Методична розробка на олімпіаду з дисципліни: «Українська література» Т.Г. Шевченко

Відокремлений структурний підрозділ

«Фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну

Поліського національного університету»

 

 

 

Методична розробка на олімпіаду з  дисципліни: «Українська література»

Т.Г. Шевченко

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала:                                              Розглянуто і схвалено цикловою

Галина КОЛОМІЄЦЬ                               комісією загальноосвітньої та      

викладач вищої категорії,                        загальної підготовки

 викладач-методист                                  Протокол №___від_____________ «___»_______2026р.                                 Валентина БЕРЕГОВА

 

 

 

АНОТАЦІЯ

      Методична розробка на олімпіаду з теми «Т. Г. Шевченко» розроблена для студентів I курсу. Робота на  Конкурсі проводиться у жанрі есе, що розкриває тему конкурсу і є самостійним, особистісним осмисленням постаті митця, значення його творчої спадщини в житті конкурсанта чи українського народу в цілому. Розробка містить 25 тем з переліку, що представлені в розробці, обирається методом жеребкування, час виконання 45хв. Також розробка містить зразки есе,  оцінювання конкурсних текстів за 12 бальною системою, список використаної літератури.

    Метою Конкурсу є популяризація творчої спадщини Т.Г. Шевченка, актуалізація пам’яті про Кобзаря та його ролі у закладанні духовних основ української нації, утвердження морально-етичних заповідей митця як важливого чинника консолідації суспільства, національно-патріотичне виховання здобувачів середньої, професійної та вищої освіти, збереження і розвиток інтелектуального потенціалу України, підтримка і стимулювання талановитої молоді і творчої праці педагогів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теми:

1. Нема України без Шевченка

2. Мій Шевченко

3. Т.Г. Шевченко — пророк ХХI ст.

4. Шевченко — наш Кобзар

5. Творча спадщина Шевченка

6. Шевченко і сучасність

7. Шевченко, як культурний феномен України

8. Борітеся – поборете, вам Бог помагає!

9. В своїй хаті своя й правда…

10. І мертвим, і ненародженим…

11. Шевченко – президент України

12. Музей Т.Г. Шевченка

13. Т.Г. Шевченко – борець за права людини

14. Роль Т.Г.Шевченка та його творчості у становленні української культури

15. Знайти в собі Шевченка

16. База від Тараса, або що сказав би Шевченко про російсько-українську війну, якби жив у наші дні

17. Тарас Шевченко в моєму житті

18.  Лист до Кобзаря

19. Кобзар – мій духовний скарб

20. Кобзар в окопах…

21. Мій Шевченко: розбудуємо Україну-«хату»

22. Свою Україну любіть. Любіть її …

23. Тарас Шевченко – символ опору проти російської агресії

24. Патріотичні мотиви в поезіях Шевченка

25. Нема на світі України, немає другого Дніпра

 

 

 

 

Приклади есе:

Есе – самостійна творча письмова робота, ознакою якої є особистісний характер сприймання проблеми та її осмислення, невеликий обсяг, вільна композиція, невимушеність та емоційність викладу.

Вимоги до формального есе

1.               Обсяг – 1 – 2 сторінки тексту (120-200 слів).
2.               Есе повинно сприйматися як цілісний твір, ідея якого зрозуміла й чітка.
3.               Кожен абзац есе розкриває одну думку.
4.               Необхідно писати стисло і ясно. Есе не повинно містити нічого зайвого, має нести лише інформацію, необхідну для розкриття ідеї есе, власної позиції автора.
5.               Есе має відрізнятися чіткою композиційною побудовою, бути логічним за структурою. В есе, як і в будь-якому творі, повинна простежуватися внутрішня логіка, що визначається, з одного боку, авторським підходом до обговорюваного питання, а з іншого – самим питанням. Необхідно уникати різких стрибків від однієї ідеї до іншої, думка має розкриватися послідовно.
6.               Есе повинно засвідчити, що його автор знає й осмислено застосовує теоретичні поняття, терміни, узагальнення, ідеї.
7.               Есе має містити переконливе аргументування порушеної проблеми.
8.          Час виконання: 45хв.

Структура есе

Есе складається з таких частин – вступ, основна частина, висновок.

Вступ – обґрунтування вибору теми есе.

Основна частина – теоретичні основи обраної проблеми й виклад основного питання. Ця частина припускає розвиток аргументації й аналізу, а також обґрунтування їх, виходячи з наявних даних, інших аргументів і позицій.

Висновок – узагальнення й аргументовані висновки до теми тощо. Підсумовує есе або ще раз вносить пояснення, підкріплює зміст і значення викладеного в основній частині.

 

Есе про Тараса Шевченка може бути присвячене його ролі в історії, впливу на українську мову та літературу, або його актуальності в сучасних умовах. Ось приклад есе на тему "Тарас Шевченко – актуальний і сьогодні": 

Вступ

Тарас Шевченко – це не просто український поет і художник минулого, а людина, чия творчість залишається актуальною та життєво-важливою для нас сьогодні. У часи, коли Україна бореться за свою свободу, ідеї Шевченка про боротьбу за волю, правду та незалежність набувають нового, особливого значення. Він був патріотом, який ніколи не відступав перед обличчям несправедливості, і його слова є потужним закликом до дії для кожного українця.

Основна частина

1. Борітеся – поборете, вам Бог помагає!: 

Цей відомий вислів з поеми "Кавказ" є не просто натхненною фразою, а справжнім життєвим кредо, яке Шевченко вклав у свої твори. Він розумів, що свобода не дається задарма, а здобувається в боротьбі. Сьогодні, коли Україна переживає важкі часи, слова Шевченка стають гаслом для наших захисників і всього народу. Вони нагадують, що за нами правда, сила та воля, і ми не можемо здаватися. 

2. Актуальність його боротьби: 

Незважаючи на те, що Шевченко був гуманістом і, ймовірно, прагнув миру, сьогодні він би, безсумнівно, підтримав боротьбу за визволення. Його гуманізм не означав відсутність боротьби. Навпаки, він бачив, що в умовах жорстокої війни, боротьба за справедливість є єдиним шляхом до перемоги. Його чутлива душа відбивала б трагедію війни, але також наголошувала б на героїзмі українських воїнів. 

3. Мова як знаряддя боротьби: 

Важко переоцінити внесок Шевченка у створення сучасної української мови. Він дав українцям мову, якою вони можуть виражати свої думки, емоції та культурну ідентичність. Сьогодні, коли існує мовний тиск з боку сусідніх держав, його роль як засновника нової української літературної мови ще більш значуща. Він створив мову, яка стала основою сучасної української мови, і його твори є прикладом її використання. 

Висновок

Тарас Шевченко – це не просто минуле, а джерело сили та натхнення для сучасної України. Його боротьба за свободу та правду, за мову та культуру є актуальною сьогодні, як ніколи раніше. Його творчість – це не лише пам'ять про минуле, а й потужний заклик до дії для майбутнього. Ми повинні не лише пам'ятати його слова, але й жити згідно з його принципами, відстоюючи нашу свободу і незалежність.

Чи є сенс у сучасному світі продовжувати читати художні книги?

     У сучасному світі, де панує швидкість, інформаційний хаос та легкий доступ до будь-яких даних, виникає питання: чи залишається місце для повільного, глибокого занурення у світ художньої літератури? Чи справді читання книг – це вже неактуальне минуле, а лише марна трата часу, яка нічого не додає до нашого життя, окрім набору сухих фактів? Я переконаний, що це не так, і, на мою думку, читання художніх книг має величезний сенс і є необхідним для повноцінного розвитку сучасної людини.

     По-перше, читання, особливо художньої літератури, є потужним інструментом розвитку інтелекту. Науково доведено, що процес читання збільшує кількість нервових зв'язків у мозку, що, у свою чергу, підвищує рівень інтелекту людини. Читаючи, ми не просто засвоюємо інформацію, а й вчимося аналізувати, узагальнювати, розуміти мотиви вчинків персонажів, бачити зв'язки між подіями. Така діяльність розвиває асоціативне мислення, словниковий запас, а також робить нашу мову багатшою та виразнішою. Здатність чітко і лаконічно висловлювати свої думки – це важливий навик у будь-якій сфері життя, і книги допомагають його розвивати.
        По-друге, художня література дає нам унікальну можливість поглянути на світ очима інших людей, зрозуміти їхні проблеми, емоції, переживання. Це допомагає розвивати емпатію та толерантність. Наприклад, читаючи твори, які описують життя людей у важкі часи, ми краще розуміємо цінність миру та спокою. Книги, що порушують теми кохання, вірності, зради, самотності, допомагають нам краще орієнтуватися у власних почуттях і знаходити компроміс у складних життєвих ситуаціях.
       Нарешті, читання історичної літератури допомагає уникати помилок минулого, адже показує нам, якими були наслідки тих чи інших подій. Таким чином, книги стають для нас своєрідними «корективами» у житті. 

       Отже, в сучасному світі читання художніх книг залишається надзвичайно важливим, адже воно є джерелом не лише інформації, а й глибокого розуміння себе та інших. Книги вчать нас мислити, розвивають емоційний інтелект, допомагають формувати власну громадянську позицію. На противагу однобокій інформації, яка пропонується в мережі, художня література дає можливість побачити світ у всьому його багатстві, складності та багатогранності. Тому я вважаю, що читання – це не просто звичка, а життєва необхідність для кожного, хто прагне бути по-справжньому освіченою та гармонійно розвиненою особистістю.

 

Патріотичні мотиви в поезіях Тараса Шевченка

       Тарас Шевченко, великий український поет і художник, весь свій творчий шлях пройшов, зберігаючи особливе тепле ставлення до своєї рідної землі. У його віршах  відчувається не лише патріотизм, але й велика любов та тривога за долю України.

       Тарас Шевченко переймався історією своєї Батьківщини, вказуючи її велич та героїчне минуле. В «Івані Підкові», «Гайдамаках», «Гамалії» він прославляє силу та мужність українського народу, закликаючи не забувати його героїчні досягнення. Письменник вважає, що відновлення пам’яті про минуле може стати джерелом патріотичних почуттів та об’єднання українців.

       Серце Тараса Шевченка боліло за долю України, і це відчуття звучить у кожному його вірші. У «Сні», «Тарасовій ночі» та «І мертвим, і живим» він виражає свою тривогу та співчуття до країни.  Він так і писав у творі «І виріс я на чужині»: «Здається — кращого немає Нічого в Бога, як Дніпро Та наша славная країна…». У цих рядках відбивається глибока пристрасть до рідної землі та бажання її щасливого майбутнього.

      Творчість Тараса Шевченка вражена патріотизмом, любов’ю до рідної землі та глибоким болем за її долю. Він залишив не тільки величезний літературний спадок, але і вдохновив покоління патріотів продовжувати боротьбу за незалежність та гідність своєї країни.

Приклад твору на тему: Патріотичні мотиви в поезіях Тараса Шевченка

Тарас Шевченко, видатний український поет і художник, залишив невмирущий слід у світовій літературі своїми творами, особливо ж поезіями щодо патріотизму. У його віршах віддзеркалені не лише трагічні сторінки національної історії, але й безсмертна любов до рідної землі.

    У поезії «Заповіт» Шевченко закликає не забувати про героїчні подвиги предків і висловлює впевненість у визволенні України від соціальних та політичних лих. Автор вбачає свою місію в служінні народу та важливість праці для будівництва кращого майбутнього.

   Ще однією невід’ємною частиною творчості Шевченка є його любов до української природи та культури. У вірші «Катерина» він із хвилюючою теплотою оспівує рідну мову, рідні звичаї, а через це виявляє глибоку пристрасть до свого народу.

     У творчості Тараса Шевченка патріотичні мотиви переплітаються з гаслами свободи, гідності та любові до рідної землі. Його поезії стали не лише зразком української ідентичності, а і джерелом невичерпної натхненності для поколінь, які прийшли після нього.

 

А ми все платимо таку високу ціну

     Дідусь і справді був неабияким розповідачем. Особливо любив заводити цікавинки про народне повстання, яке в тогочасних судових джерелах звалося Гайдамаччиною. На вустах Тараса Григоровича з’явилася ледь помітна усмішка. Згадалося, як маленьким боявся пропустити хоч одне слово, аби потім, у дитячих іграх, стати Залізняком чи Гонтою і рубати голови ненависним ворогам. 

      І знову сплило в пам’яті, наскільки яскраво дідусь описував моменти після бою, коли люди, втомлені від різанини, не помічали смерті й починали буденно вирішувати різноманітні поточні проблеми: «Пролунали останні постріли. Палає Умань. А тим часом гайдамаки серед базару у крові поставили столи, позносили  їжу й сіли вечеряти». Від такого видовища холоне кров у жилах.

        «Потрібно обов’язково написати про це, ‒ саме так міркував Шевченко, ‒ не слухати інших, а так, як серце підказує, дитяча пам’ять закарбувала, передати величезну любов дідуся Івана до цих одурених і все ж сміливих і відчайдушних людей».

        «Сини мої, гайдамаки!» ‒ Тарас Григорович відклав перо й замислився. Думки полетіли до тих місць, де Залізняк та Гонта разом зі своїми побратимами вбивали гнобителів. І виструнчились рівними рядками дві сюжетні лінії про те, як українці вміють віддано кохати й сміливо вступати у кривавий бій заради визволення свого народу від ворожої влади. 

        Сумно стало, що полягли народні месники, повстання було придушене, зруйновано Запорозьку Січ, Україна ж «навіки заснула». А

Шевченкові  так  хотілося  бачити  свою  Батьківщину  вільною  та незалежною. Подумав: «Жити б та брататься. / Ні, не вміли, не хотіли. / Треба роз’єднаться!». Сміливість і незалежність у нас в генах. Цього не знищити нікому.

        Шевченко знову береться за перо і продовжує  невеселу історію про те, як Гонта тільки заради того, щоб не бути в очах побратимів зрадником, убиває своїх дітей. А ще тому, що їх католичка народила й повернула до віри католицької. Тут можна посперечатися з письменником. Діти любили батька. Але, з іншого боку, поруч – допитливі погляди побратимів і відповідальний момент істини: «Зможеш вбити своїх чи ні?» Зміг. Сказав: «Дорожча Україна», ‒ а серце залишилося  з синами. Продовжував убивати тих, хто відняв  дітей, але душа шукала смерті.

        Минають століття. Світ змінюється швидкими темпами. Та кров проливається знову. Точно не про таке життя мріяв поет.

      І знову актуальні рядки Тараса Шевченка: «Жити б та брататься…». Але позакладало ворогам вуха й відібрало зір. Продовжують гинути чоловіки й жінки на передовій. А найстрашніше, що деякі люди звикають із цим жити. Вони намагаються не звертати уваги на повідомлення  про загиблих і поранених. Невже для нас це теж стає буденністю. Хіба що столи не ставимо на базарі посеред крові. Гра «Я в хатинці. Мене не чіпати» в дії.

       Країні потрібен мир. Достатньо віддано душ, щоб спокутувати гріхи наші. Я думаю, для цього потрібно випробувати різні засоби. Рано чи пізно будь-яка війна закінчується. Мова – це дорогоцінний скарб, даний нам безкоштовно – користуйтеся ним. 

 

Критерії оцінювання мовного та змістового оформлення есе

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень	Критерії оцінювання мовного оформлення есе		Бали
	орфографічні, пунктуаційні, помилки	лексичні, граматичні, стилістичні
Побудованому тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи; теза не відповідає запропонованій темі; не наведено жодного аргументу.	13 і більше		1
Побудоване висловлення характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; потребує збагачення й урізноманітнення лексика і граматична будова мовлення;  теза не відповідає запропонованій темі;  наведені аргументи не є доречними; прикладу немає або він  не є доречним.	12	9-10 більше	2
Слід працювати над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлення, потребує збагачення та урізноманітнення лексика й граматична будова висловлення; теза частково відповідає запропонованій темі;  наведений аргумент не випливає з тези;  приклад не є доречним; висновок сформульовано нечітко.	3	11	3
Висловлення за обсягом складає дещо більше половини від норми й характеризується певною завершеністю, зв’язністю; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; висновок лише частково відповідає тезі або не пов’язаний з аргументами;  є недоліки за сімома показниками: посереднє розуміння теми; порушення послідовності побудови твору; рівень словникового запасу нижче середнього; відносна стильова єдність твору; не сформульовано вправно тезу; наведено один аргумент.	4	9-10	4
За обсягом робота наближається до норми, загалом є завершеною, тему значною мірою розкрито; не сформульовано вправно тезу; наведено один аргумент; приклад непереконливий;  висновок лише частково відповідає тезі, не пов’язаний з аргументом та прикладом; трапляються недоліки за низкою показників (до шести): роботі властива поверховість висвітлення теми, не простежується основна думка, відносно струнка побудова твору, середній рівень словникового запасу,   бракує стильової єдності.	5	7-8	5
За обсягом висловлення сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний; наводить   один доречний аргумент; наводить непереконливий приклад;  висновок лише частково відповідає тезі або не пов’язаний з аргументами та прикладами; робота характеризується недоліками за п’ятьма показниками: помітний її репродуктивний характер, відсутня самостійність суджень, їх аргументованість, добір слів не завжди вдалий, учень (учениця) неточно добирає слова й синтаксичні конструкції.	6	5-6	6
Самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, формулює тезу, яка відповідає запропонованій темі; наводить   один доречний аргумент;  вдало добирає лексичні засоби; висновок відповідає запропонованій темі; у роботі є недоліки (до чотирьох): відхилення від теми, порушення послідовності її викладу; висловлювання не завжди конкретне, просторовий виклад міркувань, не підкріплених фактичним матеріалом  нелогічне розташування абзаців, переходи між ними не є вмотивованими; основна думка не арґументується.	4	6	7
Самостійно будує достатньо повне, осмислене висловлення, загалом ґрунтовно висвітлює тему, формулює тезу, що відповідає запропонованій темі; наводить   один доречний аргумент; приклад не конкретизований; висновок відповідає запропонованій темі; трапляються недоліки за трьома показниками: невміння пов’язати предмет обговорення із сучасністю, не добирає переконливі докази для обґрунтування певного явища, відносне багатство словникового запасу, робота не відзначається різноманітністю та чіткістю слововживання.	3	5	8
Самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст; формулює тезу, що відповідає запропонованій темі; загалом розкриває тему, висловлює основну думку; наводить один доречний аргумент;  вдало добирає лексичні засоби; наводить один доречний приклад; висновок відповідає запропонованій темі; у роботі виявлені недоліки за двома показниками: тезу чітко не сформульовано, відсутність виразної особистісної позиції, належної її аргументації тощо.	1+1(негруба)	4	9
Самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання, чітко формулює тезу; певним чином аргументує різні погляди на проблему, наводить два доречні й переконливі аргументи, приклади; неординарна побудова твору, робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту, але за одним із критеріїв допущено помилку; висновок відповідає запропонованій темі й  випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів.	1	3	10
Самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання; вправно формулює тезу;  аргументовано, чітко висловлює власну думку, зіставляє її з думками інших, уміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, наводить два доречні й переконливі аргументи для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; приклади конкретизовані; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю; висновок відповідає запропонованій темі й  випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів.	1 (негруба)	2	11
Самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням висловлення відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему; вправно формулює тезу; аналізує різні погляди на той самий предмет, наводить два доречні аргументи, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; приклади переконливі, конкретизовані; цілісний, послідовний і несуперечливий розвиток думки (логічність і послідовність викладу);       висновок відповідає запропонованій темі й органічно випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів; робота відзначається багатством слововживання та художньою цінністю.			12

 

 

Література:

1. Мій Шевченко: збірка есе учнівської та студентської молоді / Редкол.: Т.М. Шарова, А.В. Землянська. Київ, 2025. 180 с.

2. Мій Шевченко: збірка есе учнівської та студентської молоді / Редкол.: Т.М. Шарова, А.В. Землянська. Київ, 2024. 344 с.

3. Студентські есе: Тарас Шевченко у моєму житті // Теле- та радіожурналістика. —2014. — Вип. 13. — С. 380-390.

4. Збірка робіт переможців Всеукраїнського конкурсу есе імені Сергія Кемського до Дня Гідності та Свободи : у 2‑х ч.Ч. 1 / уклад. : Н. М. Чепурко, Н. М. Легка, Л. В. Терехова та ін. ; [відп. за вип.О. В. Лісовий]. — Київ : Національний центр «Мала академія наук України», 2020. — 152 с.

5. Мій Шевченко: збірка есе учнівської молоді / Редкол.: Т.М. Шарова, А.В. Землянська та О.А. Огульчанська. Мелітополь, 2020. 60 с.

6. Шевченко, Т. Г. Зібрання творів [Текст]. У 6 т. Т. 1. Поезія 1837-1847 / Т. Г. Шевченко. – К. : Наукова думка, 2003. – 784 с.

7. М. Дроботенко Практикум підготовки і написання есе. – Київ – 2018. – 27с.