Методична розробка уроку на тему «Історичні джерела. Вступ до історії»

Методична розробка уроку на тему:                                                                   «Історичні джерела. Вступ до історії.» 5 клас

       Цей матеріал може бути використаний для проведення музейного уроку у курсі «Вступ до історії» (5 клас) під час вивчення теми «Знайомство з історією», який ознайомить учнів з допоміжними історичними дисциплінами.                                                                                                                      Мета уроку:

•      дати учням уявлення про історичні джерела, з яких вчені довідуються про минулі часи, ознайомити з допоміжними історичними дисциплінами (археологією, нумізматикою, боністикою, палеографією);
•      формувати практичні навички роботи з історичними джерелами, їх опису та аналізу;
•      зацікавити учнів історією як навчальною дисципліною взагалі та історичним краєзнавством як практичним напрямком роботи шкільного історико – краєзнавчого музею.

Очікувані результати: після уроку учні:

•      набудуть знань про історичні джерела, про допоміжні історичні дисципліни, що допомагають вивчати історію;
•      зможуть пояснити терміни: історичні джерела, речові джерела, усні джерела, писемні джерела; археологія, нумізматика, боністика, палеографія; музей, експозиція, фонди;
•      розпочнуть формування практичних навичок аналізу та опису історичних джерел;
•      усвідомлять необхідність залучення до практичної роботи з історичного краєзнавства, поповнення експозиції шкільного музею.                                                                                 

Обладнання: урок проводять у шкільному історико – краєзнавчому музеї з використанням його експонатів.                                                                                                   Тип уроку: нетрадиційний (музейний) урок.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ.                                                                                    ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.                                                                                              Учитель. Любі діти! Ви починаєте вивчати новий предмет, який називається історія. Історія – це наука, що вивчає життя людей з найдавніших часів до наших днів.

•      Запитання                                                                                                                              

А як ви гадаєте, звідки вчені дізнаються про події, що відбувались багато років тому?                                                                                                                                   - Історію вивчають за допомогою історичних джерел, які бувають речовими, усними і писемними. А тепер давайте спробуємо визначити, до якого виду джерел належать експонати нашого музею.                                                                                                                                  Демонструє глиняний глечик, церковну книгу, стару газету, монету, писанку, дерев’яну ложку, вишитий рушник, фотографію, черепицю з написом. Учні визначають вид історичного джерела.                                                                                 – Наш урок ми не випадково проводимо у шкільному музеї. Адже саме в музеях зберігаються речі, що допомагають нам краще ознайомитись з історичним минулим. Чи відвідували ви музеї? Які саме?                                                                                    

•      Робота з новими поняттями                                                                                                                                                                                                             

Музей – це спеціально обладнане приміщення, у якому зберігаються та представлені для огляду різноманітні цінні речі відповідно до профілю.                                                                              Музеї бувають історичні, технічні, природознавчі, художні та інші. Кожен музей має декілька експозицій – розділів, об’єднаних спільною темою. У них представлені експонати, що складають фонди музею. Кожен експонат має свій порядковий номер і занесений до спеціальної книги.                                                             Учні оглядають книгу обліку експонатів.                                                                                       ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.                                                    Учитель. Отже, на сьогоднішньому уроці ми:

•      ознайомимося з експозицією історико – краєзнавчого музею;
•      зможемо у повному розумінні слова «доторкнутися» до історії;
•      дізнаємося про допоміжні історичні дисципліни (археологію, палеографію, нумізматику та боністику);
•      спробуємо уявити себе дослідниками та зробити опис деяких експонатів.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ                                                                                   Ознайомлення з експозицією шкільного музею                                                                                Учитель. Наш шкільний музей за напрямком історико-краєзнавчий, тобто в ньому зібрані експонати з історії рідного краю. Все, що ви бачите в музеї, зібране руками учнів нашої гімназії, вчителів, батьків і об’єднане у чотири експозиції:                                                                                                                                                                                                                                                

•      «Як вивчають історію»;                                               
•      «Історія рідного краю»;                                            
•      «Життя і побут населення нашого краю»;                                              
•      «Ніхто не забутий, ніщо не забуте», що розповідають про історію населеного пункту, вивчення історії, життя населення нашого краю та Другу світову війну.                                                                                    

Ми ознайомимось з допоміжними історичними дисциплінами, які допомагають вченим вивчати історію. Я хочу надати слово нашим екскурсоводам.                                                                                                                             Історія – це наука, що вивчає життя людей з найдавніших часів до наших днів.                                                                                                                                                      1-й екскурсовод. Ми розповімо про експозицію нашого музею, присвячену вивченню історії. Історію вивчають за письмовими, усними та речовими джерелами. Вивченням історичних джерел займаються допоміжні історичні дисципліни. Наша розповідь буде про чотири з них: археологію, палеографію, нумізматику та боністику.                                                                                                                         Археологія – наука, що вивчає життя людей у давнину за речовими джерелами та на їх основі реконструює минуле.                                                                                                                                                               Матеріал для дослідження вчені-археологи знаходять під час розкопок. Це дуже важка й копітка праця. Адже спочатку потрібно лопатою розчистити поверхню землі, зняти верхній шар. А коли трапиться якась знахідка, застосовують маленькі щіточки, якими шар за шаром знімають пісок або ґрунт, щоб не пошкодити знахідку.                                                                                                     На території нашого краю люди з’явились 100 тис. років тому. Ми бачимо знаряддя з каменю та міді, які почали виготовляти приблизно 6 тис. р. тому. Це кремнієвий нуклеус (заготовка) та виготовлений з нього шляхом відколу скребок, знайдені на Карбоніті. 2,5 тис. років тому у Причорномор’ї оселились греки. Ви бачите фрагменти грецької кераміки (стінки, ручки та ніжки амфор, тарілок), світильника та намистин з о. Березань та Єлизаветинського городища.                                                                                                           Палеографія – це наука, що вивчає стародавні письмові джерела, матеріал, на якому писали, визначає час і місце написання документів.                                                       2-й екскурсовод. Писемність виникла 7 тис. років тому. Для письма використовували різноманітні матеріали. Так, у Давньому Єгипті писали на папірусі. Його виготовляли з високого очерету, що ріс на берегах Нілу. Ви бачите зразок папірусу із зображенням єгипетської цариці Нефертіті, привезений з Єгипту.                                                                                                                                           На Русі писали на бересті (березовій корі) та пергаменті (спеціально вичиненій шкірі телят). Папір винайшли в Китаї. Його виготовляли з тирси тутового дерева та відходів шовкового виробництва. Тривалий час китайці тримали в секреті рецепт виготовлення паперу. і лише 751 року арабам вдалось розкрити цю таємницю. В Україну папір спочатку завозили з Італії, Голландії, Франції, Німеччини, а з ХVІІІ ст. його почали виробляти у Росії. Ви бачите декілька примірників релігійних книжок, надрукованих на папері 1872, 1892, 1910 років.                                                                                                                                      На папері писали чорнилами, які виготовляли з бузини, дубильних речовин, вишневого клею. Чорнилами писали аж до кінця 60-х років минулого століття. У школах на кожній парті були зроблені заглиблення для чорнильниці та дерев’яної ручки зі сталевим пером. В експозиції ви бачите також царську печатку із двоглавим орлом.                                                                                                              Учні можуть потримати в руках ручки з перами, чорнильниці, печатку, книжки початку ХХ ст..                                                                                                                     Нумізматика – це наука про монети.                                                                                                                         3-й екскурсовод. В експозиції представлені монети царської Росії. Найдавніші припадають на часи царювання Анни Іванівни (1840 р.), Катерини ІІ (1775 р.) та Миколи ІІ (1915 р.). Є велика колекція монет колишнього СРСР різних років та номіналу.                                                                                                        Частину експозиції складають сучасні монети Росії та України. Також ви бачите монети понад 20 країн світу. Багато монет розміщені у двох екземплярах (лицьовим та зворотним боком). Лицьовий бік монети – аверс – містить найчастіше портрет правителя або герб держави. На зворотному боці – реверсі – вказано номінал та рік випуску грошей.                                                                                                                          4-й екскурсовод. Паперові гроші вивчає боністика. В експозиції ви бачите грошові знаки царської Росії 1898 року, Радянського Союзу, Росії, Білорусі, Туркменістану, Молдови, США, Китаю, Туреччини, Ірану та ін. Тут можна також простежити історію створення національної грошової одиниці – гривні. У період з 1991 до 1996 року в Україні використовували купони а потім карбованці, які дуже швидко знецінювались, і у 1995 досягли номіналу 1 та 2 мільйони. 1996 року в Україні було проведено грошову реформу і запроваджено національну грошову одиницю – гривню.                                                                            Учитель. А зараз ви можете самостійно оглянути експозицію музею і поставити запитання екскурсоводам.                                                                                                           

•      Практична робота з експонатами у групах                                                                                                          

Учитель. Речові джерела можуть багато чого розповісти вченим. Зараз ми з вами спробуємо побути в ролі учених-дослідників й описати деякі речові джерела.                                                                                                                                                   Учні об’єднуються у чотири групи дослідників, кожна з яких отримує завдання: описати експонат музею. Яку інформацію може надати кожен експонат вченим?                                                                                                                                                            

•      Глиняний глечик ХІХ – поч. ХХ століття;
•      глиняна черепиця кінця ХІХ ст.;
•      монета царської Росії 1775 р.;
•      журнал «Православний вісник» 1892 р..

План опису експонату

1. Назва експонату.
2. Приблизне датування.
3. Зовнішній вигляд.
4. Ступінь збереженості.
5. Практичне застосування.
6. Висновки.

Представлення результатів роботи

Приблизні варіанти відповідей учнів (за необхідності доповнюються вчителем).                                                                                                                                           1-ша група. Глиняний глечик ХІХ століття.                                                                                     Це предмет посуду – глечик. Він виготовлений з глини. На вигляд йому років 50-60, тому що від часу колір глини став темним. Глечик виготовлений за допомогою гончарного круга, тому він гладенький, стінки тонкі. Він випалений у печі та вкритий поливою. Глечик використовували для зберігання молока, води (тобто рідких речовин). Місткість – 2-2,5 літра. Ми вважаємо, що глечик був призначений для щоденного використання, бо він простий, без малюнку та прикрас. Зберігся він добре, на ньому є тільки невеличкі тріщини. Ми можемо зробити висновок, що мешканці нашого міста були вмілими ремісниками і гарними господарями.                                                                                  2-га група. Глиняна черепиця кінця ХІХ – початку ХХ ст..                                                                              Ми досліджували будівельний матеріал – черепицю. Вона виготовлена з глини. Має червоно-коричневе забарвлення, що свідчить про те, що вона добре обпалена в печі. Ми можемо точно визначити дату її виготовлення, бо на зворотному боці стоїть клеймо майстра із зазначенням його прізвища та час виготовлення (або рік заснування майстерні): «Бахмутський, 1897». Черепиця збереглась досить добре, вона не розколота, без пошкоджень, що свідчить про її високу якість.                                                                                                                          Висновки. Населення нашого міста понад сто років тому вкривало дахи будинків черепицею власного виробництва досить високої якості.                                                                                3-тя група. Монета царської Росії 1775 р.                                                                                          Предметом дослідження нашої групи стала монета номіналом пять копійок. Монета виготовлена з металу червоного кольору, ми вважаємо, що це мідь. На лицьовому боці монети – аверсі – зображено вензель Катерини ІІ, російської цариці. На зворотному боці – реверсі – вказано номінал – 5 копійок та рік випуску монети – 1775. Монета непогано збереглася.                                                                                                                    Висновки. Населення нашого краю у ХVІІІ ст. перебувало у складі Російської держави і використовувало гроші, які були в обігу в Російській імперії. Використання грошей свідчить також про розвиток торгівлі.                                                                                                      4-та група. Журнал «Православний вісник» 1892 р..                                                                    Ми дослідили писемне історичне джерело – журнал «Православний вісник», виданий у Москві 1892 року. Він надрукований на папері високої, на нашу думку, якості, тому що навіть через сто років папір добре зберігся, не розсипався, а лише пожовтів із часом. У журналі містяться молитви та поради вірянам (наприклад, «Устроение в себе внутреннего креста», «Воодушевление на труды» та ін.). Остання сторінка видання містить інформацію про вартість журналу (25 копійок, з пересилкою – 35 коп.), адреси, де можна було придбати це та інші подібні видання, а також пропозиції щодо поштової передплати на видання. Це нагадало нам сучасну рекламу товарів.                                                                                                                                                                                                                                                                                                      Висновок. Населення нашого краю було віруючим, знало грамоту, мало відносини з московськими видавництвами (можливо, хтось там бував і привозив ці книги).                                                                                                    V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ                                                                                             Учитель. Ви уявили себе дослідниками історичних джерел, зробили цікаві висновки, переконались, що будь-яка річ в руках справжніх дослідників починає «говорити» і свідчить про життя людей у певний історичний період.                                                    VІ. РЕФЛЕКСІЯ                                                                                                                    1. Чи сподобалося вам у музеї?                                                                                          2. Що вам сподобалось найбільше?                                                                                                               3. Чи виникло у вас бажання відвідати інші музеї?                                                             VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ                                                                                                        1. Написати твір – роздум «Для чого потрібні музеї».