Методична розробка вчителя Василя Роздобудька
Середня загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 126 м. Києва
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
на тему:
ВПЛИВ ВИКОРИСТАННЯ КЛАСИЧНОЇ МУЗИКИ НА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ НАВЧАННЯ УЧНІВ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ В СЕРЕДНІЙ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ
(на прикладі уроку з інформатика на тему:
«Налаштування показу спільного проекту Google Презентації на тему
«Колядки та щедрівки: традиції та сьогодення» під музичний супровід пісні у виконанні співачки Тіни Кароль «Тиха ніч, свята ніч» у 6-Б класу)
Роздобудько Василь Васильович, дипломант І міського етапу конкурсу «Вчитель року 2022» в номінації інформатика, вчитель І категорії, старший вчитель з інформатики СЗШ № 126 м. Києва
Київ – 2022
АНОТАЦІЯ
Роздобудько В. В. Вплив використання класичної музики на результативність навчання учнів на уроках інформатики в середній загальноосвітній школі. – Методична розробка, К.: СЗШ № 126, 2022. – 43 с.
Дане науково-методичне дослідження складається із вступу, основної частини, ґрунтовних висновків, переліку використаних джерел та літератури й додатків. Загальний обсяг роботи становить 43 сторінки.
У вступі обґрунтовується актуальність, мета та завдання даного дослідження, доцільність його практичної реалізації та очікувані результати. Основна частина роботи складається із двох розділів: теоретичного та практичного (прикладного). У першому – теоретичному розділі: «Теоретикометодичні засади використання музики на уроках інформатики в середній загальноосвітній школі» досліджено роль та значення, сутність поняття, чинники, принципи, методи, етапи та завдання використання музики на уроках інформатики в середній школі та її вплив на результативність навчання учнів.
Другий – практичний розділ розкриває питання оцінки та аналізу результатів дослідження, а саме: впливу на результативність навчання учнів практичного застосування класичної музики на уроках інформатики (на прикладі практичної роботи з презентацій у СЗШ № 126 м. Києва), визначає напрями їх покращення, зокрема, шляхом застосування «Ефекту Моцарта» на уроках.
У висновках підсумовується дослідження й даються практичні рекомендації стосовно кращого застосування результатів дослідження. Дослідження містить 3 додатки. Перелік використаних сучасних джерел та літератури становить 20 найменувань.
Ключові слова: інформатика, музика, принцип, чинник, етап, практична робота, урок, середня школа, результативність навчання, презентація.
ЗМІСТ
ВСТУП ………………………………………………………………………………4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ МУЗИКИ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ В СЕРЕДНІЙ
ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ …………………………………………………8
1.1. Роль та значення позитивного впливу класичної музики на результативність навчання підлітків – учнів в середній школі………..8 1.2.Сутність поняття впливу використання музики на уроках інформатики в середній школі ……………………………………………12
1.3. Чинники та принципи музичного впливу на учнів на уроках інформатики в середній загальноосвітній школі……………………….14 1.4.Методи, етапи та завдання навчання учнів під музику на уроках
інформатики в середній загальноосвітній школі……………………….16
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ТА АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЗАСТОСУВАННЯ КЛАСИЧНОЇ МУЗИКИ НА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ НАВЧАННЯ УЧНІВ НА УРОКАХ
ІНФОРМАТИКИ …………………………………………………………………21
2.1. Модель й показники динаміки психолого-педагогічних чинників розвитку творчої активності як навчальної успішності учнів при застосуванні класичної музики на уроках інформатики в СЗШ № 126 м.
Києва ……………………………………………………………………........21
2.2. Використання «Ефекту Моцарта» на уроках інформатики в школі..23 2.3. Оцінка та аналіз результатів дослідження впливу застосування класичної музики на учнів на уроках інформатики в СЗШ № 126 м. Києва...26
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………….33
ДОДАТКИ …………………………………………………………………………35
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………………41
ВСТУП
Актуальність теми дослідження, постановка проблеми. Сьогодні як ніколи нагальною стала потреба оптимізації навчальної успішності підлітків – учнів середніх загальноосвітніх шкіл та подальшої самореалізації їх особистості загалом та на уроках інформатики зокрема.За сучасних складних стресових воєнних умов актуальність даної проблематики є вкрай значною та постійно зростаючою, оскільки школярам інколи дедалі важче стає заспокоїтись й зосередитись на вивченні окремих прикладних точних наук, таких як, приміром, інформатика. Відтак, позитивний вплив спокійної класичної музики, зокрема під час виконання ними практичних завдань на уроках інформатики важко переоцінити.
Одним із підходів до вивчення інформатики учнями в СЗШ № 126 м. Києва є запровадження інноваційної методики, зокрема виконання практичних робіт у тісному музичному взаємозв’язку та гармонії. Так, із кінця минулого 2021 року у СЗШ № 126 м. Києва стартував новий експеримент, створений спеціально для учнів даної школи, в якому на уроках інформатики при виконанні практичних робіт застосовується легка спокійна, переважно класична музика. Він розрахований на учнів середньої та старшої школи. Період проведення експерименту становить більше 1 року: з 01.12.2021 року по 01.03.2023 року.
В експерименті брали участь групи учнів чотирьох 6-х та трьох 9-х класів СЗШ № 126 м. Києва при виконанні переважно творчих практичних робіт, проектів із тем, пов’язаних зі створенням презентацій у програмі PowerPoint, публікацій у Publisher, 3D малюнків у Paint 3D, форматування текстів у Word тощо. Загалом експериментом охоплено 96 учнів, що становить 10% від всіх учнів нашої школи.
Аналіз останніх досліджень. Дана проблематика досліджувалася багатьма як зарубіжними, так і вітчизняними науковцями сучасності. Особливо заслуговує на увагу наукова стаття Гончарової Л.А. Усар Г. Я.[6], в якій показано вплив класичної музики на розвиток навчальної успішності підлітків під час проведення уроків інформатики, окреслено чинники, принципи та показники такого впливу [6, c. 664 - 667]. Крім того, в роботах Г. С. Абрамової [1] з вікових
особливостей розвитку, Л. С. Виготського [4] з розвитку вищих психічних функцій та особливостей особистісного розвитку та навчальної успішності виявлено погляд на особистісний розвиток, де основу особистості складають такі якості: здатність до саморефлексії і емпатії; воля (здатність до саморегуляції і самомотивування дослідження й пізнання, подолання труднощів в процесі досягнення цілей і реалізації своїх цінностей); творчість (як створення нового за реальних потреб) [4].
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Cеред детально розглянутих особливостей навчальної та творчої діяльності особисті невирішеними залишаються теоретико-прикладні проблеми психологопедагогічних чинників творчого розвитку як навчальної успішності особистості підлітків засобами супроводу класичної музики на уроках інформатики.
Об’єкт дослідження: організація навчальної діяльності у контексті освітніх інноваційних процесів інформатичної галузі навчання.
Предмет: використання інноваційних методів, зокрема класичної музики як засіб підвищення ефективності уроку інформатики.
У своєму дослідженні я виходив із гіпотези того, що застосування інноваційних навчальних технологій, зокрема класичної музики, на сучасному уроці інформатики у загальноосвітній школі сприятиме підвищенню ефективності й результативності такого уроку і сприятиме кращому засвоєнню знань, формуванню умінь і навичок учнів.
Метою даного дослідження є оцінка та аналіз впливу спокійної класичної музики на учнів середньої школи при вивченні точних наук, зокрема визначення результативності під час виконання практичних робіт з інформатики учнями середньої загальноосвітньої школи СЗШ № 126 м. Києва. Іншими словами, - дослідження особливостей творчого розвитку як навчальної успішності особистості підлітків засобами психолого-педагогічного впливу супроводу класичної музики на уроках інформатики.
Відповідно до поставленої мети завданнями є:
- дослідження сутності питання впливу спокійної класичної музики на учнів середньої школи при вивченні інформатики;
- виявлення чинників, принципів та показників впливу супроводу класичної музики на уроках інформатики;
- оцінка та аналіз величини впливу спокійної класичної музики на учнів середньої школи при вивченні інформатики, з’ясування ефекту Моцарта;
- напрацювання шляхів покращення результативності навчання при застосуванні спокійної класичної музики на учнів середньої школи при вивченні інформатики.
Для досягнення поставленої мети використано наступні методи дослідження: теоретичний аналіз сучасної наукової літератури, інформативних комп’ютерних технологій та електронних документів, що розташовані у глобальній мережі Інтернет, вивчення та узагальнення педогогічного досвіду вчителя інформатики для визначення сучасного стану використання інноваційних освітніх технологій в навчальному процесі; діагностичні методи (анкетування, бесіда), узагальнення, педагогічний експеримент з метою апробації та виявлення ефективності розробленої моделі уроку з використанням класичної музики у порівнянні з використанням традиційних засобів, методів навчання, статистичні методи обробки даних експерименту, спостереження за навчальною діяльністю учнів, метод аналізу учнівських робіт, шкільної документації тощо.
Крім того, в процесі дослідження нами систематизовано та узагальнено різні підходи до вивчення проблеми впровадження інноваційних технологій навчання в педагогічній теорії та практиці, з’ясовано сутність інноваційних освітніх технологій та виокремлено відповідні інноваційні аспекти для підготовки уроків інформатики з використанням класичної музики. Проаналізовано теорію та практику співвідношення інноваційного навчання з традиційною системою освіти. Теоретично обґрунтовано модель інноваційного уроку з використанням класичної музики як засіб підвищення результативності навчальної діяльності учнів середньої загальноосвітньої школи.
Наукова новизна та теоретичне значення роботи полягає в тому, що сформульовано та обґрунтовано принципи побудови моделі інноваційного уроку інформатики з використанням класичної музики на фоні процесів модернізації шкільної освіти в Україні; показана роль даного уроку у створенні ситуації розвитку особистості старшокласників.
Очікувані результати та практичне застосування результатів дослідження. Результатами даного експериментального дослідження є покращення результативності й ефективності навчання учнів середньої (6 класи) та старшої школи (9 класи) на уроках інформатики в середньому на 5 – 10 %, внаслідок застосування музичного супроводу уроку, зокрема під час виконання творчих завдань, проектів у вигляді комп’ютерних презентацій у програмі PowerPoint, публікацій у Publisher, 3D малюнків у Paint 3D, форматування текстів у Word тощо.
Практичне застосування результатів даного дослідження, на мій погляд, є досить широким. Його рекомендується використовувати у будь-яких загальноосвітніх навчальних закладах всіх форм і типів власності не лише для учнів середньої та старшої школи, але й для учнів профтехосвіти, студентів ВНЗ тощо.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ МУЗИКИ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ В СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ
1.1. Роль та значення позитивного впливу класичної музики на результативність навчання підлітків – учнів в середній школі
За сучасних умов роль та значення позитивного впливу використання музики на результативність навчання учнів в середній школі важко переоцінити. Дана тематика є досить актуальною, хоча і недостатньо дослідженою на сьогодні. Це певним чином дивує, особливо з огляду на те, що все більша кількість науково-прикладних праць доводить, що музика, особливо класична, активує багато з тих ділянок мозку, які задіяні у сприйнятті мови, запам'ятовуванні та зберіганні інформації, а також використанні інших важливих навичок мислення, необхідних для досягнення успіху в навчанні. Як виявилось, музика також приносить значну користь дітям у соціальному й емоційному плані
[5, c. 1].
Сучасні науковці давно дослідили взаємозв’язок позитивного впливу спокійної класичної музики на покращення розумових процесів і підвищення результативності навчання в дітей шкільного віку. Так, приміром, у2008 році викладачі Сент-Ендрюського університету помітили, що діти, які займалися музикою протягом трьох років, перевершили своїх однолітків одразу з чотирьох показників: сприйняття інформації на слух, моторика, словниковий запас та логічне мислення. Крім того, французькі вчені під керівництвом Емануеля Бігана, директора лабораторії з вивчення проблем розвитку при Університеті Бургундії, також провели дослід. Результати були опубліковані у книзі «Сприятливий вплив музики на мозок». Вчені довели, що немовля здатне запам’ятовувати музику ще в утробі матері. Ці мелодії дитина може розпізнати навіть через рік після народження. Професор Біган впевнений, що «Музика створює в дитині макростимулятори мозкової активності, що сприяють кращому засвоєнню мови, читання, а пізніше – і навчанню.» [16, с. 1]
Як відомо, музика – мистецтво прямого та сильного емоційного впливу на людину. Кожен зобов’язаний виховати в собі правильні музичні смаки, вміти не тільки слухати, але й розуміти музику. В школах світового рівня все більше набирає популярності практика вивчення наук через мистецтво. Наприклад, в деяких школах Америки впроваджена техніка вивчення іноземних мов під легку музику. Завдяки цій методиці учні краще сприймають та запам’ятовують новий матеріал.
Деякі вчені та мислителі виявляли прямий зв’язок між музикою та точними науками. Відомий німецький математик Гольдбах писав: «Музика – це прояв прихованої математики». Піфагор вважав, що гармонія чисел аналогічна гармонії звуків і що обидва ці заняття упорядковують хаотичність мислення та доповнюють один одного [16].
Для кращого дослідження даної проблематики варто коротко звернутись до історії питання. Так, згадаймо, як до музики ставився Конфуцій: «…Шкода, якщо музиці не надавали важливого виховного значення.» Адже в давні часи музикою виховували сильну та незалежну особистість [16].
Варто звернути увагу на те, чому в Давній Греції музичному вихованню надавали такого великого значення та якого висновку дійшли вчені світового рівня щодо впливу музики на розвиток особистості. Так, у Давній Греції всі громадяни до 30 років повинні були навчатися співу та інструментальній музиці. В Спарті, Фівах та Афінах – ще й грати на авлосі та співати в хорі. А грецькі поети не читали свої вірші, а співали їх, акомпонуючи на струнних інструментах.
Мислитель та філософ Платон у своїх книгах надавав музиці головну роль при вихованні з юнака мужньої, доброчесної, врівноваженої людини та добросовісного громадянина. Арістотель стверджував, що музика повинна служити трьом цілям – вихованню, очищенню та інтелектуальному розвитку.
Важко не погодитися із вищезазначеними мислителями минулого. Разом з тим, сучасний науковець В. А. Сухомлинський зазначав: «Музичне виховання – це не виховання музиканта, а, насамперед, виховання людини» [16].
Як відомо, існує сім сфер життя дитини, на які, відповідно до результатів досліджень, позитивно впливає музика.
1. Значеннєве сприйняття мови (мовлення). Кілька недавніх досліджень дозволяють припустити, що мозок сприймає й обробляє музику й мову однаково, і що використання музики може принести користь у розвитку мовних навичок. Зокрема, одне з досліджень виявило значний ступінь збігу в обробці мозком музики й мови, інше дослідження, проведене вченими Стенфордського університету, показало, що опанування музичного інструмента покращує ефективність обробки людським мозком розмовної мови. Отримані результати свідчать про те, що учням, які відчувають труднощі з мовою й навчанням читання, заняття музикою особливо корисні.
2. Пам'ять дитини. Користь від використання музики, звичайно, отримує й пам'ять. Одне з досліджень, проведених у Гонконгському університеті, виявило, що діти, які отримують музичну освіту, демонструють кращу вербальну пам'ять у порівнянні з однолітками, які музикою не займаються. Після одного року спостережень за дітьми, які брали участь у дослідженні, з'ясувалося, що ті, хто почав або продовжив навчання музики, продемонстрували значне покращення вербальної пам'яті. Інакше кажучи, запам'ятовування музичних творів пов'язано також з поліпшенням пам'яті не музичної. Ця взаємозалежність може бути викликана тим, як музика «спантеличує» дитячий розум. Дослідники пояснюють, що заняття музикою тренує мозок правильно розподіляти увагу й пам'ять у процесі виконання складних завдань.
3. Вивчення математики/інформатики. Якщо спробувати прочитати й зіграти навіть простий уривок музичного твору або хоча б просто бити в барабан у такт, то взнаєте, що музика вимагає від виконавця математичних операцій (наприклад, ділення), до того ж, реагувати й діяти потрібно відразу, миттєво. Але це не все. Дослідження також виявили зв'язок між музичною освітою й успіхом на уроках математики й інформатики в школі. Наприклад, одне з досліджень, проведених ученими Королівської консерваторії в Канаді, вивчало вплив музичної освіти на учнів початкової школи. У результаті виявили, що учні, які вивчають більше музичне мистецтво, отримували набагато вищі оцінки на тестах з математики й інформатики, пов'язаних з обчисленнями й розрахунками, ніж учні з контрольної групи.
4. Самосвідомість і самоаналіз дитини. Вчені-неврологи вважають, що заняття музикою сприяють умінню дітей «оцінювати самих себе» замість того, щоб розраховувати на зовнішні винагороди. У той час як більша частина нашого навчання зосереджена на оцінках і нагородах, музика може сприяти внутрішній мотивації. Точність і увага, які потрібні для гри на музичному інструменті, – негайна реакція, яка змушує музиканта коригувати власне виконання, – сприяють постійному спостереженню й контролю над собою. Це допомагає критично ставитись до своєї роботи й не задовольнятися чимось меншим, ніж запланований результат.
5. Навички в спілкуванні дитини. Дослідники вказують на те, що користь від занять музикою виходить за межі академічних результатів. Участь у шкільному або іншому музичному колективі сприяє появі загальних спогадів, отриманих на музичних заходах. Це досвід встановлення соціальних зв'язків і ефективної комунікації. Такі зв'язки допомагають дитині розвивати навички спільної роботи. Учителі також відзначають вплив музики на соціальне благополуччя учнів. Відзначено, що діти, які беруть участь у музичних колективах, часто краще виховані, володіють більшою впевненістю в собі, добре вчаться.
6. Академічний успіх дитини. З огляду на всю ту користь, яку музика приносить розвитку мовних і математичних навичок, пам'яті й самосвідомості дітей, не дивно, що існує велика взаємозалежність між музикою й загальною академічною успішністю. Дослідження показали, що учні, які займаються музикою, домагаються більш високих результатів у математиці й мовах, ніж учні, узагалі не пов'язані з музикою, а старшокласники з музичною підготовкою успішніше складають випускні іспити в порівнянні з їх немузичними однолітками. Одне з досліджень виявило, що музиканти мають найвищий показник вступу в медичні та технічні ВНЗ.
7. Довгостроковий успіх дитини. Учні з музичною освітою, як правило, досягають більшого успіху в довгостроковій перспективі за такими показниками, як рівень освіти й прибутки. Одне з опитувань показало, що майже дев'ять з десяти осіб з післядипломною освітою займалися музикою в шкільному віці, і 83% людей з доходами вище середнього рівня мають музичну освіту. Дослідження також виявили, що старшокласники, які беруть участь у музичному ансамблі або оркестрі, значно рідше вживають наркотики й алкоголь не тільки в період навчання у школі, а й упродовж усього життя [16].
Отже, враховуючи вищевикладене, варто відзначити, що особливо за сучасних складних соціально-психологічних умов роль та значення впливу музики, особливо класичної, на дітей підліткового віку – учнів середніх загальноосвітніх шкіл - на сьогодні постійно зростає. Що й зумовило актуальність даного дослідження.
1.2. Сутність поняття впливу використання музики на уроках інформатики в середній школі
Розглянемо сутність поняття впливу використання музики на уроках інформатики в середній школі. Так, в основі психічного розвитку особистості, як основного засобу її існування є її творчий розвиток, як співволодіння з соціальною ситуацією в її розвитку. Внутрішні і зовнішні психологічні чинники є рушійною силою, спонуканням до активної творчості, що визначаються навколишнім середовищем і генетичною зумовленістю [6]. Особистість сучасного підлітка – учня середньої загальноосвітньої школи (надалі – учня СЗШ) у творчій діяльності в межах психолого-педагогічного впливу, розглядається як суб’єкт творчої активності і творець процесів культурного виробництва, що має на увазі ініціативність особистості, вибірковість, свободу вибору і переваг, високий рівень самостійності, де одночасно передбачається високий щабель організованості занять, що досягається інтерактивністю процесу шляхом фокусування уваги учнів на значимих темах занять й складає основу цілеспрямованості творчої діяльності як навчальної успішності під час уроків інформатики.
Дослідження з проблем особистісної адаптації підлітків – учнів школи визнає процес творчої діяльності в якості варіанту захисно-пристосувальної копінг-стратегії, котра має відносно високоорганізований комплексний характер і активізує фізичну, емоційну, когнітивну і поведінкову сфери особистісного функціонування (М. Перре; R. S. Lazarus) [6]. Процесу музичної творчості притаманна адаптивна поведінка, котра стимулює комунікативні потреби, слугує відволіканням від негативної ситуації, що є ефективним механізмом зниження перешкоди входженню учасника на етапи актуалізації і оптимізації особистісних ресурсів, як мобілізація латентного ресурсу, розрішення протиріч життєдіяльності та прийняття себе в новому статусі підлітка – учня школи, впливаючи на розвиток соціальних навичок спілкування та творчого потенціалу.
Суть розвитку полягає в оволодінні відповідними соціальними ролями на все більш високому рівні, реалізації своїх здібностей, бо в кожній дитині закладено здатність до творчості. У педагогічній та віковій психології, на наше переконання, є недостатньо вивченим усвідомлення особистістю потреби в творчій реалізації особистісного досвіду відносин зі світом, набутого на ранніх етапах життя та існує потреба збереження повноцінного функціонування загального механізму психіки, виокремленого С. Д. Максименком, а саме – опредметнення, що являє собою форму власне творчої активності [6].
Механізмом розвитку творчого потенціалу та адаптивним ресурсом соціалізації є фантазія, а уява — основа творчого процесу, що пов’язана з дійсністю, бо створюється з пережитих людиною подій, колишнього досвіду. Отже, творча діяльність пересічного підлітка - учня школи залежить в першу чергу від набутого ним життєвого досвіду. І чим різноманітніший досвід, тим багатша уява, має спрямованість і є емоційним зв'язком такої особистості.
Передусім вивчення інформатики відбувається з використанням комп’ютера, що надає більших можливостей для експерименту. Будь-яке навчання пов’язано із сприйняттям, аналізом та накопиченням інформації. Як відомо людина в змозі сприймати звукову і чуттєву інформацію. Кожна людина надає перевагу одному з видів перцепції і за цією ознакою відносяться психологами до аудіалів, візуалів, або кінестетиків. Тому вплив класичного музичного супроводу під час засвоєння нового матеріалу значно збільшує тривалість концентрації уваги учнів і поліпшує їх візуальну пам'ять.
1.3. Чинники та принципи музичного впливу на учнів на уроках інформатики в середній загальноосвітній школі
Групове прослуховування класичної музики у навчальному процесі уроків інформатики характеризується орієнтуванням на творчий простір, який відображає процес взаємодопомоги в емоційній та вольовій сфері особистості підлітка - учня СЗШ, де творча взаємодія в групі дає змогу підтримувати почуття гідності й позитивного «Я»; відчувати поступ в особистісному зростанні; бути самим собою і розвивати творчий потенціал, що має соціалізуючий вплив на учня, його почуття, поведінку. О. І. Копитін [9, с. 69] виділяє такі чинники, зокрема, музичного впливу:
художня експресія (відреагування, катарсис, імітація, фантазування, універсальність та індивідуалізація переживань, психічний досвід); психотерапевтичні стосунки (відчуття довіри та безпеки в групі, ідентифікація місця в груповій динаміці класу чи групи, згуртованість, міжособистісні моделі, взаємодопомога, соціальний досвід усвідомлення цінності співпереживання та невербального спілкування і спільної творчості); інтерпретація та зворотній зв’язок (осмислення і вербалізація
індивідуальних і колективних переживань, самодіагностика, інтерпретація музичних образів, рефлексія, когнітивний досвід).
Психологічні принципи [9] виявлення творчого потенціалу полягають у тому, що усі вправи в груповій роботі класу мають бути побудовані на принципах поступового виявлення творчого потенціалу: здатності до виявлення творчого потенціалу; експресивних переживаннях; нагромадженні досвіду творчого самовираження; самоактуалізації в процесі рефлексії; здатності використовувати задані вправи з метою самодопомоги; критичності щодо деструктивних засобів виявлення творчого потенціалу, зокрема під час проведення уроків інформатики.
Серед дидактичних принципів, що зумовлюють соціально-розвивальний ефект розглянуто: толерантне прийняття й сприйняття: відсутність оцінки, критики, порівняння; опори на позитивне: прагнення досягти кращого; опора на унікальність, неповторність; безпечної творчої атмосфери: конфіденційність, хороше самопочуття; спонтанної творчості: свобода у виборі завдання за темою, право експериментувати; імпровізації самопрояву, розкутість [6].
Застосування музичного впливу існує в умовах освітнього процесу мислення. Робота фантазії виявляється в візуальних образах і лише потім – у словах. Музичний образ та робота в інформаційному просторі на уроках інформатики безпечний і природний для сучасного підлітка – учня СЗШ – вид діяльності, «транзитний простір» (Р. Гудман, Д. Джонсон) [6], своєрідне оповідання про свій розвиток і формування окремих систем психіки.
Університетське дослідження Франції, опубліковане в журналі Learning and Individual Differences [20], показало цікаві результати. Група студентів, яка слухала 1-годинну лекцію з увімкненою класичною музикою на задньому фоні, показала значно кращі результати у вікторині із прослуханого матеріалу, ніж та, що була присутня на аналогічній лекції, тільки вже без музики.
Дослідники припускають, що класична музика вводить студентів у піднесений емоційний стан, який допомагає краще сприймати інформацію.
Підлітки порівняно з дорослими є більш спонтанними, але часто менше здатні до рефлексії своїх почуттів та поведінки. Тут музичний метафоричний образ - це посередник між внутрішнім світом підлітка – учня школи та реальністю, де через образи відбувається встановлення зв'язку з глибиннопсихологічними та міфологічними пластами колективного несвідомого [6].
1.4. Методи, етапи та завдання навчання учнів під музику на уроках інформатики в середній загальноосвітній школі
Використання музичних терапевтичних методів розвиває схильність до аналізу продуктів власної творчості, рефлексії своїх психологічних особливостей, де «музикотерапія» відіграє значну роль у переживанні та зміцненні ідентичності, розробці нових, більш відповідних логіці внутрішнього розвитку особистості й суспільства патернів поведінки [6].
Методи навчання під музику бароко описані в книзі Шейли Острандер і Лінн Скроудер «Супернавчання» ще 1979 року. Так 40 років тому французький лікар-отоларинголог Альфред Томатіс (член Французької академії медичних наук) зробив деякі дивовижні відкриття, що сприяло розвитку і впровадженню методу Томатиса. Цей метод має різні назви: «слухове навчання», «слухове збудження», або «слухова терапія». його мета полягає в тому, щоб повторно навчити людину процесу слухання, що покращує здібності до вивчення, до комунікабельності, збільшує творчий потенціал і позитивно впливає на соціальну поведінку індивідуума. Томас дійшов висновку, що музика Моцарта містить найбільшу кількість звуків потрібного частотного діапазону (5000-8000 Гц для підзарядки мозку), а рок- музика (важкий рок) — найменше. Також він рекомендує для підзарядки мозку слухати музику бароко і григоріанські співи.
Заняття з інформатики у супроводі класичних музичних творів сприяють активізації ділянок мозку, що гальмують тривожні фантазії. Природна спонтанність, експресія, відсутність рольової маски допомагають викликати відповідну емоційну реакцію підлітка, а педагог поділяє з кожною дитиною відповідальність за її особистісний розвиток, за порушення в її внутрішньому стані, в думках, почуттях, бажаннях, переживаннях, діях не формуючи особистість, намагаючись «відділити» в заздалегідь вигадану форму, а допомагає відкрити в собі позитивне, те, що раніше було приховане, порушене.
Також музичний образ для юної людини, на нашу думку, має діагностичні та терапевтичні можливості, несе особливу інформацію про стан здоров'я підлітка – учня СЗШ, що можна розглядати як спеціальну техніку для збалансованості внутрішнього стану фізичних, психічних й емоційних якостей у розвитку особистості, і в цьому процесі «ведучою» є сама дитина.
Важливим є створення, підтримка і корегування атмосфери творчої безпеки, що передбачає рівноправність, безоцінність продуктів творчої діяльності на уроках інформатики (передбачуваність їх суб'єктивної новизни), охоплення й включеність в подію, свободу вибору особистісних переваг взаємовідносин в класі, що забезпечує сприятливі умови продуктивності творчого процесу, стимулювання особистісної активності учасників в ході проведення занять, де групова динаміка класу чи групи слугує актуальним джерелом зовнішнього соціального ресурсу. Тож надбання сенсу життя, переживання його цінності й унікальності, осмислення і усвідомлення вже власного життєвого досвіду: стосунків зі світом, самопізнання, саморегуляції, самоорганізації та неповторності вже власного життєвого шляху, спонукають юну людину до подальшої творчої самореалізації [6].
Під час навчальних занять на уроках інформатики виявлено відповідні етапи оптимізації особистісних творчих ресурсів підлітків, як то:
− мобілізація латентних психологічних творчих ресурсів особистості підлітка – учня СЗШ;
− творче вирішення протиріч й неспівпадінь в життєдіяльності підлітка;
− самопрезентація і розвиток творчої активності як навчальної успішності підлітка – учня СЗШ.
Завдання музико-терапевтичного заняття:
1. Стабілізувати емоційний стан особистості учня.
2. Стимулювати творчо-активний потенціал особистості підлітка – учня СЗШ як навчальної успішності за допомогою активації антиципаційного процесу і переживання ідентичності.
3. Створення творчого продукту. — Метод навчання розвитку і керуванню творчим потенціалом «Системного пошуку ідей», що надає систему структурованого пошуку, де передбачається вихід за межі звичного механізму сприйняття за програмою «Латерального мислення» Е. де Боно.
Механізм передбачає отримання зміни самоприйняття і позитивних стосунків з іншими, фокусування направленості на творчість, опори на себе, підвищення художньо-естетичної та пізнавальної потреби, загострення відчуття новизни, розвиток креативності, творчого потенціалу. Використання психотехніки нейролінгвістичного програмування, як стратегії творчості Уолта Діснея, де замість двохактного мислення (генерація ідей — критика) запропоновано триактне (генерація — пошук можливих рішень — критика). Його суттю є розподіл складових на позиції «Мрійника» — генератора ідеї, «Реаліста» — пошук шляхів втілення в життя, «Критика» — пошук слабких місць і загроз (П. Гордон) та комплексу музичних та арт-засобів, де основними виступали елементи фототерапії (А. Копитін [9]), кінотерапії, музикотерапії, передбачало посилення позитивних характеристик особистості і благополучне творче активне функціонування.
Під час проведення першого блоку занять застосовується метод «арттерапії» по самопрезентації особистості в художньому самовираженні (матеріал обирається самою дитиною) на уроках інформатики та виготовлення артпродукції з подальшим обговоренням результатів. Зокрема, терапія «шедеврами мистецтва», перформанс (музична вистава, індивідуальна чи групова); А. Копитін [9]) та груповий аналіз результатів творчої діяльності та врахування думок «експертних груп», як то «Критиків» та «Мрійників».
На другому етапі проведення музикотерапевтичних занять відбувається вихід з запропонованих ролей та прийняття себе підлітком – учнем СЗШ в новій якості розвитку творчої активності як навчальної успішності. Для цього використовується метод навчання розвитку і керуванню творчим потенціалом «Системного пошуку ідей», що надає систему структурованого пошуку, де передбачається вихід за межі звичного механізму сприйняття за програмою «латерального мислення» Е. де Боно. Також застосовується психологічний практикум: «Діагностика самовизначення рефлексіїї, адаптації та творчоактивного ресурсу особистості підлітка, рівня творчої активності» (тестова діагностика за допомогою одноіменних діагностичних методик) [6]. Груповий аналіз результатів. Обговорення та детальне дослідження результатів.
На заключному етапі розвитку творчої активності застосовується комплекс психологічних засобів, направлених на усвідомлення активної життєвої позиції юної людини, її власної життєвої компетенції, креативності, творчої активності й її розвитку, важливості творчої активності як навчальної успішності. Використовується метод музичної терапії, де основне творче спілкування з мистецтвом — терапія «шедеврами мистецтва», перформанс (музична, індивідуальна чи групова) (А. Копитін [9]), метод «алгоритм вирішення винахідницьких задач» та «гірлянди асоціацій» і стратегії семикратного пошуку Г. Буша [6].
Тож, поступове ускладнення, збагачення організації творчих занять під час проведення уроків інформатики, спрямованих на стимулювання регулятивної, емоційної, комунікативної сфери через розвиток рефлексії, підвищення адаптивних функцій, розкриття особистісного творчого, життєвого психологічного потенціалу, актуалізує латентний творчий особистісний ресурс підлітка, реалізація якого зумовлює нову організацію життєдіяльності і розвиток творчої активності як навчальної успішності.
Висновки до 1 розділу. Отже, в методичні розробці проведено аналіз музичного та арт-терапевтичного позитивного впливу на творчий розвиток особистості підлітка – учня середньої загальноосвітньої школи - на уроках інформатики, як основи розвитку творчої активності й навчальної успішності. Особистість такого учня може розвиватися за допомогою поступового ускладнення психолого-педагогічних занять у три етапи: мобілізація особистісного ресурсу, вирішення життєвих протиріч та прийняття нової соціальної ситуації розвитку. Основними психологічними чинниками творчого розвитку особистості школяра виділено адаптацію, рефлексію, творчий ресурс. Досліджено постійно зростаючу роль та значення даної проблематики в умовах складного соціально-психологічного сьогодення воєнного часу.
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ТА АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЗАСТОСУВАННЯ КЛАСИЧНОЇ МУЗИКИ НА УЧНІВ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ. ШЛЯХИ ЇХ ПОКРАЩЕННЯ
2.1.Модель й показники динаміки психолого-педагогічних чинників розвитку творчої активності як навчальної успішності учнів при застосуванні класичної музики на уроках інформатики в середній загальноосвітній школі № 126 м. Києва
Далі дослідимо модель й показники динаміки психолого-педагогічних чинників розвитку творчої активності як навчальної успішності учнів на уроках інформатики в середній загальноосвітній школі № 126 м. Києва.
Для можливості виявлення розвитку рівня навчальної успішності як творчої активності підлітків нами було створено рівневу модель прояву якостей учнів. Так, учні середньо-низького рівня прояву творчої активності як навчальної успішності мають репродуктивний тип творчої діяльності, увага їх нестійка, вони потребують постійного зовнішнього заохочення з боку вчителя як підкріплення. Труднощі стають перешкодами на їх навчальному шляху, їх рефлексія та адаптація середньо-низького рівня, творчий потенціал низький [6].
Учні середньо-високого рівня прояву творчої активності як навчальної успішності мають продуктивний тип навчальної творчої діяльності, увага їх стійка, вони не потребують жодного зовнішнього заохочення з боку вчителя як підкріплення. Труднощі не стають перешкодами на їх навчальному шляху, їх рефлексія та адаптація середньо-високого рівня, творчий потенціал високий.
Одним із підходів до вивчення інформатики учнями в СЗШ № 126 м. Києва є запровадження інноваційної методики, зокрема, виконання практичних робіт у тісному музичному взаємозв’язку та гармонії. Так, із кінця минулого 2021 року в даному освітньому закладі стартував новий експеримент, створений спеціально для учнів даної школи, в якому на уроках інформатики при виконанні практичних робіт застосовується легка спокійна, переважно класична музика.
Він розрахований на учнів середньої та старшої школи. Період проведення експерименту становить більше 1 ррку: з 01.12.2021 року по 01.03.2023 року.
В експерименті взяли участь, групи учнів чотирьох 6-х та трьох 9-х класів СЗШ № 126 при виконанні переважно творчих практичних робіт, проектів із тем, пов’язаних зі створенням презентацій у програмі PowerPoint, публікацій у Publisher, 3D малюнків у Paint 3D, форматування текстів у Word тощо. Загалом експериментом охоплено 96 учнів, що становить 10 % від всіх учнів нашої школи.
Заняття проводяться протягом декількох місяців з учнями 6-х та 9-х класів середньої школи № 126 м. Києва. Вибірка становила 96 осіб, з яких 46 хлопців і 50 дівчат. Результати досліджень занесено у таблицях 1 та 2.
Таблиця 1
Показники динаміки психолого-педагогічних чинників розвитку творчої активності як навчальної успішності учнів СЗШ № 126 м. Києва
|
Рівень адаптації до проведення занять, в % |
Рівень адаптації після проведення занять, в % |
Рівень рефлексії до проведення занять, в % |
Рівень рефлексії після проведення занять, в % |
Рівень творчого потенціалу до проведення занять, в % |
Рівень творчого потенціалу після проведення занять, в % |
|
Середньо- низький - 67 Середньо- високий - 33 |
Середньо- низький - 28 Середньо- високий - 72 |
Середньо- низький - 56 Середньо- високий – 44 |
Середньо- низький - 26 Середньо- високий - 74 |
Середньо- низький - 62 Середньо- високий - 38 |
Середньо- низький - 25 Середньо- високий – 75 |
Таблиця 2 Показники динаміки розвитку компонентів творчої активності як навчальної успішності учнів середньої ланки СЗШ № 126 м. Києва
|
Рівень розвитку когнітивного компоненту до проведення занять, в % |
Рівень розвитку когнітивного компоненту після проведення занять, в % |
Рівень розвитку емоційно- оцінного компоненту до проведення занять, в % |
Рівень розвитку емоційно- оцінного компоненту після проведення занять, в % |
Рівень розвитку діяльнісно- вольового компоненту до проведення занять, в % |
Рівень діяльнісно- вольового компоненту після проведення занять, в % |
|
Середньо- низький - 42 Середньо- високий - 58 |
Середньо- низький - 28 Середньо- високий - 72 |
Середньо- низький - 50 Середньо- високий - 50 |
Середньо- низький - 24 Середньо- високий - 76 |
Середньо- низький - 61 Середньо- високий - 39 |
Середньо- низький - 26 Середньо- високий – 74 |
Отже, як видно з аналізу даних Табл. № 1, покращення загалом всіх показників динаміки психолого-педагогічних чинників розвитку творчої активності як навчальної успішності учнів 6-х і 9-х класів СЗШ № 126 м. Києва. Аналогічно спостерігаються також зростання всіх показників динаміки розвитку компонентів творчої активності як навчальної успішності учнів середньої ланки
СЗШ № 126 м. Києва (табл. № 2.).
2.2. Використання «Ефекту Моцарта» на уроках інформатики в школі
Багато вчених світу сходяться на тому, що «музика Моцарта має чудодійну силу. Вона мобілізує всі природні можливості нашого мозку». [Гордон Шоу, нейробіолог та фізик зі США].
Вважається, що саме дана музика значно покращує слух, пам’ять та мовлення. За однією з версій музика Моцарта, це велика кількість звуків високої частоти. Саме ці частоти несуть цілюще навантаження. Ці звуки, які вібрують із частотою від 3000 до 8000 Гц входять у резонанс із корою головного мозку та покращують пам’ять та мислення. Вважається, що музикою можна вилікувати навіть заїкання. Саме музика Моцарта допомогла французькому отоларингологу Альфреду Томатісу подолати заїкуватість у відомого актора Жерара Депардьє. Дві години щоденного прослуховування музики Моцарта за два місяці вигнало заїкуватість з його вуст. До цього він не міг договорити до кінця жодної пропозиції. Після цієї терапії він не лише вилікував заїкання, але й позбавився проблем із правим вухом.
Сонати Моцарта покращують мозкову діяльність та підвищують рівень інтелекту. Це явище відкрили американські вчені у 90-х роках минулого століття. Воно отримало назву «Ефект Моцарта». У другій половині ХХ ст. американський вчений-дослідник Дон Кемпбелл написав книгу під назвою «Ефект Моцарта», що стала надзвичайно популярною у багатьох країнах світу. Перший складений ним CD-диск з музичними творами Моцарта (у продаж він надійшов під яскравою назвою «Музика, що підвищує Ваш інтелект») відразу ж потрапив у десятку найпопулярніших записів класичної музики, опубліковану в журналі «Білборд». Згодом, серед людей, які «отупіли» від рок- та поп-музики, почався справжній бум. Усі хотіли слухати Моцарта. Причому не з метою освіти, а щоб лікуватися та розумнішати (адже бути здоровим і, особливо, розумним – це дуже престижно в таких розвинених країнах, як США). Американські вчені провели такий експеримент: вони провели тестування групи добровольців на IQ, потім протягом 10 хвилин гурт прослухав фортепіанну музику Моцарта; потім знову тестування. Як результат - друге тестування на IQ показало підвищення інтелекту загалом на 9 одиниць.
Вчені довели, що прослуховування творів Моцарта підвищує інтелектуальні здібності практично всіх людей, незалежно від статі та віку. Найцікавіше те, що розумові здібності підвищуються навіть у тих, кому Моцарт не подобається. До того ж, від цієї музики у людей підвищується концентрація уваги. Стандартні IQтести фіксують реальне підвищення інтелекту у людей після прослуховування саме музики Моцарта. Дослідження американських вчених показали, що лише 10-хвилинне прослуховування фортепіанної музики Моцарта підвищує IQ «коефіцієнт інтелекту» людей у середньому на 8-10 одиниць. Під час прослуховування музики австрійського композитора мозок людини вибудовує складні зв’язки між шматками інформації. Людині потрібно набагато менше часу, щоб щось згадати. Від прослуховування музики Моцарта діти стають розумнішими. Психолог Френсіс Раушер (США), яка виявила підтвердження цієї ідеї у процесі свого п’ятирічного спостереження за дітьми. Діти, які отримували уроки музики протягом 2 років поспіль, значно покращилися здібності до просторового мислення, причому цей ефект не зникав з часом. З даного факту Ф. Раушер висунула «революційну» гіпотезу у тому, що музика має структурний вплив на освіту нейронних ланцюгів у дитячому мозку. З даного припущення випливають висновки про те, що грамотний музичний вплив саме на дітей може, по-перше, у терапевтичному плані бути більш ефективним (в усіх відношеннях), ніж на дорослих, по-друге, значно швидше, ніж у дорослих, розвинути, так як у них потужний інтелектуальний потенціал, який (за наявності сприятливих умов) активно працюватиме на них протягом усього подальшого життя, а по-третє (як наслідок перших двох висновків) – стати альтернативою застосуванню традиційних психотропних хіміопрепаратів.
Отже, як висновок можна відзначити, що музика впливає розвиток всіх психічних процесів, які впливають інтелект.
Музика Моцарта сприяє:
−розвитку уваги школярів;
−має універсальний розслаблюючий ефект;
− розвиває мікроскопічні м'язи середнього вуха, зміцнюючи слух; − покращує пам'ять, стимулює процес мислення.
−Сприяє ефективному запам'ятовуванню нового матеріалу.
На своє глибоке переконання, враховуючи власний досвід прослуховування саме музики Моцарта та той позитивний терапевтичний вплив, який вона справляє на дітей, пропоную використовувати її на уроках, зокрема інформатики при виконанні певних практичних завдань. Ось деякі з корисних посилань на музику Моцарта.
1. Mozart Music for Child Development (для дитячого розвитку): https://www.youtube.com/watch?v=7KkIjLM5E_Q&ab_channel=%D0%AD%D0%
BB%D1%8C%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B8
2. Mozart - Classical Music for Studying & Brain Power (для навчання і
підсилення мозку): https://www.youtube.com/watch?v=nskYndiHaA8&ab_channel=HALIDONMUSIC
3. Mozart - Classical Music for Relaxation (для релаксації):
https://www.youtube.com/watch?v=hWZPiXrbFkg&ab_channel=HALIDONMUSIC
2.3. Оцінка та аналіз результатів дослідження впливу застосування класичної музики на учнів на уроках інформатики
Для практичної оцінки рівня позитивного впливу спокійної класичної музики на уроках інформатики на результативність навчання учнів старших класів середньої загальноосвітньої школи № 126 м. Києва, нами використано емпіричний аналіз дослідження, який засновано на власному практичному досвіді. Він складається з наступних етапів:
1. Тестування, анкетування.
2. Спостереження, порівняння, експеримент.
3. Інтерв’ювання.
4. Аналіз документальних матеріалів.
1. Тестування, анкетування. Для початку варто з’ясувати в учнів, якій музиці віддають перевагу сучасне підростаюче покоління. З цією метою було проведено анкетування музичних вподобань старшокласників 6-х та 9-х класів нашої школи № 126 м. Києва у кількості 95 осіб. Було запропоновано відповісти на 6 питань анкети (Анкета - див. Додаток В), відповіді на питання якого допомогли зробити відповідні висновки. За даними проведеного анкетування з’ясувалось, що українську народну музику слухають всього – 10 %, взагалі не слухають – 70 %, зрідка – 20 %. Класичну музику вважають за краще слухати – 15 %, взагалі не слухають – 75 %, зрідка – 10 %. Найбільшу перевагу опитані віддали: рок-музиці, реп та клубній музиці. Її слухають часто – 84 %, взагалі не слухають – 6 %, зрідка – 10 %. На 6-те питання про вплив музики на інтелект, багато хто висловив подив і здивування. Загалом, з даним твердженням погодились – 7 %, не погодились – 62 %, важко відповісти – 31 %. Зате 95 % опитаних цікавить рівень власного інтелекту. Потім з даними учнями було проведено інтернет-тестування на виявлення рівня інтелекту в даних учнів. За основу було взято тест рівня розумового розвитку (IQ для дітей 7 – 16 років) [https://testometrika.com/intellectual/iq-test-for-children-7-to-16-years/]
За результатами пройденого тестування, середній рівень розумового розвитку показала переважна більшість опитаних (64 %). При цьому, рівень IQ нижче середнього було виявлено лише в 14 % опитаних учнів, а вище середнього – у 22 %.
При співставленні результатів IQ тестів даних учнів з емпіричними даними їхнього анкетування стосовно музичних вподобань (анкета на 6 питань), з’ясувались цікаві закономірності:
1. Переважна більшість респондентів (82 %), які слухають часто музику володіють інтелектом (за даними IQ тестів) на рівні середнього та вище середнього.
2. Значна частина респондентів (68 %), які взагалі не слухають музику володіють інтелектом (за даними IQ тестів) на рівні нижче середнього та середнього.
3. Лише частина опитаних (35 %), які інколи слухають музику, мають інтелект (за даними IQ тестів) на рівні вище середнього та середнього.
Звідси можна прослідкувати пряму закономірність, яка доводить, що музичні вподобання учнів безпосередньо позитивно впливають на рівень їхнього інтелекту.
2. Спостереження, порівняння, експеримент. Окрім анкетування та тестування нами також постійно проводились спостереження та порівняння. Спостереження за школярами здійснювалися протягом навчального року, що включало успішність, участь у шкільних заходах, олімпіадах, конкурсах різного рівня. Потім порівнювалися результати тих, хто відвідує, чи відвідували музичну школу, для з’ясування того, як збільшується активність учнів. До речі, деякі учні, які не відвідують музичну школу, теж показали гарні результати. Мені хотілося б навести приклади з власних спостережень, в результаті яких я дійшов висновку, що музика позитивно впливає на розумові та творчі здібності учнів нашої школи. Діти (яких я особисто знаю), які займаються або займалися в музичній школі, є активними учасниками всіх шкільних справ, займаються у спортивних секціях, різноманітних гуртках, студіях, беруть активну участь у фестивалях, соціальних проектах різного рівня. Мої спостереження підтверджуються тим, що учні музичної школи мають більше грамот, ніж ті, хто не займається музикою. Експеримент з цієї теми дослідницької роботи проводився у 6-х класах під час уроків інформатики під час практичної роботи з інформатики, де потрібно було зробити презентацію на задану тему. Завдання, запропоноване учням, полягало в тому, що при роботі в програмі PowerPoint потрібно було зробити якомога більше якісних слайдів презентації з анімацією та переходами на них. Друге завдання на наступному уроці в цьому ж класі за змістом було ідентичним попередньому, але робити презентацію потрібно було з музичним супроводом спокійної класичної музики. Звучала музика відомих композиторів, зокрема, Франца Грубера «Тиха ніч» (див. Додаток А, Б) та інш. Результати проведеного експерименту наочно показали, що при звучанні спокійної класичної музики під час даного уроку, учнями було зроблено більшу кількість якісних слайдів презентації на 10 % ніж зазвичай. Відтак рівень результативності й продуктивності роботи учнів на уроці при цьому значно зріс, ніж без музичного супроводу. А на наступному уроці аналогічна презентація супроводжувалася музикою в стилі важкого року. Багато учнів попросили навіть її вимкнути, оскільки вона не сприяла, а навіть заважала роботі над презентацією. Аналогічно, проводився експеримент й при роботі учнів 6-х класів з графічними редактором Paint3D, де потрібно було виконати творче завдання (намалювати улюбленого казкового героя) під тихе звучання фонової спокійної музики. З даним завданням переважна більшість учнів справилася значно краще з музикою, ніж без неї. Результативність уроку загалом зросла на 10 - 12 %. При цьому, більшість дітей одержали більше задоволення, працюючи із завданням під музику.
Крім того, в іншому класі відбувся експеримент, при якому учням на одному уроці було завдання усно опрацювати (прочитати) 1 сторінку нової теми з підручника з інформатики і відповісти після цього на тестові запитання до цього уривку. На іншому уроці було аналогічне завдання, однак опрацювання матеріалу відбувалося під час прослуховування спокійної класичної музики, а в третьому випадку – важкого року (лише декілька хвилин). В другому випадку, учні групи показали більш вищі результати на тестах в цілому, ніж в першому на 7 - 10 %. При прослуховуванні важкого року продуктивність навпаки значно знизилась загалом.
Внаслідок цього можна дійти до обґрунтованого висновку про те, що спокійна класична музика сприяє розумовим процесам учнів, а от важкий рок – навпаки, заважає роботі. При цьому, під час прослуховування спокійної класичної музики легше запам’ятовується смисловий та зоровий матеріал. Отже, внаслідок проведеного експерименту, вдалося дійти до висновків про позитивний вплив спокійної класичної музики на результативність й успішність навчання учнів на уроках інформатики, в цілому на 7 – 10 %.
3. Інтерв’ювання. Як показує досвід, не лише на уроках інформатики, але й на деяких інших уроках, зокрема, англійської вчителі нашої школи часто використовується музичний та пісенний матеріал. Це пожвавлює урок, викликає інтерес. Приміром, в молодшій школі учні першого класу вивчали пісню про алфавіт і дуже швидко його запам'ятали. Які ж переваги пісень у навчанні англійської мови? З цим питанням я звернувся спочатку до вчителя англійської мови Юлії Перехрест та Дарина Польовик, які викладають англійську мову в перших класах молодшої школи. В процесі розмови з’ясувалося, що пісні є засобом більш міцного засвоєння та розширення лексичного запасу, оскільки включають нові слова та вирази. Крім того, у піснях вже знайома лексика зустрічається у новому контекстуальному оточенні, що допомагає її активізації. Часто зустрічаються власні імена, географічні назви, реалії країни мови, що вивчається, поетичні слова. Це, на мою думку, сприяє розвитку у школярів почуття мови, знання її стилістичних особливостей. Відтак, вважаю, що у піснях, які використовуються на уроках англійської мови, учнями краще засвоюються та активізуються граматичні конструкції, вони сприяють вдосконаленню навичок вимови та естетичному вихованню учнів, згуртуванню колективу. Отже, зі свідчень вчителів англійської мови нашої школи, пісні та інші музичні твори краще покращують монологічні та діалогічні висловлювання, служать основою розвитку мовної діяльності школярів молодших класів. Також мною проведено бесіду з учителем української мови та літератури Оленою Гніденко, учителем математики Тетяною Корж, учителем інформатики Оксаною Білик. За їх свідченнями, досить часто музика, що звучить під час уроків, допомагає глибше і ширше розкрити зміст уроку, насичує його емоційністю, новизною. Усі педагоги констатували факт великого значення музики та її впливу на розвиток розумових здібностей школярів під час використання її у навчальному процесі.
Це підтверджують і мої власні спостереження.
4. Аналіз документальних матеріалів. Наступним етапом дослідницької роботи була робота з наданими матеріалами музичних шкіл Дніпровського району м. Києва, який був представлений адміністрацією. З’ясувалося, що багато випускників музичних шкіл, вступивши до вищих навчальних закладів, успішно освоюють програму навчання. Також переважна більшість з них як і раніше є активними учасниками студентського життя.
Також було досліджено результативність навчання у нашій загальноосвітній середній школі № 126 м. Києва, зокрема учнів, які навчаються в музичній школі. Для аналізу використовувалася класні журнали за останній навчальний рік. Як результат: значна кількість «відмінників» і «хорошистів» виявився серед учнів нашої школи, які займалися, чи займаються музикою. Звідси можна констатувати той факт, що досить високий відсоток успішності та якості навчання показали учні, які займаються музикою, здебільшого це дівчатка. Це вкотре підтверджує висунуту гіпотезу про те, що музика має значний позитивний вплив на результативність навчання учнів не лише на уроках інформатики.
Отже, систематизація усього зібраного матеріалу значно допомогла у роботі щодо виявлення загалом досить позитивного впливу музики на інтелектуальний розвиток наших школярів.
Практичні висновки з даного дослідження є наступні. Внаслідок проведеного дослідження можна дійти висновку в підтвердження висунутої гіпотези щодо позитивного впливу музики на інтелектуальний розвиток школярів. Провідна роль тут належить класичній музиці таких відомих композиторів, як: І. Бах, Л. Бетховен, В. Моцарт та ін. Це підтверджують наукові дослідження вчених різних країн. Музика досить позитивно впливає на активізацію усіх психічних процесів, які розвивають інтелект дитини: покращується пам’ять, мислення, уява. Позитивним є й те, що музика певною мірою допомагає розвивати найпростіші математичні навички, здатність слухати та засвоювати інформацію у вигляді елементарних інструкцій, сприяє розвитку лінгвістичних, математичних та інформаційних здібностей у дітей шкільного віку.
Як з’ясувалось, окрім інформатики, музика позитивно впливає й на вивчення іноземних мов. Пісня збагачує учнів відомостями країнознавчого характеру, допомагає долученню до культури тієї країни, мова якої вивчається. На сьогоднішній день в освітніх закладах різного рівня реалізуються різноманітні програми з використанням музично-комп’ютерних технологій, розвивається музична інформатика. Ця необхідність продиктована сучасними реаліями сьогодення.
Крім того, в результаті проведеного дослідження, результати тестування показали здебільшого середній та низький рівень розвитку інтелекту школярів нашої школи. Учні, які відвідують музичну школу мали переважно вище за середній та високий рівень IQ.
Мною розроблено рекомендації для учнів СЗШ № 126 м. Києва щодо підвищення їхніх розумових здібностей та результативності навчання, що полягають у використанні класичної спокійної музики не лише для релаксації після уроків, а й, приміром, під час виконанні окремих домашніх завдань, зокрема практичних з інформатики. Крім того, вчителям на уроках не лише інформатики при вивченні окремих тем (де це доцільно), можна також за можливості використовувати ту чи іншу спокійну музику для кращого виконання окремих завдань учнями. Ця дослідницька робота викликала загальну зацікавленість серед педагогів і учнів. Надійшли пропозиції від старшокласників про заміну сильно дратівливого звуку шкільного дзвінка на спокійне звучання класичної мелодії. Більшістю було запропоновано музику Моцарта. Таким чином, вважаю, що мною виконані поставлена мета та завдання дослідницької роботи, а саме: досліджено позитивний вплив спокійної класичної музики на покращення результативності навчання учнів.
Отже, за результатами даного експериментального дослідження відбулося покращення результативності й ефективності навчання учнів середньої (6-ті класи) та старшої школи (9-ті класи) на уроках інформатики в середньому на 5 – 10 %, внаслідок застосування музичного супроводу уроку, зокрема під час виконання творчих завдань, проектів у вигляді комп’ютерних презентацій у програмі PowerPoint, публікацій у Publisher, 3D малюнків у Paint 3D, форматування текстів у Word тощо.
Практичне застосування результатів даного дослідження, на мій погляд, є досить широким. Його рекомендується використовувати у будь-яких середніх навчальних закладах всіх форм і типів власності не лише для учнів середньої та старшої школи, але й для учнів профтехосвіти, науковців, студентів ВНЗ тощо.
ВИСНОВКИ
Отже, виходячи із вищевикладеного, робимо наступні висновки.
1. У даній методичні розробці проведено аналіз музичного та арттерапевтичного позитивного впливу на творчий розвиток особистості підлітка – учня середньої загальноосвітньої школи на уроках інформатики як основи розвитку творчої активності й навчальної успішності. Особистість такого учня може розвиватися за допомогою поступового ускладнення психолого-
педагогічних занять у три етапи: мобілізація особистісного ресурсу, вирішення життєвих протиріч та прийняття нової соціальної ситуації розвитку. Основними психологічними чинниками творчого розвитку особистості школяра виділено адаптацію, рефлексію, творчий ресурс. Досліджено постійно зростаючу роль та значення даної проблематики в умовах складного соціально-психологічного сьогодення воєнного часу.
2. Внаслідок проведеного дослідження можна дійти висновку в підтвердження висунутої гіпотези стосовно позитивного впливу музики на інтелектуальний розвиток школярів. Провідна роль тут належить класичній музиці таких відомих композиторів, як: І. Бах, Л. Бетховен, В. Моцарт та ін. Це підтверджують наукові дослідження вчених різних країн. Музика досить позитивно впливає на активізацію усіх психічних процесів, які розвивають інтелект дитини: покращується пам’ять, мислення, уява. Позитивним є й те, що музика певною мірою допомагає розвивати найпростіші математичні навички, здатність слухати та засвоювати інформацію у вигляді елементарних інструкцій, сприяє розвитку лінгвістичних, математичних та інформаційних здібностей у дітей шкільного віку. Як з’ясувалось, окрім інформатики, музика позитивно впливає й на вивчення іноземних мов. Пісня збагачує учнів відомостями країнознавчого характеру, допомагає долученню до культури тієї країни, мова якої вивчається. На сьогоднішній день в освітніх закладах різного рівня реалізуються різноманітні програми з використанням музично-комп’ютерних технологій. Розвивається музична інформатика. Ця необхідність продиктована сучасними реаліями сьогодення. Крім того, в результаті проведеного дослідження, результати тестування показали здебільшого середній та низький рівень розвитку інтелекту школярів нашої школи. Учні, які відвідують музичну школу мали переважно вище за середній та високий рівень IQ.
3. Мною розроблено рекомендації для учнів нашої школи щодо підвищення їхніх розумових здібностей та результативності навчання, що полягають у використанні класичної спокійної музики не лише для релаксації після уроків, а й, приміром, під час виконанні окремих домашніх завдань, зокрема практичних з інформатики. Крім того, вчителям на уроках не лише інформатики при вивченні окремих тем (де це доцільно), можна також за можливості використовувати ту чи іншу спокійну музику для кращого виконання окремих завдань учнями. Ця дослідницька робота викликала загальну зацікавленість серед педагогів, і учнів. Надійшли пропозиції від старшокласників про заміну сильно дратівливого звуку шкільного дзвінка на спокійне звучання класичної мелодії. Більшістю було запропоновано музику Моцарта. Таким чином, вважаю, мною виконані поставлена мета та завдання дослідницької роботи, а саме досліджено позитивний вплив спокійної класичної музики на покращення результативності навчання учнів.
4. Отже, за результатами даного експериментального дослідження відбулося покращення результативності й ефективності навчання учнів середньої (6-ті класи) та старшої школи (9-ті класи) на уроках інформатики в середньому на 5 – 10 %, внаслідок застосування музичного супроводу уроку, зокрема, під час виконання творчих завдань, проектів у вигляді комп’ютерних презентацій у програмі PowerPoint, публікацій у Publisher, 3D малюнків у Paint3D, форматування текстів у Word тощо.
5. Практичне застосування результатів даного дослідження, на мій погляд, є досить широким. Його рекомендується використовувати у будь-яких середніх навчальних закладах всіх форм і типів власності не лише для учнів середньої та старшої школи, але й для учнів профтехосвіти, науковців, студентів ВНЗ тощо.
ДОДАТКИ
Додаток 1
Посилання на відео-урок з дистанційного навчання в 6 - Б класі СЗШ № 126 м
Києва, проведеного 08.01.2022 р. (частина) на тему: «Налаштування показу спільного проекту Google Презентації на тему «Колядки та щедрівки: традиції та сьогодення» під музичний супровід пісні у виконанні співачки Тіни Кароль «Тиха ніч, свята ніч»:
https://drive.google.com/file/d/1mdJqUE_chpBMwkMyh-8an_sWN0NIT31e/view Додаток 2
6-Б клас. Урок онлайн (дистанційно, синхронно) 06.01.2022 р.
Роздобудько В.
Тема уроку: «Налаштування показу спільного проекту Google Презентації на тему «Колядки та щедрівки: традиції та сьогодення» під музичний супровід пісні у виконанні співачки Тіни Кароль «Тиха ніч, свята ніч». (1 хв).
Мета уроку:
- закріплення здобутих знань учнів на попередніх уроках інформатики із способів налаштування показу презентацій на практиці;
- розвиток навичок спільної роботи зі слайдами та гіперпосиланнями;
- вдосконалення вмінь роботи з онлайн-документами Google Презентаціями;
- покращення творчої уяви, сприйняття, уваги, пам’яті, логічного мислення;
- виховання інтересу до інформатики, естетичного смаку, охайності в роботі.
- виявити вплив класичної музики на краще засвоєння учнями знань й практичних навичок на уроках інформатики. (1 хв.)
Наукова новизна уроку полягає в експериментальному дослідженні впливу класичної музики на покращення ефективності спільної роботи учнів на уроках, зокрема, інформатики. Багатьма науковцями доведено позитивний вплив музики на організм дитини. Так, під час дистанційного уроку з інформатики, а саме протягом часу звучання класичної музики (пісня «Тиха ніч, свята ніч» у виконанні Тіни Кароль), в учнів 6-Б класу спостерігалась краща зосередженість, уважність та покращилась результативність їх діяльності в цілому на 5 – 10 %. Експериментально доведено, що аналогічне чи схоже завдання інші учні виконували без звучання музики значно повільніше й не охочіше, без внутрішнього ентузіазму. (1 хв. )
Обладнання: ноутбук чи ПК з веб-камерою й мікрофоном, Хмарні технології Google Диску - онлайн програма Google Презентації, програма ZOOM.
Тип уроку: урок практичного застосування знань, навичок і умінь спільної роботи учнів над проектами за допомогою Google Презентацій. (1 хв).
Хід уроку
І. Організаційний момент
Я дуже радий вітати Вас, учні 6-Б класу на дистанційному уроці інформатики в цей чудовий різдвяний вечір 7 січня 2022 року! Всі ви підключилися за посиланням до ZOOM-конференції (Ідентификатор:
8115250251, код доступу: 111111)
(https://us04web.zoom.us/j/8115250251?pwd=m9EJR6Y03mN_wfe5Xd5j2QLxHT1 hl2.1 та одержали посилання на спільний документ Google Презентації (https://docs.google.com/presentation/d/18nlNtM6zgqvkwrvwfCvwfyzZl2GiYtdN4V ywU3MyYYE/edit?usp=sharing)
Зараз ідуть Різдвяні свята – а це час колядок і щедрівок, що й зумовило актуальність вибору проблематики даного уроку – робота з спільним проектомGoogle презентацією на тему «Колядки й щедрівки: традиції та сьогодення».
До того ж, саме колядки та щедрівки Ви нещодавно вивчали також і на уроках української літератури (міжпредметні зв’язки).
Перш ніж продовжити наш урок, пропоную подивитись відео-уривок з колядки, яку з нагоди свята записали на передодні вчителі й адміністрація нашої школи (1 хв.) - https://www.youtube.com/watch?v=s6ZYFvmYuM0&ab_channel=DiplomDeLuxe
Сподобалось? Так. А чи знаєте Ви якісь колядки чи щедрівки? Назвіть їх. («Коляд, коляд, колядниця», «Щедрий вечір, добрий вечір» тощо). І чи знаєте Ви різницю між колядкою і щедрівкою? (Колядки співають на 7 січня, а щедрівки на 13 січня. І в колядках прославляють дитя Ісуса Христа, а в Щедрівках – добробут й здоров’я господарів). (3 хв.)
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Молодці! З метою актуалізації опорних знань, давайте пригадаємо, що ви вивчали на попередніх уроках інформатики. Отже, декілька бліц-питань (по 25 с.
кожне).
1. Презентація складається з (слайдів).
2. Основними видами слайдів це - (титульний, звичайний).
3. Які об’єкти можуть містити слайди презентації? (текст, зображення, звукові та відео фрагменти).
4. В якій програмі створюють презентації (Power Point). Добре. Дякую. (1 хв.)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Під час створення комп’ютерної презентації необхідно врахувати, хто і в яких умовах буде її доповідати або /і переглядати. Залежно від цього потрібно планувати і хід її демонстрації. Саме з цим ми і розберемося на сьогоднішньому уроці, темою якого є Налаштування показу спільної Google презентації. (1 хв.)
VІ. Практична робота на ПК.
А зараз приступаємо до роботи. Переходимо за посиланням в Google презентації, яку Ви одержали напередодні
(https://docs.google.com/presentation/d/18nlNtM6zgqvkwrvwfCvwfyzZl2GiYtdN4V ywU3MyYYE/edit?usp=sharing)
Хочу нагадати Вам, що під час роботи з комп’ютером, чи ноутбуком необхідно дотримуватись вимог безпеки життєдіяльності та санітарногігієнічних норм!
Під час роботи над спільним проектом, думаю натхнення Вас додасть пісня «Тиха ніч, свята ніч» у виконанні відомої співачки Тіни Кароль.
Практична робота (хід роботи) – 10 хв.
Інструктивна картка
Отже, зараз перед собою Ви бачите титульну сторінку (слайд) спільного проекту Google Презентації на тему «Колядки та щедрівки…». Час для виконання роботи 10 хв.
1.Потрібно додати кожному учню по одному-два слайди до цієї презентації. Наприклад, Марина створює 2-й слайд (Зміст). Тут окрім самого слайду потрібно зробити на кожен розділ змісту гіперпосилання на слайди з відповідною назвою. Для цього потрібно:
● Виділити фрагмент тексту, яким буде пов’язано гіперпосилання;
● Виконати Вставка - група Зв’язки → Гіперпосилання;
● Вибрати у вікні Вставка гіперпосилання з області Зв’язати з кнопку Місцем в документі;
● Вибрати заголовок слайда, на який потрібно перейти, у списку Оберіть місце в документі;
● Натиснути кнопку ОК.
Далі, інший учень робить наступний слайд і т. д. Тобто кожен учень робить свою частину роботи в спільному проекті під приємні звуки музики. В кінці, разом всі роблять останній слайд Висновки.
0.Задайте візуальний ефекти зміни слайдів (переходи) та встановіть Анімацію до більшості об’єктів (тексту, зображень) на власний розсуд.
Наприклад:
●Вкладка Анімація → група Перехід до цього слайду;
●Оберіть ефект Розчинення → Застосувати до всіх слайдів
→ встановіть галочку За клацанням.
0.На завершальному етапі роботи, звертаємо особливу увагу на дизайн презентації. Які вимоги до оформлення комп’ютерної презентації вам відомі? (усі слайди має об’єднувати одна тема; орієнтовна кількість речень на одному слайді – до 5; речення мають бути короткими – до 8 слів; текст слайду має добре читатися, наприклад темний текст на світлому фоні, і навпаки).
0.Перед закриттям презентації, перегляньте її. За потреби додайте відео чи звук. Запишіть автоматичний показ презентації за бажанням.
0. Продемонструйте свою роботу вчителю.
VІІ. Релаксація
Вправи для очей. Міцно заплющити очі на 5 секунд, потім відкрити на 5 секунд. Повторити 6 paзiв. Швидко моргати протягом 30 секунд. (1 хв.)
VІІІ. Демонстрація та обговорення спільного учнівського проекту. (3
хв.)
ІХ. Підсумки уроку. (3 хв.)
1. Для чого створюють гіперпосилання у комп’ютерних презентаціях?
2. Як створити на слайді гіперпосилання пов’язане з фрагментом тексту; з графічним об’єктом? Як вплинула музика на результати Вашої роботи?
3. Що таке ефект змінення слайдів? Для чого його використовують?
4. Як переглянути презентацію? Як почати перегляд презентації з потрібного слайду? Вам сподобалось звучання музики під час практичної роботи?
5. Які ви знаєте способи переходу до наступного слайду? Як видалити слайд?
6. Яку клавішу потрібно натиснути, щоб припинити демонстрацію презентації?
Х. Оцінювання учнів. (1 хв.) ХІ. Домашнє завдання.
Опрацювати відповідний параграф підручника. (1 хв.)
Якщо залишився час. (до 5 хв.)
Оберіть правильні твердження. Які правила оформлення презентації ти знаєш? (+/ - ).
Усі слайди має об’єднувати одна тема. +
На кожному слайді обов’язково має бути зображення. +
Текст має містити короткі речення. +
На кожному слайді має міститися заголовок. -
Заголовки мають привертати увагу. +
Темний текст має розміщуватися на темному фоні. –
До зустрічі в новому семестрі!
Додаток 3
Анкета музичних вподобань учнів школи № 126 м. Києва
Вкажіть Ваше прізвище та ім’я, клас навчання: _______________________.
Пропонуємо відповісти на 6 запитань анкети музичних вподобань учня, підкресливши, чи обвівши Вашу відповідь.
1. Чи подобається Вам слухати народну музику? Так/Ні. Як часто Вам доводиться її слухати? (Часто, зрідка, взагалі не слухаю).
2. Чи подобається Вам слухати класичну музику? Так/Ні. Як часто Вам доводиться її слухати? (Часто, зрідка, взагалі не слухаю).
3. Чи подобається Вам слухати рок музику? Так/Ні. Як часто Вам доводиться її слухати? (Часто, зрідка, взагалі не слухаю).
4. Чи подобається Вам слухати реп музику? Так/Ні. Як часто Вам доводиться її слухати? (Часто, зрідка, взагалі не слухаю).
5. Чи подобається Вам слухати клубну музику? Так/Ні. Як часто Вам доводиться її слухати? (Часто, зрідка, взагалі не слухаю).
6. Чи згодні Ви з твердженням, що музика має певний вплив на людину, зокрема на її інтелект? (Згоден, не згоден, важко відповісти).
Дякую за участь в опитуванні!
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Абрамова Г. С. Вікова психологія / Г. С. Абрамова. – К: Ділова книга, 2021. – 704 с.
2. Василькевич Я. З. Пошукова діяльність у формуванні готовності до творчої праці / Я. З. Василькевич //Вісник Київ. ун-ту : Питання філос. наук, 2018.
– вип. 20. – с. 48 - 52.
3. Вей Чже Юань. Виховний вплив музики на формування особистості студента: теоретичний аспект. 2016. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://lib.chmnu.edu.ua/pdf/naukpraci/pedagogika/2016/270-258-17.pdf
4. Виготський Л. С. Розвиток вищих психологічних функцій/
Л. С. Виготський. – К.: Вид-во АПН, 2020. – с. 51.
5. Вплив музики на розвиток мозку дитини. Стаття. Розвиток дитини. 2002.
– [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://childdevelop.com.ua/articles/develop/1758/
6. Гончарова Л. А., Усар Г. Я. Супернавчання – вплив класичної музики на розвиток навчальної успішності підлітків під час проведення уроків інформатики// Стаття. – Науковий журнал «Молодий вчений», № 11 (63), листопад, 2018 р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.molodyivchenyi.ua/index.php/journal/article/view/3553/3519
7. Довгань Г. Інтерактивні та проектні методи навчання на уроках інформатики// Методична розробка. 19 березня 2020 р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://naurok.com.ua/interaktivni-ta-proektni-metodinavchannya-na-urokah-informatiki-156828.html
8. Карпов А. В. Психология рефлексивных механизмов деятельности / А. В.
Карпов. – М.: Изд-во ИПРАН, 2014. – 424 с.
9. Копитін А. І. Арт-терапія / А. І. Копитін. – М.: Видавництво «ІРАН», 2018. – 467 с.
10. Морзе Н. В. Методика навчання інформатики як наука і як навчальний предмет у вищому педагогічному навчальному закладі. Методика. 108 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://pedagogy.lnu.edu.ua/wpcontent/uploads/2018/09/Morze_met.pdf
11. Морі Є. Сила мистецтва чи наука? Як впливає на людину класична музика. Стаття. 06.02.2021 р. Суспільне. Культура. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://suspilne.media/14317-vpliv-klasicnoi-muziki-na-ludinu-silamistectva-ci-nauka/
12. Музика для навчання. Відеоматеріал. 22.03.2017 р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.youtube.com/watch?v=psNlSkm13zM&ab_channel=%D1%80%D0%B 5%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%D
0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0-UKRAI%C5%83SKI
13. Навчання через музику: чому вона має бути не тільки на окремих уроках.
Стаття. НУШ. 30.09.2019 р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://nus.org.ua/articles/navchannya-cherez-muzyku-chomu-vona-maye-buty-netilky-na-okremyh-urokah/
14. Особливості вивчення інформатики на різних вікових ступенях та позаурочна робота. Стаття. Портал «Українська педагогіка» – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukped.com/informatyka/598-osoblyvostivyvchennia-informatyky-na-riznykh-vikovykh-stupeniakh-ta-pozaurochnarobota.html
15. Регейло І. Ю. Міжпредметні зв’язки у навчанні інформатики і синергізм педагогічних впливів/ Стаття. – Науковий журнал «Інформаційні технології в освіті», 2013. № 15. – с 198 – 203. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://lib.iitta.gov.ua/6944/1/198-203.pdf
16. Роль музики у вихованні особистості. Стаття. КМДШ. 04.10.2018 р. –
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.creativeschool.com.ua/blog/rol-muzyky-u-vyhovanni-osobystosti/
17. Стрілецька Н. М., Ільченко О. О. Освітні технології формування здоров’язберігаючої компетентності молодших школярів на уроках інформатики: теоретичний аспект.// Стаття. – Науковий журнал «Молодий вчений», № 2.1 (54.1), лютий, 2018 р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2018/2.1/36.pdf
18. Формування пізнавальної активності учнів на уроках інформатики. 2022.
– [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://dspace.vspu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/5641/Kolesnyk%20N.%20I.. pdf?sequence=1&isAllowed=y
19. Яковлева Е. Л. Психология развития творческого потенциала личности / Е. Л. Яковлева. – М.: Флинта, 2017. – 224 с.
20. Learning and individual differences. «Music during lectures: will students learn Better?» / April, 2012, v. 22 n. 2, p. 258-262.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку