Комунальний заклад
«Богодухівський центр дитячої та юнацької творчості»
Богодухівської міської ради Харківської області
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
на тему:
«Розвиток творчої особистості в умовах роботи хореографічного гуртка»
Розробила: керівник танцювального
колективу «Дзвіночок»
Курко-Дерябіна Алла
Володимирівна
Моє профеcійне кредо: «Немає неталановитих дітей. Талант є у кожного, його треба вчасно помітити і розвивати».
«Учень – це факел, який потрібно запалити»!
Працюю керівником хореографічного гуртка у КЗ «БОГОДУХІВСЬКИЙ ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ» з 2003р. З цього часу в моїй роботі з дітьми склалася система роботи, яка спрямована на розвиток творчої особистості засобами хореографічного мистецтва. З цією метою навчаю вихованців основ загальної хореографічної підготовки і розвиваю їхні творчі здібностей та вміння виражати їх за допомогою хореографії.
У процесі вироблення системи визначила для себе такі головні завдання:
Спираючись на досягнення педагогічної науки, я шукаю нові підходи у навчанні та вихованні, які відповідали б потребам розвитку творчої особистості, були б спрямовані на досягнення творчих і культурно-національних цінностей. Не секрет, що хороший керівник гуртка цілеспрямовано реалізує не тільки навчальну, а й виховну функцію, пов’язану з розвитком особистості дитини, має свою оригінальну виховну систему, відмінну від інших.
Сучасне хореографічне мистецтво, ґрунтуючись на танцювальних традиціях, які складалися впродовж багатьох віків, має дуже великі можливості впливу на особистість людини. Важливим для сучасної системи освіти є естетико-виховний статус хореографічної діяльності, що акумулює в собі естетично-культурний, емоційно-почуттєвий, художньо-творчий розвиток особистості.
На заняттях використовую методи і прийоми, що спрямовані на міцне засвоєння матеріалу, активізації рухової діяльності вихованців, залученні їх до краси мистецтва, розкритті творчої індивідуальності і виявленні здібностей до даного виду діяльності.
Розпочинаю свою роботу з вихованцями з вивчення індивідуальних особливостей кожного. Мене цікавить не лише питання навчання та ставлення до нього, а рівень вихованості учня, його ставлення до людей, батьків, друзів, самого себе. Це допомагає мені сформувати дитячий колектив і спланувати навчальну та виховну роботу, враховуючи потреби вихованців. До складу хореографічного колективу входять діти різних вікових груп, тому приділяю велику увагу згуртуванню дитячого колективу, створенню в ньому позитивного морально-психологічного клімату
В своїй роботі намагаюсь використовувати інноваційні методи та підходи до організації навчально-виховної діяльності вихованців. Зокрема впроваджую в систему роботи і проблемну методику. На відміну від традиційної, коли дітям повідомляється «готова» інформація для навчання, проблемна методика пропонує більш активну розумову і емоційну діяльність. У процесі занять пропоную дітям доповнити танцювальну комбінацію або скласти її повністю, виконати той чи інший рух, що не стосується їх програми навчання.
Заняття намагаюсь організувати, щоб дітям було цікаво. Вважаю, що при проведенні гурткових занять основними ворогами викладання матеріалу є сухість, монотонність, формалізм. І тому постійно шукаю такі методи та форми роботи, які б викликали у дітей живий інтерес до виконання завдання, до творчої праці. Вважаю, що процес навчання дітей в гуртках має відбуватися на фоні позитивного емоційного настрою, в психологічно комфортних, ситуативно адекватних для дітей умовах.
Також пропоную дітям ігрові завдання, які вони повинні виконувати одразу. Наприклад, підібравши цікаву образну музику, пропонувати дітям її прослухати, а потім зобразити те, що вони почули в цій музиці.
Всі завдання підбираю для дітей так, щоб вони сприяли виробленню стрункої постави, танцювальної координації, легкості й граційності рухів, засвоєнню традиційно усталених танцювальних поз, положень, кружлянь, фігур, набуттю навичок орієнтації у просторі. Такі завдання також сприяють фізичному зміцненню дітей.
Систематично проводжу індивідуальну роботу з обдарованими дітьми. Намагаюсь будувати заняття з ними таким чином, щоб вони сприяли формуванню у вихованців любові до танцю, вивченню мови хореографії, розвитку естетичного смаку та удосконаленню виконавської та акторської майстерності.
З власного досвіду роботи хочу зазначити, що хореографія розвиває у дітей вміння естетично ставитися до краси оточуючого світу, гармонії, творчості; допомагає формувати емоційно-ціннісне ставлення до навколишнього. Завдяки заняттям з хореографії діти вчаться виразності, грації, вишуканості, отже, вважаю, що виховання саме таких творчих особистостей є актуальним завжди.