МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА «Виконання складального креслення»

Про матеріал
Методична розробка уроку на тему: «Виконання складального креслення» зі спеціальності "Інженерна та комп*ютерна графіка". Дана розробка містить план уроку, конспект уроку та питання для перевірки знань. Розробка буде цікава викладачам ВУЗів та ПТ закладів освіти за даною спеціальністю, або суміжною.
Перегляд файлу

 

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
«Виконання складального креслення»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розробив:  Бурикін М.С.


ПЛАН УРОКУ

 

Тема уроку.  Виконання складального креслення

Мета уроку: - сприяти формуванню в учнів знань про умови, що впливають на побудови наочних зображень предметів; навчити виконувати і читати креслення предметів; виховувати самостійність, відповідальне ставлення до роботи.

Тип уроку: формування вмінь і навичок; розв’язування графічних задач.

Форми організації уроку: фронтальне та індивідуальне опитування, бесіда з елементами пояснення, спостереження, демонстрація, виконання графічних побудов, творче конструювання нових геометричних образів.

Обладнання: креслярські інструменти, об’ємні предмети,  роздатковий матеріал, картки із різнорівневими завданнями, ПК.

 

Хід уроку

І. Організаційна частина

- призначення чергових, перевірка присутніх.

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду.

  • Аналіз графічних робіт попереднього уроку. Виставлення оцінок.
  • Виконання індивідуального завдання учнями, що потребують відпрацювання креслярського шрифту (за картками).
  • Перевірка д/з – індивідуальне усне опитування

Фронтальне опитування учнів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми, завдань уроку.

ІV. Формування вмінь і навичок; розв’язування графічних задач (конспект уроку)

  • Складальне креслення
  • Послідовність виконання складального креслення:
  • На складальному кресленні допускається не показувати :
  • На складальних кресленнях використовують такі способи спрощеного зображення складових частини виробів:
  • Розміри

VІ. Заключний етап уроку

1.  Закріплення матеріалу

1. Які креслення називаються складальними?

2. В якій послідовності виконують складальне креслення?

3. Які розміри проставляють на складальних кресленнях?

2. Підведення підсумків уроку. Мотивація оцінок, виставлення їх до журналу та щоденників.

3. Домашнє завдання


ПЛАН-КОНСПЕКТ

ТЕМА: ВИКОНАННЯ СКЛАДАЛЬНОГО КРЕСЛЕННЯ

 

Складальне креслення – це зображення складальної одиниці та дані, необхідні для її виготовлення і контролю. За складальними кресленнями визначають  взаємозв’язок і способи з’єднання деталей, призначених для серійного та масового виробництва. Складальне креслення вентиля зображене на рис. 1.

Складальне креслення виробу має містити:

  • Зображення складальної одиниці, яке надає повне уявлення про розташування та взаємні зв’язки складових частин і дає можливість  здійснити її складання й контроль;
  • розміри, знаки шорсткості поверхонь та інші параметри й вимоги, які потрібно виконати, або проконтролювати за цим кресленням;
  • дані про характер спряжень і методи їх виконання, якщо точність спряження забезпечується не за даними граничними відхиленнями розмірів, а припасування, добиранням тощо, а також вказівки про виконання не рознімних, зварних , паяних, клеєних з’єднань тощо ;
  • номери позицій складових частин, які входять до складальної одиниці;
  • габаритні, установчі, приєднувальні та необхідні довідкові розміри.

 

Послідовність виконання складального креслення:

  1. встановлюють необхідну й достатню кількість зображень, щоб на складальному кресленні були повністю розкриті зовнішні та внутрішні елементи виробу.
  2. визначають масштаб креслення залежно від складності виробу та його габаритів, вибирають формат паперу згідно з ГОСТ 2.301 – 68 ( АЗ, А2 або А1). Наносять рамку креслення й призначають місце під основний напис.
  3. наносять габаритні прямокутники або кола розміщення зображень і проводять  осі симетрії.
  4. наносять контур основної деталі (корпусу). Записують необхідні розміри, перерізи, додаткові зображення. Складні деталі рекомендовано викреслювати одночасно на всіх прийнятих основних зображень виробу.
  5. викреслюють решту деталей.
  6. перевіряють виконане креслення, наводять лінії видимого й невидимого контурів, заштриховують розрізи й перерізи.
  7. проводять розміри та виносні лінії, проставляють розмірні числа.
  8. наносять позиції складових частин складальної одиниці.
  9. заповнюють основний напис, зазначають технічні вимоги та технічну характеристику виробу, якщо це потрібно.

 

За необхідності на кресленні вказують характер спряжень , рознімних і не рознімних з’єднань, вимоги до оброблення деталей під час складання або після нього, зображення контурів рухомих частин у крайніх положеннях тощо.

 Зображення на складальному кресленні повинні надати повне уявлення про принцип роботи виробу та способи з’єднань або спряжень його частин. Складальні креслення в навчальному процесі найчастіше виконують у трьох основних зображеннях, використовуючи прості й складні, повні та місцеві розрізи.

 Якщо виріб проектують у формі симетричної фігури, рекомендовано в одному зображенні поєднувати половину вигляду з половиною відповідного розміру. Такі елементи, як спиці маховиків, шківів, зубчастих коліс, тонкі стінки типу ребер жорсткості, розрізняють, але залишають не заштрихованими,  якщо січна площина спрямована вздовж осі або довгої сторони такого елемента.

 Штрихування деталі в розрізах на різних зображеннях виконують під одним кутом, витримуючи однаковий інтервал штрихування. Штрихування суміжних деталей урізноманітнюють зміною напрямку, зсувом штрихів або зміною відстані між штрихами.

 Складальні креслення виконують, як правило, зі спрощеннями та умовностями, що відповідають вимогам ЄСКД.

 

На складальному кресленні допускається не показувати :

  • фаски, закруглення, проточування, виступи, насічки та інші дрібні елементи;
  •  зазори між стрижнем та отвором;
  • кришки, маховики, ручки, кожухи тощо, якщо необхідно показати закриті ними частини вироби. При цьому над зображенням роблять відповідний напис, наприклад : « Маховик поз. 6 не показаний»;
  • видимі складові частини виробів та їх елементи, розташовані за сіткою і прозорими деталями, а також частково закриті складовими частинами, що розташовані попереду;
  • написи на табличках, фірмових бланках, шкалах тощо (зображають тільки їх контур).

 

Вироби з прозорого матеріалу зображають, як непрозорі. Допускається складові частини виробів та їх елементи, розташовані за прозорими елементами , зображати, як видимі. Вироби, розташовані за гвинтовою пружиною, показаною лише перерізами витків, зображають до зони, яка умовно закриває ці вироби і визначається осьовими лініями перерізів витків.

 

На складальних кресленнях використовують такі способи спрощеного зображення складових частини виробів:

  • складові частини, на які оформлені самостійні одиниці, зображають без розрізу;
  • типові, придбані в іншого виробника та широко використовувані вироби зображають зовнішніми обрисами, які спрощують, не показуючи дрібних виступів, впадин, тощо.

 

На складальних кресленнях, що містять зображення кількох однакових складових  частин, допускається виконувати повне зображення однієї складової частини, а зображення решти частин – спрощено, у вигляді зовнішніх обрисів.

Зварні, паяні, клеєні вироби з однорідного матеріалу, що входять до складу складальної одиниці, штрихують у розрізах та перерізах в один бік, зазначаючи межі між деталями суцільними лінями. Допускається не вказувати ці межі, тобто зображати конструкцію як монолітне тіло.

На складальному кресленні всі складові частини нумерують згідно з номерами позицій, зазначеними в специфікації цієї складальної одиниці. Номери позицій наносять над поличками ліній-виносок, які проводять тонкими суцільними лініями від зображень складових частин і які починаються точкою на зображенні. Номери позицій зазначають на тих зображеннях, де ця складова частина проектується як видима, в найнаочнішому вигляді, причому перевагу надають основним виглядам  або розміщеним на їх місці розрізами. Номери позицій повинні бути розташовані паралельно до основного напису креслення поза контуром зображення, їх групують у рядок або в колонку, якщо можливо – на одній лінії. Номери позицій проставляють на кресленні переважно один раз. Допускається повторно вказувати номери позицій однакових частин виробу. Висота шрифта (мм), яким зазначають номери позицій, повинна бути на один – два номери більша від шрифта, яким на кресленні були виконанні розмірні числа. Лінії – виноски не повинні перетинатися між собою та по можливості не повинні бути паралельні до осьових ліній, ліній штрихування розрізів і перерізів. Можна проводити загальну лінію – виноску з вертикальним розташуванням номерів позицій для групи кріпильних деталей (наприклад, болт, гайка, шайба), що належать до одного місця кріплення , або групи деталей з виразним взаємозв’язком, якщо лінію-виноску від кожної складової частини провести неможливо. У цих випадках лінію-виноску відводять від закріплюваної складової частини  ( поз. 9, 10, рис. 1). Розміри окремих деталей або їх е6лементів на складальному кресленні здебільшого не проставляють.

На складальному кресленні наносять довідкові розміри, зокрема, габаритні, монтажні, установчі, експлуатаційні.

Габаритні розміри характеризують висоту, довжину та ширину виробу або його найбільший діаметр. Якщо один цих розмірів змінюється переміщенням складових частин, то на кресленні зазначають розміри в крайніх положеннях рухомих деталей.

Монтажні, або складальні, розміри необхідні для правильного з’єднання між собою деталей, розташованих у безпосередньому зв’язку у виробі, наприклад, відстань між осями валів, розміри монтажних проміжків, віддаль від осей отвору до привалкової площини тощо.

Установчі та приєднувальні розміри  визначають розміри елементів, за якими виріб встановлюють на місце його монтажу або приєднують до іншого виробу, наприклад, відстань між осями отворів у фланцях, між осями під фундаменті болти, розміри центрових кіл отворів тощо.

Експлуатаційні, або виробничі, розміри  характеризують граничні положення рухомих частин виробу, є розрахунковою та конструктивною характеристикою виробу, наприклад, розміри під ключ, позначення різьби на приєднувальних штуцерах, модуль зубчастого колеса тощо.

Усі перелічені чотири типи розмірів належать до довідкових, про що йдеться в технічних умовах, які виконують над основним написом. За необхідності, там же записують дані про термооброблення, покриття, контроль, тощо.

Окрім довідкових є ще розміри, за якими оброблення потрібно виконати під час складальної операції або після неї. Наприклад, розміри отворів під болти, шрифти, якщо їх виконують під час складання; відстань від базової поверхні до шліфованої, якщо останню обробляють після складання, тощо.

Якщо деталь великих розмірів та складальної конфігурації з’єднують запресуванням, паянням, зварюванням, клепанням або іншими способами з однією або кількома деталями, менш складними і менших розмірів, зазначати всі розміри та інші дані, необхідні для виготовлення й контролю більшої деталі, а креслення робити тільки для менш складних деталей.

В основному написі складального креслення проставляють позначення ( що відрізняється від позначення специфікації шифром «СК» ), назву складальної одиниці, а під нею підпис «Складальне креслення» тощо.

 

 

Рис. 1

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
4.5
Відповідність темі
5.0
Загальна:
4.9
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Дзюбенко Світлана Олександрівна
    Загальна:
    4.7
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Бондарчук Тамара
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додано
10 травня 2019
Переглядів
1027
Оцінка розробки
4.9 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку