Методична розробка уроку з предмету «Технологія монтажу санітарно-технічних систем та устаткування»

Комунальний заклад професійної (професійно-технічної) освіти

«Київський професійний коледж цивільного будівництва»

«Труби для водопровідних мереж»

Методична розробка уроку

з предмету «Технологія монтажу санітарно-технічних систем та устаткування»

викладача І категорії

Бойко Андрій Миколайович

Київ – 2024

План-конспект уроку

Тема уроку: Труби для водопровідних мереж.

Мета:  

       сформувати в здобувачів освіти основні поняття про водопровідні труби;

       ознайомити з видами водопровідних труб;

       розглянути типи труб та їх з’єднань;

       продовжувати розвивати в здобувачів освіти логічне мислення і світогляд.

Методи: бесіда, розповідь, пояснення.

Обладнання та матеріали: презентація, ноутбук, мультимедійна система.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Структура уроку

І. Організаційний етап…………………………………………………………….1-2 хв.

ІІ. Актуалізація опорних знань..……………………………………………...…..3-5 хв.

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності……………………………..2-3 хв.

ІV. Вивчення матеріалу нової теми………………………………….....……..10-15 хв.

V. Узагальнення й систематизація знань……..……………..…………….…...5-10 хв.

VІ. Підбиття підсумків уроку, повідомлення домашнього завдання…..…......1-2 хв.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

Перевірити присутність здобувачів освіти і їх готовність до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Здобувачі освіти дають відповіді на поставленні питання викладача.

1.     Що таке водомірний вузол?
2.     З яких елементів складається водомірний вузол?
3.     В якій послідовності ведеться монтаж водомірного вузла.
4.     На що потрібно звернути увагу при монтажі водомірного вузла?
5.     Які види лічильників можуть монтуватися на водомірних вузлах?

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

На попередньому уроці ми дізналися про ввід, водомірний вузол. Детального розглянули будову водомірного вузла та ознайомилися з його видами та елементами.

Тепер переходимо до нової теми і наша сьогоднішня мета розглянути види труб для водопровідних мереж.

ІV. Вивчення матеріалу нової теми.

Основним елементом водопровідної мережі є труби. Вони повинні пропускати задані витрати води, витримувати максимальний робочий тиск, забезпечувати експлуатацію до капітального ремонту, мати невеликий гідравлічний опір, незначну масу та вартість, не впливати на якість води.

Матеріали для трубопроводів

Для трубопроводів всередині будинку застосовують:

•  високолеговані сталі
•  труби з міді, з фасонними елементами (фітингами) з міді чи мідного сплаву
•  з'єднувальні матеріали
•  пластмаси
•  зварні й безшовні сталеві труби (різьбові труби).

Безшовна сталева труба – труба, що немає зварювального шва, або іншого з'єднання, виготовлена одним із способів ковкти, прокатки, пресування.

Сталеві труби мають найбільшу міцність, невелику вартість, прості в монтажі, мають можливість згинатись та зварюватись. Для прокладання всередині будинку використовують водогазопровідні труби діаметром 10-150 мм на умовний тиск 1мПа. Недоліком є те, що такі труби забруднюють воду цинком та залізом, легко піддаються корозії і вода в них часто не відповідає санітарним нормам. Але сьогодні більшість будинків мають сталеві труби, тому для експлуатації таких систем потрібно про них знати.

Пластмасові труби у порівнянні зі сталевими мають ряд переваг: меншу вагу, простіше транспортування, легке і швидке монтування. Полімери відзначаються високою електро-, гідро-, звуко- і теплоізоляцією. Для водопровідних мереж широко застосовуються труби поліетиленові, поліпропіленові та труби ПВХ.

Поліетиленові труби. Призначені для водопровідних, каналізаційних і технологічних трубопроводів, ці труби у 8 – 10 разів легші від сталевих і мають більшу еластичність, завдяки чому їх можна виготовляти до 300 м завдовжки, змотувати на барабан і в такому вигляді транспортувати. Труби не руйнуються під час замерзання в них води, бо поліетилен вільно розширюється і при розмерзанні відновлює попередній розмір.

Металопластикові багатошарові труби мають переваги і металевих, і пластмасових труб – витримують значно більший тиск, стійкіші до перепаду температур, жорсткі, мають низький коефіцієнт лінійного розширення. Ці труби легкі, добре протистоять корозії, не покриваються накипом, не окислюються при взаємодії з водою. Вони мають достатню гнучкість, що дає змогу без особливих зусиль надавати їм потрібної форми.

Мідні труби застосовують для внутрішніх систем водопостачання і опалення. Мідь характеризується довговічністю, має високу антикорозійну стійкість, витримує високі та низькі температури, не боїться ультрафіолету, не старіє і не кришиться, є екологічно чистою, має антибактерицидні властивості і тому рекомендована для використання у водопроводах. Мідні системи трубопроводів дають неперевершену надійність при порівняно невеликих витратах. Недоліками мідних трубопроводів є їх здатність піддаватися точковій корозії при порушенні процесу пайки, електрокорозії та вразливість труб до механічних пошкоджень через тонку стінку.

Зовнішній трубопровід виконується згідно з ДБН в.2.5-74:2013 п12.21.

Внутрішній водопровід виконується згідно ДБН в.2.5-64:2012 п9 «Трубопроводи і арматура».

V. Узагальнення й систематизація знань.

Оголошення оцінок за відповіді на поставлені питання.

VІ. Підбиття підсумків уроку, повідомлення домашнього завдання.

Зобразити в зошиті таблицю 1 (сторінка 18) з навчального посібника «Водопостачання».