Методична розробка круглого столу "Крим - це Україна!"

Олена ЖИДЕЦЬКА,

методист

Житомирського професійного ліцею

Житомирської обласної ради

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

виховного заходу на тему:

«Крим – це Україна!»

Мета: вшанувати  пам'ять жертв депортації кримських татар, ознайомити з документальними відеоматеріалами, розповідями очевидців, які розкривали страшну правду про один із злочинів тоталітарного сталінського режиму.

Ключові поняття: довіра, емпатія, гуманність, альтруїзм, колабораціонізм, депортація, геноцид, тамга.

Обладнання: ноутбук, проектор, екран, карта України, архівні матеріали.

Форма проведення: круглий стіл

Вид діяльності:  ціннісно-орієнтаційна з елементами художньо-творчої.

ПЛАН ЗАХОДУ:

1. Організаційний етап.
   1. Збір інформації за темою.
   2. Підбір учасників.
   3. Створення структури заходу.
   4. Закупка необхідних матеріалів.
   5. Написання сценарію, підготовка презентації, фільмів, плакатів, листівок.
   6. Визначення термінів та місця проведення заходу. Запрошення гостей.
   7. Оформлення місця проведення та оголошення заходу.

ІІ. Основний етап.

1. Проведення заходу за сценарієм.
2. Фото та відео зйомка.
3. Оформлення карти «Крим - це Україна!»

ІІІ. Підсумковий етап.

1. Оформлення методичної розробки.
2. Оформлення новини на сайт ліцею.

СЦЕНАРІЙ  ЗАХОДУ

(супроводжується презентацією та відео сюжетами):

Звучить

відео-музичний кліп

«Ми – єдина Україна».

Слайд 1.

Вступне слово викладача:

Доброго дня шановні гості! Наш захід сьогодні пройде у вигляді круглого столу, ми будемо спілкуватися та переглядати цікаві факти про нашу Батьківщину. Вже 5 років, як у нашому закладі презентується проект «Україна єдина країна», щороку ми наповнюємо його новими заходами, подіями, що стосуються нашої держави, нашого закладу.  Девіз та логотип незмінний: «З Україною в серці». Ми пишаємось, що є українцями. Іде війна, але ми всі разом – Закарпаття, Львів, Житомир,  Донбас і Крим! Щорічно 18 травня в Україні згадують трагічні події 1944 року, коли корінний кримськотатарський народ вислали за межі півострова до Центральної Азії.

Увага на екран. Перегляд відео «Трагічні події 1944». 

Ведучий 1. 18 травня 1944 р. – трагічна дата в нашій історії, день масової депортації кримськотатарського народу, коли звинувачені в «колабораціонізмі» з нацистським окупаційним режимом, «зраді Батьківщині» кримські татари – від немовлят до людей похилого віку – були позбавлені рідної домівки і відправлені на спецпоселення до Середньої Азії та інших регіонів Радянського Союзу. Довгим і нелегким був шлях до повернення, облаштування корінного народу Криму на своїй землі.

  Викладач: Що ж означає «колабораціонізм» та «депортація»?

Ведучий 2.  Колабораціоні́зм (від фр. collaboration — «співробітництво») — співпраця населення або громадян держави з ворогом в інтересах ворога-загарбника на шкоду самій державі чи її союзників. У роки Другої світової війни колабораціонізм був явищем розповсюдженим — і мав місце практично в кожній окупованій країні.

Депортація — примусове переселення, вигнання чи висилка з постійного місця проживання або з держави окремих осіб чи народів. Застосовується як засіб карного чи адміністративного покарання.

Геноци́д (від грец. γένος — рiд, плем'я та лат. caedo — вбиваю) — цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів за національними, етнічними, расовими, корисними або релігійними мотивами.

Увага на екран. Перегляд відео «Депортація кримських татар».

Слайд 6-7.

Викладач: Так Крим – це Україна! Щороку 18 травня у світі відзначають пам'ять жертв депортації кримців. В Україні з 2014 року цього дня офіційно відзначають день боротьби за права кримськотатарського народу. А з 2016 року – день пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Слайд 8-9.

Звернемось до історичної довідки

Ведучий 1. Операція радянських військ з вигнання нацистських окупантів з території Кримського півострова почалася 8 квітня 1944 року і завершилася в ніч на 13 травня. Ще до завершення боїв, 22 квітня в доповідній записці на ім’я Лаврентія Берії кримські татари були звинувачені в масовому дезертирстві з лав Червоної армії.

Слайд 10-11.

Ведучий 2.  Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів. Упродовж року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар.

Ведучий 1. Українські архіви зберегли чимало документальних свідчень депортації і повернення кримських татар - це переважно документи, що висвітлюють спогади депортації, життя на чужині та  повернення кримськотатарського народу на історичну Батьківщину, проблеми їх облаштування в Криму як за радянських часів, так і за часів незалежної України. Наші творчі групи підготували ці факти. Деякі з цих документів пропонуємо Вашій увазі з пам’яттю про минуле та в ім’я справедливості.

Творча група 1. 83-річна Рєсміє Абдуллаєва розповіла, що коли їй було дев'ять років – її також у товарних вагонах силоміць вивезли з рідного Криму до Узбекистану. Радянська влада примусила її матір з чотирма дітьми поїхати з Криму. Її батько тоді був на фронті. За родиною прийшли 17-го травня 1944 року.

"Прийшли якісь люди, дали п'ять хвилин підготовки до депортації. Батько пішов на фронт, а мати одна і не знає, за кого взятися: за дітей чи за речі. Нічого не взяли. Босоніж, як були, так і пішли", – поділилася жінка. Родину Рєсміє Абдуллаєвої відправили в Узбекистан, інших родичів – на Урал. Час у товарних вагонах, згадує жінка, тягнувся найдовше. "Ми 22 дні, чи скільки, ми їхали. Були голодні. Як зупинявся потяг– викидали мертвих, залишали їх між дорогами. А хоронити не дозволяли", – розповіла жінка. Уже в Узбекистані Рєсміє та її меншу сестру через голод матір віддала до дитбудинку. Двоє старших братів працювали за шматок хліба. Жінка досі пам'ятає, де провела п'ять років свого дитинства – сьомий дитбудинок на вулиці Тельмана в узбецькому місті Коканд.

Творча група 2. Ближче до батьківщини родина кримців змогла перебратися лише у вісімдесяті роки минулого століття, після смерті матері Хатидже. Оселилися на сусідній до Криму Херсонщині у Генічеську. "Вона (мама) хотіла, щоб її поховали на її батьківщині. Не вийшло", – згадує жертва депортації. "Коли виселяли – виселяли тільки дітей, жінок та старих. Всіх чоловіків середнього віку забрали на фронт. Бабуся завжди про це розповідала, щоб ми знали, яке життя вона прожила. І коли ми говоримо, що живемо не так добре, як хотілося б – вона каже "ви не знали тих часів, коли ми не мали що їсти". Тобто їй є з чим порівняти, з більш важкими часами. Зараз для неї життя прекрасне", – зазначив онук Рєсміє Абдуллаєвої Ділявер. Мрію повернутися до рідного Криму, 83-річна жінка все ж не втрачає. І гостро переживає нові репресії проти кримських татар на півострові, які влаштовує вже російська влада.

Увага на екран (спогади-відео) - Перегляд відео «Живі традиції»

Слайд 12-14

Ведучий 1. Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.

Увага на екран (спогади-відео) Перегляд відео «Жива історія»

Ведучий 1. Розглянемо карту депортації.

Викладач. А що це за карта? (карта півострова  Крим). Зверніть увагу у вас на столах лежать сердечка, в кінці заходу, ви приклеїте свої сердечка з написаними враженнями на цю карту.  

Навіть прапори у нас схожі, що це означає?

Творча група 1. І на українському, і на кримськотатарському прапорах однакові кольори, але значення у них різне. Жовтим кольором на кримськотатарському прапорові зображено тамгу. Тамга – це символ кримськотатарського народу, родовий знак династії Гіреїв. Існує версія про те, шо жовтий колір тамги – це колір золота, який символізує фізичну і духовну чистоту, а голубий – це колір скорботи. Якщо ці кольори зливаються, то дають зелений – колір життя, безсмертя, істини. Упродовж історії знак тамги використовували на прапорах, монетах, яликах, спорудах, могильних каменях, різних предметах.

Слайд 15 – 17

Творча група 2. Українці в лавах об’єднаних націй перемогли агресора.

Амет-Ха́н Султа́н- національний герой кримськотатарського народу. Радянський льотчик-ас, учасник Другої світової війни. 30 червня 1945 року за успішне проведення 603 бойових вильотів, збиті особисто 30 літаків противника різних типів і 19 літаків ворога, збитих в групових боях, удостоєний звання двічі Героя Радянського Союзу. З 1947 до 1971 року — льотчик-випробувач. Заслужений льотчик-випробувач СРСР, єдиний радянський льотчик, який випробував понад 50 типів літальних апаратів: ним випробувано в повітрі 107 одиниць техніки. У травні 1944 року командування полку дозволило Амет-Хану відвідати батьків у Алупці. Разом з ним в Алупці три дні гостював Герой Радянського Союзу Павло Головачов. Під час перебування у батьків Амет-Хан довідався, що його брата Імрана звинувачено у «пособництві окупантам» і арештовано. Саме на час перебування льотчиків у Алупці припала операція НКВС з примусової депортації кримських татар. НКВСівці хотіли забрати і матір льотчика Насібу, за яку вступився син. Невідомо чим би закінчився конфлікт, якби не втручання Головачова. Врешті завдяки заступництву командувача 8-ї армії генерала Хрюкіна та з огляду на бойові заслуги Амет-Хана, було дозволено не виселяти матір Героя Радянського Союзу до Узбецької РСР: Тимофій Тимофійович Хрюкін допоміг Амет-Хану відправити батьків у станицю Привольна Краснодарського краю до своїх батьків, де мати і батько Амет-Хана жили до повернення в Алупку після війни.

Перегляд відео-треку «Хайтарма»

Слайд 18-22.

Викладач: Відзначати 18 травня - це не просто данина пам'яті жертвам депортації, це частина боротьби, яка, на жаль, триває і сьогодні. Зараз ми бачимо фактично повторення подій 1944 року, коли відбулося виселення корінного народу з півострова і зачистка Криму від кримських татар. Перегляд відео «Крим – це Україна!». По всій Європі вшановують цю трагедію, перегляд слайдів – це марш підтримки в Польщі, сквер у Франції, фестиваль у Києві тощо.

ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

Зовсім недавно світову спільноту вразили рядки однієї пісні. 15 травня 2016 року на музичному конкурсі «Євробачення» перемогу здобула Джамала – громадянка України, але кримська татарка за етнічним походженням. Перегляд відео «Джамала».

Не важливо, якою мовою ми розмовляємо, хто ми за національністю, яку релігію сповідуємо – ми завжди повинні бути людьми! Адже від того якими будемо ми, залежить світ, в якому житимуть наші нащадки!

Заповніть карту своїми сердечками.

Ведучий 1. Наша зустріч закінчилась. Ми сподіваємось, що сьогоднішній захід поповнив скарбницю ваших знань і серця ваші не змогли залишитися байдужими до трагедії кримськотатарського народу. До побачення!

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА:

1. Указ Президента України «Про заходи щодо вшанування пам'яті жертв депортації з Криму». 14 квітня 1994 р.

ЦДАВО України, ф. 5233, оп. 1, спр. 377, арк. 159,160

2. Постанова Ради Міністрів Української РСР «Про виконання Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР «Про зняття обмежень по спецпоселенню з кримських татар, балкарців, турків — громадян СРСР, курдів, хемшилів і членів їх сімей, виселених у період Великої Вітчизняної війни». 17 липня 1956 р.

ЦДАВО України, ф. 2, оп. 9, спр. 1586, арк. 25

3. Постанова Ради Міністрів УРСР «Про першочергові заходи щодо вирішення питань, пов'язаних з поверненням кримських татар у Кримську область». 16 серпня 1990 р.

ЦДАВО України, ф. 2, оп. 15, спр. 1710, арк. 274-278

4. Інформація Керівника Служби Президента України з питань внутрішньої політики М. Михальченка до бесіди Президента України Л. Кравчука з Головою парламенту Туреччини про повернення кримських татар до Криму. 21 жовтня 1992 р.

ЦДАВО України, ф. 5233, оп. 1, спр. 13, арк. 11

5. Довідка про депортацію з України у 40-і роки (з урахуванням Криму). 1993 р. ЦДАВО України, ф. 2, оп. 15, спр. 3632, арк. 50
6. Довідка про очікувану кількість осіб з числа депортованих народів, які повертаються до України в 1993-2000 рр. 1993 р.

ЦДАВО України, ф. 2, оп. 15, спр. 3632, арк. 51

7. Пояснювальна записка до проекту Указу Президента України «Про вшанування пам'яті жертв депортації». 24 лютого 1994 р.

ЦДАВО України, ф. 2, оп. 15, спр. 4200, арк. 30, 31

8. Ми-єдина Україна! Пісня// Відео кліп. URL: https://www.youtube.com/watch?v=4Zo8yArOVe4
9. 1944: депортація кримських татар // 10 запитань історику//Відео фільм. URL:

https://www.youtube.com/watch?v=vn639wTGCtg&t=273s

10. Депортація кримських татар – ще один геноцид, скоєний Москвою//Історія обману// Документальний фільм. URL:https://www.youtube.com/watch?v=v1H23s58uI8
11. «Шлях»//Документальний проєкт //Суспільного про кримських татар. URL:https://www.youtube.com/watch?v=yI40bPyAyXs