боку викладача за рахунок збільшення її частоти і регулярності; 

-  можливість автоматизації перевірки знань учнів, у тому числі з використанням комп'ютерів; 

-  можливість використання в системах дистанційного утворення. 

Тест – інструмент, що складається із системи тестових завдань з описаними системами обробки й оцінки результату, стандартної процедури проведення і процедури для виміру якостей і властивостей особистості, зміна яких можливо в процесі систематичного навчання. При використанні об’єктно-орієнтованого підходу будь-який об'єкт вивчення може бути описаний визначеною сукупністю знань про нього. Ці знання відбивають безпосередні факти, зв'язки між об'єктами, закони, чи теорії включають методологічні чи оцінні знання (властивості, методи, події і стани об'єктів). У залежності від цілей навчання і початкового рівня підготовки ті самі знання можуть вивчатися з різною повнотою, глибиною, узагальненістю, усвідомленістю і т.д. Ці якості знань можуть служити цілями навчання. Викладач, аналізуючи задачі заняття, специфіку своєї дисципліни, конкретну тему, ставить визначену мету, формує ті чи інші якості знань. В одних випадках слухачеві необхідно одержати повні і глибокі знання про предмет, явище, в іншому - планується лише знайомство його з визначеними фактами. Часто здобувачу освіти потрібно освоїти лише невеликий обсяг інформації, але вміти застосовувати свої знання на практиці. Вказівкою до вибору цілей навчання є розкриття змісту якості знання. Для того щоб тести могли виявляти досягнення учнями одного з рівнів засвоєння в процесі навчання, самі тести повинні бути розроблені з обліком названих вихідних положень і відповідати визначеним вимогам: 

-  відповідність тесту змісту й обсягу отриманої слухачами інформації 

-  відповідність тесту контрольованому рівню засвоєння 

-  визначеність тесту 

-  простота тесту  - однозначність тесту  - надійність тесту. 

Послідовність підготовки завдань для тестового контролю містить у собі наступні етапи: 

1.     Складання графіка і специфікація навчальних елементів з обраної дисципліни чи теми. 

2.     Визначення об'єктів контролю і виділення навчальних елементів, по яких будуть складені тести. 

3.     Складання тестів у першому (чорновому) варіанті. 

4.     Експертно-редакційна перевірка і коректування тестів.  

5.     Експериментальна перевірка. 

6.     Аналіз результатів експериментальної перевірки і коректування завдань і еталонів. 

При використанні тестування необхідне коректування традиційних форм і методів організації навчального процесу. Можливість підвищення оперативності і регулярності контролю припускає розбивку матеріалу досліджуваної дисципліни на ряд навчальних модулів, що мають самостійне значення в рамках усього курсу і свої цілі. Обсяг модуля може відповідати 4-6 лекціям і 2-3 практичним заняттям. При реалізації викладених вище підходів до організації навчального процесу доцільно орієнтуватися на комп'ютерні технології обробки інформації. Застосування ПК при проведенні тестового контролю не тільки полегшує роботу викладача під час перевірки тестів, але і підвищує мотивацію навчальної діяльності учнів, одночасно знижуючи їхню емоційну напруженість у процесі контролю.

Як інструментальний засіб доцільно використовувати систему комп'ютерного тестування (СКТ), що задовольняє наступні вимоги: 

1.           простота підготовки тестових завдань (завдання можуть створюватися викладачами, які в мінімальному обсязі обізнані з комп'ютером) 

2.           широкий діапазон застосування (можливість використання для підготовки тестів з широкого спектру дисциплін) 

3.           зручна система управління базами тестових завдань (видалення, додавання завдань, об'єднання баз завдань) 

4.           наявність систем збору й обробки статистичної інформації з результатів тестування (для тих, кого тестують і для тестових завдань) 

5.           легкість організації оперативного контролю знань у навчальному процесі 

6.           зручні засоби рішення задач (наприклад, наявність вбудованого мікрокалькулятора з розширеними можливостями) 

7.           вбудовані мультимедійні можливості 

8.           компактність 

9.           низькі системні . 

Бурхливий розвиток глобальної комп'ютерної мережі показав перспективність віддаленого тестування студентів за допомогою інтерактивних Web-тестів, встановлюваних на серверах, підключених до локальної комп'ютерної мережі чи мережі Інтернет. Більш ширшому розповсюдженню таких інформаційних технологій в освіті, що дозволяє не тільки підвищити інтенсивність і ефективність процесу навчання, але й істотно розширити аудиторію потенційних слухачів провідних університетів країни, перешкоджає трудомісткість процесу розробки тестів, призначених для роботи в Web-мережі. 

Для створення інтерактивних Web-тестів викладачу, крім знань за курсом, необхідно мати спеціальні навички в області застосування Інтернет-технологій, або допомогу відповідного фахівця. Таким чином, створення навчальних матеріалів для дистанційного навчання в Web-мережі пред'являє дуже високі вимоги до кваліфікації викладача-розроблювача в області практичного використання сучасних інформаційних технологій. У протилежному випадку необхідна спільна робота колективу фахівців різного профілю. Ці обставини істотно підвищують трудомісткість створення навчальних Web-посібників і, деякою мірою, стримують процес розвитку такої форми дистанційної освіти.

 Таким чином, розроблений електронний комплекс має гіпертекстову організацію теоретичної частини з відповідними наочними схемами та ілюстраціями, практичні завдання для закріплення теоретичного матеріалу та тестовий контроль.

2.3. Основні етапи комп’ютерної розробки методичних матеріалів.

За основу електронних навчальних матеріалів, як приклад, мною було взято розробку електронного підручника. А саме електронний підручник для вивчення предмету «Інформаційні технології» розділ «Комп’ютерні мережі».

Враховуючи мету роботи, ми виділили наступні задачі:

4.           Розробити авторський модуль викладання розділу з урахуванням особливостей підготовки здобувачів освіти освітнього закладу.

5.           Обрати актуальні та ефективні методи викладання, враховуючи особливості викладання розділу «Комп’ютерні мережі» для здобувачів освіти.

6.           Розробити комп’ютерну підтримку розділу за представленим тематичним планом.

На основі поставлених задач був розроблений  модуль розділу «Комп’ютерні

мережі».

          Для загальної організації комп’ютерної підтримки розділу «Комп’ютерні мережі» була обрана гіпертекстова форма організації. Завдяки Інтернету, гіпертекст став звичайним і зрозумілим для мільйонів людей. Розроблений електронний комплекс має гіпертекстову організацію теоретичної частини з відповідними наочними       схемами          та      ілюстраціями,      практичні   завдання     для    закріплення теоретичного матеріалу та тестовий контроль.

Виходячи з розробленого тематичного модульного плану, змістовий компонент ми поділили на такі підрозділи:

1.   Історичні факти 

2.   Поняття та призначення мереж

3.   Галузі використання комп’ютерних мереж

4.   Види  комп’ютерних мереж

6. Засоби зв’язку

7.Мережевий адаптер

8.       Призначення модему

9.       Роль протоколів у мережі

10.   Тест

11.   Література.

Для створення електронних підручників є багато програм. Я зупинилася на програмі  Turbo Site.

TurboSite – безкоштовна програма для створення сайтів та електронних підручників. За допомогою програми TurboSite можно створити HTML-сайт або електронний підручник з підтримкою коментарів, форми зворотнього зв'язку, вставки відео-файлів та JavaScript-тестів та інші можливості за лічені хвилини! Всього за кілька кроків ми отримуємо готовий сайт. Електронний посібник буде створено у форматі HTML. Але при цьому нам не доведеться вивчати мову HTML.

Перше, що потрібно зробити, це завантажити програму Turbo Site. І встановити її на комп'ютер.

Встановлення програми Turbo Site

Програма дуже проста в користуванні, не вимагає знання мов програмування та розмітки тексту! Створений за допомогою TurboSite сайт або електронний підручник працюватиме на будь-якій операційній системі, у будь-якому сучасному браузері,

може бути завантажений на будь-який безкоштовний хостинг (не вимагає підтримки PHP, MySQL тощо).

Запускаємо програму Turbo Site. І бачимо вікно привітання.

Створення нового проекту.

Створюємо новий проект (кнопка СТВОРИТИ ПРОЕКТ). Зберігаємо проект електронного підручника у пусту папку. Я назвала папку "Інформаційні технології". 

Після збереження проекту з'явиться робоча область програми. Можна розпочинати створення сторінок електронного підручника.

Оформлення електронного підручника.

Змінимо зовнішній вигляд електронного підручника. Для цього перейдемо на вкладку Шаблон і оберемо зі списку варіант теми, що вам сподобався. Змінивши шаблон, основний вміст підручника буде обрамлено новим дизайном. Наприклад, такий Condition

        Вбудовані шаблони TurboSite не адаптовані до мобільних пристроїв. Але можно створювати шаблони за своїм задумом.

          І натиснути потрібно кнопку ГЕНЕРУВАТИ САЙТ. Після цього електронний підручник згенерується та активуються додаткові кнопки.

          Генерувати сайт – застосовує усі зміни. Потрібно натискати завжди, коли потрібно закінчити роботу і подивитися поточний результат.

         Відкрити папку із сайтом – дозволяє відкрити папку з усіма файлами вашого підручника.

         Перегляд сайту – відкриває підручник. Показує поточний результат підручника у браузері.

Підготовка матеріалів підручника.

       TurboSite лише інструмент для перетворення матеріалів підручника у формат html сторінок. Тому основна частина розробки підручника йде на підготовку матеріалів (текстів, зображень, відео тощо).

        Можна наповнювати сторінки у вбудованому редакторі програми. Але він добряче застарів, а деякі функції взагалі працюють некоректно. Я пропоную весь контент підготувати заздалегідь:

          Усі сторінки краще створити у програмі Microsoft Word окремими файлами. Причому рекомендується використовувати тільки такі інструменти: напівжирний шрифт, курсив, підкреслення, нумерований і маркований список. Не слід змінювати зображення шрифту, розмір шрифту, виділення кольором тощо. Це лише навантажуватиме сторінку. Подібні стилі краще задавати лише у шаблоні.

         Зображення будуть додані лише через програму. Просто потрібно пронумерувати їх за прикладом: 1-3.jpg. Дана розшифровка підкаже, що картинка належить до першої сторінки та 3 за рахунком.

           Відеоролики слід перекодувати у формат mp4. Це позбавить безліч проблем сумісності браузерами.

            Презентації потрібно залишити у форматі Power Point. Цей формат не підтримується браузерами, але можна знайти спосіб їх розміщення. Не варто використовувати анімацію та переходи, тому що при зміні формату вони все одно зникнуть.

Основні налаштування електронного підручника.

            На вкладці Параметри сайту можна встановити основні налаштування електронного підручника.

             Заголовок сайту, підзаголовок – відображається у шапці електронного підручника.

             Заголовок списку сторінок – напис над змістом у сайд барі.

             Підвал – відображається в нижній частині підручника

Додавання сторінки підручника.

         Перейти потрібно на вкладку Сторінки. У лівій частині вікна будуть відображатися всі сторінки підручника, а в правій їхній вміст.

        За замовчуванням у  створено головну сторінку(index). Можна починати вводити дані з неї, але я зазвичай залишаю її для змісту.

        Натиснути потрібно на кнопку ДОДАТИ. У лівому вікні з'явиться нова сторінка.      

        Тепер у праву частину вставляємо текст.

        На вкладці HTML-код можна значно збільшити функціональність підручника.               Наприклад, вставити відео, аудіо або інший мультимедійний вміст.

       Якщо відзначити чекбокс «У списку сторінок», то в бічному меню з'явиться посилання на поточну сторінку.

       У праву частину можна копіювати будь-який форматований текст, з картинками, таблицями тощо.

      Також потрібно не забувати змінювати заголовки сторінок і час від часу натискати на кнопку ГЕНЕРУВАТИ САЙТ, щоб зберегти зміни.

Робота з контентом підручника.

       Додавання зображень до електронного підручника.

       Зображення потрібно вставляти окремо. Копіюємо потрібні картинку та вставляємо у папку проекту. Потім шукаємо місце де нам потрібно на сторінці вставити картинку і встановлюємо курсор. Далі вверху натискаємо кнопку картинки.

Далі відкривається вікно з нашими картинками

         Якщо ми натиснемо на файл з картинкою, то у нас в правій частині відкриється зображення картинки.

Потім ми виділяємо картинку та вставляємо у текст сторінки. Далі натискаємо на кнопку ГЕНЕРУВАТИ САЙТ та Загрузити сторінку.

          Окрім теоретичного матеріалу, у комп’ютерній розробці зроблено акцент і на етапі контролю знань. Контроль знань був обраний через тестування. 

Тест являє собою перелік запитань з єдиною правильною відповіддю. 

Відповівши на запитання, учень натискає кнопку «Показати результат».

У відповідному віконці з’являється кількість правильних відповідей, а напроти кожного запитання натискаємо на кнопку у залежності від правильності відповіді. 

 Коли тест пройдений ми бачимо результат. Отримані результати можна

очистити та пройти тест знову. 

Створення сторінки змісту.

Після того, як додали всі необхідні сторінки електронного підручника,  створимо сторінку змісту.

Перейти потрібно до першої сторінки (index). У правій частині написати зміст свого підручника.

І розставляємо посилання на сторінки, згідно з змістом: виділяємо пункт змісту – тиснемо кнопку ПОСИЛАННЯ – НА СТОРІНКУ ПРОЕКТУ – вказуємо ту сторінку, на яку потрібно посилатися.

Тепер електронний підручник знаходиться у папці public_html. Щоб відкрити його, достатньо запустити всередині цієї папки файл index.html.

Якщо Ви переносите підручник на флешку або будь-яке інше місце, рекомендується переміщати разом з папкою всього проекту, щоб надалі можна було вносити будь-які зміни.

           На сторінках електронного підручника представлено загальний вигляд розділів.

У відповідності з представленою  структурою  модуля була побудована головна сторінка посібника. 

Змістовий компонент кожного з представлених підрозділів доступний за відповідним гіперпосиланням. 

Так, у підрозділі «Деякі факти з історії» встановлено хронологію ставлення комп’ютерних мереж з відповідними наочними ілюстраціями. 

На кожному з підрозділів є можливість повернутись до головної сторінки з будьякої точки розробки. 

Розділ «Види комп’ютерних мереж» нами було поділено на 3 частини: локальні, корпоративні, глобальні.

Кожна з цих частин розкриває сутність та схему роботу представлених видів мереж. Для кожної ми розробили окремий підрозділ. 

Розділи «Мережевий адаптер» та «Призначення модему» детально розкривають сутність роботи цих пристроїв та мають відповідні ілюстрації. 

Особливу увагу приділено протоколам у мережі. Інформація з цього розділу представлено у схематичній формі з відповідними поясненнями та описом правил роботи. 

 Окрім теоретичного матеріалу, у комп’ютерній розробці зроблено акцент і на етапі контролю знань. Для контроля знань було вибрано тестування.

Тест являє собою перелік запитань з  правильною відповіддю. 

Відповівши на запитання, учень натискає кнопку «Показати результат».

У відповідному віконці з’являється кількість правильних відповідей, а напроти кожного запитання натискаємо кнопку у залежності від правильності відповіді. 

 Отримані результати можна очистити.

         Передивитись роботу тесту й розробки можна за відповідним посиланням.

Висновки

        Проаналізувавши наукову, методичну, педагогічну літературу з проблеми використання цифрових технологій в освітній діяльності визначено сутність поняття, зміст, завдання  цифрових технологій, як різновиду інформаційних технологій та необхідність цифрової грамотності у процесі впровадження цифрових технологій.  Значення інформатизації важко переоцінити: вона сприяє забезпеченню національних інтересів, розвитку наукомістких виробництв та високих технологій, зростанню продуктивності праці, підвищенню комп’ютерної грамотності, розвитку інтелектуального потенціалу нації та вдосконаленню соціально-економічних відносин, збагаченню духовного життя та подальшій демократизації суспільства; розвитку культури спілкування.  

      Оскільки метою інформатизації суспільства є "створення гібридного інтегрального інтелекту всієї цивілізації, здатного передбачати і управляти розвитком людства" , важливу роль в даному процесі має виконувати освіта. Її стратегічно важливим завданням є підготовка високопрофесійних кадрів, здатних розвивати нові інформаційні технології та ефективно використовувати їх у професійній діяльності. Інформатизація освіти є ключовою умовою підготовки фахівців, здатних працювати у кардинально нових, дедалі більше автоматизованих, умовах праці; орієнтуватися у величезних обсягах інформації, яка поступає безперервно; грамотно обробляти її, зберігати і передавати. 

    Цифрові освітні технології є різновидом інформаційних технологій, що передбачають роботу з цифровими ресурсами –окремими об’єктами, які представлені в цифровій (електронній) формі та призначені для досягнення поставлених освітніх цілей.  

       Проте ефективне використання цифрових технологій без врахування понять «цифрова культура» та «цифрова грамотність» неможливе. 

Представлена комп’ютерна розробка методичних матеріалів до розділу «Комп’ютерні мережі» може використовуватись в освітніх закладах під час вивчення розділу «Комп’ютерні мережі» у рамках  курсу інформатики. 

      Електронний комплекс надає можливість використовувати його на будь-якій операційній системі. 

Здобувачі освіти мають можливість його використання у якості електронного підручника не тільки під час аудиторних занять, а й при самостійному вивченні під час виконання домашніх завдань за темою. 

        Наявність наочних ілюстрацій та систематизованість основних змістових ліній підвищує інтерес та робить новий матеріал доступнішим для розуміння.

Використання представленої комп’ютерної розробки у навчальній діяльності вирішує  низку проблем, пов’язаних з:

-         відсутністю відповідного планування розділу для поглибленого вивчення розділу, 

-         не можливістю наочної ілюстрації змістового компоненту теми,

-         відсутністю контролюючих тестів, що відповідають обраному змістовому компоненту.

Розроблені матеріали також можливо використовувати у навчальних закладах ІІ та ІІІ рівнів акредитації, тобто у технікумах, коледжах тощо.

Наявність наочних ілюстрацій та систематизованість основних змістових ліній підвищує інтерес та робить новий матеріал доступнішим для розуміння. 

 Данну розробку ми використали і розглянули для вивчення предмета «Інформатика», а саме, модуля «Комп’ютерні мережі». Але  вбачаємо використання  даної розробки і для вивчення інших предметів, модулів, розділів…

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ  

1.Гаврілова Л. Г., Топольник Я.В. Цифрова культура, грамотність, цифрова компетентність як сучасні освітні феномени. 

2.Гончарова Н.О. Використання сучасних цифрових технологій.

3.Дмитрів М.В. Застосування  SMART-технологій в навчальному процесі 

4.Інтернет у нашому житті. Позакласний час.  2012.  № 21/22.  С. 115-126. 

5.Краус К.М. Імперативи формування цифрової освіти в Україні   

6.Карплюк С.О.Особливості цифровізації освітнього процесу у вищій школі. Інформаційно-цифровий освітній простір України: трансформаційні процеси і перспективи розвитку. Матеріали методологічного семінару НАПН 

України.  

7.Кривонос О.М. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в  навчанні 

8.Матат Д.О. Нові технології : веб-квест . Освіта України.  2014. № 23. С. 10  9.Осадча Л.А. Особливості впровадження та використання цифрових технологій в освітніх процесах. Цифрові технології в освітніх і наукових процесах Іnternаtіоnаl Scіentіfіc Jоurnаl «Іnternаukа» 

10.Smart-освіта: ресурси та перспективи: матеріали Міжнар. наук.-метод. конф. 

11.Тарнавська      Т.В.  Сутність       інформаційних  технологій  в         освіті 

12. Тимчук Л. Теоретико-методичні засади проектування цифрових нормативів у навчанні майбутніх магістрів освіти. URL: 

13.Тимофєєва І.Б. Упровадження цифрових технологій у підготовку молодих

педагогів . Інформаційно – комунікаційні технології в освіті. Випуск 11. Т. 3. 2019  

Додатки

Таблиця 1.  модульне планування розділу «Комп’ютерні мережі».