Здоров’я розуміють як цілісність, якої набуває індивід у процесі свого становлення, що об’єднує принаймні чотири його сфери, або складові: фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) і духовну. Ці складові є невід’ємними одна від одної, перебувають у тісному взаємозв’язку й у сукупності визначають стан здоров’я людини
Ознаки здоров‘я:нормальне функціонування організму в цілому;здатність до повноцінного виконання основних соціальних функцій, участь у соціальній діяльності й суспільно корисній праці;динамічна рівновага організму та його функцій і чинників навколишнього середовища;здатність організму пристосовуватися до змін довкілля;відсутність хвороби, хворобливого стану або хворобливих змін, тобто оптимальне функціонування організму за відсутності ознак будь-якого порушення;повне фізичне, духовне, розумове та соціальне благополуччя, гармонійний розвиток фізичних і духовних сил організму, принцип його єдності й саморегулювання.
ФІЗИЧНА СКЛАДОВАФізичну складову здоров’я організму людини визначають ознаки її фізичного стану та розвитку. Якщо людина фізично міцна, рідко хворіє, має високу працездатність, то говорять, що вона має добрий фізичний стан. У її організмі злагоджено діють усі органи. Це можна визначити, наприклад, за температурою тіла, частотою дихання й станом пульсу. У такої людини зазвичай нічого не болить, вона має добрий апетит і міцний сон, її маса відповідає зросту й віку, у неї не погіршується самопочуття під час коливань температури, атмосферного тиску, вологості повітря.
ДУХОВНА СКЛАДОВАДуховна складова здоров’я — це система цінностей і мотивів поведінки людини та її зв’язок із навколишнім світом. Духовно багата людина бачить красу природи, людей і витвір їхнього мистецтва. Вона визнає загальнолюдські й національні цінності, норми спілкування й стосунки з оточенням, ставиться з повагою до поглядів інших людей і результатів чужої праці.
Формуванню, збереженню та зміцненню здоров’я, інтелектуальному й духовному розвитку особистості, успішному навчанню сприяє дотримання здорового способу життя. Здоровий спосіб життя — недіяльність, спрямована на формування, збереження та зміцнення здоров’я людей як необхідної умови для прогресивного розвитку суспільства в усіх напрямах.
Рівень і якість життя людини. Вони залежать від географічних і кліматичних умов, але найбільше — від економічного рівня розвитку суспільства, у якому живе людина. Це й забезпечення житлом, і можливість здобути освіту, умови для праці та відпочинку, а також задоволення потреби в якісному харчуванні, одязі, певних особистих речах
Рівень культури людини. Досягнення в галузі медицини, інформаційних технологій дають змогу використовувати набуті знання з користю для людини. Культура здоров’я — це уважне й відповідальне ставлення людини до себе, прагнення до самопізнання, самовдосконалення особистості. Водночас це частина загальної культури людини, призначення якої — сприяти гармонійному розвитку духовних, психічних і фізичних сил, формуванню високого рівня працездатності й тривалого, здорового та щасливого життя.
Місце здоров’я в житті людини, навчання здоров’я. Здоров’я потрібне людині не тільки для життя, а й для самореалізації. Здоров’я та тривале діяльне життя — одна з необхідних умов буття гармонійної особистості. Надійний спосіб бути здоровим — уміти формувати, зберігати й зміцнювати власне здоров’я.
Світові фахівці зі здорового способу життя, спираючись на багатотисячні дослідження, визначили 7 головних правил нашого благополуччя. Ось вони:1. Регулярне триразове харчування.2. Щоденний сніданок.3. Регулярна рухова активність середньої інтенсивності.4. Повноцінний сон 7—8 годин.5. Відмова від тютюну.6. Підтримка оптимальної маси тіла.7. Невживання або обмежене вживання алкоголю.