Самбірський  фаховий медичний коледж

Циклова комісія професійних  дисциплін

терапевтичного  циклу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Ревматична хвороба

(Ревматична лихоманка,

хвороба Сокольського-Буйо)

 

 

 лекційне заняття з дисципліни

”Медсестринство у внутрішній медицині”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

Самбірське фаховий медичний коледж

ЦИКЛОВА КОМІСІЯ ПРОФЕСІЙНИХ ДИСЦИПЛІН

ТЕРАПЕВТИЧНОГО ЦИКЛУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ревматична хвороба

 (Ревматична лихоманка,

хвороба Сокольського-Буйо)

 

 

 

Методична розробка

лекційного заняття з медсестринства у внутрішній медицині

для студентів 4-го курсу спеціальності «Медсестринство»

спеціалізації “Сестринська справа”

 

Підготувала:

Викладач медсестринства

у внутрішній медицині

 

Волошинська Н.М.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Самбір

І. Науково-методичне обгрунтування теми

 

Збереження та поліпшення стану здоров’я населення є основою підвищення ефективності виробничих сил держави, які створюють національний продукт і забезпечують зміцнення економічного добробуту держави.

Захворюваність і поширеність хвороб стають причиною втрати працездатності, зменшення продуктивності праці, скорочення середньої тривалості життя і як наслідок ослаблення економіки, що порушує процес зростання національного доходу. В Україні за поширеність на 1 місці знаходяться патології органів кровообігу, на 2 місці органів травлення, на 3 –ревматичні захворювання. Проблеми ревматичних захворювань потребують негайного вирішення, оскільки поширеність їх серед населення України досягла майже 3 млн. (практично уражений кожний 16 житель). Наслідки є досить значущими в загальній інвалідизації осіб працездатного віку.

Ревматизм є дуже поширене захворювання. Зо офіційною статистикою МОЗ від 2 до 3 тис. школярів щорічно хворіють на ревматизм, з них майже половина має ураження серця внаслідок першої атаки. Ревматизм є однією з важливих причин смертності в групі серцево-судинних захворювань. Серед дорослих ревматизм зустрічається у жінок майже в 2,5 –3 рази частіше, ніж у чоловіків.

 

 

Стан поширеності ревматизму по Самбірщині.

 

ПО  м. САМБІР

 

Діагноз	2018	2019
Ревматична гарячка	2	3
Хронічна ревматична хвороба	405 (8 підлітків)	425 (4)
Мітральний стеноз	20	21

 

 

 

 

ПО  САМБІРСЬКОМУ РАЙОНУ

 

Діагноз	2018	2019
Ревматична гарячка	19 (7)	7 (3)
Хронічна ревматична хвороба	421 (41)	367 (31)
Мітральний стеноз	17	19

 

 

 

 

 

 

ДИСПАНСЕРНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ХВОРИХ НА РЕВМАТИЗМ

 

Ревматизм	2017		2018		2019
	К-сть осіб	Пенсіонери	К-сть осіб	Пенсіонери	К-сть осіб	Пенсіонери
З вадою серця	150	29	157	29	163	31
Без вади серця	50	9	50	11	50	10

 

 

Отже, виходячи з вищевказаних даних знання етіології, клінічних проявів, причин інвалідизації, дає можливість медсестрі вирішити і своєчасно виявити фізіологічні, психологічні соціальні проблеми як стаціонарного так і амбулаторного хворого і взяти активну участь у ранньому виявлені і диспансеризації.

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Навчальна мета:

 

Знати: етіологію, клінічні прояви, проблеми пацієнта

при даному захворюванні

 

 

Вміти: правильно спланувати догляд та опіку над пацієнтом, визначити свою роль та участь в обстеженні, лікуванні, профілактиці, диспансеризації пацієнта з ревматичною хворобою

 

 

 

 

 

 

 ІІ. Виховна мета:

 

1. Виховання професійного спрямування у студентів.

2. Формування навиків деонтології і медичної етики при роботі з пацієнтами даного профілю.

3 Розвинення почуття відповідальності за своєчасне виявлення фізіологічних, психологічних, соціальних проблем пацієнтів.

4 .Роль медичної сестри у диспансеризації.

ІІІ.  МІЖДИСЦИПЛІНАРНА  ІНТЕГРАЦІЯ

 

 

Дисципліна	Знати	Вміти
І. Попередні дисципліни: 1.Анатомія і фізіологія людини             2. Загальний догляд  за хворими                         4. Фармакологія	Вчення про кістки та їх сполучення ,про судини та кровообіг .Особливості сполучної тканини, її будови, розташування в організмі та значення. Види сполучної тканини.   Пульс, його властивості .Артеріальний тиск крові. Клінічні симптоми захворювань органів кровообігу. Спостереження і догляд за тяжкохворими.                 Антибіотики, стероїдні та не стероїдні  протизапальні, вітамінні препарати, лікарські засоби ,що впливають на серцево-судинну систему.	Визначити кісткові утворення ,проекцію серця, клапанів і судин на скелет людини. Оцінювати й пояснювати  загальні принципи будови сполучної тканини.   Вимірювати артеріальний тиск та температуру тіла, визначати частоту пульсу , дихання .Володіти технікою графічного  зображення в температурному листку Підготувати  пацієнта  до лабораторних та інструментальних методів обстеження .Вміти здійснити  догляд та навчити пацієнта само догляду   .Виписувати рецепти.
ІІ. Наступні дисципліни: 1. Хірургія       2.2. Педіатрія	Ускладнення ревматизму .     Виявити пацієнтів з нейроревматизмом.	Здійснити догляд за пацієнтом з вадою серця в перед-та післяопераційному періоді. Надати допомогу.
ІІІ.Внутрішньо-дисциплінарна інтеграція: Методи обстеження пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи та сполучної тканини.	Основні і додаткові методи обстеження пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи та сполучної тканини.	Підготувати пацієнтів до додаткових методів обстеження

 

 

 

 

 

ІV. ОБЛАДНАННЯ ТА ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ:

 

1.               Таблиці:

- будова сполучної тканини,

- будова суглобу,

- анатомія серця

 

2.               Слайди (демонстрація навчального матеріалу з використанням    

                      мультимедійного обладнання).

 

 

3.               Вислови відомих вчених, філософів, народна  мудрість.

 

 

Вид заняття: лекція з використанням мультимедійної  презентації.

 

Місце проведення: лекційна зала.

 

Тривалість: 80 хв.

V. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

 

№ п/п	Основні етапи і навчально-цільові питання	Рівень	Методи контролю	Засоби навчання	Час
І.	Підготовчий етап:                Організаційна частина заняття.                Науково-методичне обгрунтування теми.                Повідомлення теми заняття і мотивація навчальної діяльності.			Слайди (демонстрація з використанням мультимедійного обладнання)	5 хв. 1 хв.   3 хв.   2 хв.
ІІ.	Основний етап: Вивчення нового матеріалу Тема: “Ревматична хвороба”.   План Ревматична хвороба. Етіологія. Клінічні прояви, методи діагностики та лікування. Профілактика ревматизму. Роль медсестри. Медсестринський процес при ревматичній хворобі: -медсестринське обстеження; -встановленя проблем пацієнта і формування сестринського діагнозу; -плануваня медсестринських дій; -реалізація сестринського плану дій; -оцінка результатів медсестринських втручань.	α-І     α-ІІ- α-ІІІ     α-ІІ-     α-ІІІ     α-ІІ       α-ІІІ     α-ІІІ   α-ІІ   α-ІІ	Фронтально усно(інфор-мація студента)   Фронтально усно Фронтально усно (інфор-мація студента) Фронтально усно (запитання кожному студенту)   Фронтально усно, запитання проблемного характеру   запитання проблемного характеру     Фронтально	Слайди (демонстрація з використанням мультимедійного обладнання)     Таблиці, муляжі Слайди (демонстрація з використанням мультимедійного обладнання)   Слайди (демонстрація з використанням мультимедійного обладнання)   Слайди (демонстрація з використанням мультимедійного обладнання)   Слайди (демонст-рація з викорис-танням мультиме-дійного обладнання) Слайди (демонст-рація з викорис-танням мультиме-дійного обладнання)	69хв
ІІІ.	Заключний етап:                Закріплення матеріалу.                Підведення підсумків. Домашнє завдання.		Усний, ситуаційна задача	Медсестринство в терапії  за редакцією проф.М.І. Шведа та проф. М.В.Пасечко.-Тернопіль «Укрмедкнига», 2004 ст.189-200.	6хв 3хв 1хв 2хв

 

 

VІ. ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ:

 

 

а) Основна:

    - Медсестринство в терапії  ,.М.І. Шведа, .Н.В. Пасечко.-Тернопіль «Укрмедкнига», 2004 ст.189-200.

 

    - .Шегедин М.Б., Шуляр І.А. та ін. Медсестринство в терапії. — Дрогобич: Відродження, 2006.

 

   - Внутрішня медицина Н.М. Середюк Київ «Медицина», 2007,ст.201-                  211.

 

   - Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими / За заг. ред. д.м.н., проф. А.В. Єпішина. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.

 

 

б) Додаткова:

Окороков А.Н. Диагностика болезней внутренних органов". — М.: Медицинская литература, 2000.

Окороков А.Н. Лечение болезней внутренних органов. — М.: Медицинская литература, 2000.

.Справочник терапевта в двух книгах / Под ред. академіка РАМН Н.Р. Полеева. — М.: Оникс ХХІ век, Мирообразование, 2003,.ст820-836..

 

О с н о в н и й   е т а п

 

Ревматизм (Ревматична лихоманка, хвороба Сокольського-Буйо) – системне запальне захворювання сполучної тканини і судин з переважним ураженням серця.

Дуже влучно сказав колись французький лікар Лассег: “Ревматизм лиже суглоби і кусає серце”.

 

 

ЕТІОЛОГІЯ:

 

 

1. Стрептококова інфекція, спричинена -гемолітичним стрептококом групи А (перенесена ангіна, скарлатина, фарингіт, загострення хронічного тонзиліту).

 

 

 

2. Вірусна інфекція.

 

 

 

 

 

 

 

 Ревматичним атакам часто передує запальний процес стрептококової природи, проте у деяких пацієнтів, особливо із затяжними, постійно рецидивуючими формами ревматизму, не дається виявити зв’язок із стрептококовою інфекцією, тому існує думка і про вірусну природу ревматизму. На сьогоднішній день вважається, що основу етіології ревматизму становить вірусно-стрептококова асоціація, де вірусам належить головна роль, а стрептококи лише сенсибілізують організм.

Важливу роль в етіології ревматичної хвороби відіграють сприяючі фактори, до них слід віднести:

 

СПРИЯЮЧІ  ФАКТОРИ:

  - зниження опірності організму:

- переохолодження;

- алергія;

- емоційні та фізичні перевантаження;

- не повноцінне харчування;

            - групи крові А (ІІ), В(ІІІ);

           - генетична схильність.

 

Питання до студентів: 

Що ми розуміємо під генетичною схильністю?

 

Згідно з визначення, ревматизм вражає сполучну тканину.

Тепер прошу сказати:

1) Що ми називаємо “сполучною тканиною”?

2) З чого складається сполучна тканина ?

3) Яка роль сполучної тканини в організмі?

 

 

Переходячи до викладу питання клінічних проявів я хочу зосередити вашу увагу на тому, що ревматична хвороба є поліморфною, тобто при ній вражається серцево-судинна система, суглоби, нервова система, шкіра, шлунково-кишковий тракт, легені.

Тому розглянемо класифікацію ревматизму.

 

 

КЛАСИФІКАЦІЯ РЕВМАТИЧНОЇ  ХВОРОБИ

рекомендована робочою групою Асоціації ревматологів України за 2004 рік

 

Клінічні варіанти	Клінічні прояви		Ступінь активності процесу	Наслідки	Серцева недостатність (стадія, ФК)
	Основні	Додаткові
1.Гостра ревматична гарячка. 2.Рецидивна (повторна) ревматична гарячка	-кардит -артрит -хорея -кільце-подібна еритема -ревматичні вузлики	-лихоманка -арталгії -абдомі-нальний синдром -серозити	І-мінімаль-на ІІ-помірна ІІІ-висока	Без серце-вих змін Ревматич-на хвороба серця: -без вади -вада серця -неактивна фаза	І (ФК ІІ-І) ІІ А (ФК ІІІ-ІІ) ІІ Б (ФК ІV-ІІІ) ІІІ (ФК ІV зрідка ІІІ)

 

Ревматизм в окремих людей може перебігати по різному, тому виділяють ступінь активності процесу. Після гострого ревматизму можуть бути наслідки – ревмокардіосклероз, можуть формуватися вади. Ревматична хвороба при тривалому перебігу може давати розвиток серцевої недостатності і в залежності від ступеня ураження міокарду і порушення гемодинаміки при вадах серця ми розрізняємо наступні стадії серцевої недостатності.

 

КЛІНІКА:

Клінічна картина ревматизму поліморфна, залежить від гостроти запального процесу, кількості уражених органів і систем.

 

 

Найчастіше ревматизм виникає через 5-15 днів після        перенесеної

стрептококової інфекції (ангіни).

 

На початку захворювання підвищується температура тіла – субфебрильна, іноді гарячка.

 

Зараз ми зупинимося на основних проявах ревматизму

У більшості хворих єдиним проявом є ураження серця – ревмокардит (ендоміокардит).

 

 

Питання до студентів:

1. Будова серця.
2. Камери серця, клапани.          (на таблиці продемонструвати)
3.     Будова стінки серця

 

 

При цьому у пацієнта будуть наступні скарги: неприємні відчуття і болі в ділянці серця, “перебої” в роботі серця, серцебиття, задишка, яка на початку захворювання буде виникати під час фізичного навантаження, пізніше – в спокої, субфебрилітет, підвищена пітливість шкіри.

 

 

При об’єктивному обстеженні буде блідість шкіри, напруження вен шиї. Пульс частий, слабого наповнення, АТ-нормальний, або дещо знижений. При об’єктивному лікарському обстеженні, а саме перкусії серця, буде виявлятися розширення меж серця внаслідок дифузного ураження серцевого м’язу, а при аускультації – ослаблення тонів серця і поява систолічного шуму.

Ревматичний ендокардит є причиною вад серця. Найчастіше при ревматизмі вражається мітральний і аортальний, рідше трьохстулковий клапани. Рідко спостерігається перикардит.

У багатьох випадках одночасно з ендоміокардитом виникає ревматичний поліартрит.

 

При цьому у суглобах спотерігається 5 ознак запалення:

 

1.Сильний біль (Dolor), який може спричинити нерухомість. Біль мігруючий, летючий, ураження симетричне;

2. Припухлість в суглобі (Tumor);

3.Шкіра над ними гіперемійована (Rubor).

4.Шкіра гаряча на дотик (Calor)

5.Рухи в суглобах різко болючі, обмежені (funcio laeso).

 

 

При ревматизмі вражаються великі суглоби, вражаються симетрично

 

. Питання до студентів:

 

1.Перерахуйте великі суглоби.

2.Їх будова.

 

Для ревматичного поліартриту характерні численність і летючість (швидке залучення в запальний процес нових суглобів і зворотній розвиток процесу інших, відсутність змін в суглобах після цього). Суглоби не деформуються, не утворюються анкілози, функція суглобів в неактивній фазі непорушена. У пацієнта виражена гарячка, пітливість.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Часто при ревматизмі вражається нервова система – нейроревматизм, що проявляється хореєю (танець Святого Вітта).(доповідь студента) Хорея виявляється переважно у дітей (дівчаток), характеризується психоемоційною лабільністю, гіпотонією м’язів, гіперкінезами, вимушеними хімерними рухами тулуба, кінцівок, мімічної мускулатури, ці рухи виникають і активізуються під час хвилювання, але зникають під час сну. І тому це важливо знати для медсестер, які працюють в дитячих шкільних установах, часто таких дітей вчителі відносять до порушників дисципліни, виставляють з класу, що ще більше травмує дитину і вцьому плані медична сестра школи чи садочку має проводити просвітницьку роботу серед вчителів.

 

 

 

 

До ревматичних уражень шкіри належать: кільцева еритема, ревматичні підшкірні вузлики. Кільцеподібна еритема проявляється блідо-рожево-червоними, або синюшно-сірими плямами, переважно на шкірі внутрішніх поверхонь рук, ніг, шиї, тулуба. При натисканні на поражену ділянку шкіри плями зникають, потім з’являються знову, не сверблять, не болять.

Ревматичні вузлики щільні не болючі утворення величиною від просяного зерна до горошини чи квасолі, які розміщені підшкірно в місцях ураження суглобів на їх розгинальній поверхні, на передпліччях, на гомілках.

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, ми з вами розглянули основні клінічні прояви ревматизму. Ще раз спробуємо їх перечислити – студенти

 

А зараз переходимо до характеристики додаткових клінічних проявів.

 

До додаткових клінічних проявів ми відносимо: -абдомінальний синдром-це ураження органів травлення при ревматизмі, що спостерігається рідко і характеризується гострим болем в животі, пов’язаним з ревматичним перитонітом. Часто такі хворі стають пацієнтами хірургічних відділень.

 

Може вражатися і печінка – ревматичний гепатит, підшлункова залоза – ревматичний панкреатит. Можуть вражатися нирки – внаслідок ревматичного васкуліту. Серозити – ураження легень ревматизмом, спостерігається рідко і проявляється специфічною ревматичною пневмонією. Частіше виникають плеврити, особливо ексудативні.

Діагностувати ревматизм складно внаслідок поліморфної клінічної картини цього захворювання. Тому діагноз ревматизму базується на діагностичних критеріях Киселя – Джонса -Нестерова, які лягли в основу діагностичних критеріїв гострої ревматичної лихоманки Американської асоціації серця, 1992 рік.

 

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ ГОСТРОЇ РЕВМАТИЧНОЇ ЛИХОМАНКИ АМЕРИКАНСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ СЕРЦЯ, 1992 рік

 

І   Великі  критерії	ІІ    Малі критерії
Кардит Поліартрит Кільцеподібна еритема Хорея Підшкірні вузлики	Ревматичний анамнез Гарячка Арталгії Малі лабораторні інструментальні критерії: -реактанти гострої фази запалення (неспецифічні ознаки запалення) -подовження інтервалу Р-Q на ЕКГ
ІІІ Ознаки перенесеної стрептококової інфекції

Ревматичний анамнез – це документований ревматизм, або чіткі анамнестичні дані про перенесену типову ревматичну гарячку. Не можна вважати за ревматичний анамнез часті ангіни.

Арталгії вважають критерієм діагностики за умови відсутності поліатриту.

Неспецифічні ознаки запалення – це спеціальні лабораторні показники, а саме:

-зміни периферичної крові, що проявляються:

в загальному аналізі крові:

-нейрофільний лейкоцитоз;

-прискорене ШОЕ;

-зміни біохімічного аналізу крові за рахунок:

-підвищення вмісту  і  -глобулінів,

-поява СРБ,

-гіперфібриногенемія,

-збільшення кількості сіалових кислот, серомукоїду.

 

Все це складає так звані ревмотести.

 

ДИНАМІКА ЛАБОРАТОРНИХ  ПОКАЗНИКІВ ЗАЛЕЖНО ВІД  АКТИВНОСТІ РЕВМАТИЗМУ

Показники	Неактивна фаза	Активна фаза
		І ступінь	ІІ ступінь	ІІІ ступінь
Лейкоцити	6-7 х 109/л	8-10 х 109/л	10-12 х 109/л	12 х 109/л і більше
Особливості лейкоцитарної формули	Немає	Немає	Паличкоядерні нейтрофіли від 5-7 % (норма 1-4%) Моноцити 10% (норма 3-8%)	Вище 10% паличкоядерні нейтрофіли, вище 10% моноцитів
ШОЕ, мм/год.	До 10	До 20	20-40	40 і вище
Фібриноген г/л	4,0-5,0	4,0-5,0	5,0-6,0	7,0 і вище
Альфаглобуліни г/л	До 0,08	0,08-0,12	0,12-0,15	Вище 0,15
Гамаглобуліни г/л	До 0,16	0,16-0,20	0,20-0,25	Вище 0,25
С-реактивний білок	Негативний	+	++	+++
Сіалові кислоти, ОД	0,2	0,2-0,22	0,22-0,3	Вище 0,3
Серомукоїд, ОД	0,2	0,2-0,22	0,22-0,3	Вище 0,3
Титр антистрептолізину –О	1 : 160 1:250	1: 250 1:300	1:300 1:600	1:600 1:1200
Титр антистрептогіалуронідази	1:300	1:300	Вище 1:300	Вище 1:300

 

Важливими діагностичними обстеженнями при ревмокардиті є інструментальні методи, в яких безпосередню участь приймає медична сестра. Сюди ми відносимо: динаміка показників електро-, фоно-, ехо та полікардіографії, даних рентгенологічних досліджень.

Ці обстеження дають можливість виявити зміни в міокарді, а також в клапанному апараті та функціональному стані міокарду.

 

Ознаки перенесеної інфекції:

1.                           Ріст гемолітичного стрептокока групи А при бактеріологічному дослідженні матеріалу із зіва.
2.                           Високий титр або зростання титру антистрептококових антитіл у динаміці.

 

Діагноз ревматичної лихоманки дає можливість встановити наявність двох великих критеріїв і ознак перенесеної стрептококової інфекції або 1 великого, 2 малих критеріїв і ознак перенесеної стрептококової інфекції.

 

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ:

Ліжковий режим

-медична сестра повинна пам’ятати, що важливу роль в лікуванні відіграє дотримання пацієнтом режиму, при активній формі ревматизму медична сестра повинна забезпечити і переконати пацієнта в дотриманні ліжкового режиму.

Дієта:

-стіл № 10 за Певзнером, з достатнім включенням в раціон вітамінів групи В, С і Р, білків, вилучення з раціону гострих, копчених страв, обмежити вживання кухонної солі до 4-5 грам на добу.

Етіотропна терапія – був і залишається бензилпеніцилін він справляє потужну дію на збудника - -гемолітичного стрептокока групи А.

У нашій країні найчастіше використовується бензилпеніциліну натрієва сіль (пеніцилін G). Препарат вводять в/м по 1 млн. ОД кожні 4 години- 2 тижні. З метою уникнення пеніцилінорезистентності та забезпечення достатньої безперервної бактерицидної активності в подальшому кожні 3 тижні впродовж 5 років вводять ретарпен по 2,4 млн. Од в/м або біцилін-5.

У випадках алергії до пеніцилінів можна застосовувати макроліди: ритроміцин, роксітроміцин, сумамед, кларитроміцин.

Бактерицидну дію на -гемолітичний стрептокок мають цефалоспорини: цефазолін, цетріаксон, цефалотин, цефалоксин.

-нестероїдні протизапальні:

медична сестра овинна знати, що з метою ліквідації ознак запалення при ревматизмі використовують нестероїдні протизапальні препарати:

-діклофенак натрію (вольтарен, наклофен, диклоберн. Ортофен, диклобрю). Шляхи введення та лікарські форми препарату різноманітні: таблетки, ампули, свічки, мазі. Початкова добова доза 150 мг 1 місяць далі поступово дозу зменшують;

-оксиклами – піроксікам, препарати ібупрофену (бруфен мотрин, кетопрофен, німесулід (німесил), мелоксікам (моваліс), целебрекс.

-стероїдні протизапальні:

-преднілозолон

-метилпреднізолон

При призначенні пацієнтам гормональних препаратів медична сестра має чітко дотримуватись принципів призначення гормонотерапії, щоб уникнути синдрому відміни, тобто прийом гормональних препаратів має чітко відповідати призначеній схемі лікування, раптова відміна препарату приводить у важких випадках до гострої наднирникової недостатності.

Амінохінолінові препарати (імуносупресанти): їх призначають у випадках затяжного, безперервнорецидивуючого ревматизму: хлорохін (делагіл),  плаквеніл.

Антигістамінні .

Вітаміни – добрий ефект для зменшення ознак запалення дає прийом вітамінних препаратів особливо вітаміни групи С, Р, аскорутин.

Метаболічна терапія – використовують з метою поліпшення обмінних процесів в міокарді: рибоксин, АТФ, АТФ-лонги, триметазидин (предуктал), кокарбоксилаза.

Симптоматичне лікування: сечогінні, антиаритмічні серцеві глікозиди.

Фізіотерапія – ЛФК, направлення на тренування серцево-судинної системи.

Санаторно-курортне лікування.

Оперативне лікування при розвитку вад серця.

Санація осередків інфекції.

 

Хворобу легше попередити, ніж її лікувати, тому значна роль в зменшенні захворюваності на ревматизм належить первинній профілактиці ,в якій медичній сестрі належить значна роль. Медична сестра ,особливо дитячої поліклініки, дитячих освітніх установ, повинна навчити дітей та їх батьків бути здоровими, шляхом проведення з ними бесід про ревматизм, його причини та їх усунення, навчити правильного режиму відпочинку, харчування, загартовування, своєчасному зверненню до лікарів для лікування хронічних вогнищ інфекції.

Пацієнтів, які перенесли ревматизм, ставлять на диспансерний облік згідно наказу 270 «Поліартритні захворювання». Метою диспансеризації є попередження атаки ревматизму шляхом проведення вторинної профілактики, яка проводиться біциліном-5. Вторинну профілактику поділяють на сезонну, круглорічну, поточну. Пацієнтів з ревмокардитом і вадами серця переводять на круглорічну профілактику, без вади - на сезонну. При перенесенні простудних захворювань пацієнту на ревмтизм проводять поточну профілактику – протягом 10 днів

 

 

ПРОФІЛАКТИКА  РЕВМАТИЗМУ

 

 

 

Первинна

Вторинна

-уникнення переохолодження; -забезпечення раціонального вітамінізованого харчування; -ліквідація осередків хронічної інефкції; -уникнення інтенсивних фізичних та емоційних перенавантажень; -проходження профілактичних медичних оглядів; -загартовування організму; -адекватне лікування стрептококової інфекції; -поліпшення матеріально побутових умов

-диспансерне спостереження після перенесеної ревматичної атаки; -круглорічна профілактика: біцилін-5 1,5 млн. ОД (ретарпен 2, 4 млн. ОД) 1 раз/місяць в/м при первинному ревматизмі без вади впродовж 3 років, при первинному ревматизмі з вадою і рецидивуючому 5 років; -сезонна профілактика: осіньо-весняний період протягом 2-3 тижнів протиревматичні засоби; -поточна профілактика- 10-ти денна терапія пеніциліну при гострих ангінах до і після тонзилектомії, екстракції зуба тощо.

 

Ознайомившись з етіологією, клінікою, лікуванням ревматичної хвороби ми переходимо до медсестринського керування проблемами ревматизму, використовуючи загальноприйняту в Україні медсестринську модель В. Хендерсон, в основу якої покладені 14 “видів повсякденної діяльності”.

 

ВИДИ ПОВСЯКДЕННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ) ЗА В.ХЕНДЕРСОН.

1. Нормально дихати.
2. Споживати адекватну їжу та рідину.
3. Виділяти нормально із організму продукти життєдіяльності.
4. Рухатись та підтримувати відповідне положення.
5. Спати та відпочивати.
6. Вибирати відповідний одяг, самостійно одягатися, роздягатися.
7. Підтримувати температуру тіла на нормальному рівні, підбираючи відповідний одяг та змінюючи навколишнє середовище.
8. Підтримувати особисту гігієну, турбуватися про свій зовнішній вигляд.
9. Уникати небезпечних факторів навколишнього середовища та не створювати небезпеки іншим людям.
10. Спілкуватися з іншими людьми, висловлювати свої емоції, думки, потреби.
11. Підтримувати своє відповідне віросповідання.
12. Виконувати роботу, яка приносить позитивний результат та задоволення.
13. Брати участь в іграх, розвагах.
14. Пізнавати, відкривати та задовільняти свою допитливість, допомагати собі, таким чином нормально розвиватися та бути здоровим, використовуючи наявні засоби для зміцнення здоров’я.

 

Здорова людина, як правило, немає труднощів для задоволення цих потреб. В той же час в періоди хвороби, вагітності, дитинства, старості, при наближенні смерті людина може бути нездатною задовільнити ці потреби самостійно.

Саме в цей час медична сестра допомагає “..людині, хворій чи здоровій, у виконанні тих функцій, які підтримують її здоров’я, чи сприяють одужанню (чи в момент наближення смерті) та які ця людина виконала без сторонньої допомоги, якщо б у неї були відповідні сила, бажання, знання. Причому, все це робиться для того, щоб допомогти людині стати якомога скоріше незалежною”.

Працюючи з пацієнтом з ревматичною хворобою за моделлю В.Хендерсон медична сестра організовує свою роботу на основі медсестринського процесу. Тепер згадаємо, що таке медсестринський процес і його етапи.

 “Медсестринський процес – системний добре продуманий і обгрунтований, націлений на досягнення мети план, який потрібно реалізувати відповідно до потреб пацінта і потім зробити його оцінку.

Медсестринський процес повинен базуватися на доброзичливих взаємовідносинах між медсестрою та пацієнтом. Пам’ятайте, що ваше слово може бути ліком, а може бути й отрутою, словом можна вилікувати і можна вбити.

 

А. Коні сказав: “Слово-одне з найважливіших знарядь людини. Безсиле саме по собі воно стає могутнім і непоборним, сказане вміло, щиро і вчасно. Воно здатне вести за собою того, хто говорить, і засліплювати його і оточуючих своїм блиском”.

 

Етапи медсестринського процесу:

           І -  етап – медсестринське обстеження.

ІІ -  етап – медсестринська діагностика.

         ІІІ -  етап – планування медсестринських втручань.

         ІV-   етап – реалізація плану медсестринських втручань.

V -  етап -   оцінка результатів медсестринських втручань та їх корекція

 

.

Отже, першим етапом є медсестринське обстеження. Працюючи за моделлю В.Хендерсон, медична сестра у пацієнта з ревматичною хворобою, шляхом суб’єктивних, об’єктивних та додаткових методів обстеження повинна виявити наскільки пацієнт здатен самостійно задовільнити свої 14 видів фундаментальних потреб.

 

При ревматичній хворобі медична сестра може виявити нездатність пацієнта самостійно задовільнити наступні потреби:

1. Нормально дихати. (Наслідок розвитку серцево-судинної недостатності).
2. Споживати адекватну їжу та рідину.
3. Виділяти нормально із організму продукти життєдіяльності.
4. Рухатись та підтримувати відповідне положення.
5. Спати та відпочивати. ( Через виражену больову активність).
6. Вибирати відповідний одяг, самостійно одягатися, роздягатися.
7. Підтримувати температуру тіла на нормальному рівні, підбираючи відповідний одяг та змінюючи навколишнє середовище.
8. Підтримувати особисту гігієну, турбуватися про свій зовнішній вигляд.
9. Уникати небезпечних факторів навколишнього середовища та не створювати небезпеки іншим людям.
10. Спілкуватися з іншими людьми, висловлювати свої емоції, думки, потреби.
11. Підтримувати своє відповідне віросповідання. (Частково незможе дотримуватися всіх традицій).
12. Виконувати роботу, яка приносить позитивний результат та задоволення.
13. Брати участь в іграх, розвагах.
14. Пізнавати, відкривати та задовільняти свою допитливість, допомагати собі, таким чином нормально розвиватися та бути здоровим, використовуючи наявні засоби для зміцнення здоров’я.

При ревматизмі в зв’язку з ураженням великих суглобів і порушенням їх функцій, в зв’язку з розвитком серцевої недостатності, в зв’язку з синдромом гарячки і інтоксикації не зможе задовільняти свої потреби.

 

ІІ етап. На 2 етапі медсестринського процесу ,тобто медсестринському діагностуванні, що повинна виявити медична сестра:  виявити проблеми пацієнта, їх причини, виставити пріоритетні проблеми, тобто дійсні і потенційні, з них виділити першочергові і виставити медсестринський діагноз. Що таке наявні, а що таке потенційні проблеми? (Студенти).

Медсестринський діагноз виставляють на основі Таксономії сестринських діагнозів Північноамериканської асоціації сестринського діагностування згідно моделлю реакції людини.

Працюючи з пацієнтом на ревматичну хворобу медична сестра повинна чітко усвідомити проблеми пов’язані з самим захворюванням, тобто ураження органів і систем і порушенням їх функцій, а також проблемами соціального і психологічного характеру. Отже, зупинимося на проблемах, які виникають у пацієнта при ревматизмі.

 

НАЯВНІ ПРОБЛЕМИ:

1. Біль в серці.
2. Серцебиття, задишка.
3. Біль в суглобах.
4. Обмеження рухомості в суглобах.
5. Потреба в допомозі при здійсненні фізіологічних потреб.
6. Гіпертермія.
7. Підвищена пітливість шкіри.
8. Ураження шкіри.
9. Порушення поведінки.
10. Брак знань пацієнта стосовно захворювання і лікування.

 

ПОТЕНЦІЙНІ ПРОБЛЕМИ:

1. Можливість формування вад серця.
2. Можливість виникнення нової ревматичної атаки.
3. Часткова або повна втрата працездатності.

 

Другим завданням медсестринської діагностики є встановлення медсестринського діагнозу.

 

 Питання до студентів:

Що таке медсестринський діагноз?

Що описує медсестринський діагноз-реакцію людини на хворобу.

З яких частин складається медсестринський діагноз?

 

Декілька прикладів медсестринських діагнозів при ревматичній хворобі:

1. Біль в суглобах, пов’язаний з інфекційним ураженням суглобової сумки.
2. Обмеження рухомості, пов’язане з запаленням суглобів.
3. Біль в серці, пов’язаний з ревматичним ушкодженням вінцевих судин міокарду.
4. Гіпоксія, пов’язана із слабкістю міокарда.
5. Гіпертермія, пов’язана з стрептококовою інфекцією.

Медична сестра на основі проблем пацієнта та їх причин виявляє такі моделі реакції пацієнта на ревматизм:

 

Модель № 1: ОБМІН

Гіпертермія.

Неефективність моделі дихання.

 

Модель № 2 СПІЛКУВАННЯ.

Порушення вербального спілкування.

 

Модель № 3. СТОСУНКИ

Порушення соціальної взаємодії.

Соціальна ізоляція.

 

Модель № 4 ОЦІНКА

Духовний дистрес.

 

Модель № 5. ВИБІР

Неспроможність індивідуальної адаптації.

Ослаблення пристосованості.

Захисна адаптація.

 

Модель № 6. РУХ.

Порушення фізичної рухливості.

Нестійкість дій.

Порушення моделі сну.

Ослаблення спроможності вести домашнє господарство.

Зміна підтримання здоров’я.

Труднощі при самостійному прийомі їжі.

Труднощі самостійного купання (особистої гігієни).

Труднощі при самостійному одяганні.

Проблема з догляду за собою: туалет.

 

Модель №7. СПРИЙНЯТТЯ.

Пошкодження тіла.

Порушення самооцінки.

Почуття безнадії.

 

Модель №8 ЗНАННЯ.

Брак знань відносно свого захворювання.

 

Модель № 9. ПОЧУТТЯ.

Біль.

Неспокій.

Страх.

 

 

 етап – планування медсестринських втручань.

 

Важливою ділянкою роботи медичної сестри є складання плану медсестринських втручань, в які входить вирішення проблем пацієнта, виконання призначень лікаря, навчання самодогляду та догляду за пацієнтом родичів. При складанні плану медсестринського втручання медична сестра повинна враховувати можливості і бажання пацієнта і його родини, можливості лікувального закладу і свій власний досвід роботи. Складений план медична сестра погоджує з лікарем, пацієнтом і його родиною, після цього він стає обов’язковим до виконання всіх членів медсестринської бригади.

Для прикладу - план медсестринських втручань при вирішенні деяких проблем пацієнта.

Проблема	Втручання
Біль в суглобах	-оцінити характер, інтенсивність, тривалість, умови виникнення болю; -оглянути  суглоби, пропальпувати; -визначити  пульс, АТ, температуру тіла (2 рази/день); -забезпечити ліжковий режим, обмеження рухів в суглобах; -підкласти  пацієнту під уражені суглоби подушечки; -допомогти при поворотах тіла; -допомогти  пацієнту в дотриманні особистої гігієни; -допомогти  пацієнту в дотриманні дієти; -підготувати пацієнта до забору крові для ЗАК, визначення білкового обміну, ферментів; -підготувати  пацієнта до рентгенографії уражених суглобів; -згідно листка призначення дайти НПЗП, навчіть пацієнта правильно приймати їх; -  накласти пов’язку на уражені суглоби з протизапальними мазями (бутадіонова, індометацинова); -дайти антибіотики пеніцилінового ряду (ампіцилін, ампіокс) згідно листка призначення (після проведення проби на чутливість); -прослідкувати за появою побічних реакцій найчастіше алергії. При призначенні гормональних препаратів (преднізолон, дексаметазон) чітко дотримуватися призначеної схеми і навчіть цього пацієнта (2/3 дози приймати зранку 1/3 дози до 1700год.), відмінювати препарат поступово зменшуючи дозу, вживати після їди; -стежити за розвитком побічних дій гормональних препаратів: затримка води в організмі, збільшення ваги, гінекомастії у чоловіків, підвищення оволосіння у жінок, коліт.
Гіпертермія	-Вимірювати температуру тіла кожні 2-4 години. Спостерігайте за характером гарячки, повідомляти дані лікарю; -поставити холодну примочку або міхур з льодом на голову; -забезпечити часте, невеликими порціями пиття; -годувати хворого 6-7 р/день іжею високої енергетичної цінності легкозасвоюваною, вітамінізованою, рідкою, напіврідкою; -після їди запропонувати хворому прополоскати рот перевареною водою; -кілька разів на день допомогти хворому здійснити туалет ротової порожнини; -тріщини на губах змащувати олією; -підготовка пацієнта та взяття крові для ЗАК; -підготовка пацієнта та взяття сечі для ЗАС; -підготовка пацієнта та взяття мазка з ротоглотки для визначення флори та її чутливості до антибіотиків; -дати жарознижуючі за призначенням лікаря; -Вводити антибіотики згідно призначення лікаря, спостерігати за побічною дією, токсичністю, пов’язаною з антибіотикотерапією.

 

 

V і V етап -на самостійне опрацювання

 

 

 

 

 

ЗАКЛЮЧНИЙ  ЕТАП

 

 

 

ЗАДАЧА № 1

У пацієнтки 17 років, після перенесеної ангіни через 10 днів з’явилися скарги на “летючі” болі в колінних суглобах, а потім в ліктьових, плечових, біль у ділянці серця, серцебиття.

1. Про яке захворювання можна подумати?

А) ревматоїдний артрит

В) грип

С) остеохондроз

Д) ревматизм

Е) стенокардія

 

2. Що включає поточна профілактика ревматизму:

А) біцилінотерапія весною та восени протягом 6-8 тижнів

В) біцилінотерапія протягом останніх 3 років після ревматизму

С) курс пеніциліну та протизапальних засобів під час гострих респіраторних захворювань

D) гормонотерапія за схемою

Е) біцилінотерапія протягом 5 років після ревматизму

 

ЗАДАЧА № 2

Пацієнтка Н., 26 років, хворіє ревматизмом, звернулася до лікаря з підвищенням температури тіла, болем в колінних суглобах. При пальпації колінні суглоби болісні, припухлі, гарячі на дотик, функція їх порушена. 1. 1.Назвати найбільш вірогідну причину даного захворювання?

А) пневмокок

В) генетична схильність

С) - гемолітичний стрептокок

Д) стафілокок

Е) віруси

 

2. Що передбачає вторинна профілактика ревматизму?

А) огляди ревматолога, ендокринолога в школах

В) запобігання рецидивам хвороби

С) огляд стоматолога в дитячих закладах

Д) лікування вогнищ хронічної інфекції

Е) направлення в профілакторій та бази відпочинку

 

 

 

 

Ми переконалися сьогодні, яку значну роль відіграє медична сестра в діагностиці, лікуванні, профілактиці, догляді ревматичної хвороби, тому я бажаю вам як майбутнім дільничним, сімейним медичним сестрам, що у ваших пацієнтів яких спіткала ревматична хвороба ніколи не сформувалася вада серця, щоб ревматизм у ваших пацієнтів тільки полизав суглоби а не покусав серце.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        

Додаток 1

 

І –Питання для фронтального контролю:

 1. Що ми розуміємо під генетичною схильністю?

           2 .Що ми називаємо “сполучною тканиною”?

           3. З чого складається сполучна тканина ?

           4.Види сполучної тканини.

               Яка роль сполучної тканини в організмі?

                     5. Будова серця.

           6. Клапани серця.         

           7. Будова стінки серця

                      8. Перерахуйте 5 ознак запалення

                      9. Перерахуйте великі суглоби.

                     10. Будова великих суглобів.

           11.Перечисліть основні клінічні прояви ревматизму.

           12. Медсестринський процес і його етапи.

           13. Проблеми пацієнтів: наявні, потенційні, пріоритетні.

             14.  Що таке медсестринський діагноз?

           15. З яких частин складається медсестринський діагноз?

 

 

 

 

ІІ –Відповіді

 

1.Можливість успадкування певних захворювань від батьків до дітей.

 

           2. Сполучна тканина — тканина живого організму, яка виконує   

  опорну, захисну і трофічну функції.

 

           3. Складається з декількох видів клітин; переважно з фібробластів, волокон і основної тканинної речовини. Міжклітинна речовина добре виражена.

 

            4. Сполучна тканина виконує опорну, захисну і трофічну функції.

   Трофічна — бере участь в обміні речовин (кров, лімфа, жирова), тому в таких видах сполучної тканини багато міжклітинної речовини.

   Захисна — клітини здатні до фагоцитозу і беруть участь в процесах імунітету та зсідання крові

   Опорна — утворює зв'язки, сухожилля, хрящі, [кістки] (в таких видах сполучної тканини мало міжклітинної речовини, або вона щільна, наприклад кісткова, за рахунок наявності в ній солей, також в ній є волокна)

Бере участь у загоюванні ран, бо має найвищу здатність до регенерації.

   Кількість і вигляд клітин та волокон, а також кількість і склад основної речовини у різних видів сполучної тканини відрізняються залежно від їхніх функції.

    Розрізняють декілька видів сполучної тканини: кісткову, хрящову, жирову та інші. До сполучної тканини відносяться також кров та лімфа. Сполучна тканина утворює строму практично всіх органів.

Власне сполучна тканина складається з клітин (фібробластів) і міжклітинної речовини (волокна з білків колагену й еластину); її поділяють на пухку та щільну.

   Пухка сполучна тканина з'єднує шкіру зі структурами, які лежать під нею, вкриває кровоносні судини та нерви.

   Щільна сполучна тканина утворює дерму, сухожилки, зв'язки.

 

Сполучна тканина зі спеціальними функціями представлена жировою тканиною і пігментними клітинами.

   Жирова тканина складається з клітин (ліпоцитів) і утворює жирові депо організму — підшкірну жирову клітковину, сальники.

   Пігментні клітини розсіяні в шкірі; вони містять пігмент меланін, який захищає організм від ультрафіолетового випромінювання.

Тверда сполучна тканина представлена кістковою і хрящовою тканинами.

Рідка — кров'ю та лімфою

 

5.Серце складається з чотирьох камер: праве передсердя і шлуночок та ліве передсердя і шлуночок.

 

6.Мітральний клапан, трьохстулковий клапан, аортальний клапан, клапан легеневої артерії

 

7. Серцева стінка має три оболонки: зовнішня- епікард, середня- міокард, внутрішня- ендокард.

 

8. 5 ознак запалення:

- Сильний біль (Dolor)

- Припухлість в суглобі (Tumor);

- Гіперемія шкіри над місцем ураження (Rubor).-

- Місцеве підвищення температури  (Calor)

- Порушення функції даного органу  (funcio  laeso).

 

9. Колінні, кульшові, ліктьові, плечові

 

10. Суглоб складається з  суглобової порожнини, суглобової сумки, суглобових поверхонь. Суглобова сумка охоплює поверхні кісток, утворюючи герметичну капсулу. Суглобова сумка складається з  двох шарів .Зовнішній шар переходить в окістя, внутрішній – виділяє в порожнину суглоба рідину, що відіграє роль мастила , забезпечує вільне ковзання суглобових поверхонь.

 

11. Кардит, артрит, хорея, кільцеподібна  еритема, ревматичні вузлики

 

12.Медсестринський процес – системний , добре продуманий і обгрунтований, націлений на досягнення мети план, який потрібно реалізувати відповідно до потреб пацінта і потім зробити його оцінку.

 

Етапи медсестринського процесу:

І   етап –медсестринське обстеження.

ІІ  етап – медсестринська діагностика.

ІІІ етап – планування медсестринських втручань.

ІV етап – реалізація плану медсестринських втручань.

          V  етап-оцінка результатів медсестринських втручань та їх корекція      

 

13. Проблеми пацієнтів: наявні- ті, що турбують пацієнта в даний час, потенційні –ті, що можуть виникнути , пріоритетні – вимагають негайного втручання

 

14.  Медсестринський діагноз описує реакцію людини на хворобу.

 

15. Медсестринський діагноз складається з двох частин: 1- проблема пацієнта, 2- причина виникнення даної проблеми, зв’язаних між собою словосполученням “пов’язаний з …„.

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

 

Задачі-кластери

 

 

 ЗАДАЧА № 1

У пацієнтки 17 років, після перенесеної ангіни через 10 днів з’явилися скарги на “летючі” болі в колінних суглобах, а потім в ліктьових, плечових, біль у ділянці серця, серцебиття.

1. Про яке захворювання можна подумати?

А) ревматоїдний артрит

В) грип

С) остеохондроз

Д) ревматизм

Е) стенокардія

 

2. Що включає поточна профілактика ревматизму:

А) біцилінотерапія весною та восени протягом 6-8 тижнів

В) біцилінотерапія протягом останніх 3 років після ревматизму

С) курс пеніциліну та протизапальних засобів під час гострих респіраторних захворювань

D) гормонотерапія за схемою

Е) біцилінотерапія протягом 5 років після ревматизму

 

 

 

 

 

ЗАДАЧА № 2

Пацієнтка Н., 26 років, хворіє ревматизмом, звернулася до лікаря з підвищенням терператури тіла, болем в колінних суглобах. При пальпації колінні суглоби болісні, припухлі, гарячі на дотик, функція їх порушена.

1.Назвати найбільш вірогідну причину даного захворювання?

А) пневмокок

В) генетична схильність

С) - гемолітичний стрептокок

Д) стафілокок

Е) віруси

 

2. Що передбачає вторинна профілактика ревматизму?

А) огляди ревматолога, ендокринолога в школах

В) запобігання рецидивам хвороби

С) огляд стоматолога в дитячих закладах

Д) лікування вогнищ хронічної інфекції

Е) направлення в профілакторій та бази відпочинку

 

 

Відповіді

 

Задача 1

1.д)

2.с)

 

Задача 2

1.с)

2.в)