Методична розробка уроку "Революція 1905–1907 рр. в Україні та її наслідки."

Історія України 9 клас

Революція 1905–1907 рр. в Україні та її наслідки.

Мета: формувати в учнів знання про події російської революції1905–1907 рр. в Україні, а також охарактеризувати процес активізації громадсько-політичного життя в Україні в даний період; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки під час аналізу історичних подій, самостійно опрацьовувати історичні документи та інші текстові джерела, аналізувати матеріал, вміти виділяти головне і другорядне, робити висновки; на прикладах боротьби українського народу в ході революції 1905–1907 рр. виховувати в учнів патріотичні почуття.

Основні поняття: «революція», «Кривава неділя», «Маніфест 17 жовтня», «Державна Дума».

Обладнання: документи, ілюстрації. схеми, таблиці, карта.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цих уроків учні зможуть:

• показувати на карті регіони піднесення національно-визвольного руху, райони виступів робітників, селян і військових у 1905–1907 рр.;

• визначати хронологічну послідовність подій революції 1905–1907 рр. в Україні;

• на основі аналізу різних джерел інформації характеризувати основні події російської революції на українських землях;

• аналізувати діяльність української громади в Державній Думі.

Хід уроків

І. Організаційний момент

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Розкрийте еволюцію поглядів РУП, що зумовило її перетворення на УСДРП.

2. Які партії Наддніпрянщини виникли на початку ХХ ст.?

3.Яку роль відіграють буржуазія та інтелігенція в становленні нації?

4. Які суспільні проблеми перешкоджали консолідації української нації?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Початок XX ст. для багатьох народів світу позначився революційними потрясіннями і загостренням міждержавних суперечностей, що в результаті призвели до глобальної кризи — світової війни.

Реформи 60–70-х років вивели Росію на шлях модернізації, змінили її соціальне обличчя. Однак процес модернізації відбувався украй суперечливо. Царизм відкидав навіть обережні заходи з пом’якшення соціальної напруженості в суспільстві, натомість уряд робив ставку на посилення боротьби з революційним рухом.

ІV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Революція 1905 – 1907 рр.

Початок XX ст. для багатьох народів світу позначився революційними потрясіннями, глобальною кризою. Як результат — розпочалася світова війна.

Реформи 60-70-х років вивели Російську імперію на шлях модернізації, змінили її соціальне обличчя. Однак процес модернізації відбувався украй суперечливо.

1905 року в Російській імперії розпочалася революція.

Робота з поняттям

Революція – докорінний переворот, глибокі якісні зміни в житті суспільства, які призводять до ліквідації віджилого суспільного ладу й утвердження нового.

1.           Робота з таблицею

Діяльність українських громад у І та II Державних думах.

У виборах до І Державної думи українські соціалістичні партії, підтримавши в цьому загальноросійські партії, участі не брали. Українська радикально-демократична партія та Українська народна партія взяли участь у виборах. І Державна дума працювала в Петербурзі 27 квітня — 8 липня 1906 р. Із 497 її депутатів дев’ять губерній Наддніпрянщини представляли 102 депутати.

Для обстоювання своїх інтересів українські депутати 1 травня 1906 р. створили власну парламентську громаду, до якої увійшли 45 депутатів. Головою Української думської громади став адвокат і громадський діяч із Чернігівщини Ілля Шраг (1847—1919 рр.). Політична платформа громади містила вимоги надання Україні в її етнографічних межах політичної автономії, запровадження української мови в школах, судових та адміністративних органах. Щодо аграрного питання одна частина депутатів-українців обстоювала передачу селянам частини поміщицької землі за викуп, друга — конфіскацію поміщицьких земель та їх націоналізацію.

Велику допомогу депутатам-українцям надавав М. Грушевський, що поселився в той час у Петербурзі. Він організував видання друкованого органу місцевої громади українців — мiсячника «Украинский вестник». На думку М. Грушевського, метою журналу було «пояснювати українське національне питання з історичного, побутового, соціального і економічного боку, вказати місце і значення України між інших територій нової демократичної Росії».

Робота з таблицею

Запитання

• Як склад української громади в Державній Думі впливав на зміст висунутих вимог?

Вимоги надання Україні політичної автономії в її етнографічних межах, запровадження української мови в школах, судових та адміністративних органах

Перебудова імперії на конституційних засадах, національно-територіальна автономія України, амністія політичним в'язням, свобода слова, друку, зборів, пересувань, союзів і віросповідань, українізація школи, судочинства й церкви.

Діяльність «Просвіта»

 17 жовтня 1905 р. Микола II підписав Маніфест, за яким було даровано демократичні права: свободу слова, друку, особистості, зборів, профспілок, скликання законодавчої Державної Думи. Було скасовано Емський указ. Почали виходити українські газети і журнали. У Лубнах виходить перша україномовна газета «Хлібороб», щоденна «Громадська думка» («Рада»). У Києві, Одесі, Катеринославі, Чернігові, Ніжині були засновані «Просвіти», які проводили культурно-освітню роботу. М. Садовський створив перший в Україні український стаціонарний театр. М. Грушевський переїхав до Києва, де заснував українське наукове товариство (УНТ). Уперше відбулись вибори до Державної Думи, які стали першим досвідом парламентської діяльності українців Наддніпрянщини.

Робота з інформацією

• Опрацювати текст і відповісти на запитання.

 «Перша «Просвіта» в підросійській Україні була відкрита в Одесі 30 жовтня 1905 р. Вона мала власну бібліотеку й історичний музей, створила окремий фонд для видання книжок.

Близько чотирьох сотень членів налічувало товариство «Просвіта» в Катеринославі. Там роботу запровадили в чотирьох секціях: драматичній, вокально-музичній, літературній та бібліотечній. Згодом відкрили й читальню. «Просвіта» у Кам’янці-Подільському домоглася права вести ввести українську в початкових школах. Того ж самого року з’явилося товариство «Просвіта» і в Києві, де його започаткували видатні діячі української культури Борис Грінченко, Микола Лисенко, Григорій Коваленко та ін. Історик Микола Аркас (1852-1909) організував «Просвіту» в Миколаєві. Організувати «Просвіту» було нелегко, бо кожне товариство повинно було затверджувати власний статут і діяти як самостійна організація чи філія. У зв’язку з цим доля кожної організації повністю залежала від місцевого губернатора. І все ж, попри всі перешкоди, на середину 1907 р. в Україні вже діяло 35 організацій «Просвіти». Там, де це вдавалося, діячі «Просвіти» налагоджували контакти з українським селом. «Просвіта» не лише поширювала українську літературу, а й ідеї та знання, які могли б витягти село з відсталості».

Запитання:

1. Що робили українські «Просвіти»?

2. Яке значення діяльності «Просвіт» в українському національному русі?

V. Узагальнення та систематизація знань

Метод «Дерево рішень»

Клас поділяється на дві групи.

Завдання

• 1-а група. Визначити результати революції 1905–1907 рр. в Україні.

• 2-а група. Значення революції 1905–1907 рр. в Україні.

Під час відповідей груп «Дерево рішень» матиме орієнтовно такий вигляд.

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника