10 березня о 18:00Вебінар: Шкільне діловодство. Документація заступника директора з навчальної роботи

Методична розробка "МОЖЛИВОСТІ ШКІЛЬНОГО КУРСУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ У ФОРМУВАННІ МІЖПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ"

Про матеріал
Враховуючи компетентнісний підхід та запити сучасного суспільства на конкурентноспроможного, компетентного, діяльнісного випускника, метод інтеграції на уроках української літератури є ефективним з метою формування в учнів ключових міжпредметних компетентностей. Ідеєю досвіду є створення й теоретичне обгрунтування системи роботи з формування міжпредметних компетентностей учнів на уроках української літератури.
Перегляд файлу

1

 

 

 

 

 

Тема досвіду:

 

МОЖЛИВОСТІ ШКІЛЬНОГО КУРСУ

УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

У ФОРМУВАННІ МІЖПРЕДМЕТНИХ

КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ

 

                                                                   

 

 

 

 

 

 

З досвіду роботи вчительки української мови та літератури

КЗ «Вільшанський ліцей»

Климчук Раїси Іванівни                                                               

                                                                   

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП……………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………….…………………………………………...5

  1.        Проблема формування ключових компетентностей учнів у науковій літературі……………….…………………………………………...…………5
  2.        Потенціал навчального предмета «українська література» у формуванні міжпредметних компетентностей учнів…….…..……………………….......8

РОЗДІЛ 2 МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ….…………..…………………………………………..…..….......13

2.1. Авторська методика формування міжпредметних компетентностей учнів на уроках української літератури …...………...............................................…......14

2.2. Методичні рекомендації з проблем формування міжпредметних компетентностей учнів на уроках української літератури…………...……….21

 

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………......22

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….....24

ДОДАТКИ……………………………………………………………....………….26


ВСТУП

 

 Актуальність теми. Оскільки сучасна школа має готувати не лише носія знань, а й творчу особистість, яка здатна використовувати здобуті знання для конкурентоспроможної діяльності у будь-якій сфері суспільного життя, тобто формувати компетентну особистість, тому актуально постає питання організації навчального процесу саме з точки зору компетентнісного підходу, а отже, й проблема міжпредметної компетентності, що, на потребу сьогоднішнього суспільства надасть можливість «створення оптимальних передумов розвитку всебічно освіченої особистості, виховання свідомого українця» [11, с. 4]. Саме такий підхід забезпечить виконання завдань шкільного курсу предмету «українська література» згідно вимог Державного стандарту базової і повної середньої освіти та Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року.

 Досліджуючи актуальність даної проблеми, спираємося на праці відомих науковців та вітчизняних мовознавців, зокрема О. Пометун, О. Телефової, О. Біляєва, О. Савченко, М. Плюч, І. Ющука та інших.

 Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти [4, с. 5].

 Ефективність навчання визначають не лише за знаннєвими (інформаційними), а й за діяльнісними та особистісними показниками. Жодне сучасне суспільство не робить запиту на випускника, основним досягненням якого є знання. До суспільних очікувань належать діяльні сні (ініціативність, наполегливість, активність, уміння працювати в колективі, контактувати з людьми, здатність приймати рішення та ін.) й особистісні (відповідальність, віра у власні сили, терпимість, чуйність, толерантність, симпатія тощо) характеристики [3, с. 6].

 Кожна з форм організації навчальної діяльності учнів, яких у сучасній дидактиці виділяють чотири: парна, групова, кооперативна (колективна), індивідуальна [9, с. 5].

 Тому, враховуючи компетентнісний підхід, метод інтеграції на уроках української літератури буде ефективним з метою формування в учнів міжпредметних компетентностей.

 Мета: створити й теоретично обґрунтувати систему роботи з формування міжпредметних компетентностей учнів на уроках української літератури.

 Завдання:

 1) вивчити теоретичну базу з даного питання;

 2) визначити поняття «компетентність», «ключова компетентність», «міжпредметна компетентність», «літературна компетентність»;

 3) визначити методичні умови ефективного формування літературних компетентностей учнів за допомогою між предметних зв’язків;

 4) сформулювати методичні рекомендації, проілюструвавши власною методикою роботи.

 Об’єкт: процес викладання української літератури у школі.

 Предмет: використання прийомів, методів як засіб формування в учнів міжпредметних компетентностей на уроках української літератури.

 Апробація результатів здійснювалась в ході навчально-виховного процесу у Вільшанській СЗШ І-ІІІ ступенів, на методичних об’єднаннях вчителів суспільно-гуманітарного циклу, районних семінарах вчителів-філологів, творчому конкурсі «Вчитель року».

 Практична значущість: матеріали, методичні рекомендації з даного літературного питання можуть бути використані вчителями-філологами на інтегрованих та бінарних уроках.


РОЗДІЛ 1

 

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ

УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 1.1. Проблема формування ключових компетентностей учнів у науковій літературі

 

 Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти діти мають оволодіти ключовими компетентностями: вміння вчитися, міжпредметна, загальнокультурна, громадянська, здоров’язбережувальна, соціальна, компетентності з інформаційно-комунікативними технологіями

[4, с. 5].

 Сучасна школа – це соціальний інститут, завдання якого – готувати учнів до життя. За висновками зарубіжних та українських науковців і вчителів, реалізувати такі цілі покликаний компетентнісний підхід.

 Аби з’ясувати суть і алгоритм компетентнісного навчання, слід визначити базові поняття.

 Компетентнісна освіта – це особистісно зорієнтована, діяльнісна, результативна освіта, що основний акцент робить на здатність особи до практичних дій у певному контексті [13, с. 137].

 Компетентнісний підхід – це спрямованість навчально-виховного процесу на формування й розвиток ключових (базових) і предметних компетентностей.

 Компетентність – це набута у процесі навчання і виховання індивідуальна зданість особистості і включає в себе знання, уміння, навички, ставлення, досвід у відповідній сфері життєдіяльності.

 Все це є показником того, що учень спромігся реалізувати в дії нагромаджені знання і вироблені вміння, щоб досягти бажаного результату, вміє застосовувати здобуті знання і набуті вміння його як особистості відповідно до визначених освітніх стандартів. Також компетентність – це досвід ефективної діяльності в межах певної компетентності [13, с. 5].

 З цією метою виділяють три складові компетентності:

 1. знаннєва (інформаційна)

 2. емоційно-ціннісна (мотиваційна)

 3. діяльнісна.

 В основі класифікації компетентностей  лежать предметні компетентності. Галузь мови та літератури формує в учнів комунікативну компетентність. Мова – мовну, мовленнєву, соціокультурну, діяльнісну; література – емоційно-ціннісну, літературознавчу, компаративну, загальнокультурну. Саме мовленнєва компетентність вважається міжпредметною.

 Набуття компетенцій відбувається поступово в процесі навчання, рівень компетентності учня на різних етапах навчання буде різним. Такий підхід свідчить про доцільність визначення певних послідовних рівнів у формуванні компетентності учнів.

 Отримання позитивного кінцевого результату в навчанні передбачає періодичний контроль за його досягненнями на певних етапах цього процесу. Нормативний результат сформованості компетентності учня також має передбачати контроль за послідовністю її формування з визначенням вимог до рівня сформованості компетентності учнів на кожному з етапів освітнього процесу.

 Ці рівні можуть бути співвіднесені зі ступенями навчання в загальноосвітній школі. Крім того, кожен з таких рівнів передбачатиме декілька етапів формування компетентності. Ці етапи, по-перше, мають бути пов’язаними з послідовністю формування досвіду учнівської діяльності відносно предметів і процесів сучасності; по друге, віддзеркалювати хід навчального процесу: мотивацію навчання (усвідомлення учнем цілей і завдань), актуалізацію мінімально необхідного досвіду діяльності, вивчення нового матеріалу з відпрацюванням теоретичного і практичного  навчально-інформаційних блоків, самоаналіз отриманих результатів з передбачуваними.

 Залежно від виду компетенцій (предметні, соціальні, особистісні) шляхи та терміни їх формування в учнів різняться. Таке формування може бути спеціальним (безпосереднім) або контекстним (опосередкованим) і здійснюватись упродовж будь-якого часу – однієї навчальної теми або протягом усього терміну навчання у школі. З цього факту випливає наступне уміння реалізації компетентнісного підходу  в навчанні – це чітке визначення вимог до кінцевого рівня сформованості базових компетенцій учнів та до основних етапів їх формування. Третьою умовою є послідовність реалізації компетентнісного підходу на різних етапах та рівнях формування змісту шкільної освіти.

 О. Пометун визначає основні ознаки ключових компетентностей:

 - поліфункціональність: дають можливість вирішувати різноманітні проблеми в різних аспектах особистого й суспільного життя;

 - надпредметність і міждисциплінарність: застосовувані не тільки в школі, а й в інших галузях життєдіяльності;

 - багатовимірність: охоплює знання, розумові процеси, інтелектуальні, навчальні та практичні вміння, творчі здібності, стратегії, технології, процедури, емоції, оцінку, забезпечують широку сферу розвитку особистості – її логічного, творчого та критичного мислення, самопізнання, саморозвитку, самооцінки, самовиховання та ін.

 Українські вчені-педагоги визначають три основні галузі компетентностей, що можуть відповідати перелікам ключових компетентностей:

 - соціальні (пов’язані з оточенням, життям суспільства, соціальною діяльністю особистості: здатність до співробітництва, вміння розв’язувати проблеми в різних життєвих ситуаціях, навички взаєморозуміння, комунікативні навички, мобільність, вміння визначати ролі в суспільстві).

 - мотиваційні (пов’язані з внутрішньою мотивацією, інтересами, індивідуальним вибором особистості): здатність до навчання, винахідливість, уміння досягати успіху в житті, інтереси та внутрішня мотивація, особисті практичні здібності, вміння робити власний вибір.

 - функціональні (пов’язані зі сферою знань, уміння оперувати науковими знаннями та фактичним матеріалом): лінгвістична компетентність, технічна та наукова компетентність, уміння оперувати знаннями в житті на навчанні, вміння використовувати ІКТ [9, с. 5].

 Вивчаючи зарубіжний досвід, можна виділити важливий аспект: учитель може виступати не в ролі розповсюджувача інформації (як це традиційно прийнято), а в ролі консультанта, порадника, іноді навіть колеги учня. У результаті учні активно беруть участь у процесі навчання, навчаються самостійно мислити, пропонувати своє бачення, прогнозувати та моделювати окремі ситуації.

 Таким чином, компетентнісний підхід акцентує увагу на результатах освіти, причому як результат розглядається не сума засвоєної інформації, а здатність людини діяти в різних проблемних ситуаціях.

 

 

1.2. Потенціал навчального предмета «українська література» у формуванні між предметних компетентностей учнів

 

 Проблема з української літератури для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів відповідає вимогам Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженому Постановою кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. №1392.

 У ньому мету освітньої галузі «Мови і літератури» сформульовано як «розвиток особистості учня, формуваннями в ньому мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активності громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій» [4, с. 8].

 При укладанні програми було враховано, що українська література в загальному світовому контексті є свідченням високої духовної та цивілізаційної розвиненості українського народу, невід’ємним складником його національної культури. Як мистецтво слова вона є носієм потужного заряду духовної енергії, здатна передавати загальнолюдські й національні цінності від покоління до покоління, культивувати їх у людські душі. Засобами мистецтва слова вона допомагає формувати, збагачувати внутрішній світ людини, формувати сильний комунікабельний характер, широкий світогляд, особисту культуру, спрямовувати морально-етичний потенціал, розвивати інтелект, творчі здібності, естетичний смак.

 У сучасному процесі державотворення гуманітарна сфера, до якої належить і освіта, відіграє першорядну роль, адже найбільшою цінністю кожного цивілізованого суспільства є людина. Літературна освіта є важливим чинником створення оптимальних передумов розвитку всебічно освіченої особистості, виховання громадянина-патріота України, а її зміст базується на засадах загальнолюдських і національних цінностей, принципах гуманізму й демократії.

 Українська література також є потужним носієм ідентичності нації, її генетичного коду. Тому в контексті світових процесів глобалізації, в індивідуальному національному самоусвідомленні, самозбереженні й самоствердженні її роль незаперечна  й важлива. Виховання свідомого українця повинно базуватися на історичних і культурних знаннях, традиціях, на переосмисленні сучасного досвіду на основі загальнолюдських цінностей. Ознайомлення з художнім твором, всебічний аналіз змістової, жанрової та естетичної специфіки наблизять учнів до розуміння літератури як вияву мистецтва, потужного чинника світосприйняття та само ідентифікації нації.

 Відповідно у сьогоднішній освітній системі предмет «Українська література» набуває особливої актуальності й вагомості.

  Отже, метою вивчення української літератури в загальноосвітній школі є:

  • підвищення загальної освіченості громадянина України, досягнення належного рівня сформованості вміння читати й усвідомлювати прочитане, прилучатися до художньої літератури, а через неї – до фундаментальних цінностей культури, розширення його культурно-пізнавальних інтересів;
  • сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню,активному становленню й самореалізації людини в сучасному світі;
  • виховання національного свідомого громадянина України;
  • формування й утвердження гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей.

 Складники цієї стратегічної мети реалізуються через такі конкретні завдання навчального предмета «Українська література», які, відповідно до Державного стандарту, ґрунтуються на емоційно-ціннісній, літературознавчій, загальнокультурній, компаративній змістових лініях:

  1.    Зацікавлення учнів художнім твором як явище мистецтва слова, прищеплення бажання читача.
  2.    Розвиток уміння сприймати літературний твір як явище мистецтва.
  3.    Підвищення рівня загальної освіченості учнів: набуття ними базових знань з української літератури, необхідних для повноцінної інтеграції в суспільство на різних рівнях. Ознайомлення з найвизначнішими і найпоказовішими взірцями української народної творчості та художньої літератури.
  4.    Формування загальної читацької культури учнів, розвиток естетичного смаку, вміння розрізняти явища класичної і популярної культури.
  5.    Формування стійкого інтересу до української літератури як вагомого духовного спадку народу, повноцінного оригінального мистецтва.
  6.    Виховання майбутнього читача  й шанувальника української літератури.
  7.    Формування гуманістичного світогляду, принципів патріотизму й толерантності, розвиток духовного світу, утвердження загальнолюдських морально-етичних цінностей.
  8.    Розвиток творчих і комунікативних здібностей учнів, їхнього самостійного і критичного мислення культури мовлення, уміння аргументовано доводити свою думку.
  9.    Сприйняття національному самоусвідомленню і стійкому відчуттю належності до культури світової спільноти.
  10.  Вивчення української літератури в національному і світовому культурологічному контекстах.
  11.  Вироблення вмінь компетентно і цілеспрямовано орієнтуватися в інформаційному і комунікативному сучасному просторі.
  12.  Вироблення вміння застосовувати здобуті на уроках літератури знання, навички у практичному житті.
  13. Розвиток навичок самоосвіти, бажання, спроможності постійно вчитися [12, с. 4].

 Отже, у програмі з української літератури враховано нинішні державні вимоги до змісту і рівня навчальних досягнень учнів загальноосвітньої школи. Зміст запропонованого до вивчення літературного матеріалу, спроектовано на очікуванні результати навчання, що дає можливість більш цілеспрямовано і стратегічно зорієнтовано організувати навчальний процес, а також проконтролювати його. Результати навчання передбачають формування такого покоління молоді, яке буде здатним робити особистісний, духовно-світоглядний вибір; матиме необхідні знання, навички і компетентності для інтеграції для інтеграції в ринкове суспільство на різних рівнях; для повноцінного утвердження себе в глобалізаційному світі; буде здатним до навчання упродовж усього життя.

 У ній наскрізно втілено ключові компетентності, які сприятимуть розвитку особистості та її повноцінній самореалізації в сучасному житті. Вивчення в загальноосвітній школі предмета «Української літератури» забезпечує реалізацію цих компетентностей у таких напрямках:

  - соціальні компетентності;

 - мотиваційні компетентності (розвиток творчих здібностей, здатності до навчання, самостійності мислення);

 - функційні компетентності: естетична, культурологічна, мовна, комунікативна, прагматична (вміння оперувати набутими знаннями і сформованими навичками, використовувати їх у практичному житті).

 Загальний результат програми з української літератури стосується:

  • учня (освіченої і розвиненої особистості,спроможної повноцінно реалізуватися в майбутньому дорослому житті);
  • учителя ( для якого передбачається підвищення фахових вимог);
  • української літератури (змінюється її імідж, зростає престиж) [11, с. 5].

 Концептуальна структура програми, її змістове наповнення передбачають втілення ключових компетентностей, врахування вікових особливостей учнів, психології сприйняття дитиною творів художньої літератури, особливості сучасного навчального процесу в середній школі, право вибору як для вчителя, так і для учня, особливості сучасного інформаційно-комунікативного простору, національних процесів державотворення, загальносвітових процесів глобалізації суспільства. Саме формування ключових компетентностей на уроках літератури і сприятиме вивченню художніх творів, дібраних за принципами естетичних критеріїв, жанрово-тематичної розмаїтості, врахування вікової психології, осучаснення змістового матеріалу.

 Отже, навчально-виховний процес уроків української літератури передбачає формування цілісного уявлення про неї як про важливий складник національної культури, підвищення загального рівня культури майбутнього національно свідомого покоління, розвиток його творчого, інтелектуального потенціалу, вироблення здорового, повноцінного світогляду, у якому переважатимуть критерії толерантності й патріотизму.

 Викладання даного предмета відбувається у формі загального мистецького контексту, в якому створювався художній твір, а також між предметних звʼязків (українська мова, історія, світова література, образотворче мистецтво, музика, природознавство, географія, естетика, етика).

 


РОЗДІЛ 2

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 Міжпредметна компетентність як інтегрований результат індивідуальної діяльності учнів формується на основі опанування змістовими, процесуальними й мотиваційними компонентами з різних галузей знань і опирається на такі основні напрямки міжнаукової взаємодії: комплексне вивчення різними науками одного й того ж обʼєкта; застосування різними науками одних і тих же теорій і законів для вивчення різних обʼєктів; використання методів однієї науки для вивчення різних обʼєктів в інших науках [16, с. 19].

 Засоби реалізації міжпредметних  звʼязків на уроках літератури можуть бути різноманітні: постановка проблемних запитань, для вирішення яких необхідне використання знань з різних предметів, що підвищує пізнавальну активність учнів на пошуковий рівень, встановлення міжпредметних звʼязків; створення між предметної проблемної ситуації за допомогою серій проблемних запитань; домашнє завдання міжпредметного характеру (повідомлення), розвʼязання  між предметних задач, виготовлення оригінальних наочних посібників (схем, діаграм, презентацій, узагальнюючих таблиць, плакатів, карт та інше), що потребують від учнів знання матеріалу інших предметів, висунення гіпотези   для доведення її.

 Формуванню комунікативної, інформаційно-культурної, міжпредметної  компетентностей сприяє проведенню інтегрованих уроків. Форми проведення уроків можуть бути різними: урок-диспут, урок-семінар, урок-конференція, урок-дослідження, урок-екскурсія, компаративний урок.

 

 

 

 

 2.1. Авторська методика формування міжпредметних компетентностей учнів під час проведення уроків української літератури

 

 Оскільки реформа освіти та нові підходи до здійснення навчально-виховного процесу ставлять перед нами нові цілі й завдання, то й методи навчання вимагають від педагога нововведень. Тепер перед кожним фахівцем постає нова ціль, а саме: формування теоретичної свідомості та мислення, передача дітям не стільки знань, скільки способів розумових дій, відтворення у навчальній діяльності логіки наукового пізнання, виявлення, врахування та розвиток творчих здібностей дитини, котра здатна буде реалізувати їх практично. Отже, методика повинна створювати умови, в яких зʼявляється і потреба, і бажання ставити запитання і шукати відповідей.

 Методика – це шлях, яким буде йти дитина. Одним із принципів методики є психологізація в навчанні, яка полягає у розумінні психіки дитини як структури, відмінної від психіки зрілої людини.

 Важливим для вчителя словесності є принцип активності учня. Його знання, розумовий, духовний та культурний розвиток повинні спиратися на власні зусилля.

 Особливу вартість для учня має шлях, яким він пройде, розвʼязуючи поставлену перед ним проблему. Учень оволодіває методом праці, який у майбутньому зможе застосувати до аналогічних завдань. Основний акцент на уроці робиться на виявлення і розвиток пізнавальних здібностей кожної дитини. Виходячи з цього кожен педагог-практик має орієнтуватися на дитячу особистість, використовуючи принцип її природо відповідності (за Г. С. Сковородою – ідею «сродної праці»), особистісної зорієнтованості.

 Сьогодення ставить перед нами завдання переходу від панівних у педагогічній практиці інформаційно-пояснювальних до дієво-розвивальних особистісно зорієнтованих навчальних технологій. Одним словом, пріоритетна мета національної освіти України – створення умов для розвитку і навчання кожної дитини у заданому природою генетичному полі. Забезпечити такі умови допоможуть новітні методи, прийоми, технології, бо «ідеалом сучасного навчання є особистість не з енциклопедично розвиненою памʼяттю, а з гнучким розумом, з швидкою реакцією на все нове, з повноцінними , розвиненими потребами дальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками  й творчими  здібностями [8, с. 3].

 Як сучасний педагог, намагаюся, урізноманітнити свій урок, наповнити його новим змістом, використовуючи інтерактивні технології навчання.

 Інтерактивні методи – це різновид активних методів, коли навчання відбувається шляхом взаємодій всіх тих, хто навчається, а вчитель виступає в ролі організатора процесу навчання, лідера групи учнів. Інтерактивне навчання – діалогічне навчання, в ході якого здійснюється  співпраця (взаємодія) вчителя і учня.

 Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської і означає – діяти. Таким чином, інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання, на думку О. Пометун, – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, непередбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність [9, с. 9].

 Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Практика свідчить, що це ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії. Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншим, так  і однієї думки над іншою. З власного досвіду можу стверджувати, що під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.

 Інтерактивні технології надзвичайно ефективні у формуванні між предметних компетентностей учнів.

 Спираючись на українську етнопедагогіку, вплітаючи народознавчі і краєзнавчі матеріали, намагаючись виховувати повагу й пошану до релігійних свят, розкривати основи народної моралі, щоб застерегти учнів від кривої стежки злочинності, звироднілості, аморальності, якими нині переповнений світ. На таких уроках намагаюсь показати дітям красу і доброчинність споконвічних українських обрядів, сіяти зерна високо моральності, поваги до старших, виховувати уважне ставлення до природи як до святилища, в якому живе людина. Такі уроки якнайкраще допомагають сформувати естетичну, соціокультурну міжпредметну компетентність.

 Відповідно до Державного стандарту вивченням предмета «українська література»  в основній школі закладається основа загальної освіченості учнів, їхньої естетико-літературної компетентності,  формування суспільно-ціннісних орієнтирів, спроможності вчитися надалі. Передбачається засвоєння певного кола усвідомлених літературних знань (змісту творів, авторів, окремих фактів біографії письменників у контексті історичних подій), початкових уявлень, умінь і навичок оперувати ними у процесі читання творів та їх аналізу [11,с.5].

 Виходячи із завдань програми, практикую проведення інтегрованих уроків (література-історія, література-образотворче мистецтво), формуючи у старшокласників активну міжпредметну компетентність.

 Інтегровані підходи, їх активізація набувають широкого застосування особливо на уроках української літератури. Адже повноцінне вивчення будь-якого художнього твору часто просто неможливе без окреслення історичного контексту, дослідження твору як виду мистецтва у його взаємозвʼязку з іншими видами мистецтва – музикою, живописом, театром, кіно [6, с. 3].

 До прикладу, при вивченні роману Уласа Самчука «Марія» не обійтися без відомостей про штучний голодомор 1932-1933 рр. З цією метою виготовлено плакат «Голодомор у житті і в літературі», де докладно пропоную учням розглянути хвилі голодомору, їх причини та висвітлення цих подій у творах художньої літератури і публіцистики (див. Додаток 2). При цьому використовую технологію опрацювання дискусійних питань (метод «Прес»).

 Вивчаючи в 11 класі художні твори та публіцистичні статті української діаспори, зазвичай подаю учням інформацію про хвилі української еміграції та місця компактного проживання українців за межами України. Пропоную учням визначити причини  кожної з хвиль еміграції. Інтерактивна технологія кооперативного навчання: робота в парах. Спираючись на знання з історії, старшокласники знаходять потрібні аргументи.

 Працюючи над романом І. Багряного «Тигролови» в 11 класі організовую для учнів урок-подорож (заочна екскурсія) на Далекий Схід, у місця компактного проживання українських переселенців. З історії відомо, що в Україні масове переселення почалося у другій половині ХІХ ст. Царський уряд намагався спокусити українців багатими землями Сибіру, щоб цим працьовитим народом заселити малолюдні території Сибіру і Далекого Сходу. Учні можуть бути в ролі істориків, а вчитель – взяти на себе роль екскурсовода. Таким чином реалізується інтерактивна технологія ситуативного моделювання.

 З досвіду знаю, що «Тигролови» – найбільш благодатний матеріал для реалізації  кожної  зі  змістових  ліній               літературної освіти та формування міжпредметних компетентностей учнів (інтеграція з історією, географією, біологією (рослинний і тваринний світ тайги), етнографією (побут, помешкання родини Сірків у далекій тайзі, збереження далекосхідними українцями своєї історичної памʼяті, етнічних традицій, мови). На прикладі образу Григорія Многогрішного з роману можна виховувати справді сильний тип людини, здатної знаходити рішення, виживати в екстремальних ситуаціях. Послуговуюсь тезою: «Сміливці завжди мають щастя». Вивчивши роман, учні доводять або спростовують дану тезу. Застосовую технологію опрацювання дискусійних питань «Займи позицію», реалізуючи мовленнєву змістову лінію.

 Найкращим твором історичної прози в українській літературі, на думку І.Франка, є історичний роман «Чорна рада» П.Куліша.  На прикладі цього твору можна розвивати вміння учнів робити історико-художній аналіз твору, визначити задум автора і проблематику, виховувати здатність девʼятикласників розбиратися в складній життєвій ситуації. Неможливо донести ідейний задум П. Куліша до учня, не окресливши всі суперечності історичної доби періоду Руїни. Ефективною на даному уроці (Історична основа роману П.Куліша «Чорна рада») може бути інтерактивна технологія колективно-трудового навчання – «навчаючи – учусь».

 Одні учні готують повідомлення для характеристики періоду Руїни з історичної точки зору, інші – працюють з картами, окреслюючи територію Лівобережної і Правобережної України на 1663 рік. Таким чином, активізувавши історичні та географічні компетентності учні, забезпечимо формування літературознавчої компетенції, вдосконаливши і розвинувши при цьому міжпредметну комунікативну компетентність школярів.

 Вивчити девʼятикласнику сповна біографію Т.Г.Шевченка непросто. Дати, доленосні події у житті поета, історичні події та постаті – все це запамʼятати учням нелегко. Тому біографію поета можна вивчати, обравши тип уроку як урок-вистава, розподіливши заздалегідь учням ролі: Тарас Шевченко (учень розповідає від 1-ї особи), біограф і поет. Навчаючись самі, учні вчать своїх однокласників, реалізуючи технологію колективно-трудового навчання.

 Аналізуючи Петербурзький період у житті Кобзаря, звертаюся до живописної спадщини Шевченка, зокрема портретного жанру. На прикладі автопортрета Т. Г. Шевченка 1840 року досліджуємо феномен поета як живописця, використовуючи при цьому текст переказу «Ранній автопортрет Т. Шевченка». поєднуючи текст і зображення формуємо емоційно-ціннісну, загальнокультурну та естетичну компетентності (див. Додаток 3).

 На основі живописного портрета учні створюють літературний портрет юного Т. Шевченка.

 Продовжуючи  на уроках української літератури у 10 класі інтегрувати літературу і мистецтво, пропоную учням (вибірково, за бажанням) створити живописні портрети братів Карпа і Лавріна (з повісті Нечуя-Левицького «Кайдашева сімʼя») на основі літературних портретів.

Літературний портрет

«високі, рівні станом, довгобразі й русяві,

з довгими, тонкими, трошки

горбатими носами, з румʼяними губами,

 працьовиті, добрі господарі»

Карпо

Лаврін

«широкий, з батьківськими

 карими, гострими очима,

тонкі пружки його блідого

лиця з тонкими губами мали

в собі щось неласкаве, гострі

темні очі були ніби сердиті»

«молоде,  довгасте лице

було румʼяне; веселі,

сині, як небо, очі світились

привітно й ласкаво; тонкі

брови, русяві дрібні кучері

на голові, тонкий ніс,

румʼяні губи – все подихало

молодою парубочою красою;

 був схожий з виду на матір»

 

 

Живописний або

графічний портрет

Живописний або

графічний портрет

 

 З досвіду роботи у старшій школі знаю, що десятикласники добре сприймають драму-феєрію Лесі Українки «Лісова пісня», бездоганно декламують монолог Мавки, аналізують систему образів та проблематику твору. Проте, окрім проблем морально-етичного характеру червоною ниткою крізь увест твір проходить екологічна проблема. В описуваній Л.Українкою природі панує гармонія, незайманість, її мешканці дбають про неї, ліс для них – їх домівка, прихисток. З вуст Мавки і дядька Лева звучать слова-застереження, звернені до Лукаша. Для них природа – їх мати, яка годує, зодягає, оберігає, тому вони дбають про неї і не розуміють людей, які нівечать березу, вербу. Для Мавки сік з берези – то кров її. Чи ж таким є ставлення людей до природи у ХХІ столітті?

 Сьогодні, як ніколи, гостро постає екологічна проблема. Людство на межі самознищення, а природа – на межі вимирання, бо не такими уже є наші поліські ліси, як ті, що описала Леся Українка, прадавні ліси Волині. Тому, говорячи про актуальність проблематики драми-феєрії у наш час, скористаємось технологією опрацювання дискусійних питань. Ефективними будуть методи: «Займи позицію», «Зміни позицію», дискусія в стилі телевізійного ток-шоу.

 Пропоную десятикласникам побудувати виступ-міркування: висунути концепцію-гіпотезу «Що чекає людство в майбутньому?» (див. Додаток 4).             

 Завдання: розробити за поданими фрагментами речень дві концепції розвитку людської  цивілізації, використовуючи для висунення гіпотез запропонований матеріал, обгрунтувати свої концепції, спираючись на реалії сучасного буття.

 Концепція 1: земляни й далі господарюватимуть, як сьогодні, значить...

 Концепція 2: оскільки людина й справді розумна, то вона... [2, с.15].

 Музика і художня література – два види мистецтва, що найкраще формують у молодої людини естетичну компетентність, емоційно-ціннісну. Реалізувати ці завдання дає можливість урок вивчення пісенної творчості А.Малишка в 11 класі. Тип такого уроку – бінарний урок-відкриття, оскільки одинадцятикласники відкривають для себе не тільки Малишка як поета (див. Додаток 5). А.Малишко постає як життєлюб, людина обдарована від природи музично, поет-пісняр, тонкий лірик. Доля Малишка може стати прикладом життєвого вибору, свого  місця у суспільстві. Життя А.Малишка – приклад самореалізації людини попри всі перешкоди, приклад того, як вкрай важливо відкрити у собі талант, хист до чогось і розвинути його, реалізувати у житті.

 Проблемне дискусійне запитання: «Обрати професію за покликанням легко чи важко?» (на прикладі долі А.Малишка).

 Метод: Зміни позицію.

 Інтеграція: художня література – музика – кіно (матеріали для інтеграції в додатках).

 

 

 

 

 2.2. Методичні рекомендації з проблем формування міжпредметних компетентностей на уроках української літератури

 

 Уроки української літератури – це невичерпний потенціал для формування міжпредметних компетентностей. Оскільки література – це людинознавство, то на таких уроках учень відкриває для себе не тільки літературу як один із шкільних предметів, а й вчиться у реальному житті застосовувати ті вміння, досвід, які він здобув на уроці. Твори художньої літератури вчать логічно мислити, висловлювати субʼєктивні судження, аналізувати, критично міркувати, навіть подорожувати. Все це можливо практично втілити шляхом інтегрованих уроків. Вчителі-словесники, проводячи бінарні уроки, не повинні боятися і самі виступати в ролі історика, музиканта, мистецтвознавця, а ще краще організувати роботу на уроці так, щоб ці ролі виконували самі учні. Головне – підготувати компетентного випускника, здатного не розгубитися в життєвих ситуаціях, спроможного реалізувати здобуті знання, уміння, практичні навички, бути кокурентноспроможним. І якщо один предмет дає можливість сформувати кілька  міжпредметних компетентностей, від цього відмовлятися не можна. Допоможуть словеснику новітні інтерактивні технології навчання, їх методи, які, дійсно, є дієвими і дають можливість позбутися на уроці пасивності, а сформувати активного, думаючого учня.

 


ВИСНОВКИ

 

 Формування в учнів погляду на світ як на неподільну цільність, вироблення вмінь та навичок осмислено сприймати глобальні проблеми сучасності й осягати шляхи чи способи їх вирішення – основне завдання сучасної школи. Саме це сьогодні зумовлює активізацію інтегрованих підходів у вивченні тієї або іншої навчальної дисципліни, спрямованих передусім на подолання окремішності кожного шкільного предмета [6, с. 3].

 Особливо ефективно реалізуються ці підходи на уроках української літератури. Робота дає результат, коли повноцінне вивчення будь-якого художнього твору поєднується з чітко окресленим історичним контекстом, дослідженням його взаємозвʼязку з іншими науками та видами мистецтва. Звичайно, ідеально змодельовані інтегровані уроки передбачають співпрацю різних фахівців (словесника й історика, словесника й мистецтвознавця, словесника і політолога). Теоретично це виглядає ідеально, але на практиці не завжди знайдеться спеціаліст з допоміжного предмета, який потрібний вчителю української літератури для співпраці на конкретному уроці. Оскільки сучасний вчитель – це творча особистість, яка йде в ногу з часом, то він може ефективно і сам провести інтергацію на досить високому рівні без жодних втрат компетентності й особливих витрат часу на підготовку до інтегрованих уроків. З цією метою можна використати можливості ІТК, навчально-методичні видання, зокрема посібник С. Надурак, О. Слоньовської «Вивчення української літератури 10, 11 клас».

 Питання формування міжпредметних компетентностей є питанням часу, оскільки актуальність міжпредметних звʼязків у шкільному навчанні обумовлена сучасним рівнем розвитку науки, на якому яскраво виражена інтеграція суспільних, природничих і гуманітарних знань. Реалізація інтеграційних процесів здійснюється на сучасному уроці за допомогою інтерактивних технологій, що спонукають учня до активної співпраці, та майстерності педагога.

 На сучасному етапі основною метою філологічної освіти є формування комунікативно компетентного школяра з добре розвиненим критичним мисленням та адаптованого до життєвих труднощів.

 Формуючи міжпредметні компетентності, учитель-словесник таким чином виконує вимоги до освіченості учнів основної і старшої школи, визначені у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти від 23.11.2011 р. №1392. У Державному стандарті сказано, що «предметна компетенція – це сукупність знань, умінь та характерних рис у межах змісту конкретного предмета, необхідних для виконання учнями певних дій з метою розвʼязування навчальних проблем, задач, ситуацій. Предметна мистецька компетентність – здатність до розуміння і творчого самовираження у сфері музичного,  образотворчого та  інших  видів мистецтва,  що формується  під  час сприймання  творів таких  видів мистецтва та  їх практичного опанування» [4, с. 5].

 Оскільки художня література є одним із видів мистецтва, то формування міжпредметної естетичної компетентності найкраще відбувається на уроках української літератури. Ефективним є формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, зміст якої є інтеграційним, відбувається у результаті застосування під час вивчення всіх предметів навчального плану діяльнісного підходу. Обовʼязковий внесок кожного навчального предмета у формування інформаціно-комунікаційної компетентності передбачається навчальними програмами.             

 Концепція розвитку школи стверджує необхідність якісного оновлення змісту освіти, забезпечення безперервного процесу становлення та розвитку гармонійної творчої особистості. Школа бере на себе місію створення нового освітнього середовища, де панує атмосфера педагогічної творчості вчителів, учнів і батьків. Нове освітнє середовище передбачає й новий зміст освіти, нові технології навчання і виховання, розвиток інтелектуальних здібностей дітей, щоб вивести кожного школяра на виховання культури творчого мислення.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

  1.   Авраменко О. М .Укр. мова 10 клас, Київ. Грамота, 2018 р. с. 145.
  2.   Біляєв О. А. Концепція навчання державної мови в школах України. Біляєв О. М., Скуратівський Л. В., Симоненкова Л. А., Шелехова Г. В. – Дивослово, 1996. №1. с. 21.
  3.   Біляга В. Л., Колесник К. І. Збірник креативних вправ з української мови. – ЖОІППО. Житомир, 2006. с. 187.
  4.   Борзенко О. І., Лобусова О. В. Українська література 8 клас. Харків. Вид-во Ранок. 2016.
  5.   Голуб Н. О. Методичні рекомендації щодо навчання української мови в умовах компетентнісного підходу. Дивослово. 2013. № 9. с. 3-7. 
  6.   Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти №1392. – Інформаційний збірник МОН № 4-5, 2012. Київ: «Педагогічна преса», 2012.
  7.   Концепція вивчення української мови в 5-12 класах загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Книга вчителя української мови та літератури. (Упорядник Н. І. Шинкарук). – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005 – 352 с.   
  8.   Надурак С. О., Слоньовська О. В. Вивчення української літератури. Методичні поради. Матеріали для інтеграції. 11 клас. Харків: Видавництво «Ранок». «Веста»,  2004. 
  9.   Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 р. (від 25. 06. 2013 р.).
  10.  Нечволод Л. І. Нетрадиційні уроки. Рідна мова. 5-12 класи. Укладач – Харків: Торсінг плюс. 2007. 192 с.
  11.  Пометун О. І. Дискусія українських педагогів навколо питань запровадження компетентнісного підходу в українській освіті (Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи). – К: К.І.С. 2004 р.
  12.  Пометун О. І., Пирошенко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання (Науково-методичний посібник): За редакцією О. І. Пометун К: «А.С.К.». 2006 р.
  13.  Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська література. 5-12 класи. К: Ірпінь, 2005.
  14.  Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Українська література. 5-9 класи. – Дивослово, 2013. № 6, с. 21-25.
  15.  Савченко О. Я. Дидактика початкової освіти. – К: Грамота, 2012.
  16.  Свєтлаков В. П. Українська література. 9 клас: Матеріали до уроків. – Харків: Торсінг, 2002. 224 с.
  17.  Скоморовська Н. Б. Формування навичок критичного мислення на уроках літератури. – Дивослово, 2013. №3 с. 16.
  18.  Слижук О. М. Комунікативна специфіка сучасного уроку української літератури. – Українська  література в загальноосвітній школі. 2006. № 3 с. 19-21.
  19.  Слоньовська О. В., Мафтин М. В., Вівчарик Н. М. Українська література 10 клас. Видавництво «Літера ЛТД», 2018. с. 121.
  20.  Слюніна О. В.  Українська література 10 клас. Харків. Вид. група Основа, 2018. с. 203
  21.  Телехова О. П. Українська література. Методичні рекомендації до вивчення шкільного курсу. – Харків: Видавництво «Ранок», 2001. с. 32.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


ДОДАТОК 1

 

Фрагмент бінарного уроку з української літератури у 6 класі з використанням інтерактивних технологій навчання.

 

Тема:         Чари обрядової пісні (розділ «Усна народна творчість»).

 

Мета:    актуалізувати, систематизувати, узагальнити знання учнів про    календарно-обрядові пісні; поглибити знання шестикласників про пісню як жанр фольклору; розвивати естетичне сприйняття народних пісень, уміння відчувати неповторну красу народної творчості; виховувати інтерес і повагу до славного минулого народу, до його історії, звичаїв і традицій.

Очікувані

результати

уроку:     учні зможуть відновити народні звичаї і традиції, виконати супровідні обрядові пісні; будуть вміти розрізнити свята зимового, весняного і літнього циклів та відтворити їх на астрономічному календарі «Коло Свароже»; осягнуть ритмомелодику народних пісень.

 

Тип уроку: бінарний урок (українська література, музика, історія).

Обладнання: плакат «Коло Свароже»; сгнальні картки; картки-мітки.

 

План уроку.

 

І. Визначення теми, завдань уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності (активізую учнів до визначення мети уроку, їх очікуваних результатів).

ІІІ. Актуалізація попередньо засвоєних знань, умінь, навичок.

 Усна народна творчість – прекрасна тема, щоб відкрити духовні острови у вирі сучасної бездуховності, звернутись до тих вічних джерел, з яких черпав наснагу та мудрість наш народ. У народі існує повірʼя, що той, хто забуває звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу. Щоб з нами такого не сталося, ми сьогодні на уроці вирушимо в минуле, ближче ознайомимося з народними обрядами, спробуємо збагнути загадковість творчої душі наших предків. А допоможе нам у цьому астрономічний календар народних свят «Коло Свароже».

 

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

  1. Робота з сигнальними картками.

Метод «Мозковий штурм».

Зачитуються ознаки свята – назвати це свято. Сигнал відповіді – картка червоного кольору.

  1. Конкурс-гра: «Встанови відповідність».

Підказка: «Дивись – не помились».

Відповідність: знайти місце на астрономічному календарі для картки із зазначеною датою чи періодом свята.

Урок-подорож у кожне зі свят та виконання обрядових пісень, що супроводжують дане свято.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 2

 

Інтегрований урок в 11 класі за романом

Уласа Самчука "Марія"

 


У житті:                                                   

1. 1921-1923 рр.

Причини: посуха; політика військового комунізму; світова та громадянська війна.

Загинуло: від 50 тис.- до 1 млн. людей.

 

2. 1932-1933 рр.

Причини: політика сталінізму; конфіскація продовольства, посівних фондів; репресії.

Померло  голодною смертю 9 млн. чоловік.

 

3.1946-1947 рр.

Причини: повоєнна розруха; великі податки на селян; посуха 1946 р,

Гасло: "Боротьба за хліб-це боротьба за соціалізм".

Померло близько 1млн. людей.

 

 

 

 

У літературі:

 

Улас Самчук: роман "Марія" (1934р).

Василь Барка: роман "Жовтий князь" (1961р).

 

90-і роки

(перелік книг, публікації, що стали виходити в роки незалежності):

1. О. Міщенко. "Безкровна війна".

2. Лідія Коваленко. "Голодомор -33"

(книга - меморіал).

3. Катерина Мотрич. "Молитва за убієнних голодом".

4. Поезія: О.Теліга, Т. Коломієць,

Д. Білоус, Д. Головко, П. Головатюк та інші.


ДОДАТОК 3

 

Ранній автопортрет Т.Г.Шевченко 1840р.

 

 

 

Автопортрет 1840 року є чудовим заспівом Шевченка-митця до його творчості.

Автопортрет Тараса Шевченка, як і автопортрети інших студентів, був яскравим романтичним твором, але вирізнявся серед інших робіт. У ньому ліричне поєднується з драматичним, замріяність – з тривогою, добросердечність – із  сумом, бадьорість – з легкою втомою. Гарний, сповнений гідності й граційності поворот голови до глядача. Ми бачимо зосереджене обличчя молодої людини.

 

ДОДАТОК 4

Побудуй виступ-міркування: висунь концепцію-гіпотезу

«Що чекає людство в майбутньому?»

Завдання:

  1.      Розробіть за поданими фрагментами речень дві концепції розвитку людської цивілізації, використайте для висунення гіпотез запропонований матеріал, обгрунтуйте свої концепції, спираючись на реалії сучасного буття.
  2.     Випишіть з тексту прості ускладнені речення, поясніть пунктограми.

Концепція 1: земляни й далі господарюватимуть, як сьогодні, значить...

Концепція 2: оскільки людина й справді розумна, то вона...

Матеріал для висунення гіпотези

  •      Весь смисл розвитку - це розвиток розуму, який робить людину господарем природи.
  •      Розум мертвий, якщо не служить життю. Тільки єдність розуму з красою вічного оновлення життя - достатня мета розвитку.
  •      Людина не може бути ворожою природі, бо сама є тільки частинкою її, а частинка не може заперечувати ціле, оскільки, заперечуючи ціле, заперечує і себе саму. Втративши цю єдність, людина буде вічно блукати океаном часу в пошуках щастя, але не знайде його в своїй безкінечній, безплідній біганині. Вона, як рослина, позбавлена сонця, витягнеться і прийме потворну форму, явивши собою втілення болю і жаху смерті.
  •     Я б символічно змалював людський інтелект як прекрасну богиню, в руках якої спить жахлива змія. Нею неможливо не захоплюватися, але бійтеся розізлити богиню - її кара буде миттєвою(В.Кузьменко).

 

 

 

 

Світоглядна позиція «Ієрархія вартостей»

Концепція морально-етичних цінностей:

  1.   Абсолютно вічні вартості (доброта, чесність...)
  2.               Національні вартості (патріотизм, історична пам'ять, почуття національної гідності...)
  3.               Громадянські вартості (демократія, соціальна гармонія, верховенство закону...)
  4.               Сімейні вартості (вірність, піклування про дітей...)
  5.               Особисті вартості (характер, поведінка, стиль приватного життя...)

Завдання: продовж перелік морально-етичних цінностей!

Словник:

  1.          Морально-етичні вартості - основні світоглядні поняття, ідеї та норми, якими живе суспільство і якими регулюються стосунки між народами, громадами, сім'ями, окремими людьми.
  2.           Концепція (від лат.) — система поглядів на певне явище; спосіб розуміння, тлумачення якихось явищ.

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 5

Конспект уроку з української літератури в 11 класі.

Урок-відкриття.

Тема: Неспокій і талант - два крила долі поета-пісняра Андрія Малишка.

Мета: Ознайомити старшокласників з життєвим шляхом А.Малишка; показати неповторність пісенної творчості поета; з'ясувати секрети успішної співпраці з композитором Платоном Майбородою; домогтися усвідомлення учнями того, що кожна людина - неповторна особистість; дослідити народнопісенні джерела творчості та близьку спорідненість його пісенних текстів з народними;

поглибити вміння робити ідейно-художній аналіз поезій та знання учнів про жанрові різновиди лірики і віршові розміри; розвивати вміння ставити навчальні завдання, здатність до моделювання, роздуму, аналізу; застосовувати набуті знання практично; розвивати виразне читання учнів, їх вміння визначати багатство художніх засобів твору; розвивати творчу уяву, усне зв'язне мовлення; формувати в учнів почуття прекрасного, роль найкращих життєвих цінностей, спонукати їх до роздумів про смисл людського життя; виховувати повагу до батьків, народних оберегів, інтерес до пісенної спадщини поета, пісні зокрема.

Тип уроку: формування і засвоєння знань, умінь і навичок.

Метод проведення: інтерактивна навчальна діяльність як форма особистістозорієнтованої технології навчання.


А я, мов хлопчик, сню і мрію,

 Усе шукаю день при дні

Ту пісню-матір, і надію,

І рідну посестру мені.

А. Малишко

Структура уроку.

Звучить пісня А.Малишка «Ранки солов'їні».

I. Визначення теми, мети, завдань уроку.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

 - Які ви знаєте види мистецтва?

 - Проблемне запитання:

Що покладено в основу поділу мистецтва на види?

Робота в зошиті.

1. Види мистецтва: література, музика, живопис, кіно, скульптура, архітектура, художня фотографія, вишивка та інші.

2. Мистецтво ділиться на види за тим, як і якими конкретно-чуттєвими засобами створюється художній образ.

3. У літературі образи створюються за допомогою слова.

4. Літературні види: епос, лірика, драма.

Отже, оскільки А.Малишко поет-пісняр, то творча спадщина його - це збірки ліричних поезій.

III. Мотивація навчальної діяльності учнів.

На уроці спробуємо дослідити творчий метод А.Малишка, щоб збагнути неповторність творчого обдарування митця та зрозуміти секрет неперевершеного успіху його пісень, які стали народними.

Поезія - це завжди неповторність,

 Якийсь безсмертний дотик до душі.

                                        Л.Костенко.

Проблемне запитання: Метод «Мікрофон».  Чи завжди, на вашу думку, поезія торкається струн душі людської чи ні? В чому секрет популярності поезій?


Українські обереги

Вишитий рушник (сорочка) - спосіб передачі позитивної енергії, доброти, духовності через мистецтво вишивки. В Україні рушник здавна був національною святинею, з ним пов'язана і українська обрядовість. Яка саме?

- Чи може, близька людина подарувати вишитий виріб зі злими, поганими намірами, нещиро? Звичайно, ні.

Демонстрація вишитих в українському стилі рушників. Досконалість «Рушничка» пояснюється щасливим збігом смаків та майстерності обох митців - поета і композитора. І все ж таки - словесна основа пісні тут зіграла провідну роль - вона стала підвалиною мелодії. Про цю поезію Малишка можна сказати словами Анатоля Франса: «Прекрасний вірш схожий на смичок, яким проводять по звучних фібрах нашої істоти. Не свої - наші думи змушує поет співати всередині нас».

Виконання «Пісні про рушник» співом.

Пісня стала надто популярною, хоч поетові довелося чути і закиди критиків про недосконалість, неактуальність вірша. Та на це поет відповідав:

«Отак воно у пісні зацвіло, як склалося. В осінні темні ночі той рушничок попавсь мені на очі, в червоно-чорнім кольорі двійнім землі й пожару, туги й перемоги».

Він бачив у цьому рушничкові те, що не спромоглися збагнути недалекоглядні критики, але відчув і збагнув народ і саме так, як думав поет:

Його мені подарувала мати,

Щоб я не смів ту землю забувати,

Де їв хліб-сіль і знав солоний піт,

І радощі малі у отчім домі,

І перші смутки, серцю невідомі...

VI фактор:

Глибоко народне розуміння поетом краси й добра.

Творча співдружність А.Малишка і композитора П.Майбороди.

Знайомство Платона Майбороди з А.Малишком відбулося в 1949 році. На слова більше ніж двадцяти віршів Малишка Майборода написав пісні, серед яких такі широковідомі, як «Вогник», «Ранки солов'їні», «Ми підем, де трави похилі», «Білі каштани», «Київський вальс», «Вчителько моя».

Дмитро Гнатюк став першим виконавцем «Пісні про рушник» (С.Надурак, О.Слоньовська. Вивчення української літератури. Інтегровані уроки. 11 клас. Ст.132).

Серед пісень Майбороди на слова Малишка були й заборонені радянською цензурою. Наприклад, «Пісня про Берестечко», де були такі рядки:

Там воля козацька розбита ночами встає.

Козацькі могили в тривожному сні...

Також А.Малишко плідно працював з композитором Олександром Білашем ( «Цвітуть осінні, тихі небеса»).

Вірші Малишка поклали на музику Левко Ревуцький, Сергій Козак, Анатолій Штогаренко, Юрій Мейтус, Григорій Майборода.

Усний роздум:

спростуйте або доведіть тезу: «Секрет щастя та успіху не в тому, щоб робити ті речі, які ти любиш, а в тому, щоб любити ті речі, які робиш».

Висновок:

Очевидно, Малишкові поезії і стали народними піснями, що були створені з любов'ю.

VII фактор:

Самореалізація Малишка як творчої особистості, розвиток літературного таланту та природних обдарувань.

 

Особливості пісенної лірики А. Малишка

 

  1.           Пісенність ритмічного ладу віршів поета.
  2.            Лірична окриленість їх.
  3.            Висока емоційність.
  4.            Наявність елементів сюжету, описи.
  5.           Близькість до уснопоетичних творів.
  6.            Багатство художніх засобів, яскравість стилю.
  7.            Простота, зрозумілість лексики.
  8.         Порушення загальнолюдських цінностей, дорогих серцю кожної людини: мати, Батьківщина, родина, доля.

 

 

 

 

doc
До підручника
Українська література 11 клас (Міщенко О.І.)
Додано
1 лютого 2020
Переглядів
1152
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку