Презентація до відкритого заняття з української літератури на тему "Література рідного краю.творчість поетів-земляків"

Літературний портрет Володимира Сосюри – поета-земляка. Я починався відтіля, Де гул заводів даль колише, Ясні Донеччини поля Мені на світі наймиліші.

Народився Володимир Миколайович Сосюра в місті Дебальцевому Донецької області 6 січня 1898 року. Колисці свого дитинства він присвятив маловідомий широкому читачеві вірш “Дебальцеве”

Багатодітна сім'я в пошуках кращого життя часто переїжджала. Одне з найдорожчих місць для Володимира Сосюри – село Третя Рота (тепер місто Верхнє Луганської області). У зрілому віці про це селище він напише в автобіографічному романі «Третя Рота»: "Але більше всього я люблю свою Донеччину і Третю Роту, яка дороговказною зіркою світила, світить і буде світити мені на поетичному шляху".

З 12 років він уже спускався в шахту, був коногоном, а після смерті батька (1915) підліток мусив утримувати всю сім’ю. Тому важкій шахтарській праці поет присвятить чимало поезій.

Поезія «Шахти, терикони…»

В. Сосюра любов до Донецького краю пронесе через усе життя. І де б він не жив – у Харкові чи в Києві, у які б відрядження не їздив, “а все ж думками летів в Донеччину свою”. І чи не тому, вирушаючи на громадянську війну, його ліричний герой проїжджає міст через Дінець, пізніше йому сняться гудок рідної шахти, верби над Бахмуткою, сади села Званівки.

Поезія «Україна»

Патріотичний вірш «Любіть Україну!» у 1951 р. став причиною найгостріших звинувачень поета в націоналізмі. В. Сосюру перестають друкувати, він живе під прямою загрозою арешту, яка зникає тільки зі смертю Сталіна в 1953 році.

Для свого твору В. Сосюра обрав форму послання. Анафора “Любіть Україну” робить поезію стрункою і композиційно завершеною. Вона полонить щирістю й безпосередністю вислову. Поет із любов'ю оспівує ліричний образ України.  

Усім серцем поет любив рідний донецький край. І це означало - любив усю Україну. Оспівуючи сучасний Донбас, він малює типові картини вугільного краю.

Як я люблю тебе, мій краю вугляний...

Дехто вважає простих шахтарів неосвіченими, недалекими. Але Володимир Сосюра постійно переконує нас, що це люди, наділені найкращими, найвеличнішими рисами — безмежною самовіддачею та винятковою працьовитістю. Адже прості трудівники-шахтарі віддають усі сили, щоб своєю працею зміцнити економіку всієї країни, підвищити добробут її мешканців.

Володимир Миколайович високо цінував свою Донеччину, а вона у свою чергу відповідає йому повною взаємністю, адже її «вірний син» зумів передати найкращі почуття, пов'язані з нею. Поет з упевненістю дивиться вперед, намагається передати нам свої мрії щодо волі, непереможності, незламності простих людей праці.

Поезія «Рідний край»Поезія «Рідний край»

Восьмого січня 1965 року зупинилося порване інфарктами гаряче серце Володимира Сосюри. Але старість не мала над ним влади. Він був у своїй поезії юним і залишився для нас вічно молодим.

2017 рік120 років з дня народження поета-земляка В. Сосюри