Методична розробка квест –гри на тему:"ЯКІСТЬ КОРМІВ –БЕЗПЕЧНІСТЬ ХАРЧОВОЇ ПРОДУКЦІЇ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВСП «МОГИЛІВ – ПОДІЛЬСЬКИЙ ТЕХНОЛОГО - ЕКОНОМІЧНИЙ  ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ

ВІННИЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ»

ЯКІСТЬ КОРМІВ –БЕЗПЕЧНІСТЬ ХАРЧОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

методична розробка квест –гри

з дисципліни «Комбікормове виробництво»

2024

Автор : Кондрук Антоніна Миколаївна – викладач вищої категорії

ВСТУП

У сучасних умовах, коли обсяг інформації весь час збільшується, навчати майбутніх  фахівців, як раніше, стає вже неможливо. Проблеми підготовки висококваліфікованих спеціалістів актуальні в усіх регіонах України. Саме тому, завданням ВНЗ є підготовка спеціалістів, які володіють професійною компетентністю, навичками швидкої адаптації до умов неперервного оновлення виробництва, здатних до постійного самовдосконалення, зацікавлених у професійному зростанні шляхом поліпшення своєї фахової підготовки. Ці завдання можливо вирішити, впровадивши в навчальний процес цих закладів інноваційні технології навчання.

Актуальність підготовлених методичної розробки зумовлена необхідністю удосконалення існуючої системи підготовки майбутніх фахівців; потребою навчальних закладів  у методичному забезпеченні процесу впровадження педагогами технологій веб­квесту.

Методична розробка містить опис процедури проєктування та впровадження веб­квестів у навчально­виховний  процес ВНЗ, розкривають суть веб­ квесту як інноваційної технології, описують алгоритм створення веб­квестів у мережі Інтернет, застосування цієї технології у професійній підготовці майбутніх  фахівців.

             1 ВЕБ-КВЕСТ ЯК ІННОВАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ              

              НАВЧАННЯ

          На сьогоднішній день сучасна освіта робить  акцент  на те, щоб здобувачі освіти опанували певні компетенції. Це відображено в стандартах робочих програм ВНЗ, а також у Законі України «Про фахову  передвищу освіту», в якому компетентнісний  підхід є одним з напрямків оновлення освіти в стратегії модернізації змісту загальної освіти України.

       Досвід роботи показує , що частина викладачів      в своїй діяльності використовують стандартні методи і загальноприйняті педагогічні технології, які також допомагають оволодіти необхідними компетенціями, а інші намагаються  урізноманітнити свою педагогічну діяльність, включаючи в навчальний  процес інноваційні методи, способи, прийоми навчання і виховні заходи, які згодом системно використовуються в освітньому процесі. Однією з таких форм і методів є технологія КВЕСТ.

         Квест –гра, як форма організації освітнього процесу є інтелектуальним змаганням, основною метою якої є послідовне виконання зазделегіть підготовлених завдань. це цікавий і, водночас, ефективний спосіб засвоєння студентами необхідних знань, умінь і навичок. Інтерактивні вправи, виконання яких передбачає участь у квесті, стимулюють інтерес, забезпечують активне долучення всіх учасників до виконання завдань, згуртовують колектив.

      Квест дозволяє розвивати активне піднання, сприяє розвитку мислення, допомагає долати проблеми та труднощі, а саме: вирішити, розплутати, придумати, вміти застосовувати свої знання на практиці у нестандартних ситуаціях, тобото активізувати знання, вчити мислити лоргічно, розвиває інтерактивні здібності.

      Оскільки сучасна молодь проявляє інтерес  та зацікавленість до всього незвичайного, яскравого та неординарного , то саме технологія WEB -квест  сприяє переключенню уваги, зміни  ходу думок, логічному та абстрактному мисленню  здобувача освіти.

       Web-квест поєднує в собі ідеї проєктного методу та ігрових технологій у середовищі WWW засобами Web-технологій.

       Методологічною основою Web-квест є активне навчання, що створює передумови для перетворення нової інформації, яку одержують  здобувачі освіти, в нові знання, котрі вони можуть використовувати.

       Характерними особливостями Web-квесту, що відрізняють його від інших технологій є такі: заздалегідь визначені ресурси, в яких є інформація, необхідна для розв’язання проблеми.

      Робота з Web-квестами підвищує ІТ-компетентність  як викладача, так і здобувача освіти, знайомить з новими видами сучасних Інтернет-сервісів, розвиває інформаційну культуру, сприяє розвитку критичного мислення, формує вміння знаходження шляхів розв’язку проблеми та завдання в цілому.

          Викладач у навчальний проєктній діяльності, зокрема при проходженні студентами веб­квесту, має створити умови для прояву в них інтересу до пізнавальної діяльності, самоосвіти і застосування отриманих знань на практиці. У процесі реалізації проєкту викладачу належить «прожити» наступні ролі:

– ентузіаст, який надихає, підтримує і мотивує студентів на досягнення мети;

– фахівець, який володіє знаннями і вміннями в декількох (але не в усіх) галузях;

– консультант, який допомагає організувати роботу, має готові відповіді на всі запитання учасників;

– керівник, який допомагає організувати роботу за часом і спрямовує її у необхідному для навчання напрямі ;

– «людина, яка ставить запитання», що допомагає побачити помилки і недоліки в роботі, а також їх вчасно виправити;

– координатор групового процесу, контролює роботу всіх підгруп, що працюють над виконанням своїх завдань;

– експерт, який аналізує результати виконаного проєкту.

          В літературі технології веб­квест  класифікують за наступними принципам:

– тривалість виконання (короткострокові, довгострокові);

– предметний зміст (монопроєкти, міжпредметні веб­квести);

– тип завдань, які виконують студенти (переказ, компіляційні загадки, журналістські розслідування, конструкторські розробки, творчі роботи, переконуючі виступи, розв’язок спірних проблем, розв’язок виробничих та проблемних ситуацій, аналітичні звіти, наукові доповіді і т.п.

        Веб­квест може охоплювати окрему навчальну дисципліну, тему проблему, може бути й міжпредметним. У монопроєктах застосовують інформацію і з інших галузей знань чи діяльності. Міжпредметні проєкти проводяться в позаурочний час під керівництвом декількох фахівців з різних галузей знань. Глибоку і змістовну інтеграцію потрібно здійснювати вже на

етапі постановки проблеми. Дослідники наголошують, що робота в

міжпредметних проєктах найбільш ефективна.

        Згідно класифікації веб­квестів за типами завдань найпростішим є завдання на переказ, що вважається цієї технологією за наступних умов:

− формат і форма доповідей студентів відрізняється від оригіналів матеріалів, у них завжди «присутній» доповідач, матеріал тексту не є простим копіюванням тексту з мережі Інтернет у текстовий редактор;

− студенти вільні у виборі того, про що розповідають і яким чином організовують знайдену інформацію;

− студенти використовують навички збирання, систематизації та обробки інформації.

       Суть компіляційного завдання полягає в тому, що студенти  мають взяти інформацію з різних джерел і привести її до єдиного формату. Підсумкова компіляція може бути опублікована в мережі Інтернет або представлена у вигляді нецифрового продукту, наприклад, книги.

          Веб-квест, який створений на основі завдання-загадки, потребує синтезу інформації з набору джерел і створення головоломки, яку неможливо розв’язати простим пошуком відповіді на сторінках мережі Інтернет. Навпаки, необхідно придумати загадку, розв’язок якої потребує:

− засвоєння інформації з множини джерел, їхнє порівняння та аналіз;

− складання інформації в єдине ціле за допомогою висновків, узагальнень з різних джерел;

− виключення хибних відповідей, які спочатку уявлялися правильними, а в процесі розгляду стали хибними.

     Веб­квест може охоплювати окрему навчальну дисципліну, тему проблему, може бути й міжпредметним. У монопроєктах застосовують інформацію і з інших галузей знань чи діяльності. Міжпредметні проєкти проводяться в позаурочний час під керівництвом декількох фахівців з різних галузей знань. Глибоку і змістовну інтеграцію потрібно здійснювати вже на

етапі постановки проблеми. Дослідники наголошують, що робота в

міжпредметних проєктах найбільш ефективна.

Згідно класифікації веб­квестів за типами завдань найпростішим є завдання на переказ, що вважається цієї технологією за наступних умов:

− формат і форма доповідей студентів відрізняється від оригіналів матеріалів, у них завжди «присутній» доповідач, матеріал тексту не є простим копіюванням тексту з мережі Інтернет у текстовий редактор;

− студенти вільні у виборі того, про що розповідають і яким чином організовують знайдену інформацію;

− студенти використовують навички збирання, систематизації та обробки інформації.

        Суть компіляційного завдання полягає в тому, що студенти  мають взяти інформацію з різних джерел і привести її до єдиного формату. Підсумкова компіляція може бути опублікована в мережі Інтернет або представлена у вигляді нецифрового продукту, наприклад, книги.

          Веб-квест, який створений на основі завдання-загадки, потребує синтезу інформації з набору джерел і створення головоломки, яку неможливо розв’язати простим пошуком відповіді на сторінках мережі Інтернет. Навпаки, необхідно придумати загадку, розв’язок якої потребує:

− засвоєння інформації з множини джерел, їхнє порівняння та аналіз;

− складання інформації в єдине ціле за допомогою висновків, узагальнень з різних джерел;

− виключення хибних відповідей, які спочатку уявлялися правильними, а в процесі розгляду стали хибними.

       У журналістських веб-квестах студенти мають зібрати факти та організувати їх у жанрі репортажу новин, інтерв’ю та ін.

      Конструкторський веб-квест потребує від студентів створення продукту або плану з виконання раніше визначеної мети в певних межах.

       Творчий веб-квест вимагає від студентів створення продукту в заданому форматі. Такі проєкти подібні до конструкторських, проте є вільними і непередбачуваними в своїх результатах. У процесі оцінки таких проєктів необхідно більше уваги приділяти творчості й самовираженню тих, хто навчається.

           Веб-квести з розв’язання спірних проблем передбачають пошук і представлення різних, а інколи суперечливих, думок з однієї проблеми і спробу привести їх до консенсусу.

         Переконуючий веб-квест має на меті створення продукту, здатного будь­кого переконати. Таке завдання виходить за межі звичного перекладу і вимагає від студентів розробки аргументів на користь будь­якого твердження, думки, варіанту розв’язання проблеми на основі матеріалів, одержаних у процесі роботи з квестом.  Кінцевим продуктом такого проєкту може бути лист, стаття, прес­реліз, постер, відеозапис, мультимедійна презентація, веб­сторінка та ін.

         Веб-квести, орієнтовані на самопізнання, мають на меті краще пізнання самих себе, яке може розвиватися через дослідження у режимах он­лайн і офф­лайн.

       Аналітичний веб-квест досліджує взаємозв’язок речей реального світу в межах заданої теми. Такі завдання дають підґрунтя для одержання студентами знань в умовах, за яких вони мають уважно вивчати речі, знаходити спільне і відмінне, а також знаходити приховані схожі між собою явища, розуміти зв’язок причин і наслідків, обговорюючи їх значення.

       Наукові веб-квести слугують для знайомства та залучення студентів до наукових досліджень у різних галузях знань. У свою чергу, мережа Інтернет містить історичну та нову інформацію, яка може бути корисною в будь­якій галузі науки. Відкритий сьогодні доступ до мереж як вітчизняних так і зарубіжних бібліотек дає можливість студентам  працювати в режимі онлайн з працями провідних світових науковців.

         Оцінні веб-квести представляють студентам низку предметів із запрошенням до їх оцінки, класифікації, вибору рішення з обмеженого списку або оцінки результатів проведених досліджень.

Розглянемо типову структуру веб­квесту, яка може варіюватися залежно від його виду.

Створення Web-квесту умовно можна розділити у 5 кроків.

        Результати квесту студенти  надсилають на електронну адресу у визначений термін. Потім разом з ініціативною групою студентів підводяться підсумки.

Web-квест доцільно проводити в рамках  тижня циклових комісій.

Заключним  етапом веб-квесту є  презентація  та  оцінювання результатів.

         Критеріями оцінювання можуть бути такі: усвідомлення завдання, виконання завдання, результат роботи, творчий підхід .

Результатами проходження веб­квесту можуть бути такі продукти: – мультимедійна презентація;

– веб­сайт;

– аналіз  отриманих даних;

–  обґрунтований висновок і т.д.

Методика оцінювання веб­квестів передбачає наступні кроки.

1. Сформулювати критерії оцінювання, що мають бути адекватні типу завдання, цілям та видам діяльності та враховувати: досягнення поставленої мети, якість виконання роботи; зміст; складність завдання.

2. Визначити шкалу оцінювання – наприклад, трьох­, чотирьох­ п’ятибальна,  дванадцятибальна,  стобальна.

3. Підготувати опис параметрів оцінки. Необхідно починати з опису

ідеального варіанту виконання завдання, а потім переходити до опису можливих недоліків виконання роботи за кожним з критеріїв. Основними вимогами до опису параметрів є: мова опису має бути зрозумілою

студентам; опис має дозволяти визначати кількісні відмінності одного параметра від іншого; різниця між кількісними показниками має бути приблизно    однаковою.

Критерії оцінки роботи студентів над виконанням  веб-квесту

Технологія Web-квест дозволяє формувати наступні компетенції:

–використання ІТ для вирішення професійних завдань (для пошуку необхідної інформації, оформлення результатів роботи у вигляді комп’ютерних презентацій, Web-сайтів, флеш-роликів, баз даних тощо);

– самонавчання і самоорганізація;

–робота в команді (планування, розподіл функцій, взаємодопомога, взаємоконтроль);

– вміння знаходити кілька способів рішень проблемної ситуації, визначати найбільш раціональний варіант, обґрунтовувати свій вибір;

–навики публічних виступів (обов’язково проведення передзахисту та захисту проєктів з виступами авторів, з питаннями, дискусіями).

            Отже, технологія квесту спрямована на реалізацію наукових ідей, положень, теорій в практиці, також на засвоєння і закріплення  знань, виховання і розвиток (вдосконалення) фахових компетнентностей здобувачів освіти.

        На сьогодні можливості Google величезні і вміння ними користуватися значно полегшують роботу і викладача  і здобувачів освіти. Такі форми роботи як вікторини, тести, ребуси, схеми, кросворди та інші, часто використовуються як завдання для Web-квесту, їх можна розробити та виконувати за допомогою мережі Інтернет. Можна створювати і різноманітні дидактичні ігри, використовуючи додаток LearningApps.org, для створення стрічки часу – time.graphics, myHistro та інші.

Отже, веб­квести дозволяють оптимізувати самостійну роботу учнів (студентів), розвивають уміння критично мислити, аналізувати, синтезувати, узагальнювати й оцінювати інформацію. У тих, хто навчається, підвищується мотивація, оскільки вони не просто збирають інформацію, а трансформують її для виконання завдання та вирішення поставленої проблеми. Такі проекти забезпечують привабливість і корисність навчальної діяльності, її зв’язок з практикою і підвищення ефективності навчання.

2   ВЕБ-КВЕСТИ У    ПІДГОТОВЦІ  МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ

У зв’язку з переходом до нового стандарту навчання, який здійснюється

на основі компетентнісного підходу, і передбачає не тільки придбання знань, а й готовність фахівця до їх успішного застосування, особливої актуальності набуває професійно орієнтоване навчання, що забезпечує якість підготовки майбутніх фахівців, відповідаючи потребам сучасного світового ринку праці.

Використання веб­квест технології сприяє досягненню таких цілей: – підвищення мотивації до самонавчання та самоорганізації;

– реалізація креативного потенціалу;

– підвищення особистісної самооцінки; – розвиток особистісних якостей;

– вміння знаходити декілька способів розв’язання проблемної ситуації, визначати найбільш раціональний варіант, обґрунтувати свій вибір;

– робота в команді (планування, розподіл функцій, конструктивне спілкування, взаємодопомога, взаємоконтроль);

– формування нових компетентностей ( студенти оформляють результати своїх робіт у вигляді веб­сторінок або сайтів, слайд­шоу, буклетів, постерів чи фото­, відео­репортажів);

– здобування навичок публічних виступів (захист проєктів з виступами авторів, з питаннями, дискусіями).

      Але вплив технології веб­квесту на формування особистості ще недостатньо досліджений науковцями. Спираючись на світовий досвід, можна стверджувати, що ця технологія сприяє формуванню якостей спеціаліста, яких потребує сучасне ринкове суспільство.

Вплив технології веб-квесту на формування якостей особистості

        Для створення онлайн квестів можна використовувати такі додатки – Kahoot, Socrative, ClassMarker, Plickers, Майстер тест, Твій тест та інші, для ребусів – rebus1/ua, для кросвордів – cross.highcat.org/, puzzlecup.com, для пазлів – JigsawPlanet.

      Можна організувати веб-квест так, щоб після виконання роботи на одній з таких платформ студенти потрапляють (переходять за гіперпосиланням)  до іншого завдання. Така форма роботи  із студентами допоможе цікаво та ефективно організувати як дистанційне , так і змішане навчання.

        Таким чином, можемо стверджувати, що використання веб­квесту  у поєднанні з вивченням  інших дисциплін з циклу загальноосвітньої, професійної та практичної підготовки майбутніх  фахівців , забезпечить ефективне засвоєння ними відповідних знань, умінь та навичок зі спрямованістю на конкретний результат.

ПЛАН  ГРИ:

Вступна частина……………………………………………………………10 хв.

      · Представлення журі та учасників  квесту.

      · Перегляд відео-презентаційного матеріалу  та ознайомлення