10 березня о 18:00Вебінар: Шкільне діловодство. Документація заступника директора з навчальної роботи

Методична розробка виховного заходу "Рідна мова - душа народу" до Дня рідної мови

Про матеріал

Методична розробка на основі досвіду роботи знайомить із сценарієм проведення позааудиторного заходу, присвяченому Дню рідної мови та Всеукраїнській олімпіаді з української мови.Містить вступ, сценарій виховного заходу, літературу.

Перегляд файлу

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНБАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ КОЛЕДЖ ТЕХНОЛОГІЙ ТА УПРАВЛІННЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

відкритого виховного заходу до Дня рідної мови

на тему:

 «РІДНА   МОВА - ДУША  НАРОДУ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2018

 

 

 

 

 

 

 Методична розробка виховного заходу «Рідна мова – душа народу»

 

         Підготувала:

Служенко І. В. – спеціаліст І категорії, викладач ДонДКТУ, м.Торецьк, 2018

 

 

 

Методична розробка складена згідно з Концепцією національно-патріотичного виховання дітей і молоді (Наказ МОН №641 від 16.06.2015) та Указу Президента України від 13 жовтня 2015 року № 580 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки».

 

 

 

 

 

         Рецензент: І.М.Щербакова,   спеціаліст вищої категорії, викладач-методист

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рецензія

на методичну розробку   відкритого  виховного заходу,

присвяченого ХVІІІ Міжнародному конкурсу з української мови ім.П.Яцика та VІІІ Міжнародному мовно-літературного конкурсу ім.Т.Г.Шевченка   

«Рідна мова – душа народу»

 

 Методична розробка виховного заходу розкриває значення державної мови у процесі навчання та виховання студентів вищих навчальних закладів.

 У вступній частині  Служенко Ірина Володимирівна зосереджує увагу на необхідності пошуку нових форм і методів педагогічної роботи як фактору відродження нації, виховання у студентської молоді національної свідомості, патріотизму, любові до рідної мови.

 Матеріали, котрі використовувались у методичній розробці, направлені на реалізацію основної виховної мети: виховувати глибоку пошану до державної мови, показати її лексичне багатство, красу, гнучкість, мелодійність.

Значна увага приділяється необхідності вилучення із мови суржику, збереженню чистоти рідної мови.

          Студентська молодь має усвідомити, що без оволодіння державною мовою неможливо стати повноцінним громадянином своєї держави, патріотом України та й просто інтелігентною людиною, кваліфікованим спеціалістом будь-якої галузі господарства.

Методична розробка сприяє формуванню образного мислення студентів, гармонізує процес їх емоційного розвитку, впливає на формування творчого потенціалу.

Залучення студентів до участі у літературно-музичному вечорі  створює умови для виявлення творчих здібностей кожного студента.

Методична розробка літературно-музичного вечора може бути використана кураторами груп, викладачами української мови та літератури.    

 

         Методист коледжу,

        викладач-методист                                                            І.М.Щербакова

 

 

ВСТУП

Будуючи незалежну суверенну державу Україна, для  всіх педагогів є найактуальнішим питання збереження й примноження національної культури, державної мови, духовності.

Змінюється життя, змінюються пріоритети юнацтва, а, відтак, змінюються цілі навчання і виховання. Аби уникнути формалізму, шаблонності, зробити вивчення мови цікавим, різноманітним і захоплюючим, треба шукати нових форм і методів педагогічної роботи. Проведення конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика сприяє розвитку творчих здібностей студентів, виховання їх національної самосвідомості, патріотизму.

На викладачів-словесників припадає задача виховання мовленнєвого етикету спілкування, прищеплення любові і поваги до державної мови, високої внутрішньої культури.

Культурологічна лінія мовної освіти передбачає зв'язок не тільки з іншими видами мистецтва, але зі сферою людського буття, що сприяє створенню асоціативних зв'язків і формуванню на їх основі образного мислення студентів, гармонізує процеси їхнього інтелектуального й емоційного розвитку, впливає на формування творчого потенціалу особистості сприяє розвитку не лише логічного мислення, а й формуванню їхньої емоційно-чуттєвої сфери.

У пропонованій методичній розробці загального виховного заходу коледжу, присвяченого  ХVІІІ Міжнародному конкурсу української мови імені Петра Яцика та VІІІ Міжнародному мовно-літературного конкурсу ім.Т.Г.Шевченка викладачі знайдуть план проведення, сценарій поетично-музичної композиції.

У плані заходу розшифрована виховна мета, форми його проведення, матеріально-технічне забезпечення.

Запропонований матеріал можна використовувати повністю чи частково викладачами вищих навчальних закладів 1-2 рівня акредитації.


 

План   виховного заходу

 

Дата проведення:       21.02.18

Викладач:           Служенко І.В.

Час проведення:  12.50

Місце проведення: актовий   зал

Тема:                                   «Рідна мова - душа народу»

Мета:

методична: підвищення мотивації пізнавальної діяльності студентів шляхом впроваджених методів, прийомів та засобів сучасних педагогічних технологій у виховний процес

виховна: виховання поваги та любові до свого народу, до його віковічних моральних та духовних здобутків, самоповаги, гордості за свою Батьківщину; формування суспільно значущих особистісних рис громадянина України: національну свідомість, духовність, трудову активність, морально-етичну, фізичну, екологічну і правову культуру

розвиваюча: розвиток навичок виразного читання, акторської гри, умінь майстерно виконувати танці, співати українські  пісні

 Форма проведення:    літературно-музична  композиція

Забезпечення:

- методичне:

     -    національний одяг; 

     -    презентація, аудіо- та відеоматеріали

 

- технічні засоби:

  • мультимедійний проектор;
  • ПК.

 

 

 

 

 

 

 

Сценарій проведення літературно-музичного вечора

«Рідна мова - душа народу»

 

Звучить пісня про Україну.

1-й ведучий: Дорогі гості та шанувальники рідного слова! Щиро вітаємо вас на

                       нашому святі української мови «Рідна мова – душа народу!».

Виходить дівчина в українському вбранні. Звучить молитва до мови.

МОЛИТВА ДО МОВИ

Моя прекрасна українська мово,

Найкраща пісня в стоголоссі трав,

Кохане слово, наше рідне слово,

Яке колись Шевченко покохав.

 

Ти все знесла: насмішки і зневаги,

Бездушну гру ворожих лжеідей,

Ти, сповнена відваги і любові,

З-за грат летіла птахом до людей.

 

Ти наш вогонь на темнім полі битви,

Невинна кров, пролита в боротьбі,

Тебе вкладаєм тихо у молитви

І за спасіння дякуєм тобі.

 

2-й ведучий: Понад трьох тисяч мов є у світі, але для кожного народу, кожної нації

                        найближчою і найдорожчою є його рідна мова.

 

1-й ведучий: Вона єднає між собою різні покоління людей, передається як заповіт, як

                        найдорожча спадщина.  

 

Презентація «Рідна мова».

 

2-й ведучий: Наша мова втілює в собі український характер, нашу пам’ять, історію та

                        душевну міць, наші звичаї і традиції, розум і багатющий досвід

                        поколінь, ніжну красу і силу людської душі.

             


«Ми – українці»


Про що курличуть в небі журавлі,

Із вирію вертаючись додому?

Чи не про те, як на чужій землі

Почули мову, змалечку знайому.

Про що вітри шепочуть навесні,

Перелетівши океани сині?

Чи не про ті окрилені пісні,

Що линули удаль від України...

З любов'ю і журбою наодинці,

Із невмирущим словом Кобзаря,

Ми, українці, - всюди українці,

Допоки світить нам одна зоря!

Живуть землі співучої сини

В Америці, Канаді й Аргентині,

Їй сняться рідні села і лани,

І очі мавок незбагненно сині.

Летять роки, як сиві журавлі,

Немов журба, сльоза лягла на вії,

І не дає заснути до зорі

Щемлива, наче пісня, ностальгія...

Летіть, летіть нестримні журавлі,

Через усі держави і кордони,

Несіть привіт від рідної землі

Усім, хто в неї вірив безборонно,

Усім, хто зміг у серці зберегти

І землю ту, і мову ту єдину,

Хто крізь усі негоди і світи

В собі проніс любов до України.


 

1-й ведучий:  Наш народ створював свою мову віками. Її багатство і краса,

                        мелодійність і витонченість визнано світом. У 1928 р. у Парижі на

                        Міжнародному конкурсі мов українська мова зайняла 3 місце.

 

Виходять читці

 


        1 читець: Одна вона у нас така –

                          Уся співуча і дзвінка,

                          Уся плакуча і гримуча

                          Хоч без лаврового вінка.

 

       2 читець:  Вона, як ніжна пісня колискова,

                          Заходить серцем в душу з ранніх літ.

                          Це – мова, наче пташка світанкова,

                          Що гордо лине в свій стрімкий політ.

 

        3 читець: Велична, щедра і прекрасна мова,

                          Прозора й чиста, як гірська вода.

                          Це України мова барвінкова,

                          Така багата й вічно молода.

 

       4 Читець: Мова кожного народу –

                         Неповторна і своя.

                         В ній гримлять громи в негоду,

                         В тиші - трелі солов’я.

 

       1 Читець: Мова – державна перлина,

                         Нею завжди дорожіть:

                         Без мови немає країни –

                         Мову, як матір любіть.

 

       2 Читець: Вимовляю кожне слово,

                          Кожне слово - наче спів,

                          Найдорожча рідна мова,

                          Мова предків і батьків.

 

     3 Читець:  О місячне сяйво і спів солов’я,

                          Півонії, мальви, жоржини!

                          Моря бриліантів, це – мова моя,

                          Це – мова моєї Вкраїни.

 

            4 Читець: Вона, як зоря пурпурова,

                               Що сяє з небесних висот,

                               І там, де звучить рідна мова,

                         Живе український народ.                           


 


2-й ведучий:     До щирої бесіди, до гарної пісні, іскрометного жарту зібрала сюди  нас

                           рідна мова.

 

Виконується  пісня  «Мова єднання»

 

1-й ведучий:      Мова - то цілюще джерело, і хто не припаде до нього устами, той сам

                            всихає од спраги.

 

    5 Читець:       Якби я втратив очі, Україно,

То зміг би жить, не бачачи ланів,

Поліських плес, подільських ясенів,

Дніпра, що стелить хвилі, наче сіно.

У глибині моїх темнот і снів

Твоя лунала б мова солов’їна;

Той світ, що ти дала мені у віно,

Від сяйва знову б заяснів.

Я глухоти не зможу перенести,

Бо не вкладе ніхто в печальні жести

Шум Черемоша, співи солов'я.

Дивитися на радощі обнови

Та материнської не чути мови —

Ото була б загибель — смерть моя.

 

 

2-й ведучий:       Мова - то найперша ознака нації. Є мова - є і держава, є і народ. Тому

                              так ревно, так  планомірно нищили українську мову наші вороги - 

                             «раби  на розум і на вдачу». Вони  добре розуміли, що «люд  без мови –

                              то глина безлика, без’язика отара овець». А отарою так легко

                              управляти.

 

1-й ведучий:       За підрахунками науковців, за всю історію української мови було

                              прийнято понад  200 законодавчих актів, які різною мірою обмежували

                              права української мови. 

 

2 ведучий:      Хотіли вирвати язик,

                             Хотіли ноги поламати,

                             Топтали під шалений крик,

 

1-й ведучий:      В’язнили, кидали за грати.

                             Зробить калікою з калік

                             Тебе хотіли, рідна мати!

 

2-й ведучий        Душогуби стояли вже близько. Багато чого їм вдалося. Але рідна   мова

                              наша  -  вистояла. Тепер вона – державна мова України. Її державний і

                              офіційний статут  закріплений  Законом України «Про мову»

                              Конституції України.

 

 

Виконується український танок  у виконанні  гурту дівчат

 

 


           6 Читець :      Мова моя  українська,

                                    Батьківська, материнська,

                                    Я знаю тебе не вивчену –

                                    Просту, домашню, звичну,

                                    Не з-за морів покликану

                                    Не з словників насмикану.

                                    Ти у мені із кореня,

                                    Полем мені наговорена,

                                   Дзвоном коси накована,

 

            7 Читець :    В чистій воді смакована,

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

В поті людським намокнута,

З кров’ю моєю змішана,

Аж до скону захищена

В серці моїм. Ти звеш сюди

Добрих людей до бесіди.


 


 

1-й ведучий:    За допомогою мови ми спілкуємося, здобуваємо знання, прилучаємося до

                        духовності, культури, оформлюємо й висловлюємо свої думки, почуття.

 

2-й ведучий:    Так, і краса, і багатство рідної мови залежить від кожного з нас, від

                         нашого ставлення до слова, від уміння берегти чистоту живо­мовної стихії.

 

Мені казав один ханжа,

Що наша мова геть відстала,

Що краще б личила мені чужа,

Немов до хліба – кусень сала,

Що весь мій поетичний план

Спиниться може на підході,

Що я – останній з могікан,

Що наша мова вже не в моді.

Гей проповіднику! Стривай!

Твої слова - старенька ряса.

Я  не піду твій тихий рай.

Я - син  Великого Тараса.

Як Прометей не вмер від ран,

Не вмре і мова – гарна зроду.

Я - не останній з могікан,

Я - син великого народу!

 

1-й ведучий:    Українською мовою можна передати будь які події, слів вистачить,  щоб

                        описати сміх і смуток, найтонші й найскладніші почуття та думки,

                        найвищу красу, задовольнити  найвитонченіший смак. Все у ній є, тільки

                        треба наполегливо вивчати, безмежно любити її і пишатися нею.

 

    8 Читець:     О слово рідне! України слава!

Богдана мудрість і Тараса заповіт.

І гул століть, і сьогодення гомін

 В тобі злились, як духу моноліт.

 О слово рідне! Мудре і прадавнє,

 Ти виросло з могутньої землі!

 Тебе валуєви жорстоко розпинали,

 А ти возносилось і не корилось - ні!

 О слово рідне! Подарунок мами!

 І пісня ніжна, і розрада нам!

Я всім на світі поділюся з вами,

  Та слова рідного нікому не віддам!

 

2-й ведучий: Справді, приємно слухати ніжну, витончену, зі смаком, з душею

                     скомпоновану гру слів. Тут і мовне багатство, і з граматикою все гаразд.

                     Але, на жаль, не завжди так буває.

 

1-й ведучий:    Дехто забуває, що чистота мови, її багатство – така ж необхідна річ, як і

                        чистота тіла, охайність одягу. А недбале ставлення до власного мовлення

                        викликає не лише зневагу, але й огиду.

 

2-й ведучий: Не вірите? Ми спробуємо вас переконати. До вашої уваги

 

Сценка «На дискотеці – 1»

  •      Привєт, бебі. Давай знакомитись. 
  •      Я –  Марк  з ДонДКТУ. А тебе як звати? Мона тебе пригласити на танець?

     Щас  такий музон класний буде - полний  отпад! То що, підем стряхнемось?

  •      Вибачте, мені зовсім не хочеться танцювати. Не ображайтесь на мене.

     Я просто слухаю музику.

    -    Ти шо гоніш, дєтка? Який слухаю? Погналі, слиш?

  •      Я ще раз у вас прошу вибачення, але танцювати не хочу. Та й музика мені ця

     не до вподоби…

  •      Класний музон! А ти що, мєдляк ждеш? Тобі мєдляк наравиться, шо лі?

     Ну, ти дайош!

  •         Ні,  вибачте, але я зовсім не хочу танцювати. До побачення.
  •         От, блін, кльова діваха, але шото ломається. І чево?

 

1-й ведучий:   І справді чого? А ви не здогадуєтесь? Хоча могло б бути інакше.

 

Сценка «На дискотеці – 2»

  •      Здрастуйте! Я  Марк  з ДонДКТУ. Дозвольте запросити Вас до танцю.
  •      Будь ласка! Якраз звучить моя улюблена мелодія.
  •      Ви знаєте , наші смаки цілком збігаються, це так приємно.
  •      Перепрошую, у Вас, мабуть, таке чудове ім’я як і Ваша добра усмішка?

    Як Вас звуть?

  •      Мене звуть Вікторія.
  •      Чудове ім’я і Вам дуже личить!
  •      Вікторіє, а ви не образитесь, якщо я запрошу Вас до наступного танцю?
  •      Ви , Марку, такий чемний хлопець, що Вам тяжко відмовити.
  •      Дякую!

 

2-й ведучий: Так, на жаль, культура нашого мовлення не завжди висока. У спілкуванні

                     трапляються  діалектні слова, жаргонізми, слова-паразити, вульгаризми.

                     Віолетта Дворецька «Очистимо рідну мову!»

 

9 Читець:    


Мова…Давнє джерело

Спілкування і натхнення.

Чом же наше сьогодення

Бруд у мову занесло?

 

Як почую « Я тащусь»-

Перша думка: що комусь

Важко йти, спочить він прагне,

Мабуть, ноги ледве тягне…

 

Виявляється ж, «тащусь» -

То радію, веселюсь.

Ще й «приколююсь» лунає.

Чим? До кого? Я не знаю…

 

«Кльово». Хто кого клює?

Скільки слів хороших є:

«Добре», «гарно» і «чудово».

Викинь те жаргонне слово!

 

«Блін». Це що – смачний млинець,

Що його спекла хазяйка?

Ні, тут смакові кінець.

Слово це – брутальна лайка.

 

А прилипло ж до людей!

Сварка чи розмова йде –

«Блін». Як гострая приправа.

Поверніть його до страви!

 

Ну, а «бабки»? Прямо сміх.

Це ж бабусі наші любі.

І за що ви, добрі люди,

Берете на душу гріх?

 

Не чіпайте старість, прошу!

Хай грошима будуть гроші,

А слова – з первинним змістом,

Щоб звучали ясно, чисто,

Без пояснень додаткових.

Люди! Не плюндруйте мови!


 

 1-й ведучий:  Дорогі друзі, наш обов’язок - плекати мову, не засмічувати

                        росіянізмами, кальками, словесними покручами.

 

Інсценізація гуморески П.Глазового «Кухлик»

 


Дід приїхав із села,

Ходить по столиці,

Має гроші - не мина

Жодної крамниці.

Попросив він: -

Покажіть Кухлик той, що скраю.

Продавщиця: - Што? Чево?

Я не понімаю.

Кухлик, люба, покажіть,

Той, що збоку смужка.

- Да какой же кухлик здесь,

- Єслі ето кружка!

Дід у руки кухлик взяв

І насупив брови:

 

- На Вкраїні живете

Й не знаєте мови...

Продавщиця теж була  

Гостра та бідова:

-У мєня єсть свой язик,

Ні к чему мнє мова.

І сказав їй мудрий дід:

- Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда

В моєї корови:

Має, бідна, язика

І не знає мови.

 


 


2-й ведучий: Не можна бути байдужим до того як ми користуємося мовою, як

                      виражаємо свої думки, як цінуємо рідне слово.

 

1-й ведучий: Один мудрець сказав: «Людина байдужа до рідної мови схожа на дикуна.

                      Тому що її байдужість до мови пояснюється повною байдужістю до

                      минулого, сучасного, майбутнього свого народу».

 

Інсценування гуморески П.Глазового  «Наші хлопці»

 

 


 Іде вуйко Хрещатиком -

 Приїжджа людина.

 Запитує у зустрічних:

 - А котра година?

 Перехожі пробiгають,

 Позиркують скоса.

 

 Той рукою вiдмахнеться,

 Той відверне носа.

 А тут раптом двоє негрів

 Вийшли з гастроному.

 Один глянув на годинник:

 - Зараз чверть на сьому.

 Вуйко низько поклонився.

 - Дякую, шановнi!

 Значить, є ще у столиці

 Україномовні.


 


 

1-й ведучий:Усе минає, а слово залишаєть­ся. Зникають держави, володарі, раби. На

                     порох розсипаються величні будівлі, вмирають дерева, пересихають річки.

                    Гори перетворюються на купи каміння. Все стає тліном, а написане слово

                    залишається і несе крізь товщу ча­су голос людської душі.


 


О.Лупій «Говоріть»


 


Говоріть, як колись вас навчала матуся,

Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,

Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,

Не тримайте слова, віддавайте комусь.

Щиро так, м’яко так, починайте казати,

Як воліла б відкритись ваша душа.

Може хочеться їй у словах політати

Привітати когось, а чи дать відкоша.

 

Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,

  Кожне з них, лиш торкни, - як струна виграва,

Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші -

Мелодійні дзвінкі, українські слова.

Говоріть про любові про віру  у щастя,

Уникайте мовчання, нудьги і ниття,

Говоріть, хай в розмові слова веселяться,

                        Говоріть і продовжуйте мові життя.


 


2-й ведучий:  Для кожного народу дорога його мова, а нам — українцям — найближча

                       до серця —українсь­ка. Вона нічим не гірша від італійської — така ж

                       співуча, від російської — така ж багата. Той, хто зневажливо ставиться

                       до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе!

 

Рідна мова

Це у мене, мабуть, від природи

З молоком материнським ввібрав

Відчуття, що я родом з народу,

Що без нього я просто жебрак.

Його мова — це батьківська хата,

Вона в листячку, сонці, кругом,

Вона в мріях дитячих крилатих,

В колисковій дитинства мого.

Повз огуду, отруєні жала,

Взявши в руки кленове весло,

Крізь століття до нас веслувала

Повноважним і мудрим послом.

Не цурайтеся рідної мови,

Пийте, пийте нектар її сил.

В ній краса українського слова,

Наших пращурів голоси.


 


 

1-й ведучий: Отож дбаймо про чистоту рідної мови, її щирість, барвистість,

                     милозвучність.

 

2-й ведучий: Сьогоднішнє свято ще раз показало нам усім, що значить для людей

                     рідна мова.

 

1-й ведучий: Бережімо духовний заповіт наших поетів любити свою землю, любити

                      рідне слово.

 

2-й ведучий: Мова й пісня — дві найважливіші фор­теці, які народ повинен оберігати

                     пильніше й відчай­душніше ніж свої кордони.

 

1-й ведучий: Пісня — це душа нашого народу. В хви­лини радості, у хвилини туги

                     українська пісня підіймала наш народ на дусі, окрилювала, звеселяла

                     душу.

 

2-й ведучий:   Це скарбниця історичної пам'яті нашого наро­ду, саме в ній назавжди

                       закарбувалися відвічні праг­нення людей до вільного, щасливого,

                       красивого жит­тя.

 

Виконується  пісня  «Ми - українці»

 

 

 

 

 

 

 

Література

  1. Витоки творчості. Розробки уроків та позакласних заходів з розвитку творчих здібностей учнів: Посібник. – Д.: Сталкер, 1998

 

  1. Наумко В.І. Культура та побут населення України, Київ. – 2003

 

  1. Миропольська Н.В. Естетичні фрагменти уроку. Практикум для 10-11 класів//Дивослово. – 1996, № 7

 

  1. Подольська Є.А. Культурологія, Київ. – 2003

 

  1. Свереда Б.А. Корінням в етнос, гіллям – у світову цивілізацію//Педагогічний пошук. – 1994, № 1

 

 

 

 

 

docx
Додано
7 квітня 2018
Переглядів
2008
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку