Методична розробка практичного заняття з дисципліни "Анатомія людини" на тему "Тканини"

Про матеріал

Методична розробка практичного заняття з дисципліни "Анатомія людини" на тему "Тканини" для спеціальності 223 "Медсестринство" спеціалізації "Сестринська справа".

Перегляд файлу

Комунальний вищий навчальний заклад

«Нікопольський медичний коледж»

Дніпропетровської обласної ради»

Методична розробка

практичного заняття № 1

з дисципліни «Анатомія людини»

Тема: «Тканини».

Спеціальність 223 «Медсестринство»

Спеціалізація «Сестринська справа»

Курс: ІІ Семестр: ІІІ

Кількість навчальних годин: 4

Викладач: Говоруха С.В.

ÐÐ¾Ð²âÑÐ·Ð°Ð½Ðµ Ð·Ð¾Ð±ÑÐ°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ

Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії

природничо-наукових дисциплін

Протокол від «_______________» № ____

Голова циклової комісії _________С.В. Говоруха

Тема заняття: Тканини

Кількість навчальних годин: 4 години.

1. Актуальність теми

Організм – це жива біологічна цілісна система, яка має здатність до самовідтворення, саморозвитку і самокерування. Організм людини містить різноманітні тканини, які об’єднують у групи за ознаками подібності їх будови та функцій або на основі спільного джерела їх розвитку. Тканини, поєднуючись між собою, утворюють органи. Для виконання ряду функцій одного органа замало, тому виникають комплекси органів – системи. Усі системи та апарати органів взаємопов’язані і об’єднані в єдине ціле – організм. Організм – це окрема жива істота, яка розглядається як цілісна біологічна система, що складається із взаємозалежних елементів.

Тканина-це система організму яка складається із клітин та їх похідних, сформувалася в процесі філогенезу і виконує специфічні функції. В нормі кожна тканина має характерні морфологічні ознаки. При деяких захворюваннях структура і функція тканин може значно змінюватися. Для того, щоб визначити характер і ступінь змін (запалення, дисплазія, дистрофія, деструкція, метаплазія і т.д.) та правильно встановити діагноз, необхідно добре знати структуру тканини в нормі.

Знання будови та топографії тканин необхідні в першу чергу для нормального вивчення анатомії людини, фізіології, а також для подальшого вивчення клінічних дисциплін.

2.Результати навчання:

фахові (предметні) компетентності (знати, вміти, практичні навички)

здатність до клінічного мислення
здатність до критичного мислення
дослідницькі вміння

Після вивчення теми студенти повинні знати і володіти:

Знати

Клітина: будова, основні властивості.
Поняття про тканини, основні види тканин.
Епітеліальна тканина: особливості будови, розташування в організмі.
Сполучна тканина: особливості будови, види, розташування в організмі, значення.
М’язова тканина: особливості будови, види, розташування в організмі, значення.
Нервова тканина: особливості будови, види, розташування в організмі, значення.
Загальний план будови органа. Системи органів та їхні функції.
Латинські терміни: textus (histos), textus epithelialіs, textus connectivus, textus muscularis, textus nervosus, textus osseus, organum, systema organum, organismus.

Оволодіти

пояснювати та демонструвати будову клітин, тканин, органів;
розпізнавати на таблицях, в атласах види тканин.

Вміти

застосовувати набуті знання під час вирішення ситуаційних і проблемних завдань;
використовувати одержані знання в процесі вивчення клінічних дисциплін;
застосовувати анатомічну термінологію;
користуватися довідковою літературою.

загальні компетентності:

здатність застосовувати отриманні знання з даної теми в майбутній медичній практиці;
здатність працювати автономно;
здатність бути спостережливим;
здатність до творчості;
здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел;
здатність бути критичним та самокритичним;
навички міжособистісної взаємодії;
уміння працювати індивідуально та в команді;
оцінювати результати своєї діяльності та діяльності інших;
здатність проявляти ініціативність, самостійність, відповідальність, лідерські якості.

3.Методи і прийоми навчання:

Словесні: бесіда; індивідуальне та фронтальне опитування, презентація студентами результатів досліджень.
Наочні: робота з роздатковим матеріалом; робота з підручником, таблицями та анатомічним атласом; демонстрація відеофільмів з теми, макро- та мікропрепаратів, застосування презентації.
Практичні: вивчення макро- та мікропрепаратів, вирішення навчальних задач, вправи на відпрацювання практичних навичок – анатомічний професійний тренінг, професійний тренінг у вирішенні типових і нетипових клінічних ситуацій та навчальних задач.
Інтерактивні: робота в малих групах; робота в парах, метод кооперативних груп, метод конкурентних груп, мозковий штурм.

4.Методи контролю:

Фронтальне опитування, індивідуальне опитування з демонстрацією топографії та анатомічних структур і їх аналізом; тестовий контроль, вирішення навчальних задач.

5.Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліни

Знати

Вміти

1. Попередні дисципліни

Анатомія людини (шкільний курс)

Основи латинської мови з мед. термінологією

Медична хімія

Медична біологія

Основи біологічної фізики та медична апаратура

Види тканин.

Топографію, будову, функції тканин.

Анатомічну термінологію.

Пояснювати розташування, будову та функції тканин.

2. Наступні дисципліни

Фізіологія

Патоморфологія та патофізіологія

Фармакологія та медична рецептура

Основи медсестринства

Клінічні дисципліни:

Медсестринство у внутрішній медицині, педіатрії, хірургії, акушерстві та гінекології, офтальмології, отоларингології,

неврології, в сімейній медицині, онкології.

Клітина: будова, основні властивості.

Поняття про тканини, основні види тканин.

Епітеліальна тканина: особливості будови, розташування в організмі.

Сполучна тканина: особливості будови, види, розташування в організмі, значення.

М’язова тканина: особливості будови, види, розташування в організмі, значення.

Нервова тканина: особливості будови, види, розташування в організмі, значення.

Загальний план будови органа. Системи органів та їхні функції.

Пояснювати та демонструвати будову клітин, тканин, органів;

розпізнавати на таблицях, в атласах види тканин.

3. Внутрішньо

дисциплінарна інтеграція

Остеологія та артрологія

Міологія

Анатомія нервової системи

Анатомія органів чуття. Шкіра

Анатомія серця та артеріальних судин

Анатомія венозних судин та лімфатичної системи

Анатомія травної системи

Анатомія дихальної системи

Анатомія сечової і статевої систем

Анатомія ендокринної системи

будову та основні властивості клітин;

класифікацію тканин, їх будову та значення, місце розташування в організмі;

загальний план будови органа;

класифікацію систем органів, їх значення.

Пояснювати будову органа, з якої тканини складається.

6.Література

Навчальна

Основна:

Головацький А.С., Черкасов В.Г., Сапін М.Р., Федонюк Я.І. Анатомія людини. У трьох томах. — Вінниця: Нова книга, 2006.
Малий атлас з анатомії: Переклад з 5-го польськ. вид. — ВСВ “Медицина”, 2011. — 136 с., 83 іл.
Сидоренко П.І. та ін. Анатомія та фізіологія людини: підручник. — 3-тє вид., випр. — К.: Медицина, 2011. — 248 с.
Федонюк Я.І. Анатомія та фізіологія з патологією. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — 676 с.
Френк Неттер. Атлас анатомії людини / За ред. проф. Ю.Б. Чайковського: наук. пер. з англ. канд. мед. наук А.А. Цегельського. — Львів: Наутілус, 2004. — 514 с.
Черкасов В.Г., Бобрик І.І., Гумінський Ю.Й., Ковальчук О.І. Міжнародна анатомічна термінологія. — Вінниця: Нова книга, 2010. — 392 с.

Додаткова:

Бобрик І.І., Ковешніков В.Г. Міжнародна анатомічна номенклатура. — К.: Здоров’я, 2001. — 328 с.
Матещук-Вацеба Л.Р. Нормальна анатомія: навч.-метод. посіб. — Львів: Поклик сумління, 1997. — 269 .
Михалевич Р.Ф. Анатомія та фізіологія з основами патології. — К.: Здоров’я, 2001. — 175 с.
Сакевич В.І., Мастеров Ю.І., Сакевич Р.П. Посібник для практичних занять з анатомії та фізіології з основами патології. — К.: Здоров’я, 2003. — 514 с.
Сапин М.Р. Анатомия человека. В двух томах. — М.: Медицина, 1984.
Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. В трёх томах. — М.: Медицина, 1968.
Шапаренко П.П., Смольський Л.П. Анатомія людини. У двох томах. — Київ: Здоров’я, 2003.

Методична

Основна

Філоненко М.М. Методика викладання у вищій медичній школі на засадах компетентісного підходу: Методичні рекомендації для викладачів та здобувачів наукового ступеню доктора філософії ВМНЗ України. – К., 2016.-88с.

Планування роботи на занятті

«Тканини»

Етап заняття

Зміст заняття

Підготовчий етап: (25 хв)

1. Організація навчання.

2. Мотивація навчальної

діяльності.

3. Оголошення теми та

мети заняття.

4. Контроль вхідного рівня знань

Бесіда викладача з черговим студентом; заповнення журналу.

Розповідь викладача. Актуалізація теми.

Розповідь викладача. Інструкція.

Фронтальне та індивідуальне опитування студентів з поясненням та демонстрацією структур. Заповнення німих графів та таблиць. Тестовий контроль.

Основний етап. Формування професійних навичок та вмінь (110 хв)

Вивчення на таблицях, в атласах, мікропрепаратах структури тканин.

Визначення виду тканин, розпізнавання до якого виду тканин належить кожна тканина.

Вивчення мікропрепаратів тканин під мікроскопом. Індивідуальна робота, робота в парах, робота в кооперативних групах.

Замальовування тканин у щоденник.

Визначення виду тканин на мікропрепаратах, малюнках.

Вирішення навчальних задач.

Індивідуальна робота, робота в парах, робота в конкурентних групах, мозковий штурм.

Заключний етап: (25 хв)

1. Контроль та корекція рівня професійних вмінь і навичок.

2. Підбиття підсумків заняття. Рефлексія діяльності.

Виставлення оцінок.

3. Домашнє завдання.

Виконання практичних навичок.

Рішення ситуаційних задач.

Рефлексія діяльності на занятті (співставлення завдань заняття із власною діяльністю на занятті) у формі бесіди.

«Скелет тулуба. Скелет черепа.»

СРС Остеологія та артрологія.

З’єднання кісток. Хребтовий стовп у цілому. Грудна клітка в цілому.
Череп у цілому. Вікові та статеві особливості черепа.

7. Підготовчий етап: (25 хвилин)

Мотивація навчальної діяльності.

Перевірка вхідного рівня знань.

Матеріали методичного забезпечення підготовчого етапу заняття.

7.1. Мотивація навчальної діяльності.

Тканина-це система організму яка складається із клітин та їх похідних, сформувалася в процесі філогенезу і виконує специфічні функції. В нормі кожна тканина має характерні морфологічні ознаки. При деяких захворюваннях структура і функція тканин може значно змінюватися. Для того, щоб визначити характер і ступінь змін (запалення, дисплазія, дистрофія, деструкція, метаплазія і т.д.) та вірно поставити діагноз, необхідно добре знати структуру тканини в нормі.

Знання будови та топографії тканин необхідні в першу чергу для нормального вивчення анатомії людини, фізіології, а також для вивчення клінічних дисциплін.

7.2. Оголошення теми та мети заняття.

Тема сьогоднішнього заняття: «Тканини»

Мета нашого заняття:

Знати: будову, основні властивості клітини, поняття про тканини, особливості будови, розташування в організмі основних видів тканин, загальний план будови органа, системи органів та їхні функції.

Оволодіти:пояснювати та демонструвати будову клітин, тканин, органів;

розпізнавати на таблицях, в атласах види тканин.

Вміти: застосовувати набуті знання під час вирішення ситуаційних і проблемних завдань; використовувати одержані знання в процесі вивчення клінічних дисциплін; застосовувати анатомічну термінологію; користуватися довідковою літературою.

7.3. Контроль вхідного рівня знань

$C:\Users\Uzer\Downloads\stroenie_kletki_cheloveka_opredeleniya_osnova_osnov_2.jpg$ Завдання №1 Позначте структурні компоненти клітини (СРС)

Ядро
Ядерце
Ядерна оболонка
Хроматин
Клітинна оболонка
Цитоплазма
Мітохондрії
Рибосоми
Ендоплазматичний ретикулум гладкий
Ендоплазматичний ретикулум гранульований
Комплкс Гольджі
Мікроворсинки
Вакуолі
Центріолі
Центросома
Лізосоми
Мікротрубочки

Завдання №2

Користуючись малюнком, назвіть основні функції складових клітини. (СРС)

$C:\Users\Uzer\Downloads\-7-638.jpg$

Завдання №3

Поясніть, які бувають

способи поділу клітин. (СРС)

Завдання №4

Поясніть фази мітозу та мейозу. (СРС)

$C:\Users\Uzer\Downloads\25cb14df.png$ $C:\Users\Uzer\Downloads\25cb14df.png$

Завдання №5 (СРС)

Поясніть біологічне значення мітозу та мейозу.

Завдання №6 (СРС)

$C:\Users\Uzer\Downloads\duracion-embarazo.jpg$ Онтогенез - ……(індивідуальний розвиток організму)

…….(ембріогенез) – період розвитку організму від запліднення до народження.

$C:\Users\Uzer\Downloads\загруженное.jpg$

Постембріональний розвиток – (період розвитку організму від народження до смерті).

Вкажіть стадії ембріогенезу: (зигота, бластула, гаструла, нейрула)

Завдання №7

Заповнити таблицю анатомічна термінологія

Анатомічна термінологія	Пояснення
1. Hystos
2. Textus epithelialis
3. Textus connectivus
4. Textus muscularis
5. Textus nervosus
6. Textus osseus
7. Organum
8. Systema organum
9. Organismus

Завдання №8

Вказати значення системи органів

Система органів	Значення системи органів
Опорно-рухова
Травна
Дихальна
Видільна
Статева
Кровоносна
Лімфатична
Органи чуття
Внутрішньої секреції
Нервова система

Тестові завдання

Варіант №1

1. Елементарною структурною одиницею в організмі людини є:

а) тканина

б) клітина

в) орган

г) система органів

2. Кісткова тканина є різновидом:

а) нервової тканини

б) м’язової тканини

в) сполучної тканини

г) епітеліальної тканини

3. Скелетні м’язи людини складаються із:

а) посмугованої м’язової тканини

б) непосмугованої м’язової тканини

в) сполучної тканини

г) серцевої м’язової тканини

4. Перехідний епітелій вистеляє:

а) сечовий міхур

б) сечоводи

в) шлунок

г) трахею

5. Наявність великої кількості міжклітинної речовини характерна для:

а) нервової тканини

б) м’язової тканини

в) сполучної тканини

г) епітеліальної тканини

6. Суглобові поверхні кісток покриті:

а) пластинчастою кістковою тканиною

б) гіаліновим хрящем

в) еластичним хрящем

г) жировою тканиною

7. Якщо епітеліальні клітини різної висоти, а ядра їх лежать на різних рівнях, але всі епітеліоцити лежать на базальній мембрані, то це:

а) одношаровий однорядний епітелій

б) одношаровий багаторядний епітелій

в) багатошаровий епітелій

г) залозистий епітелій

8. Дерма шкіри складається із:

а) пухкої волокнистої сполучної тканини

б) щільної волокнистої неоформленої сполучної тканини

в) щільної волокнистої оформленої сполучної тканини

г) еластичного хряща

9. Яка із названих тканин здатна до збудження та проведення збудження:

а) нервова тканина

б) м’язова тканина

в) сполучна тканина

г) епітеліальна тканина

10. Найбільш поширені та функціонально основні клітини сполучної тканини:

а) макрофаги

б) тканинні базофіли

в) плазмоцити

г) фібробласти

11. Середовище, в якому знаходяться нейрони

а) лімфа

б) ліквор

в) нейроглія

г) строма

12. До сполучної тканини відносять:

а) серцеву

б) жирову

в) покривну

г) кров

Варіант №2

1. Структурно-функціональна одиниця нервової тканини:

а) аксон

б) дендрит

в) синапс

г) нейрон

2. Яку із зазначених тканин можна назвати покривною:

а) нервову тканину

б) м’язову тканину

в) сполучну тканину

г) епітеліальну тканину

3. Сухожилки, зв’язки, фасції складаються із:

а) пухкої волокнистої сполучної тканини

б) щільної волокнистої неоформленої сполучної тканини

в) щільної волокнистої оформленої сполучної тканини

г) еластичного хряща

4. М’язова оболонка внутрішніх органів складається із:

а) посмугованої м’язової тканини

б) непосмугованої м’язової тканини

в) сполучної тканини

г) серцевої м’язової тканини

5. До сполучної тканини відносять:

а) кісткову

б) хрящову

в) залозисту

г) лімфу

6. Війчастий епітелій покриває:

а) слизову порожнини носа

б) слизову порожнини шлунка

в) слизову маткових труб

г) слизову порожнини сечового міхура

7. Сукупність клітин та міжклітинної речовини, спільних за будовою, походженням і функціям:

а) тканина

б) орган

в) система органів

г) організм

8. Можуть змінювати форму клітини:

а) зроговілого багатошарового епітелію

б) простого лускатого епітелію

в) перехідного епітелію

г) простого стовпчастого епітелію

9. До складу м’язової оболонки серця входить:

а) посмугована м’язова тканина

б) непосмугована м’язова тканина

в) посмугована м’язова тканина зі спеціальними властивостями

г) нервова тканина

10. Основу надгортанника, вушної раковини, зовнішнього слухового проходу утворює:

а) волокнистий хрящ

б) гіаліновий хрящ

в) еластичний хрящ

г) жирова тканина

11. Зроговілий багатошаровий епітелій вкриває:

а) кон’юктиву

б) слизову стравоходу

в) слизову ротової порожнини

г) шкіру

12. Наявність великої кількості клітин та невеликої кількості міжклітинної речовини характерна для:

а) нервової тканини

б) м’язової тканини

в) сполучної тканини

г) епітеліальної тканини

Еталони відповідей

Варіант №1		Варіант №2
№ питання	Відповіді	№ питання	Відповіді
1	б	1	г
2	в	2	г
3	а	3	в
4	а,б	4	б
5	в	5	а.б,г
6	б	6	а,в
7	б	7	а
8	б	8	в
9	а	9	в
10	г	10	в
11	в	11	г
12	б,г	12	в

8. Основний етап: (110 хвилин)

Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття

8.1. Вивчення структури тканин

Вивчення на таблицях, в атласах, мікропрепаратах структури тканин.

Ознайомитись з мікропрепаратами тканин, пояснити взаємозв’язок їх будови з функцією.

Налаштувати мікроскоп. (додаток №1)

Дослідити мікропрепарати тканин (додаток №2)

Замалювати у щоденнику схематичну будову тканин.
Визначити розташування в організмі кожного виду тканин.

Завдання для кооперативних груп

1 група

Дослідити:

покривний одношаровий епітелій
власне сполучну тканину (пухку волокнисту, щільну волокнисту оформлену, щільну волокнисту неоформлену)
непосмуговану м’язову тканину
нервову тканину

2 група

Дослідити:

покривний багатошаровий епітелій
сполучну тканину зі спеціальними властивостями (жирову, ретикулярну, пігментну, слизову)
посмуговану скелетну м’язову тканину
нервову тканину

3 група

Дослідити:

залозистий епітелій
сполучну тканину з опорною функцією (кісткову та хрящову)
посмуговану серцеву м’язову тканину
нервову тканину

Презентувати результати досліджень кооперативним групам.

Відповісти на питання, що виникли у студентів з інших груп.

8.2 Визначення виду тканин

8.2.1 Визначте вид тканини. Назвіть місце розташування в організмі.

Поясніть функцію цієї тканини.

8.2.1.1 Визначте вид епітеліальної тканини

8.2.1.2 Визначте вид сполучної тканини

8.2.1.3 Визначте вид м’язової тканини

8.2.1.4 Поясніть будову нейрона

8.2.1.5 Поясніть будову синапса

8.2.1.6 Поясніть будову мієлінового та безмієлінового нервового волокна

8.2.2 Завдання для конкурентних груп

1. В місці потрапляння інородного тіла в організмі виникає запалення за участю клітин крові та пухкої волокнистої сполучної тканини. Які клітини будуть знайдені у вогнищі запалення?

Відповідь. Нейтрофіли, моноцити, мікрофаги, макрофаги, фібробласти.

2. Тварині введена жива вакцина. Які клітини пухкої волокнистої сполучної тканини беруть участь в утворені специфічного імунітету?

Відповідь. Плазматичні клітини, макрофаги.

3. На місці перерізки нервового волокна виник грубий сполучнотканинний рубець. Як це відобразиться на процесі регенерації нервового волокна?

Відповідь. Регенерація нервового волокна не відбудеться.

4. В міобластах блокована робота білоксинтезуючої системи. Чи зможуть ці міобласти перетворитись у м’язові волокна?

Відповідь. Ні, тому що не будуть синтезуватися специфічні скоротливі білки - актин і міозин.

8.2.3 Проблемна ситуація (мозковий штурм)

1. Укус бджоли або змії супроводжується швидким проникненням яду в організм. Чим це можна пояснити?

Відповідь. Присутністю в яді фермента гіалуронидази.

2. В результаті інфаркту міокарда наступило пошкодження серцевого м’яза. Які клітинні елементи забезпечать відновлення дефекта в структурі органа?

Відповідь. Клітини сполучної тканини.

3. В умовному експерименті в посмугованому м’язовомуволокні зруйнували Т-систему. Чи зміниться здатність м’язового волокна до скорочення?

Відповідь. М’язове волокно втратить здатність до скорочення.

4. На невеликій ділянці шкіри видалені всі шари епідермісу. Як буде здійснюватись регенерація цієї ділянки шкіри?

Відповідь. За рахунок «насування» на дефект клітин росткового шару, що розмножується із непошкодженой шкіри, яка оточує дефект.

9. Заключний етап (25 хвилин).

9.1. Підведення підсумків заняття.

Матеріали методичного забезпечення заключного етапу заняття.

Контроль та корекція рівня професійних вмінь і навичок.

Виконання практичних навичок.

На мікропрепаратах визначити вид тканини, пояснити її структуру, взаємозв’язок із функцією. Визначити розташування в організмі.

Вирішення навчальних задач.

Навчальні задачі

Задача №1

На препаратах представлені три нейрона: псевдоуніполярний, біполярний та мультиполярний. Скільки аксонів можна визначити у кожної з клітин? (По одному аксону у кожної клітини.)

Задача №2

Досліджена швидкістьть передачі нервового імпульса різних нервових волокон. Визначено, что швидкість проведення у перших - 1-2 м/сек, у других - 5-120 м/сек. До якого типу відносяться перші та другі нервові волокна? (Перші - безмієлінові, другі – мієлінові.)

Задача №3

В процесі травми відбувся повний розрив змішаного нерва. Відростки яких нейронів при цьому пошкоджені? (Рухових, чутливих нейронів, аксони нейронів автономної нервової системи.)

Задача №4

На електронограмі м’язової клітини видно велику кількість мітохондрій з великою кількістю крист, матрикса практично не видно. Для клітин якої м’язової тканини характерна така будова? (Серцева м’язова тканина.)

Задача №5

Із трьох різновидів м’язових тканин одна утворює самостійні органи та інервується соматичною та автономною нервовою системою. Визначте цю м’язову тканину. (Посмугована м’язова тканина.)

Задача №6

Під час операції видалена частина стінки сечового міхура. Який вид м’язової тканини при цьому пошкоджується та як відбувається процесс її регенерації?

Задача №7

В мікропрепараті секреторні клітини циліндричної форми, верхівки їх виступають у просвіт. В верхівках клітин визначаються секреторні гранули. В деяких клітинах верхівки зруйновані. Який тип секреції? (Апокриновий.)

Задача №8

В гістологичному препараті визначені наступні структури: а) пласт клітин, що тісно лежать одна до одної; б) клітини, які розділені міжклітиною речовиною. Яка з цих структур відноситься до епітеліальних тканин?

(Перша структура.)

Задача №9

Відомо, що кров’яні пластинки приймают участь в процесі згортання крові. Які клетини сполучної тканини перешкоджають цьому явищу?

(Тканинні базофіли, ендотеліоцити.)

Задача №10

У хворого в організмі визначено недостатність вітамину "С". Які зміни відбуваються в міжклітинній речовині сполучної тканини?

(Порушується утворення колагенових волокон, збільшується проникливість основної речовини.)

*Рефлексія діяльності студентів на занятті проводиться у формі бесіди.

* викладач виставляє оцінки студентам з попереднім коментуванням.

9.2. Домашнє завдання.

«Скелет тулуба. Скелет черепа.»

СРС Остеологія та артрологія.

З’єднання кісток. Хребтовий стовп у цілому. Грудна клітка в цілому.
Череп у цілому. Вікові та статеві особливості черепа.

9.3. Прощання.

Критерії оцінювання знань студентів для практичного заняття з дисципліни «Анатомія людини»

Оцінка за практичне заняття з анатомії людини складається із середнього арифметичного балів, отриманих за виконання: -тестових завдань та вправ, -усних відповідей, -самостійної роботи та практичних завдань, -вирішення навчальних задач, -за активність.

Оцінювання вирішення тестових завдань/вправ (1 бал)
«Відмінно»	«Добре»	«Задовільно»	«Незадовільно»
100-91%	90-76%	75-51%	50.5% і менше %

Оцінювання усної відповіді студента (1 бал)

«Відмінно»

«Добре»

«Задовільно»

«Незадовільно»

Студент вільно володіє навчальним матеріалом. Може вести дискусію з конкретного питання з використанням міждисциплінарних зв'язків, аналізує матеріал. Диференціює, інтегрує, знання, справляється з додатковим завданням, обґрунтовує висновки.

Студент самостійно відтворює

навчальний матеріал. Чітко відповідає на поставлені питання. Може обґрунтувати й пояснити свою відповідь. Виявляє логічне мислення при відтворенні навчального матеріалу та самостійній роботі.

Студент дає визначення окремих питань, понять, неповно відповідає на поставлені питання. За допомогою викладача, конспекту, підручника відтворює навчальний матеріал.

Студент може наводити елементарні приклади, називати окремі терміни. Самостійно виконує лише частину роботи. Не знає матеріалу напам’ять, не знає термінів.

Оцінювання самостійної роботи та практичних завдань (2 бали)
«Відмінно»	«Добре»	«Задовільно»		«Незадовільно
Студент виконує практичні завдання різного ступеня складності (володіє практичними навичками, що передбачені програмою).	Студент виконує практичні завдання, але допускає незначні, непринципові помилки (відчуває складнощі лише у деяких випадках).	Студент в процесі виконання практичних завдань, допускає серйозні помилки, відчуває складнощі у простих випадках (виконує практичні завдання в мінімальному обсязі, не сформовані вміння).		Студент не володіє програмою (відповідає неправильно, допускає суттєві помилки, не виконує практичних завдань, не сформовані знання і вміння повинні дальше вдосконалюватись в годинах для СРС.
Оцінювання активності студента
«Активний»			«Пасивний»
1 бал			0 балів
Активно приймає участь у виконанні всіх завдань, продуктивно працює в команді, проявляє ініціативу щодо отримання додаткових завдань.			Відповідає в разі індивідуального опитування, виконує тести, задачі, але в команді безініціативний, «ховається» за спини інших учасників групи.