Методична розробка «Використання прийомів «Фішбоун» та «ІНСЕРТ» при вивченні дисципліни «Історії України» як ефективний метод розвитку критичного мислення"

Про матеріал
У методичній розробці наведені приклади використання прийомів «Фішбоун» та «ІНСЕРТ» при вивченні дисципліни «Історії України»
Перегляд файлу

 

Міністерство освіти і науки України

Дніпровський індустріально-педагогічний технікум

 

 

 

 

                                             Методична розробка         

«Використання прийомів «Фішбоун» та «ІНСЕРТ»  при вивченні дисципліни  «Історії України» як ефективний метод розвитку критичного мислення та аксіологічної компетентності»

для студентів спеціальності «Професійна освіта» 

 

                 

 

 

 

Підготувала:

Гладкова О. О.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дніпро,

2019 рік

 

 

 

 

Укладач  - викладач вищої категорії, викладач-методист Гладкова О. О.

 

      Рецензенти: заступник директора з НР, викладач суспільних дисциплін, викладач вищої категорії, викладач-методист Шульга О. С., методист,викладач суспільних дисциплін, викладач вищої категорії, викладач-методист Карчевська І. Д.

 

 

 

 

 

Розглянуто і схвалено цикловою              Розглянуто і схвалено цикловою

комісією комісією соціально-                   методичною радою ДІПТ

економічних дисциплін                                            

Протокол №  2 від 09.09.2019                   Протокол №  2  від 2.09. 2019

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анотація: методична розробка розкриває методичні аспекти застосування інтерактивних педагогічних прийомів Фішбоун та ІНСЕРТ з метою розвитку критичного мислення та аксіологічної компетентності на заняттях з дисципліни «Історія України» у студентів закладів вищої освіти.

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ ………………………………………………………………………5

1.     Основна частина ………………………………………………….. 7

1.1.          Розробка № 1. Тема заняття. Первісне суспільство і перші  державні утворення на території України……………………..10

1.2.          Розробка № 2. Тема заняття. Виникнення та становлення  Руської держави. Піднесення та розквіт Київської Русі  (кінець ІХ – середина ХІ ст.)………………………………… 13

1.3.          Розробка № 3. Тема заняття. Політична роздрібненість

 Київської Русі. Монголо-татарська  навала

 (кінець ІХ – ХІІІ ст.) ………………………………………….. 14

1.4.          Розробка № 4. Тема заняття.  Культура Київської Русі.

 Хрещення Русі…………………………………………………..15

Висновки …………………………………………………………………..18

Бібліографічний опис ……………………………………………………..19

Додаток А…………………………………………………………………. 20

Додаток Б…………………………………………………………………...21

Додаток В…………………………………………………………………...22

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Вивчення історичних дисциплін у  закладах вищої освіти націлене перш за все на вивчення досвіду людства, накопичення і збереження в соціальній пам’яті досвіду всіх попередніх поколінь, формування соціальної орієнтації у суспільстві, позитивної суспільної самосвідомості, почуття патріотизму, тощо.

Розгляд історичних подій, явищ, фактів відбувається не у констатації (вивченні) набору фактів, а у ґрунтовному аналізі даних,  встановленні причинно-наслідкових зав’язків, формуванню висновків та узагальнень.

Саме тому для вивчення історичних дисциплін використовуються активні, інноваційні форми і методи роботи, які сприяють стимулюванню пізнавального інтересу в студентів, сприяють вихованню критичного мислення, прояву творчості, креативності.

Серед новітніх інтерактивних прийомів навчання, які сприяють розвитку критичного мислення є такі   як  Фішбоун та  ІНСЕРТ. Причому вони можуть використовуватися як окремими структурними елементами, так і стратегією  усього навчального заняття.

Однією з сучасних інтерактивних методик викладання дисципліни є прийом Фішбоун, яка широко використовується і в бізнесі, і в освіті.

Застосування даного прийому  сприяє розвитку:

-   аналітичного й критичного мислення;

-   вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;

-   вмінню обирати головну ідею, відкидати неосновні (другорядні) факти та невірну або помилкову інформацію;

-   власної точки зору на історичний факт чи подію.

Його використання  можливе у паперовому (малюнковому) форматі та у комп’ютерному варіанті, використовуючи макети для побудови діаграми Фішбоун за допомогою програмного забезпечення, наприклад, Edraw.

Прийом ІНСЕРТ (або INSERT) є простим у застосуванні та може служити дієвим прийомом розвитку критичного мислення. Він допомагає удосконалювати вміння вдумливо читати, а головне – якісно опрацьовувати великі обсяги інформації. Основний принцип полягає у роботі з інформацією, її ґрунтовному аналізі, критичному осмисленні нових даних по відношенню до вже здобутих раніше знань. 

Переваги прийому ІНСЕРТ: 

      сприяє успішній актуалізації вже вивченого матеріалу;

      допомагає у процесі усвідомлення нової інформації;

      розвиває вміння критично мислити та аналізувати прочитане;

      можливості рефлексії отриманої інформації та вміння працювати самостійно.

У методичній розробці наведено приклади використання педагогічних прийомів  Фішбоун та ІНСЕРТ на навчальних заняттях з дисципліни «Історія України». У ній містяться розробки елементів навчальних занять з дисципліни «Історія України» згідно робочої навчальної програми дисципліни для студентів спеціальності «Професійна освіта».

 

 

 

 

 

 

 

 

Основна частина

   Фішбоун, або її ще  називають Діаграма «риб’ячої кістки», – вважається одним із найбільш ефективних прийомів встановлення причиннонаслідкових зв’язків. Використовуючи цю техніку  необхідно  здійснити обґрунтований вибір, застосувати навички роботи з інформацією, її систематизацію, узагальнення, візуалізацію, тощо. 

Техніка Фішбоун – це графічний спосіб дослідження та визначення найбільш суттєвих причинно-наслідкових взаємозв’язків між чинниками (факторами) та наслідками  досліджуваного питання. 

Історична довідка: Техніку Фішбоун ще називають Діаграмою Ішікави. Вона названа на честь одного з найбільших японських теоретиків менеджменту професора Ішікави Каору. У 1952 році він запропонував її як ще одну методику логічного аналізу та покращення якості процесів у промисловості Японії.

Сьогодні  техніку Фішбоун використовують як у бізнесі так і в освіті.

 Схема включає в себе чотири основні блоки, представлені у вигляді голови, кісток та хвоста риби. Кожна з них відповідає за конкретні складові:

      голова – тема, що підлягає аналізу, питання або проблема;

      верхні кістки (або ті, що розміщені з правого боку при вертикальному положенні схеми) – основні поняття теми та причини виникнення проблеми, передумови події, тощо;

      нижні кістки (або ті, що розміщені з лівого боку при вертикальному положенні схеми) – факти, що є підтвердженням певних причин чи понять, вказаних у схемі, наслідки;

      хвіст – відповідь на поставлене питання, висновки. [1]    (Додаток А)        Інша техніка ІНСЕРТ призначена також для аналізу і систематизації великих обсягів інформації, або систематизації інформації здобутої з різних джерел, але трохи за іншим принципом.

З точки зору практичного застосування, ІНСЕРТ – це технологія ефективного, осмисленого читання. Вона складається з системи знаків, організованих у таблицю, яку необхідно заповнювати під час роботи з інформацією..

Назва прийому є абревіатурою з англійської:

I – interactive (інтерактивна)

N – noting (пізнавальна)          

S – system for (система для)

E – effective (ефективного)

R – reading and (читання та)

T – thinking (сприйняття).

Працюючи з        текстом,      студент робить    позначки    спеціальними символами. Це допомагає ефективно сприймати інформацію та визначати ступінь її важливості. Для зручного позначення автори методики  створили систему позначок:

«V» – Я вже знаю цю інформацію.

«+» – Це нові факти для мене.

«–» – Я мав іншу думку щодо цього.

«?» – Цей матеріал містить щось, чого я не можу зрозуміти / мені потрібні пояснення чи уточнення.   [2]        (Додаток Б)

Використовувати технологію ІНСЕРТ в освітньому процесі можна порізному:

Варіант 1- складати проаналізований  і узагальнений конспект лекції самому студенту під час усної розповіді викладача або під час самостійної роботи з різними джерелами інформації.

Варіант 2 – систематизувати опорний конспект з теми, запропонований викладачем за принципами системи ІНСЕРТ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розробка № 1

Тема заняття. Первісне суспільство і перші державні утворення на території України.

Мета зняття:          

-          розглянути історичні аспекти початку формування людської цивілізації на території України, проаналізувати передумови виникнення та причини занепаду  античних міст-держав Північного Причорномор’я, визначити території розселення слов’ян, їхній побут, традиції, культуру;

-          сприяти розвитку вмінь аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел, встановлювати причиннонаслідкові зв’язки, формулювати та обґрунтовувати власну точку зору;

-          сприяти вихованню пізнавального інтересу, шанобливого ставлення до історії, традицій, культури своєї держави.

План:

1   Передісторія українських земель.

2   Античні міста-держави Північного Причорномор’я.

3   Теорії походження слов’ян. Розселення стародавніх східних слов’ян.

Завдання: застосовуючи технологію ІНСЕРТ скласти опорний конспект під час викладу лекції викладачем та доповнити його під час роботи з підручником та іншими джерелами інформації.

 

 

 

 

 

 

Варіант 1.

 

V

Це я знав

 

+

Це для мене зовсім нове

-

Це заперечує

те, що я

знав

?

Я хочу знати про це більше

Передісторія українських земель.

Територія сучасної України стала заселятися ще в епоху раннього палеоліту – приблизно мільйон років тому. Основною соціальною одиницею була дородова община (первісне стадо) з невпорядкованими шлюбними відносинами. Община ґрунтувалася на кровно-родинних зв’язках.

У період середнього палеоліту (150 – 40-35 тис. років тому) змінився антропологічний тип людини – з’явилися неандертальці. У період пізнього палеоліту сформувалася людина розумна - кроманьйонець.

Загальна чисельність населення доби пізнього палеоліту на території сучасної України не перевищувала 6 тис. осіб. У добу мезоліту (10-6 тис. років назад) населення становило приблизно 20 тис. осіб, а середній вік складав 20-23 роки.

 

Мамонт на теренах України жив

до XI тис. до

н. є.,

шерстистий носоріг та степовий бізон -- до IX--VIII тис. до н. є.

Полювання відбувалося загінним методом. У таких полюваннях брало участь до 100 осіб.

Античні містадержави Північного Причорномо р’я.

Важливим фактором заснування перших поселень на території Північного

Причорномор’я був пошук джерел сировини, зокрема металів.

Етапи:

1)                  Заселення ПівнічноЗахідного Причорномор’я та засвоєння Істрії у Подунав’ї та Борисфену на острові Березань  (середина VІІ ст. до н.е.).

2)                  Освоєння узбережжя

Березанського та Бейкушанського лиманів. Виникнення Ольвії, Пантікапею, Феодосії, Гермонесси тощо (перша половина –

У містахдержавах з республіканськ ою формою правління найвищим органом управління були народні збори всього вільного грецького населення. Іноземці, жінки і раби не мали виборчих прав.

 

У 107 р. до н.е. в м.

Пантікапеї у Боспорськом

у царстві спалахнуло

повстання

рабів    під проводом Савмака. Повстанці захопили

місто   і проголосили Савмака царем. Але об'єднавши зусилля

греки придушили повстання.

 

 

середина VІ ст. до н.е.).

3)                  Освоєння Нижнього Подністпров’я та заснування Тіри і Ніконія (друга половина VІ – початок V ст. до

н.е.);

4)                  Освоєння території Західного Криму і поява Херсонеса (кінець V ст. до н.е.).

Кожне місто мало свою полісну організацію і різні форми правління: монархія, демократична або аристократична республіка. Єдиним державним об'єднанням грецьких міст-держав було Боспорське царство, яке утворилось в V ст. до н.е. і охоплювало

Керченський і

Таманський півострів та північне узбережжя Азовського моря до гирла Дону. Усі грецькі поліси

були типовими рабовласницькими державами потрібними для своєї метрополії. Багатіли на торгівлі хлібом, рабами, ювелірними виробами.

 

 

 

Теорії походження слов’ян. Розселення стародавніх східних слов’ян.

Слов’яни як самостійна спільнота з’являються на історичній арені на початку І тис. н.е.  Щодо території розселення східних слов’ян на землях сучасної України, то відповідь на це запитання на дає “Повість временних літ” Несторалітописця. Згідно з літописом, у середній течії Дніпра мешкали поляни, на захід і північний захід від них лежали землі древлян, у басейні Західного Бугу –

Після Великого переселення народів слов’яни широко розселилися: Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам. Південні слов'яни - болгарам, сербам,

Назва йде від індоєвропейс ького кореня *kleu-, основне значення якого «чути» і часто трапляється в різних уживаннях у значенні «слава» й «популярніст ь». У такий спосіб слов'яни — це

 

 

дулібів, бужан і волинян. У передгір’ях Карпат жили білі хорвати, у басейні Південного Бугу і Дністра – уличі і тиверці. На дніпровському

Лівобережжі по річках

Десна, Сейм, Сула і Ворскла розмістилися сіверяни.

хорватам, словенцям, боснійцям, македонцям, чорногорцям. Східні слов'яни - українцям, росіянам, білорусам.

 

«знамениті люди», тобто люди, про яких чутно, про яких йде поголос, про яких йде слава.

 

 

Розробка № 2

Тема заняття. Виникнення та становлення Руської держави. Піднесення та розквіт Київської Русі (кінець ІХ – середина ХІ ст.)

Мета заняття. 

-         проаналізувати передумови виникнення Давньоруської держави, її зовнішньополітичне становище, розглянути політичний, економічний устрій Київської Русі, розвиток культури та релігійний уклад;

-         сприяти розвитку вмінь аналізувати,   встановлювати причиннонаслідкові зв’язки між історичними фактами і подіями, виокремлювати передумови і чинники, що сприяли тим чи іншим історичним подіям;

-         сприяти вихованню пізнавального інтересу, шанобливого ставлення до історії, традицій, культури своєї держави.

План:

1.     Передумови утворення Давньоруської держави.

2.     Піднесення і розквіт Київської Русі.

Завдання: застосовуючи технологію Фішбоун скласти план-схему причиннонаслідкових зв’язків з теми: «Виникнення та становлення Руської держави.

Піднесення та розквіт Київської Русі (кінець ІХ – середина ХІ ст.)»

 

                 

Розробка № 3

Тема заняття. Політична роздрібненість Київської Русі. Монголо-татарська   навала (кінець ІХ – ХІІІ ст.)

Мета заняття:

-         визначити причини і наслідки політичної роздрібненості Київської Русі, проаналізувати зовнішньополітичне становище Русі у період політичної роздрібненості; розглянути причини, етапи  наслідки монголо-татарської навали для Київської держави;

-         сприяти розвитку вмінь аналізувати,   встановлювати причиннонаслідкові зв’язки між історичними фактами і подіями, виокремлювати передумови і чинники, що сприяли тим чи іншим історичним подіям;

-         сприяти вихованню пізнавального інтересу, шанобливого ставлення до історії, традицій, культури своєї держави.

План:

1.     Політична роздрібненість Київської Русі.

2.     Монгольська навала. Встановлення золотоординського іга.

Завдання: використовуючи техніку Фішбоун дайте розгорнуту відповідь на запитання: «Чому монголо-татарська навала спричинила розпад Київської Русі.

  

Розробка № 4

Тема заняття.  Культура Київської Русі. Хрещення Русі. 

Мета заняття:

-         Проаналізувати передумови та шляхи введення християнства на Русі, визначити ефективність методів впровадження, визначити характерні ознаки культури у Київській Русі: література, друкарство, архітектура, іконопис, тощо;

-         Визначити значення і вплив культури Київської Русі на культуру сьогодення України;

-         Сприяти формуванню інтересу і поваги до культурних надбань і традицій України.

Завдання: проаналізувати опорний конспект лекції та зробити особисті позначки щодо уже відомої, нової, цікавої, протирічної інформації та зробити висновки. 

Варіант 2.

Зміст теми

V

Це я знав

 

+

Це для мене зовсім нове

-

Це заперечує

?

Я хочу знати про

 

 

 

 

те, що я

знав

це більше

У 882 році князь Аскольд намагався запровадити

V

 

 

 

у 955 році бабуся

Володимира княгиня Ольга проповідувала християнство

 

V

 

 

 

Сам Володимир хрестився в Корсуні, там він збудував церкву святого Василя – саме таке ім'я Володимиру дали при хрещенні

 

 

+

 

 

 У 988 р., же повернувшись до Києва у супроводі корсунських і грецьких священиків, Володимир наказує розгромити всі кам'яні капища та хрестить своїх синів від попередніх шлюбів у джерелі, відомому у нинішній столиці України під іменем Хрещатика. А слідом за ними хрестилося багато бояр. Згідно з переказами, масове хрещення жителів міста – "зійшлося там людей без числа" – відбулося на місці, де у Дніпро впадає річка Почайна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

_

 

Нова віра сприяла зміцненню феодалізму, зростанню міжнародного авторитету держави.

 

V

 

 

 

Християнство дало імпульс державотворчим і культурним процесам.

 

V

 

 

 

Шкільна освіта стає важливим аспектом загальнодержавної та церковної політики.

 

 

 

     

          ?

Існують бібліотеки при храмах і монастирях.

V

 

 

 

Книги переписувалися і поширювалися на Русі. Існують книгописні майстерні.

 

 

           

        _

 

Усне право замінюється зведенням законів Київської Русі «Руська правда».

 

 

V

 

 

 

Набуває поширення монументальна культова архітектура

Десятинна церква у Києві, Спасо-Преображенський собор у Чернігові,

Софійський собор.

 

 

 

 

+

 

 

Виникає іконопис. Першими вітчизняними іконописцями були ченці  Києво-Печерського монастиря Григорій і Аліпій.

 

V

 

 

 

Зростає кількість давньоруських міст, які стають осередком політичного, економічного і культурного життя населення.

 

 

 

         +

 

 

Висновок: Особливостями розвитку Київської Русі були: домінуючий вплив християнської релігії, запозичення та творче переосмислення візантійських традицій, знань та канонів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 Використання прийомів Фішбоун і ІНСЕРТ для організації навчальних занять з історії України викликають інтерес у студентів як нестандартний спосіб організації навчання та сприяють розвитку у студентів активного слухання, критичного й аналітичного мислення, формуванню умінь встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між історичними фактами, подіями, вмінь працювати з різними джерелами інформації, аналізувати, співставляти, синтезувати його. (Додаток В)

 Використання цих прийомів потребує від викладача вивчення основних їхніх принципів, підготовки матеріалів, заготовок, продумування проблемних питань, які правильно ляжуть в основу побудови структурно-логічної схеми  заняття.

 Техніки Фішбоун та ІНСЕРТ можна використовувати як під час заняття так і під час організації самостійної роботи студентів, як один з елементів чи прийомів роботи або як структурну основу цілого заняття. Дані прийоми можна застосовувати для організації індивідуальної роботи та як групову форму роботи.

 Правильно підібраний педагогічний прийом, із заздалегідь  продуманими і підготовленими матеріалами, сприяє підвищенню пізнавальної активності студентів, і, як результат, підвищенню якості засвоюваності навчального матеріалу.

 

 

           

 

 

 

Бібліографічний опис

1.     Активні      методи        навчання.   Режим         доступу// http://www.novapedahohika.com/noloms-724-1.html.

2.     Бойко О. Д. Історія України : підручник / О. Д. Бойко. -4-те вид., доповн. – К. : Академвидав, 2012. – 704 с.

3.     Волкова Н.П. Інтерактивні технології навчання у вищий школі.

Навчально-методичний посібник. – Дніпро,2018. -360 с.

4.     Волкова Н.П. Педагогіка: навчальний посібник. –Київ,2012. -616 с.  

5.     Панченко В. І. Застосування технології розвитку критичного мислення при викладанні «Історії України». // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Педагогічні науки. - 2013. - Вип. 108.2. -  http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuP_2013_2_108_48

6.     «Прийом фішбоун: як ефективно використати». // Незалежна освітня корпорація.// http://teach-hub.com/pryjom-fishboun-yak-efektyvnovykorystaty/

7.     «Розвиваємо вміння аналізувати тексти з прийомом критичного

                мислення             ІНСЕРТ.»             //Бібліотека             На             урок.//

https://naurok.com.ua/post/rozvivaemo-vminnya-analizuvati-teksti-zpriyomom-kritichnogo-mislennya-insert

8.     Стекачова А. М. «Майстер – клас «Використання технологій розвитку критичного мислення на інтегрованому уроці з природознавства

                «Берегти    воду    -    значить    берегти    життя».    Метод   «Фішбоун»

https://vseosvita.ua/library/majster-klas-vikoristanna-tehnologij-rozvitkukriticnogo-mislenna-na-integrovanomu-uroci-z-prirodoznavstva-beregtivodu-znacit-beregti-zitta-metod-fis-14165.html.

9.     Фіцула М. М. Педагогіка : навч. посіб./ М. М. Фіцула. – 3-тє вид., стер.

– К. : Академвидав, 2009. – 560 с.

 

 

 

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Б

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК  В

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

pdf
Додано
2 червня 2020
Переглядів
2267
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку