Козлова О. О.

Паперові перетворення. –  Кривий Ріг. – 2017. – 28 с.

 

Пропонований методичний посібник присвячений актуальній проблемі. Одним із завдань сучасної позашкільної освіти є творчий розвиток учнів, активізація у них інтересу до творчості та художньо-творчої діяльності.

Автор доводить, що під час роботи з папером у вихованців формуються початкові технічні та технологічні знання, набуваються знання у сфері технічної термінології, графічної грамотності. Особлива увага приділена практичному використанню виробів з паперу у повсякденному житті.

Матеріал посібника може бути використаний керівниками гуртків початкового технічного моделювання, вчителями початкових класів, батьками для спільної діяльності з дітьми та студентами вищих педагогічних навчальних закладів.

Рецензенти:	Зичков А. К., старший викладач кафедри теорії і практики початкової освіти ДВНЗ «Криворізький державний педагогічний університет».       Рум’янцева Г. М., директор КПНЗ «Станція юних техніків Покровського району» Криворізької міської ради, керівник гуртка початкового технічного моделювання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ВИРОБИ ІЗ ПАПЕРУ

1.1. Завдання роботи з папером

1.2. Історія виникнення паперу

1.3. Обробка паперу та сфера використання

1.4. Вирізування квадрата та кола

1.5. Два способи вирізування трикутника

1.6. Вирізування циліндра та конусу

1.7. Виготовлення підвісних прикрас

1.8. Виготовлення зірочок. П’ятикутні зірки

1.9. Виготовлення зірочок. Шестикутні зірки

1.10. Виготовлення чотиригранних та восьмигранних зірочок

1.11. Виготовлення квітів

1.12. Виготовлення ялинкових прикрас

1.13. Виготовлення головних уборів

1.14. Симетричне вирізування

1.15. Фігури зі смужки паперу

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ З ПАПЕРОМ НА ЗАНЯТТЯХ ГУРТКА ПТМ

2.1. Обладнання для проведення робіт із папером

2.2. Основні операції при організації проведення робіт із папером

2.3. Художньо-конструкторський аналіз виробів із паперу

СЛОВНИК ВИКОРИСТАНИХ ТЕРМІНІВ

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА:

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

ВСТУП

 

Папір – один із найдоступніших і найбільш поширених матеріалів у навчальних закладах. Тому роботі з ним надається таке важливе значення. З паперу і картону виготовляється багато цікавих виробів: аплікації, оздоблення, маски, моделі, макети тощо. Діти з задоволенням виготовляють поробки з паперу і радіють, що вони зроблені власними руками. Так, у процесі обробки паперу, застосовуючи різні способи і прийоми, вихованці вчаться естетично осмислювати образи знайомих предметів, передавати їх у зображувальній діяльності, підкреслюючи красу і колоритність зовнішнього вигляду в перетвореній формі.

На заняттях гуртка «Початкове технічне моделювання», уроках трудового навчання та художньої праці спостерігається тенденція до виготовлення поробок шляхом склеювання або їх складання у певному порядку, тому в наш час роботу з папером доцільно будувати за принципом художнього комбінування.

Принцип художнього комбінування застосовується під час виконання навчальних завдань у різних техніках роботи з папером і сприяє здійсненню поетапного переходу від роботи на площині до роботи в об'ємах, розширенню загальних знань вихованців про матеріали, технічні прийоми їх обробки і можливості застосування, розвиває просторове мислення, спостережливість, уяву.

Мета даної розробки – допомогти керівникам гуртків та вчителям початкових класів розвивати у дітей конструкторську думку, творчий підхід до будь-якої роботи.

РОЗДІЛ 1. ВИРОБИ ІЗ ПАПЕРУ

 

1.1. Завдання роботи з папером

 

Робота з папером виконує важливу функцію: вона споріднює практичні навички і мистецтво, завдяки чому збагачується духовний світ дитини. Вихованці при виготовленні нових виробів, їх елементів (деталей) вчаться надавати їм найбільш доцільну форму за функціями і призначенням. При цьому вони повинні органічно (формою, кольором, матеріалом) вписати їх в оточуюче середовище. Таким чином, творчі здібності учнів розвиваються в двох напрямках: з одного боку діти відображують реальні особливості предметів; з іншого – створюють нові форми, які не існують у природі, а є витвором їхньої уяви і фантазії. Однак виконання композицій в об'ємі потребує певного часу, оскільки зробити модель без креслення досить складно.

 

1.2. Історія виникнення паперу

 

Папір – це матеріал з коротких волокон рослинного походження, які тісно пов’язані між собою і з’єднані клеючими масами.

Вперше папір винайшли в Китаї на початку ІІ ст.н. е. Але був час, коли люди писали на кам’яних і глиняних плитах, дерев’яних дощечках, корі берези, папірусі, пергаменті.

В Україні перші переробні підприємства, так звані паперові фабрики, були створені у ХVІ ст.

Папір, що має вагу 250 г, називається картоном. Процес виготовлення тонкого картону подібний до виробництва паперу.

Папір виробляється з деревини, яку роздроблюють і розмелюють у машинах на волокно, варять у спеціальній кислоті і отримують целюлозу. Готову масу розводять водою, добавляють каолін, каніфольний клей. Через дрібні отвори в сітці стікає вода, а паперова маса проходить між валками, пресується, потім висушується намотується в рулони або нарізується у паперорізальній машині на формат згідно стандарту.

Товстий картон виготовляють багатошаровим способом, спресовуючи тонкі аркуші в мокрому стані.

 

1.3. Обробка паперу та сфера використання

 

Процес виготовлення паперу, який використовують у наші дні, був запозичений у китайців. Подальший розвиток виробництва паперу пов'язаний з появою нових машин, які замінили ручну працю. Нині папір виготовляють на паперових фабриках в основному з деревини, а також соломи, стебел кукурудзи, ганчір’я та макулатури. Всі процеси на фабриках виконуються автоматично.

Сфера застосування паперу різноманітна: у поліграфії – друкування книг, зошитів, журналів, репродукцій; у техніці – як прокладний та ізоляційний матеріал; у вигляді стрічки і перфокарти – для електронно-лічильних машин і комп’ютерів, а також для фотографування, копіювання, фільтрування. Картон застосовується у різних галузях промисловості в основному як прокладний та ізоляційний матеріал.

В творчій галузі обробка паперу використовується в повніймірі своїх властивостей: папір можна складати, рвати, різати, вирізати отвори, опалювати, зминати, клеїти, фарбувати, з’єднувати з іншими матеріалами тощо.

Творча діяльність людини є надзвичайно сприятливим фоном для вияву особистих поглядів і почуттів. Художньо-технічна творчість – це творчість, яка виступає засобом самовираження, засобом взаємодії з людьми і світом. Сприятливі умови для самореалізації створюються безпосередньо в процесі творчої діяльності. До такого виду діяльності належить художньо-технічна творчість, тому що вона розкриває педагогові широкий діапазон спілкування з вихованцями.

 

Від простого до складного

Якщо ти думаєш, що квадрат або коло вирізувати дуже просто, спробуй спочатку зробити це сам, потім прочитай інструкції в нашій методичній розробці, повтори спробу і порівняй результати.

 

1.4. Вирізування квадрата та кола

 

З’єднай сторону аb прямокутного аркушу паперу з стороною bс, а зайву частину паперу відріж (рис. 1.1.).

 

Рис. 1.1. Вирізування квадрата

 

Склади квадрат навпіл по діагоналі, а трикутник, який ми отримали, ще двічі навпіл. Користуючись розміром аb як радіусом, зроби на трикутнику проміжні відмітки с і d. Розрізай папір по дузі, що сполучає точки bсdе (рис. 1.2.).

  

 

Рис. 1.2. Вирізування кола

 

1.5. Два способи вирізування трикутника

 

Для отримання рівностороннього трикутника склади прямокутний аркуш навпіл. По центру аркушу пройде лінія згину аb. Проведи лінію се такої ж довжини, що і сторона cd. Проведи лінію еd. Виріж рівносторонній трикутник. Для отримання рівностороннього трикутника, ти можеш виходити з кола. Візьми за початкову міру радіус кола аb і нанеси на колі шість відміток, що знаходяться на однаковій відстані один від одного. З’єднай їх через одну (рис. 1.3.).

  

 

Рис. 1.3. Вирізування трикутника

 

1.6. Вирізування циліндра та конусу

 

Циліндр або конус можна одержати, вигинаючи аркуш паперу. Для виготовлення конуса слід виходити з паперового кола, яке або просто надрізають до самого центру, або з нього вирізують якийсь сектор, наприклад чверть кола.

Найпростішим способом виготовлення буде розрізання кола навпіл – по діаметру. Циліндр згортають із прямокутного аркушу паперу (рис. 1.4.).

 

Рис. 1.4. Вирізування циліндра та конусу

 

Ці нехитрі форми можна використовувати для виготовлення фігурок людей, тварин, риб, тощо.

Який би спосіб вирізування циліндра, конуса, кола або трикутника ви не використовували, намагайтеся вирізувати їх рівно, щоб краї не виходили хвилястими. Маленька хитрість. Коло легше вирізувати ножицями із закругленими кінцями, вони немов спеціально призначені для вирізування заокруглених ліній.

 

1.7. Виготовлення підвісних прикрас

 

Паперові вирізки при витягуванні дають різноманітні об'ємні форми. Наприклад, якщо ми багато разів надріжемо коло то, отримаємо бахрому (рис. 1.5а.).

Коло або квадрат, які розрізають до центрупо лінії, фігуру яка повторює контур, утворюють після витягування довгі об'ємні форми, подібні спіралям (рис. 1.5. б, в).

Якщо квадрат скласти навпіл і надрізати його так, як показано на рис.1.5.г, то вийде цікава просторова фігура.

Рис.1.5.а

    

Рис. 1.5 б              Рис. 1.5.в       Рис. 1.5.г

 

Рис.1.5. Вирізування підвісних прикрас

 

На рис. 1.6. показані інші способи надрізання квадрата, прямокутника і кола, а також відповідні їм об'ємні фігури.

 

Рис. 1.6. Способи надрізання квадрата, прямокутника і кола

 

З витягнутих вирізок можна зробити дивовижні, рухомі форми. Фігуру, представлену на рис. 1.7., можна зробити шляхом надрізання кола за спіраллю і проминаючи складки з середини спіралі.

 

Рис.1.7. Вирізування підвісних рухомих форм

 

Декілька надрізаних кіл або квадратів можна з'єднати для того, щоб отримати об'ємні фігури. Схема надрізання квадрата показана на рис. 1.8.

Рис. 1.8. Схема надрізання квадрата

 

Центральні частини вирізок слід видалити, щоб спростити з'єднання однієї вирізки з іншою. Щоб фігура не дуже сильно витягувалася під своєю вагою, доцільно дві верхні деталі вирізувати з щільного паперу. Всередину фігури можна помістити ялинкові кульки.

 

Зірочки

1.8. Виготовлення зірочок. П’ятикутні зірки

 

1-й спосіб вирізування п'ятикутної зірки

Схема виготовлення п’ятикутної зірки представлена на рис. 1.9.

 

   

  

  

Рис. 1.9. Схема виготовлення п'ятикутної зірки

 

2-й спосіб вирізування п'ятикутної зірки

Для виготовлення п'ятикутної зірки візьміть квадрат. Складіть аркуш навпіл. Знайдіть середину сторони bс. Зігніть папір під кутом а до середини сторони bс. Перегніть кут b через кромку еа. Перегніть кут d через кромку еb. Відріжте за пунктирною лінією папір, складений у гострий кут. Можна вирізувати п'ятикутну зірку і за схемою на рис. 1.10.

 

   

  

Рис. 1.10. Схема виготовлення п'ятикутної зірки

 

3-й спосіб вирізування п'ятикутної зірки

Візьміть квадратний аркуш і складіть його по діагоналі. Знайдіть середину сторони аd. Зігніть до цього краю кут b. Зігніть кут а за лінією bе. Зігніть частину, що залишилася, за лінією ае. Відріжте за пунктирною лінією нижню частину е. Для того, щоб намалювати п'ятикутну зірку, користуйтеся рис. 1.11.

Накресліть коло. Зведіть перпендикуляр із центру діаметру. Знайдіть середину відрізка сb (точка е). Проведіть дугу df користуючись dе, як радіусом. Проведіть дугу fd – точка g буде однією з вершин зірки, а відстань gd – відстанню між вершинами зірки. Тепер ви можете знайти інші три вершини зірки.

  

Рис. 1.11. Схема виготовлення п'ятикутної зірки

 

1.9. Виготовлення зірочок. Шестикутні зірки

 

Шестикутну зірку можна зробити за схемою на рис. 1.12. Візьміть квадрат, кладіть його по діагоналі, а потім ще раз навпіл. Розділіть трикутник на три рівні частини а, b, с. Зігніть деталь за пунктирними лініями і накладіть сектор а на сектор b. Так само зробіть і з сектором с. Відріжте частини заготовки які виступають за кромку сектора b.

 

 

Рис. 1.12. Схема виготовлення шестикутної зірки

 

Якщо накласти один на інший два рівносторонніх трикутника, то можна отримати шестикутну зірку (рис. 1.13.).

 

 

Рис. 1.13. Виготовлення шестикутної зірки

 

Об'ємний ефект шестикутної зірки можна досягнути шляхом надрізання заготовки за пунктирною лінією (рис. 1.14а.) і накладенням сектора а на сектор b.

 

Рис. 1.14 а.

 

Згини можна зробити або у центральній частині зірки (мал. 1.14 б), або за її промінчиками (рис. 1.14 в). Центр об'ємної зірки можна вирізати (рис.1.14 г). Зірчастим фігурам можна знайти саме різне декоративне застосування.

  

 

Рис. 1.14 б  Рис. 1.14 в   Рис. 1.14 г

 

Рис.1.14. Виготовлення шестикутної зірки з об'ємним ефектом

 

1.10. Виготовлення чотиригранних та восьмигранних зірочок

 

Квадратний аркуш паперу складіть двічі навпіл і надріжте за пунктирними лініями (рис. 1.15.).

 

Рис.1.15. Виготовлення чотиригранної зірки

 

Для того, щоб зробити восьмигранну зірку, квадратний аркуш паперу складіть двічі навпіл, а потім – по діагоналі. Надріжте заготовку, яка у вас вийшла, по пунктирних лініях (рис. 1.16.).

 

 

Рис.1.16. Виготовлення восьмигранної зірки

 

1.11. Виготовлення квітів

 

Із паперового кола можна виготовити безліч квітів. Розріжте коло від краю до центру і скрутіть папір спіраллю. Ви отримаєте досить цікаву форму (рис. 1.17.).

 

Рис.1.17. Заготовка для виготовлення квітів

 

Якщо із складеного за трьома діаметральними напрямами кола вирізувати пелюстку, то вийде квітка, представлена на рис. 1.18. Пелюстки такої паперової квітки пропрасуйте пальцями по складці, щоб вони стали опуклими, або скрутіть їх завитками. Можна надати квітам конічну форму, якщо зробити надріз за пунктирною лінією і з'єднати пелюстки. Зробивши надрізи по краю кола, можна зробити інші різновиди квітів.

 

 

Рис.1.18. Зразки пелюсток для виготовлення паперової квітки

 

На рис. 1.19. наведені схеми виготовлення листя, для якого краще всього підходить обгортковий папір.

 

 

Рис. 1.19. Схеми виготовлення листя

 

1.12. Виготовлення ялинкових прикрас

 

Для ялинкових прикрас краще всього підходить фольга. Популярною ялинковою прикрасою можуть бути паперові ланцюжки (рис. 1.20.а). Вони склеюються з паперових стрічок різного кольору і розміру (рис. 1.20.б).

 

Рис. 1.20.а     Рис. 1.20 б.

 

Рис. 1.20. Ялинкові прикраси

 

Рис. 1.21. Схема виготовлення кулі

 

На рис. 1.21. представлена схема виготовлення кулі. Зробіть прорізи в трьох колах а, b, с і зберіть деталі у фігуру d.

 

Як зробити підвісні прикраси показано на рис. 1.22.

 

Рис. 1.22. Схема виготовлення підвісних прикрас

 

1.13. Виготовлення головних уборів

 

Для виготовлення головних уборів беремо аркуш паперу розміром приблизно 50 х 50 см. За схемою на рис.1.23. з аркушу щільного паперу можна зробити капелюх «Наполеон».

 

 

 

Рис. 1.23. Виготовлення капелюха «Наполеон»

 

Китайськийкапелюх виготовляється з паперового кола, яке розрізається по пунктирній лінії до центру. Надай йому конічну форму і прироби зав’язки (рис. 1.24.).

 

Рис. 1.24. Виготовлення китайського капелюха

 

Головний убір фараона можна виготовити, якщо скористатися схемою на рис. 1.25.

 

 

Рис. 1.25. Виготовлення головного убору фараона

 

Королівську корону можна зробити із фольги або кольорового паперу. Аркуш паперу склади в «гармошку» і виріж по викрійці, а потім закріпи краї, як показано на рис. 1.26 а, б. Можна також один край паперу нарізати на смужки, і вийде смішна корона (рис. 1.26 в.).

 

Рис. 1.26 а

Рис. 1.26 б   Рис. 1.26 в

 

Рис. 1.26. Виготовлення королівської корони

 

Варіанти різноманітних головних уборів і схеми виготовлення деяких з них приведені на рис. 1.27.

 

 

 

 

Рис. 1.27. Виготовлення різноманітних головних уборів

 

1.14. Симетричне вирізування

 

Симетричне вирізування дозволяє копіювати природні форми, наприклад, метеликів (рис. 1.28.).

Рис. 1.28. Симетричне вирізування

 

1.15. Фігури зі смужки паперу

 

Звичайна смужка паперу може служити основою для виготовлення безлічі вигадливих виробів. На рис. 1.29. показані різні вироби з різнокольорових смуг. Всі фігури зі смужок паперу скріплені за допомогою степлеру.

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1.29. Виготовлення фігур зі смужок паперу

 

Кінці зірочок склеєні.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ З ПАПЕРОМ НА ЗАНЯТТЯХ ГУРТКА ПТМ

 

 

2.1. Обладнання для проведення робіт із папером

 

Матеріал. Найбільш доступним і простим для виготовлення поробок є папір. Його можна згортати, розрізати і навіть розривати, щоб створити різноманітні рельєфні, об'ємні композиції. Для виконання поробок можна використовувати різний папір: кольоровий, тонкий, ксероксний, а для виконання конструктивних елементів – цупкий ватман, картон. Результати дитячої творчості в роботі з папером, звичайно, залежать від матеріалу. Якщо для роботи брати папір різної товщини, то діти зможуть створювати легкі або більш грубі, масивні форми. З гуртківцями, для визначення властивостей паперу, можна провести досліди та спостереження, а саме: вивчення будови паперу (Додаток А); визначення напрямку волокон паперу (Додаток Б); вивчення різних властивостей паперу (Додаток В).

Для виготовлення виробів з паперу і картону використовують різні марки клею: столярний, канцелярський, БФ. Але найчастіше використовують синтетичну емульсію ПВА, яка добре заповнює щілини і рівномірно покриває поверхню. Разом із тим, у навчальному процесі краще за все користуватися гумовим клеєм. Він не забруднює папір, і у разі помилки, цей клей дозволяє легко розклеїти модель або деталь і знову зклеїти.

Інструменти та пристрої. Для роботи потрібні такі інструменти і пристрої: ножиці, ножі картонажні або різаки для паперу, шило (канцелярське), металева лінійка, фальцлінійка, циркуль, пензлик, олівець, робоча поверхня (товстий картон, фанера, лист пластику).

 

2.2. Основні операції при організації проведення робіт із папером

 

Операція розмічання. Оскільки вироби, виготовлені з паперу, є напівоб’ємними, виконувати розмітку їх деталей досить важко. Звичайно, об'ємні вироби створюють із розгорток, при виготовленні яких учні дуже часто припускаються помилок. Тому доцільно попередньо навчити дітей креслити ескізи. Ескіз – це попереднє пошукове графічне зображення задуманого виробу.

Робота над ескізами – творчий процес. Систематичне і послідовне виконання ескізів розгорток дозволить уникнути безлічі перероблювань і помилок. У зв'язку з цим для ескізних пошуків рекомендується давати вихованцям креслити розгортки спочатку на газетному або обгортковому папері, щоб вони змогли їх перевірити. Переконавшись, що розгортки виконані правильно, діти утворюють із них задумані фігури, а «чорнові» розгортки можна використати як викрійки, за якими буде розмічено основний матеріал.

Розмітку краще виконувати м'якими олівцями твердістю 2М-4М вітчизняного виробництва (2В-4В імпортні). Неточні або зайві лінії, нанесені такими олівцями, можна легко стерти.

Згинання деталей. На заняттях гуртків необхідні деталей згинаються вручну. Вивчення вихованцями текстурних особливостей паперу є дуже важливим. Дітям треба наголосити, що за волокнами папір згинається краще, рівніше, а упоперек волокон отримуємо порізаний дрібними тріщинами і надломами згин. Щоб лінії згину були чіткими і деталь згиналася рівно за потрібними лініями, по них проводять гладилкою або гострим кінцем ножиць, а товстіший картон надрізують наполовину товщини ножем з боку, протилежного згинові. Отримані згини прогладжують гладилкою. Правильно виконані лінії згину утворюють суцільну лінію – ребра жорсткості – прямолінійні та криволінійні. Такі форми використовуються для створення різних фігур та елементів виробів.

При виконанні операції згинання не завжди необхідно пригладжувати згин гладилкою. В деяких випадках відігнута деталь має пружинити, тому її тільки пригинають по лінії, наміченій кінцем гладилки, але не пригладжують.

Для отримання плавного прогину паперу при формуванні його в конічну або циліндричну форму аркуш чи деталь кладуть на стіл і, притримуючи лінійкою, розташованою паралельно до утворюваної циліндричної або конічної поверхні, захоплюють виступаючий з-під лінійки край і тягнуть вгору та трошки вбік. Чим сильніше тиснуть на лінійку і крутіше по відношенню до столу піднімають деталь, тим сильніше вона прогинається. Вузькі смужки формують, протягуючи їх між великим пальцем та олівцем.

Не варто з першого разу намагатися отримати заготовку необхідної кривизни. Краще повторити операцію кілька разів, ніж сильними натисками пошкодити деталь чи виріб.

Різання. Успіх виконання роботи із папером значною мірою залежить від того, як вихованці виконують операцію різання, наскільки вправно користуються ножицями. Вирізувати деталі необхідно точно, чітко, без зазубрин. При вирізуванні треба старатися не защипувати папір. Вирізуючи папір по прямій лінії, його опускають вниз, одночасно просуваючи ножиці вгору. При вирізуванні круглих деталей ножиці в правій руці залишаються майже нерухомими, а лівою рукою папір направляється за наміченими лініями. Щоб прорізати отвір у паперовій деталі, необхідно спочатку проколоти гострим кінцем ножиць невеликий отвір, а потім уже вирізати потрібну фігуру.

При декоруванні деталей і виконанні елементів складної конфігурації використовують і різак, і ножиці.

Як при розмічанні матеріалу, так і при вирізуванні деталей виробу слід вчити дітей економному витрачанню паперу. Великі та середні обрізки паперу не треба викидати, їх ще можна використати для вирізування дрібних деталей.

 

2.3. Художньо-конструкторський аналіз виробів із паперу

 

Художньо-конструкторський аналіз є складовою частиною дизайну. Він включає не лише естетичний, а й конструктивний і технологічний аспекти. Ще на початкових етапах навчання дітей виготовленню виробів із паперу необхідно розвивати в них уміння аналізувати різні фактори: відповідність виробу його природному аналогу, естетичні якості виробу, ефективність використання матеріалів у виготовленні виробу, їх економне витрачання.

Збирання інформації, необхідної для виготовлення виробу, її аналіз та узагальнення розглядаються як окремі етапи. Це важливі частини творчого процесу, в основу якого покладено єдність двох начал: технічного та естетичного. Цей процес передбачає усвідомлення зібраного матеріалу, визначення попереднього естетичного рішення. Важливо, щоб у ході аналізу народжувалися власні задуми і композиційні рішення, відмінні від аналогів.

При аналізі естетичних особливостей доцільно спрямовувати дітей на те, що конструкція має бути технічно та естетично досконалою, що виражається в емоційному задоволенні людини від зорового сприйняття виробу. У зв'язку з цим слід максимально використовувати властивості паперу як матеріалу, з якого виконуються моделі.

Уже на першому занятті педагог ознайомлює вихованців із властивостями, технічними прийомами обробки (надрізи паперу, згинання, скручування, склеювання смужок, площин) та різними способами з'єднання деталей. У ході навчання можна показати можливості різного формування смужок паперу і зробити тренувальні вправи.

При отриманні паперових смужок різної довжини і ширини діти починають їх скручувати, звивати, переплітати, перехрещувати, з'єднувати між собою, в результаті чого виникають різні композиції. Спочатку це – кола, різні овали, неправильні форми, в яких можна бачити спробу дитини створити якусь фігуру. Водночас вихованці ознайомлюються з властивостями паперу. Згодом вони вчаться виконувати рельєфні композиції на площині зі смужок різної форми.

Педагог може продемонструвати кілька зразків, але не треба вимагати їх копіювання, аби не стримувати в дітях творчого поривання до даного виду діяльності. Приклади різних робіт мають служити лише ілюстрацією в отриманні різних форм, стимулом для пошуку власних рішень. Дітям не слід нав'язувати якісь шаблони, їм варто лише допомогти реалізувати оригінальні ідеї в папері.

Вихованці виготовляють зі смужок паперу і картону різні композиції на площині: декоративні, сюжетні, тематичні тощо. Щоб підвести дітей до створення художнього образу, їх увагу необхідно акцентувати на узагальненні природних форм, виявленні їх конструктивних властивостей, визначенні тієї чи іншої геометричної форми тощо.

При конструюванні з паперу дітей треба вчити створювати моделі предметів та об'єктів дійсності, відбиваючи їх характерні ознаки та виокремлюючи найбільш яскраві та привабливі деталі.

Композиційне вирішення образу має бути динамічним, характер його руху виражається не тільки за рахунок компонування фігури на форматі (основі), а й завдяки руху великих і малих складок, гри світла і тіні на рельєфі. Можна також застосувати тон, колір і тінь використовуваного паперу. Вироби можна фарбувати акварельною фарбою, гуашшю, темперою і навіть олійною фарбою.

Незважаючи на те, що вироби часто лише віддалено нагадують ті чи інші предмети, об'єкти, це не заважає дітям упізнавати їх, живо доповнюючи в уяві відсутні частини. Ю. Гильбух та Е. Верещак довели, що оволодіння вмінням конструювати вимагає належного рівня розвитку образного засвоювального і наочно-дієвого мислення в єдності та взаємодії [4, с. 54].

СЛОВНИК ВИКОРИСТАНИХ ТЕРМІНІВ

 

Ватман – папір, призначений для креслення (малювання) олівцем, аквареллю, тушшю. Володіє високим параметром білизни. Підвищені механічні властивості і товщина дозволяють проводити неодноразові виправлення і коригування на ній.

Газетний папір виготовляється з механічної целюлози або переробленого використаного паперу. Волокна газетних аркушів проклеєні слабко, тому при намоканні такий папір не те, що легко рветься, – він просто розчиняється у воді. Газетні листи легко згинаються, але дуже швидко зношуються і майже не тримають форму.

Друкарський папір звичайно використовується в журналах і для виготовлення обкладинок для них. Журнальний папір механічно не покритий. А складається на 90% з хімічного целюлозного волокна. У недавній час до типографського паперу також стали відносити схожий за властивостями синтетичний папір.

Калька – прозорий папір, оброблений воском і олією, який використовують для копіювання рисунків, при фарбуванні деформується.

Картон – цупкий папір.

Кольоровий папір. – цупкий, непрозорий. Глянсовий і мармуровий папір має блискучу поверхню, шагреневий – тиснену під шкіру. Він є основним матеріалом для виготовлення аплікацій у молодших класах. Однак деякі сорти фарбованого паперу мають той недолік, що вони у вологому стані линяють і забруднюють виріб. З ними треба поводитись обережно, при наклеюванні використовувати густий клей (наприклад, густий декстриновий клей).

Крейдований – даний вид паперу відрізняється тим, її поверхня при виготовленні покривають спеціальним шаром, що складається з пігменту і клею. За рахунок чого збільшують гладкість і білизну паперу, а так само стійкість фарб нанесених на неї. Застосовується для офсетного і цифрового друку, для виготовлення плакатів, банерів, афіш, постерів і багато іншого, в основному друкованої реклами.

Обгортковий папір також дуже поширений. Він виготовляється із суміші натуральних і перероблених волокон. Обгортковий папір в залежності від свого призначення може бути тонким і гладким або навпаки товстим.

Офсетний папір має звичайно щільність від 45 до 260 г/м2. Виготовляється повністю з целюлози, або з додаванням до 0.75 частин деревної маси. Володіє прекрасними механічно-міцності і хорошої гладкістю. Використовується для друку тексту і не складних зображень, до яких не пред'являються підвищені вимоги якості. Застосовується в офсетного і цифрового друку.

Папір для креслення – міцний, цупкий, гарно фарбується. Це початковий матеріал практично для будь-яких моделей.

Папір креслярсько-малювальний – має шорстку поверхню і використовується для виготовлення картин, таблиць, масок, плоских і об'ємних виробів.

Самоклеючий папір (самоклейка) – даний папір з одного боку покритий клейовим розчином, який захищений плівкою. Буває як класично білий, так і різних відтінків. Самоклеючий папір використовується для друку: етикеток, наклейок, малоформатної реклами в транспорті і на вулицях тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Позашкільна освіта, як невід’ємна частина цілісного навчально-виховного процесу, є науково обґрунтованою системою додаткових знань, умінь та навичок, що їх здобувають діти у позашкільних навчальних закладах. Позашкільна освіта ґрунтується на суто специфічних дидактичних принципах: оптимальний вибір змісту, форм методів та засобів здобуття позашкільної освіти.

Діяльність позашкільних навчальних закладів в оновленому освітньому просторі повинна здійснюватись з урахуванням соціального запиту, а саме: кожній дитині – можливості для розвитку творчих здібностей. Саме під час навчання у гуртку у дітей відбувається активізація інтересу до творчості та художньо-творчої діяльності, створюється особливий мікроклімат, забезпечуються умови, які стимулюють кожного вихованця стати особистістю, культурною, творчою, тобто формуються культура особистості й особистість у культурі.

Дана методична розробка пропонує дітям найпростішівироби з паперу, які можна використати при оформленні святкових заходів як у школі, так і вдома. І саме головне, що їх можна зробити своїми руками. Для виготовлення таких виробів матеріали та інструменти знайдуться в кожному домі.

Під час виготовлення виробів, які рекомендує ця методична розробка, діти набувають знань, умінь і навичок роботи з найпростішими матеріалами – папером та картоном.

Найбільшого успіху в технічній творчості можна домогтися в колективі –у гуртку. Тут легко можна поєднати працю з грою. Для цього проводять різні конкурси із застосуванням виготовлених виробів.

Виготовляючи вироби, юні гуртківці не тільки копіюють готові зразки, подані в розробці, а й можуть конструювати власні, подібні до рекомендованих, або зовсім нові. Тоді їхнє захоплення технікою поступово переросте в технічну творчість.

Сьогодні, як і в інші епохи, ми захоплюємося творчими, обдарованими, талановитими особистостями, особливо дітьми. Творча діяльність дитини – це вища форма її активної самостійної діяльності. Специфіка її полягає в тому, що гуртківці як правило, не відкривають нових законів, явищ, зв’язків між ними, а під керівництвом педагога здобувають уміння застосовувати практично вже відомі людству знання.

ЛІТЕРАТУРА:

 

1. Веремійчик І.М. Трудове навчання. Стежинка до майстерності: [навч. посіб. з трудового навчання для 1 кл. поч. шк. ] / І.М.Веремійчик – К.: Педагогічна думка, 2002. – 127с.

2. Гагарин Б.Г. Конструирование из бумаги: [посіб.] / Б.Г.Гагарин – Ташкент, 1988. – 32 с.

3. Галайда С. Конструювання з паперу / С.Галайда // Палітра педагога. –2004. – №2. – с.26-29.

4. Гильбух Ю.З. Психология трудового воспитания школьников: [пособ.] / Ю.З.Гильбух, Е.П.Верещак. – К.: Рад. шк., 1987. – 137 с.

5. Навчальні програми з позашкільної освіти науково-технічного напряму: [збірник] /Биковський Т. В., Шкура Г. А. – К.: Грамота, 2014. Вип.1 –с. 16-32.

6. Міщенко І.Т.Трудове навчання в 3 класі: [пособ. для вч.] / І.Т.Міщенко. – К.: Рад. школа, 1988. – 64 с.

7. Перевертень Г.И. Самоделки из бумаги: [посіб.] / Г.И.Перевертень – М.: Просвещение, 1983. – 160 с.

8. Перевертень Г.И. Техническое творчество в начальных классах: [пособ.] / Г.И.Перевертень. – М. Просвещение, 1988. – 137 с.

9. Попов Б.В. Учись мастерить: [пособ.] / Б.В.Попов. – М.: Просвещение, 1977. – 114 с.

10. Развитие технического творчества младших школьников: [посіб.] / Андриянов Л.П., Галагузова М.А., Каюкова Н.А., Нестерова В.В., Фетцер В.В. – М.: Просвещение, 1990. – 86 с.

11. Сав’як Т.М. Робота з папером, картоном, тканиною: [пособ.] / Т.М.Сав’як. – К.: Рад. шк., 1971. – 112 с.

Додаток А

Вивчення будови паперу

 

• Розгляньте папір на світло. Зверніть увагу на світлі ділянки й згущення. Це відбувається через нерівномірний розподіл волокон паперової маси.
• Розгляньте папір низької якості (обгортковий, пакетний). Зверніть увагу на механічні домішки.
• Розгляньте обірваний край аркуша паперу на світлі або через лупу. Зверніть увагу на дрібні волокна на місці обриву.
• Розірвіть аркуш паперу, складений навпіл і пропрасований. Зверніть увагу, що папір легко рветься по пропрасованій лінії, тому що в цьому місці його міцність понизилася: волокна від прасування прогнулися й частково зламалися.
• Зігніть аркуш товстого паперу в будь-якому напрямку. Зверніть увагу, що лінія згину буде нерівною, із заломами. Проведіть на такому ж аркуші паперу лінію по лінійці тупим кінцем ножиць, зігніть аркуш по наміченій лінії. Зверніть увагу, що папір легко й рівномірно згинається.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

Визначення напрямку волокон паперу

 

• Відірвіть кілька смужок паперу зверху донизу, поверніть аркуш у будь-яку сторону на 90 градусів і знову відірвіть кілька смужок зверху донизу. Зверніть увагу, що в одному випадку вдається відірвати рівні смужки – волокна знаходяться вздовж аркуша, в іншому – лінія відриву нерівна, тобто волокна йдуть упоперек аркуша.
• Відріжте дві однакові за довжиною й шириною смужки від горизонтальної й вертикальної сторін одного аркуша паперу. Візьміть обидві смужки за один кінець і складіть. Зверніть увагу, що одна смужка ледь-ледь прогинається – вона відрізана з боку поздовжнього розташування волокон, інша прогинається сильніше – вона відрізана з боку поперечного напрямку.

• Проведіть мокрим пензликом по краях паперового аркуша. Зверніть увагу, що з одного краю папір згорнеться рівномірно, значить, волокна йдуть уздовж, з іншого боку край аркуша стане хвилястим – волокна розташовуються впоперек.
• Виріжте з аркуша паперу коло. Намочіть краї мокрим пензликом. Зверніть увагу, що папір скручується з боку поздовжнього розташування волокон.

 

Додаток В

 

Вивчення різних властивостей паперу

 

• Розріжте аркуш паперу навпіл. Одну половинку змочіть мокрим пензликом. Зверніть увагу, що мокрий папір легко рветься, тому що втратив міцність, суха ж половинка зберегла її.
• Капніть по краплі води на промокальний папір, газетний папір та папір для письма і простежте, у якій послідовності всмоктується вода. Зверніть увагу, що вода погано всотується у папір кращих сортів.
• Скрутіть папір у трубочку, перев'яжіть її й покладіть у сухе місце. Через кілька днів зніміть зав'язку. Зверніть увагу, що папір зберіг надану йому форму, тому що понизилася вологість і волокна втратили гнучкість.
• Залишіть по одному екземпляру від декількох парних зразків різного паперу на 10 днів на освітленому місці. Інші екземпляри сховайте в конверт. Зверніть увагу, що після закінчення терміну папір, залишений на сонці, пожовк і вицвів.

Досліди й спостереження по вивченню різних властивостей паперу включайте майже в кожне заняття з цієї теми. Цьому виду роботи відводьте не більше 10 хвилин. Результати вивчення властивостей паперу використовуйте при виконанні практичних завдань. З дітьми можна зібрати різні колекції: наприклад, «Види й сорти паперу», «Вироби з паперу», «Види кольорового паперу» тощо. Участь дітей у зборі матеріалу для колекції, у його обробці й оформленні (на стенді, в альбомі, на аркушах) дає змогу зібрати велику кількість різних зразків.