Методична розробка на тему: "Проєктна діяльність"

Про матеріал

Увагу вчителя завжди привертали як зміст освіти, так і методика навчання. Особливо актуальними є ці питання зараз, коли здійснюється перехід до нового змісту і структури загальної середньої освіти. Водночас перед освітою постали нові масштабні завдання: модернізація навчального процесу, впровадження інноваційних освітніх технологій і, головне - ставлення до дитини як особистості, що не лише готується до майбутнього життя, а вже тепер реалізує себе у пізнавальній діяльності, має свої інтереси, потреби, особливості розвитку.

Перегляд файлу

Вступ

Трудове навчання в умовах освітньої реформи орієнтовано на формування в учнів ключових і предметних компетентностей, які спрямовані наблизити процес трудового навчання до життєвих потреб учня, його інтересів та природних здібностей. Розуміння нових змін мають створити всі предмети в Новій українській школі, щоб формувати ключові компетентності. І тут трудове навчання може бути «лідером».

Пріоритетним напрямом діяльності сучасної загальноосвітньої школи є впровадження в навчально-виховний процес особистісно орієнтованих педагогічних технологій, в основі яких лежить глибоке і всебічне вивчення особистості дитини. До таких технологій належить і метод творчих проектів.

Проектна технологія – практичне спрямування особистісно орієнтованого трудового навчання в процесі конкретної навчально-трудової діяльності учня, на основі його вільного вибору та з урахуванням його особистих інтересів. У свідомості учня суть проектної технології відображається так: «Я знаю, для чого мені потрібно все, що я пізнаю, і де я можу ці знання застосувати».

Метод проектів дає змогу активно розвивати в учнів творче мислення, творчі здібності, прагнення самому створити, усвідомити себе творцем. В учнів має виробитись і закріпитись звичка до аналізу споживчих, економічних, екологічних і технологічних ситуацій, здатність оцінювати ідеї, виходячи з реальних матеріальних можливостей, уміння вибирати найбільш технологічний, економічний спосіб виготовлення об'єкта проектної діяльності, який би відповідав вимогам дизайну.

Проектна діяльність є тією якісною основою, яка може реалізувати гуманістичний підхід до навчання, оскільки сприяє формуванню розкріпаченої творчої особистості, діяльність якої вже в шкільному віці спрямована на впровадження власних ідей, перетворення навколишнього середовища (виготовлення моделей, конструкцій, пристосувань), виходячи з різних потреб на основі своїх можливостей.

Метод проектування забезпечує загальну ігрову основу навчання, сприяє формуванню творчо спрямованої особистості в умовах збереження емоційного і фізичного благополуччя, є одним з інноваційних методів навчання.

Метою проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності.

Мета:вивчення педагогічних умов та особливостей застосування методів проектної технології на уроках трудового навчання.

Завдання:

- проаналізувати навчальну, науково-теоретичну та методичну літературу з теми;

- узагальнити досвід роботи з використання «Проектної технології»на уроках трудового навчання.

Об'єкт дослідження –процес навчання учнів проектної технології на уроках трудового навчання у 9 класі загальноосвітніх навчальних закладів.

Предмет дослідження- педагогічні умови формування знань, умінь та навичок учнів 9 класі у процесі вивчення Розділу І «Основи проектування, матеріалознавства та технології обробки».

Зазначена мета досягається шляхом залучення учнів на уроках трудового навчання до проектної діяльності як провідного засобу розвитку і навчання учнів, формування у них здатності до самостійного навчання, оволодіння засобами сучасних технологій, умінь конструювати власний процес пізнання і на практиці реалізувати заплановане [11].

Трудова підготовка в сучасній загальноосвітній школі має бути гнучкою і пристосованою до технічних, економічних, соціальних потреб суспільства та спрямованою на те, щоб допомогти випускникам середніх закладів у професійному самовизначенні, оволодінні методами творчої діяльності в умовах ринкової економіки і на зміну фактично ремісничому, тренувальному трудовому навчанню має прийти процес формування та розвитку творчої ініціативи, творчого пошуку, трудова діяльність учнів повинна бути наповнена інтелектуальним змістом, уроки трудового навчання створюватимуть реальні умови для реалізації індивідуальних можливостей особистості кожного учня .

Все це вимагає нових підходів до методики трудового навчання, яка має на меті забезпечити підготовку учнів до трудової діяльності у різних сферах виробництва, дати учням загальні відомості про основи виробництва, сучасну техніку, технології, процеси управління, основні групи професій та вимоги професій до людини; залучити учнів до творчо-інтелектуальних і технологічних робіт; сформувати навички розв'язання творчих практичних завдань.

Трудове навчання в школі має бути різностороннім, оскільки знання та вміння отримані на уроках праці мають використовуватися у таких сферах як: технічні, економічні, соціальні потреби суспільства, стати помічником школярам у визначенні своїх професійних здібностей і побажань. В умовах ринку праці тільки оволодіння методами творчої діяльності допоможе стати конкурентоспроможним у різних сферах діяльності.

Для розвитку творчого мислення, реалізації унікальних здібностей кожного учня необхідно створити на уроках невимушену атмосферу, де моделюються реальні життєві ситуації, вирішуються реальні проблеми. Вирішенню таких завдань сприяє запровадження на уроках трудового навчання проектних технологій.

На уроці необхідно доступно пояснити й донести до кожного учня поняття про основи сучасного виробництва, техніку, технології управління, ознайомити з різноманіттям професій та основними вимогами професій до людини, залучити школярів до творчо-інтелектуальних і технологічних робіт, а також сформувати потребу у вирішенні певних задач і проблем творчо [6].

Проектна технологія – одна з інноваційних технологій навчання і виховання, яка забезпечує формування багатьох необхідних життєвих вмінь в учня. Метод проектів засвідчує повну узгодженість навчання із життям, з інтересами учнів, він ставить учня у становище дорослої людини, активно розвивається мислення з опорою на науку. Проектно-технологічний підхід у навчанні не є принципово новим. Детальний розгляд проблема організації навчання за методом проектів отримала в роботах Д. Дьюї, В. Кілпатрика, Е. Колінгса та інших педагогів, які вважали, що діяльність учня повинна орієнтуватися на розвиток його мислення, в основі якого лежить особистий досвід.

Проблему викладання трудового навчання в школі розглядало багато дослідників. Так, на думку Л. Савченко, проектна технологія передбачає наявність проблеми, що вимагає інтегрованих знань і дослідницького пошуку її вирішення. Результати проектної діяльності повинні мати практичну, теоретичну та пізнавальну значущість, а головною складовою методу є самостійність учня. Проектна діяльність – одна з найперспективніших складових освітнього процесу, тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції. Самостійне здобування знань, систематизація їх, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення відбувається саме через метод проекту. Як зазначав О. Коберник, проектування – це вид діяльності, що синтезує в собі елементи ігрової, пізнавальної, ціннісно-орієнтаційної, перетворюючої, професійно-трудової, комунікативної, навчальної, теоретичної практичної діяльності [6, с. 23].

Основним принципом проектного навчання є особистісно-орієнтований підхід. У свідомості учня це має такий вигляд: «Все, що я пізнаю, я знаю, і для чого це мені треба і де я можу ці знання застосувати» [7].

Результативність цього методу обумовлена певними організаційно-методичними умовами, які базуються на гнучкій організації процесу навчання учнів, де пріоритет належить засобам активного навчання і сучасним педагогічним технологіям. Матеріал для навчання – повсякденний досвід учнів, які самі обирають зміст навчальної роботи. Роль учителя змінюється, він перетворюється з «урокодавця» в організатора творчої, пізнавальної діяльності учнів [1].

Мета статті – виявити педагогічні умови та особливості застосування методів проектної технології на уроках трудового навчання задля підвищення рівня знань та вмінь школярів.

Методи дослідження. У процесі дослідження використовувалися такі методи: спостереження; аналіз навчальної, науково-теоретичної, методичної літератури; бесіди; вивчення передового педагогічного досвіду; аналіз інформаційних джерел та їх узагальнення.

Виклад основного матеріалу. Проектно-технологічна діяльність передбачає виготовлення конструкції, технології і реалізації об'єкта проектування, яка спрямована на формування в учнів неповторної системи творчих, інтелектуальних, перетворювальних знань, умінь і навичок [1].

Проектно-технологічна діяльність – це комплексний процес, який формує в школярів загальнонавчальні вміння, основи технологічної грамоти, культуру праці і спрямований на оволодіння ними способами перетворення матеріалів, енергії, інформації, технологіями їх обробки. Проект – це спеціально організований вчителем і самостійно виконаний учнями комплекс дій, що завершується результатом, створенням творчого продукту. Щоб домогтися такого результату, необхідно навчити дітей самостійно мислити, знаходити і вирішувати проблеми, залучаючи з цією метою знання з різних галузей, уміння прогнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів рішення, здатність встановлювати причинно-наслідкові зв’язки [4].

Успішність та ефективність проектування забезпечується за умови правильної та послідовної, організаційно-спланованої роботи вчителя та учня, в основі якої лежить логічна послідовність дотримання етапів виконання проектів: організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний, заключний [2].

На кожному етапі учнями здійснюється відповідна система послідовних дій у виконанні проекту, а вчитель при цьому стає організатором навчально-трудової діяльності [3].

Під час виконання проектів учні приходять до висновку, що кожен виріб можна виконати різними шляхами –варіантів вирішення кожного завдання є безліч. Тому учням потрібно кілька разів намалювати, прочитати і, лише переконавшись у тому, що певний варіант найбільш технологічний, економічний, відповідає вимогам дизайну, найбільш задовольняє вимоги школи, сім’ї або ринку, приступити до його виготовлення [2].

У творчу діяльність учні залучаються поступово. Для цього їм необхідно ознайомитися з додатковою літературою з вибраної теми, знайти варіанти вирішення, розробити план виконання поставленого завдання. Основним принципом навчання за проектною методикою є особистісна орієнтація навчального процесу на інтереси і цілі учнів. Завдання вчителя полягає в тому, щоб допомогти школярам засвоїти інформацію, виразити своє ставлення до світу, подій [7].

У процесі проектно-технологічної діяльності важливо, щоб учні усвідомили, що на всіх її етапах має бути не репродуктивне – строго послідовне дотримання стадій та елементів етапів взагалі, а оволодіння ними алгоритмом організації, формування в них елементів технологічної культури, розвиток здатності до генерації ідей, їхнього аналізу, самостійного ухвалення рішення, формулювання власної думки, позиції, взаємодії і діалогу в процесі розв’язування спільних задач, розробці і виготовленні проектів [2].

У Національній доктрині розвитку освіти метою державної політики визнано створення умов розвитку і творчої самореалізації кожного громадянина України, підкреслено, що освіта має гуманістичний характер і ґрунтується на культурно-історичних цінностях українського народу, його традиціях та духовності.

Тому особистісна орієнтація, формування національних загальнолюдських цінностей, створення умов для формування життєвих компетентностей учнів є пріоритетами сучасної освіти. Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно-зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях. Метою освітньої галузі “Технології ” є формування і розвиток проектно-технологічної та інформаційно-комунікаційної компетентностей для реалізації творчого потенціалу учнів і їх соціалізації у суспільстві. Відповідно до Державного стандарту освітньої галузі «Технологія» це вирішується шляхом впровадження в практику навчання активних методів, до яких належить і метод проектів.

Сьогодні в Україні компетентнісний підхід визнано одним із пріоритетних у модернізації освіти. Українськими вченими він розглядається за різними напрямами: уміння вчитись як ключова компетентність (О. Савченко); досвід закордонних країн і стратегія впровадження в українську систему освіти компетентнісного підходу (Н. Бібік, О.Сухомлинська, О.Пометун, О. Овчарук, С.Трубачева); формування життєвої компетентності старшокласників загальноосвітніх шкіл України (І.Єрмаков, І.Ящук).

Метод проектів був розроблений американським філософом і педагогом Джоном Дьюї та його учнем В. Кілпатріком. Історія застосування методу проектів у навчальній діяльності школярів детально проаналізована С.У.Гончаренком, О.Я.Савченко, О.О.Фунтіковою. Цінними з сучасних позицій поняття «проект» та розгляд ознак проекту як явища міждисциплінарного, поліфункціонального є матеріали вчених В. Гузєєва, Д. Левітес, Є. Полат, Г. Селевка та українських вчених К. Баханова.

А. Касперського, Т. Кручиніна, О. Пєхоти, Л.М. Ващенко та ідеї В.В.Рибалки щодо видів та форм творчого проектування школярів .

На думку О. Коберника, саме метод проектів дає змогу учням системно оволодіти організацією практичної діяльності у всьому проектно-технологічному ланцюжку.

Моя система роботи будується на сучасних педагогічних технологіях, орієнтованих на самостійну діяльність школярів – індивідуальну, парну, групову, головна мета яких зробити процес навчання творчим. Використання методу проектів дає змогу учням системно оволодіти організацією практичної діяльності у всьому проектно-технологічному ланцюжку.

Результати своєї діяльності бачу:

- у підвищенні якості знань учнів;

- у зростанні інтересу до культурно-історичних цінностей українського народу, його традицій та духовності;

- у формуванні життєвих компетентностей учнів та створенні умов, що стимулюють мотивацію навчання на уроках;

- в участі вихованців у пошуково-дослідницькій діяльності;

- у творчій участі школярів у позашкільних заходах;

- у вмінні учнів вільно орієнтуватися в інформаційному середовищі та самостійно користуватися Інтернет-ресурсами.

Основна частина

Метод проектів передбачає поєднання технології створення освітніх ситуацій, в яких учень ставить та розв’язує власні завдання, з технологією супроводу самостійної діяльності учня, забезпечує інтеграцію їх знань з різних навчальних предметів, диференціацію навчання з урахуванням індивідуальних особливостей школярів, проблемність навчально-виховного процесу.

Використовуючи проектний метод навчання, учні засвоюють усю технологію розв’язання завдань – від постановки питання до результату.

2.1 Суть компетентностей

Для реалізації компетентнісного підходу в трудовому навчанні, способи діяльності доцільно представляти у формі компетентностей. Тлумачний словник сучасної української мови за редакцією В.Т. Бусела розглядає компетентність «як певну суму знань у особи, яка дозволяє їй судити про що-небудь, висловлювати переконливу, авторитетну думку. Компетентний – це той, хто знає, обізнаний у певній галузі; який має право за своїми знаннями або повноваженнями робити або вирішувати що-небудь, судити про що-небудь». Компетентнісний підхід спрямований на формування ключових і предметних компетентностей. (Додаток 1)

2.2 Формування ключових компетентностей учнів через уроки трудового навчання

Формування компетентностей учнів зумовлене реалізацією не тільки відповідного оновленого змісту освіти, але й адекватних методів та технологій навчання.

Для формування життєвих компетентностей учнів практикую традиційні та інноваційні технології організації навчальної діяльності. (Додаток 2). Свою діяльність спрямовую на формування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя і активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства, формування життєво необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього господарства і сімейної економіки, основних компонентів інформаційної культури учнів, забезпечення умов їх професійного самовизначення, вироблення в них навичок, творчої діяльності, виховання культури праці, здійснення допрофесійної і професійної підготовки, як вчитель трудового навчання формую компетентності учнів засобами свого предмета. (Додаток 3)

На своїх уроках використовую інтерактивні форми та методи навчання: самостійна й практична робота, робота в парах, робота в малих групах тощо. Участь у диспутах, дискусіях надає учням можливість вільно висловлювати власні думки, обговорювати їх з іншими учнями класу, розвиває комунікативні навички, критичне та логічне мислення, уяву, увагу, пам’ять. Інтерактивні форми організації навчально–трудового процесу («Мозковий штурм», «Мікрофон», «Перестрілка», «Навчаючи - учись», «Коло ідей», «Спіймай помилку», «Дизайн – аналіз» тощо) допомагають задіяти всіх учнів, формують навички роботи в команді, виховують толерантність, гнучкість, уміння швидко адаптуватися, впевненість у собі, надають дитині можливість презентувати свої здібності та знання. Таким чином, в учнів формується соціальна, комунікативна компетентності.

Вивчаючи культуру українського народу, особливості української кухні, українську народну вишивку, народний одяг, українські народні ремесла, в учнів розвивається полікультурна компетенція, виховується повага до національних традицій.

2.3 Метод проектів як інструмент формування життєвих компетентностей

Одним з ефективних інструментів формування життєвих компетентностей

є проектна діяльність. Я звернулась до цього методу, тому що він дає можливість в стінах школи формувати життєві компетентності, творчу особистість, пробуджує і розвиває в дитині талант, дає можливість дітям осмислено застосовувати свої знання, реалізує їх соціальні потреби, формує мотивацію до навчання.

Ознайомлювати учнів з методом проектів можна починаючи з 5класу. Суть проектної технології – включення учнів у процес творчої діяльності (від ідеї до її практичної реалізації), повний та органічний зв’язок навчання з життям та інтересами особистості, практична діяльність учнів. Навчаю роботі над творчими проектами учнів поступово. Спочатку це короткочасні проекти, виконання яких вкладається в межі одного уроку. Поступово проекти ускладнюються, стають тривалішими. Таким чином, до 9 класу учні вже мають усі навички для самостійного створення творчих проектів. Такі проекти містять у собі проблему, яка потребує вирішення, та формулюють одне чи кілька завдань, які будуть розв’язуватися на протягом певного часу відповідно до етапів проектування.

Розділ І.Проектна технологія

1.1 Історія виникнення технології

Метод проектів виник у 20-ті роки нинішнього століття у США. Спершу його називали "методом проблем" і розвивався він у межах гуманістичного напряму у філософії та освіті, в педагогічних поглядах та експериментальній роботі Джона Дьюї. У ньому містилися ідеї побудови навчання на активній основі, через доцільну діяльність учня, у співвідношенні з його особистим інтересом саме в цих знаннях. Надзвичайно важливо було показати дитині її особисту зацікавленість у здобутті цих знань, де і яким чином вони можуть їй знадобитись у житті. Проблема мусить бути з реального життя, знайома і значуща для дитини, для її розв'язання дитині необхідно застосовувати здобуті знання або ті, що їх належить здобути.

Під проектом у той час мався на увазі цільовий акт діяльності, в основі якого лежить інтерес дитини. В. X. Кілпатрик дав таку класифікацію проектів:

- створюваний (продуктивний) проект, пов'язаний з трудовою діяльністю — доглядом за рослинами і тваринами, підготовкою макета, конструкторською діяльністю тощо;

- споживчий (його метою є споживання у найширшому розумінні, включаючи розваги) — підготовка екскурсій, розробка і надання різних послуг (ремонт одягу, взуття, інформаційні послуги тощо), проекти розв'язання проблем життєзабезпечення табору тощо;

- проект розв'язання проблеми (науково-дослідницький проект);

- дослідження впливу умов догляду за рослинами на врожайність, фізико-математичні проекти, технічні проекти, проекти розв'язання історичних або літературних проблем тощо;

- проект-вправа (проекти навчання і тренування для оволодіння певними навичками).

Робота над проектом включає усвідомлення учнем мети, оформлення задуму, розробку організаційного плану, роботу за планом, підбиття підсумків у вигляді письмового звіту.

У школах США, Великої Британії, Бельгії, Ізраїлю, Фінляндії, Німеччини, Італії, Нідерландів ідеї гуманістичного підходу Джона Дьюї набули більшого поширення і популярності завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань з їх практичним застосуванням для розв'язання конкретних проблем довкілля у спільній діяльності школярів. Згодом ідея методу проектів зазнала достатньої еволюції. Народившись з ідеї вільного виховання, у наш час проектування стає інтегрованим компонентом цілком розробленої і структурованої системи освіти.

В Україні групою науковців О.М. Кобернік, В.К. Сидоренко, А.І. Терещук, В.В. Бербецьта ін. у чисельних статтях , посібниках розкриваються поблемитеоріїі практики проектного навчання у загальноосвітній школі.

Проект - (від латів. рrojectus, у буквальному перекладі - кинутий вперед):

1) реалістичний задум, план про бажане майбутнє;

2) сукупність документів(розрахунків, креслень, макетів) для створення якого-небудь продукту, містить в собі раціональне обґрунтування і конкретний чин здійснення;

3) метод навчання, ґрунтований на постановці соціально-значимої мети і її практичному досягненні.

Слово «проектування» походить від слова «проект» і означає діяльність, що ініціюється проблемою, яка включає чітко впорядковану послідовність дій, що призводить до реального результату. Тому основним для слова «проект» буде його значення образу майбутнього [6].

Таким чином, не змішуючи і не плутаючи два значення слова «проект»: 1)проект - як результат проектувальної діяльності;

2)проект - як форма організації спільної діяльності людей,надалі спиратимемося на обидва ці значення.

1.2 Сутність проектної технології

Проектна технологія – це особистісно зорієнтована модель процесу трудового навчання, в основі якої лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, унікальності та самобутності кожного школяра, його творчого мислення, пізнавальної самостійності, наполегливості, творчості, спрямованості на кінцевий результат, уміння самостійно конструювати свої знання й орієнтуватися в інформаційному просторі, що дозволяє кожному учневі будувати власну освітню траєкторію.

Сутність проектної технології - у функціонуванні цілісної системи дидактичних засобів (змісту, методів,прийомів тощо), що адаптує навчально-виховний процес до структурних і організаційних вимог навчального проектування[1].

Робота над проектом — практика особистісно-орієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. Навчальне проектування орієнтоване на самостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують впродовж визначеного відрізка часу.

Результати виконання проектів повинні бути суттєвими: якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична — конкретний результат, готовий до впровадження.

Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.Для педагога — це прагнення знайти розумний баланс між уміннями та навичками[4].

Успішність та ефективність проектування забезпечується за умови правильної та послідовної, організаційно-спланованої роботи вчителя та учня, в основі якої лежить логічна послідовність дотримання етапів виконання проектів: організаційно-підготовчого, конструкторського, технологічного, заключного.

Співробітництво вчителя та учнів в умовах здійснення проектно-технологічного підходу допомагає сформувати у школярів необхідні вміння і навички в тому або іншому виді діяльності, необхідну активну практику для кожного учня групи.

1.3Інформаційно-комунікаційні технології в трудовому навчанні та вихованні

Розробка і впровадження у виробництво та навчальний процес сучасного обладнання, широке застосування комп'ютерної техніки та нових інформаційних технологій зумовили розробку нової парадигми організації навчального процесу. Тому, розробляючи нові технології навчання в сучасних суспільних умовах, не можна ігнорувати зростаючого значення і формаційної функції суспільства.

Комп'ютер враховує широкий діапазон індивідуальних особливостей учнів. Він дає змогу кожному учневі навчатися в зручному для нього темпі при виборі певної навчальної взаємодії, враховуючи не тільки правильність відповідей на одне або декілька завдань,часові втрати, характер помилок, а й тип і міру достатньої допомоги. Комп'ютер стає посередником між учителем і учнем,він організовує процес навчання відповідно до фізіологічної, психологічної, інтелектуальної індивідуальності. Навчання, що здійснюється на основі найсучасніших інформаційних і комунікаційних технологій, в перспективі має відігравай винятково важливу роль у розвитку культури учіння протягом усього життя.

РОЗДІЛ II. МЕТОД НАВЧАЛЬНИХ ПРОЕКТІВ

2.1. Мета і завдання навчального проекту

Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня.

Продуктивна діяльність, перш за все, плідна для освіти, є індивідуальною дією, результатом якої може бути корисний матеріал або нематеріальний продукт, отже, вона має практичну цінність. Оскільки таке навчання розвивається у продуктивній діяльності, воно розширює сферу суб'єктивності в процесі самовизначення, творчості і конкретної участі.

Під час використання технології вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвивається критичне мислення, сфера комунікації тощо.

Основні завданнянавчального проекту:

1. Не лише передати учням суму тих чи інших знань, а навчити здобувати ці знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв'язання нових пізнавальних і практичних завдань;

2. Сприяти учневі у здобутті комунікативних навичок, тобто здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи всілякі соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника тощо);

3. Розширити коло спілкування дітей, знайомство з іншими культурами, різними точками зору на одну проблему;

4. Прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, висувати різні гіпотези, уміти робити висновки.

Метод проектів включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових проблемних методів, творчих за своїм змістом.

2.2 Вимоги до використання методу проектів

Виконання проекту передбачає зв'язок з реальним життям, незвичайність форми і самостійність виготовлення, створення матеріалів, що по суті є різними формами документування: анотація, рецензія, анкета, таблиця, опис, фото-, аудіо- або відеозвіт, колаж, комікс, сценарій, щоденник, журнал, довідник, резюме, каталог, брошура, альбом, словник, стаття, стінгазета, виставка. Матеріал може подаватися в різних формах: дискусія, огляд, виставка, демонстрування, обговорення, рольова гра, диспут, повідомлення, доповідь.

Під час використання проектного методу всі учасники навчально-виховного процесу розв'язують цілу низку різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань. Це сприяє розвитку пізнавальних навичок учнів, формуванню вміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі тощо.

Таким чином, основними вимогами до використання методу проектів є: наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання), розв'язання якої потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку; практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів; самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів; структурування змістової частини проекту (із зазначенням поетапних результатів); використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунення гіпотези їх розв'язання, обговорення методів дослідження; обговорення способів оформлення кінцевих результатів (презентації, захисту, творчих звітів); збір, систематизація та аналіз отриманих даних; підбиття підсумків, оформлення результатів, їх презентація; висновки, висунення нових проблем дослідження.

2.3 Реалізація методу проектів у трудовому навчанні

Проектна робота дуже перспективна, оскільки в ній кожен з учасників не втрачає свого статусу активної діючої особистості, намагається зайняти в групі позицію, що відповідає його можливостям: знанням, умінням, здібностям, мисленню тощо. Це позначається на загальному формуванні індивідуального стилю дитини. Працюючи над проектом, учні спілкуються, співпрацюють і допомагають один одному в процесі навчання, розвивають соціальні, розумові та комунікативні навички.

Під час організації навчального проектування вчитель виконує такі функції:

- допомагає учням у пошуку джерел, необхідних їм у роботі над проектом;

- сам є джерелом інформації, сам її надає учням;

- координує весь процес роботи над проектом учнів;

- підтримує і заохочує учнів, стимулює роботу учнів;

- підтримує неперервний рух учнів у роботі над проектом.

Треба вміти допомогти учневі, не виконуючи роботи замість нього.

Перш за все вчитель повинен знати основні вимоги, які висуває проектна технологія до її організації та виконання:

1. Наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання) що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її розв'язання;

2. Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;

3. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;

4. Структурування змістової частини проекту;

5. Використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунення гіпотези їх розв'язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коректування, висновки.

Навчальна програма з трудового навчання запроваджена відразу в 5-9 класах. Так, 5-класники знайомляться з проектуванням та методом фантазування, 6-класники опановують етапи навчального проектування та знайомляться з методом біоформ, 7-класники освоюють покрокову послідовність проекту та метод фокальних об’єктів, 8-класникам пропонується обрати базову модель та ознайомитися з комбінаторикою. Головне, що учні (та й учитель) зможуть побачити, які етапи та кроки проекту потрібно пройти в кожному класі та які результати отримати на кожному з них; як дібрати матеріали та інструменти; як виконати зображення; як обрахувати вартість витраченого матеріалу[11].

Алгоритм роботи над проектом простий. Виріб учні повинні проектувати, при цьому визначатися, обирати, дискутувати, відстоювати власну думку, обраховувати, вносити корективи. Також при виготовленні виробу вчитель має досягати запланованих очікуваних результатів, а вони пов’язані не лише з технологіями виготовлення. А є ще наскрізні лінії, передбачені програмою, і компетентності, закладені в Закон України «Про освіту». Отже, вироби мають бути обгорнуті, насамперед, у проект, потім – в очікувані результати, далі – у наскрізні лінії й компетентності.

В на уроках трудового навчання у 9 класі широко застосовується метод проектів. Його основою є комплексний проект, який формує у школярів загально навчальні вміння, основи технологічної грамоти, культуру праці. Він спрямований на оволодіння учнями способів перетворення матеріалів, енергії, інформації та технологій їх обробки.

Для мене цінність проектування полягає в тому, що саме ця діяльність привчає дітей до самостійної, практичної, планової і систематичної роботи, виховує прагнення до створення нового або існуючого, але вдосконаленого виробу, формує уявлення про перспективи його застосування, розвиває морально-трудові якості, працелюбність, готує їх до свідомого вибору професії.

В своїй діяльності я використовую проектні технології, що передбачають використання сукупності дослідницьких, пошукових, творчих методів, прийомів, засобів.

На уроках трудового навчання я ставлю завдання таким чином, щоб кожен учень особисто вибрав для себе об'єкт проектування, тему проекту, тобто виріб, який він хотів би виготовти чи вдосконалити, для того, щоб задовольнити певні потреби людей.

Проект у 9 класі виконується з урахуванням уже засвоєних технологій і відповідних знань, умінь і навичок, набутих учнями у попередніх класах. Навчальна цінність поєднання відомих технологій полягає в тому, що необхідно враховувати наслідки таких «поєднань»: особливості організації роботи, пов’язаної з комплексним використанням технологій, послідовності виконання окремих операцій, застосування раніше вивчених технологій на більш високому рівні майстерності тощо.

У процесі проектування учні 9 класу виконують необхідні кресленики або інші зображення деталей (ескізи, схеми, викрійки, технічні рисунки тощо), які необхідні для виготовлення виробу, що проектується. За потреби в готові кресленики або інші зображень учні вносять необхідні зміни. З цією метою я актуалізую раніше засвоєні знання та вміння з основ графічної грамоти та передбачаю необхідну кількість годин на опанування відповідного матеріалу.

У 2017-2018 навчальному році для учнів 9 класу, який складається з 15 осіб й не поділяється на групи хлопців та дівчат, при виборі об’єкту проектування з тему проекту «Нове життя старим речам» я пропонувала учням на основі лекал рукавиці виготовити кухонні прихватки (дівчам) та робочі рукавиці (хлопцям) із старих х/б та джинсових речей, використовуючи дві основні технології «Технологія обробки текстильних матеріалів ручним способом» та «Технологія виготовлення швейних виробів машинним способом» а також додаткові технології «Технологія виготовлення виробів зі шкіри» та «Технологія виготовлення в’язаних виробів». Кращі роботи можна переглянути на сайті https://vseosvita.ua/user/id1177.

Використовуючи проектні технології розвиваю в учнів основні види мислення, творчі здібності, прагнення самому створити, усвідомити себе творцем. Крім того, під час роботи над проектом розвиваю у школярів пізнавальну й трудову активність, формую вміння самостійно використовувати свої знання і приймати рішення, розвиваю комунікативні здібності, навички лідерства та здатність до спільної роботи в групі, створюю можливості для реалізації міжпредметних зв'язків, виховую технологічну культуру.

На своїх уроках намагаюся всю проектну діяльність учнів організувати відповідно до віку учасників проекту, їх інтересів. Це важливо і при виборі теми проекту, і при організації роботи по його виконанню.Нові навчальні плани і програми з трудового навчання значно розширили можливості школи у використанні проектної технології на уроках та в позакласній роботі з метою розвитку в дітей творчої активності.

2.4 Творчі індивідуальні проекти

Творчий проект – це навчально-трудове завдання, у результаті якого створюється продукт. Згідно з потребами соціального та науково–технічного прогресу творчі проекти щодо виготовлення виробів потребують певних знань та умінь. Це змінює не лише зміст, але й методи навчання, формуючи в учнів компетентності, які б дали змогу адаптуватися до нових соціально-економічних умов. (Додаток 4)

Проектна діяльність залучає кожного учня до активного пізнавального процесу та дає змогу врахувати під час навчання національні, регіональні умови. Так, під час виконання творчого проекту учні здійснюють економічний розрахунок фінансових витрат на виготовлення виробу, затрат часу, планують можливість масового підприємства, ціну реалізації тощо. Наприклад, під час вивчення варіативного модуля «Технологія обробки текстильних матеріалів ручним способом» учням треба дібрати модель виробу, яка відповідає вимогам сучасної людини та не потребує використання дорогих тканин, запропонувати послідовність та можливі варіанти її виготовлення, спланувати організаційно-технічні заходи, що забезпечать високу ефективність праці, а також підвищать її продуктивність, знизять собівартість, покращать якість продукції.

Зміст програми з трудового навчання спрямований на виявлення та розвиток здібностей дитини із різних видів декоративно-ужиткового мистецтва: традиційної вишивки, роботи з папером, в’язання, виготовлення сувенірів тощо.

Процес навчання будую таким чином, щоб учні могли порівнювати та узагальнювати матеріал, який вивчається, пов’язати його з вивченим, визначити необхідний зі всієї суми теоретичних зв’язків та використовувати ті дані, які потрібні для виготовлення виробу.

На уроках звертаю увагу учнів не лише на шляхи творчого отримання практичних завдань, а й допомагаю їм знаходити ці шляхи самостійно.

2.5 Творчі групові проекти

Робота учнів за методом проектів може бути не тільки індивідуальною, а й груповою. Групові проекти передбачають створення виробу, який об’єднує індивідуальні роботи кожного члена групи. Наприклад, під час роботи над варіативним модулем «Технологія виготовлення народної ляльки» вироби учнів, які виготовляли лише родинні ляльки–обереги, були поєднанні у спільний проект «Родинні обрядові українські ляльки». (Додаток 5) .

А під час роботи над творчим проектом «Повір’я, заповіді, символи, пов’язані з весільним рушником » учні хоч і виконували роботи індивідуально, однак вони були об’єднані спільною темою виконання проекту, тобто спільним об’єктом проектування, варіанти якого обговорювалися в кожній групі окремо та супроводжувалися розробкою композицій. При цьому логіка побудови діяльності учнів відповідала спільній структурі проектування, при якій уся група колективно вирішувала одну проблему, разом опановуючи загальну тему.

Саме такі проекти дають змогу виявляти комунікативні компетентності кожного учня. (Додаток 6)

2.6 Захист та презентація проектів

Одним із кінцевих етапів роботи над проектом є оцінювання результатів проектування. Оцінювання – це імітація професійної експертизи. Спочатку проект захищається в групі, потім доопрацьовується й захищається остаточно.

Під час захисту проектів (це може бути шкільна виставка, ярмарок-продаж, випуск стінних газет, виготовлення буклетів, електронних презентацій тощо) учні навчаються переконувати своїх однокласників у цінності своєї роботи, демонструють свою компетентність у спеціальних питаннях, які стосуються проекту, старанність, добросовісність, аргументацію запропонованого рішення, рівень творчості, оригінального підходу, а також інформаційну компетентність. (Додаток 7, 8)

Реалізація методу творчих проектів дає змогу учням усвідомити роль знань і навичок в житті та навчанні. Знання – вже не мета, вони стають засобом у справжній освіті, допомагають формувати свої розумові стратегії, дають можливість кожному самостійно долучатися до здобутків культури.

3. Висновок

Таким чином, використання методу проектів сприяє розвитку соціально активного, освіченого громадянина України, формує життєві компетентності школярів за допомогою рефлексії їхніх дій, оскільки саме вони допомагають учням проявити вміння і здібності у дорослому житті при спробі почати власну справу, орієнтуватися в сучасному суспільстві, приймати правильні рішення в нестандартних ситуаціях, аналізувати й контролювати власну діяльність, розв'язувати проблеми, працювати в команді, брати участь як у малому бізнесі, так і в суспільних проектах.

Проектна діяльність дозволяє комбінувати і поєднувати формальні знання з практичним досвідом. Вона в своїй основі розрахована на гнучку організацію процесу навчання учнів. Впровадження в навчальну діяльність компетентнісного підходу через використання методу проектів дозволило підвищити якість виконання творчих проектів.(Додаток 9)

Метод проектів не потребує додаткового обладнання, матеріально-технічної бази шкільних навчальних майстерень (головне – визначитись з темами проектів).

Наведена модель навчання охоплює формування та розвиток всіх ключових компетентностей учня, комплекс яких є центральним в системі компетентнісного підходу.

Висновки

Спрямування сучасної освіти на профільне навчання робить знання і застосування методу проектів надзвичайно, актуальним, адже метод проектів максимально наближує до реальних потреб життя, сприяє формуванню необхідних компетентностей та професійному самовизначенню учнів.

Робота, яку має проводити вчитель, відповідно до оновленого змісту трудового навчання, є незвичною і складною. Проте, я глибоко переконана, що навчати учнів творчій праці може лише творчо працюючий учитель. Вчитель повинен не лише добре знати свій навчальний предмет, а й бути компетентним в інших галузях науки, бачити точки їх зіткнення, добре знати своїх учнів, їхні можливості, інтереси, бажання. Особливу роль відіграють креативні здібності вчителя, його творчий потенціал, досвід творчої діяльності.

Метод проектів завжди зорієнтований на самостійну діяльність учнів, яка реалізується як в індивідуальній, так і в парній, груповій діяльності, що завжди передбачає розв'язання проблеми: з одного боку — використання сукупності різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого — необхідність інтегрування знань, уміння використовувати знання з різних галузей науки, техніки тощо.

Останнім часом метод проектів переживає друге народження як ефективне доповнення до інших педагогічних технологій, що сприяють формуванню особистості — суб'єкта діяльності і соціальних стосунків. Використання методу дає змогу реалізувати особистіснодіяльнісний і особистісно орієнтований підходи в освіті учнів. Це забезпечує позитивну мотивацію і диференціацію в навчанні, активізує творчу діяльність учнів під час виконання проекту.

Додаток 1

Додаток 2

Характерні ознаки компетентнісного навчання

в порівнянні з некомпетентнісним

Некомпетентнісне навчання	Компетентнісне навчання
Наука – основа змісту освіти – розглядається як сукупність фактів, понять,законів і теорій	Наука – основа змісту освіти – розглядається як загальнолюдський досвід розв’язання проблем
Вивчення «основ наук» є головною і самодостатньою метою навчального процесу	Вивчення «основ наук» є засобом розвитку готовності розв’язувати життєві проблеми з використанням принципів наукового мислення
Вчитель ставить питання «Що?» і «Чому?» і відповідає на них разом з учнями	Вчитель ставить питання «Навіщо?» і «Як?» і відповідає на них разом з учнями
Методи і форми навчання залежать від змісту навчання	Методи і форми навчання використовуються як самостійні шляхи досягнення певних педагогічних цілей. Наприклад, групові форми роботи спрямовані на формування умінь співпраці
Застосування знань і вмінь обмежується навчальними ситуаціями	Застосування знань і умінь відбувається в життєвих (або наближених до життєвих) ситуаціях
Основний результат навчання: знання, уміння, навички, цінності	Основний результат навчання – осмислений досвід діяльності
Життєвий досвід учнів формується стихійно, за межами навчального предмета	Життєвий контекст і формування життєвого досвіду вводиться в межі навчального процессу як його значущі елементи
Нагромаджується і осмислюється досвід розв’язання навчальних завдань	Нагромаджується і осмислюється досвід розв’язання життєвих завдань
Оцінюється нагромаджений багаж дидактичних одиниць	Оцінюється здатність застосовувати нагромаджений багаж дидактичних одиниць у різних ситуаціях
Школа уводить людину від розв’язанняскладних життєвих проблем у галузь,наближену до «чистої науки»	Школа готовить людину до розв’язання життєвих проблем. Школа вчить учнів покладатися на свою пам’ять, самостійність

Додаток 3

Формування ключових компетентностей учнів

через уроки трудового навчання

Група

компетентностей

Завдання трудового

навчання

Реалізація їх через уроки

трудового навчання

1. Соціальна:

- вміння

безконфліктно

працювати;

- вміння приймати

рішення:

- вміння робити

вибір;

- вміння брати

відповідальність

Створення умов для професійного

самовизначення, обґрунтованого вибору професії з урахуванням

власних здібностей, уподобань та інтересів; виховання активної

життєвої позиції

Забезпечення співробітництва, здійснення роботи в команді,

усвідомлення власного

внеску в роботу, адекватної

оцінки і самооцінки, вміння

використовувати власний

досвід.

2. Проектно-технологічна

- здатність учнів застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності.

Формування цілісного уявлення про розвиток матеріального виробництва, роль техніки, проектування і технологій у розвитку суспільства;

ознайомлення учнів із виробничим середовищем, традиційними, сучасними і перспективними технологіями; набуття учнями досвіду провадження технологічної діяльності; розвиток технологічних умінь і навичок учнів.

Зацікавленість учнів, цільова спрямованість на опанування різних технологій, прагнення до самовдосконалення, потреба в саморозвитку технологічних знань та вмінь;.уміння добирати та використовувати інструменти та матеріали, навички обробки матеріалів та виготовлення виробів, уміння розробляти та компонувати проектну документацію.

2. Продуктивної творчої діяльності

- дотримування

загально навчальних

умінь і навичок;

- розв'язання

навчальних завдань і

життєвих проблем

Ознайомлення та залучення

учнів до різних видів діяльності, формування необхідних для цього знань і вмінь, навчання учнів

способів поводження з різноманітними засобами праці; формування навичок раціонального ведення господарства, відповідальності за результати праці; потреба ініціативно включитися в систему нових

економічних відносин, в

підприємницьку діяльність

Забезпечення власної активності учня. Стимулювання пізнавальної, творчої активності учня через вибір виробів на

виставку. Заохочення учнів

до прояву ініціативи у виконанні програмових засобів (моделювання).

Проведення нестандартних

уроків. Занесення обдарованих учнів до інформаційного банку

«обдарованих». Проведення

індивідуальних творчих

робіт за технологічними картами та схемами.

4. Комунікативна:

- способи взаємодії з людьми:

- навички роботи в

групі;

- володіння різними

соціальними ролями в колективі

Виховання активної життєвої позиції; формування комплексу

особистісних якостей, потрібних людині як суб'єкту сучасного

виробництва і культурного

розвитку суспільства

Формування власної точки

зору. Вміння презентувати

свій продукт, здійснювати захист творчих робіт та рефератів. Проведення уроків, диспутів, конкурсів, ігор. Забезпечення можливості вільного спілкування на уроці під час обговорення навчальної задачі.

5. Полікультурна і

соціокультурна:

- засвоєння

культурних і

духовних цінностей

Формування в учнів культури праці, культури побуту, комплексу

особистісних якостей, потрібних людині, як суб'єкту культурного

розвитку суспільства.

Розробка проектів народознавчого спрямування. Розширення кругозору. Повага до чужої праці. Додержання партнерських стосунків

6.Інформаційна:

- вміння добувати.

аналізувати,

відбирати необхідну

інформацію, її

перетворювати і

передавати.

Ознайомлення учнів з місцем і роллю інформаційно-комунікативних технологій

в сучасному виробництві і

повсякденному житті; залучення учнів до різних видів діяльності;

формування в учнів технічного світогляду, закріплення на практиці

знань про технологічну діяльність.

Використання різних джерел інформації: довідників, енциклопедій, креслень, інструктивних карток тощо. Вміння користуватися новими

Інформаційними технологіями. Аналіз, критичне ставлення до

інформації, її самостійне

опрацювання, її розуміння,

усвідомлення, залучення

власного досвіду.

7. Саморозвитку й самоосвіти:

- потреба і готовність

навчатися як у професійній діяльності, так і у особистісному й суспільному житті

Виховання готовності до

безперервної професійної

освіти.

Узагальнення власних

знань, організація

самоосвітньої діяльності,

постійне удосконалення,

збагачення власного досвіду. Надання учням популярної літератури з предмета і навчання її практичному застосуванню. Визначення перспективи діяльності; використання творчих завдань, використання яких ґрунтується на самоосвіті.

Додаток 4

1. Антоненко, В.М. Сучасні інформаційні системи і технології. Навчальний посібник / В.М. Антоненко, Ю.В. Ратушна. – К. : КСУМГІ. – 2005. – 131 с.

2. Мироненко, Н.В., Чистякова, Л.О. Основи проектування та моделювання: навч. посіб. / Кіровоград: ЦОП «Авангард», 2016. – 169 с.

3. Вікіпедія : Вільна енциклопедія / [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сайту : http://ru.wikipedia.org.

4. Неймерик В. С. Метод проектів на уроках трудового навчання (обслуговуюча праця) : метод. посіб. – Студянка, 2009–2010. – 50 c.

5. Кава Л. Г. Розвиток творчих здібностей на уроках трудового навчання. / Л. Г. Кава, Жидачівська гімназія, 2013. – 35с.

6. Коберник О. Проективна педагогіка і національна школа / О. Коберник // Шлях освіти. ‒ 2000. ‒ №1. ‒ С. 7-9.

7. Палагейченко Л. М. Методи проектів. Історія розвитку / Трудове навчання в школі. – №9, 2012.

1.Антоненко В. М. Сучасніінформаційнісистеми і технології. Навчальнийпосібник / В. М. Антоненко, Ю. В. Ратушна. – К. : КСУМГІ. – 2005. – 131 с.

2. Боринець Н. І. Трудове навчання. Банк ідей для творчих проектів / Н. І. Боринець: методичний посібник. – К.: Шкільний світ, 2011. – 128 с.

3. Веремійчук І. М. Майструй і твори / І. М. Веремійчук. – К. :Либідь, 1998. – 72 с.

4. Волощук І. С. Концептуальні засади розвитку творчих здібностей школярів / І. С. Волощук // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2003. – № 3.

5. Гуревич Р. Чи потрібен комп’ютер на уроках трудового навчання // Трудова підготовка в закладах освіти. / Р. Гуревич – 2001. – № 2.

6. Коберник О. М. Проектно-технологічні системи трудового навчання // Трудова підготовка в закладах освіти. / О. М. Коберник – 2003. – № 4.

7. Коберник О. М. Методика організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання. / О. М. Коберник, С. М. Ящук – Умань, 2001. – 80 с.

8. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. – 2002. – № 26.

9. Сидоренко В. К. Нові орієнтири реформування трудового навчання в загальноосвітній школі / В.К. Сидоренко // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2003. – № 1.

10. Сидоренко В. К. Проектна методика як основа реалізації особистісно-орієнтованого навчання школі / В.К. Сидоренко // Молодь і ринок. – 2004. – № 1.

11. Сидоренко В.К. ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

ЗМІСТ

ВСТУП 4

1. Історія розвитку методу проектів. 5-6

2. Сутність проектної технології та її значення. 7-8

3.Класифікація навчальних проектів. 9-10

4.Реалізація методу проектів у трудовому навчанні.11-12

5. Вимоги до використання методу. 13

6. Етапи роботи над проектом. 14-15

7. Критерії оцінювання проекту. 16

8.Рекомендації щодо використання методу проектів на 17-18

уроках трудового навчання

ВИСНОВКИ 19-20

ДОДАТКИ 21-23

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ 24

Використані джерела25

ВСТУП

Трудовапідготовка в сучаснійзагальноосвітнійшколімає бути гнучкою і пристосованою до технічних, економічних, соціальних потреб суспільства та спрямованою на те, щобдопомогтивипускникамсередніхзакладів у професійномусамовизначенні, оволодінні методами творчоїдіяльності в умовахринковоїекономіки і на змінуфактичноремісничому, тренувальному трудовому навчаннюмає прийти процесформування та розвиткутворчоїініціативи, творчогопошуку, трудовадіяльністьучнівповинна бути наповненаінтелектуальнимзмістом, уроки трудового навчаннястворюватимутьреальніумови для реалізаціїіндивідуальнихможливостейособистості кожного учня.

Провіднимнапрямомреалізації нового змісту трудового навчання, як підкреслено в Державному стандартіосвітньоїгалузі „Технологія", є проектно-технологічнадіяльність, яка інтегруєвсівидисучасноїдіяльностілюдини: відпоявитворчогозадуму до реалізації готового продукту. Проектно-технологічнийпідхіддаєможливістьреалізувативаріативність у змістітрудовоїпідготовки, тобтоуникнутижорсткоїрегламентаціїнаповненнязмістунавчальноїдіяльностіучнів. Сучаснийзміст трудового навчаннярозроблений на засадах проектно-технологічноїсистеми, яка базується на гнучкійорганізаціїпроцесунавчанняучнів, де пріоритетналежитьзасобам активного навчання і сучаснимпедагогічнимтехнологіям, а це, в свою чергу, вимагаєрозробленнявідповідної методики, перегляду деякихважливихпитаньпроведенняуроків трудового навчання.По-перше, відповідно до зміступрограми, учнівнеобхіднозалучати до проектно-технологічноїдіяльності, яка передбачаєвиготовлення ними спочаткунавчальних, а з часом і творчихпроектів. Навчанняучнівпроектуваннюмаєвідбуватисяпоступово, оскількицейпроцес є доситьскладним для сприйняття школярами у 5-6 класах.

Останнім часом зростає популярність методу проектів у різних країнах. Через це збільшується кількість підходів до тлумачення його сутності. Саме тому, крім запільного визначення сутності проектної технології, і було запропоновано обов'язкові критеріальні вимоги до її сучасного тлумачення: наявність освітньої проблеми, складність і актуальність якої відповідає навчальним запитам і життєвим потребам учнів; дослідницький характер пошуку шляхів розв'язання проблеми; структурування діяльності відповідно до класичних етапів проектування; моделювання умов для виявлення учнями навчальної проблеми; постановка проблеми, дослідження; пошук шляхів розв'язання, експертиза й апробація версій, конструювання підсумкового проекту, його захист, коригування і впровадження; самодіяльний характер творчої активності учнів; практичне або теоретичне значення результату діяльності (проект) і готовність до застосування (впровадження); педагогічна цінність діяльності (учні здобувають знання, розвивають особистісні якості, опановують необхідні способи мислення і дії).

1.Історія розвитку методу проектів

Метод проектів являє собою систему навчання, за якої учні отримують знання в процесі планування і виконання практичних завдань – проектів, що поступово ускладнюються.

Теорія та практика проектного підходу до навчання бере свій початок з кінця ХІХ – початку ХХ століття завдяки науковим пошукам вітчизняних та зарубіжних учених-педагогів.Метод проектів з'явився в другій половині XIX ст. у сільськогосподарських школах США. У ті часи його називали «методом проблем». В основу методу проектів було покладено педагогічні ідеї американського педагога і психолога Джона Дьюї. На його думку, вся діяльність учня повинна орієнтуватися на розвиток мислення, в основі якого лежить особистий досвід. Видатний педагог розробив теорію виховання, спрямовану на формування особистості, пристосованої до життя і практичної діяльності в умовах системи «вільного підприємництва». У ній містилися ідеї побудови навчання на активній основі, через доцільну діяльність учня, у співвідношенні з його особистим інтересом саме в цих знаннях. Важливо було показати дитині її особисту зацікавленість у здобутті цих знань, де і яким чином вони можуть їй знадобитись у житті. Проблема мусить бути з реального життя, знайома і значуща для дитини, для її розв'язання дитині необхідно застосовувати здобуті знання або ті, що їх належить.

У трудовій школі, як її розумів Д. Дьюї, творча праця є основою всієї навчально-виховної роботи.Одному з послідовників Дж. Дьюї – В. Х. Кілпатрику вдалося вдосконалити систему роботи над проектами. Під проектом у той час розуміли цільовий акт діяльності, в основі якого лежить інтерес дитини.Робота над проектом в американській школі включала в себе усвідомлення учнем мети, оформлення задуму, розробку організаційного плану, роботу за планом, підбиття підсумків у вигляді письмового звіту. В. Х. Кілпатрик виділив три типи проектів: виробництва (продукція чогось), споживання (естетичні враження), проблем (подолання інтелектуальних труднощів), справності (осягнення справності в якійсь діяльності). Навчання повинно будуватися в процесі вирішення учнем проблеми, яка його зацікавила. У його основі — дитячі інтереси, що є ефективним засобом формування потрібних суспільству моральних якостей.Можна виділити два типи проектів, здійснених у ті роки.

Перший — робота сільських шкіл, де вдавалося дійсно побудувати систему проектів, які повністю базувалися на реальному житті. Особливо цікавий експеримент був виконаний під керівництвом Е. Колінгса в одній із сільських шкіл у 1917–1921 роках, де всю роботу школи побудували за методом проектів. Робота школи за проектною системою носила синтетичний, комплексний характер. Необхідні освітні відомості й навички з рідної мови, математики й інших галузей знань діти одержували під час роботи над проектами.В експериментальній школі переважали колективні проекти. Робота за проектами починалася і закінчувалася груповими нарадами. Проекти пропонувалися самими учнями. Пропозиції надходили від окремих учнів або від цілої групи. Якщо було декілька пропозицій, групова нарада обговорювала їх та зупинялася на найбільш цікавій. Значний вплив на вибір проектів здійснював учитель.

Другий тип проектів — це проекти, що здійснювалися, в основному, у міських школах. Основна маса їх базувалася більше на самому навчальному предметі (декількох навчальних предметах) і відштовхувалася від них та від інтересів учнів. Це не завжди проекти-справи, частіше вони носили навчальний характер або були проектами «уявних справ». Це ігри, що імітували реальні справи, літературні проекти, географічні подорожі. Такі проекти часто були способом комплексного вивчення тієї чи іншої теми, на яких акцентувалася увага школярів. При цьому відзначимо, що важливою умовою було виникнення інтересу і захоплення в дітей, щоб основні види шкільних робіт концентрувалися на живому та життєвому матеріалі; зверталося багато уваги на спільну діяльність школярів, на стосунки між ними, на їхнє вміння розбиратися в реальному житті.

У 20‑х роках проектний метод був широко застосований у практиці радянської школи. За розробленою системою вчитель повинен був під час навчання вказувати на перспективи, встановлювати зв’язок із життям, але недоліком проектної системи було те, що вона переставила акценти з пізнання наук на суспільно корисну роботу школярів, тобто радянськими педагогами робилася принципова опора на суспільно корисну, трудову, ідеологічну спрямованість усіх проектів і менше уваги приділялося навчальним проектам, що призвело, зокрема, до ослаблення змістового наповнення діяльності учнів, яке в результаті і викликало на початку тридцятих років різке засудження системи як буржуазного перекручення.

У 20‑х роках ХХ ст. метод проектів застосовувався і в школах селянської молоді. Метою його було створення умов, які об’єднували навчання з життям. Основними принципами у виборі проектів були:
політична й економічна обґрунтованість проекту; зв’язок із суспільними кампаніями, які проводяться в селі; спрямованість проекту на покращення економічного стану села на основі колективізації; наявність у проекті достатнього навчального матеріалу і можливість отримання навичок.
Відомий український педагог Григорій Ващенко, досліджуючи метод проектів, зазначав, що він є одним з активних методів навчання, однак у радянському експерименті були допущені суттєві недоліки, яких не можна повторювати сучасній школі.Нині завдяки поширенню світового педагогічного досвіду метод проектів відроджується та розвивається і в українській педагогіці, доповнюються його теоретичні й концептуальні положення.

2. Сутність методів проекту та її значення

Особистісно зорієнтована модель трудового навчання, суттєвими ознаками якої є здійснення навчального процесу на засадах індивідуального підходу до учнів та створення умов для їх саморозвитку і самонавчання, осмислене визначення ними своїх потенційних можливостей і життєвих цілей, вимагає глибокого осмислення і розуміння педагогами необхідності здійснення навчально-виховного процесу на засадахпроектної технології. Проектна технологія — практика особистісно зорієнтованого трудового навчання в процесі конкретної навчально-трудової діяльності учня, на основі його вільного вибору та з урахуванням інтересів. У свідомості учня це має такий вигляд: «Я знаю, для чого мені потрібно все, що я пізнаю, і де я можу ці знання застосувати». Для педагога це прагнення знайти розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями та навичками.

Навчальне проектування орієнтоване передусім на самостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну або групову, яку вони виконують протягом певноговідрізкачасу.

Технологія проектування передбачає розв'язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка полягає, з одного боку, у використанні різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого — в інтегруванні знань, умінь із різних галузей науки, техніки, творчості.

Результати виконання проектів мають бути «відчутні»: якщо це теоретична проблема, то конкретне її вирішення, якщо практична — конкретний результат, готовий до впровадження. Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів. Метою проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом с індивідуальний досвід проектної діяльності.
Метод проектів (від грецьк. — шлях, дослідження) — це система навчання, за якої учні здобувають знання в процесі планування і виконання

завдань, які поступово ускладнюються, — проектів.'' Метод проектів на уроках трудового навчання — це комплексний процес, який формує в школярів загально-навчальні вміння, основи технологічної грамоти, культуру праці і спрямований на оволодіння ними способами перетворення матеріалів, енергії, інформації, технологіями їх обробки.

Учні особисто мають вибрати для себе об'єкт проектування, тему проекту, тобто виріб, який вони хотіли б справді удосконалити, внести в предметний світ, яким хотіли б задовольнити потреби людей.

Цінність проектування полягає в тому, що саме ця діяльність привчає дітей до самостійної, практичної, планової і систематичної роботи, виховує прагнення до створення нового або існуючого, але вдосконаленого виробу, формує уявлення про перспективи його застосування; розвиває морально-трудові якості, працелюбність. Готує їх до свідомого вибору професії. При цьому слід пам'ятати, що потрібно особливу увагу приділяти тому, щоб в учнів не згасав інтерес до цього процесу, стежити, щоб вони доводили свої наміри, особливо в праці, до кінця.

Проектування — це вид діяльності, що синтезує в собі елементи ігрової, пізнавальної, професійно-трудової, комунікативної, навчальної, теоретичної і практичної діяльності. Проведений аналіз дозволяє нам сформулювати думку про те, що проектування як творча, інноваційна діяльність завжди націлене на створення виробів і послуг, що мають об'єктивну й суб'єктивну новизну та особистісну й суспільну значимість.
Проектна технологія дозволяє активно розвивати в учнів основні види мислення, творчі здібності, прагнення самому створити, усвідомити себе творцем. В учнів виробляється і закріплюється звичка до аналізу споживчих, економічних, екологічних і технологічних ситуацій, здатність оцінювати ідеї, виходячи з реальних потреб, матеріальних можливостей і вмінь, вибирати найбільш технологічний, економічний спосіб виготовлення об'єкта проектування, який відповідав би вимогам дизайну.
Крім того, під час роботи над проектом у школярів розвивається

пізнавальна й трудова активність, формуються вміння самостійно використовувати свої знання, плідно розвиваються комунікативні здібності, навички лідерів та здатність до спільної роботи в групі, створюються можливості для реалізації міжпредметних зв'язків. Нові навчальні плани і програми з трудового навчання значно розширили можливості школи у використанні проектної технології на уроках та в позакласній роботі з метою розвитку в дітей творчої активності. Виконуючи творчі проекти від ідеї до її втілення, учні вчаться самостійно приймати рішення, визначати свої проблеми в знаннях і знаходити шляхи виправлення такого становища. У процесі проектно-технологічної діяльності в школярів розвиваються загальні і спеціальні здібності. Усе це дає змогу зробити висновок про те, що проектно-технологічна діяльність дозволяє здійснити перехід від «школи пам'яті» до «школи мислення». У першому випадку опора робитеся переважно на процеси сприйняття, уваги, запам'ятовування, у другому — враховується роль мислення. Дуже важливим с питання про структуру проектно-технологічної діяльності. Ця діяльність, як будь-яка інша, має визначену структуру, що містить у собі мету, мотиви, функції, зміст, внутрішні і зовнішні умови, методи, засоби, предмет, результат та етапи виконання проектно-технологічної діяльності.

3. Класифікація навчальних проектів

Навчальні проекти, що виконуються школярами, можна класифікувати за такими ознаками:

1.Методинавчання, за допомогоюякихорганізовують проектно-технологічнудіяльність, - цетакіспособиспільноїдіяльностіучнів та учителя, в ходіякихактивізуєтьсятворчемисленнядитини, можливістьздійснювативільнеобговоренняпроблемноїситуації. Характерною ознакою таких методів є їхсуб'єктивний характер, якийвипливає з того, щоученьмаєдіяти як суб'єктнавчальногопроцесу, тобто бути безпосереднімучасникомсвоєїосвіти. Отже й методи, якізапроваджуються на уроцімаютьтакож ним усвідомлюватись. Саме тому в змістнавчальноїпрограми з трудового навчання включено ознайомленнядітей з методами фантазування (у 5-му класі), метод зразків (у 6-му класі), фокальнихоб'єктів і т.д., як засобамитворчоїдіяльності конструктора. Отже, сьогодні, мова очевидно буде йти не лише про тіметоди, якітрадиційнозастосовував учитель, і якимиволодівлише учитель, але й про методи та прийомиактивної та інтерактивноїдіяльності, якимимаютьтакожволодітиучні. Методи, щозастосовуються учителем у процесінавчаннядітейпроектуванню, умовноможнаподілити на традиційні та нетрадиційні.

2.За провідною діяльністю:

Дослідницькі – потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмету дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості методів, у тому числі експериментальних методів обробки результатів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргументація її актуальності, визначення предмету й об'єкту, завдань і методів, визначення методології дослідження, висунення гіпотез розв'язання проблеми і намічання шляхів її розв'язання.

Творчі – не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту, які заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення - виставку, аукціон, відеофільм, вечір, свято тощо. І тоді потрібні сценарій аукціону, програма свята або виставки.
Ігрові – учасники беруть собі визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, імітуються їх соціальні та ділові стосунки, які ускладнюються ситуаціями, котрі вигадали учасники.
Інформаційні – спрямовані на збирання інформації про який-небудь об'єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції в ході роботи над проектом. Структуру такого проекту можна позначити таким чином: мета проекту, його актуальність; методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, у тому числі й електронні, інтерв'ю, анкетування тощо) та обробки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки); результат (стаття, реферат, доповідь, відеофільм); презентація (публікація, у тому числі в електронній мережі). Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких чи інших проектів, їхнім модулем.

Практико-орієнтовані – результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону, словник, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є добра організація координаційної роботи, у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних результатів і можливих засобів їх впровадження у практику.

3.За галуззю виконання:

предметні (виконуються в рамках одного навчального предмету);
інтегровані (в процесі їх виконання використовуються знання з інших дисциплін).

4.За змістом:

монопредметні (виконується на матеріалі конкретного предмету);
міжпредметні (інтегрується суміжна тематика декількох предметів);
надпредметні.

5.За складом учасників: учні одного класу, однієї школи, міста, регіону, країни, різних країн світу.

6.За кількістю учасників: індивідуальні, парні, групові і колективні (при виконанні групових і колективних проектів учителю необхідно розподілити обов'язки між учнями та визначити відповідальність кожного за виконання проекту в цілому);

7.За тривалістю виконання: короткотривалі (реалізація проекту за кілька уроків з програми предмета), середньої тривалості (від тижня до місяця) і довготривалі (реалізація проекту триває кілька місяців).Як свідчать дослідження, на практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів.

4. Реалізація методу проектів у трудовому навчанні.

В основу методу проектів покладено ідею, що виявляє сутність поняття «проект», його прагматичну спрямованість на результат, який можна отримати за умови розв'язання тієї чи іншої практично або теоретично значущої проблеми. Результат можна побачити, продумати, використати в реальній практичній діяльності. Тому необхідно навчити дітей самостійно мислити, знаходити та розв'язувати проблеми, використовуючи знання з різних галузей, уміння прогнозувати результати та можливі наслідки різних варіантів розв'язку, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв'язки.

Метод проектів на уроках трудового навчання завжди зорієнтований на самостійну діяльність учнів, яка реалізується як в індивідуальній, так і в парній, груповій діяльності, що завжди передбачає розв'язання проблеми: з одного боку — використання сукупності різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого — необхідність інтегрування знань, уміння використовувати знання з різних галузей науки, техніки тощо. Результати виконання проектів мають бути, що називається, «відчутними», тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її розв'язання (якщо практична — конкретний результат) готове до використання (на уроці, в школі, у реальному житті). Метод проектів передбачає сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих по своїй суті.

Під час проектно-технологічної діяльності вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань; розвиваються пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно здобувати знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвивається критичне мислення, сфера комунікації тощо. Уміння користуватися проектною технологією є показником високої кваліфікації педагога, його інноваційного мислення, орієнтації на особистісний і професійний розвиток дитини у процесі навчання.
Під час організації навчального проектування вчитель виконує такі функції:
- допомагає учням у пошуку джерел, необхідних їм у роботі над проектом;
- сам є джерелом інформації, сам її надає учням;
- координує весь процес роботи над проектом учнів;
- підтримує і заохочує учнів, стимулює роботу учнів;
- підтримує неперервний рух учнів у роботі над проектом.
Треба вміти допомогти учневі, не виконуючи роботи замість нього.
Основними завданнями вчителя трудового навчання під час організації проектно-технологічної діяльності учнів є:

1.Не лише передати учням об’єм тих чи інших знань, а навчити здобувати ці знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв'язання нових пізнавальних і практичних завдань.

2.Сприяти учневі у здобутті комунікативних навичок, тобто здатності працювати в різноманітних групах, виконуючи різні соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника тощо).
3. Розширити коло спілкування дітей, знайомство з іншими культурами, різними точками зору на одну проблему.
4. Прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, висувати різні гіпотези, вміти робити висновки.
Перш за все вчитель повинен знати основні вимоги, які висуває проектна технологія до її організації та виконання:
1. Наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання) що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її розв'язання (наприклад, дослідження демографічної проблеми у різних регіонах світу; проблема впливу кислотних дощів на довкілля тощо);
2. Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів (наприклад, доповідь у відповідні служби про демографічний стан певного регіону, фактори, що впливають на цей стан, тенденції, простежуванні у розвитку цієї проблеми, спільний випуск газети, альманаху з репортажами з місця подій);

Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;
Структурування змістової частини проекту (з указуванням поетапних результатів);
Використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунення гіпотези їх розв'язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коректування, висновки.

5. Вимоги до використання методу

Метою методу проектів є створення умов, за яких учні самостійно й охоче отримують знання з різних джерел, вчаться користуватися ними (знаннями) для розв'язання нових пізнавальних і практичних завдань; удосконалюють комунікативні вміння, працюючи в різних групах; розвивають дослідницькі вміння та аналітичне мислення. Виконання проекту передбачає зв'язок з реальним життям, незвичайність форми і самостійність виготовлення, створення матеріалів, що по суті є різними формами документування: анотація, рецензія, анкета, таблиця, опис, фото-, аудіо- або відеозвіт, колаж, комікс, сценарій, щоденник, -журнал, довідник, резюме, каталог, брошура, альбом, словник, стаття, стінгазета, виставка. Матеріал може подаватися в різних формах: дискусія, огляд, виставка, демонстрування, обговорення, рольова гра, диспут, повідомлення, доповідь.

6.Етапи роботи над проектом на уроках трудового навчання

Кожний учитель має право самостійно визначатись із кількістю етапів виконання проектів (шкільні підручники розглядають чотири етапи проектування).

На мій погляд, найкраще поділяти проектну діяльність учнів на три етапи: організаційно-підготовчий, технологічний, заключний.

Основними етапами виконання проекту є:

І. Організаційно-підготовчий етап. Що роблять учні на організаційно-підготовчому етапі:виходячи із практичноїнеобхідності та значущості майбутнього виробу:

Обирають тему проектуіз списку тем, запропонованих учителем (або придумують свою тему) (задум).
Роблять її обґрунтування. ( Чому саме обрали такий виріб, як вони використають його на практиці: на подарунок, для власного використання тощо).
Розробляють критерії майбутнього виробу.
Визначають об’єм знань та умінь, які необхідні для виконання задуму.
Працюють із літературою (науковою, періодичною, використовують Інтернет – у старших класах), консультуються з батьками, іншими спеціалістами з обраної теми. Завдання – зібрати якомога більше інформації з даного питання.
Шукають аналоги задуманого виробу (послуги);
Аналізують їх(за призначенням, складністю конструкції, оригінальністю, розмірами, кольором, дизайном, умовами використання, видами та властивостями матеріалів, їх вартістю, естетичністю, часом, необхідним для виконання тощо);
Пропонують різні власні конструкції виробу: складають ескізні малюнки своєї найкращої конструкції, яка відповідає сучасним вимогам та дизайну, розробляють конструкторсько-технологічну документацію; визначають найдоцільнішу технологію виготовлення розробленої конструкції, планують технологію виготовлення виробу, здійснюють вибір технології обробки деталей, їх з’єднання, складають технологічну послідовність виконання виробу; здійснюють добір матеріалів та інструментів; планують організацію робочого місця, виконують екологічні, економічні та міні-маркетингові дослідження, у яких визначають доцільність виготовлення виробу з погляду економії матеріалів та енергоресурсів для його виготовлення.

На цьому ж етапі учні здійснюють так звану екологічну експертизу, де вони мають дати повну характеристику з точки зору екологічної безпеки виготовлення; обґрунтування використаної сировини. Учні також мають вивчити (знати) потреби ринку у виготовленій продукції (чи продаються такі речі в магазинах, на базарах, в художніх салонах, ярмарках, та скільки вони там орієнтовно коштують).

ІІ.Технологічний етап. Учень виконує технологічні операції (виготовляє виріб), корегує свою діяльність, здійснює самоконтроль і самооцінку своєї діяльності. Оцінка якості. Дотримання технологічної, трудової дисципліни, культури праці.

ІІІ.Заключний етап. Коригування (за необхідності) виконаного виробу відповідно до запланованого. Корегування технології виготовлення виробу (за необхідності); остаточний контроль; випробування проекту. Оформлення портфоліо проекту (проектної папки). Самооцінка проекту. Підготовка до захисту проекту. підбиття підсумків роботи над проектом (чи досягли поставленої мети, які затрати часу, зусиль, матеріалів тощо, який результат праці, його практичне значення).

Захист проекту.(Форми захисту можуть бути різні: у старших класах, наприклад, може бути захист проекту з використанням електронної презентації, можлива демонстрація моделей одягу тощо); 5-7 класи – виставка робіт учнів; учнівські ярмарки тощо. Дуже важливо робити захист проектів із запрошенням класного керівника, представників адміністрації школи, вчителів-предметників, батьків, спеціалістів з тих чи інших питань. Це не тільки сприятиме формуванню важливості того, що роблять учнів, це буде ще й пропаганда того, чим займаються учні на трудовому навчанні, чого часто не знає ні адміністрація школи, ні вчителі-предметники, ні батьки).(Додаток 1)

Щоб виконати проект, для учня необхідно певний час. Він має складатись із часу, визначеного програмою трудового навчання та часу, необхідного для роботи з літературою, відвідування виставок, музеїв, консультацій з учителем, спеціалістами з тієї чи іншої проблеми тощо.

Кожний учень має знати на який термін розрахований той чи інший етап проектної діяльності, щоб орієнтуватися у часі, виділеному на виконання проекту. Оскільки на виконання проекту використовується не тільки урочний час, а й позаурочний, тому важливо правильно визначити терміни на кожний етап.

Для успішного виконання проекту велике значення має рівень виявлення особистої відповідальності окремими його учасниками. Практика використання проектів показує, що чим виший рівень особистої відповідальності учасників, тим вища якість кінцевого підсумкового продукту. За самоорганізації роботи в групі найбільш відповідальні завдання доручаються тим учням, які мають найбільш розвинене почуття відповідальності.

6. Критерії оцінювання творчого проекту

1. Функціональність:

раціональність розмірів;
забезпечення вимог гігієни;
забезпечення зручності в користуванні.

2.Комбінованість та технологічність:

кількість операцій, використаних при виготовлені об’єкту;
доцільність та доступність використання матеріалів, технік, технологій виконання згідно структури виробу (монолітна, каркасна, оболонкова).

3. Естетичність:

форма об’єкту, її характеристика та доцільність;

доцільність поєднання форми об’єкту з декором;
корисність нововведень;
якість та доцільність опорядження, оздоблення та захисту виробу (шліфування, лакування, фарбування, просмолювання та ін.);
якість виконання декору.

4. Конструктивність:

раціональне використання матеріалу;
простота конструкції;
надійність конструкції;
експлуатаційна надійність.

5.Ергономічність:

кількість часу, витраченого на виготовлення об’єкту;
доцільність та кількість витраченого матеріалу на виготовлення об’єкту;
відповідність виробу до зазначених функцій об’єкту.

7. Рекомендації щодо використання методу проектів на уроках

трудового навчання

Програмою трудового навчання для 5-9 класів (нова редакція) передбачено виконання творчих проектів уже починаючи з 6 класу. Звичайно, всім зрозуміло і це очевидно, що навчити учнів виконувати творчі проекти не вдасться ні за один місяць, ні за один рік. Тому вчитель має собі скласти такий план, де буде відображено чому він буде поетапно навчати учнів у кожному класі, щоб вони могли самостійно (під його контролем і допомогою) виконати творчий проект і скласти портфоліо (проектну папку).

Основними сферами проектної діяльності можуть бути:

дім: дизайн кухні, мисник, кухонний набір (лопатки, кухонні дошки, ложки), полиця під телефон, полиця для книжок, полиця для взуття, свічник, ваза, скринька (для ключів, прикрас, дрібних речей), інтер’єр квартири, іграшки для молодших дітей;
школа: класний куточок, інструменти і пристосування для шкільної майстерні, обладнання для кабінетів, обладнання світлиць;
дозвілля: сценарії свят, туристичних походів; одяг для гуртківців, ігри та іграшки, подарунки, сувеніри тощо;

Оформлення проекту із класу в клас поступово ускладнюється. Орієнтовно (за змістом) це може бути:

5 клас: учні вчаться складати план роботи з виготовлення виробу (це допоможе в наступних класах складати план роботи з виконання проекту), виконувати ескізні малюнки виробу (передбачено програмою); розробляти найпростіші критерії, яким має відповідати виріб (який повинен бути виріб, наприклад, красивий, недорогий, сподобатись мамі).

Оформлення матеріалів: це все має бути оформлене або в зошиті, або на окремих аркушах (без окремої папки) – заголовок і виконана відповідна робота.

6 клас: план роботи з виконання проекту, план проектної діяльності (без складання тієї таблиці, про яку йшлося вище, форма – довільна, але учні мають знати, скільки часу відводиться на виконання того чи іншого етапу проекту), ескізний малюнок виробу; критерії, яким має відповідати виріб. Оформлення матеріалів: це все має бути оформлене або в зошиті, або на окремих аркушах (без окремої папки) – заголовок і виконана відповідна робота.
7 клас: план роботи з виконання проекту, план проектної діяльності, ескізний малюнок виробу, критерії, яким має відповідати виріб, послідовність виготовлення виробу, інструкційна карта (за необхідності).

Оформлення матеріалів: це все може бути оформлене або в зошиті, або на окремих аркушах (можна скористатися і окремою папкою).

8 клас - 9 клас: оформлення портфоліо (проектної папки) у повному обсязі. При цьому вчитель має враховувати індивідуальні особливості учнів, класу тощо і враховувати це у вимогах до оформлення творчого проекту.

З усього вищезазначеного можна зробити висновок, що метод проектів – це комплексний узагальнюючий процес раціонального поєднання репродуктивної і продуктивної діяльності, який дозволяє комбінувати і поєднувати формальні знання з практичним досвідом. Проектна діяльність в своїй основі розрахована на гнучку організацію процесу навчання учнів.

Виходячи із усього вищевикладеного, завдання вчителя трудового навчання полягає в тому, щоб результативно впроваджувати проектний метод навчання у викладання предмета.

Висновки

Зрозуміло, що робота, яку має проводити вчитель, відповідно до оновленого змісту трудового навчання, є незвичною і складною. Адже процес творчості завжди залишався складним і найнепередбачуванішим явищем людської діяльності. Проте я глибоко переконана, що навчати учнів творчій праці може лише творчо працюючий учитель, який не боїться відхилитися від завчених на пам'ять шаблонів виконавчої діяльності. Вчитель повинен не лише добре знати свій навчальний предмет, а й бути компетентним в інших галузях науки, бачити точки їх зіткнення, добре знати своїх учнів, їхні можливості, інтереси, бажання. Психологічна грамотність і компетентність учителя вкрай важливі для організації проектної діяльності учнів.
Педагог повинен бути комунікабельним, особливо під час організації міжрегіональних проектів, емпатійним, толерантним. Особливу роль відіграють креативні здібності вчителя, його творчий потенціал, досвід творчої діяльності. Педагогічна професія – одна з найбільш творчих. Від педагога очікують не лише досконалого володіння предметом, який він викладає, а й володіння педагогічною психологією, мистецтвом акторської майстерності. Вчитель впливає на учнів яскравістю власної індивідуальності. Самоцінність особистості важлива у цій технології як в жодній з інших.

Основними вимогами до використання методу проектів є: наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми, дослідницького пошуку; практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів; самостійна діяльність учнів; структурування змістової частини

проекту; використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань; систематизація та аналіз отриманих даних; підбиття підсумків, оформлення результатів; висновки.

Психолого-педагогічні можливості методу проектів дуже високі. Проектна діяльність максимально спрямована на суб'єктне пробудження й розвиток особистості молодшого школяра, оскільки цілком відповідає її віковим потребам і особливостям. Використання методів проектів сприяє розвитку навичок мислення.

Останнім часом, у зв'язку зі встановленням парадигми особистісно орієнтованого навчання, метод проектів переживає друге народження як ефективне доповнення до інших педагогічних технологій, що сприяють формуванню особистості — суб'єкта діяльності і соціальних стосунків. Використання методу дає змогу реалізувати особистіснодіяльнісний і особистісно орієнтований підходи в освіті учнів. Ці підходи базуються на використанні знань і вмінь, отриманих у процесі навчання. Це забезпечує позитивну мотивацію і диференціацію в навчанні, активізує творчу діяльність учнів під час виконання проекту.

Додаток №1

Зразок оформлення проекту

1.Для виконання творчого проекту складають портфоліо (проектну папку), що представляє собою окрему папку, яка містить всю необхідну інформацію для виконання проекту.

2. Оформлення титульної сторінки:

Назва школи

Тема проекту (посередині сторінки)

Нижче справа виконавець роботи

Нижче: Керівник: учитель трудового навчання

Рік виконання, місце виконання

На другій сторінці розміщують „Зміст”, де вказують назви всіх розділів і підрозділів та сторінки, на яких вони розпочинаються.

Орієнтовно розділи :

1.Вступна частина

Обґрунтування вибору теми проекту. (Розпочати можна так: «Я обрав (ла) цю тему тому, що……». «Метою мого проекту є …».)
Актуальність теми проекту.
Критерії виробу.
Визначення рівня знань та умінь, необхідних для виконання проекту (які знання і вміння треба мати, які є, а які ще треба здобути).
Зміст діяльності з виконання творчого проекту (складання плану роботи з виконання проекту та плану проектної діяльності).

2. Основна частина.

2.1. Короткі історичні відомості про виріб (назва виробу) ( або еволюція виробу).

2.2. Аналіз подібних виробів (аналогів).

2.3. Теоретичні відомості. (Доцільно вказати, які властивості мають мати матеріали, щоб виріб відповідав критеріям; які матеріали можна використати, які їх особливості використання тощо)

2.4. Конструювання виробу. (Конструкторсько-технологічна документація – клаузура, ескізний малюнок виробу, креслення виробу, технологія виготовлення виробу, технологія обробки деталей, їх з’єднання, складання технологічної послідовності виконання виробу; організація робочого місця.

2.5. Економічний аналіз виробу, визначення собівартості виробу.

2.6.Екологічний аналіз використаної сировини, екологічна безпека виготовлення виробу.

3. Висновки.

4. Список використаної літератури.

5. Додатки

Додаток 2

Прикладроботи над творчим проектом

Виготовлення виробу з деревини Модель-Сувенір, що містить виготовлення виробів призматичної форми зі зрізами, вирізами й скосами розподіляється й виконується в практичній частині уроків передбачених програмою.

Читання технічного малюнка, креслення й ескізу, ознайомлення з конструктивними особливостями виробу.
Розмічання заготовок. Пиляння деревини поперек і уздовж волокон столярними ножівками.
Розмічання заготовок. Випилювання по зовнішньому контуру.
Розмічання заготовок. Свердління деревини. Зачищення деталей.
Ознайомлення з видами з'єднань деталей з деревини. Послідовність і прийоми складання виробу по складальному кресленню.
Обробка виробів з деревини шліфуванням, лакуванням, фарбуванням.

Мета практичних робіт

Учити, учнів правилам виконання технічних малюнків, ескізів. Ознайомлення із правилами розмітки заготовок призматичної форми за допомогою лінійки й косинця, шаблону з послідовністю, правилами й прийомами пиляння деревини поперек і уздовж волокон у стуслі й за допомогою розпилювальних пристосувань і використанням випилювання. Учити свердлити деревину, зачищати й шліфувати деталі виробу, збирати деталі у виріб. Розвиток уяви й здатностей.

Хід виконання практичних робіт одного із сувенірів – “Собачка”

I. Вивчення.Розглядаються зразки моделей і технічних малюнків, виконаних учителем. зразка.

З якого матеріалу виготовлені зразки?
Яка кількість деталей входить у виріб?
Які інструменти будуть потрібні для виготовлення моделі?

Рисунок _0

II. Практична частина.

Розглянете технічний малюнок з ескізами вхідних деталей, обраної вами моделі.
Визначите скільки деталей входить у виріб, розміри деталей визначите по клітках і розрахуйте довжину заготовок на деталі виробу із припуском на пиляння.
По певних розмірах деталей розділите заготовку на відповідні до розмірів деталі дрібнозубою ножівкою в стуслі.
Розмітити на підготовлених деталях відповідні скоси, вирізи (розміри по клітках). Можна підготувати шаблони деталей і розмітку робити по шаблонах.
Дрібнозубою ножівкою, лобзиком (дотримуючи правила безпеки й приймання роботи ножівкою, лобзиком) виконати вирізи, скоси по розмітці.
Зачистити деталі, сформувати форму, відшліфувати деталі.
Складання виробу згідно з технічним малюнком і обраному способу кріплення (місця кріплення деталей зазначені на ескізах).
Відшліфувати виріб. Зробити обробку

III. Самостійна робота.

Читання технічного малюнка й ескізів зі зразка або по самостійно розробленій моделі.
Визначення розмірів деталей виробу по клітках.
Самостійна робота.
Виставка моделей у класі. Обговорення виготовлених виробів, виставляння оцінок.

СХЕМА ЕТАПІВ ВИКОНАННЯ ТВОРЧОГО ПРОЕКТУ

І. Організаційно-підготовчий етап:
1.1. Формулювання завдання: пошук проблеми;

проблемної сфери;

усвідомлення

І	І. Організаційно-підготовчий етап: 1.1. Формулювання завдання: пошук проблеми; (визначитись з напрямом і темою проектної діяльності, з виробом, який потрібно проектувати та виготовляти, описати його, встановити, хто буде ним користуватись, і чому в ньому виникла потреба). 1.2. Дизайн-аналіз: виконання аналізу аналогів у письмовій та графічній формі; вироблення ідей та варіантів; (проведення дизайн-аналізу; взаємозв’язок між призначенням виробу та матеріалом, з якого він виготовлений; аналіз форми виробу; зв’язок між формою і функціональним призначенням виробу; способи ручної та механічної обробки матеріалів; кінцева обробка та оздоблення виробів). 1.3. Аналіз виробу: формування основних параметрів і граничних вимог; вибір оптимального варіанту та обґрунтування проекту; прогнозування результатів. (сформувати критерії, що враховують інтереси споживача; критерії вибору матеріалу, розмірів виробу; критерії визначення технологічності виробу; екологічні, ергономічні критерії; критерії вибору способу виробництва та оформлення виробу).
ІІ	ІІ. Конструкторський етап: 2.1. Розробка початкових ідей: генерування ідей, розробка і складання ескізів, зарисовок; (виконання ескізів, рисунків, моделей з паперу чи пластичних матеріалів таких як: пластилін, глина, гіпс та ін.). 2.2. Оцінка ідей для вибору найдосконалішої: оцінка ідей за розробленими критеріями, вибір найвдалішої за максимальною кількістю позитивних якостей. (аналіз ідей, ескізів, рисунків за сформованими критеріями, що враховують інтереси споживача; критерії вибору матеріалу, розмірів виробу; критерії визначення технологічності виробу; екологічні, ергономічні критерії; критерії вибору способу виробництва та оформлення виробу.) 2.3. Детальне відпрацювання кращої ідеї: розробка детального ескізу, креслення; опис виробу; (детальне відпрацювання проекту запропонованого вчителем; визначення необхідної технічної документації для виготовлення спроектованого виробу; розробка ескізу; виконання креслень; опис виробу.) 2.4. Добір матеріалів, інструментів та обладнання: підбір матеріалів; добір інструментів, обладнання та пристроїв. 2.5. Вибір технології: визначення та розробка технології обробки деталей; вибір технології з’єднання деталей; визначення технології оздоблення виробу; складання технологічної карти. 2.6. Економічне та екологічне обґрунтування: визначення затрат часу на проектування і виготовлення виробу; визначення потрібної кількості матеріалів на виріб; визначення собівартості виробу та його ціни; проведення екологічної експертизи виробу. 2.7. Мінімаркетингове дослідження: вивчення попиту і пропозиції на спроектований виріб; розробка власного товарного знаку; пошук пропозиції і можливостей (шляхів реалізації спроектованого виробу). 2.8. Організація робочого місця і праці: обладнання робочого місця; визначення ергономічних і гігієнічних норм; визначення безпечних умов праці.
ІІІ	ІІІ. Технологічний етап: 3.1. Виконання технологічної послідовності виготовлення виробу: виконання операцій з виготовлення деталей; корегування технологічних операцій та режимів обробки; виконання складання виробу; виконання оздоблення виробу. 3.2. Самоконтроль власної діяльності: здійснення контролю якості обробки деталей; проведення контролю якості складання виробу; визначення якості оздоблення виробу. 3.3. Дотримання технологічної і трудової дисципліни, культури праці: слідкування та контроль за технологічною дисципліною; дотримання трудової дисципліни; виконання вимог культури праці; самовиховання. 3.4. Оцінка якості виробу: здійснення оцінки якості спроектованого і виготовленого виробу; порівняння власного виробу з відомими та теоретичними проектами.
4	ІV. Заключний етап: 4.1. Корегування виконаного виробу: порівняння виконаного проекту із запланованим; усунення недоліків і несправностей. 4.2. Випробування виробу: підготовка до випробування; виконання випробування; фіксація параметрів під час випробування. 4.3. Самооцінка проекту: здійснення самоаналізу виробу; самооцінка діяльності та проекту. 4.4. Аналіз підсумків: аналіз проведеної роботи; підведення підсумків роботи. 4.5. Оформлення проекту: виконання і написання тексту опису проекту; оформлення товарного знаку виробу. (виконання титульної сторінки, змісту, висновків та списку використаної літератури.) 4.6. Захист проекту (учень проводить самооцінку діяльності на всіх етапах роботи над проектом та підводить підсумки роботи, в цілому, над проектом. Зазвичай учень проводить дві оцінки. В першому випадку він сам проводить оцінку виробу і пропонує шляхи його удосконалення. У другому – він через проект аналізує процес проектування і виготовлення виробу. На цій стадії проходить потужне накопичення знань, коли учень розуміє, що і як зробити оригінальніше і краще.)

Основні терміни

КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ — це упорядкована за певною ознакою система, яка в силу надзвичайної рухливості такої динамічної системи, як сучасна освіта, сама повинна віддзеркалювати цю рухливість, враховуючи зміни, що відбуваються у практиці використання методів.

ПРОЕКТНА РОБОТА — вид діяльності (переважно в групах), мета якої — підготовка кінцевого продукту.Актуальність дослідження визначається кількома чинниками: необхідністю доповнення теоретичних положень, що стосуються явища, яке вивчається; необхідністю нових даних, нових методів, практики.

ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНЯ — активна взаємодія з довкіллям, під час якої індивід виступає як суб'єкт, що цілеспрямовано впливає на об'єкт і тим самим задовольняє свої потреби.

ІНТЕРЕС — ставлення особистості до предмета як до чогось для неї цінного, привабливого.

ПРОЕКТ— задум, план, намір, цільовий акт діяльності, в основі якого лежать інтереси дитини.

СУБ'ЄКТ ДІЯЛЬНОСТІ — індивід, який володіє свідомістю та волею, здатний діяти цілеспрямовано, який має потребу в діяльності та мотиви до виконання дій.

ПРОЕКТУВАННЯ (створення спільних проектів) — спосіб організації взаємодії учня та вчителя в навчально-виховному процесі, який об'єднує змістовий, процесуальний та методичний компоненти процесу навчання під час створення проектів — поетапної практичної діяльності для досягнення поставлених завдань.

ДОСЛІДНИЦЬКІ ПРОЕКТИ – це проекти, які потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості методів, у тому числі експериментальних методів обробки результатів.

ТВОРЧІ ПРОЕКТИ – це проекти, які не мають детально опрацьованої

структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту.

ІГРОВІ ПРОЕКТИ — учасники беруть на себе певні ролі, зумовлені характером і змістом проекту.

ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОЕКТИ спрямовані на збирання інформації про якийсь об'єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів.

ПРАКТИЧНО-ОРІЄНТОВАНІ ПРОЕКТИ — результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону, проект шкільного саду).

НАВЧАЛЬНО-ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ ПРОЕКТИ — це спільна навчально-пізнавальна творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, організована на основі комп'ютерної телекомунікації, яка має спільну мету дослідження певної проблеми, узгоджені методи, способи діяльності й спрямована на досягнення спільного результату діяльності.

Використані джерела

1.Іноваційнітехнологіїрозвитку особистості учнів на уроках трудового навчання.Режим доступу: http://osvitnitexnologii.blogspot.com/2012/03/blog-post_24.html.

2.Коберник О. Методика організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках обслуговуючої праці / Бербец В.В.; Дубова Н.В.; Коберник О.М.; Кравченко Т.В.; Харитонова В.В.; Хоменко Л.М.; Ящук С.М.. - Науковий 2. 3.Коберник О. Сучасні проблеми впровадження проектної технології на уроках трудового навчання / Олександр Коберник // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2011. – №3. – С. 3-6.

світ, 2003. - 92 с.

4.Онопрієнко О. В. Компонентно-структурний аналіз поняття «метод проектів» / О. В. Онопрієнко // Зміст і технології шкільної освіти: матеріали звітної наук. конф. – К. : Педагогічна думка, 2006.

5.Особистісно-орієнтоване навчання. Режим доступу: http://www.ukrreferat.com/index.php?referat.

6.Пометун, О. І. Сучасний урок. Інтерактивнітехнологіїнавчання: наук.-метод. посібн. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. – К.: А.С.К., 2004. – 192 с.

7. Сидоренко В. Проектний підхід і вимоги до вчителя / Віктор Сидоренко // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2011. – №9. – С. 3-5.

8. Янцур М.С. Теорія трудового навчання. Навчальний посібник: курс лекцій. Режим доступу: http://www.webkursovik.ru/kartgotrab.aspid=-18787

Врізні історичні періоди становлення та розвитку різноманітних технологій актуальною була проблема пов'язана зпідготовкою працівників здатних до творчої праці. Особливо гостро питання розвитку творчості постають у тих сферах людської діяльності де створюються (проектуються) технічні та технологічні об'єкти. С початку загально визнаною була думка про те, що процес творчого пошуку є прерогатива обдарованих чи "геніальних" особистостей. Проте невпинний розвиток техніки, технологічних процесів, і відповідне становлення проектної культури на виробництві, вказувало на необхідність залучення до творчої діяльності якомога більшої кількості робітників.

Трудова підготовка в сучасній загальноосвітній школі має бути гнучкою і пристосованою до технічних, економічних, соціальних потреб суспільства та спрямованою на те, щоб допомогти випускникам середніх закладів у професійному самовизначенні,оволодінні методами творчої діяльності в умовах ринкової економіки і на зміну фактично ремісничому, тренувальному трудовому навчанню має прийти процес формування та розвитку творчої ініціативи, творчого пошуку, трудова діяльність учнів повинна бути наповнена інтелектуальним змістом, уроки трудового навчання створюватимуть реальні умови для реалізації індивідуальних можливостей особистості кожного учня.

Провідним напрямом реалізації нового змісту трудового навчання, як підкреслено в Державному стандарті освітньої галузі “Технологія”, є проектно-технологічна діяльність, яка інтегрує всі види сучасної діяльності людини: від появи творчого задуму до реалізації готового продукту. Проектно-технологічний підхід дає можливість реалізувати варіативність у змісті трудової підготовки, тобто уникнути жорсткої регламентації наповнення змісту навчальної діяльності учнів. Сучасний зміст трудового навчання розроблений на засадах проектно-технологічної системи, яка базується на гнучкій організації процесу навчання учнів, де пріоритет належить засобам активного навчання і сучасним педагогічним технологіям, а це, в свою чергу, вимагає розроблення відповідної методики, перегляду деяких важливих питань проведення уроків трудового навчання.

Відповідно до змісту програми, учнів необхідно залучати до проектно-технологічної діяльності, яка передбачає виготовлення ними спочатку навчальних, а з часом і творчих проектів. Основний принцип проектного навчання є особистісно-орієнтований підхід, який заснований на засадах вільного виховання. Слід пам'ятати, що учнів необхідно навчати самостійно робити вибір об'єкту, над яким вони будуть працювати. Учень у ході обговорення спільно із своїми товаришами та вчителем вчиться реально оцінювати свої можливості, і добирати такий об'єкт проектування, який відповідає його інтересам, здібностям тощо. Тут важливим є не стільки рівень самостійності учня у виборі об'єкту, але сам процес вільного вибору та обґрунтування форми майбутнього виробу, його дизайну чи конструкторського розв'язку, що може відбуватись методами інтерактивного обговорення.

Метод проектів дає змогу активно розвивати в учнів основні види мислення, творчі здібності, прагнення самому створити усвідомлення себе творче під час роботи з "неслухняними інструментами", "розумними конструкціями", "технологічними системами" та ін.

Сьогодні ми орієнтуємо учнів на власне дослідження у якому передбачається і власний варіант вирішення проблеми: "Я знаю, для чого мені потрібно все те, що я знаю, і де я можу ці знання застосувати".

Метод проектів передбачає самостійну творчу роботу учнів, виконану під керівництвом вчителя. Важливо, щоб проекти були реальними і доступними для реалізації учнями.

Основні положення проекту:

Проект цільовий акт діяльності, в основі якого лежать інтереси дитини.
Інтерес ставлення особистості до предмета як до чогось цінного, привабливого.
Навчальне проектування орієнтоване перш за все на самостійну роботу учнів - індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують упродовж визначеного відрізка часу.

Технологія передбачає розв'язання учнем або групою учнів будь-якої проблеми, яка передбачає,з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, аз іншого, інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості.

Результати виконання проектів повинні бути "відчутні": якщо це теоретична проблема,то конкретне її розв'язання, - якщо практична конкретний результат, готовий до впровадження.
Таким чином, суть проектної технології стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачають володіння однією або цілої низки проблем, показати практичне застосування набутих знань.

Ознайомлення з визначенням понять "проект" і "навчальний проект".

Метод "Асоціативна квітка". Визначення особистісного бачення поняття "проект".

Учням пропоную створити робочі групи за особистими уподобаннями, обрати спікера групи. На дошці закріплюємо "серцевину" квітки з написом проект. Кожна група отримує "пелюстку".

Кожній групі пропоную після трихвилинного обговорення записати на "пелюстках" кілька слів - асоціацій поняття "проект". Спікери презентують результат обговорення і прикріплюють "пелюстки" навколо "серцевини".

2. Метод "Мозаїка". Вироблення робочими групами визначення поняття "проект" на основі запропонованих наукових трактувань та особистого бачення проблеми. Робота відбувається в створених групах.Кожній групі пропонуємо картки з кількома визначеннями означеної дефініції.

Проект - це будь-яка, робота, виконана "від щирого сердця", яка має певну цільову настанову. У.Кільпатрик

Проект - це задум, план, праобраз певного об'єкта; сукупність документів і розрахунків, необхідних для його створення.

Проект - це систематична форма організації діяльності у взаємозвязку її теоретичних і практичних аспектів. С.Кримський

Проект - послідовність взаємопов'язанних подій, які відбуваються впродовж встановленого обмеженого проміжутку часу та спрямовані на досягненні неповторного і водночас певного результату. Ф.Бегьюльі

Проект - форма побудови цілеспрямованої діяльності.А. Моісеєв

Проект - це завдання, виконані в природних умовах. С. Стефансон

Проект - це прототип, прообраз передбачуваного або можливого об'єкта, стану.

Проект - це комплекс пошукових, дослідницьких, графічних та інших видів робіт, виконаних з метою практичного або теоретичного розв'язання значущої проблеми.Є.Полат

Проект - це інноваційна форма організації освітнього середовища, в основі якої лежить комплексний характер діяльності тимчасового колективу спеціалістів в умовах активної взаємодії з навколишнім середовищем.Л.Ващенко

Проект - це задуманий план дій. Тлумачний словник української мови.

Проект - це комплекс взаємопов'язаних заходів, розроблених для досягненняпевної мети протягом заданого часу при встановлених ресурсних обмеженнях. С.Москвін

Проект передбачає активну й мотивовану участь школяра в процесі його виконання. Вудхел

Проект - це доситьтривала і послідовна діяльність виконувана для досягнення реальної мети та розв'язання життєвої проблеми Р.Уоткінс

Проект являє собою дію, виконувану в природних умовах, яка містить вирішення порівняно складного завдання. Чартере

Проект - це ідея,якою суб'єкт розпоряджається як своєю думкою. Проект як проблема означає ситуацію творчості, в якій людина перестає бути власником ідеї, щоб отримати шанс наштовхнутися на щось нове, здивуватися, виявити його у своїй творчості.Енциклопедическийсловарь

Проект - це цільовий акт діяльності, в основу якого покладено інтереси людини. О.Померун

Проект - сукупність певних дій, документів, попередніх текстів; задум для створення реального об'єкта, предмета, створення різного роду теоретичних продуктів. Є.Полат

Після п'ятихвилинногообговорення спікери презентують визначення, сформульовані в групах (утворюючи квітку, аналогічно з попереднім методом).

3. Метод "Куток". Виявлення ступеня поінформованості учнів щодо визначення ключового поняття "навчальний проект".

У чотирьох кутках дошки розташовую плакати з визначеннями різних понять ("діяльність", "дослідження", "навчальний проект", "технологія"):

а) специфічно людська форма активного ставлення до навколишнього світу, зміст якої складає його цілеспрямована зміна та перетворення;

б)низка послідовних педагогічних дій, спрямованих на досягнення конкретного очікуваного результату і критеріїв, показників та інструментарію вимірювання результатів цієї діяльності;

в)характерний для науки засіб виробництва нового знання, який передбачає функцію мети та засобів пізнання;

г)форма організації занять, яка передбачає комплексний характер діяльності всіх його учасників з отримання освітньої продукції за певний проміжок часу.

Кожному учню пропоную виявити серед представлених визначень поняття "навчальний проект", зупинившись у відповідному кутку приміщення.

При цьому між учасниками створених груп відбувається дискусія щодо правильності їхнього вибору.

Узагальнюю роботу й повідомляю, що першим є визначення поняття "діяльність", другим - "технологія", третім - "дослідження", четвертим - "навчальний проект" і здійснюю стислий порівняльний аналіз цих понять.

4. Метод "Броунівський рух". Розкриття суті кожного виду проектів за метою діяльності (всі учні отримують одну з карток з характеристикою проектів).

Діяльність учнів спрямовано на розв'язання проблеми, результат якої заздалегідь невідомий. Проекти за своєю структурою максимально наближені до наукових досліджень: постановка проблеми; формулювання гіпотези; планування та розробка дослідницьких дій; збирання інформації, її та узагальнення; підготовка та оформлення результатів проекту; публічна презентація результату; рефлексія, висновки.

Домінуючим аспектом проекту є відповідне оформлення та презентація результату. Такі проекти не мають чіткої структури спільної діяльності учасників, вона вимальовується залежно від жанру остаточного результату та його представлення. Однак оформлення результатів проекту потребує чіткої структури обраної форми у вигляді сценарію, статті, репортажу тощо.

Учасники беруть на себе певні ролі, обумовлені характером та змістом проекту. В проекті імітуються соціальні або ділові взаємини засобами гри. Результати роботи намічають напочатку, проте повністю вони виявляються лише наприкінці.

Проект має певну структуру взаємодії учасників, кожен з яких виконує певну функцію. Проект має чітко визначений результат, який обов'язковозорієнтований на соціальні інтереси самих учасників, він спрямований на впровадження в практику.

Проект спрямований на збір інформації про який-небудь об'єкт, явище. Передбачено ознайомлення широкого загалу з цією інформацією, її аналіз та узагальнення фактів. Проект має певну структуру: формулювання мети, робота з різноманітними джерелами інформації (кожен учасник за характеристикою визначає вид проекту і сідає за стіл з відповідною карткою: творчі проекти, дослідницько-пошукові проекти, рольові-ігрові проекти, практико-орієнтовані). Проте в процесі роботи припускається корекція структури проекту.

5.Метод "Асоціативне сонце" (оформлення проекту).

Ознайомлення зі змістом діяльності учнів на кожному етапі навчального проекту: на дошці закріплюю "Асоціативне проектне сонце". Кожна група отримує п'ять променів із назвами етапів проектної діяльності. Учасники груп по черзі прикріплюють промені - етапи і розповідають про виконання роботи на даному етапі навчального проекту.

Організаційно-підготовчий етап.

Перед школярами постає проблема-усвідомлення необхідності та визначення майбутнього виробу, як для себе, так і для суспільства, його конкурентної спроможності на ринку. Засобами діяльності виступають їх особистий досвід, досвід вчителів та батьків, а також всі робочі інструменти і знаряддя, якими користуються учні.

Результатами діяльності учнів є набуття нових знань, умінь і готові графічні документи. Протягом цього етапу вони здійснюють самоконтроль і самооцінку своєї діяльності.

Конструкторський етап.

Юні винахідники здійснюють планування технології виготовлення: складання ескізу, підбір інструментів і обладнання, визначення послідовності технологічних операцій, вибір технології виготовлення виробу, виконують економічні, екологічні та міні -маркетингові операції.

Технологічний етап.

Учні виконують технологічні операції, здійснюють самоконтроль та контроль якості виробу. Результатом є набуття знань, умінь і навичок. Закінчені технологічні операції є проміжним результатом діяльності учнів на цьому етапі.

Заключний етап.

Здійснюється кінцевий контроль, порівняння і випробування проекту. Тут учні встановлюють, чи досягли вони своєї мети, який результат їхньої праці. Проводиться випробування і захист проекту, виставка робіт.

На мою думку, метод проектів сприяє розвиткові пізнавальних навичок учнів,їхнього критичного мислення, активності, самостійності.

Цей метод спонукає учнів до пошукової, експериментальної індивідуальної роботи тісної дружньої співпраці в колективі.

Найбільш ефективні результати можна отримати при організації роботи учнів малими групами. В роботу залучаються всі учні, активність учнів обов'язково заохочується, учні самостійно розробляють та виконують правила роботи в малих групах.

Сучасний період розвитку суспільства, оновленнявсіх сфер йогосоціального і духовного життя потребуєякісно нового рівняосвіти, який відповідав би міжнародним стандартам. Нині значна увага приділяється методам проектного навчання із застосуванням комп’ютерних програм, які реалізують діяльнісний підхід до навчання. Засобами реалізації зазначеного підходу слугують комплекси програмно-апаратних засобів (комп’ютер, мультимедійний проектор, сенсорнадошка, web-камера, графічний планшет тощо), за допомогою яких організують навчально-пізнавальну діяльність шляхом інтерактивного навчання.

Методи проектного навчання захоплюють учнів, пробуджують в них інтерес та стимулюють мотивацію, навчають самостійності в розумовій діяльності.

Сучасні методи навчання потребують відповідних засобів їх реалізації. Обов’язковою складовою навчального середовища є сучасні інтерактивні засоби навчання.

Отже, інтерактивні засоби проектної технології набули широкого використання у педагогічнійдіяльності. Застосування новітніх інформаційних технологій в навчальному процесі зумовлено з одного боку, необхідністю підготувати учня до його майбутнього робочого місця, а з іншого – необхідністю більш ефективно її передачі знань, що має на меті підвищення рівня якості інформаційної компетентності та компетенції майбутнього фахівця.

В даній статті було досліджено ефективність застосування проектноїтехнології на уроках трудового навчання, доведено результативність застосування проектних технологій на уроках професійної підготовки учнів, а також теоретично обґрунтовано форми, методи і педагогічні умови, в яких використання інтерактивних засобів навчання стає засобом підвищення ефективності навчання.

Література

1.Бербец В.В. Контроль навчальних досягнень учнів у процесі проектно-технологічної діяльності // Трудова підготовка у закладах освіти. - 2013. - № 2. - С. 21-25.

2.Бербец В.В., Дубова Н.В., Коберник О.М. та ін. Методика організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках обслуговуючих видів праці.Навч. метод. посібник /За заг. ред. О.М.Коберника. -К.: Науковий світ, 2003. -92 с.

3.Буркова Л. Технології в освіті // Рідна школа. – 2001. - № 2. - С. 18 - 20.

4. Журнал "Трудова підготовка у закладах освіти" № 1, 4 , 2001; №1, 2002; 2002-2011 рр.

5. Коберник О.М. Проектування навчально-виховного процесу в школі. – К.: Хрещатик, 1996. - 153 с.

6. Методика навчання учнів 5-9 класів проектуванню в процесі вивчення технології обробки деревини і металу. Навчально-методичний посібник. /Зазаг. ред. О.М. Коберника та В.К. Сидоренка. - Умань. -2004.

7. Симоненко В.Д. Сборниктворческихпроектов учащихся. – М.: Издательский центр «Вентана-Граф», 2005.- 272 с.

8.Чечель И. Методпроектов.Попыткаизбавить учителя от обязанностей всезнающего оракула //Директор. - 2002. - № 3. - С. 11.

Анотація. Робота знайомить із новітніми підходами до організації навчання. У статті розглядається роль проектних технологій у підготовці учнів до самостійної творчої діяльності, у сприянні формування в учнів комунікативних навичок, у прищепленні учням уміння користуватися дослідницькими прийомами та застосовувати їх не лише в стандартних, але й у нестандартних ситуаціях.

Ключові слова: трудове навчання, творче мислення, проектна технологія.

Постановка проблеми. Трудове навчання в школі має бути різностороннім, оскільки знання та вміння отримані на уроках праці мають використовуватися у таких сферах як: технічні, економічні, соціальні потреби суспільства, стати помічником школярам у визначенні своїх професійних здібностей і побажань. В умовах ринку праці тільки оволодіння методами творчої діяльності допоможе стати конкурентоспроможним у різних сферах діяльності.

Аналіз актуальних досліджень: Проектна технологія – одна з інноваційних технологій навчання і виховання, яка забезпечує формування багатьох необхідних життєвих вмінь в учня. Метод проектів засвідчує повну узгодженість навчання із життям, з інтересами учнів, він ставить учня у становище дорослої людини, активно розвивається мислення з опорою на науку. Проектно-технологічний підхід у навчанні не є принципово новим. Детальний розгляд проблема організації навчання за методом проектів отримала в роботах Д. Дьюї, В. Кілпатрика, Е. Колінгса та інших педагогів, які вважали, що діяльність учня повинна орієнтуватися на розвиток його мислення, в основі якого лежить особистий досвід.

Висновки: Цінність технологічного проектування полягає в тому, що саме ця діяльність привчає дітей до творчої, систематичної і самостійної роботи, виховує у них працелюбність, прагнення до створення нового або вдосконалювати вже існуюче, дає змогу побачити практичне застосування набутих знань, мотивує до вибору професії. Задача педагога – забезпечити найбільшу ефективність кожного уроку. Щоб навчати творчості, учитель повинен сам творчо підходити до підбору форм і методів навчання, здійснювати постійний пошук нових шляхів у технологічній методиці навчання, запроваджувати ігрову діяльність, інтерактивну техніку, проблемне навчання. Творчим кредо вчителя повинні стати слова В. Сухомлинського: «Будьте caмi шукачами, дослідниками. Не буде вогника у вас – вам ніколи не запалити його в інших».

Список використаних джерел

3. Вікіпедія : Вільна енциклопедія / [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сайту : http://ru.wikipedia.org.

6. Коберник О. Проективна педагогіка і національна школа / О. Коберник // Шлях освіти. ‒ 2000. ‒ №1. ‒ С. 7-9.

7. Палагейченко Л. М. Методи проектів. Історія розвитку / Трудове навчання в школі. – №9, 2012.

doc

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Боровик Наталія Вікторівна

Пов’язані теми

Технології, 11 клас, Розробки уроків

До підручника

Технології (рівень стандарту, академічний) 11 клас (Коберник О.М., Терещук А.І. та інші)

Додано

14 листопада 2022

Переглядів

2986

Оцінка розробки

Відгуки відсутні