МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

НОВОМОСКОВСЬКИЙ ТЕХНІКУМ НАЦІОНАЛЬНОЇ

МЕТАЛУРГІЙНОЇ АКАДЕМІЇ УКРАЇНИ

Методична розробка 

на тему:

«Роль позакласних занять при  вивченні математики»

Підготувала викладач спеціаліст  вищої категорії

_________ І.В. Рожанська Розглянуто та затверджено на засіданні циклової комісії фізико – математичних дисциплін

протокол № ____ від_______________

Голова ЦК:  Солошенко В.І. _________

ЗМІСТ

        ВСТУП ……………………………………………………………………….         3

        РОЗДІЛ 1. РОЗДІЛ 1 ПІЗНАВАЛЬНИЙ ІНТЕРЕС І УМОВИ ЙОГО                  

                         ФОРМУВАННЯ ………………………………………………….         4

                        1.1 Формування пізнавальних інтересів у навчанні математики ….         6

        РОЗДІЛ 2. ПОЗАКЛАСНА  РОБОТА  З МАТЕМАТИКИ ЯК  ЗАСІБ                 

                        РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ СТУДЕНТІВ……         7

        2.1  Значення позакласної роботи з математики як засобу розвитку                 пізнавального інтересу.……………………................................... 7             2.2   Математична гра або конкурс як форма позакласної роботи з  

                  математики …………………………………………………………….      9

            2.3   Цілі, завдання, функції, вимоги математичної гри …………….          11

                      РОЗДІЛ 3   СЦЕНАРІЙ  МАТЕМАТИЧНОГО КОНКУРСУ  ДЛЯ              

          СТУДЕНТІВ ПЕРШОГО КУРСУ ТЕХНІКУМУ………………………….       13

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….…… 19

          ЛІТЕРАТУРА …………………………………..……………………………...    20

ВСТУП

       «Зацікавити розум дитини — ось що є

одним з основних положень нашої доктрини, і ми нічим не нехтуємо, щоб прищепити учневі смак, ми сказали б, навіть пристрасть до навчання»

М. В. Остроградський.

Як відомо, знання, отримані без інтересу, не стають корисними. Тому однією з найважчих і найважливіших завдань дидактики як була, так і залишається проблема виховання інтересу до навчання. Пізнавальний інтерес у працях психологів і педагогів вивчений досить ретельно. Але все-таки залишаються не вирішеними деякі питання. Головний із них - як викликати стійкий пізнавальний інтерес. Успіх викладача в процесі навчання залежить в першу чергу від того, наскільки йому вдалося зацікавити студентів своїм предметом. Але інтерес не може виникнути сам по собі, викладачу потрібно прийняти в цьому участь, посприяти.З кожним роком діти все холодніші ставляться до навчання. Зокрема знижується в студентів до такого предмету як математика. Цей предмет сприймається студентами як нудний і зовсім не цікавий. У зв'язку з цим викладачами ведеться пошук ефективних форм і методів навчання математики, які сприяли б активізації навчальної діяльності, формування пізнавального інтересу. Одна з можливостей розвивати пізнавальний інтерес студентів до математики лежить у широкому застосуванні позакласної роботи з математики. Позакласна робота з математики має потужний резерв для реалізації такого завдання навчання, як підвищення пізнавального інтересу, через усе розмаїття форм її проведення. Однією з таких форм є математичний  конкурс.

РОЗДІЛ 1 ПІЗНАВАЛЬНИЙ ІНТЕРЕС І УМОВИ ЙОГО ФОРМУВАННЯ

Сьогодні людина не тільки споживає знання, але й вміє їх здобувати. Нестандартні ситуації наших днів вимагають від нас широти інтересу. Інтерес - це реальна причина дій, що відчувається людиною як особливо важлива. Він є одним з постійних сильнодіючих мотивів діяльності. Інтерес можна визначити як позитивне оцінне ставлення суб'єкта до його діяльності.

Пізнавальний інтерес - це вибіркова спрямованість особистості на предмети і явища навколишньої дійсності. Ця спрямованість характеризується постійним прагненням до пізнання, до нових, більш повних і глибоких знань. Лише тоді, коли та чи інша галузь науки, той чи інший навчальний предмет представляються людині важливими, значними, вона з особливим захопленням займається ними, намагається більш глибоко і ґрунтовно вивчити всі сторони тих явищ, подій, які пов'язані з областю знань, яка її цікавить. В іншому випадку інтерес до предмету не може мати характеру справжньої пізнавальної спрямованості: він може бути випадковим, нестійким і поверховим.

Систематично зміцнюючись і розвиваючись пізнавальний інтерес стає основою позитивного ставлення до навчання. Пізнавальний інтерес носить пошуковий характер. Під його впливом у людини постійно виникають питання, відповіді на які вона сама постійно і активно шукає. При цьому пошукова діяльність студента відбувається з захопленням, він відчуває емоційний підйом, радість від успіху. Пізнавальний інтерес позитивно впливає не тільки на процес і результат діяльності, але і на протікання психічних процесів - мислення, уяви, пам'яті, уваги, які під впливом пізнавального інтересу набувають особливу активність і спрямованість. 

Характерною особливістю пізнавального інтересу є і його вольова спрямованість. Пізнавальний інтерес спрямований не тільки на процес пізнання, але і на результат його, а це завжди пов'язано з прагненням до мети, з реалізацією її, подоланням труднощів, з вольовим напруженням і зусиллям. Пізнавальний інтерес - не ворог вольового зусилля, а вірний його союзник. У пізнавальному інтересі своєрідно взаємодіють всі найважливіші прояви особистості. 

Пізнавальний інтерес - це один з найважливіших мотивів навчання студентів. Під впливом пізнавального інтересу навчальна робота навіть у слабких студентів протікає більш продуктивно. Цей мотив забарвлює емоційно всю навчальну діяльність підлітка. У той же час він пов'язаний з іншими мотивами (відповідальністю перед батьками та колективом та ін.) Пізнавальний інтерес як мотив навчання спонукає студента до самостійної діяльності, при наявності інтересу процес оволодіння знаннями стає більш активним, творчим, що в свою чергу, впливає на зміцнення інтересу. Самостійне проникнення в нові галузі знання, подолання труднощів викликає почуття задоволення, гордості, успіху, тобто створює той емоційний фон, який характерний для інтересу.

Спираючись на величезний досвід минулого, на спеціальні дослідження і практику сучасного досвіду, можна говорити про умови, дотримання яких сприяє формуванню, розвитку і зміцненню пізнавального інтересу студентів: 

1.   Перша умова полягає в тому щоб, здійснювати максимальну опору на активну розумову діяльність студентів. 

2.   Друга умова передбачає забезпечення формування пізнавальних інтересів і особистості в цілому. Воно полягає в тому, щоб вести навчальний процес на оптимальному рівні розвитку студентів. 

3.   Емоційна атмосфера навчання, позитивний емоційний тонус навчального процесу - третя важлива умова. Створення сприятливої емоційної атмосфери пізнавальної діяльності студентів - найважливіша умова формування пізнавального інтересу і розвитку особистості студента в навчальному процесі. Ця умова пов'язує весь комплекс функцій навчання - освітню, розвиваючу, яка виховує і надає безпосередній і опосередкований вплив на інтерес. 

4.   Четвертою умовою є сприятливе спілкування в навчальному процесі. 

1.1 Формування пізнавальних інтересів у навчанні математики

Пізнавальний інтерес, як і всяка риса особистості і мотив діяльності студента, розвивається і формується в діяльності, і, перш за все, у навчанні. Успіх викладача в процесі навчання залежить в першу чергу від того, наскільки йому вдалося зацікавити студентів своїм предметом. Але інтерес не може виникнути сам по собі, викладачу потрібно прийняти в цьому участь, посприяти. Як це зробити? Слід зауважити, що успішність студентів з предмету не завжди є показником наявності в них пізнавального інтересу до нього. Підліток може отримувати тільки відмінні оцінки і це може свідчити тільки про його старанність або про те, що йому легко дається математика. Про наявність у нього пізнавального інтересу до математики стверджувати не можна. У той же час, студент, який не відрізняється успішністю з математики, може проявляти інтерес до предмета, йому подобається займатися на уроці математики. Робота викладача в групі полягає в тому, щоб виявити таких студентів, розвинути та сформувати у них стійкий пізнавальний інтерес. Педагог повинен підтримати таких студентів, урізноманітнити їх навчальну діяльність, залучити до позакласної роботи з математики. Можливо, таким дітям сподобається вирішувати нестандартні математичні завдання, в яких вони зможуть проявити свої математичні здібності. Домігшись успіху, студент підніметься не тільки в своїх очах, але в очах одногрупників. Все це надихне його на подальше більш серйозне вивчення математики. 

Щоб зацікавити якомога більше студентів математикою, викладачу потрібно використовувати у навчанні  різні форми, знати основні шляхи формування пізнавального інтересу. Формування пізнавальних інтересів студентів у навчанні може відбуватися за двома основними каналами, з одного боку сам зміст навчальних предметів містить у собі цю можливість, а з іншого - шляхом певної організації пізнавальної діяльності студентів.

РОЗДІЛ 2  ПОЗАКЛАСНА  РОБОТА  З МАТЕМАТИКИ ЯК  ЗАСІБ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ СТУДЕНТІВ

2.1    Значення позакласної роботи з математики як засобу розвитку пізнавального інтересу.

 Ставлення студентів до того чи іншого предмету визначається різними чинниками: індивідуальними особливостями особистості, особливостями самого предмета, методикою його викладання. По відношенню до математики завжди є деякі категорії студентів, що проявляють підвищений інтерес до неї; займаються нею в міру необхідності і особливого інтересу до предмета не виявляють; і студенти, які вважають математику нудним, сухим і взагалі не улюбленим предметом. Тому вже з перших занять починається різке розшарування колективу студентів: на тих, хто легко і з цікавістю засвоюють програмний матеріал з математики, на тих, хто домагається при математиці лише задовільних результатів, і тих, кому успішне вивчення математики дається з великими труднощами. Це призводить до необхідності індивідуалізації навчання математики, однією з форм якої є позакласна робота.

Під позакласною роботою з математики розуміють необов'язкові систематичні заняття студентів з викладачем у позаурочний час.

Позаурочні заняття з математики покликані вирішити цілий комплекс завдань з поглиблення математичної освіти, всебічного розвитку індивідуальних здібностей студентів та максимального задоволення їх інтересів і потреб. Виділяють три основні завдання позакласної роботи з математики: 

•      Підвищити рівень математичного мислення, поглибити теоретичні знання і розвинути практичні навички студентів, які виявили математичні здібності; 

•      Сприяти виникненню інтересу у більшості студентів, залучення деяких з них до лав «любителів математики»; 

•      Організувати дозвілля студентів у вільний від навчання час. 

Позакласна робота з математики є складовою частиною навчального процесу, природним продовженням роботи на уроці. Вона відрізняється від класної роботи тим, що будується на принципі добровільності. Державних програм з позакласної роботи немає, як немає і норм оцінок. Для позакласної роботи викладач підбирає матеріал підвищеної труднощі або матеріал, що доповнює вивчення основного курсу математики, але з урахуванням наступності з класною роботою. Тут може широко використовуватися вправи у цікавій формі. 

Одна з основних причин порівняно поганої успішності з математики - слабкий інтерес багатьох студентів до цього предмету. Інтерес до предмету залежить, перш за все, від якості навчальної роботи на уроці, у той же час за допомогою продуманої системи позаурочних занять можна значно підвищити інтерес студентів до математики. 

Позакласна робота створює великі можливості для вирішення виховних завдань, зокрема, виховання в студентів наполегливості, ініціативності, волі, кмітливості. Позаурочні заняття зі студентами приносять велику користь і самому викладачу. Щоб успішно проводити позакласну роботу, викладачу доводиться постійно розширювати свої знання з математики, стежити за новинами математичної науки. Це благотворно позначається і на якості його уроків. Можна виділити наступні види позакласної роботи з математики: 

•      Робота зі студентами, відстаючими від інших у вивченні програмного матеріалу;   Робота зі студентами, які проявляють до вивчення математики підвищений інтерес і здібності;  

•      Робота зі студентами з розвитку інтересу до вивчення математики.  

У зв'язку з зазначеними вище видами позакласної роботи з математики можна виділити в ній такі цілі: 

1.   Своєчасна ліквідація (і попередження) наявних у студентів прогалин у знаннях і уміннях з курсу математики; 

2.   Пробудження і розвиток стійкого інтересу студентів до математики та її додатків; 

3.   Розширення і поглиблення знань студентів з програмного матеріалу; 

4.   Оптимальний розвиток математичних здібностей в студентів і прищеплювання студентам певних навичок науково - дослідницького характеру; 

5.   Виховання високої культури математичного мислення; 

6.   Розвиток у студентів уміння самостійно і творчо працювати з навчальною та науково - популярною літературою; 

7.   Розширення і поглиблення уявлень студентів про практичне значення математики; 

8.   Виховання в студентів почуття колективізму та вміння поєднувати індивідуальну роботу з колективною; 

9.   Встановлення більш тісних ділових контактів між викладачем математики і студентами і на цій основі більш глибоке вивчення пізнавальних інтересів і запитів студентів.

            2.2  Математична гра або конкурс як форма позакласної роботи з математики

 На сьогоднішній день існують різні форми проведення позакласної роботи з математики зі студентами. До них можна віднести: 

•       Математичний гурток; 

•       Математичний вечір;

•       Математична олімпіада; 

•       Математична гра або конкурс;

•       Математична екскурсія;    Математичні реферати і твори;    Математична конференція.

 Очевидно, форми проведення позакласних занять і прийоми, які використовуються на цих заняттях, повинні задовольняти ряду вимог. По-перше, вони повинні відрізнятися від форм проведення занять та інших обов'язкових заходів. Це важливо, тому що позакласна робота будується на добровільних засадах і зазвичай проводиться після занять. Тому щоб зацікавити студентів предметом і залучити їх до позакласної роботи треба проводити її в незвичайній формі. Подруге, ці форми проведення позакласних занять повинні бути різноманітні. Адже для того щоб підтримувати інтерес студентів, потрібно постійно їх дивувати, урізноманітнювати їх діяльність. По-третє, форми проведення позакласних занять повинні бути розраховані на різні категорії студентів. Позакласна робота повинна залучати й проводитися не тільки для тих, хто цікавиться математикою , але і для  студентів, що не проявляють інтересу до предмета. Можливо, завдяки правильно обраній формі позакласної роботи, яка розрахована на те щоб зацікавити і захопити студентів, такі студенти стануть більше приділяти уваги математиці. Порушення цих основних вимог може призвести до того, що позакласні заняття з математики буде відвідувати невелика кількість студентів або взагалі перестануть відвідувати.

 Математичний конкурс як форма позакласної роботи грає величезну роль у розвитку пізнавального інтересу у студентів. Гра надає помітний вплив на діяльність студентів. Ігровий мотив є для них підкріпленням пізнавальному мотиву, сприяє активності розумової діяльності, підвищує сконцентрованість уваги, наполегливість, працездатність, інтерес, створює умови для появи радості успіху, задоволеності, почуття колективізму. Ігровий мотив однаково діє для всіх категорій студентів, як сильних і середніх, так і слабких. Студенти особливо першого курсу з великою охотою приймають участь у різних за характером та формою математичних іграх. Математичний конкурс різко відрізняється від звичайного уроку, тому викликає інтерес більшості студентів і бажання взяти участь у ньому. Так само слід зауважити, що багато форм позакласної роботи з математики можуть містити в собі елементи гри, і навпаки, деякі форми позакласної роботи можуть бути частиною математичної гри. Введення ігрових елементів у позакласні заняття руйнує інтелектуальну пасивність студентів, яка виникає в них після тривалого розумової праці на уроках.

 Головною метою застосування математичної гри є розвиток стійкого пізнавального інтересу у студентів через різноманітність застосування математичних ігор. Таким чином, серед форм позакласної роботи можна виділити математичну гру, як найбільш яскраву й привабливу для студентів. Математичний конкурс вдало поєднує ігрові та пізнавальні мотиви, і в такій ігровій діяльності поступово відбувається перехід від ігрових мотивів до навчальних мотивів. 

2.3  Цілі, завдання, функції, вимоги математичної гри

 Як вже говорилося вище, основна мета застосування математичної гри на позакласних заняттях про математику - це розвиток стійкого пізнавального інтересу в студентів до предмету через різноманітність використовуваних математичних ігор.

Також можна назвати і такі цілі застосування математичних ігор: 

•      Розвиток мислення; 

•      Поглиблення теоретичних знань; 

•      Самовизначення в світі захоплень і професій; 

•      Організація вільного часу; 

•      Спілкування з однолітками; 

•      Виховання співробітництва та колективізму; 

•      Придбання нових знань, умінь і навичок; 

•      Формування адекватної самооцінки; 

•      Розвиток вольових якостей; 

•      Контроль знань; 

•      Мотивація навчальної діяльності та ін 

Математичні ігри покликані вирішувати такі завдання. 

Освітні: 

-   Сприяти міцному засвоєнню студентами навчального матеріалу; 

-   Сприяти розширенню кругозору студентів та ін  Розвиваючі: 

-   Розвивати в студентів творче мислення; 

-   Сприяти практичного застосування умінь і навичок, отриманих на уроках і позакласних заняттях; 

-   Сприяти розвитку уяви, фантазії, творчих здібностей та ін.. 

Виховні: 

•      Сприяти саморозвитку і самореалізації особистості; 

•      Виховати моральні погляди і переконання; 

•      Сприяти вихованню самостійності і волі в роботі та ін 

Математичні ігри виконують різні функції. 

1.  Під час математичної гри відбувається одночасно ігрова, навчальна і трудова діяльність. Дійсно, гра зближує те, що в житті не можна порівняти і розводить те, що вважається єдино. 

2.  Математична гра вимагає від студента, те щоб він знав предмет. Адже не вміючи вирішувати завдання, розгадувати, розшифровувати і розплутувати студент не зможе брати участь у грі. 

3.  В іграх студенти вчаться планувати свою роботу, оцінювати результати не тільки чужої, але і своєї діяльності, проявляти кмітливість при вирішенні завдань, творчо підходити до будь-якого завдання, використовувати і підбирати потрібний матеріал. 

4.  Результати ігор показують студентам їх рівень підготовленості, тренованості. Математичні ігри допомагають у самовдосконаленні студентів і, тим самим спонукають їх пізнавальну активність, підвищується інтерес до предмету. 

5.  Під час участі в математичних конкурсах студенти  не тільки отримують нову інформацію, а й набувають досвід збору потрібної інформації та правильного її застосування.

 До ігрових форм позакласних занять пред'являється ряд вимог. До учасників математичної гри повинні пред'являтися певні вимоги щодо знань. Зокрема, щоб грати - треба знати. Ця вимога додає грі пізнавальний характер. Правила гри мають бути такими, щоб студенти виявили бажання взяти участь у ньому. Математичні ігри повинні розроблятися з урахуванням індивідуальних особливостей студентів, з урахуванням різних груп студентів: слабкі, сильні, активні, пасивні та ін.. Вони повинні бути такими, щоб кожен тип студентів зміг проявити себе в грі, показати свої здібності, можливості, свою самостійність, наполегливість, кмітливість, випробувати відчуття задоволеності, успіху. При розробці гри потрібно передбачити більш легкі конкурси, завдання, для слабких студентів і навпаки більш складний варіант для сильних студентів. Таким чином, можна залучити більше студентів до відвідування позакласних занять з математики і тим самим сприяти розвитку у них пізнавального інтересу. Дотримання  усіх вимог, висунутих до математичних ігор дозволить домогтися гарних результатів по залученню більшої кількості студентів до позакласної роботи з математики, виникненню у них пізнавального інтересу до неї. Не тільки сильні студенти будуть більше проявляти зацікавленість до предмету, але і слабкі студенти почнуть проявляти свою активність у навчанні. 

РОЗДІЛ 3   СЦЕНАРІЙ  МАТЕМАТИЧНОГО КОНКУРСУ  ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ПЕРШОГО КУРСУ ТЕХНІКУМУ

Хід заходу  Ведучий: 

Щоб захід цікаво розпочати,  загадку дам вам відгадати: Наук цариця недосяжна,

Могутня, щедра і прекрасна,

Блискуче розум розвиває, Мислити правильно навчає,

Неперевершена її краса,  Чудова логіка струнка.

Ну, друзі, хто ж вона така?

Звичайно ……(математика)        

Ведучий  Розпочинаємо перший тур. Кожна  команда отримує 10 тестових завдань.

 Перший  тур:

1. Вказати порядок днів підряд:

1.   Завтра;     2. Позавчора;     3. Сьогодні;     4. Післязавтра;      5. Вчора. 

Відповідь: Позавчора, вчора, сьогодні, завтра, післязавтра;

2.   Дідусь у ліфті, а онук по сходах піднімаються на 5-ий поверх за 20 секунд. За скільки секунд кожний піднімається на один поверх?

а) за 4 сек;           б) за 1 сек;          в) за 20 сек;          г) за 5 сек. 

Відповідь: за 5 секунд. 

3."Трудова книжка" учня 

а) зошит;      б) щоденник;      в) підручник;       г) табель. 

Відповідь: щоденник.

4.   Яке число в Древньому Вавилоні вважалося  ”священним"? 

а) 3;        6) 7;        в) 10;          г) 12. 

Відповідь: г) 12

5.   Яке число називають "Чортовою дюжиною"? 

а) 12;        6)7;          в) 13;         г)   16. 

Відповідь: в) 13. 

6 Яка середня швидкість пішохода?

а) 20 км/год;        б) 10 км/год;        в) 5 км/год         г) 2 км/год, 

Відповідь: в) 5км/год. 

7.   Яка маса простого учнівського зошита в 12 аркушів?

а) 500 г;      б) 75 г;      в) 100 г;        г) 35 г,         Відповідь: г) 35 г

8.   Хто з великих математиків брав участь у кулачному бою на 58 олімпіаді, яка проходила в 548 році до нашої ери? 

а) Архімед;      б) Фалес Мілетський;      в) Евклід;         г) Піфагор. 

Відповідь: г) Піфагор

9.   Якщо один півень закричить з усієї сили, то одна людина прокинеться. Скільки повинно закричати півнів, щоб прокинулось 4 людини?

а) 4;       б) 1;        в)10;      г)2. 

Відповідь: б)1.

10.             Розставити грошові одиниці в порядку зростання: 1 гривня, 1 євро, 1 доллар, 1 рубль. 

Відповідь: 1 рубль, 1 гривня, 1доллар, 1євро.

Ведучий  . Поки журі підраховує бали, ми перевіримо які в нас розумні і кмітливі вболівальники. 

Вболівальникам пропонуються загадки. Кожна команда вболівальників може допомогти своїй команді, якщо раніш за всіх правильно відповість на загадку і таким чином відповідній команді нараховується один бал за кожну правильну  відповідь.

Загадки:

1.     У кімнаті горіло 50 свічок, 20 із них загасили. Скільки залишиться?  ( 20, згашені свічки не згорять)

2.     Якщо рівно опівночі іде дощ, то чи можна вважати, що через 72 години буде сонячна погода?  (Ні – через 72 години також буде північ)

3.     Коли чорній кішці легше за все потрапити у дім? ( Коли двері відчинено)

4.     Із гнізда вилетіло 3-и ластівки? Яка ймовірність того, що через 15 секунд вони будуть в одній площині? (100%)

5.     На дереві сиділо 6 горобців. Стрілець, вистріливши, влучив у двох із них. Скільки горобців залишилося на дереві? (Жодного, — всі інші полетіли)

6.     В одній кімнаті сидить жаба, яка кожну секунду подвоюється. Через 29 хвилин вона заповнила пів кімнати. Через скільки секунд вона заповнить цілу кімнату?

(Через 1 секунду.)

Журі підраховує бали, і оголошує поточні результати.

Ведучий .  Розпочинаємо наш 2 конкурс "Розминка"

Кожній команді  пропонується питання, якщо команда правильно відповідає, то отримує 1 бал, якщо команда не має відповіді, є можливість відповісти у супротивників. Чия команда раніш за всіх дає правильну відповідь, отримує 1 бал .           

РОЗМИНКА   

1. Кріт виліз з-під землі, а поряд лежать три пшеничні зернини, 5 житніх і дві кукурудзяні. Скільки всього зерен побачив кріт? (Жодного, бо він сліпий).

2.Звезли до купи 5 і 7 стіжків. Скільки їх стало? (один)

3.   Назвіть найпростіший "прилад", який полегшує рахунок (пальці)

4.   Скільки існує трьохцифрових чисел?    (999 – 99 = 900)

5.   Діда звуть Петро Іванович, а його внука - Василь Миколайович. Як звуть батька внука?  (Микола Петрович)

6.   Що легше: 1 кілограм вати чи один кілограм заліза?  (однаково) 

7.   Дехто ліг спати о дев'ятій годині вечора, завівши будильник на 10 годин ранку. Скільки годин він проспав, доки його не розбудив будильник? (Відповідь: 1 год, бо будильник задзвонив о 22-ій годині.)  8. Скільки разів можна від 100 відняти 10?

(1 раз, бо потім залишиться 90 (100 − 10), і треба буде віднімати вже від 90, а не від 100.)

9.  Який знак треба поставити між записаними цифрами 2 і 3, щоб мати число більше за 2, але менше за 3? (Кому.)

Журі підраховує бали, і оголошує поточні результати.

Ведучий  . Наступний конкурс художників. 

Він оцінюється в 3 бали. З кожної команди запрошуються до столу журі  по одному представнику. Їм пропонується одночасно намалювати лівою рукою цифру 9, правою рукою цифру 6.

Ведучий .   Четвертий  наш конкурс "Задача" 

Кожній команді  пропонується задача, якщо команда дає правильну відповідь, то отримує 1 бал, якщо команда не має відповіді або відповідає неправильно, є можливість відповісти у супротивників. Чия команда раніш за всіх дає правильну відповідь, отримує 1 бал .

ЗАДАЧІ

1. Продавець має кілька пачок конвертів по 100 конвертів в кожній. 10 конвертів він відлічує за 5 секунд. За скільки секунд він може відлічити 90 конвертів? ( 5 сек.) 2.  Лікар зробив три уколи з інтервалом у ЗО хв. Скільки часу йому  знадобилось.? (1 год.)

3.                 Ліфт піднімається з першого поверху на третій за 6 сек. За скільки секунд підніметься з першого поверху на п'ятий?

(Між першим і третім поверхом два прольоти. Кожен з них ліфт долає за 6:2=3(секунди). Між першим і п'ятим поверхом - чотири прольоти, отже, ліфт подолає їх за 3-4=12(с))

4.                 Кінь з'їдає копу сіна за дві доби,корова - за три доби, вівця - за 6 діб.  За який час з'їдять копу сіна кінь,корова і вівця разом?

( Поділимо умовно копу сіна на 6 однакових частин. За добу кінь  з'їдає три частини, корова - дві частини, вівця - одну частину. Отже, разом вони з'їдають копу сіна за одну добу.) 

5.                 З книги випала її частина, перша сторінка частини має номер 328 а номер останньої записаний тими ж цифрами але в зворотному напрямку.  Скільки сторінок у частині що випала? (823 – 328 + 1= 496 ст)

6.                 В одному містечку кожний п'ятий чоловік - Іван, а кожний десятий - Петро. Кого в цьому місті більше: Іванів Петровичів чи Петрів Івановичів?

( Однаково бо на кожній 50 чоловік припадає один Іван Петрович і один Петро Іванович).

Журі підраховує бали, і оголошує поточні результати.

Ведучий . П’ятий конкурс – конкурс капітанів. Виходять капітани кожної команди. Їм пропонується по черзі називати прізвище відомого математика, той учасник, який не зможе назвати нове ім’я, вибуває. Переможець отримує 2 бали.

Ведучий   Ось і підійшли ми до завершального конкурсу – конкурсу шпаргалок. Кожній команді пропонується презентувати шпаргалку з будь – якої математичної теми. Конкурс оцінюється в 3 бали. Оцінюється повнота викладеного матеріалу в шпаргалці, оригінальність самої шпаргалки, а також простота використання шпаргалки.

Ведучий .   Слово журі для підведення загального рахунку.

Ведучий

Всі добре працювали, Старались, як могли. Немає переможених - Тут всі перемогли.

Бажаю математику

Вам вчити добре й далі Так, щоб могли отримати Ви золоті медалі. 

Ведучий разом з помічниками поздоровляє переможців і роздає призи.

ВИСНОВКИ

         Таким чином можна зробити висновки, що:

•      Позакласна робота з математики вирішує деякі завдання. А саме підвищує рівень математичного мислення, поглиблює теоретичні знання, розвиває практичні навички студентів, а головне сприяє виникненню пізнавального інтересу у студентів до математики. 

•      Існує кілька видів позакласної роботи з математики: робота з відстаючими з математики; робота зі студентами, що  цікавляться математикою; робота з розвитку пізнавального інтересу до математики. 

•      У зв'язку з видами позакласної роботи з математики виділяють її цілі. Однією з найголовніших цілей позакласної роботи з математики є пробудження і розвиток стійкого інтересу студентів до математики. 

•      Позакласна робота з математики може проводитися в різних формах. Ці форми позакласної роботи повинні задовольняти ряду вимог: відрізнятися від форм проведення уроків, повинні бути різноманітні, повинні бути розраховані на різні категорії студентів. 

•      Серед всіх форм позакласної роботи з математики можна виділити математичну гру, як найбільш яскраву і улюблену для більшості студентів. Математична гра як форма позакласної роботи грає величезну роль у розвитку пізнавального інтересу студентів до математики.

ЛІТЕРАТУРА:

1.            Балк, М.Б. Математика після уроків [Текст]: посібник для вчителів / М.Б. Балк,

Г.Д. Балк. - М: Освіта, 1971. - 462с.

2.            Водзінський, Д.І. Виховання інтересу до знань у підлітків [Текст] / Д.І.

Водзінський. - М: Учпедгиз, 1963. - 183с.

3.            Ганічев, Ю. Інтелектуальні ігри: питання їх класифікації та розробки [Текст] / / Виховання школяра, 2002. - № 2.

4.            Калінін, Д. Математичний гурток. Нові ігрові технології [Текст] / / Математика. Додаток до газети «Перше вересня», 2001. - № 28.

5.            Пахутіна, Г.М. Гра як форма організації навчання [текст] / Г.М. Пахутіна. - Арзамас, 2002.

6.            Сіденко, А. Ігровий підхід у навчанні [Текст] / / Народна освіта, 2000. - № 8 7.    Шаталов, Г. Способи підвищення мотивації навчання [Текст] / / Математика.

Додаток до газети «Перше вересня», 2003. - № 23. 

8.          Шатілова, А. Цікава математика. КВК, вікторини [Текст] / А. Шатілова, Л.

Шмідтове. - М: Айрис-пресс, 2004 .- 128с. 

9.          Шуба, М.Ю. Цікаві завдання у навчанні математиці [Текст] / М.Ю. Шуба. - М: Освіта, 1995.