Методична розробка "Використання дидактичних ігор на уроках в початковій школі"

Каплунівська гімназія

Краснокутської селищної ради

Богодухівського району Харківської області

 

 

 

Методична розробка

 

«Використання дидактичних ігор на уроках у початковій школі»

 

 

 

 

 

 

 

 

      Вчитель початкових класів

    Каплунівської гімназії

    Дрижанова Віта Вікторівна

 

 

 

 

2022

ЗМІСТ

ВСТУП                                                                                                                             

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР НА УРОКАХ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ                                                                      

1.           Дидактична гра, як один із способів залучення молодших школярів до активної розумової діяльності             
2.           Класифікація дидактичних ігор
3.           Функції гри в житті дитини                                       
4.           Структура дидактичної гри                       
5.           Особливості застосування дидактичних ігор на уроках в початковій школі                                                                                                                               

 

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР НА УРОКАХ У  ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ                                                                                                                       

2.1.    Методика організації і проведення дидактичної гри                 

2.2.    Приклади проведення дидактичних ігор на уроках математики         

3.           Приклади проведення дидактичних ігор на уроках української мови                                                                                                                           

 

ВИСНОВКИ 

                        

 

ДОДАТКИ                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Гра – явище багатогранне, вона навчає, розвиває, дає можливість відпочити. У грі виявляються і розвиваються творчі здібності, уява, фантазія.

У сучасній школі велика увага приділяється ігровим формам навчання учнів початкових класів. Ігрова діяльність для дитини є загальною потребою, а для педагога – способом реалізації різноманітних завдань навчально-виховного процесу. Дидактична гра як форма навчання вміщує в собі декілька елементів, і основний – дидактичний, який визначає мету використання гри. Ігрові завдання визначають дії учнів, спрямовані на використання наявних знань або закріплення їх у процесі гри. Ігрові дії є підґрунтям здійснення гри, вони вимагають доступного і поступового пояснення, взаємозв’язку між практичними й розумовими діями учнів. 

Дидактична гра належить до активних, нетрадиційних, визнаних методів навчання і виховання молодших школярів. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховна функція діють у тісному взаємозв’язку. Гра, як метод навчання, організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість.

Доведено, що дидактична гра, ігрові заняття і прийоми підвищують ефективність сприймання учнями навчального матеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї елемент цікавості, і як наслідок підвищують рівень успішності учнів.

Актуальність теми: на сьогодні багато вчителів неякісно володіє методикою використання дидактичних ігор на уроках. Причиною цього є недостатньо теоретично обґрунтовані ігрові методи і форми навчання, відсутня їх класифікація, не розроблена структура ігрового навчання, технологія застосування та оцінювання ефективності використання тих чи інших ігрових методів і форм навчання. А головне – потребує розробки технологія підготовки вчителів до використання ігрових методів і форм навчання.

Отже, об’єкт дослідження: дидактична гра як процеc формування пізнавальної активності учнів.

Предмет дослідження: особливості використання дидактичних ігор на уроках в початковій школі.

Мета дослідження: визначити роль дидактичної гри на уроках у початковій школі, навчитися правильно проводити урок у формі гри.

Завдання дослідження:

•                   охарактеризувати дидактичну гру, як один із способів залучення молодших школярів до активної розумової діяльності;
•                   визначити структуру дидактичної гри;
•                   встановити особливості застосування дидактичних ігор на уроках в початковій школі.

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР НА УРОКАХ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

1.           Дидактична гра, як один із способів залучення молодших школярів до активної розумової діяльності

Дидактична гра – гра, спрямована на формування у дитини потреби в знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом, удосконалення пізнавальних умінь і навичок.

Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання на уроках, справедливо вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога та учнів, продуктивної форми їх спілкування з наявними елементами змагання, безпосередності, природного інтересу. Визначальними при цьому є думки класиків педагогіки. А. Макаренко називав гру усвідомленою діяльністю, а радість гри – радістю творчою, радістю перемоги.

В. Сухомлинський писав: “В грі розкривається перед дітьми світ, розкриваються творчі можливості особистості. Без гри немає і  не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра – величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра – це іскра, що запалює вогник допитливості і любові до знань.

Використовують дидактичні ігри у навчанні та вихованні учнів усіх вікових груп за необхідності актуалізувати їхній досвід, повторити, уточнити, закріпити набуті знання і уявлення про природні явища, працю і побут людини. Вдаються до них і після спостережень, екскурсій, бесід та інших занять. Нерідко ігри з дидактичними матеріалами є основним засобом навчання і виховання, за допомогою яких вчитель готує дитину правильно сприймати об'єкти і явища навколишнього світу.

З одного боку, за допомогою гри формуються певні якості особистості: увага, спостережливість, пам’ять, розвивається мислення; виявляються творчі здібності школяра, самостійність, ініціатива. З іншого боку, гра реалізує певне дидактичне завдання: вивчення нового матеріалу, повторення й закріплення набутих знань, формування вмінь і навичок, використання їх на практиці. Ігри викликають у дітей задоволення, підвищують емоційний тонус, сприяють формуванню в них понять про об’єкти природи, виховують позитивне ставлення до природи. Надзвичайно важлива роль ігор при закріпленні, систематизації та узагальненні знань.

Як ігровий метод навчання дидактична гра постає у двох видах:

1.               власне дидактична гра. Ґрунтується на автодидактизмі (самонавчанні) та самоорганізації учнів;
2.               гра-заняття (гра-вправа). Провідна роль у ній належить вчителю, який є її організатором. Під час гри-заняття учні засвоюють доступні знання, у них виробляються необхідні вміння, удосконалюються психічні процеси (сприймання, уява, мислення, мовлення). Ефективне опанування знань і вмінь відбувається в практичній діяльності за активізації мимовільної уваги і запам'ятовування.

Щоб активні методи навчання доповнилися ще й імітаційними іграми, потрібно створити «досьє» ігор, яке б включало необхідні дидактичні матеріали, комплекти робочих матеріалів, автоматизовані системні комплекси та сучасну оргтехніку.

У дидактичній грі як формі навчання взаємодіють навчальна (пізнавальна) та ігрова (цікава) сторони. Відповідно до цього вчитель одночасно навчає дітей і бере участь у їхній грі, а діти граючись навчаються. Дидактична мета, прихована в ігровому завданні, стає непомітною для дитини, засвоєння пізнавального змісту відбувається не навмисне, а під час цікавих ігрових дій (приховування і пошуку, загадування і відгадування, елементів змагання у досягненні ігрового результату тощо).

Основним стимулом, мотивом виконання дидактичного завдання є не пряма вказівка вчителя чи бажання дітей чогось навчитися, а природне прагнення до гри, бажання досягти ігрової мети, виграти. Саме це спонукає учнів до розумової активності, якої вимагають умови і правила гри.

Дидактична гра як самостійна ігрова діяльність можлива лише за доступності дидактичних завдань для сприйняття дітьми, наявності у них інтересу до гри, засвоєння ними правил та ігрових дій, які, у свою чергу, залежать від рівня ігрового досвіду.

Для того щоб дидактичні ігри стимулювали різнобічну діяльність і задовольняли інтереси дітей, вчитель повинен добирати їх відповідно до програми, враховуючи пізнавальний зміст, ступінь складності ігрових завдань і дій. Творче ставлення педагога до справи є передумовою постійного і поступового ускладнення, розширення варіативності ігор. Якщо у дітей згасає інтерес до гри, вчитель ініціює спільне придумування нових ігрових завдань, ускладнення правил, включення до пізнавальної діяльності різних аналізаторів і способів дій, активізацію всіх учасників гри.

Дидактична гра збагачує чуттєвий досвід дитини, забезпечує розвиток сприймання.                                                                                                                                                          Розв'язання дидактичного завдання формує також і волю. Добросовісне виконання правил вимагає витримки, дисциплінованості, привчає до чесності, справедливості, впливає на розвиток довільної поведінки, організованості. Зміст і правила дидактичних ігор допомагають формуванню у дітей моральних уявлень і понять (про бережне ставлення до предметів як продуктів праці дорослих, про норми поведінки, стосунки з однолітками і дорослими тощо).

Ефективним видом роботи, що сприяє мовленнєвому розвитку школярів, є ситуативні завдання. Вони стимулюють мислення і збільшують інтерес учнів до програмового матеріалу, підвищують їхню активність у формуванні знань, умінь і навичок – тобто пізнавальну активність.

Нові для себе предмети та явища учні можуть пізнавати по-різному: за допомогою слова, найближчих до дійсності засобів (моделей, картин, малюнків, схем), а також через оригінальне сприйняття, тобто безпосереднє ознайомлення з ними (спостерігання, перетворення предметів, читання літературних та прослуховування музичних творів).

Отже, дидактичні ігри стимулюють загальний особистісний розвиток учнів. Поєднання в них готового навчального змісту з ігровим задумом і діями вимагає від вчителя майстерного педагогічного керівництва ними.

1.2. Класифікація дидактичних ігор. 

Місце і роль ігрової технології в навчальному процесі, поєднання елементів гри та навчання багато в чому залежать від розуміння учителем функцій і класифікації педагогічних ігор.   Класифікуються  дидактичні ігри за декількома принципами:

  1. За видом діяльності:

• фізичні (рухові),
• інтелектуальні (розумові),
• трудові,
• соціальні
• психологічні.

  2. За характером педагогічного процесу:

•   Навчальні, тренувальні, контролюючі, узагальнюючі;
•   Пізнавальні, виховні, розвиваючі;
•   Репродуктивні, продуктивні, творчі;
•   Комунікативні, діагностичні, профорієнтаційні, психотехнічні та інші.

 3. За характером ігрової методики:

• предметні,
• сюжетні,
• рольові,
• ділові,
• імітаційні,
• ігри-драматизації.

4. За ігровим середовищем:

• ігри з предметами і без них,
• настільні,
• кімнатні,
• вуличні,
• на місцевості,
• комп'ютерні 
• з різними засобами пересування.

У розвиваючих іграх, в цьому полягає їх головна особливість, вдалося об'єднати один з основних принципів навчання – від простого до складного, з дуже важливим принципом творчої діяльності – самостійно за здібностями, коли дитина може піднятися до вершини своїх можливостей.

 

 

 

1.3.  Функції гри в житті дитини

Гра - це природна для дитини і гуманна форма навчання. Навчаючи за допомогою гри, ми вчимо дітей не так, як нам, дорослим, зручно дати навчальний матеріал, а як дітям зручно і природно його взяти.

Вивчення нового матеріалу на уроках   диктує доцільність використання ігрових технологій, що сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів і приводять до більш осмисленого засвоєння знань. Застосування ігор  підвищує міцність і якість засвоєння знань учнів, якщо ігри відбираються і конструюються у відповідності до змісту виучуваної теми, з цілями і завданнями уроків,  використовуються в поєднанні з іншими формами, методами і прийомами, ефективними при вивченні нового матеріалу,  чітко організовуються, відповідають інтересам і пізнавальним можливостям учнів.

 В житті дитини гра виконує такі найважливіші функції:

• розважальну (основна функція гри - розважити, доставити задоволення, надихнути, розбудити інтерес);
• комунікативну: освоєння діалектики спілкування;
• самореалізації в грі;
• терапевтичну: подолання різних труднощів, що виникають в інших видах життєдіяльності;
• діагностичну: виявлення відхилень від нормативної поведінки, самопізнання в процесі гри;
• корекційну: внесення позитивних змін в структуру особистісних показників;
• міжнаціональної комунікації: засвоєння єдиних для всіх людей соціокультурних цінностей;
• соціалізації: включення в систему суспільних відносин, засвоєння норм людського гуртожитку.

 

4.           Структура дидактичної гри

Якщо розглянути структуру дидактичної гри, можна виділити такі структурні складові:

•                 дидактичне завдання;
•                 ігрове завдання;
•                 ігрові дії;
•                 правила гри.

Дидактичне завдання визначається метою навчального та виховного впливу. Воно формується педагогом та відображає його навчальну діяльність. Дидактичне    завдання гри визначають відповідно до тих вимог, що передбачено програмою, з урахуванням вікових особливостей дітей.

Дидактичне завдання реалізується протягом всієї гри через здійснення ігрового завдання, ігрових дій, а підсумок її вирішення знаходиться в фіналі. Тільки при цій умові дидактична гра може виконати функцію навчання, і разом з тим буде розвиватися як ігрова діяльність.

Наявність дидактичного завдання або декількох завдань підкреслює навчальний характер гри, направленість навчального змісту на процеси пізнавальної діяльності учнів.

Ігрове завдання відтворюється гравцями. Дидактичне завдання у дидактичній грі реалізується через ігрове завдання. Воно визначає ігрові дії. Головне те, що дидактичне завдання у грі замасковане та з’являється перед гравцями у вигляді ігрового завдання.

Ігрове завдання виконується учнями в ігровій діяльності. Цих два завдання відображають взаємозв’язок навчання та гри.

У різних іграх ігрові дії різнять напрямом та ставленням до гравців. Ігрові дії є засобом реалізації ігрового задуму, але містять і дії, які спрямовані на виконання дидактичного завдання.

Ігрові дії є основою дидактичної гри – без них неможлива сама гра. В ігрових діях проявляється мотив ігрової діяльності, активне бажання вирішити поставлене ігрове завдання. По своїй складності вони різні та обумовлені складністю пізнавального змісту та ігрового завдання.

Ігрові дії – це не завжди практичні зовнішні дії, коли треба щось ретельно роздивитись, порівняти, розібрати та ін. Це також важкі розумові дії, виражені в процесах цілеспрямованого сприйняття, спостереження, порівняння, згадування раніше засвоєного, – розумові дії, виражені в процесах мислення.               Дидактична гра – це різновид гри за правилами, які спеціально створює педагог з метою навчання та виховання дітей. Їх зміст та спрямованість обумовлені загальними задачами формування особистості і колективу, пізнавальним змістом, ігровими задачами та діями в їх розвитку та збагаченні. В дидактичній грі правила є заданими.

Учні часто порушують правила не тому, що роблять це свідомо, а тому, що не знають, як виконувати, а іноді забувають про них. Треба пояснити як виконувати правила і навіщо вони потрібні, створити таку ситуацію, щоб виконування правил стало бажанням самих дітей.

Дотримування правил в ході гри викликає необхідність прояву зусиль, оволодіння способами спілкування в грі і формуванню не тільки знань, а й різноманітних почуттів, накопичення добрих емоцій та засвоєння традицій.

Педагог повинен використовувати слова, які відображають ступені оволодіння ігровими діями та правилами: ще не дуже, майже добре, добре, дуже добре. Це сприяє розвитку самооцінки, перспективності в досягненні мети. Однак треба враховувати необхідність і осудження, якщо деякі діти використовують правила з метою отримання для себе вигоди.

Якщо розглянути структуру розгорнутої ігрової діяльності, то можна визначити такі основні компоненти:

•                 спонукальний – потреби, мотиви, інтереси, прагнення, які визначають бажання дитини брати участь у грі;
•                 орієнтувальний, що визначає вибір засобів і способів ігрової діяльності;
•                 виконавський – дії, операції, що дають можливість реалізувати ігрову мету;
•                 контрольно-оцінний – коригування і стимулювання активності ігрової діяльності.

Отже, можна зробити висновок, що правильно організована цікава дидактична гра збагачує процес мислення індивідуальними почуттями, розвиває саморегуляцію, тренує вольові якості дитини.

5.           Використання дидактичних ігор в початковій школі

Усім ж добре відомо, що початок навчання дитини в школі – складний і відповідальний етап у житті. Щоб дитина мала можливість ефективно та якісно засвоювати програмовий матеріал, щоб їй цікаво було працювати, слід застосовувати на уроках ігрові моменти – дидактичні ігри. У процесі гри в учнів виробляються звички зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються. До активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні.

Коли вчитель використовує на уроці елементи гри, то в класі створюються доброзичлива обстановка, бадьорий настрій, бажання вчитися.

Час для гри настає, коли існує потреба створити додаткове поле навчання, додати сили учням, послідовно впливати на хід і результат їхньої діяльності.

У грі вчителеві потрібно створити спеціальну атмосферу, зацікавити дитину, націлити її на виконання певного завдання, але не нав’язливо, щоб вона сама хотіла читати, писати і неодноразово.

Доцільно дотримуватися певної послідовності при підборі ігор: іграм, що містять складні завдання, повинні передувати більш легкі. Вони підготують дітей до подолання навчальних труднощів, зумовлять успіх в іграх більшої складності. У ході гри розумова діяльність учнів стає евристичною й творчою, підвищується її мотивація. Обговорення результатів має бути доброзичливим.

Дидактична гра – це практична групова вправа з вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийомів у штучно створених умовах, що відтворюють реальну обстановку. Під час гри в учня виникає мотив, суть якого полягає в тому, щоб успішно виконати взяту на себе роль. Отже, система дій у грі є метою пізнання і стає безпосереднім змістом свідомості школяра.

Дидактичні ігри, які використовуються в початковій школі, виконують різні функції: активізують інтерес та увагу дітей, розвивають пізнавальні здібності, кмітливість, уяву, закріплюють знання, вміння і навички, тренують сенсорні вміння, навички тощо. Правильно побудована цікава дидактична гра збагачує процес мислення індивідуальними почуттями, розвиває саморегуляцію, тренує вольові якості дитини.

Головним у навчальному процесі стає переорієнтація з пасивних форм навчання на активну творчу працю як учнів, так і вчителів, а це неможливо зробити без розвитку логічного мислення дітей.

Необхідно відзначити, що дидактичні ігри не витісняють традиційні методи навчання і не замінюють їх, а надбудовуються над ними, частково акумулюючи їхній потенціал.

Дидактична гра входить до цілісного педагогічного процесу та взаємопов’язана з іншими формами навчання та виховання.

Узагальнюючи, можна сказати що головний показник ефективного використання ігрової форми навчання – підвищення рівня знань учнів, розвиток творчої особистості, яка вміє логічно мислити.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР НА УРОКАХ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

2.1. Методика організації і проведення дидактичної гри

Результативність дидактичних ігор і цікавих завдань у початкових класах залежить від методики їх застосування.

При організації дидактичних ігор необхідно дотримуватися таких положень:

•              Правила гри повинні бути простими, точно сформульованими, доступними для розуміння молодших школярів.
•              Гра не буде сприяти виконанню педагогічної мети, якщо вона викликає бурхливу реакцію дітей, але несе невелике математичне навантаження.
•              Гра не дасть належного ефекту, якщо дидактичний матеріал для неї дітям виготовляти складно, або його використання не зовсім зручне.
•              При проведенні гри, зв'язаної із змаганням команд, повинен бути забезпечений контроль за його результатами з боку всього колективу учнів або авторитетних осіб.
•              Для дітей ігри будуть цікавими тоді, коли кожний стане її активним учасником.
•              Якщо проводиться кілька ігор, то легкі і складні за математичним змістом повинні чергуватися.
•              Рухомі ігри повинні чергуватися із спокійними.

Гру не слід припиняти і залишати незавершеною.

При організації дидактичних ігор необхідно продумувати такі питання методики:

1.               Мета гри. Які вміння і навички діти засвоюють в процесі гри.
2.               Кількість учасників гри. Певна гра вимагає певну кількість учасників.
3.               Які матеріали і посібники будуть необхідні для гри.
4.               Як з найменшою затратою часу познайомити дітей з правилами гри.
5.               На який проміжок часу розрахована гра, враховуючи, щоб діти ще раз побажали вернутись до цієї гри.
6.               Як забезпечити більш повну участь дітей в грі.
7.               Які зміни можна внести в гру.
8.               Які висновки слід повідомити дітям у підсумку, після гри (найкращі моменти гри, найбільш активні учасники, недоліки в грі і т.п.).
9.               Чи володіють учні тими знаннями, які необхідні для гри.
10.          Протяжність гри різна: від 5 до 15 хв.
11.          Ігровий матеріал повинен бути чітко систематизований і зручно згрупований.
12.          Передбачити негативні сторони гри (порушення правил, небажання грати, виникнення конфліктних ситуацій і т.п.).

Проводити ігри, створювати ігрові ситуації бажано на кожному уроці. Це особливо стосується І класу - перехідного періоду, коли учні ще не звикли до тривалої напруженої діяльності. Вони швидко стомлюються, притупляється їхня увага, набридає одноманітність. У цьому випадку доречно буде використовувати ігрові ситуації, вірші різного характеру під час фізкультхвилинки. Поєднання навчальної інформації з емоційним забарвленням сприйняття викликає розумову і творчу діяльність і створює умови для творчого розвитку особистості.

Правильне проведення дидактичної гри забезпечується чіткою організацією: формулюванням мети гри, з’ясуванням кількості гравців, добиранням дидактичних матеріалів для проведення гри, плануванням часового чинника, підбиттям підсумків.

Позитивних результатів у навчанні й вихованні дітей шляхом використання ігрових методів можна досягти лише за умови спрямованості кожної гри на розв’язання програмних завдань – ознайомлення з навколишнім світом, навчання грамоти, математики та інших предметів.

Правильно організована дидактична гра збагачує процес мислення індивідуальними почуттями, розвиває саморегуляцію, тренує вольові якості дитини.

Здійснення творчого розвитку на основі гри забезпечує впевненість у собі, своїх можливостях, розкутість дій, творчу сміливість, спокійне сприйняття можливої критики.

Особливо доречні й навіть необхідні ігрові прийоми в навчанні молодших школярів, коли навчальна діяльність відбувається при слабко розвинених процесах сприйняття, пам’яті, уваги.

Гру можна пропонувати на початку уроку (повторення матеріалу, який буде опорою уроку). Ігри, що пропонуються на початку уроку, мають збудити думку учня, допомогти йому зосередитись і виділити основне, найважливіше, спрямувати увагу на самостійну діяльність. Інколи гра може бути ніби фоном для побудови всього уроку. Коли ж учні стомлені, їм доцільно запропонувати рухливу гру.

Наприклад, встати в кожному ряді учням, що займають парні місця, а потім навпаки - тим, що займають непарні. Проте слід пам'ятати, що окремі ігри збуджують дітей емоційно, надовго відвертають їх увагу від основної мети уроку. Тому ігри, пов'язані з сильним емоційним збудженням, слід проводити лише в кінці уроку.

Дуже доречно використовувати ігри під час перевірки домашнього завдання. В цьому випадку вчитель використовує гру на початку уроку.

Застосовується гра і під час вивчення нового матеріалу, його закріплення в кінці уроку. Особливо доречно використовувати гру в кінці уроку на закріплення. Діти стомлюються від сприйнятого матеріалу і затрудняються його повторити. Гра дасть можливість учням відпочити і повторити вивчене.

На уроці доцільно використовувати такі дидактичні ігри, організація яких не потребує багато часу на приготування обладнання, запам’ятовування громіздких правил. Перевагу слід віддавати тим іграм, які передбачають участь у них більшості дітей класу, швидку відповідь, зосередження довільної уваги.

На мою думку, щоб використання дидактичних ігор на уроках у початковій школі було успішним, важливо правильно забезпечити ігровий план діяльності дітей, щоб не задовольнялися інтереси одних дітей на шкоду іншим, привчати до норм поведінки в грі, гальмувати небажані прояви.

 

2.           Приклади використання дидактичних ігор на уроках математики  в початковій школі

Для вивчення математики в початкових класах широко використовуються різні види дидактичних ігор.

Щоб уточнити знання і уміння учнів називати числа від 1 до 10, лічити предмети вчитель пропонує учням дидактичну гру під час роботи з лічильним матеріалом.

Гра називається «Скільки?»

Матеріали гри: картки з цифрами, картки із зображенням різної кількості предметів, іграшки, набірне полотно.

Зміст гри. Варіант 1. Учитель виставляє на набірному полотні картки із зображенням, наприклад, зірочок і, показуючи кожну з них указкою, пропонує лічити хором. Потім указкою показує зірочки, починаючи з останньої, а учні хором лічать від останньої до першої. Учитель повинен звернути увагу дітей на те, що в обох випадках дістали одне й те саме число. Далі, виймаючи картки із зірочками по одній ( навмисно не по порядку), він пропонує дітям знову лічити хором. З’ясовується, що і в цьому разі дістали те саме число. Потім учитель ставить на місце всі картки по одній, а діти вголос їх лічать. Після цього вчитель замінює, наприклад, дві картки із зірочками картками з кульками і пропонує дітям лічити, скільки всього карток на набірному полотні. Коли діти дістануть знову те саме число вчитель пропонує всі картки із зірочками замінити картками з кульками і знову полічити. Виявляється, що і цього разу кількість карток та сама.

Варіант 2. Учитель виставляє іграшки на столі або на карнизі дошки і пропонує учням, показуючи іграшки указкою, не лише лічити вголос, а й піднімати цифру, яку вони називають. Діти лічать у прямому і зворотному порядку, із заміною окремих іграшок.

Варіант 3. Учитель плескає в долоні кілька разів, а учні, полічивши кількість оплесків, мовчки піднімають картку з відповідною цифрою.

Варіант 4. Учитель плескає в долоні, учні також плескають і лічать оплески.

Варіант 5. Учитель показує таблицю із зображенням різних або однакових предметів і пропонує мовчки полічити й показати відповідну цифру.

Під час вивчення теми «Порівняння груп предметів за кількістю « можна використати гру «Покажи «стільки ж», «більше», «менше»».

Матеріали гри: у вчителя і учнів набір карток з числами і різні предмети.

Зміст гри. Варіант1. Учитель показує учням карточку з числом 3 і каже: «Більше», учні показують 4, 5 і більше предметів, або карточку із зображенням більш як 3 предметів. Коли вчитель говорить: «Стільки ж» і показує картку з числом 5, усі діти піднімають у руці 5 предметів, коли вчитель показує число 5 і каже: «Менше», учні показують 2 – 3 предмети і т.д.                                                                      

Варіант 2. Учитель показує картку з числом і говорить: «Більше», «Менше», «Стільки ж», а учні піднімають картки з більшим, меншим і таким самим числом.

Для кращого уточнення таких просторових уявлень, як вище – нижче, довше – коротше можна використати гру «Вище – нижче, довше – коротше».

Зміст гри. Учитель пропонує всім учням швидко встати і, залежно від слів, сказаних учителем, показати нижче (вище), ніж він сам.

Варіант 1. Учитель показує нижче (вище) столу і говорить «вище» «нижче». Діти швидко піднімають руки значно вище (нижче), ніж показав вчитель.

Щоб краще засвоїти матеріал про нумерацію чисел першого десятка, коли школярі вчаться читати і записувати ці числа, порівнюючи їх, визначати місце кожного з чисел у числовому ряді, розв’язувати приклади на додавання (віднімання) одиниці, то допоможе гра «Більше, менше, порівну».

Матеріал гри: у кожного учня на парті набір знаків більше, менше, рівно, дрібні предмети, іграшки, картки із зображенням різних речей, трикутники, кружечки з додатку до математики.

Зміст гри. Вчитель вивішує таблицю або відкриває дошку із заздалегідь підготовленими записами цифр.

Учням кожного варіанта треба на своїй парті розкласти предмети так, як показано в записах, і поставити потрібні знаки. Перевірити правильність виконаних дій можна запропонувати сусідам по парті, або це робить учитель, швидко пройшовши між партами.

Гра «Збільшити і зменшити на 1».

Матеріал гри: картки з числами.

Зміст гри. Учитель підносить угору картку з будь – яким числом, а учні піднімають у лівій руці картку з таким числом, яке вийде в результаті збільшення даного числа на 1, а в правій руці – картку з числом, яке утвориться при зменшенні даного числа на 1. Скажімо, учитель піднімає картку з числом 7. Учні повинні в лівій руці піднести картку з числом 6. У грі перемагає ряд учнів, які жодного разу не помилялися або помилялись найменше.

 На мою думку, навчити дітей математики без гри просто неможливо. За допомогою гри вдається зосередити увагу навіть найінертніших школярів. Спочатку вони виявляють інтерес тільки до гри, а потім і до того навчального матеріалу, що вивчається.

3.           Приклади використання дидактичних ігор на уроках української мови в початковій школі

Для того, щоб учні ефективно засвоювали навчальний матеріал на уроках української мови вчителі використовують дидактичні ігри. Завдання цих ігор – розвивати пізнавальну діяльність дітей. У будь-якій грі розвивається увага, спостережливість, кмітливість.

ДИДАКТИЧНА ГРА «ЧАРІВНИЙ ЛАНЦЮЖОК»

Тема: Частини мови. Іменник. 3 - 4-й клас

Мета: закріплювати вміння учнів визначати рід іменників, уміння розпізнавати рід іменників за родовими закінченнями; розвивати навички самостійно добирати іменники певного роду; виховувати інтерес до вивчення української мови.

Матеріал гри: для кожної команди – аркуш паперу із завданням; ручки; пісковий годинник (див. додаток А).

•              Інструкція до виконання

Вчитель пропонує учням об’єднатися у групи за допомогою різнокольорових карток. З одного боку картки – частина малюнка. (Малюнок поділений на стільки частин, скільки має бути дітей у групі.)

Утворіть за допомогою ваших карток малюнок. У такий спосіб ви знайдете товаришів по групі. У вас їх утвориться три. Утворений малюнок підкаже вам, іменники якого роду добиратиме ваша група – чоловічого, жіночого чи середнього. Але слова в ланцюжок ви добиратимете так, щоб наступне слово починалося на той звук, яким закінчилося попереднє слово, і належало воно до роду, визначеного вашій групі.

Наприклад: пенал – льон – ніж – журавель – лев…

•              Правила гри

1.               Перед початком роботи оберіть спікера, секунданта.
2.               Уважно читайте завдання-інструкцію.
3.               Говоріть по черзі, не перебивайте одне одного.
4.               Працюйте так, щоб не заважати іншим.
5.               Добирайте слова – іменники тільки відповідного роду.
6.               Дотримуйтеся відведеного часу – 5 хв.
7.               Презентувати роботу має спікер групи.
8.               Уважно стежте за відповідями інших команд і рахуйте правильно записані ними слова.

•              Аналіз гри

1.               Скільки іменників певного роду утворила ваша група?
2.               Чи підтверджують учасники інших груп названу групою кількість слів?
3.               Хто із членів вашої групи запропонував найбільшу кількість правильних слів?
4.               Хто з-поміж учнів класу назвав найбільше правильних слів? Хто посяде звання «Найкращого мовознавця класу»?

ГРА «ПОДАЙ СИГНАЛ»

(Коли учні чують іменник, вони подають сигнал сигнальною карткою).

В школі затишно, чудово:

Тиша, праця, навчання,

Найпотрібніші основи

Головних наук. Знання!

Коридорами без звуку…

Неповторно, без прикрас,

Ходить панночка Наука

І заходить в кожний клас.

ГРА «ІМЕННИКИ В МОЄМУ ПОТРФЕЛІ»

Учням пропонується за 5 хвилин пригадати і записати найбільше іменників - назв предметів, що знаходяться в шкільному портфелі. Найкращу оцінку отримає той учень, котрий записав найбільше іменників.

Вчитель за допомогою даної гри розвиває в учнів увагу, мислення, спостережливість, а також вміння вибирати іменники серед інших наявних слів.

ДИДАКТИЧНА ГРА «ЧАРІВНИК»

Мета: удосконалювати набуті знання, уміння, навички учнів; розвивати творчий потенціал кожної дитини, її стійку увагу; збагачувати словниковий запас на основі віршів і пісень; формувати почуття дружби.

Матеріал гри: надруковані на індивідуальних картках вірші, пісні, уривки з віршів та пісень; ручки; музичний супровід (див. додаток Б).

•              Інструкція до виконання

У вірші чи пісні слова записані навпаки. Необхідно в кожному парному рядку змінити порядок слів так, щоб утворити риму до непарного рядка вірша. Прочитати і записати вірш правильно та каліграфічно.

•              Правила гри

1.               Працюйте в парах.
2.               Знаходьте спільне рішення, умійте довести його.
3.               Працюйте так, щоб не заважати іншим.
4.               Пишіть каліграфічно, грамотно.
5.               Після завершення роботи – взаємоперевірка виконаного завдання.
6.               Зупинка музичного супроводу є сигналом до завершення роботи.

•              Аналіз гри

1.               Чи встигли за відведений час виконати завдання?
2.               Які слова-рими дібрали в парних рядках?
3.               У кого виникли проблеми з добиранням рим?
4.               Чию роботу товариші по парі визнали каліграфічно написаною?
5.               Чию роботу визнали грамотно написаною?

ДИДАКТИЧНА ГРА «БУМЕРАНГ»

Мета: розвивати вміння аналізувати слова; збагачувати словниковий учнів; закріплювати вміння користуватися словником; удосконалювати сформовані вміння працювати над проблемою в парах.

Матеріал гри: картки зі словами; простий олівець; музичний супровід (див. додаток В).

•              Інструкція до виконання

Гра має таку назву, адже слова, з якими ми працюватимемо, слід записати у два стовпчики: 1-й стовпчик – зверху донизу по одній літері, 2-й стовпчик – знизу доверху, одна літера навпроти іншої. Проміжки між літерами слід заповнити так, щоб утворити нові слова, у яких перша й остання літери збігаються із написаними.

•              Правила гри

1.               Працюйте в парах.
2.               Знаходьте спільне рішення, умійте довести його.
3.               Працюйте так, щоб не заважати іншим.
4.               Усім парам роздають картки з однаковими словами. Слово з 4-5 літер.
5.               Слова можуть належати до різних частин мови.
6.               За потреби користуйтеся словником.
7.               Виграє той, хто першим правильно виконає завдання.

•              Аналіз гри

1.               Хто не встиг виконати завдання?
2.               Зі словами на які літери у вас виникли труднощі?
3.               Хто бажає записати (зачитати) свої варіанти дібраних слів?
4.               Хто почув нові для себе слова?

Отже, можна зробити висновок, що дидактичні ігри та вправи, які використовують на уроках української мови розвивають мовлення. Також ці ігри покращують розвиток пам’яті, уваги, кмітливості, вміння класифікувати предмети, порівнювати їх, узагальнювати, диференціювати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Розуміння того, що в центрі навчального процесу перебуває учень, потребує пошуку та використання сучасних засобів розвитку його особистості. У зв’язку з цим, першочерговими завданнями шкільної освіти є: методологічна переорієнтація на особистість учня, оновлення змісту, впровадження сучасних технологій навчання і виховання відповідно до вимог часу.

Звернення до навчальних ігор виправдане назрілими суперечностями між вимогами, які ставляться перед школою і існуючим у її розпорядженні арсеналом засобів.

Коли ми вводимо у навчально-виховний процес ігрові елементи, то цим самим ми стимулюємо пізнавальні можливості учнів. Адже гра як ніщо інше дуже захоплює дітей.

У грі виявляються і розвиваються творчі здібності, уява, фантазія. Гра є однією з генетичних основ художньої творчості, яка сприяє її формуванню і супроводжує її.

Опрацювавши наукову та методичну літературу по даній темі, я можу зробити висновок, що дидактичній грі належить особливе місце у вихованні та навчанні дітей молодшого шкільного віку. Для організації навчально-виховного процесу, дидактичні ігри застосовують як найбільш засвоєну учнями початкових класів форму діяльності.

Ігри дають змогу створити атмосферу доброзичливості, емоційного піднесення, вільного вибору. Гра сприяє виникненню позитивних емоцій та зацікавленості в молодших школярів під час вивчення різних тем. Радість від ігрової діяльності в процесі гри поступово переходить в радість від навчання.

Дидактичні ігри сприяють активізації розумової діяльності учнів, роблять навчальний процес більше емоційним і радісним, викликають в учнів інтерес до розглядуваних проблем. Однак ігри, які несуть у собі значний емоційний заряд, треба використовувати, дотримуючись міри, щоб не викликати перевантаження учнів.

Гра далеко не тільки змагання, але й театральне мистецтво, здатність вживатися в образ і довести гру до кінця, тому гра розвиває психологічну пластичність.

Важливість навчальних ігор визначається тими позитивними деталями, що не можуть дати інші види діяльності. Насамперед, вони допомагають індивідуалізувати навчання, що забезпечує один із важливих принципів дидактики. В ігровій діяльності визначаються і виявляються інтереси учнів, ступінь сформованості навчальних умінь і навичок. Вважається, що яка дитина в грі, такою вона буде і в роботі. Тому ті навички й уміння, що одержують учні у процесі гри, будуть доцільними й необхідними у подальшому житті.

Кожна гра має груповий характер. Вона потребує інтенсивної взаємодії між учнями, адже мети ігрової діяльності можна досягти лише спільними зусиллями. Колективна діяльність учнів на ігрових заняттях передбачає зміни у функціях та ролі викладача: не тільки він впливає на учнів, а й учні впливають на викладача. Складається новий тип міжособистісних стосунків учителя і учнів, останні перетворюються в помічників, спільників учителя.

ДОДАТКИ

Додаток А

Картка №1

ГРА «ЧАРІВНИЙ ЛАНЦЮЖОК»

Інструкція: слова в ланцюжок добирати так, щоб наступне слово починалося на той звук, яким закінчилося попереднє слово, і належало до відповідного роду, визначеного вашій групі. Час виконання – 5 хв.

Троянда – азбука – … – …

Картка № 2

ГРА «ЧАРІВНИЙ ЛАНЦЮЖОК»

Інструкція: слова в ланцюжок добирати так, щоб наступне слово починалося на той звук, яким закінчилося попереднє слово, і належало до відповідного роду, визначеного вашій групі. Час виконання – 5 хв.

Курча – авокадо – … – …

Картка №3

ГРА «ЧАРІВНИЙ ЛАНЦЮЖОК»

Інструкція: слова в ланцюжок добирати так, щоб наступне слово починалося на той звук, яким закінчилося попереднє слово, і належало до відповідного роду, визначеного вашій групі. Час виконання – 5 хв.

Ведмідь – димар – … – …

Додаток Б

Картка №1

ДИДАКТИЧНА ГРА «ЧАРІВНИК»

Інструкція: у вірші слова записані навпаки. Прочитати і записати вірш правильно і каліграфічно. У кожному парному рядку змінити порядок слів так, щоб утворити риму до непарного рядка вірша.

ЕНИЧБАЖ ЯТТАЛП

алзілЗ акбаж ан яттатал:

-Йо, екя ж у яттталп енем.

От ясьтереб акбаж в икоб,

от ясьтенгирп, икоксван – от.

То кат окчятталп у енем!

ьсивидоп – енелез, евон.

Картка №2

ДИДАКТИЧНА ГРА «ЧАРІВНИК»

Інструкція: у вірші слова записані навпаки. Прочитати і записати вірш правильно і каліграфічно. У кожному парному рядку змінити порядок слів так, щоб утворити риму до непарного рядка вірша.

ЬЛЕВАРУЖ

аН ітолоб ьлеваруж

йиліц ьнед ьлеващ вариба.

Варибзан ібос ан щроб,

ат заркя щод вищірепв,

і ьлеващ алсенз яцидов.

 

Додаток В

Картка №1

ДИДАКТИЧНА ГРА «БУМЕРАНГ»

Інструкція: слово записати у два стовпчики: 1-й стовпчик – зверху донизу по одній літері, 2-й стовпчик – знизу доверху, одна літера навпроти іншої. Проміжки між літерами слід заповнити так, щоб утворити нові слова, у яких перша й остання літери збігаються із написаними.

С        умк        А

О        стрі        В

В        ікн          О

А        брико     С

Картка №2

ДИДАКТИЧНА ГРА «БУМЕРАНГ»

Інструкція: слово записати у два стовпчики: 1-й стовпчик – зверху донизу по одній літері, 2-й стовпчик – знизу доверху, одна літера навпроти іншої. Проміжки між літерами слід заповнити так, щоб утворити нові слова, у яких перша й остання літери збігаються із написаними.

О        ва           Л

Р        ум’ян      Е

Е        левато     Р

Л        от            О

Картка №3

ДИДАКТИЧНА ГРА «БУМЕРАНГ»

Інструкція: слово записати у два стовпчики: 1-й стовпчик – зверху донизу по одній літері, 2-й стовпчик – знизу доверху, одна літера навпроти іншої. Проміжки між літерами слід заповнити так, щоб утворити нові слова, у яких перша й остання літери збігаються із написаними.

У        риво        К

Р        аді           О

О        ркест      Р

К        енгур      У