Презентація до відкритого заняття з української літератури на тему"Літературний портрет В.Сосюри". Містить біографічні відомості і служить супроводжувальним матеріалом для декламування поезій.
Багатодітна сім'я в пошуках кращого життя часто переїжджала. Одне з найдорожчих місць для Володимира Сосюри – село Третя Рота (тепер місто Верхнє Луганської області). У зрілому віці про це селище він напише в автобіографічному романі «Третя Рота»: "Але більше всього я люблю свою Донеччину і Третю Роту, яка дороговказною зіркою світила, світить і буде світити мені на поетичному шляху".
В. Сосюра любов до Донецького краю пронесе через усе життя. І де б він не жив – у Харкові чи в Києві, у які б відрядження не їздив, “а все ж думками летів в Донеччину свою”. І чи не тому, вирушаючи на громадянську війну, його ліричний герой проїжджає міст через Дінець, пізніше йому сняться гудок рідної шахти, верби над Бахмуткою, сади села Званівки.
Дехто вважає простих шахтарів неосвіченими, недалекими. Але Володимир Сосюра постійно переконує нас, що це люди, наділені найкращими, найвеличнішими рисами — безмежною самовіддачею та винятковою працьовитістю. Адже прості трудівники-шахтарі віддають усі сили, щоб своєю працею зміцнити економіку всієї країни, підвищити добробут її мешканців.
Володимир Миколайович високо цінував свою Донеччину, а вона у свою чергу відповідає йому повною взаємністю, адже її «вірний син» зумів передати найкращі почуття, пов'язані з нею. Поет з упевненістю дивиться вперед, намагається передати нам свої мрії щодо волі, непереможності, незламності простих людей праці.