Методична розробка "Становлення екологічної свідомості школярів в умовах сучасної освіти"

Верезуб  Оксана Миколаївна,

методист Соколівськогоопорно-

го закладу загальноїсередньої 

освіти І-ІІІ ступенів Соколівської

сільської ради

                      СТАНОВЛЕННЯ  ЕКОЛОГІЧНОЇ  СВІДОМОСТІ

                           ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ

Анотація. У статті автор, спираючись на власний педагогічний досвід,  розкриває шляхи реалізації формування в учнів змістових наскрізних ліній при викладанні розділів і тем курсу  біології у 9 класі.

Результатом навчання в сучасних умовах освітнього простору є рівень навчальних досягнень учнів та їх компетенції. Під компетентністю розуміють певний набір знань, навичок і ставлень, що дають змогу працювати в певній діяльності, застосовувати знання та вміння в життєвих ситуаціях. Виділяють такі рівні компетентностей як ключові, загальнопредметні, спеціальнопредметні.

До ключових компетентностей належать: комунікаційна, соціальна, загальнокультурна, інформаційна, здоров'язберігаюча, уміння вчитися. Загальнопредметними є: знання, уміння й навички, діяльність у стандартних і нестандартних ситуаціях, мотиви діяльності, практика, особисті якості людини[2,с. 25].

Спеціальнопредметні компетентності формуються впродовж вивчення навчального предмета. Зокрема, в курсі «Біологія, 9 кл.» учні отримують знання про життєві процеси на різних  рівнях організації біологічних систем: молекулярному, клітинному, організмовому, популяційно-видовому, біогеоценотичному та біосферному.  На кожному з цих рівнів вивчаються біологічні поняття, природні явища, структура об'єктів, які дають можливість учням ознайомитися з навколишнім середовищем,  досліджувати закономірності природних процесів.

Інтеграція ключових, загальнопредметних та спеціально предметних компетентностей відображає наскрізні змістові лінії, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях, виконання певної діяльності через власне ставлення до біологічних систем.

У навчальній програмі відображено такі наскрізні лінії:  «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність».

Наскрізна лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» визначає

формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо повинні ставитися до довкілля, усвідомлюючи важливість сталого розвитку для збереження навколишнього  середовища й розвитку суспільства. Ця змістова наскрізна  лінія в навчальній програмі 9 класу відображає формування цілісної наукової картини живої природи; уявлення про історичний розвиток та єдність органічного світу; уміння пояснювати зв'язки між організмами в екосистемі; можливість  застосовувати знання під час прогнозування наслідків впливу людини на екосистеми; визначення правил поведінки в навколишньому середовищі; уміння робити висновки про значення охорони природних угруповань для збереження рівноваги в біосфері.

Результатом реалізації цієї змістової лінії є пізнання об'єкта не «самого по собі», а як цілісної системи, залежність людини від факторів природи, усвідомлення необхідності збереження чистоти довкілля[3,с.11]. Кожна з тем курсу містить в собі екологічну складову, що розкриває функціонування різних ієрархічних рівнів життя.

Так, при вивченні теми «Хімічний склад клітини»,учні мають змогу ознайомитися з властивостями та функціонуванням органічних та неорганічних речовин, а також їх значенням для організму людини. Познайомившись з такою властивістю води, як висока теплоємність, учням пропонуються для розгляду ситуативні задачі, за допомогою яких встановлюється зв'язок між теплоємністю і терморегуляцією. При вивченні органічних речовин пропонувала учням провести дослідження про співвідношення вмісту цих речовин в городніх культурах. В результаті дослідження встановлено, що переважає вуглеводнева сировина, яку використовуємо з присадибних ділянок. Інше проблемне завдання полягало у встановленні істини: «Чи можливий прояв білкового голодування в людей нашого регіону та які його наслідки?»

 При вивченні  теми «Структура клітини», скориставшись підказкою, в якій автор порівнював клітину з мегаполісом, я запропонувала учням співставити будову еукаріотичної клітини з об'єктами нашого населеного пункту.Зацікавлення учнів під час подачі матеріалу сприяло покращенню процесу сприймання та запам'ятовування інформації. Таким чином, на уроці було зреалізовано міжпредметні та внутрішньопредметні зв'язки та способи порівняння, абстрагування, узагальнення.

Тема «Принцип функціонування клітини» містить об'ємний, складний за змістом, важливий за значенням матеріал. Тому, щоб він став доступним і мав практичне значення в житті учнів, доцільно використовувати опорні схеми, інформаційне забезпечення з мережі «Інтернет», дидактичний матеріал, що відображає певний процес. Однією з обов'язкових умов вивчення матеріалу є використання міжпредметних зв'язків з хімією, екологією. Результативність навчання учнів в цьому розділі залежить від безпосередньої  роботи учнів. Наприклад, при вивченні матеріалу про розщеплення жирів, варто запропонувати учням скласти схему здійснення метаболізму жирів:

Такий компактний зміст викладеного матеріалу демонструє суть метаболізму жирів, показує важливість функціонування органів, причетних до даного процесу.

У розділах «Збереження та реалізація спадкової інформації», «Закономірності успадкування ознак» має місце вплив середовища на організм людини, а також єдність людини з природою. Це можна підтвердити такими аргументами: універсальність генетичного коду; виникнення мутацій в

результаті реплікацій, а також під впливом чинників середовища; оновлення генетичного різноманіття в процесі мейозу. Набуті знання й навички при вивченні схрещування організмів, спадкових хвороб, складанні родоводу можуть мати важливе місце в життєвому досвіді дітей. Складаючи родовід, можна встановити успадкування певних спадкових ознак та їх прояв в наступних поколіннях.

Формування в дев'ятикласників соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості сповна реалізується при вивченні тем: «Біорізноманіття», «Надорганізмові біологічні системи». В умовах загострення проблеми взаємодії суспільства і природи метою біологічної освіти є розкриття цілісних знань про живу природу, почуття відповідальності за стабільність біосфери. Для систематизації знань про живу природу бажано використовувати способи моделювання цілісності знань: структурно-логічні схеми, ідеографічні

описи:

Для засвоєння знань у темі «Харчові зв'язки» на уроках, разом з учнями, використовуємо інтерактивну вправу «Павутина життя», яка полягає в утворенні павутини шляхом створення харчових зв'язків між організмами та залучення до колективної  роботи учнів. Мета вправи: пояснити, що в природі все взаємопов'язано, а роль людини полягає у збереженні навколишнього середовища шляхом співпраці та солідарності.

Прикладом застосування набутих знань при вивченні вище названих тем ставпрактико-орієнтований проект учениці на тему: «Повернення земель в природу», в якій розкрито природоохоронну діяльність у рідному краї, раціональне використання його ресурсів, стан ландшафтів своєї місцевості,  їх значення вбіосфері та можливі зміни природних компонентів під впливом діяльності людини. Інший проект дослідницький, який  висвітлює екологічну свідомість учнів на шкільному рівні,на тему  «Розробка проекту парку садово-паркового мистецтва «Хутірець»». У цьому проектіучень презентує дослідження щодо відпрацьованого глиняного кар'єру та його перетворення в парк, який може функціонувати для відтворення та збереження природних ресурсів, а також як об'єкт для розвитку рекреаційних ресурсів.

Таким чином, реформування шкільної освіти має на меті зробити її більш якісною шляхом забезпечення широких можливостей для розвитку творчої особистості, у результаті чого вона буде підготовлена до активного, самостійного життя в суспільстві. Важко заперечити, що майбутнє за системою навчання, яке вкладається в схему «учень – технологія – вчитель», за якої вчитель стає помічником для учня [5,с.12].Якщо в навчальному процесі все ширше будуть використовуватися мультимедійні презентації, хмарні технології, соціальні медіа, товони дадуть змогу реалізувати технологію навчання через  створення віртуального простору для розміщення матеріалів і налагодження співпраці. Дев’ятикласники завдяки цим технологіям зможуть ознайомитися з досягненнями медицини, біохімії а також самостійно впроваджувати власні розробки.

Сьогодні перед школою постає проблема виховання свідомої людини, з достатньо сформованими компетентностями, які дають їй змогу бути творцем свого життя, активно інтегруватися в суспільство. Саме компетентнісний підхід має подолати прірву між освітою й вимогами сучасного життя.  Закінчити статтю хочу словами Абрахама Гарольда Маслоу: «Якщо освіта спрямовуватиме людину на усвідомлення своїх вищих потреб, на їх актуалізацію, якщо вона сприятиме самореалізації людини, то дуже швидко ми зможемо спостерігати розквіт цивілізації нового типу. Люди стануть сильними і здоровими, господарями свого життя. Людина буде відповідальною за свою долю, керуватиметься цінностями розуму, перестане байдуже ставитися до довкілля, активно включиться в перебудову суспільства»[4,с.63].

  Список використаних інформаційних джерел:

1.               Даниленко Л.І. Особливості організації програмового матеріалу під час вивчення предмета «Біологія і екологія» та курсу «Природничі науки» у профільній школі / Л.І. Даниленко // Педагогічний вісник.− 2018.− №3.–С.42.
2.               Мельник Т.Ю. Компетентнісний підхід в освіті – це вимога часу / Т.Ю. Мельник // Педагогічний вісник. – 2018.− №2.– С.25.
3.               Рибалко Л.М. Моделювання цілісних знань про живу природу / Л.М. Рибалко// Біологія і хімія в школі. – 2010.− №3. – С.11-15.
4.               Салівон Н.В. Формування ключових компетентностейна уроках біології через використання сучасних інноваційних педагогічних технологій / Н.В. Салівон// Біологія. – 2015.− №1-2. – С.63-65.
5.               Таран С.Є. Можливості застосування мультимедійних технологій на уроках біології  / С.Є. Таран // Біологія. – 2009.− №1– С.12
6.               Наскрізні змістові лінії. Природничі науки /Засєкіна Т.М. Буняк М.Г.//

   Режим доступу:https://informaticsmon59-new.ed-era.com/naskrizni_zmistov...