Методична розробка відкритого виховного заходу «Слідами Чорнобиля»

Департамент освіти і науки України

Харківської обласної державної адміністрації

Харківське державне вище училище фізичної культури №1

Методична розробка

відкритого виховного заходу

«Слідами Чорнобиля»

(виховна година)

Виконала:

Жук О.М.,

вихователь

Харків

2019-2020н.р.

Анотація

26 квітня 2021 року виповнилося 35 роки з дня найстрашнішої за наслідками катастрофи минулого тисячоліття. Чотири букви – ЧАЕС – стали символом трагедії, яка доторкнулася до мільйонів людей, накрила їх крилом безжалісної радіації, перетворюючи свої жертви в безпомічних людей.

Масштаб Чорнобильської катастрофи, найтяжчої за всю історію людства техногенної катастрофи, добре  відомий як вченим, так і політикам всього світу. В навколишнє середовище надійшло близько 3% радіонуклідів, які на момент катастрофи були накопичені в четвертому енергоблоці ЧАЕС.

Аварія призвела до забруднення більше 145 тисяч кв. км території  України, Республіки Білорусь та Російської Федерації, щільність забруднення радіонуклідами 137-Cs і 90-Sr якої перевищує 37 кБк/кв.м. Внаслідок Чорнобильської катастрофи  постраждало біля 5 мільйонів людей, забруднено радіоактивними нуклідами близько 5 тисяч    населених пунктів Республіки   Білорусь, України та Російської Федерації. З них на Україні – 2218 селищ та міст з населенням приблизно 2,4 млн. людей. Чорнобильська аварія призвела до безпрецедентного опромінення населення зазначених держав. Крім України, Республіки Білорусь та Російської Федерації вплив Чорнобильської катастрофи відчули на собі Швеція, Норвегія, Польща, Великобританія та інші країни.

Чорнобиль... Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи.

Мета:

• навчати учнів уболівати за минуле своєї держави;
• розвивати в них потребу будувати, створювати, відроджувати заради України;
• виховувати почуття сприймання чужого болю як свого, повагу до людей, які віддали своє життя в ім’я майбутнього життя людства;
• прищеплювати любов до рідного краю;
• ознайомити учнів з екологічними, соціальними наслідками аварії на ЧАЕС для України і світу;
• розкрити подвиг ліквідаторів наслідків на ЧАЕС вибуху реактора четвертого енергоблоку;
• виховувати високі патріотичні почуття: самопожертву, відданість, мужність, шану до людей, які рятували Україну від ядерної катастрофи.

Обладнання:

• мультимедійний проектор, ноутбук;
• відеоролики, фільм;
• презентації;
• стіннівка;
• живі квіти;
• портрети пожежників, що загинули під час ліквідації аварії; свічка пам’яті, виставка книг, фото матеріали про Чорнобиль та чорнобильську зону.

Місце проведення: актова зала

Дата проведення: квітень

Вихователь. (Слайд №2)

Цей дощ - як душ. Цей день такий ласкавий.

Сади цвітуть. В березах бродить сік.

Це солов’їна опера, Ла Скала!

Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.

Тут по дворах стоїть бузкова повінь.

Тут ті бузки проламують тини.

Тут щука йде, немов підводний човен,

І прилітають гуси щовесни.

Але кленочки проросли крізь ганки.

Жив-був народ над Прип’яттю - і зник.

В Рудому лісі виросли поганки,

і ходить Смерть, єдиний тут грибник.   (Ліна Костенко)

Вихователь. (Слайд №3)  Доброго дня! Сьогодні ми зустрілись з вами на виховній годині «Слідами Чорнобиля». Чорно́бильська катастро́фа - техногенна екологічно - гуманітарна катастрофа , спричинена двома тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території України.              Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.

Вихователь. (Слайд №4)  Чорнобиль… Ця назва походить від назви різновиду гіркого полину - чорнобилки. Це назва невеличкого містечка в 130 км від Києва. Спочатку так іменувалося давнє поселення, засноване ще у Древній Русі, потім місто, а згодом – і атомна електростанція, будівництво якої розпочалося у 1971 році, а у 1983 вже працювали 4 енергоблоки із запланованих шести.

Вихователь. (Слайд №5)  Чорнобиль - невеличке містечко, що знаходиться поряд із річкою Прип’ять в Київській області. Для більшості українців слово «Чорнобиль» в першу чергу значить катастрофа, і тільки потім населений пункт. Нині місто має статус «без населення», хоча в ньому і проживає близько півтори тисячі мешканців переважно робітників служб зони та працівників, що обслуговують ЧАЕС та проект NOVARKA (новий саркофаг конфаймент).  На заході від Чорнобиля знаходиться місто Прип’ять.

Вихователь. (Слайд №9)  26 квітня 1986 року сталася одна з найбільших аварій на атомних об'єктах - вибух 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. У ліквідації наслідків аварії брали участь понад 350 тис. українців, в тому числі харків'яни. У травні 1986 року з 30-кілометрової зони було евакуйовано понад 116 тис. осіб.

Вихователь. (Слайд №11)  26 квітня 2021 року виповниться 35 років з дня найстрашнішої за наслідками катастрофи минулого тисячоліття. Чотири букви – ЧАЕС – стали символом трагедії, яка доторкнулася до мільйонів людей, накрила їх крилом безжалісної радіації, перетворюючи свої жертви в безпомічних людей.

Чорнобиль... Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи.

Вихователь. (Слайд №13)  Ту мирну весняну ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була такою тихою, такою теплою і такою ласкавою. Саме в цю ніч, з 25 на 26 квітня 1986 року, відлік часу став далеко не мирним, а бойовим і аварійним.

О першій годині 24 хвилині, коли Прип’ять, містечко атомників, спало безтурботним сном, раптово пролунав вибух і над 4-м реактором атомної електростанції гігантське полум’я розірвало нічну темряву. То ж до вашої уваги відео.

Відео «Аварія на ЧАЕС» https://www.youtube.com/watch?v=O_aRrrz1g6A

Вихователь. (Слайд №15)   Вибух реактора на Чорнобильській АЕС потряс Україну і сколихнув планету. Та у перші хвилини, поки світ не відчув, що сталося, українські пожежники, забувши, що вони тільки смертні люди, а не безсмертні боги, тамували шалений вогонь довкола двох сотень тон ядерного палива, яке містилось у розірваному череві енергоблока. Воно будь-якої миті могло бути викинуте в довкілля і розпорошене, посилити масштаби трагедії. Земля була тільки на один крок від того, щоб катастрофа стала реально вселенською, бо тоді фізично могла б досягти важким ударом десятки мільйонів мешканців північної півкулі Землі. I наші звичайні пожежники, прості прип’ятські хлопці, приборкавши вогонь пекла, пішли у вічність, їхні імена тепер укарбовані в історію Землі та пам’ять землян.

Вихователь. (Слайд №17)   За покликом рідної землі на захист свого народу першими до палаючого реактора по тривозі прибули пожежники по охороні Чорнобильської АЕС на чолі з начальником корпусу Володимиром Правиком. Потім прибуло підкріплення з міста Прип'ять  на чолі з Віктором  Кібенком. Вступивши у вируюче полум’я, у смертельну небезпеку, якою дихав реактор, пожежники в ту ніч, не шкодуючи ні сил, ні самого життя, виконали присягу на вірність народу України. Ось імена перших жертв чорнобильського полум’я.

Відео «Перші ліквідатори аварії на ЧАЕС»

https://www.youtube.com/watch?v=WVSqSgBE1rs

Вихователь. (Слайд №19)   А потім ще довгі місяці ліквідатори одягатимуть маски й респіратори, які нікого з них так і не захистять від удару радіації, і мовчки та жертовно йтимуть на війну з ворогом, який не знає ні жалю, ні милості. I, перш ніж упасти потятими в бою, виконають призначене їм долею – не дадуть розростися біді.

Схилімо голови перед усіма, кого сьогодні вже немає з нами, перед тими, хто ціною власного життя оплатив шанс на життя мільйонів

Хвилина мовчання, хвилина мовчання...

Це мить не прощання, а вічне стрічання

Із тими, кого вже не стрінемо ми.

Коли наступає хвилина мовчання,

У пам'яті нашій клекочуть громи.

Тож устаньмо і — помовчимо мить — у пам'ять про тих, хто заснув вічним сном, сказавши своє вагоме слово в цій трагедії.

Чути звук метронома. Горять свічки. Хвилина мовчання

Атомний вибух негативно вплинув на все живе. Страшні наслідки аварії: ненароджені діти, вражені радіацією, волосся геть раптово випадає, руйнуються живі клітини, змінюється склад крові.

Людей вивозили із забрудненої зони. Важко було їм покидати свої рідні місця. Але залишитись – означало померти. Села стали спустошеними.

Вихователь. Радіаційного забруднення тією чи іншою мірою зазнали одинадцять областей колишнього Радянського Союзу, в яких проживає 17 мільйонів людей, з них в Україні – понад 10 мільйонів.

Понад 400 тисяч жителів змушені були залишити свої домівки, які опинилися у зоні сильного радіоактивного забруднення, з них більше 200 тисяч – в Україні.

 Хоча Чорнобильська катастрофа вважається трагедією українською (внаслідок аварії постраждали 12 областей України), офіційні дані свідчать, що 70% радіації отримала Білорусія: постраждала п’ята частина сільськогосподарських територій, а сотні тисяч людей почали хворіти лейкемією та раком щитовидної залози. У білорусів також є зона відчуження, яка сьогодні сягає більше 4 000 км.

Із сільськогосподарського користування було виведено близько 5 млн. га земель через забруднення радіонуклідами.

22 мільярди витратила Україна на ліквідацію наслідків катастрофи.

Сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря після аварії в Чорнобилі, була в 30-40 разів більшою, ніж при вибуху атомної бомби в Хіросімі.

Вихователь. (Слайд №21)    Чорнобиль дав нам кілька моральних уроків трагедії:

1-й урок — безвідповідальності

(ми не були готові до такої аварії ні морально, ні технічно. І коли вже сталася трагедія, довго все подавалося в присмерках напівправди);

2-й урок — милосердя

(всі люди відгукнулись на біду, прийшовши чорнобильцям на допомогу: збирали кошт, у фонд Чорнобиля; діти-чорнобильці відпочивали й оздоровлювались у санаторіях, таборах відпочинку);

3-й урок — патріотизму

(ми мусимо завжди пам'ятати про подвиг пожежників, щоб у потрібну хвилину стати на захист, прийняти правильне рішення, насамперед думати про тих, хто нас оточує, а не про себе; бути чесними і сміливими, бути людьми, гідними свого народу і не "зганьбити його; любити й берегти рідну землю).

Коли ми цей урок засвоїм,

Що, ідучи всесильно до мети,

Не треба забувати про озони,

Про землі й води, жита срібний дзвін,

Щоби ніколи омертвілі зони

Нащадкам не залишити своїм?

Вихователь. (Слайд №22) Відсутність людини стало грунтом для унікальної перезавантаження природи. Уже протягом 5 років після аварії птиці, які звикли жити з людиною, такі як горобці, голуби або ластівки, полетіли з зони. Зараз тут водяться переважно дикі тварини.

Вихователь. (Слайд №25)  Але за три десятиліття видове різноманіття зони різко змінилося. Сюди повернулися навіть сірий лелека, бурий ведмідь і інші види, які в цих краях вважалися рідкісними гостями, визнають біологи. Згідно з попередніми дослідженнями, в 30 кілометровій зоні відчуження виявлено 17 занесених до "Червоної книги України" видів: рись, борсук, річкова видра, орлан білохвіст, чорний лелека та інші. Дикі мешканці лісів і лугів не бояться людини і в тих рідкісних випадках, коли стикаються з двоногими істотами, охоче йдуть на контакт.

Вихователь. (Слайд №28)  Протягом 35 років після аварії збагатилися і рибні ресурси, з'явилися нові види. У річках присутні 59 видів кісткових риб, з них 9 занесені до Червоної книги України, в тому числі і мінога українська з класу круглоротих. (Слайд №29)  Унікальним видом є гігантська вечірниця

кажан, що відрізняється своїми нетиповими розмірами

Вихователь. (Слайд №31) На Чорнобильській АЕС завершилося будівництво об'єкту « укриття ». Завершено остаточні випробування безпечної споруди , яка запобігатиме потраплянню радіоактивних матеріалів у навколишнє середовище. (Слайд №32) Новий безпечний конфайнмент вражає своїми розмірами: близько 165 метрів завдовшки , 260 метрів завширшки і 110 метрів заввишки. Нове укриття вище за американську Статую Свободи і лондонський Біг Бен. Хоча воно і поступається паризькій Ейфелевій вежі за висотою, але з металу, використаного для будівництва споруди в Чорнобилі, можна було б побудувати три таких вежі.

Вихователь. (Слайд №40) Кажуть, час лікує. Через 24 тисячі років людство зможе забути про ту «мирну» атомну катастрофу, тому що це – час повного розпаду стронцію й цезію. З них ми прожили 35 років…

Та помилка, яку зробив чоловік, змусила людей заплатити дійсно високу ціну. Тепер людству залишається запам'ятати і засвоїти життєвий урок, щоб ніколи більше не робити необдумані кроки і вчинки.

На цьому наша виховна година закінчується. Я сподіваюся, що ви не забудете історію рідного краю, пам’ятатимете імена пожежників, які пішли в небуття.

Дякую всім, хто брав участь у підготовці та проведенні виховної години.

Звучить пісня «Молитва» у виконанні О. Білозір