Міністерство освіти і науки України
Дніпровський індустріально-педагогічний технікум
Методична розробка
«Використання прийомів «Фішбоун» та «ІНСЕРТ» при вивченні дисципліни «Історії України» як ефективний метод розвитку критичного мислення та аксіологічної компетентності»
для студентів спеціальності «Професійна освіта»
Підготувала:
Гладкова О. О.
Дніпро,
2019 рік
Укладач - викладач вищої категорії, викладач-методист Гладкова О. О.
Рецензенти: заступник директора з НР, викладач суспільних дисциплін, викладач вищої категорії, викладач-методист Шульга О. С., методист,викладач суспільних дисциплін, викладач вищої категорії, викладач-методист Карчевська І. Д.
Розглянуто і схвалено цикловою Розглянуто і схвалено цикловою
комісією комісією соціально- методичною радою ДІПТ
економічних дисциплін
Протокол № 2 від 09.09.2019 Протокол № 2 від 2.09. 2019
Анотація: методична розробка розкриває методичні аспекти застосування інтерактивних педагогічних прийомів Фішбоун та ІНСЕРТ з метою розвитку критичного мислення та аксіологічної компетентності на заняттях з дисципліни «Історія України» у студентів закладів вищої освіти.
Вступ ………………………………………………………………………5
1. Основна частина ………………………………………………….. 7
1.1. Розробка № 1. Тема заняття. Первісне суспільство і перші державні утворення на території України……………………..10
1.2. Розробка № 2. Тема заняття. Виникнення та становлення Руської держави. Піднесення та розквіт Київської Русі (кінець ІХ – середина ХІ ст.)………………………………… 13
1.3. Розробка № 3. Тема заняття. Політична роздрібненість
Київської Русі. Монголо-татарська навала
(кінець ІХ – ХІІІ ст.) ………………………………………….. 14
1.4. Розробка № 4. Тема заняття. Культура Київської Русі.
Хрещення Русі…………………………………………………..15
Висновки …………………………………………………………………..18
Бібліографічний опис ……………………………………………………..19
Додаток А…………………………………………………………………. 20
Додаток Б…………………………………………………………………...21
Додаток В…………………………………………………………………...22
Вивчення історичних дисциплін у закладах вищої освіти націлене перш за все на вивчення досвіду людства, накопичення і збереження в соціальній пам’яті досвіду всіх попередніх поколінь, формування соціальної орієнтації у суспільстві, позитивної суспільної самосвідомості, почуття патріотизму, тощо.
Розгляд історичних подій, явищ, фактів відбувається не у констатації (вивченні) набору фактів, а у ґрунтовному аналізі даних, встановленні причинно-наслідкових зав’язків, формуванню висновків та узагальнень.
Саме тому для вивчення історичних дисциплін використовуються активні, інноваційні форми і методи роботи, які сприяють стимулюванню пізнавального інтересу в студентів, сприяють вихованню критичного мислення, прояву творчості, креативності.
Серед новітніх інтерактивних прийомів навчання, які сприяють розвитку критичного мислення є такі як Фішбоун та ІНСЕРТ. Причому вони можуть використовуватися як окремими структурними елементами, так і стратегією усього навчального заняття.
Однією з сучасних інтерактивних методик викладання дисципліни є прийом Фішбоун, яка широко використовується і в бізнесі, і в освіті.
Застосування даного прийому сприяє розвитку:
- аналітичного й критичного мислення;
- вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;
- вмінню обирати головну ідею, відкидати неосновні (другорядні) факти та невірну або помилкову інформацію;
- власної точки зору на історичний факт чи подію.
Його використання можливе у паперовому (малюнковому) форматі та у комп’ютерному варіанті, використовуючи макети для побудови діаграми Фішбоун за допомогою програмного забезпечення, наприклад, Edraw.
Прийом ІНСЕРТ (або INSERT) є простим у застосуванні та може служити дієвим прийомом розвитку критичного мислення. Він допомагає удосконалювати вміння вдумливо читати, а головне – якісно опрацьовувати великі обсяги інформації. Основний принцип полягає у роботі з інформацією, її ґрунтовному аналізі, критичному осмисленні нових даних по відношенню до вже здобутих раніше знань.
Переваги прийому ІНСЕРТ:
• сприяє успішній актуалізації вже вивченого матеріалу;
• допомагає у процесі усвідомлення нової інформації;
• розвиває вміння критично мислити та аналізувати прочитане;
• можливості рефлексії отриманої інформації та вміння працювати самостійно.
У методичній розробці наведено приклади використання педагогічних прийомів Фішбоун та ІНСЕРТ на навчальних заняттях з дисципліни «Історія України». У ній містяться розробки елементів навчальних занять з дисципліни «Історія України» згідно робочої навчальної програми дисципліни для студентів спеціальності «Професійна освіта».
Фішбоун, або її ще називають Діаграма «риб’ячої кістки», – вважається одним із найбільш ефективних прийомів встановлення причиннонаслідкових зв’язків. Використовуючи цю техніку необхідно здійснити обґрунтований вибір, застосувати навички роботи з інформацією, її систематизацію, узагальнення, візуалізацію, тощо.
Техніка Фішбоун – це графічний спосіб дослідження та визначення найбільш суттєвих причинно-наслідкових взаємозв’язків між чинниками (факторами) та наслідками досліджуваного питання.
Історична довідка: Техніку Фішбоун ще називають Діаграмою Ішікави. Вона названа на честь одного з найбільших японських теоретиків менеджменту професора Ішікави Каору. У 1952 році він запропонував її як ще одну методику логічного аналізу та покращення якості процесів у промисловості Японії.
Сьогодні техніку Фішбоун використовують як у бізнесі так і в освіті.
Схема включає в себе чотири основні блоки, представлені у вигляді голови, кісток та хвоста риби. Кожна з них відповідає за конкретні складові:
• голова – тема, що підлягає аналізу, питання або проблема;
• верхні кістки (або ті, що розміщені з правого боку при вертикальному положенні схеми) – основні поняття теми та причини виникнення проблеми, передумови події, тощо;
• нижні кістки (або ті, що розміщені з лівого боку при вертикальному положенні схеми) – факти, що є підтвердженням певних причин чи понять, вказаних у схемі, наслідки;
• хвіст – відповідь на поставлене питання, висновки. [1] (Додаток А) Інша техніка ІНСЕРТ призначена також для аналізу і систематизації великих обсягів інформації, або систематизації інформації здобутої з різних джерел, але трохи за іншим принципом.
З точки зору практичного застосування, ІНСЕРТ – це технологія ефективного, осмисленого читання. Вона складається з системи знаків, організованих у таблицю, яку необхідно заповнювати під час роботи з інформацією..
Назва прийому є абревіатурою з англійської:
I – interactive (інтерактивна)
N – noting (пізнавальна)
S – system for (система для)
E – effective (ефективного)
R – reading and (читання та)
T – thinking (сприйняття).
Працюючи з текстом, студент робить позначки спеціальними символами. Це допомагає ефективно сприймати інформацію та визначати ступінь її важливості. Для зручного позначення автори методики створили систему позначок:
«V» – Я вже знаю цю інформацію.
«+» – Це нові факти для мене.
«–» – Я мав іншу думку щодо цього.
«?» – Цей матеріал містить щось, чого я не можу зрозуміти / мені потрібні пояснення чи уточнення. [2] (Додаток Б)
Використовувати технологію ІНСЕРТ в освітньому процесі можна порізному:
Варіант 1- складати проаналізований і узагальнений конспект лекції самому студенту під час усної розповіді викладача або під час самостійної роботи з різними джерелами інформації.
Варіант 2 – систематизувати опорний конспект з теми, запропонований викладачем за принципами системи ІНСЕРТ.
Тема заняття. Первісне суспільство і перші державні утворення на території України.
Мета зняття:
- розглянути історичні аспекти початку формування людської цивілізації на території України, проаналізувати передумови виникнення та причини занепаду античних міст-держав Північного Причорномор’я, визначити території розселення слов’ян, їхній побут, традиції, культуру;
- сприяти розвитку вмінь аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел, встановлювати причиннонаслідкові зв’язки, формулювати та обґрунтовувати власну точку зору;
- сприяти вихованню пізнавального інтересу, шанобливого ставлення до історії, традицій, культури своєї держави.
План:
1 Передісторія українських земель.
2 Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
3 Теорії походження слов’ян. Розселення стародавніх східних слов’ян.
Завдання: застосовуючи технологію ІНСЕРТ скласти опорний конспект під час викладу лекції викладачем та доповнити його під час роботи з підручником та іншими джерелами інформації.
Варіант 1.
|
V Це я знав
|
+ Це для мене зовсім нове |
- Це заперечує те, що я знав |
? Я хочу знати про це більше |
Передісторія українських земель. |
Територія сучасної України стала заселятися ще в епоху раннього палеоліту – приблизно мільйон років тому. Основною соціальною одиницею була дородова община (первісне стадо) з невпорядкованими шлюбними відносинами. Община ґрунтувалася на кровно-родинних зв’язках. У період середнього палеоліту (150 – 40-35 тис. років тому) змінився антропологічний тип людини – з’явилися неандертальці. У період пізнього палеоліту сформувалася людина розумна - кроманьйонець. |
Загальна чисельність населення доби пізнього палеоліту на території сучасної України не перевищувала 6 тис. осіб. У добу мезоліту (10-6 тис. років назад) населення становило приблизно 20 тис. осіб, а середній вік складав 20-23 роки.
|
Мамонт на теренах України жив до XI тис. до н. є., шерстистий носоріг та степовий бізон -- до IX--VIII тис. до н. є. |
Полювання відбувалося загінним методом. У таких полюваннях брало участь до 100 осіб. |
Античні містадержави Північного Причорномо р’я. |
Важливим фактором заснування перших поселень на території Північного Причорномор’я був пошук джерел сировини, зокрема металів. Етапи: 1) Заселення ПівнічноЗахідного Причорномор’я та засвоєння Істрії у Подунав’ї та Борисфену на острові Березань (середина VІІ ст. до н.е.). 2) Освоєння узбережжя Березанського та Бейкушанського лиманів. Виникнення Ольвії, Пантікапею, Феодосії, Гермонесси тощо (перша половина – |
У містахдержавах з республіканськ ою формою правління найвищим органом управління були народні збори всього вільного грецького населення. Іноземці, жінки і раби не мали виборчих прав. |
|
У 107 р. до н.е. в м. Пантікапеї у Боспорськом у царстві спалахнуло повстання рабів під проводом Савмака. Повстанці захопили місто і проголосили Савмака царем. Але об'єднавши зусилля греки придушили повстання. |
|
середина VІ ст. до н.е.). 3) Освоєння Нижнього Подністпров’я та заснування Тіри і Ніконія (друга половина VІ – початок V ст. до н.е.); 4) Освоєння території Західного Криму і поява Херсонеса (кінець V ст. до н.е.). Кожне місто мало свою полісну організацію і різні форми правління: монархія, демократична або аристократична республіка. Єдиним державним об'єднанням грецьких міст-держав було Боспорське царство, яке утворилось в V ст. до н.е. і охоплювало Керченський і Таманський півострів та північне узбережжя Азовського моря до гирла Дону. Усі грецькі поліси були типовими рабовласницькими державами потрібними для своєї метрополії. Багатіли на торгівлі хлібом, рабами, ювелірними виробами. |
|
|
|
Теорії походження слов’ян. Розселення стародавніх східних слов’ян. |
Слов’яни як самостійна спільнота з’являються на історичній арені на початку І тис. н.е. Щодо території розселення східних слов’ян на землях сучасної України, то відповідь на це запитання на дає “Повість временних літ” Несторалітописця. Згідно з літописом, у середній течії Дніпра мешкали поляни, на захід і північний захід від них лежали землі древлян, у басейні Західного Бугу – |
Після Великого переселення народів слов’яни широко розселилися: Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам. Південні слов'яни - болгарам, сербам, |
Назва йде від індоєвропейс ького кореня *kleu-, основне значення якого «чути» і часто трапляється в різних уживаннях у значенні «слава» й «популярніст ь». У такий спосіб слов'яни — це |
|
|
дулібів, бужан і волинян. У передгір’ях Карпат жили білі хорвати, у басейні Південного Бугу і Дністра – уличі і тиверці. На дніпровському Лівобережжі по річках Десна, Сейм, Сула і Ворскла розмістилися сіверяни. |
хорватам, словенцям, боснійцям, македонцям, чорногорцям. Східні слов'яни - українцям, росіянам, білорусам.
|
«знамениті люди», тобто люди, про яких чутно, про яких йде поголос, про яких йде слава. |
|
Тема заняття. Виникнення та становлення Руської держави. Піднесення та розквіт Київської Русі (кінець ІХ – середина ХІ ст.)
Мета заняття.
- проаналізувати передумови виникнення Давньоруської держави, її зовнішньополітичне становище, розглянути політичний, економічний устрій Київської Русі, розвиток культури та релігійний уклад;
- сприяти розвитку вмінь аналізувати, встановлювати причиннонаслідкові зв’язки між історичними фактами і подіями, виокремлювати передумови і чинники, що сприяли тим чи іншим історичним подіям;
- сприяти вихованню пізнавального інтересу, шанобливого ставлення до історії, традицій, культури своєї держави.
План:
1. Передумови утворення Давньоруської держави.
2. Піднесення і розквіт Київської Русі.
Завдання: застосовуючи технологію Фішбоун скласти план-схему причиннонаслідкових зв’язків з теми: «Виникнення та становлення Руської держави.
Піднесення та розквіт Київської Русі (кінець ІХ – середина ХІ ст.)»
Тема заняття. Політична роздрібненість Київської Русі. Монголо-татарська навала (кінець ІХ – ХІІІ ст.)
Мета заняття:
- визначити причини і наслідки політичної роздрібненості Київської Русі, проаналізувати зовнішньополітичне становище Русі у період політичної роздрібненості; розглянути причини, етапи наслідки монголо-татарської навали для Київської держави;
- сприяти розвитку вмінь аналізувати, встановлювати причиннонаслідкові зв’язки між історичними фактами і подіями, виокремлювати передумови і чинники, що сприяли тим чи іншим історичним подіям;
- сприяти вихованню пізнавального інтересу, шанобливого ставлення до історії, традицій, культури своєї держави.
План:
1. Політична роздрібненість Київської Русі.
2. Монгольська навала. Встановлення золотоординського іга.
Завдання: використовуючи техніку Фішбоун дайте розгорнуту відповідь на запитання: «Чому монголо-татарська навала спричинила розпад Київської Русі.
Тема заняття. Культура Київської Русі. Хрещення Русі.
Мета заняття:
- Проаналізувати передумови та шляхи введення християнства на Русі, визначити ефективність методів впровадження, визначити характерні ознаки культури у Київській Русі: література, друкарство, архітектура, іконопис, тощо;
- Визначити значення і вплив культури Київської Русі на культуру сьогодення України;
- Сприяти формуванню інтересу і поваги до культурних надбань і традицій України.
Завдання: проаналізувати опорний конспект лекції та зробити особисті позначки щодо уже відомої, нової, цікавої, протирічної інформації та зробити висновки.
Варіант 2.
Зміст теми |
V Це я знав
|
+ Це для мене зовсім нове |
- Це заперечує |
? Я хочу знати про |
|
|
|
те, що я знав |
це більше |
У 882 році князь Аскольд намагався запровадити |
V |
|
|
|
у 955 році бабуся Володимира княгиня Ольга проповідувала християнство |
V |
|
|
|
Сам Володимир хрестився в Корсуні, там він збудував церкву святого Василя – саме таке ім'я Володимиру дали при хрещенні |
|
+ |
|
|
У 988 р., же повернувшись до Києва у супроводі корсунських і грецьких священиків, Володимир наказує розгромити всі кам'яні капища та хрестить своїх синів від попередніх шлюбів у джерелі, відомому у нинішній столиці України під іменем Хрещатика. А слідом за ними хрестилося багато бояр. Згідно з переказами, масове хрещення жителів міста – "зійшлося там людей без числа" – відбулося на місці, де у Дніпро впадає річка Почайна. |
|
|
_ |
|
Нова віра сприяла зміцненню феодалізму, зростанню міжнародного авторитету держави. |
V |
|
|
|
Християнство дало імпульс державотворчим і культурним процесам. |
V |
|
|
|
Шкільна освіта стає важливим аспектом загальнодержавної та церковної політики. |
|
|
|
? |
Існують бібліотеки при храмах і монастирях. |
V |
|
|
|
Книги переписувалися і поширювалися на Русі. Існують книгописні майстерні. |
|
|
_ |
|
Усне право замінюється зведенням законів Київської Русі «Руська правда». |
V |
|
|
|
Набуває поширення монументальна культова архітектура Десятинна церква у Києві, Спасо-Преображенський собор у Чернігові, Софійський собор. |
|
+ |
|
|
Виникає іконопис. Першими вітчизняними іконописцями були ченці Києво-Печерського монастиря Григорій і Аліпій. |
V |
|
|
|
Зростає кількість давньоруських міст, які стають осередком політичного, економічного і культурного життя населення. |
|
+ |
|
|
Висновок: Особливостями розвитку Київської Русі були: домінуючий вплив християнської релігії, запозичення та творче переосмислення візантійських традицій, знань та канонів. |
Використання прийомів Фішбоун і ІНСЕРТ для організації навчальних занять з історії України викликають інтерес у студентів як нестандартний спосіб організації навчання та сприяють розвитку у студентів активного слухання, критичного й аналітичного мислення, формуванню умінь встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між історичними фактами, подіями, вмінь працювати з різними джерелами інформації, аналізувати, співставляти, синтезувати його. (Додаток В)
Використання цих прийомів потребує від викладача вивчення основних їхніх принципів, підготовки матеріалів, заготовок, продумування проблемних питань, які правильно ляжуть в основу побудови структурно-логічної схеми заняття.
Техніки Фішбоун та ІНСЕРТ можна використовувати як під час заняття так і під час організації самостійної роботи студентів, як один з елементів чи прийомів роботи або як структурну основу цілого заняття. Дані прийоми можна застосовувати для організації індивідуальної роботи та як групову форму роботи.
Правильно підібраний педагогічний прийом, із заздалегідь продуманими і підготовленими матеріалами, сприяє підвищенню пізнавальної активності студентів, і, як результат, підвищенню якості засвоюваності навчального матеріалу.
1. Активні методи навчання. Режим доступу// http://www.novapedahohika.com/noloms-724-1.html.
2. Бойко О. Д. Історія України : підручник / О. Д. Бойко. -4-те вид., доповн. – К. : Академвидав, 2012. – 704 с.
3. Волкова Н.П. Інтерактивні технології навчання у вищий школі.
Навчально-методичний посібник. – Дніпро,2018. -360 с.
4. Волкова Н.П. Педагогіка: навчальний посібник. –Київ,2012. -616 с.
5. Панченко В. І. Застосування технології розвитку критичного мислення при викладанні «Історії України». // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Педагогічні науки. - 2013. - Вип. 108.2. - http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuP_2013_2_108_48
6. «Прийом фішбоун: як ефективно використати». // Незалежна освітня корпорація.// http://teach-hub.com/pryjom-fishboun-yak-efektyvnovykorystaty/
7. «Розвиваємо вміння аналізувати тексти з прийомом критичного
мислення ІНСЕРТ.» //Бібліотека На урок.//
https://naurok.com.ua/post/rozvivaemo-vminnya-analizuvati-teksti-zpriyomom-kritichnogo-mislennya-insert
8. Стекачова А. М. «Майстер – клас «Використання технологій розвитку критичного мислення на інтегрованому уроці з природознавства
«Берегти воду - значить берегти життя». Метод «Фішбоун»
https://vseosvita.ua/library/majster-klas-vikoristanna-tehnologij-rozvitkukriticnogo-mislenna-na-integrovanomu-uroci-z-prirodoznavstva-beregtivodu-znacit-beregti-zitta-metod-fis-14165.html.
9. Фіцула М. М. Педагогіка : навч. посіб./ М. М. Фіцула. – 3-тє вид., стер.
– К. : Академвидав, 2009. – 560 с.
ДОДАТОК Б
ДОДАТОК В