Методична розробка уроку з історії України на тему "Сталінська індустріалізація України"

Про матеріал

Метою проведення цього уроку є :

необхідність визначити сутність політики індустріалізації;

проаналізувати позитивні та негативні результати першої п'ятирічки;

обґрунтовувати власну позицію щодо причин та наслідків індустріалізації.

Сприяти осмисленню ролі людини в історії;поваги до минулого своєї Батьківщини.

Перегляд файлу

                                                                                   

 Тема. Сталінська індустріалізація України

 Мета:

 Освітня. Визначити сутність політики індустріалізації:

- Застосовувати та пояснювати поняття «індустріалізація»визначити  хронологічну послідовність  головних подій пов’язаних з індустріалізацією: перехід до форсованої індустріалізації, дати першої п’ятирічки.

- Показувати на карті основні індустріальні обєкти, побудовані за цей період. Аналізувати позитивні  та негативні результати першої  пятирічки.

-   Обґрунтовувати власну позицію щодо причин та наслідків індустріалізації.

Розвивальна. Розвивати в учнів уміння аналізувати та зіставляти історичні події, робити відповідні висновки.

Виховна. Сприяти осмисленню ролі людини в історії;поваги до минулого своєї Батьківщини.

 

Тип уроку: урок вивчення нових знань

Основні поняття:

*індустріалізація;

*форсована індустріалізація;

*п’ятирічка;

*директивне господарювання;

*ізотовський  рух;

 

Основні дати:

1925 рік-XIV зїзд ВКП(б) прийняв рішення прискорити  розвиток промисловості;

 

1929 рік затверджено план першої пятирічки, яка почалась в 1928 році;

 

кінець 1929 року-прийняття сталінської лінії  на форсовану індустріалізацію;

реорганізація управління промисловістю;на Луганському паровозобудівному заводі прийнята ідея дострокового виконання п’ятирічного плану;

 

1928-1932 рр.- перша пятирічка

 

Форма організації навчальної роботи: 

Робота в малих групах;

 

Методи і прийоми навчання: дискусія, коло ідей, мікрофон;

прес-конференція; самозанурення (робота з документами)

 

Дидактичне забезпечення: настінна карта «Україна в період індустріалізації», мультимедійний екран, комп’ютер, відеофільми, аудіозаписи.

 

Особа в історії: Й.Сталін, М.Ізотов,Л.Троцький, Л.Костенко, В.Винниченко

 

Методи і прийоми навчання: дискусія, коло ідей,прес-конференція;само занурення (робота з документами)

Дидактичне забезпечення: настінна карта «Україна в період індустріалізації», мультимедійний екран, комп’ютер, відеофільми, аудіозаписи.

 

Ι. Організаційний хід уроку

ΙΙ Актуалізація та мотивація навчальної діяльності учнів

Викладач:

Епіграфом сьогоднішнього уроку можна взяти слова Й.Сталіна:

«Людина – це гвинтик в єдиному суспільному механізмі»

 

   Ці слова ви краще зрозумієте після вивчення сьогоднішньої теми уроку.

Визначний український  письменник і державний діяч В. Винниченко свого часу говорив, що «Історію України не можна читати без брому!»

 

А Ліна Костенко -  українська поетеса і громадський діяч, в одній з публіцистичних праць не так давно зауважила «…а історію, якої країни можна читати спокійно?Англії?Франції? Німеччини? чи Іспанії? Та й чим, власне, наша історія гірше, ніж в інших народів?»

запитує відома поетеса.

 

Дійсно, історія України, як і історія інших країн світу містить сторінки, сповнені піднесення, героїзму,величі, звитяги, розквіту. Разом з тим, кажучи словами тієї ж Ліни Костенко,»…нам, як

і кожній нації,є за що посипати собі голову попелом. Тільки не треба тим попелом запорошувати очі наступних поколінь

 

 III Вивчення нового матеріалу

Викладач

     Саме так – неупереджено - ми з вами спробуємо розглянути й оцінити один з найбільш суперечливих і  неоднозначних періодів нашої історії -  20-30-ті роки XX ст.:  Сталінської індустріалізації України. Саме цей період історії є темою нашого уроку

(Викладач повідомляє тему і мету уроку. Слайди демонструються 30 секунд. Окрім демонстрації, учні матимуть цей слайд роздрукованим. Викладач наголошує про перевірку виконання мети в кінці уроку).

В ході розгляду даної теми ми спробуємо розв’язати проблемне питання:

«30-ті роки називали по-різному: «епохою терору»,«епохою

утвердження соціалізму», «епохою Сталіна» А як би ви назвали цей період?»

До того ж ми з вами почнемо заповнювати  таблицю, де визначимо основні наслідки сталінської індустріалізації для України

 

 

 

Наслідки Сталінської індустріалізації для України

Позитивні

Негативні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                             План вивчення нового матеріалу:

 

 

  1. Початок першої п’ятирічки
  2. Джерела індустріалізації

                                    3.Директивне господарювання

                                    4.Штурмівщина

                                    5.Україна в першій п’ятирічці

                                   6.Життєвий рівень населення

 

   -   Урок у нас буде незвичайний, адже проведемо ми його, як Олімпійські ігри, коли Україна в складі СРСР змагалася з провідними країнами  Європи і Америки за звання індустріальної держави. В нашій грі прийматиме участь вся група, по ходу роботи ви будете отримувати, зроблені з паперу листочки, які символізують листя оливи, з яких ми сплетемо вінок переможцю Україні, і дійдемо згоди, чи незгоди: чи стала Україна переможцем – чемпіоном в цьому змаганні. Та й якої медалі вона заслуговує (золотої, срібної чи бронзової) і це ми зясуємо в процесі дискусії.

- Отже Олімпійські ігри - це змагання, а ви знаєте, що кожним змаганням передує розминка, і поведемо її в бесіді.

Викладач(бесіда):

- Якими визначними подіями в світі були сповнені к 20-тим- початок 30 рр.  століття?

Діяльність учнів: (дають свої  варіанти відповідей)

Варіанти відповіді:

- США – «Велика депресія», «Новий курс Рузвельта»

- Німеччина - прихід до влади Гітлера, підготовка до Другої світової війни;

- Італія – правління Муссоліні;

- Франція – встановлення уряду Народного фронту.

Викладач:

- Отже, загалом у світі кінця 20-початка30 рр. домінували війни, криза-економічна і політична;протистояння:фашизм та нацизм. А СРСР- жила іншими проблемами в відносному спокою:Ні війни, ні економічних криз, ні протистояння політичних сил. СРСР переживав період економічного піднесення. Разом з тим, це був один з найбільш напружених періодів. Чому? (На це питання ми і зможемо дати відповідь після уроку.)А поки можна сказати, що в економічному плані СРСР та УРСР переживали суттєві зміни.

Економічне обличчя країни змінилося, ніби після пластичної операції, яку здійснив майстерний хірург Сталін.

     Портрет 30-х років був би неповним, якщо не розглянути  питання про атмосферу, яка панувала в тодішньому суспільстві. Найкраще її передають після того часу. До вашої уваги  одне з них, яку виконала зірка радянського кіно 30-х років Любов Орлова. Пісня має назву «Марш ентузіастів»,- як гімн-заклик до народних мас: «Вперед, до перемоги комунізму!»

(Презентація пісні, відеофільм « Марш ентузіастів» )

 

Викладач:

- Шановні учасники ігор. Ми провели розминку. Переходимо  до олімпійської програми.

 

етап:  «Біг»: марафонська дистанція

 

Так, саме, марафонською дистанцією ми можемо назвати трудовий героїзм нашого народу при виконанні планів перших пятирічок, коли будували гіганти промисловості навіть по оцінкам   століття.

 . Початок першої пятирічки

 (Текстова частина слайду не зачитується. Учні самостійно звертаються до тексту читаючи його)

 

Викладач

- А все почалося з V конференції ВКП (б) у квітні 1929 року, а у травні Того ж року V Всесоюзний з’їзд Рад затвердили варіант плану. Головним завданням першої п’ятирічки був, передусім, розвиток важкої промисловості, індустріалізації. Що означає термін «індустріалізація»?

Індустріалізація – це створення передової промисловості,яка проводилася з метою піднесення економіки,зміцнення обороноздатності, подолання техніко – економічного відставання, досягнення економічної незалежності СРСР від великих держав.

   На основі загальносоюзного плану Держплан і ВРНГ УСРР розробили п’ятирічний план розвитку народного господарства республіки. У квітні 1929 року друга конференція КП,(б)У схвалила п’ятирічний план розвитку

народного господарства республіки на 1928 – 1933 рр. У п’ятирічному плані ставилося завдання перетворити УСРР на могутню індустріально – колгоспну республіку. Планувалося подвоїти валову продукцію народного господарства. У сільському господарстві на кінець п’ятирічки планувалося колективізувати 30% селянських господарств.

Вчитель

? Яке з наведених визначень відповідає змісту нашої теми? Чому?

 ( На слайді зображено три визначення «індустріалізації».)

(Вони з’являються одне за одним через кожні15 секунд. Запитання з'являється після текстових фрагментів після того, як ви натиснете на ліву кнопку миші.)

 

Учні дають відповідь на запитання:«Яке з наведених визначень відповідає змісту нашої теми?Чому?»(Відповідь може бути неоднозначною. Визначальним фактором має стати наголос на розвиток машинного виробництва)

 

II етап олімпійських ігор, в яких Україна приймала участь –

естафета. Що ми можемо сказати про цей вид спортивних змагань? (висловлюються учні)Так, це передача естафетної палички з рук однієї людини в інші. В даному виді змагань замість палички були кошти, які необхідно було вилучити з рук одних-народу України,на іншу справу - на індустріалізацію України.

 

     2.Джерела індустріалізації

(Викладач коментує слайд №10 «Джерела індустріалізації»)

На ньому подаються п'ять тез, що засвідчують експлуататорський характер проведення індустріалізації. Зміст слайду демонструється повністю без розбиття на фрагменти. Завдання «Прокоментуйте наведення джерела індустріалізації» з'являється після демонстрації джерел індустріалізації. У своїх відповідях учні повинні звернути увагу за рахунок кого здійснювалась індустріалізація.

Викладач:

Переходимо до третього етапу олімпійських ігор СТРИБКИ, девізом яких був лозунг «Вище, далі, якнайдалі», бо саме цими словами керувалася однопартійна влада в особі Сталіна, коли швидкими темпами сконцентрувала владу в своїх руках. Переходимо до розгляду матеріалу про директивне господарювання

 

3Директивне господарювання

(Текстові фрагменти слайду №11 з'являються всі разом і супроводжуються словами вчителя)

Викладач:

- Сталін та його прихильники вирішили ще більше прискорити  розвиток промисловості, в першу чергу важкої,

завдяки тому здійснити гігантський « стрибок», «ривок уперед». «Партія, - говорив Й. Сталін, - на об'єднаному Пленумі ЦК ВКП (б) у січні 1933 р, - немов би підхльостувала країну, прискорюючи її біг уперед».На кінець 1929 р сталінська лінія на надмірну індустріалізацію і прискорену колективізацію перемогла.

Бухарін і його прихильники були звинувачені у «правому ухилі» й усунені з політбюро і своїх посад, дискредитовані, а згодом репресовані. Капітальні вкладення у важку промисловість України швидко збільшувалась. Капіталовкладення становили у 1929 р. 438 млн. крб.., а в 1932 р.- 1229 млн. крб.( у порівняльних цінах 1928 р.)

(Запитання «Як ви розумієте слова Й. Сталіна?», що з'являється відразу після слів вчителя, націлює учнів на з'ясування ролі ВКП (б) у проведенні індустріалізації)

(Зміст тексту слайду і плаката супроводжується словами вчителя)

Викладач:

- З кінця 1929 р. почалася реорганізація управління промисловістю, внаслідок якої підприємства позбавлялись будь-якої економічної самостійності.

 

Викладач:

- Четвертим етапом  Олімпійських ігор, в яких Україна приймала участь -  була гребля на байдарках. Саме так можна було б назвати поняття  штурмівщини при виконанні планів п'ятирічки, коли народні маси буквально повинні були «випливати» зі стрімкої течії «річки», в яку їх «кинула» влада.

4. Штурмівщина

Викладач:

- Не дивлячись на привілейований стан промисловості, керівники новобудов, які реалізовували сталінські директиви, зіткнулися з великими ускладненнями: недостача засобів, обладнання, кваліфікованих виробничих кадрів, загальною технічно – економічним відставанням. Плани та технічна документація часто переглядалася, що було причиною постійних авралів. Так генеральний план будівництва Дніпрокомбінату в Запоріжжі було офіційно затверджено 4 листопада 1930 р., а  проект споруди та обладнання  окремих ліній цехів до того часу ще не було складено. Це приводило  до неритмічних поставок обладнання, металоконструкцій. Не менш важкою була ситуація  і на  підприємствах, які повинні були реконструювати. На Дніпровському металургійному заводі ім.. Петровського план капітального будівництва протягом року змінювався 13 разів, а на заводі ім. Дзержинського в Дніпродзержинську – 10 разів, і в кінцевому результаті десятий варіант співпадав з першим.

(Самозанурювання в документ)

Викладач пропонує учням  звернутися до додатка №1після вивчення якого, треба найти відповідь на запитання:»Що можна сказати за економічне становище в СРСР в роки першої пятирічки?»

 

Додаток №1

    Спостерігаючи з-за кордону за ходом промислового будівництва, Л. Троцький в бюлетені опозиції писав:«Зараз лозунг один: без оглядин вперед! План переглядається в сторону збільшення…Посилання на об’єктивні перепони – погане обладнання, недостачу сировини чи її погану якість дорівнюються зрадництву революції. Зверху вимагають: розмах, ударність, наступ! Все інше від лукавого».

(Викладач доповнює, що це була точна оцінка тій економічній ситуації, яка склалася в роки першої п’ятирічки в СРСР).

            

Слайд демонструється поступово з коментарем вчителя, який розповідає про заходи  стимулювання виробництва, прийняті в 1932 р. Потім демонструється запитання)

Учні дають відповіді (2-3 ліцеїста)

 

 

 

Викладач:

П’ятий етап змагань олімпійської збірної України була спортивна ходьба. Так, спортивною ходьбою ми пройдемося по провалах і досягненням нашої держави в роки першої п’ятирічки.

Дорогі друзі! До вашої уваги

5.Україна в першій п’ятирічці:

 На слайді розміщені три діаграми, які демонструємо за допомогою анімації. Діаграми з’являються одна за одною через 5 секунд. Після їх появи з’являються запитання

Викладач:

- Підрахуйте відсоток частки України в планах першої п’ятирічки, використовуючи наведені діаграми

Діяльність учнів:

(Учні відповідають по черзі за варіантами (групами)).Робота з кожною діаграмою може здійснюватись окремою групою учнів, представник якої називав відсоток. Викладач звертає увагу учнів на меншу кількість капіталовкладень і на більший відсоток об’єктів, що будувались в Україні.

 

(Текстові фрагменти і плакат слайду з’являються один за одним через 20 секунд.)

Викладач:

- У липні 1929 р. на Луганському паровозобудівному заводі висунули ідею дострокового виконання п’ятирічного плану. Розгорнулося змагання під гаслом «П’ятирічку - за чотири роки!» За звітами на кінець першої п’ятирічки в Україні у виробничому змаганні брали участь дві третини працюючих.

В основі соціалістичного змагання лежало не матеріальне стимулювання, а заклики до «соціалістичної» свідомості робітників докласти додаткові сили для прискорення побудови соціалізму. Соціалістичне змагання вважалося виявом ініціативи самих робітників, що насправді його організовували з наказами згори. На кінець першої п’ятирічки у промисловості України працювали 84,5 тис. інженерів і техніків. Розгорнувся рух за оволодіння новою технікою і підготовку кваліфікованих робітників безпосередньо на виробництві. Він дістав назву ізотовського. Вибійник горлівської шахти «Кочегарка» М, Ізотов почав навчати молодих робітників безпосередньо під час роботи в шахті.

Відповідь на запитання: «Чим було вигідне соціалістичне змагання для радянської влади?  Чи виник би термін «П’ятирічку – за чотири роки!, наприклад, в США?», яка з’являється після фрагментів тексту, плакатів. Слід звернути увагу на невідповідність ринкової економіки директивній.

 

Підсумки першої п’ятирічки

        

(Викладач дає завдання про самостійну роботу учнів  по вивченню текстового матеріалу слайду, слайд демонструється  повністю.)

Діяльність учнів: Після вивчання слайду відповідають на запитання, яке з’являється на слайді,.(Можна за методом «Мікрофон»): Випишіть назви міст, де в роки першої п’ятирічки зводилися промислові підприємства? Його виконання учні здійснюють у своїх зошитах і зачитують виписані міста. Через 1,5 хв. вчитель заслуховує 2-3 учнів.

   (На слайді демонструється карта «Україна в 1930-ті роки».)Через 10 секунд після її появи з’являється запитання «Знайдіть на карті міста, де в роки першої п’ятирічки зводилися промислові підприємства?

Діяльність учнів: Учні знаходять на карті виписані міста. Ця робота займає 30-40 секунд.

(Зображення на слайді демонструється повністю,без розбиття на фрагменти) та супроводжується словами вчителя: «Харківський тракторний завод було збудовано за 15 місяців. Перший трактор марки «Форд» зійшов з конвейера 1 жовтня 1931 р. Уже в 1932 році завод випустив близько 17 тисяч  тракторів. Треба сказати,  що інженери з США допомагали  у запуску цього велетня поставки двигунів іншого обладнання, тому що у нас ще не було всього цього.

Демонструється питання:

Чи широко в радянський пресі, на вашу думку повідомлялось про допомогу спеціалістів – інженерів США у будівництві заводу?(Відповідь учнів може бути додатково розширена з допомогою запитання: «Чому ви так вважаєте?») Далі демонструється питання: «Завдяки чому вдалося суттєво перевершити терміни пуску  ХТЗ?»

(Поява слайду здійснюється поступово. Спочатку фото Дніпровської ГЕС потім плакат 1932 року зі словами Сталіна: «Нет таких крепостей, какие бы большевики не могли взять?)

Після слів вчителя:«Будівництво Дніпровського ГЕС було розпочато в 1927р., перший гідроагрегат  введено в експлуатацію в 1932р., а в 1939р. стали до ладу всі 9 гідроагрегатів станції загальної потужністю 560 тис. Зведений у 1932 році зусиллями 10 тис. робітників Дніпрогес був найбільшою гідроелєктростанцією в Європі. Найбільшими в своїх категоріях були також новий металургійний комбінат у Запорожжі й тракторний завод у Харкові»

Демонструється питання:?

( Прокоментуйте вислів Сталіна на плакаті)

 

 

Самостійна робота учнів розпочинається з появою 2-х таблиць,   які з’являються одночасно з появою плакатів слайду, відповідь на запитання учні дають працюючи в парах, визначаючи правильну відповідь за одним показником пара підраховує зростання кількості робітників за цей період. Учні називають отриманий результат по черзі

 

 

 

.Поява плаката супроводжується словами вчителя.

«В Донбасі почали діяти 52 нових шахти загальною потужністю 21 млн. тон вугілля в рік.»

«Що може символізувати постать шахтаря на плакаті?»(Учні дають свої варіанти відповідей).

                                                                                    

                                                                                                                                                                                                                                                       

 

(Після появи по черзі через кожні 15 сек. тексту, 2-х таблиць та завданняПідрахуйте у відсотках недовиконання планів»(Учні виконують розрахунки, працюючи в парах. 5 груп пар (за кількістю стовпчиків діаграм), здійснюють підрахунок і повідомляють про результат, який спростовує заяву Сталіна.))

Коментар вчителя:

У своїй доповіді на обєднаному Пленумі ЦК і ЦКК; ВКП (б) у січні 1933 р. Сталін сказав, що пятирічка виконана за 4 роки 3 місяці. Він заявив, що на кінець четвертого  року пятирічки вдалося виконати програму загального промислового виробництва, розраховану на 5 років, - на 93 %, а по важкій промисловості – на 108 %

 

Шостим  етапом олімпійських змагань стала боротьба

Саме боротьбою за своє виживання cтав для народу України період першої пятирічки. Так як же Україна пройшла цей вид змагань, ми зможемо оцінити, згадуючи життєвий рівень населення

6 . Життєвий рівень населення

Розповідь вчителя:

Форсованому економічному розвитку було принесено в жертву  життєвий  рівень народних мас. Максимальна концентрація засобів на розвиток важкої промисловості загострила і без того складну ситуацію в легкій промисловості. Це негативно відобразилося на добробуті трудівників. Деяке номінальне підвищення заробітної плати не забезпечувалось товарною масою. Емісія грошей призвела до їх знецінювання. Державні позики з’їдали збереження. В 1927 – 1929 рр. розповсюджувалися три позики індустріалізації. В роки першої п’ятирічки держава розгорнула широку торгівлю алкогольними напоями. В вересні 1931 р. Сталін дав вказівку Молотову «відкрито піти на максимальне збільшення виробництва горілки...». В умовах гострої продовольчої кризи, голоду на селі сталінське керівництво продовжувало експорт хліба. В життя радянських людей надовго ввійшли черги, продовольчі картки, дефіцит самого необхідного. Сотні тисяч людей, які виїхали з села і які стали робітниками, не могли отримати житло.

Самозанурення в документи: додаток №1

Вчитель пропонує звернутися до додатка № 1

 «З листа редактору заводської газети Сталінського металургійного заводу «Металіст» від завербованих  колгоспників: «Ми звертаємося до всіх організацій заводу з проханням поліпшити наші побутові  умови. Більшість наших товаришів – колгоспників дезертирували назад. Майже кожного дня 10 – 15 людей звільнювалися»

Додаток № 2

З листа законтрактованих на будівництво «Запоріжсталь»(1931р.)» Дожились до жебрацького існування: нема ні взуття, ні одягу»

Викладач пропонує учням дати відповідь на запитання «Яку інформацію за рівень заробітної плати та настроїв людей доводять нам ці листи?»

(Самозанурення в документ.)

Викладач пропонує учням звернутися до додатка №2, після вивчення якого треба дати відповідь на запитання: «В які умови треба було поставити робітників, щоб вони працювали при такому харчуванні

Додаток№3

Викладач коментує:

Письменник Ф Гладков, який працював на будівництві Дніпрогесу та підприємстві Запорізького металургійного комплексу про харчування робітників: «Я буваю на фабриці-кухні і мене нудить від одного вигляду мерзенного ядева. Я буваю на ділянках робіт, куди харчі привозяться в термосах, ця синя бовтанка смердить трупом покійника та вигрібною ямою. Робітники віддають перевагу тільки хлібу с водою»

Діяльність учнів: учні дають відповідь на запитання.

Викладач: В ті роки панував принцип:«Спочатку підприємство - завод, а потім – місто». В Україні була організована компанія, в ході якої робітники брали зобов’язання -  до кінця п’ятирічки не змінювати місце роботи. Інтереси народу нічого не варті були для Сталіна та його оточення, всупереч їхнім демагогічним заявам.

        Викладач пропонує учням звернутися до додатка №4, після вивчення якого треба дати відповідь на запитання: порівняйте дані по Україні і Уралу. Зробіть висновки

                                       Додаток №4

 

Регіон

До2 м.кв

2-3м. кв

3-4м кв

4-6м кв

6-8м кв

8-12м кв

Понад 12 м кв

Середній розмір

На 1 робітника

Україна

39.10

16.40

12.70

16.00

7.00

5.80

3.00

3.80

Урал

21.10

11.80

12.00

21.10

13.00

12.30

7.60

5.30

 

ІV. Закріплення знань учнів (бесіда, коло ідей)

 

Викладач:

Ми з вами розібрали і, я думаю, що ви зрозуміли матеріал теми: «Сталінська індустріалізація України», цю тему ми продовжимо вивчати і на наступному уроці, коли ми розберемо матеріал відносно уже індустріалізації України в роки другої та третьої п’ятирічки.

Уроки ми провели як Олімпійські  ігри, де ми спостерігали різні види спортивних змагань: закріплення матеріалу ми проведемо як легку пробіжку по підготовленим для вас запитанням.

Питання демонструється через слайди одне за одним, правильна відповідь зявиться по натисканню на кнопку миші після відповіді учнів.

 

 

 

  1.             Що означає термін: «індустріалізація»?

(Індустріалізація – створення передової промисловості)

    2. З якою метою проводилося індустріалізація в СРСР?

(Індустріалізація проводилася з метою піднесення економіки, –    зміцнення обороноздатності, - подолання техніко – економічної відсталості;досягти економічної незалежності СРСР від великих держав.)

 

    3. Яка подія поклала початок  індустріалізації в СРСР?

(початок індустріалізації було покладено в грудні 1925 р. на ХІV зїзді ВКП(б))

 

    4. Як більшовики назвали ХІV зїзд ВКП (б)? Коли він відбувся?

(ХІVз’ВКП(б) більшовики назвали «з’їздом       індустріалізації».(25. 12. 1925р.)

 

    5. З якими труднощами зустрілося керівництво держави, проводячи курс на індустріалізацію?

(- відсутність коштів, - нестача кваліфікованих кадрів;

- відсутність мостів і доріг;

- дефіцит промислового обладнання)

 

    6. Назвіть джерела коштів для індустріалізації  в СРСР?

(- перекачування коштів із сільського господарства і легкої промисловості;

                 - експлуатація селян та робітників;

                 - примусові державні позики;

                 - «пяні гроші» - масовий продаж спиртних напоїв)

 

    7. Назвіть роки першої п’ятирічки?

     ( 1928 – 1932)

 

Викладач:

  • Підводячи підсумки уроку, ми повинні вирішити, якої медалі заслуговує Україна: золотої, срібної чи бронзової?

Учні висловлюють свою точку зору.

 

Викладач:

-На початку уроку ми отримали завдання: розв’язати проблемне питання:

 

  Діяльність учнів: учні пропонують свої варіанти відповідей.

 

V. Підсумки уроку, домашнє завдання.

 

Викладач:

  • Ми спробували  намалювати портрет суспільно – політичного та економічного життя України кінця 20-х – початок 30 –х років. Зробити однозначний висновок ми не можемо – надто вже неоднозначний це був час. І тому наостанок можна привести слова Ліни Костенко:

  « Отже, історія триває. І якщо ми вчора не випили брому, читаючи її, то сьогодні і завтра будемо здатні її творити».                

 

 

Слайд 26

 

 

 

Викладач:

-Будь ласка,запишіть домашнє завдання:заповнити таблицю «Позитивні та негативні наслідки індустріалізації

 

Слайду №2

Наслідки сталінської індустріалізації для України

Позитивні

 

Негативні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №1

«З листа редактору заводської газети Сталінського металургійного заводу «Металіст» від завербованих  колгоспників: «ми звертаємося до всіх організацій заводу з проханням поліпшити наші побутові  умови. Більшість наших товаришів – колгоспників дезертирували назад. Майже кожного дня 10 – 15 людей звільнюються»

 

Додаток № 2

З листа законтрактованих на будівництво «Запоріжсталь»(1931р.)»Дожились до жебрацького існування: нема ні взуття, ні одягу»

Додаток №3

Письменник Ф Гладков, який працював на будівництві Дніпрогесу та підприємствах Запорізького металургійного комплексу про харчування робітників: «Я буваю на фабриці-кухні і мене нудить від одного вигляду мерзенного ядева .Я буваю на ділянках робіт,куди харчі привозяться в термосах, ця синя бовтанка смердить трупом покійника та вигрібною ямою. Робітники віддають перевагу тільки хлібу з водою»

 

Додаток №4

 

Регіон

До2 м.кв

2-3м. кв

3-4м кв

4-6м кв

6-8м кв

8-12м кв

Понад 12 м кв

Середній розмір на 1 робітника

Україна

39.10

16.40

12.70

16.00

7.00

5.80

3.00

3.80

Урал

21.10

11.80

12.00

21.10

13.00

12.30

7.60

5.30

 

 

 

 

 

doc
Додано
26 серпня 2018
Переглядів
1910
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку