Методична розробка уроку "Сервісне програмне забезпечення".

 

Тема:  Сервісне програмне забезпечення. Програми архівації. Антивірусні програми.

Мета заняття: Вивчити програми для створення архівів, їх характеристики;

        призначення антивірусних програм і міри захисту від вірусів.

 розвивати вміння та прийоми роботи з сервісним програмним   забезпеченням;

 

Вид заняття: Лекція з елементами бесіди.

Методи:  Пояснення, бесіда.

Література:  1. Глинський Я.М, «Інформатика», ч.2. § 14 Обслуговування

      комп’ютера. Архіватори. Антивіруси.  стор. 212-221.

 

Матеріально-технічне забезпечення: дидактичні засоби, роздатковий матеріал, плакат «Сервісне програмне забезпечення», ТЗН: ПК;

 

План заняття:

1. Архіватори. Призначення архівних файлів.
2. Можливості архівів. Типи архіваторів.
3. Віруси, історія їх появи. Дія вірусу.
4. Антивірусні програми і їх різновиди.

Структура заняття

1.  Архіватори. Призначення архівних файлів.

Існують причини, згідно яких необхідно створювати архіви:

1. Перенесення інформації з комп'ютера на комп'ютер.

2. Пересилка даних по електронною поштою - e-mail (вартість пересилки прямо пропорціонально залежить від об'єму файлу, а не від відстані).

3. Створення резервної архівної копії.

 

 Програми – архіватори призначені для стиснення інформації в об'ємі. А файли, які були стислі програмою архіватором називаються архівом.

В архів можуть бути поміщений текстові, графічні, музичні, відеофайли, бази даних і т.д. Вони можуть бути стиснені в об'ємі в 3-10 разів.

Файли з розширенням .ехе і .com не стискаються, оскільки вони не можуть бути стислими або вже стиснені.

Традиційно використовують такі програми - архіватори:

Windows: WinRar, WinZip.

MS-DOS:  Arj, Rar, Zip, Arcview, Narc.

Наприклад, файл baza.mdb розміром 2 Mb.  Після архівації цей файл залежно від архіватора матиме назву baza.rar або baza.zip і його об'єм  буде ~ 145 Кб.  Щоб надалі користуватися стислим файлом, його необхідно буде розпакувати тією ж програмою.

2. Можливості архівів: Типи архіваторів.

1. додавання файлів в архів

2. вибіркове витягання з архіву

3. перегляд файлів в архіві

4. видалення файлу з архіву

5. перевірка наявності вірусів

6. проглянути інформацію про архів

7. перетворити в саморозпаковується SFX.

8. заблокувати архів від змін.

При створенні архіву необхідно:

•     вибрати файли для архівації
•     викликати контекстного меню, команду Додати в архів
•     з'явиться вікно, в якому встановлюються наступні параметри:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатково можна встановити пароль, параметри стиснення (для тексту, аудіо і графіки)  і т.д.  Якщо архів не поміщається на одну дискету, то програма зажадає вставити наступну – буде створений багатотомний архів.

При виборі архіватора керуються 2 критеріями: швидкістю роботи і коефіцієнтом упаковки.

WinRar має більше коефіцієнт упаковки, а WinZip – швидше.

У випадку якщо у вас на комп'ютері немає програми архіватора, можна скористатися службовою програмою Backup. Хоча в ній багато недоліків: працює поволі, коефіцієнт упаковки низький і потрібен зовнішній носій інформації (дискета або CD-R).

 

3. Віруси, історія їх появи. Дія вірусу.

Вірус – це невелика програма, написана мовою Асемблер і  що знаходиться в пам'яті комп'ютера резидентний.

Вірус «приклеюється» до програмних виконуваних файлів (.сом або .ехе), змінюючи їх справжні розміри, і перехоплюють у них управління. Далі починає «заражати» інші файли, і розмножується через дискети.

Термін комп'ютерний вірус з'явився в 1984 році в Америці, хоча вже у той час налічувалося тисячі вірусів. Перші віруси були простими, виводили на екран картинки і каверзні жарти типу «Назвіть точну висоту гори Кіліманджаро в мм, інакше всі дані на вінчестері будуть знищені!».

Існують  віруси безпечні – уповільнюють роботу комп'ютера, але є дуже небезпечні, які можуть пошкодити навіть апаратну частину комп'ютера.

Наприклад, Mellisa, Win95.cih і Chernobyl – в Америці близько 10 тис. (Mellisa), а в 1999 р. постраждали майже 500 тис. комп'ютерів в Південній Кореї і Туреччині (Win95.cih). Ці віруси псували жорсткі диски, знищували BIOS і материнські плати.

Chernobyl – активізується 26 квітня, або є вірус П'ятниця, 13-е.

Поширені віруси: Anti_exe, Likeness, Kachor.

По e-mail можна отримати заражену програму або документ, приєднаний до електронного листа.

Окреме місце займають віруси, які через Інтернет пересилають своєму господарю інформацію про зміст файлів, коди і паролі. Такий тип вірусів називають троянським конем, вони можуть отримати доступ до Інтернету за чужий рахунок, а також читати і видаляти файли на зараженому комп'ютері.

Іноді віруси заражають не тільки програми, але і завантажувальну область. Це бутові віруси (від boot sector – «завантажувальна область»). Вірус включається у момент завантаження і бере під контроль решту програм, у тому числі операційну систему.

Дії вірусу:

•   уповільнення роботи комп'ютера
•   пошкодження файлів (не відкриваються або відкриваються частково);
•   некоректна робота програм;
•   пошкодження апаратної частини.

 

4. Антивірусні програми і їх різновиди.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Універсальні орієнтовані на цілі класи вірусів.

Створений в Росії антивірус Касперського має в собі 3 модулі: сканер, монітор і ревізор. В базі є більше 30  000 вірусів. Недолік: гальмує роботу інших програм.

 

Сканери перевіряють систему – аналізують зміст оперативної пам'яті, дискового простору – коли користувач запускає його, знайшовши вірус лікують або видаляють. Після цього відключаються. Наприклад, AVP Scanner, Dr.Web, McAffe VirusScan, Aidstest  .

 

Монітори  працюють постійно, автоматично перевіряє всю інформацію, яку приходить через Інтернет, з дискет або просто зберігається в пам'яті.

Наприклад, AVP Monitor, Norton Antivirus (в базі 50 тис. вірусів).

 

Ревізори – запам'ятовують найважливіші параметри системи, програмних і системних файлів, і якщо помічають зміни повідомляють користувача.

 Наприклад, AVP Inspector, Adift, Spider.

 

Способи захисту від вірусів:

•      користуватися антивірусами, перш ніж запускати або копіювати файли з дискет або компакт-дисків;
•      стежити за розширенням і об'ємом файлів, одержуваних по e-mail;
•      робити архівні копії важливих документів;
•      систематично поновлювати антивірусні програми;
•      не користуватися неліцензійними програмами.

 

 

II. Підведення підсумків:

Повторення вивченого біля плакатів та закріплення важливих тез, відповідаючи на питання.

 

ІІІ. Завдання додому:

Глинський Я.М., «Інформатика», ч.2  стор. 212-221 Автоматизація обслуговування комп’ютера.