ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ –

ЛЬВІВСЬКИЙ КОЛЕДЖ «ІНФОКОМУНІКАЦІЇ» 

НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ВІДКРИТОГО ЗАНЯТТЯ 

«ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ 

ФРАНЦУЗЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ СЕРЕДИНИ ХІХ СТОЛІТТЯ. 

У ТВОРЧІЙ ЛАБОРАТОРІЇ СТЕНДАЛЯ. РОМАН «ЧЕРВОНЕ І ЧОРНЕ»

Розробила:

Шеремета Л.А., 

Викладач зарубіжної літератури ,  спеціаліст першої категорії  

2020 рік

ЗМІСТ

Вступ                                                                                                                 3

Конспект відкритого заняття                                                                            5

Список використаної літератури                                                                                                                         16

Словник                                                                                                                                                                                        17

ВСТУП

Ми живемо в трансформаційному суспільстві,темпи реформування якого залежать не тільки від спроможності владних структур розробити й реалізувати оптимальну стратегію розбудови держави європейського типу, а й від спроможності кожної людини знайти себе, реалізувати свій потенціал, за умов демократизації суспільства, ринкових відносин, конкуренції в реалізації індивідуальних стратегій життєвого успіху.

Сподівання успіху живе в кожному студентові. Отже, уся діяльність  педагога орієнтована на формування нових сучасних життєвих установок особистості. Це завдання під силу викладачам, які здатні не тільки завантажити пам’ять учнів, а й формувати їхні компетентності.

На кожному занятті відбувається формування всіх ключових компетентностей. Проте, обираючи зміст завдань, форми та методи роботи на заняттях я скеровую процес навчання на формування певної компетентності.

Відкрите заняття – це і обмін досвідом, і вміння вчителя використати різноманітні форми та методи навчання (насамперед-усі види самостійної роботи,групової чи індивідуальної). Все ж метою такого заняття повинно бути зосередження на формуванні успішної особистості учня.

На відкритому занятті, на мою думку,педагог має проявити свій індивідуальний творчий потенціал, попри те що вся діяльність вчителя має формувати ключові компетентності успішної особистості студента: 

-   самоосвітню;

-   громадянську;

-   комунікативну;

-   дослідницьку; - інформаційну; - творчу.

 Як я уявляю відкрите заняття?

v    Мету ставлю і  формулюю чітко.

v    Ступінь досягнення мети оцінюю разом з учнями та колегами.

v    Заняття планую із розумінням змісту освіти (в учнів не має виникати запитання «Навіщо мені це потрібно?»).

v    Між етапами заняття є зовнішня і внутрішня логіка (логіка руху).

v    На занятті оперативно коригую та уточнюю мету, навчальні завдання, долучаю незапланований навчальний матеріал, імпровізую.

Щоб реалізувати навчальний процес у логіці компетентнісного підходу я використовую вміння:

ü    Розуміти життєві інтереси студентів.

ü    Виявляти повагу до своїх учнів та їхніх інтересів.

ü    Відчувати проблемність досліджувальних тем.

ü    Пов’язувати досліджуваний матеріал із повсякденим життям.

ü    Закріплювати знання та вміння в навчальній та позакласній роботі.

 Отже, використовуючи різні форми методичної роботи і педагогічної творчості, я зацікавлена в тому, щоб шукати нові підходи до сучасного студента а також аналізувати свою роботу.

КОНСПЕКТ ВІДКРИТОГО ЗАНЯТТЯ

Тема:  «Особливості розвитку французької літератури середини ХІХ століття. У творчій лабораторії Стендаля. Роман «Червоне і чорне» Мета:    

Методична:  застосування аналітичного та критичного мислення.

Навчальна :  ознайомити з особливостями розвитку французької літератури

та світового мистецтва середини ХІХ ст.; висвітлити основні відомості про життя і творчість Стендаля; розкрити зміст романтичних і реалістичних тенденцій письменника; спонукати до роздумів про моральну відповідальність людини за свої вчинки.

Розвивальна:  розвинути мислення; вміння працювати з історичними та

біографічними матеріалами, аналізувати життя і творчість письменника, розкривати загальне і особливе, встановлювати головне, самостійно знаходити причинно-наслідкові зв’язки, встановлювати зв’язки нового з раніше вчиненим. Надати можливість пізнання себе, виступаючи в різних ролях, розвиваючи акторську майстерність, ораторське мистецтво, вміння творчо працювати в колективі.

Сприяти збагаченню словесного запасу, розвивати зв’язне мовлення.

Виховна:               виховати інтерес до всесвітньої історії, філософії, зарубіжної

літератури; виховати навички самостійності в роботі на уроці; формувати пошуково-дослідницькі здібності. Зацікавити творчістю письменника; закласти стійкі моральні принципи, що будуються на дотриманні загальнолюдських цінностей.

Виробити реальні принципи на засадах християнської етики. 

Тип заняття: засвоєння         нового        матеріалу, випереджувальне          завдання, самостійна пошукова робота студентів.

Методи  та 

форми роботи: розповідь, використання відеоматеріалів, елементів рольової

гри, літературне дослідження.

Обладнання: мультимедійний        проектор,    портрет       Ф.      Стендаля,   роман «Червоне        і         чорне»,       короткі       літературознавчі словники, ілюстрації до роману Стендаля «Червоне і чорне», виставка літератури зарубіжних письменників ХІХ століття.

Міжпредметні 

зв’язки:           українська      література, всесвітня    історія,       інформатика, культурологія, філософія.

Роман – це дзеркало, з яким прямуєш великою дорогою. Воно відображає то лазурне небо, то брудні калюжі…

Ф. Стендаль

Хід заняття

I.                  Повідомлення теми, мети, та завдання заняття.

II.               Мотивація навчальної діяльності студентів та активізація їх пізнавальної діяльності.

III.            Засвоєння учнями нових знань, формування вмінь та навичок.

1. Слово вчителя.

Історія літератури ХІХ століття починається в останні 10 років  XVІІІ століття. Взаємодіють дві художні системи романтизму та реалізму.

Появі романтизму сприяє французька буржуазна революція 1789-1794 років. Це було повстання буржуазії проти монарха Людовіка XVІ (на екрані портрет). Революція зруйнувала всі титули, назвала всіх громадянами, основними ідеалами революції були: свобода, рівність, братерство. Ця революція переродилася в кривавий терор, був страчений Людовік XVІ, та його дружина Марія Антуанетта (на екрані портрет). Революціонер Робесп’єр (портрет на екрані) був потім теж страченим. На арену історії виходить Наполеон (на екрані портрет), який захоплює Австрію, Іспанію і стає кумиром для багатьох.

В 1804 році він проголошує себе імператором Франції. В 1812 році іде з війною у Росію. Згодом терпить поразки, його врешті-решт направляють у вигнання на о. Святої Єлени біля Африки, де він і помирає.

У Франції знову відновлюють монархію, проте у 1830 р. монархія була остаточно знищена, в цей час виникає Романтизм у мистецтві, бо ідеї свободи, рівності та братерства не здійснилися, тому творчі люди відходять від реалізму, а романтизм вступає у конфлікт з дійсністю.

2.     Словникова робота.

(Знайдіть у літературознавчих словниках значення терміну романтизм, зачитайте і запишіть).

3.     Слово вчителя.

У філософії романтики були ідеалістами, думали, що є ідеальний, гармонійний світ, з презирством ставилися до матеріального буржуазного світу.

4.     Культурознавчий коментар (вчитель). 

Теми романтиків: кохання, дружба, природа (ніби природа має свою душу, мову), возвеличували культ мистецтва і митця, а найбільшу увагу приділяли музиці,  бо вона найкраще передає емоції. З цим важко не погодитись. Слухаємо твір польського композитора Фредеріка Шопена «Вальс дощу»

(відео- кліп «Вальс дощу»). 

Маю зауважити, що у ХІХ столітті найбільш поширеним літературним жанром стає роман.

5.     Словникова робота.

Знайдіть у літературознавчих словниках значення терміну Роман, зачитайте і випишіть у зошит.

6.     Слово вчителя.

Реалістичні за своєю основою великі епічні твори поступово витісняють романтичні.

7.     Словникова робота.

Знайдіть у літературознавчих словниках значення терміну Реалізм, зачитайте, прошу виписати у зошит.

8.     Повідомлення студентів. Презентація інформації. 

Основні риси реалізму як літературного напряму:

§  тяжіння до об’єктивності, достовірності;

§  втілення          діалектичного      зв’язку        між    закономірно-загальним та індивідуально-особливим;

§  відмова від поділу стилю на «високий» та «низький», а також від розмежування явищ на «естетичні» та «неестетичні»;

§  пізнавальне спрямування (зв’язки з історією, природознавством, соціологією, психологією);

§  аналіз дійсності;

§  увага до проблем взаємодії людини і середовища;

§  перенесення центру уваги на соціальну сферу;

§  драматизація роману;

§  психологізація атмосфери твору, його предметно-емоційного світу (портрет, інтер’єр, пейзаж тощо).

9.        Культурознавча інформація студента (живопис).

Митці образотворчого мистецтва теж відверто відтворювали правду життя. Відомий французький художник Ф. Курбе (на екрані портрет Курбе) пише такі реалістичні картини як: «Дробильники каменю» та «Похорон в Орнані» (На екрані картина «Дробильники каменю», учень робить опис картини).

10.   Слово вчителя.

Представниками реалізму ХІХ століття є Чарльз Діккенс, Шарлотта Бронте, Вільям Теккерей (Англія), Гюстав Флобер, Еміль Золя, Фредерік Стендаль, О. де Бальзак (Франція), Тарас Шевченко, Панас Мирний, Іван Нечуй-Левицький (Україна), (на екрані портрети письменників).

 Реалістами називали людей, які ставили перед собою таку мету, яку можна було досягнути.

11.   Культурознавчий коментар.

Класичних форм реалізм набув саме у Франції. І щоб нашому заняттю надати святкового настрою побуваємо на балу у Версалі, насолоджуючись полонезом.

(Студенти виконують бальний танець полонез). 

12.   Слово вчителя.

У французькій літературі на творчу арену реалістичного мистецтва виходить талановитий письменник Фредерік Стендаль, справжнє ім`я якого Анрі Марі Бейль (на екрані портрет Стендаля (1783-1842) «Я спостерігач за людськими серцями…»).  

Гете висловив свою думку про творчість Стендаля: (вчитель зачитує) «Він приваблює і відштовхує, він захоплює і хвилює… від його книг неможливо відірватися. Він здається мені одним із тих талантів, які з`явилися в бурі революції».

В основі філософської теорії Стендаля була поширена ідея природньої доброти людини, за якої людські істоти поводитимуться морально, якщо будуть вільні у виявленні своєї власної неповторності.

Стрижневим для нього залишись три поняття: «Свобода», «енергія», «щастя». Під «свободою» Стендаль розумів умови за яких людина може розкрити своє власне «я». В свою чергу політичний уряд не повинен стримувати тієї життєвої енергії, котра робить кожного не схожим на інших. А гармонія між зовнішнім світом і внутрішніми пориваннями людей і є щастя. 

Уявно ідемо в гості до Стендаля. Адже ви отримали випереджувальне завдання - опрацювати біографію Фредеріка Стендаля.

Зараз проведемо гру – дослідження життя і творчості класика. Ділимося на команди відповідно до кольорів: зелений колір – хронологи; синій – коментатори; червоний – аналітики. 

Хронологи,  тобто студенти з зеленими картками,   складають ланцюжок найважливіших подій життя Стендаля. Власники синіх карток , тобто коментатори, повинні коментувати події відповідно до дат.

Аналітики, студенти які мають червоні картки, створюють загальний портрет автора, аналізуючи моменти біографії, які викликають додатковий інтерес, розкривають риси характеру, мотиви вчинків, теми творів автора.

Креслимо таблицю, ділимо її теж на три рівні частини по вертикалі, дивимось на екран, переписуємо головку таблиці.

Працюємо в групах. Хронологи називають дату і ви її записуєте у Таблицю, коментатори коментують події, що відповідають даній даті, а аналітики аналізують як ця подія вплинула на особистість письменника. Інформацію коментаторів та аналітиків допишемо в таблицю як домашнє завдання. Отже, почали…

(Після останньої дати на екрані висвітлюється пам’ятник Стендалю)

13. Слово вчителя

Послухайте інформацію про цікаві факти з життя Стендаля:

а) Стендаля після смерті матері виховував дідусь, який був відвертим гуманістом та шанувальником Вольтера, тож відвідуючи театр, хлопець вже у 13 років захопився творчістю Мольєра і вирішив писати комедії.

Батько доручив виховання сина ще аббату , але той викликав у нього почуття недовіри до релігії, натомість іншого вчителя геометра Гро вважав великою людиною яка прищепила йому любов до математики та поклоніння перед логікою; 

б) У своєму щоденнику 18-річний Анрі Бейль записав: «Будемо поспішати насолоджуватися, у нас лічені хвилини»; «Будемо працювати, тому що праця- мати радості»;

в) В 34 роки бере псевдонім Стендаль, хоча впродовж життя підписував свої твори, використовуючи понад 100 псевдонімів, бо його вважали у Франції неблагонадійним, а в Італії – шпигуном;

г) З 1814 року після падіння Наполеона прожив 7 років в Італії, пережив драму в кохані до актриси Вісконті Дембовської, якій писав пристрасні листи, але вона повертала їх навіть не читаючи;

д)Перший його твір роман «Арманс» друзі визнали невдалим;

е) «Трактат про кохання», де поділяє це почуття на такі види: кохання як нездоланна пристрасть; кохання – розвага відповідно до світських звичаїв; кохання фізичне засноване на інстинктах; кохання- марнославство, коли чоловік тішить своє самолюбство, володіючи гарною жінкою як коштовністю або добрим конем.

 Він вважає, що у коханні жінкою не може керувати звичка до поміркованості,  натомість чоловіки, хоча інколи віддаються пристрасті, мають більше розуму та розважливості у любовних справах.

Всі види кохання Стендаль описує в романі «Червоне і чорне». 

14. Сценічне дійство «Історія створення роману «Червоне і чорне»».  (Дійові особи: Стендаль, редактор «Трибунальської газети». Дійство відбувається у редакції).

Стендаль: Доброго дня вам, пане редакторе.

Редактор: Доброго дня.

Стендаль: Політичні події з життя Франції не дають мені спокою. Я намагався стежити за всіма змінами в суспільному житті країни.

Редактор: Я завжди знав вас як людину творчу, яка тонко відчуває час.

Стендаль: То з якими ж новинами я міг би ознайомитися у свіжому номері газети?

Редактор: Новин, як завжди, багато. Але я хотів би звернути вашу увагу, шановний Анрі, на справу Антуана Берте?

Стендаль: Хто такий Антуан Берте?

Редактор: Це син коваля з міста Бранга, молодий чоловік, який втік з сім`ї, щоб вийти в люди.

Стендаль:(читає) Антуан Берте, дрібний честолюбець, особа нікчемна, хоч і талановита, вирішив зробити кар’єру, влаштувавшись гувернером у родині місцевого багатія Мішу. Юнака звинувачують у любовних стосунках з матір`ю його вихованців. Невдовзі він втрачає місце в цьому домі. Антуан Берте вступає до духовної семінарії, звідкіля його виганяють. Також його вигнали із аристократичного особняка у Парижі родини пана де Корде, де він скомпроментував себе стосунками з дочкою господаря. Та найбільше його зганьбив лист пані Мішу, в якому його звинувачено у використанні жінок для кар’єрного росту. Берте з відчаю стріляє у церкві в мадам Мішу, а потім намагається покінчити життя самогубством. У 1827 році у Греноблі відбувся судовий процес, на якому його було засуджено на смерть. 

Редактор:  Пане Стендалю, чому ви так замислились? Настрій ваш також погіршився…

Стендаль:  Яка цікава й непроста життєва доля! Незвична й трагічна! Вона викликала в мене багато думок. Я хотів би побути наодинці та дещо обдумати.

Дякую вам, пане редакторе. Моє шанування.

ІV. Підсумок заняття

Як відомо, історія головного персонажа роману «Червоне і чорне», на перший погляд, майже цілком повторює згадану справу, змінюються тільки імена: Берте перетворюється в Жюльєна Сореля, подружжя Мішу на пана та пані де Реналь, а аристократ та його донька – на маркіза де  Ла Моля і

Матильду. Та, звичайно, не цей життєвий випадок  сам по собі зробив Стендаля одним із найвідоміших письменників світу, а те, як він його художньо втілив. Він зумів побачити у побутовому злочині трагедію сучасної людини. Відгукнувся на соціальні проблеми суспільства, показав як головний герой через свою гординю і честолюбство, а також кар’єризм губить своє молоде життя. Подумаймо, а чи є серед нас такі герої?

Отже на сьогоднішньому занятті ми ознайомилися з літературними течіями ХІХ ст.. такими як романтизм та реалізм, побували у творчій лабораторії Стендаля, почули повідомлення про історію написання відомого роману «Червоне і чорне».

(Студенти переглядають буктрейлер «Створи шедевр» «Червоне і чорне»)

Яка інформація була для вас особливо цікавою?

(Студенти відповідають) Оцінки за активність на уроці.

Домашнє завдання: опрацювати конспект, завершити заповнення таблиці з біографією Стендаля, написати сенкан «Стендаль» і прочитати роман «Червоне і чорне».

Урок завершений, дякую за увагу.

До побачення.

Список використаної літератури

1.     Випер Ю.Б. Творческие судьбы: о западноевропейских литературах ХVІХІХ века. – М.: Художественная литература, 1990.

2.     Л.А. Чередник. Світова література. 10 клас. Рівень стандарту: Комплексний зошит для контролю знань. – Х.: Видавництво «Ранок», 2010. 

3.     Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври, 2001.

4.     Літературознавчий словник – довідник / Р.Т. Гром`як, Ю.І. Ковалів та ін. – К.: ВЦ «Академія», 1997.

5.     Овруцька І.М. Стендаль: Нарис життя і творчості. – К.: Дніпро, 1983.

6.     Реизов Б.Г. Стендаль. Годы ученья. – Л.: 1988.

7.     Реизов Б.Г. Стендаль. Философия истории. Политика. Эстетика. – Л., 1974.

8.     Реизов Б.Г. Стендаль. Художественное творчество. – Л: Художественная литература, 1979.

Словник

Романтизм – від французького слова «romantismе» позначався щось таємне, дивне, нереальне.

Романтизм – напрям у літературі та мистецтві, котрий характеризується зображенням ідеальних героїв та почуттів. Для нього характерними є відчуття хиткості світу, розчарування в революції. 

Сутність романтизму: незвичайні герої у незвичних обставинах. 

Роман – це літературознавчий жанр, великий за обсягом і складний за будовою епічний твір, у якому широко охоплені важливі складні суспільні процеси, всебічно і в розвитку показані численні персонажі. У романі розвивається кілька сюжетних ліній, пов’язаних з долею головних героїв.

Реалізм – (від французького слова «realismе» – матеріальний, предметний)  – літературний напрям, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності.

Реалістами називали людей, які ставили перед собою мету, яку можна було досягти.