Методична розробка на тему "Проблемний метод навчання при вивченні окремих тем з історії України"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ №17

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

На тему: Використання проблемного методу навчання при вивченні окремих тем з предмету «Історія України»

 

 

 

 

 

 

 

розробив викладач: Альона СЕМЕНЮК

Розглянуто і затверджено на засіданні м/к

Протокол № __ від

 

 

 

 

Дніпро

2023 - 2024 н. р.

 

 

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………3

Розділ №1 Поняття «проблемний метод навчання», його актуальність та використання у сучасній педагогіці……………………………………………………………..5

Розділ №2 Проблемні питання розділу «Творення нової України»………….11

Розділ №3 Використання проблемного методу навчання при вивченні окремих тем з предмету «Історія України»……………………………………………………..18

План – конспект уроку №1……………………………………………………....24

План –конспект уроку №2……………………………………………………….31

Висновки………………………………………………………………………….42

Список використаної літератури………………………………………………..43

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність теми. Проблемний метод навчання є пріоритетним методом сучасної педагогіки, скільки звертає увагу, перш за все, на активну діяльність здобувачів освіти та вирішення поставлених проблемних питань. Використання даного методу сприяє розвитку та глобалізації знань, умінь і практичних навичок здобувача освіти. Сучасна педагогічна наука знаходиться на стадії постійного розвитку та еволюції у всіх сферах суспільного життя. Оновлення методичної бази сприяє розвитку освітнього процесу в цілому, даний прогрес потрібен для вирішення головного педагогічного завдання – активізації пізнавальної і наукової діяльності здобувачів освіти.

Дана методична розробка звертає увагу на процес та навички використання проблемного методу навчання при вивченні окремих тем з предмету «Історія України». Ця тема є досить актуальною у наш час, адже вона пов’язана з вивченням розділу «Творення нової України» і розглядає такі проблемні теми як: «Україна у 2010-2014 рр.», «Проблема міжнародного тероризму. Гібридна Росії проти України», «Окупація Криму», «Бойові дії на сході України», «Антитерористична операція (АТО)». Проблемність даної теми полягає у використанні методів педагогічної майстерності із залучення до освітнього процесу психологічних навичок та прийомів. Практична значущість даної методичної розробки полягає у практичній роботі із джерелами інформації, якими в даному випадку є інтернет – канали, телебачення, ЗМІ, а також нові і не менш актуальні наукові праці, статті тощо. 

Таким чином, актуальність даної теми полягає у взаємодії навчально – виховного процесу здобувачів освіти із психологічними та практичними навичками при вивченні окремих тем з предмету «Історія України».

Об’єкт дослідження: проблемний метод навчання та його використання при вивчені окремих тем з предмету «Історія України».

Предмет дослідження: розділ «Творення нової України» та окремі теми розділу (Україна у 2010-2014 рр.», «Проблема міжнародного тероризму. Гібридна війна Росії проти України», «Окупація Криму», «Бойові дії на сході України», «Антитерористична операція (АТО)».

Мета методичної розробки: показати значущість та актуальність даної теми, розкриття досвіду проведення занять з предмету «Історія України» при вивченні розділу «Творення нової України».

Завдання методичної розробки:

•          Розглянути «проблемний метод навчання», його основні критерії, актуальність, практичну значущість та використання у сучасній педагогіці;
•          Розглянути проблемні питання розділу «Творення нової України» та окремі теми розділу (Україна у 2010-2014 рр.», «Проблема міжнародного тероризму. Гібридна війна Росії проти України», «Окупація Криму», «Бойові дії на сході України», «Антитерористична операція (АТО)» з предмету «Історія України»;
•          Визначити та охарактеризувати практичні прийоми використання проблемного методу навчання при вивченні окремих тем з предмету «Історія України»;

Джерельна база дослідження грунтується на вивченні та аналізі наукових статей з даної тематики, монографіях, які стосуються питань проблемного навчання  та його використання в сучасній педагогіці, зокрема використання проблемних методів навчання на уроках з предмету «Історія України».

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ №1 Поняття «проблемний метод навчання», його актуальність та використання у сучасній педагогіці

Питання про застосування проблемного методу навчання є більш ніж актуальним на сьогоднішній день. Для того щоб детальніше розглянути проблематику вивчення окремих тем та їх викладу на уроках історії України, спочатку слід звернути увагу на визначення основних понять проблемного методу навчання та його форми.

Проблемний метод навчання – це свого роду організація навчальних занять, яка, певним чином, допускає та регулює створення під керівництвом викладача проблемних ситуацій та активну самостійну участь і діяльність здобувачів освіти щодо їх вирішення. До методів проблемного навчання можна наприклад віднести проблемний виклад навчального матеріалу як частково пошуковий або дослідницький етап, використання таких видів діяльності залежить в цілому від самостійної розумової діяльності здобувачів освіти. Даний метод ґрунтується на принципі проблемності використанням логічних завдань аналітичного, синтетичного, аналітико-синтетичного, індуктивного, дедуктивного, та індуктивного -дедуктивного методів. Дана система методів здатна якісно формувати вміння, які є необхідним інструментом для розв'язання тих чи інших ситуацій. Використання проблемного методу навчання як і будь-якого педагогічного методу пов'язано з формами організації освітньої діяльності. Він є зовнішнім проявом діяльності педагога у співпраці зі здобувачем освіти, яка здійснюється в певному порядку та режимі, є цілеспрямованим та організованим процесом, методично оснащена системою пізнавального та виховного спілкування. Використання даного методу також регулює відносини між викладачем та здобувачем освіти в процесі навчальної діяльності. Основним правилом та принципом сучасної педагогіки є саме процес постійного розвитку [1].

Отже, основна проблема навчального процесу - це створення логічного розвиваючого навчання, яке поєднує в собі систематичну, самостійну та пошукову діяльність здобувачів освіти, внаслідок чого відбувається засвоєння здобутків.

Така система методів побудована з урахуванням визначення мети уроку та принципу проблемності навчальної теми. Принципи проблемного навчання ґрунтуються на творчій діяльності здобувачів освіти, формування їх пізнавальних інтересів та розвитку творчого і критичного мислення, а також сприяють високому ступеню засвоєння знань і вмотивованості здобувачів освіти на уроці. Таким чином, проблемне навчання сприяє моделюванню творчого процесу за рахунок того, що створюється проблемні ситуації та відбувається управління пошуком рішення даної проблеми (рис. 1).

Основний з прийомів проблемного навчання є створення так званої проблемної ситуації, яка поєднує в собі інтелектуальне підґрунтя та виникає у випадку, коли викладач не може

Рис. 1  Управління пошуком рішення проблеми

пояснити певне явище факт або не може досягти мети відомими логічними методами та способами. Саме проблемна ситуації є чинником, який обумовлює початок мислення в процесі навчання та постановки проблеми і її вирішення.

Проблемна ситуація - це співвідношення обставин умов та факторів у яких розгортається певна діяльність людини або групи що містить протиріччя і немає однозначного вирішення проблеми. Внаслідок цього відбувається формування творчого мислення. Також можна виділити основні функції проблемного навчання [2]:

1. Формування навичок творчого мислення та засвоєння знань здобувачами освіти на основі застосування окремих логічних вправ способів творчої діяльності.

2. Формування навичок творчого застосування знань на практиці, а також уміння вирішувати поставлені проблеми.

3. Формування та накопичення досвіду творчої діяльності здобувачів освіти у співпраці з викладачем оволодіння методами наукової та пошукової діяльності і творчого відображення дійсності при поставленні певної проблематики уроку.

4. Формування мотивів навчання в соціальних і етичних і пізнавальних потреб здобувачів освіти.

Одним з педагогічних методів застосування на практиці проблемного навчання є формування у здобувачів освіти практичних навичок використання знань, а також підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу. Даний метод являє собою чітку систему організації взаємодії викладача та здобувачів освіти, яка покликана забезпечувати досягнення поставлених педагогічних цілей.

Проблемне навчання передбачає послідовне і цілеспрямоване вирішення учнями пізнавальних завдань, активне засвоєння нових знань під керівництвом викладача. Використання теоретичних та експериментальних завдань не ускладнює навчання. Все залежить від того, наскільки викладачеві вдасться зробити ці завдання проблемними. Завдання стає епістемологічною проблемою (або «епістемологічна перешкода» - думка, яка була актуальною у минулому, уявлення або звичка, яка має риси інтелектуального характеру. Дана перешкода гальмує науково – пізнавальний процес здобувачів освіти в цілому, а також чинить внутрішній спротив його розвитку), якщо воно вимагає роздумів над проблемою, залучає пізнавальний інтерес учня, спирається на попередній досвід і знання [3]. Проблемне навчання є також досвідом педагогічного викладання працівників освіти, існують певні критерії щодо класифікації проблеми як виду та об'єкту дослідження у навчальній діяльності. Їх розрізняють за галуззю, а також джерелом виникнення, роллю досліджуваного та пізнавального процесів, способами вирішення самої проблеми (рис. 2):

 

Рис. 2   Класифікація проблемних ситуацій

Далі розглянемо етапи навчальних проблем а їх дослідження (рис. 3):

Назва етапу	Характеристика етапу
Предметний етап	Виникає в межах одного предмету, а також підлягає вирішенню за допомогою прийомів і методів цього предмету.
Поурочний	Виникає на уроці, вирішується зазвичай колективно або окремо під керівництвом педагогічного працівника, в даному випадку викладача.
Позаурочний	Виникає в процесі навчальної діяльності здобувачів освіти, виконанні домашніх завдань, дослідницькій діяльності, позакласній роботі здобувачів освіти, а також життєвому досвіді самих здобувачів освіти.
Міжпредметний	Етап, який має міжпредметні зв'язки. Виникає у навчальному процесі і звертає увагу безпосередньо на навчання з життям.

 

Нові ролі освітнього процесу проблеми поділяють на категорії. Категорія - це основні проблеми, коли на початку уроку викладач ставить основну проблему уроку або тему, яка сприяє розвитку пізнавальної діяльності здобувачів освіти щодо всього матеріалу уроку. До таких категорій відносяться допоміжні проблеми, вони виникають внаслідок не результативності основної проблеми для самостійного розв'язання.

Таким чином, викладач розподіляє матеріал на окремі частини та проміжні проблеми. Дані способи та методи навчання формують самостійність в освітньому процесі здобувачів освіти, дає змогу поетапно вирішувати проблеми, які ставить викладач на уроці. Також проблеми розподіляють за способами розв'язання [4]:

1.              Першим способом є фронтальна проблема, її ставлять перед класом і вирішують колективно серед здобувачів освіти.
2.              Другим способом є групова проблема, під час її вирішення учнів розподіляють на групи, які далі виконують певні завдання спрямовані на розв'язання даної проблеми.
3.              До третьої групи прийомів належить індивідуальна проблема, яка спричинена або штучно створена самим здобувачем освіти або викладачем в процесі навчальної діяльності та вирішується переважно самостійно.

Важливим фактором проблемного навчання є також проблемна ситуація, коли здобувач освіти бо колектив мають знайти і використати нові для себе знання особи дій пізнавальної діяльності. Далі слід розглянути способи та прийоми створення проблемної ситуації:

1.              До першої групи належить зіткнення здобувачів освіти із життєвими явищами або фактами, що мають на меті теоретичне обґрунтування теми уроку.
2.              До другої групи належать способи та прийоми які пов'язані переважно із зовнішніми критеріями між явищами і викликають у здобувачів освіти бажання їх пояснити, а також спонукають здобувачів освіти до активного засвоєння нових знань.
3.              До третьої групи належать проблемні ситуації які створюються за допомогою використання навчальних та життєвих ситуацій. Такі ситуації виникають під час виконання здобувачами освіти практичних завдань в освітньому закладі або вдома, майстерні чи під час спостереження за природою діяльністю інших людей, що спонукає здобувачів освіти до самостійного вирішення проблемної ситуації певних висновків.

Використання проблемних методів навчання та створення проблемної ситуації на уроках освіти до аналізу фактів і явищ, дійсності, переважно пов'язане з їх життєвими уявленнями або науковими поняттями про ті ж самі факти чи явища. Прикладом цього є дослідна робота здобувачів освіти, наприклад при викладанні суспільних та гуманітарних дисциплін. Отже, проблемне навчання є одним з основних собі та прийомів розвитку розумових сил здобувачів освіти, розвитку їх критичного та творчого мислення, самостійності та активності при вивченні окремих тем на уроці. Такі педагогічні прийоми забезпечують міцне засвоєння знань серед здобувачів освіти спонукають їх до дослідницької діяльності, мають на меті проведення виховної роботи зі здобувачами освіти [5].

 

 

 

 

 

 

Розділ №2 Проблемні питання розділу «Творення нової України»

Наша держава переживає тяжкі часи. Війна розділила час українського народу на до і після. Вона стала чинником міграції населення з країни. Але водночас Україна взяла курс на інтеграцію з Європейським Союзом. В умовах євроінтеграції України інтегруються також і система освіти, зокрема навчального процесу. Головним завданням є створення системи викладу матеріалу, який окреслив би риси та проаналізував події україно-російської війни. На сьогоднішній день створено вже багато проектів, із з них є методичні рекомендації Нової української школи. Створення такої системи процесу навчання потребує використання практичних рекомендацій від Міністерства освіти і науки України [16].

Рис 3. Зустріч Володимира Зеленського з представниками Єврокомісії

Тема війни є складною, до вивчення цієї теми потрібно ставитися з особливою обережністю, особливо при викладанні на уроках історії України. За останні роки до вивчення тем з історії України включили розділ, який називається «Творення нової України». Першою його темою «Україна у 2010-2014 роках. Євромайдан та його наслідки». Розгляд історичних подій розпочинається з 2010 року, коли презентом України був ще Віктор Янукович. Перша частина цієї теми розглядає політичну та економічну сфери розвитку держави, наслідки та події минулого. Питання Євромайдану є досить проблемним, адже саме ця подія і стала поштовхом до українсько – російської війни. На сьогоднішній день вже видано багато історіографічних творів та статей, які стосуються цього питання. Але проблема полягає в тому, що немає чітких практичних рекомендацій щодо викладання цієї теми у школах та професійно – технічних навчальних закладах, адже це не вища школа, де основою викладання є саме науковий аспект [6].

Рис. 4 Інтегрована виховна година до «Річниці вшанування пам’яті героїв Небесної Сотні»

Євромайдан став осередком національно – патріотичних повстань українського народу, проти свавілля владних структур, процвітання корупції в Україні. Ця подія була спрямована і мала на меті європейський вектор зовнішньої політики в Україні. Цю тему краще розглядати в рамках політичних процесів. Проблемним питання даної теми є загибель великої кількості людей [17]. Ця тема є болісною для українського народу, тому психологічний аспект  викладання цієї теми пов’язаний саме із створенням певної системи та методичних рекомендацій. Проблемним питанням з даної теми також є інформаційна війна в державі та контроль інформаційного простору проти Єромайдану. Пояснення таких тем потребує практичних навичок, які має набути викладач, не тільки історико – наукового підходу, але й застосування певних психологічний прийомів та методів навчання.

Рис. 5 Євромайдан

Наступною, не менш важливою та проблемною темою, яка фактично розкриває питання війни, є тема «Гібридна війна Росії про України. Окупація Криму». Ця тема розкриває  проблему міжнародного тероризму. Здавалося б, що ХХІ ст. є століттям дипломатії, але реальність є набагато жорсткішою. Вторгнення Російської Федерації в Україну розпочинається саме з окупації Кримського півострова. Проблемним питанням, в даному випадку є розвінчання російських міфів та пояснення  цієї теми на уроках з предмету «Історія України». Головним проблемним питання даної теми є «гібридність війни» [7].

Гібридна війна – це війна, яка поєднує застосування конвенційної зброї, кіберзброї, міжнародний тероризм, торгову війну, пропоганду тощо. Багатогранність даної теми впливає на навчальний процес, адже пояснення її на уроках історії України має бути чіткою хронікою подій. Проблемність даної теми також полягає у її злободенності. Здобувачі освіти та викладачі кожного дня зтикаються з війною на уроках історії, проводячи час у бомбосховищах, вони чують гули серен. Доторкнутися до подій цієї війни є важким психологічним фактором для викладачі та здобувачів освіти, у яких виникає багато питань щодо війни. Ці питання стосуються в основному причин війни, але на деякі з них викладачеві відповісти дуже важко [18].

Рис. 6 Відкритий урок на тему «Початки державотворчих процесів в Україні»

Українсько – російська війна розглядається з точки зору державотворчого ракурсу, вона включає прагнення до збереження національної пам’яті а історії українського народу. На суспільство тисне пропоганда та інформаційна війна. Зараз з’являється багато інтернет-ресурсів, які дивиться сучасна молодь, іноді ця інформація є нецензурною з точки зору психологічних моментів. Тому викладання теми зазнає ще психологічного тиску на сучасну українську молодь. Таким чином, викладання даної теми стає ще дедалі складнішим [8].

У поєднанні з темою війни  вивчається й тема «Бойові дії на сході України. Антитерористична операція». Війна, яка йде на сході України з 2014 року також стала злободенною для українського суспільства. Фактично в стані війна Українська держава вже знаходить 10 років. Паралельно із цим з’являються і нові форми та методи освітнього процесу. Наприклад, студентам навчальних закладів пропонується взяти участь у проведенні інтерв’ю із бійцями АТО або учасниками повномасштабної війни в Україні. Таким чином, з одного боку вони можуть доторкнутися до самих історичних подій, а з іншого боку викладач має з обережністю ставитися до таких завдань. Перш ніж давати таке завдання, викладач має підготувати здобувачів освіти морально та психологічно до його виконання [19].

Рис. 7 Карта бойових дій станом на 28.02.2024

Також важливим структурним елементом розділу «Творення нової України» є виконання практичних завдань. Наприклад, одним з таких завдань є «Відвідування музею АТО». Студенти можуть побачити військову техніку зі сходу України. Головною проблемою даної теми є психологічний момент, адже демонстрація таких експонатів може спричинити різну реакцію здобувачів освіти на ті чи інші події. Війна є не тільки політичним, а й психологічно важким моментом, який може травмувати, певним чином, кожного з нас, зокрема  здобувачів освіти з точки зору людської психології, тому важливо не втратити грань в процесі навчальної та пізнавальної діяльності і правильно представити події для них. Це є однією з проблем викладання сучасної історії України [9].

Рис. 8 Виховна година «Річниця війни на Сході України»

На сьогоднішній день багато існує методів дослідження сучасної історії України, одним з таких є інтерв'ю, відео розмови здобувачів освіти з учасниками бойових дій. Тут також треба звертати увагу на психологічні моменти. Адже ідея таких методів навчання полягає у формуванні уявлення здобувача освіти про війну загалом і сучасну російсько-українську війну, зокрема. Другою проблемою не менш важливою яку можна виділити -  поєднання теоретичних і практичних аспектів відношення людини до війни, в даному випадку здобувачів освіти. Такий метод загалом актуалізує процес обговорення різних аспектів війни та спонукає здобувача освіти до роздумів висновків.

Сучасний урок має на меті формування умінь та навичок здобувачів освіти за допомогою різних методів та прийомів, а також дослідницьку діяльність учнів. Такі методи розвивають критичне мислення кожного із здобувачів освіти. Наприклад, на уроках з історії України при вивченні розділу «Творення нової України» одним з актуальних питань має бути питання: «Що таке війна?», як наслідок постають питання: «Чому Росія прагне захопити Україну?» та «Що таке сучасна українсько - російська війна?» [20]. Внаслідок навчальної, пізнавальної та дослідницької діяльності здобувачі освіти отримують чіткі уявлення про сучасну російсько-українську війну, дізнаються про ідеологічні наративи, історичні факти та свідчення безпосередніх учасників бойових дій [10].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ №3 Використання проблемного методу навчання при вивченні окремих тем з предмету «Історія України»

На сьогоднішній день досить глибокими і актуальним є питання щодо розкриття теми російсько-української війни на уроках історії України. Дані події актуалізуються за рахунок специфіки російсько-української війни та є вагомим елементом сучасної історичної освіти в цілому. Існує багато публікацій науковців викладачів - теоретиків та викладачів - практиків, присвячених розкриттю цієї теми. Але незважаючи на це проблематику викладання російсько-української війни в закладах освіти на уроках історії України розкрито недостатньо (рис.10).

Рис. 9   Види викладання російсько-української війни в закладах освіти на уроках історії України

Сьогодні Україна проходить ряд інтеграційних та трансформаційних процесів, які так чи інакше впливають на політику, економіку, військову, культурну та соціальну сферу держави. Модернізації зазнають всі державні установи та інститути в Україні. Викладачі - історики відіграють одну з головних ролей, оскільки утворюють та аналізують наскрізні лінії з минулого, на основі яких пояснюють історичні процеси сучасності здобувачам освіти, розширюють просторові контексти історії України та актуалізують їх, викладаючи історію та проводячи паралелі. Таким чином, вони розкривають внутрішні державний контекст та процес на базі світової політичної арени [11].

Навчальна програма з історії України офіційно затверджена Міністерством освіти і науки України від 3 серпня 2022 року наказ № 698. Вона актуалізує сучасну військову та політичну ситуацію в Українській державі. Одним з розділів є саме розділ «Творення нової України», у темах якого підкреслено, що сьогодні Україна переживає найважчі випробування за весь період своєї незалежності. Даний розділ розкриває актуальні питання подій в Україні з 2019 року. Найбільша частина тем пов'язана з масштабною війною в Україні, яку 24 лютого 2022 року розпочала Російська Федерація [21]. Провідною темою даного розділу є саме війна, спрямована проти української державності та має виразні риси геноциду українського народу в цілому. Розділ розкриває актуальні теми геноциду та режиму знищення українців як нації, руйнації не тільки українських міст, сіл, поселень та історичної пам'яті, національної свідомості українського народу. Виділено в розділі також теми фальсифікації української історії та пропагандистські ідеї і міфи росіян. Окремі теми стосуються ж інформаційної війни в Україні, агресивної антиукраїнської пропаганди. Особливе значення має збереження та розвиток української історичної освіти, а також подальше формування в українських здобувачів освіти патріотизму і усвідомлення загальних людських цінностей [12].

 

Рис. 10 Виховна година «Крим: 10 років спротиву»

Важливою темо даного розділу також є тема «Європейський вибір України. Російсько-українська війна», де описані події Революції Гідності, події які стосувалися Небесної Сотні, проявів сепаратизму, а також намагання до початку агресії Росії проти України поширення пропоганди (інформаційна війна), які стосуються анексії Автономної Республіки Крим та окупації українських територій на сході держави. Вивчення даного розділу актуалізує розкриття понять таких як «націєтворення», «україноцентризм» та «європоцентризм» [22]. Ці поняття загалом стосуються європейського вибору України та євроінтеграційного курсу держави. Всі теми даного розділу, таким чином розкривають головну проблематику російсько-української війни. Також даний розділ розкриває значення України для світу, на політичній та світовій арені в рамках внутрішньодержавних процесів.

Отже, питання викладу російсько-української війни на уроках історії України є важливим але недостатньо розкритим. Це пов'язано з багатьма факторами одним з яких є незавершеність російсько-української війни, але сьогодні ми маємо про це говорити зі здобувачами освіти, вчити їх розуміти пропаганду ворога і протидіяти їй, беручи до уваги не лише політичні процеси, педагогічний виклад матеріалу, а й певні психологічні моменти [13].

На сьогоднішній день, внаслідок дії військового становища в Україні перед дослідником та викладачем навчальних закладів стоїть задача подальшої розробки українських підручників, дослідницьких робіт, їхньому вдосконаленні і покращенні. Сучасна методика викладання, зокрема у професійно-технічних навчальних закладах, сприяє використанню у дослідницьких роботах інформаційних джерел різних типів та методи обробки різного роду інформації в цілому (рис. 5).

 

Рис. 11   Основні джерела інформації українців

Важливим фактором, в даному випадку, який регулює співвідношення людина – медіа простір в навчальному процесі є вирішення основних педагогічних задач, які є невід’ємною методичною складовою освітнього процесу. У контексті сучасної компетентності освіти в Державного стандарту базової освіти є характер конструювання, засоби, прийоми та методи навчання, які змінюються так само як і методика їх використання на уроках [23]. Проблемне навчання, в даному випадку і стає елементом практики здобувачів освіти та засобом організації освітнього процесу для викладача. Таке поєднання є методом освітніх, навчальних інструментів компетентності наукових та навчальних досліджень, яка дозволяє досягти актуальних цілей освіти в цілому [14].

Рис. 12 Урок на тему «Державотворчі процеси в Україні»

За роки незалежності України методологічна база досліджень неодноразово перевидавалася, що більшість дослідників вважає абсолютно позитивним процесом в навчальній діяльності. Проте важливе місце в даному випадку займають саме не розв'язані проблеми, які як наслідок призводять до необдуманих рішень начальної діяльності, що не може бути розв'язаним кілька років, оскільки діє затверджена програма Міністерством освіти і науки України [28]. Розділ «Творення нової України» сприяє розвитку історичної пам'яті здобувачів освіти та є певним  психологічним і навчальним елементом, який поєднує виховну пізнавальну та знаннєву компетентності уроку. Методологічний плюралізм думок в даному випадку може призвести до відсутності в здобувачів освіти цілісного світосприйняття на основі певних психологічних факторів, що також є невід'ємним фактором застосування прийомів і методів проблемного навчання при вивченні окремих тем на уроках з предмету «Історія України» [24]. Дослідники створили певний алгоритм розв'язання даної проблеми, під час рецензування модельних програм здобувачів освіти, слід в першу чергу звертати увагу на достовірність навчального матеріалу, це є новим підходом в українській історичній науці [15]. Другим важливим фактором є опис та ґрунтовність змісту дослідження. Програма Міністерства освіти та науки України рекомендує включення у навчальний процес даного змісту для виконання практичних завдань на уроках історії і досягнення обов'язкових результатів, які відповідають Державному стандарту освітньої галузі в Україні. В такому випадку, навчання розглядається як процес залучення здобувачів освіти до круглих столів, науково – практичних конференцій та дискусій різних авторів, а також наукова думка сучасного педагогічного працівника заснована на загальних підходах історичного змісту того чи іншого історичного курсу.

Важливим методом, який розвиває регулює напрямок навчальної діяльності здобувачів освіти є також психологічна компетентність. Вона допомагає розвивати практичні навички самопізнання, саморозвитку, самореалізації, а також ефективне спілкування здобувачів освіти між собою (робота у парах або колективне дослідження) або з викладачем на уроках з предмету «Історія України» [25].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План – конспект уроку №1

Тема. Збройна агресія Російської Федерації проти України.

Мета:

Навчальна: з’ясувати природу  поняття «гібридна війна»; визначити процес окупації Російською Федерацією АР Крим; охарактеризувати російську агресію на сході України; розглянути шлях розвитку мінських домовленостей.

Розвивальна:  розвивати увагу, пам'ять, мислення, зв’язне мовлення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; удосконалювати навички роботи з історичним матеріалом та історичними картами.

Виховна: виховувати здобувачів освіти у дусі патріотизму.

Очікувані результати. Після уроку здобувачі освіти зможуть:

•                    оперувати понятійним та хронологічним матеріалом;
•                    пояснювати зміст поняття «АТО»;
•                    характеризувати переговори «нормандської четвірки»;
•                    висловлювати власні судження щодо подій на півдні та сході України.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: Проетор, мультимедійна дошка, презентація, інтерактивні вправи, роздатковий матеріал, ілюстративний ряд, підручник.

Міжпредметні зв’язки: українська література, українська мова, правознавство, географія.

Хід уроку

1. Організаційна частина.
2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

1. Тестування.

1.     Подію, яка спричинила соціальний вибух, після відмови В. Януковича підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом називають

А   Євромайдан

Б   Революція на граніті

В   культурна революція

Г   Весна народів

2.     Основним способом згуртування учасників Євромайдану було

А   листівки

Б   агітаційні плакати

В   соціальні мережі

Г   народні віче

3.     Основною рушійною силою були

А   пенсіонери

Б   студенти

В   політики

Г   бізнесмени

4.     Яке фото слід використовувати для ілюстрації подій Революції гідності?

 

А          Б          

 В           Г  

5.     «Не зміна облич при владі, а зміна системи, і найголовніше - пошук інструментарію для зміни цієї системи», на думку письменниці та публіциста О. Забужко, стало гаслом

А   «Революції гідності»

Б   «культурної революції»

В   «Помаранчевої революції»

Г   революції згори»

6.     Події «Революції гідності» стали каталізатором

А      підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄC).      

Б     входження України до Світової організації торгівлі (СОТ).     

В  створення Співдружності Незалежних Держав (СНД).          

 Г   обрання України членом Ради Європи (РЄ).

7.     20 лютого, коли на вулиці Інститутській було вбито 53 людини, назвали

А   горе четвер

Б   страшний четвер

В    червоний четвер

Г   кривавий четвер

8.     Переможцем позачергових президентських виборів став

А   П. Порошенко

Б   В. Зеленський

В   В. Янукович

Г   Л. КУчма

9.     27 листопада 2014 р. Головою ВР було обрано

А   Ю. Тимошенко          Б   В. Гройсмана         В   В. Януковича          Г   П. Порошенка

10.                        Посаду прем'єр-міністра зайняв

А   П. Порошенко

Б   В. Гройсман

В   А. Яценюк

Г   В. Кличко

11.                        Які вимоги висунув Євромайдан під час мітингу 24 листопада 2013 р.

1.Притягнення до відповідальності керівників силових структур

2.Відставка уряду Азарова

3.Ухвалення євроінтеграційних законів

4.Підписання Януковичем у Вільнюсі Угоди про асоціацію з ЄС

5. Початок процедури імпічменту президента

6. Повернення до легітимної Конституції від 8 грудня 2004р.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Вправа «Квадрат Блума».

•        Розшифруйте слово. Поясніть його значення.

	1	2	3	4	5	6
1	А	Б	В	Г	Ґ	Д
2	Е	Є	Ж	З	И	І
3	Ї	Й	К	Л	М	Н
4	О	П	Р	С	Т	У
5	Ф	Х	Ц	Ч	Ш	Щ
6	Ю	Я	Ь	—	—	—

Ключ: 11; 14; 43; 21; 44; 26; 62.

2. Вправа «Сенкан».

•        Складіть сенкан до слова-відгадки за алгоритмом.

                  Сенкан 

1. Записати головне слово (іменник) 

     2. Дібрати до нього 2 прикметники

3. Дібрати до іменника 3 дієслова
4. Скласти про головне слово речення з 4 слів
5. Записати іменник- «асоціацію»

3. Вивчення нового матеріалу.

1. Кероване читання.

•        Опрацюйте матеріал підручника на с. 110 – 118.
•        Сформулюйте короткі тези щодо процесу окупації РФ АР Крим.

•        Дайте відповіді на запитання.
•        Які мотиви агресивної політики Росії щодо України можна виокремити ?

2. Робота в парах.

•        Розгляньте історичні джерела на с. 115 підручника та дайте відповіді на запитання до них.

3. Робота в малих групах.

•        Опрацюйте матеріал підручника на с. 118 – 125 підручника.
•        Складіть план тексту та дайте відповіді на питання на карточках.

Картка 1

•        Яку територію хотіла утворити Росія на території України?
•        Яким чином терористи намагалися захопити владу?
•        Яка реакція  української влади на події на Сході ?
•        Коли було проголошено ЛНР?
•        Чому АТО було замінено на ООС?
•        Кого називають «кіборгами»?

Картка 2

•        Яку питання вимагали винести на розгляд позачергової сесії Донецької облдержадміністрації?
•        Коли було проголошено ДНР і ХНР?
•        Чи вдалося терористам захопити Харків?
•        Де сили Ато зазнали найбільших втрат?
•        Коли було розпочато Операцію об'єднаних сил?
•        Скільки днів тривала оборона Донецького аеропорту?

4. Перегляд відеоролику.

https://www.youtube.com/watch?v=GV_XV5VVEa4

•        Перегляньте відеоролик.
•        Висловіть власне судження до подій ?

5. Аналіз історичних джерел.

•        Ознайомтеся з історичними джерелами та проаналізуйте їх за запитаннями на стр. 256

6. Робота в групах

•          Клас ділиться на 2 групи, кожна з груп готує 6 запитань по тексту стр. 118-127, по черзі кожна група висуваю по одному здобувачеві освіти на «батл», в якому учасники обмінюються запитаннями.

4. Узагальнення та систематизація знань.

1. Вправа «Займи позицію».

•        Займіть позицію щодо твердження.

«Як сприймаються в ЄС події в Україні. Наскільки європейці обізнані в українській ситуації?

Три головні висновки дослідження

1. Більшість громадян восьми країн-членів ЄС (60%) погоджуються з тим, що в Україні відбувається збройний конфлікт, інспірований Росією.

 2. Найменше громадяни ЄС погоджуються з тим, що конфлікт на Сході України інспірований Заходом — 25% респондентів назвали саме цю відповідь.

2. П‘ята частина мешканців восьми країн-членів ЄС не знають, що відбувається в Україні.»

2.Вправа «Спіч у малюнках»

- Учні повинні схематично зобразити поняття повязані із темою уроків «Анексія», «сепаратизм», «АТО», «тимчасово окупована територія», «кіборг», «волонтерський рух».

5. Підсумки уроку.

1. Вправа «Три М».

•        Назвіть три моменти, які видалися вам найлегшими чи найважчими на уроці. Запропонуйте один – два моменти, які покращать вашу діяльність на наступному уроці.

6. Інструктаж з домашнього завдання.

1. Опрацювати матеріал підручника на с. 110 – 118.
2. Виконати завдання 1-2.

 

 

 

 

 

 

 

 

План – конспект уроку №2

Тема уроку: Початок української революції. Створення УЦР.

Мета:

Навчальна: дати характеристику історичним умовам, які стали причинами початку Української революції, визначити особливості складу Центральної Ради та її політичної програми, проаналізувати розвиток українського національного руху на початковому етапі революції, ознайомити з політичною діяльністю М. Грушевського, його місцем в Українській революції 1917р.;

Розвивальна: розвивати вміння логічно мислити, робити висновки й узагальнення на основі різноманітних історичних джерел, проводити дослідницьку пошукову роботу;

Виховна: виховувати почуття патріотизму, інтерес і повагу до історичного минулого України.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Після уроку учні зможуть

ЗНАТИ:

‒ дати та обставини подій, що відбулися на початку Української революції:

створення Центральної Ради, проведення Українського національного

конгресу та Першого Всеукраїнського військового з’їзду,

‒ прізвища та імена найвизначніших учасників подій того часу, які творили

нашу історію;

‒ основний зміст доленосних подій, прийнятих рішень та історичних

документів.

РОЗУМІТИ:

‒ вплив Лютневої революції 1917 р. в Росії на Україну;

‒ хід та розвиток революційних подій в Україні;

‒ загальні тенденції, закономірності, особливості та протиріччя

революційного процесу;

УМІТИ:

‒ визначати передумови, причини, характер, завдання та рушійні сили

Української революції;

‒ характеризувати й аналізувати конкретні історичні події й явища,

знаходити та виділяти в них головне;

‒ встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, взаємовплив

одних на інші;

‒ давати визначення ряду понять і термінів, пояснювати іншим їх зміст

та суть;

‒ знаходити найбільш правильну відповідь на проблемне питання уроку,

аргументувати її, робити узагальнення та висновки.

              НАСКРІЗНІ ЗМІСТОВІ ЛІНІЇ: «Громадянська відповідальність» «Патріотичність та відданість справі».

              КОМПЕТЕНТНОСТІ:

•                  соціальна синергетична діяльність, робота в групах, колективна робота; 
•                  хронологічна періоди революції в Росії та Україні, порівняння соціального та економічного життя народу;
•                  інформаційно-комунікаційна робота з джерелами, пошук інформації;
•                  мовленнєва обговорення у групах, дискусія між групами, аргументоване підведення висновків;
•                  міжпредметна всесвітня історія, українська література, мистецтво, правознавство;
•                  логічна аналіз документів та власної діяльності; 

 

         Методи навчання, прийоми: частково пошуковий (евристичний),

         Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

         Основні поняття: Українська революція, Центральна Рада, Тимчасовий уряд.

         Основні дати :17 (4) березня 1917р. - утворення ЦР;

19 березня (1квітня)1917 року - віче на Софійській площі в Києві;

19 (6) квітня 1917р. – проведення Українського національного конгресу в Києві.

            Персоналії: М. С. Грушевський, В. Винниченко.

            Обладнання: комп’ютер, роздатковий матеріал, проектор, мультимедійна дошка, презентація, карта України 1917 року.

             Епіграф до уроку: О, Господи, яка це страшно важка річ – відродження української державності. Якою вона в історичній перспективі буде здаватися легкою, такою, що сама собою розуміється природною, і як важко, з якими надлюдськими зусиллями, розпачем доводиться тягати камені державності у цей будинок.

В.Винниченко

Структура уроку

  І. Організаційний момент. (1 хвилина)

ІІ. Актуалізація опорних знань. (6 хвилин)

III. Повідомлення теми уроку. (2 хвилини)

ІV. Мотивація навчальної діяльності. (2 хвилини)

V. Вивчення нового матеріалу. (15 хвилин)

VI. Систематизація й узагальнення нових знань і умінь. (5 хвилин)

VІI. Підсумок уроку. (6 хвилин)

VIІІ. Оцінювання (2 хвилини)

IX. Домашнє завдання (5 хвилин)

Хід уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань, вмінь та уявлень учнів

Розповідь викладача. Наприкінці лютого 1917 р. в Росії перемогла демократична революція. Монархію було повалено.  У великих містах України про події в Петрограді стало відомо вже 27 лютого, за кілька днів звістка поширилася по всій території України. В містах і селах відбувалися багатотисячні мітинги та демонстрації, учасники яких вітали революцію в Петрограді й вимагали змін. В Україні хвиля народного невдоволення, швидко набираючи силу, стала  переростати в революцію.  

Хто з вас може відповіти на запитання:

1. Коли розпочалася Українська революція? Бєлов Дмитро - (березень 1917 року).
2. Яка подія стала поштовхом до початку Української революції? Романюк Денис - (Лютнева революція в Російській імперії, лютий-березень 1917 року).
3. Що стало причиною української революції? Толстіков Ростислав - (Безпосереднім поштовхом до революції стала Перша світова війна, яка загострила проблеми воюючих держав, ослабила і призвела до падіння Російської, а згодом і Австро – Угорської імперій).

Викладач: Ця подія дала історичний шанс українському народу у боротьбі за свою державність.

Наприкінці уроку ми з вами відповімо на проблемне питання уроку: Чи можна стверджувати, що в 1917 році в Україні починається національно - демократична революція?

III. Повідомлення теми і мети уроку.

Тема уроку: Початок української революції. Створення УЦР.

Мета:

Навчальна: дати характеристику історичним умовам, які стали причинами початку Української революції, визначити особливості складу Центральної Ради та її політичної програми, проаналізувати розвиток українського національного руху на початковому етапі революції, ознайомити з політичною діяльністю М. Грушевського, його місцем в Українській революції 1917р.;

Розвивальна: розвивати вміння логічно мислити, робити висновки й узагальнення на основі різноманітних історичних джерел, проводити дослідницьку пошукову роботу;

Виховна: виховувати почуття патріотизму, інтерес і повагу до історичного минулого України.

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

       Отже, ми розпочинаємо вивчення української революції. Цю тему ми будемо розглядати на декількох уроках. Ми розглянемо сьогодні з вами перший етап революції.

            Революція – це докорінний переворот, зміни; швидка зміна встановленого політичного, соціального чи економічного порядку суспільства здебільшого насильницьким способом.

          Революційні події в Україні були пов’язані із революцією, що відбувалась у Російській імперії. Чому назрівала революційна ситуація в Російській імперії, а можливо це була випадковість? Спробуємо розібратись.

       У 1917 році у всіх воюючих країнах (крім США, що вступила у війну у 1917 р. на боці Антанти) розпочалась політична і економічна криза. Особливої гостроти вона досягла в Російській імперії. Основні ознаки кризи в Російській імперії:

*  Зростає недовіра народу до державних органів влади.

*  Державні органи влади, що погано контролювали ситуацію в країні, були нездатні досягти позитивних змін ані на фронті , ані в тилу.

*  Дедалі частіше відбуваються повстання робітників, селян, солдат.

*   Більша частина підприємств не працює.

*  Починається нестача продовольства (хліба).

*  Стрімко зростає безробіття.

*  Знецінюються гроші (інфляція), зростають ціни.

        Російський цар Микола ІІ вважав, що кризу можна здолати, тому численні попередження (з боку депутатів Думи, лідерів політичних партій) про катастрофічний характер подій він залишив без належної уваги.

       Отже, чітко стає зрозуміло, що в країні назріває соціальний вибух . Тому революція в Росії не була випадковістю - це було закономірно.

V. Вивчення нового матеріалу

1. Причини і передумови Української революції 1917 року

        Кінець лютого 1917 р. став для російського царизму фатальним. Стихійна хвиля народного невдоволення, швидко набираючи силу, переросла в революцію. Ситуація в Росії мала такий вигляд: верхи не можуть, а низи не хочуть жити по-старому. Протягом надзвичайно короткого часу (23 лютого до 2 березня) самодержавство впало, Микола ІІ зрікся влади і фактично в країні встановився республіканський лад. Чим можна пояснити перемогу над царизмом?

•          Кризовим станом імперії;
•          Гостротою політичних, соціально - економічних та національних проблем;
•          Зростаючою активністю політичних сил;
•          Зниженням авторитету та слабкістю реально існуючої влади;

Потужним каталізатором подій, яким стала Перша світова війна.

Під час розповіді вчителя та висновків зроблених учнями формується схема-таблиця.

Причини Української революції (4 березня 1917р. – 1918р.)
Економічна і політична залежність України від двох імперії – Російської і Австро-Угорської	Невирішеність аграрного питання і соціальна незахищеність робочого класу	Піднесення українського національно-визвольного руху, створення партій	Національне гноблення	Перша світова війна порушила стабільність Російської і Австро-Угорської імперій
Привід: Лютнева демократична революція 1917 року в Росії. Відречення Миколи ІІ від престолу.
Характер революції: національно – демократичний
Мета		Рушійні сили
Здобуття автономії як перший крок до незалежності		Українська національна інтелігенція, селяни, військові, робітники.

 

Етапи Української революції.

2. Початок Української революції. Політичні партії в Україні.

Запитання на встановлення міжпредметних зв’язків:

1. Чи знаєте ви, чим відрізняється мітинг, страйк та демонстрація?
2. Яка стаття Конституції України захищає право на мітинг?
3. Що таке політична партія?

Розповідь викладача

Політичні свободи, можливості, здобуті в результаті перемоги у лютому 1917 р. в ході демократичної революції в Росії, залучення до політичного життя багатомільйонних мас зумовило активізацію діяльності існуючих політичних партій та появу нових партій в Україні.

Лідером українського руху традиційно була інтелігенція. Саме завдяки її зусиллям на початку століття творилося організаційне та ідейно-політичне підґрунтя Української національно-демократичної революції.

Розвиток революційних подій залежав від того, за якою політичною силою підуть мільйони. Усвідомлюючи це, всі політичні сили, політичні партії та організації розгорнули вперту боротьбу за вплив на населення.

 

3. Утворення Української Центральної Ради.

 Українська Центральна Рада (УЦР) – український представницький орган влади (парламент), створений представниками українських політичних партій для керівництва революцією.

Автономія – самоуправління певної території держави, що наділена самостійністю у вирішенні питань місцевого значення у межах, установлених центральною владою.

Розповідь вчителя, під час учні записують дати та основні положення в опорному конспекті.

Основні події та тези:

4 березня 1917 р. була заснована Українська Центральна Рада (УЦР).

Головою УЦР було обрано М.Грушевського.

6-8 квітня 1917 р. відбувся Український національний конгрес у Києві, на якому було вирішено:

- обрати курс на національно-територіальну автономію у складі федеративної демократичної республіки Росії;

- УЦР визнано представницьким законодавчим органом України, розширено її склад;

- обрано комітет із 20 осіб для ведення роботи між сесіями УЦР, який згодом отримав назву Мала Рада.

Рис. 13 Відкритий урок на тему «Початки української державності

 

Склад Центральної Ради
Ліві		Центр		Праві
Українська соціал – демократична робітнича партія	Українська партія соціалістів – революціонерів	Українська партія соціалістів - федералістів	Українська партія соціалістів - самостійників	Українська демократично – хліборобська піртія

 

Висновок: стрімкий зліт національно-визвольного руху переріс в національно-демократичну революцію. Подальший розвиток подій залежав від політичних сил, лідерів та прагнення самого народу. (Жован Максим).

4. Михайло Сергійович Грушевський

Михайло Сергійович Грушевський (1866-1934) історик, літературознавець, публіцист, громадсько-політичний діяч, лідер українського національно-визвольного руху першої чверті ХХ ст. Народився у м. Холмі (нині територія Польщі). По закінченні Київського університету проводив дослідницьку роботу в наукових установах Львова і Києва. Водночас брав активну участь в громадсько-політичному житті: один із засновників Національно-демократичної партії в Галичині, а згодом Товариства українських поступовців. Неодноразово був заарештований царським урядом.

У 1917 р. обраний Головою Української Центральної Ради, яку очолював до останніх днів її існування.

У квітні 1919 р. М.Грушевський залишив Україну і виїхав до Праги, де зосередився на науковій роботі. У 1924 р. повернувся до України, був обраний академіком і працював в галузі вітчизняної та всесвітньої історії. Автор найважливіших праць: ”Історія України – Руси”, ”Нарис історії українського народу”, ”Історія української літератури” та ін., в яких зазначав, що українське життя повинно насамперед знайти себе, з’ясувати свої можливості, завдання й інтереси, брати для себе все, що може бути корисним. Закликав не просто шукати ідеалів у минулому, а вирішувати національне питання в дусі справжнього демократизму, в інтересах народних мас.

Помер М.Грушевський у 1934 р., похований у Києві.

VІ. Систематизація й узагальнення нових знань і умінь.

Розв’язання  проблемного питання уроку, яке було  поставлене на початку заняття 

   Учні висловлюють свої думки.

Чи можна стверджувати, що в 1917 році в Україні починається національно - демократична революція?

Українська революція 1917-1921 років розпочалася в умовах революційних потрясінь, які охопили Російську імперію у березні 1917-го. У всіх регіонах України підіймався національний рух, створювалися та діяли українські органи влади, політичні партії та громадські організації, активно йшов процес утворення профспілок та фабрично-заводських комітетів. У цей період під тиском революційних подій змінювалася сама політична свідомість українців і національної політичної еліти, які в короткий термін пройшли шлях від ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення власної державності. Після Лютневої буржуазної революції 1917 року профспілковий рух як невід’ємна складова частина робітничого руху став одним з визначальних факторів грандіозних соціально-економічних перетворень, які виникали при розвалі Російської імперії та утворенні української державності доби Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР.

Рис. 14 Урок на тему «Державотворчі процеси в Україні»

VІI. Підсумок уроку (6 хвилин)

Таким чином, провідною тенденцією розвитку України після краху російського самодержавства був стрімкий злет національно-визвольного руху, який переріс у національно-демократичну революцію. Політичні сили, що виступали за Тимчасовий уряд, есеро-меншовицькі ради, а також біль­шовики широкої і стійкої підтримки в населення України не мали. Українські партії і громадські об'єднання виступили з вимогами надання Україні державного суверенітету  - у формі автономії чи пов­ної незалежності. Ці вимоги мали масову політичну підтримку. Відбулися багатотисячні народні мітинги, на яких вимога відновлення української державності стала однією з основних. Український ви­звольний рух перейшов у стадію революції. Був утворений організа­ційний центр українських сил - Українська Центральна Рада на чолі з М.С. Грушевським. По­чався процес формування української армії.

VІІІ.  Оцінювання.

Тестування

IX. Інструктаж з домашнього завдання.

1. Зробити короткий конспект: Діяльність українського конгресу 6-8 квітня 1917р.
2. Дайте визначення поняттям: експорт революції, ізоляціонізм, імперіалізм, революція, універсал.
3. Персоналії (створити історичний портрет): М. Грушевський, В. Виниченко, М. Міхновський.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Таким чином, плюралізм думок і підходів до відбору навчального матеріалу можуть бути відбиті в різних компонентах дослідження як додаткові тексти. Одним з основних прийомів застосування таких методів на практиці, наприклад є самостійне дослідження, виконане здобувачами освіти під керівництвом викладача. Воно може включати дослідження процесу діяльності різних політичних партій і течій, фрагментів наукових праць або творів вітчизняних та зарубіжних істориків, мемуарів, листів учасників та очевидців деяких історичних подій, а також статистичних даних джерел законодавчого характеру, сучасних візуальних джерел тощо. Вони створюють стереоскопічне мислення, тобто об'ємне зображення минулого [26].

Тема таких творчих практичних завдань сприяють в цілому формуванню у здобувачів освіти вміння оцінювати чужі погляди, уявляти не збіги в позиціях і судженнях, проявляти також упереджені висновки в оцінках події осіб, що є також однією з основних проблем сучасного освітнього процесу. Це є одним з найважливіших факторів адже здобувач освіти підходить до вивчення проблематики маючи вже власне бачення навколишнього світу та історичної картини минулого, тобто власний погляд на проблемну ситуацію в цілому.

Сучасна історична та педагогічна освіта розвитку мають звертати увагу на  вдосконалення змісту методичного апарату аби відповідати викликам сьогодення. Внаслідок цього, перш за все, викладачу потрібно усвідомити для себе здобутки та проблеми дослідницької діяльності [27].

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

Характеристика	Джерело
Один автор	Офіцинський Р. Політичний розвиток незалежної України (1991 – 2004). К.; Ужгород, 2005. С. 392. Коваль М. С. Система професійної підготовки майбутніх працівників ДСНС України в інформаційно-освітньому середовищі закладу вищої освіти : монографія. Львів : ПАІС, 2019. 544 с. Белл Д. Настання постіндивідуального суспільства / Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення). С. 420; 426-427; 431.
Без автора	Європейське співробітництво в області професійної освіти і навчання. Копенгагенский процес. К.: Центр вивчення проблем професійної освіти, 2004. – С. 51–59. Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття). – К.: «Райдуга», 1993. ІІ Всеукраїнський з’їзд працівників освіти. – 7-9 жовтня 2001 року. – К.: Міністерство освіти і науки України. – 2001. – 229 с. Інновації у системі професійно-технічної освіти України / Укр.-канад. Проект «Децентралізація упр. навчанням в Україні»; уклад. Щербак О.І. – К., 2008. – ВЦ «Просвіта». – 40 с.
За редакцією	Біла книга національної освіти України /НАПН України; [Т. Ф. Алексєєнко, В. М. Аніщенко, Г. О. Балл та ін.; за заг. ред. В. Г. Кременя]. – К. : Інформ. Системи, 2010. – 342 с.
Методичні посібники	Морзе Н. В. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес закладів ПТО: Методичний посібник. / Н. В. Морзе. – К.: Арт Економі, 2011. – 168 с. Інформаційне освітнє середовище сучасного навчального закладу : навч.-метод. посіб. / [М. Ю. Кадемія, М. М. Козяр, Т. В. Ткаченко, Л. С. Шевченко]. Львів : СПОЛОМ, 2009. 186 с. 43
Періодичні видання	Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в України // Освіта України. – Від 20 липня 2004 р. – № 56–57, – С. 3–5. Повідомлення Європейської комісії для Ради та Європейського парламенту «Ширша Європа – Сусідні країни: нова структура відносин з нашими східними та південними сусідами», м. Брюссель. 1.03.2003 // Європейський Союз та Україна: стратегія відносин в контексті розширення: Матеріали Міжнародної Конференції, Київ, 23 вересня 2003 року. – Київ, 2003. – С. 85– 109. Пастушенко Т. Метод усної історії та усноісторичні дослідження в Україні // Історія України. 2010. № 17-18 (травень). С. 10-15. Кулюткин Ю., Тарасов С. Образовательная среда и развитие личности Новые знания. 2001. № 1. С. 6–7. Козяр М. М. Модернізація навчально-виховного процесу на основі використання єдиного інформаційно-освітнього середовища. Теорія і практика управління соціальними системами. Харків : НТУ «ХПІ». 2011. № 1. С. 3–8. Онищенко І. В. Інформаційно-комунікаційне педагогічне середовище як засіб формування мотивації до професійної діяльності в майбутніх учителів початкових класів. Інформаційні технології в освіті. 2014. № 18. С. 96–104. Вакарчук І. Сучасні тенденції розвитку професійно-технічної освіти: пріоритети та завдання // Освіта України. – № 63–64. – 22 серпня 2008 р. Ващенко Л.М. Інновації в освіті // Енциклопедія освіти Акад. пед. наук України; головний ред. В.Г.Кремень. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 338-340. Державна програма «Вчитель»: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України 28 березня 2002 р. № 379 // Освіта України. – 2002. – 2 квітня. Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти України // Професійно-технічна освіта. – 2004. – № 3. – С.3.
Науково – практичні конференції	Теорія і практика професійно-технічної освіти в контексті інтеграції України в європейський освітній простір: тези звітної науково-практичної конференції (23–24 квітня 2008 р.) / за заг. ред. В. О. Радкевич. – К.: Всеукр. інформ.-аналіт. центр ПТО. – Ч.1, 2008. – 140 с.
Нормативно – правові документи	Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний документ]. – Режим доступу: http://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2005/rp/ pres-reliz/pres_1_05/pres_06_05.htm Постанова Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 495 «Про затвердження Державної цільової програм розвитку професійно-технічної освіти на 2011–2015 роки». – Режим доступу: http://www.ippo.edu.te.ua/index.php/2008-09-11-11-00-16 Постанова Верховної Ради України № 699-IV. «Про стан і перспективи розвитку професійно-технічної освіти в Україні» від 03.04.2003 р. [Електронний ресурс]: за даними бази даних Загальне законодавство 2003 р. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/ laws/show/495-2011-п Розширення ЄС: Ширша Європа – нові рамки відносин Україна – ЄС. [Електронний документ] Представництво Європейської комісії в Україні, Молдові. – Режим доступу: http://delukr.cec.eu.int/site.php/page24478.html. 26.04.04. Сучасні тенденції розвитку профтехосвіти: пріоритети та завдання. Рішення Колегії МОН України від 28 серпня 2008 р. Протокол № 9/1-3 [Електроний ресурс]. – Режим доступу: 21.09.2008: http://rastu.com.ua/content/view/3564/223/. – Загол. з екрану. – Мова укр.
Електронні ресурси	Юхер І. Вища освіта в умовах глобального суспільства : доповідь на засіданні комісії ЮНЕСКО [Електронний ресурс] / І. Юхер // Тижневик Освіта. 2011. – № 47–48 (24 листопада – 1 грудня) Режим доступу: tyzhnevyk-osvita.net/component/ 13.Salmi, J. The Challenge of Establishing World-Class Universities. The World Bank, 2009. – 116 p. Уманець В. О. Функціонування і наповнення контентом інформаційного освітнього середовища навчального закладу. Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України. 2016. URL: http://iitlt.gov.ua/info/news/konferents-/zvitna-naukova-konferentsiya-iitzn-napnukrayiny/ (дата звернення: 05.12.2019). 7. MLEs and VLEs explained. Briefing Paper. 2002. № 1. URL: http://www.jisc.ac.uk/index.cfm?name=mle_briefings_1 (дата звернення: 01.08.2019).