Методична розробка уроку з історії України на тему «Київська держава за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого»

Методична розробка уроку з історії України на тему:                                                     «Київська держава за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого».                      5 клас

Мета:

•      ознайомити учнів з діяльністю князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого з розбудови Київської держави, показати значення запровадження християнства на Русі;
•      формувати початкові навички характеристики історичних діячів;
•      виховувати почуття поваги до видатних діячів минулого.

Тип уроку: комбінований.                                                                                                                            Обладнання: підручник, портрети князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого, карта «Київська Русь», ілюстрації із зображенням Десятинної церкви, Софіївського собору, Золотих воріт.                                                                                                                             Основні дати:

•      988 р. – хрещення Київської Русі;                                                                   
•      1037 р. – спорудження Софіївського собору в Києві.                                                                                           

                                                             ХІД УРОКУ                                                                                                                                                 І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ                                                                                                   Учитель повідомляє тему й основні завдання уроку.                                                                                    ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ                                                                                                                     

•      «Правда – неправда»                                                                                                                               

Учитель називає твердження. Якщо воно правильне, учні ставлять « + », а якщо ні, то « - » навпроти цифри.                                                                                                                                       1. Місто Київ заснував князь Олег. ( - )                                                                                                    2. Коли помер князь Ігор, Святославу виповнилось 3 роки. ( + )                                                             3. 882 р. Олег захопив владу в Києві. ( + )                                                                                                      4. Перед початком військових походів князь Ігор посилав до інших земель послів, кажучи «Хочу на вас іти». ( - )                                                                                                                  5. Столицею Візантії було місто Царгород. ( + )                                                                                     6. Княгиня Ольга почала володарювати в Києві з 912 р. ( - )                                                                                              7. Князь Аскольд, будучи в Візантії, прийняв християнство. ( + )                                                                      8. Князь Ігор був із князівського роду Києвичів. ( - )                                                                                                                              9. Княгиня Ольга здійснювала воєнні походи проти Візантії. ( - )                                                    10. Князь Святослав загинув від печенігів. ( + )                                                                                       Учитель вибірково перевіряє роботи, виставляє оцінки.                                                                                                    ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ                                                                                                            

•      «Естафета ідей»                                                                                                                                              

       Уявіть, що ви – літописці і хотіли б залишити для історії перелік корисних справ князя Володимира Великого і Ярослава Мудрого. Винайдіть у тексті підручника факти, пов’язані з діяльністю князів у справі зміцнення Київської Русі.                                                                                   Орієнтовний варіант відповіді, який учні записують в зошиті та озвучують по черзі.                                                                                                                                                                    

                                         Володимир Великий (978 – 1015)                                                                                                                                                                   

•      Завершив обєднання руських земель;
•      988 року запровадив християнство;                             
•      будував міста – фортеці та оборонні укріплення, обмежив владу місцевих князів, поставивши своїх синів і воєвод;
•      боровся з печенігами;
•      карбував срібні та золоті монети;
•      побудував церкву Богородиці – Десятинну.

                                            Ярослав Мудрий (1019 – 1054)

•      Розбив печенігів 1036 року, збудував Софіївський собор;
•      укладав вигідні шлюби з королівськими династіями інших держав;
•      зібрав бібліотеку рукописних книг;
•      запровадив «Руську Правду» - перший на Русі писаний збірник законів;
•      сприяв поширенню знань, розбудові Києва.
•      Евристична бесіда»                                                                                                                                                 

1. Що таке релігія?                                                                                                                                      2. Чому християнство має таку назву?                                                                                                                                    3. Яку роль виконують священики?                                                                                                            4. Де відбуваються релігійні вправи, богослужіння?                                                                                                                                                                                        

•      Робота з першоджерелом                                                                                                                       

Учитель. Легенда про хрещення киян вміщена в тексті «Повісті минулих літ», який є однією з трьох частин «Літопису руського». Автор «Повісті» - монах Києво – Печерського монастиря Нестор.                                                                                                                              

     Учитель наголошує, що під час опрацювання тексту легенди учні повинні звернути увагу на деталі, незрозумілі слова, приготуватись до переказу її змісту й обговорення.                                                                                                                                            

                                          Уривок з «Повісті минулих літ»                                                                                                                « … Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з’явиться хто завтра на ріці – багатий чи убогий, чи старець, чи раб, - то мені той противником буде». І, це почувши, люди з радістю йшли, радуючись, і говорили: «Якби се недобре було, князь і бояри сього не прийняли». А назавтра вийшов Володимир з попами цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду і стояли – ті до шиї, а другі – до грудей. Діти ж (не відходили) од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а попи, стоячи, молитви творили». (Літопис руський. – К.: Дніпро, 1990.-С.66)                                                                               

                                                       Текст – цікавинка                                                                                                                            

     За правління Володимира 989 р. у Києві збудовано церкву Богородиці Десятинну – перший кам’яний храм на Русі. Його назва походить від десятої частини княжих прибутків, які Володимир надавав на утримання храму.                                                                              

     Завдяки археологічним розкопкам і літопису ми знаємо, що це був великий храм із багатьма куполами. У середині він був прикрашений мармуром, стіни вкриті мозаїками і фресками, підлога – мозаїкою з кольорового мармуру. Ікони, хрести і церковний посуд для храму Володимир привіз із Херсонеса. За його наказом до Десятинної церкви було перенесено останки княгині Ольги й поховано в кам’яному шиферному саркофазі. Тут також було поховано самого Володимира і його дружину. Під час штурму монголами у грудні 1240 р. Десятинна церква була зруйнована.                                                                                                                          

•      Запитання                         

1. Якого року і ким була збудована Десятинна церква?                                                                                              2. Хто був похований у Десятинній церкві?                                                                                    3. Хто і коли зруйнував Десятинну церкву?                                                                                                                 4. Чи можна засуджувати людей, які не сповідають жодної релігії?                                                                                                                                    

                                                         Софіївський собор                                                                                                                                                                     Учитель. Головною окрасою Києва був Софіївський собор, який присвятили Мудрості Господній («Софія» у перекладі з грецької – мудрість). Він був головним митрополчним храмом Русі. Тринадцять куполів собору символізували Христа та його дванадцять апостолів.                                                                                                                      

     Собор було закладено 1037 р. на місці переможної битви князя Ярослава з печенігами. Як головна святиня, собор посідав центральне і найвище місце в «місті Ярослава». Через які б ворота не потрапляв подорожній до Києва, перш за все він бачив багатокупольну громаду Софіївського собору.                                                                                     

     На чільному місці в храмі – мозаїка Марії-Оранти, Богоматері – Заступниці. Її вважали захисницею Києва або, як казали тоді, «непорушною стіною», крізь яку не пролетить жодна ворожа стріла. Мозаїки робили зі шматочків кольорового скла – смальти.                                                                                                                                                

     У мозаїках Софії міститься 168 відтінків смальти. Близько 3 000 квадратних метрів займають фрески. Серед них є зображення Ярослава Мудрого із сім’єю, скоморохів, сцени полювання. Софія Київська був центром книжної науки та освіти. Тут зберігалася бібліотека, перше зібрання понад 500 томів рукописних книг на Русі. При соборі було створено школу для дітей знатних родів. Тут також перекладали іншомовні твори, переписували і створювали літописи.                                                                                                                                           

Ярослав Мудрий помер у зеніті своєї слави 1054 р. і був похований у мармуровому саркофазі в Софіївському соборі.

•      Завдання                                                                                                                                  

1. Як пояснити назву Собору?                                                                                                                             2. Коли і з якої нагоди було розпочато будівництво храму?                                                                               3. Як робили мозаїку?                                                                                                                          4. Де був похований Ярослав Мудрий?                                                                                                                    

                                                          Золоті ворота                                                                                                                                              Учитель. Золоті ворота – парадний в’їзд до Києва. Це складна двоярусна споруда. Перший ярус утворювали башти із прорізаними воротами. Висота проїжджої частини воріт сягала 12 метрів, ширина – 6, 4 метра. Зверху над ними була збудована невелика церква Святої Богородиці. Вінчав споруду купол, вкритий золотом, через що ворота й назвали Золотими.                                                                                                                          

•      Запитання                                                                                                                                                             

1. Призначення Золотих воріт.                                                                                         2. Чому вони дістали назву «Золоті ворота»?                                                                                                                         ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ                                                                                                                       Учитель систематизує набуті знання, спираючись на проблемне завдання.                                             1. Які факти свідчать про розквіт Київської держави за князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого?                                                                                                           2. Чому серед київських князів Володимира вважали Великим, а Ярослава – Мудрим?                                                                                                                                                  V. ПІДСУМКИ УРОКУ                                                                                                                                                     

     Учитель робить висновок, що за князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого Київська держава досягла вершини своєї могутності. Вражають неповторною величчю розкішні Софіївський собор і Золоті ворота. Слава Києва князівської доби ширилася не лише Руссю, а й досягала Заходу. Тому імена князів шановані й донині.                                                                                                                                    VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ                                                                                                                              1. Опрацювати відповідний параграф до теми уроку.                                                                                  2. Створити ментальну карту до теми уроку.                                                                                                                                                                                 3. Створити кросворд до теми уроку. Ключові слова по горизонталі – КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА.