МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

 

 

 

«Візуалізація музики через цифру на уроці образотворчого мистецтва»  

 

 

 

Підготувала: Довганюк Наталія Володимирівна,

 

Вчитель образотворчого мистецтва та дисциплін художньо-естетичного циклу

Коломийського ліцею №3 Коломийської міської ради Івано-франківської області (Коломийська ОТГ)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м.Коломия 2021 р.

 

Візуалізація музики через цифру на уроці образотворчого мистецтва. 

Методична розробка / Н. В. Довганюк. – Коломия, 2021. – 38 с.

 

 

Зміст

ВСТУП……………………………………………………………………………….3

І розділ Сучасні методи в навчанні образотворчого мистецтва ……….……5

1.1 Інноваційні методи у навчанні по предмету образотворче мистецтво………5

1.2 Медіа культура з інтеграцією елементів змісту навчальними матеріалами з інших предметів………………………………………………………….….…..8

1.3 Інформатизація образотворчого мистецтва. Програми для малювання на телефоні,планшеті та комп’ютері…………………………………………….10

ІІ розділ  Синестезія в учнів …………………………………………………….11

2.1 Синестезія для учнів середньої школи ……………………………………….11

2.2 Синестезія та співвідношення образів………………………………………...13 2.3 Візуалізація дитиною сприймання музики на площині через художній

продукт ………………………………………………………………………..........16

ІІІ Розділ Дослідження під час навчального експерименту …………...……18

3.1 Результати дослідницько-експериментальної роботи……………………….18

Вироблені наступні рекомендації ……………………………………………....21

Висновок……………………………………………………………………………22

Список використаної літератури……………………………………………….23

Додатки…………………………………………………………….……………….24

Додаток 1 Конспект уроку на тему: «Малювання абстракції у цифровому живописі»…………………………………………………………………………...26

Додаток 2 Майстер-клас на тему: «Стікер-смайлик у цифровому живописі»….

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

«Майбутнє цифрового живопису вже сьогодні» Наталія Довганюк (NataliDK)

Актуальність теми дослідження. Головною стратегією навчання цифрового малювання є спрямованість навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості, затвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей і здібностей дітей. Можливість використати матеріали для дистанційного навчання та розкрити дитяче сприйняття на уроках образотворчого мистецтва. Цифрове навчання на мобільному пристрої як телефон, планшет чи при можливій потребі в комп’ютерному класі дуже добре сприймається учнями середньої школи і є актуальним в XXIст.

Вирішення цих актуальних проблем можливо тільки на базі широкого впровадження нових педагогічних технологій, спрямованих на всебічний розвиток дитини.

Основним завданням виховання дошкільників є гармонійний розвиток особистості дитини, тому навчання саме цифрового малювання на уроках образотворчого мистецтва грає важливу роль у становленні особистості.

Ураховуючи важливість ознайомлення дітей з творами музичного мистецтва й доцільність такої роботи проведення на уроках образотворчого мистецтва,саме в шкільному віці, зважаючи на необхідність упровадження інновацій у навчальновиховний процес дошкільного закладу, було розроблено й експериментально перевірено систему роботи з використанням мультимедійних методів у процесі ознайомлення школярів та вчителів з творами живопису у цифрі (цифрове малювання).

Вищезазначене сприяло вибору теми наукового дослідження.

Об’єкт дослідження: діти шкільного віку в середній школі.

Предмет дослідження: процес використання інноваційних технологій шкільної освіти в галузі образотворчого мистецтва по цифровому малюванню.

Мета дослідження: дослідити та виявити педагогічні умови художньо-творчого виховання і розвитку засобами образотворчої діяльності та особливості використання інноваційних технологій у процесі ознайомлення  з творами живопису у цифрі (цифрове малювання) та використання музичного супроводу на уроці. Аналіз та характеристика музичної графіки у вихованні художньо-творчої синестезійності учнів .

Завдання дослідження:

-розкрити сутність феномена синестезії в художньо-творчій діяльності;

-визначити роль інноваційних технологій для розвитку творчості дітей шкільного віку під час образотворчої діяльності;

 - визначити характерні особливості методу “музичної графіки” як візуального відображення музичного образу засобами цифрового живопису;

-теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити засоби цифрового малювання за допомогою музики на уроці образотворчого мистецтва;

-визначити ефективність розробленої та апробованої методики дослідження; -розробити методичні рекомендації.

Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення джерел інформації; педагогічний експеримент; спостереження; бесіда передового педагогічного досвіду; вивчення та аналіз продуктів дитячої образотворчої діяльності; порівняльний аналіз результатів дослідження.

Структура роботи. Методична робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І розділ  Сучасні методи в навчанні образотворчого мистецтва

1.1. Інноваційні методи у навчанні по предмету образотворче мистецтво

Метод музичної графіки має велику педагогічну ефективність для розвитку художньо-творчих здібностей не тільки молодших школярів а й у старших. Потрібно постійно вдосконалювати творче мислення, уяву та фантазію в ХХІ ст.

Художньо-естетичне виховання посідає важливе місце в духовному розвитку людини. Воно впливає на її культурну свідомість і виховує естетичний смак.

Художньо-педагогічні технології на уроках курсу «Мистецтво», визначальною ознакою, якого є глобальне панування мас-медіа. Їх непередбачена інтенсифікація в майбутньому докорінно змінить ситуацію в освіті. Поняття «медіа» (з лат. medium – «засіб») використовується в усьому світі як синонім засобів масової інформації та комунікації. До них традиційно зараховуються друковані видання, преса, фотографія, звукозапис, радіо, кінематограф, телебачення, відео, мультимедійні комп’ютерні системи, зокрема Інтернет. Під поняттям «мультимедіа» (англ. Multimedia, від лат. multum – «багато», medium – «засоби») розуміється комплекс апаратних і

програмових засобів, які надають можливість користувачеві працювати в діалоговому режимі з різними типами інформації (графікою, текстом, звуком, відео), організованими в єдину систему. Вплив медіа і мас-медіа на духовний світ особистості є всебічним і надзвичайно потужним, адже будь-яка інформація, що транслюється каналами ЗМІ, націлена на максимальне збудження емоцій, почуттів, асоціацій, вона діє одночасно на свідомість і підсвідомість. Сьогодні з багатьох функцій ЗМІ гіпертрофовано експлуатується інформаційно-розважальна та рекламна, а не навчально-пізнавальна та естетична, що потребує формування здатності розуміти «мовні коди» різноманітних засобів масової інформації, критично її оцінювати. Загалом у школярів, які мають значний інформаційний досвід, не сформовані критерії щодо орієнтацій у цій царині. Як зазначають фахівці, під некерованим впливом електронної інформації в них виникають залежність від різних новинок який пропонує Інтернет, а це соцмережі, ігри онлайн, перегляд відео тощо. Отже, виникає проблема емоційного захисту учнів від руйнівного тиску мас-медіа. Водночас ЗМІ можуть здійснювати позитивний пізнавальний і виховний вплив, однак лише в тому випадку, якщо учні будуть здатні адекватно сприймати, розуміти й оцінювати трансльовану інформацію. Інформатизація освіти спричинила ситуацію, коли одна з традиційних функцій навчально-виховного процесу – інформативна – втрачає актуальність і пріоритетність. У школі дедалі активніше впроваджується мультимедійне навчання (цифрове навчання на основі використання техніки з інтернетом чи встановленим додатком). Наприклад  практично в усіх американських університетах уведено курси з медіа, зокрема на мистецьких, культурологічних і педагогічних факультетах; спеціальні освітні медіапрограми широко застосовуються в дитячих садках, школах, музеях, картинних галереях, на дитячо-юнацьких фестивалях і виставках. Американські педагоги вважають, що медіаосвіта спрямована на розвиток естетичного сприйняття, аналітичних здібностей і мислення, які забезпечують «критичну автономію стосовно медіа». У 1989 р. Рада Європи на основі документів ЮНЕСКО схвалила «Резолюцію з медіаосвіти й нових технологій», якою визнано, що медіаосвіта має розпочинатися якомога раніше і тривати весь період навчання в школі. Входження України в європейський і світовий освітній простір детермінує необхідність узгодження напрямів і принципів вітчизняного шкільництва із загальними тенденціями розвитку освіти в умовах інформаційного суспільства. Ознайомлення учнів з усією палітрою сучасних медіазасобів, залучення їх до художньо-творчої діяльності в царині ЗМІ, зокрема й шляхом застосування у навчальному процесі графічних, музичних, анімаційних комп’ютерних редакторів, відкриває нові горизонти для художньо-творчої самореалізації особистості. Принципово нові можливості відкриває система інтернет у поширенні мистецьких цінностей, адже школярі можуть «подорожувати» веб-сторінками всесвітньовідомих художніх музеїв, галерей, оперних театрів тощо. Одним із пріоритетних педагогічних завдань є виховання аудіовізуальної культури школярів, що передбачає формування здатності розуміти «мову», «мовні коди» різноманітних ЗМІ, самостійно оцінювати інформацію, критично ставитися до       неї [5 с. 155 ].

Останнім часом діти захоплюються цифровим живописом на звичайних телефонах. Їм цікаво спробувати себе у такому малюванні, це щось нове і ще таке, що не всі розуміють. Прогресивні діти покоління Z в епоху комп’ютерних технологій мають всі дані для того, щоб вивчити та навчитися малювати у цифрових програмах для малювання. Вони швидко сприймають та навчаються за декілька уроків, вже розбирається з шарами та іншими додатковими інструментами у цих програмах. Для них не становить проблеми вже розібратися і з такою складною програмою як фотошоп, адже вони на таких програмах та додатках практично виросли. Мозок в такому віці дуже еластичний у сприйнятті матеріалу  і вони практично навіть не на рівні інтуїції, а більше по інерції вивчають нові програми та пробують себе у різних варіантах розвитку.

Коли ми говоримо про сучасну людину, яка має бути креативною, гнучкою, уміти нестандартно вирішувати поставлені завдання, то ми розуміємо, що для розвитку цих умінь необхідно застосовувати ірраціональне мислення. Тому в сучасній школі в учнів маємо формувати не лише раціональне мислення, але й ірраціональне. Учень повинен навчитися мислити художніми образами, розвивати свою фантазіюдля того, щоб у будь-якій сфері діяльності проявити свою творчість, креативне вирішення певного завдання та мислення в цілому.

Для формування цих якостей необхідні саме предмети художньо-естетичного циклу. Унікальність впливу мистецьких предметів через візуалізацію формує особистість дитини [5 с. 153 ]. .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Медіа культура з інтеграцією елементів змісту навчальними матеріалами з інших предметів

Художнє мислення — це передовсім мислення символічне (і творення, і сприйняття), адже мистецтво нічого не дає, не нав'язує, воно пропонує самостійно знайти. У феноменологічній діалектиці О. Лосева утверджується положення про цілісність і символічність художньої форми: мистецтво прагне не того, щоб його знали, а того, аби його розуміли. Знання можна передавати, а розуміння — процес індивідуального пошуку особистісно значущих смислів, і він нескінченний, особливо коли мова йде про художні твори. [3 с.10].

Художньо-педагогічні технології на уроках художньо-естетичного циклу передбачає позитивний (стимулюючий і гармонізуючий) вплив творів різних видів мистецтва на органи дихання, слуху, на голос і пластику, координацію рухів учнів з метою розвитку здорової особистості. Виокремлюється кілька видів естетотерапії, одні з яких є арт-терапія – малювання або використання кольорів у різних видах навчальної діяльності. Адже інтегровані уроки мають значні резерви щодо регуляції і саморегуляції психофізіологічного стану учнів [8 с.66].

Новітні соціокультурні тенденції спричиняють зародження «нової архітектури освіти, педагогічного простору», де, на думку філософа С. Клепка, зникне однопредметність уроку і сучасна асиметрія педагогічної комунікації (педагог – учень). Не можна не погодитися з вітчизняним ученим, що плюралізм знань має стверджуватися ще з початкової школи, бо в університеті це робити вже пізно. Ядром філософських засад інтеграції є діалектика – метод пізнання світу на основі найзагальніших законів розвитку. У феноменологічній діалектиці О. Лосєва стверджується положення про символічність художньої форми: мистецтво прагне не до того, щоб його знали, а до того, аби його розуміли. Знання можна передавати, а розуміння – процес індивідуального пошуку особистісно значущих смислів, і він невичерпний, особливо коли йдеться про художні твори. У праці «Логіка символу» філософ підкреслює думку, що в мистецтві ми маємо виходити не просто з чуттєвого уявлення, а з таких образів, яким притаманна потужна узагальнювальна сила. Художній образ, позбавлений такої сили, могутньої символічної картини життя, завжди – тільки безсила його копія [5 с. 11].

Отже, художнє мислення – це передовсім мислення символічне (і творення, і сприйняття), адже мистецтво нічого не дає, не нав’язує, воно пропонує самостійно знайти. Взаємодія, взаємовплив, взаємозв’язок, взаємопроникнення – інтегрувальні чинники, за допомогою яких відбувається об’єднання частин у певний тип цілісності, основними з яких є комплекс і синтез. Комплекс – багатогранна цілісність, яка складається з різних відносно самостійних елементів, що взаємодіють (комплекс передбачає диференціацію та інтеграцію водночас). Синтез – однорідна органічна цілісність з повним злиттям елементів, що взаємодіють (синтез, по суті, заперечує диференціацію). Інтеграція сьогодні набуває статусу своєрідного «провідника» ідей гуманітарної методології, яка активно проникає у сферу педагогіки мистецтва, модернізує її на нелінійних засадах [4 с.11 ].

Так, коли ми кидаємо свій погляд на картину, то в одну мить можемо охопити й зміст картини, і почуття героїв та відчути своє ставлення до цього сюжету. Саме можливість сприймати одночасно різні процеси є унікальним явищем, яке закладено в природі мистецтва.

Якби художній образ, який передав художник на своєму полотні, передавав письменник, то для передачі цієї інформації необхідно було написати чимало тексту, а значить читач має витрачати час на інтерпретацію цього образу. І головне – усвідомлення тексту відбувається через шлях раціонально-образного сприйняття. Слово прокладає шлях до почуттів через раціональне усвідомлення. Музика, образотворче мистецтво мають унікальну властивість оминати раціональне сприйняття та впливати на емоції та почуття людини за дуже короткий час через ірраціональний вплив (долучено емоційне, чуттєве сприйняття) [7].

 

 

 

 

 

 

 

1.3. Інформатизація образотворчого мистецтва. Програми для малювання на телефоні,планшеті та комп’ютері 

Для сучасних дітей діджиталізація стає атрибутом не лише повсякденного життя (її вони завдяки захопленню мультфільмами з раннього віку спостерігають у власному середовищі життєдіяльності), а й організованої мистецької освіти. Конструктивну роль у процесах інтегрування відіграє мислення, основу якого складають операції аналізу і синтезу, а також комплекс основних прийомів мислення. Використання технічних засобів для і під час навчання вже є звичним ділом для дітей. Учні вже набагато краще і легко сприймають подачу матеріалу по предмету образотворчого мистецтва .

Мистецтво модифікується. Так само, як будь-яка сфера діяльності людини. Колись писали на глиняних дошках – тепер друкуємо на швидкісній клавіатурі. Колись малювали тільки на папері, а зараз створити шедевр можна простою комп’ютерною мишкою [11].

Терміни «медіакультура», «медіаосвіта», «медіатехнології» стрімко увірвалися не лише в лексику сучасного суспільства, а й у простір різних дисциплін, щонайперше – у педагогіку. Медіакультура охоплює сукупність інформаційно-комунікативних засобів, матеріальних та інтелектуальних цінностей, що вироблені людством у процесі культурно-історичного розвитку [4 с.138].

Програми які можуть використовуватися для викладання цифрового живопису можуть бути і ті, які учні скачали раніше і привикли малювати саме в них. Ті програми, які рекомендуються в Digital art та створює художник свої малюнки у графічних редакторах. Загалом для повноцінної роботи достатньо кількох основних: AdobePhotoshop, Procreate, IbisPaintX, PicsArtColor, SketchBook тобто прості і інтуїтивні для розуміння кожного.

 

 

 

 

 

 

ІІ розділ Синестезія в учнів

2.1 Синестезія для учнів середньої школи 

Проблему взаємодії словесного, музично-інтонаційного, візуальнообразного, рухо-пластичного та інших аспектів художнього мислення психологи дослідили недостатньо, хоча ще Б. Теплов у своїй відомій класичній праці «Психологія музичних здібностей» звертав увагу на те, що слухові уявлення майже ніколи не бувають суто слуховими і мають включати зорові, рухові та ін. У психології цей феномен отримав назву «синестезія». 

Синестезія (від грецьк. synaisthesis – «одночасне відчуття») виникає тоді, коли у свідомості людини під впливом взаємодії різних чуттєвих модальностей, наприклад зорової та слухової, виникають полімодальні образи – звукокольорові в даному випадку. Об’єктивний зв’язок між слуховими і зоровими, а також тактильними, вібраційними та іншими відчуттями стає тим психофізіологічним інтегратором, що за певних спеціально створених педагогічних умов (наприклад, за регулярного застосування міжвидових мистецьких комплексів і паралелей) сприяє виникненню асоціацій, образів-аналогій, суголосних естетичних уявлень, утілених різними художніми мовами – інтонаційною, візуальною, кінетичною [8 с.224].

Тобто синестезія є здатністю співвідносити образи різних модальностей сприйняття (слухові, зорові, дотикові та ін.) і утворювати ціннісні художні асоціації – “базові елементи” нових художніх об’єктів 

Виокремлюється метод музичної графіки як візуального відображення музичного образу засобами образотворчого мистецтва [8 с.226]. 

Розрізнення учнями кольорів, їх відтінків залежить не тільки від віку дітей, а й від робіт та як їх оцінюють дорослі. Так, в Японії є так звана «колористична грамота» де надають особливу увагу кольорової чутливості в учнів. Завдяки такому навчаннюв 7 класі розрізняють аж до 240 кольорів. У японських школах з першого класу програмою передбачені такі заняття, які звуться «милуванням». У гарну погоду відміняються уроки, й учні ідуть спостерігати, милуватись красою        природи [2].

Дитина, яка приходить до школи, має вже досить розвинені відчуття. У процесі шкільного навчання їх розвиток триває. Наприклад, за період від 6 до 14 років гострість зору учнів підвищується на 60%; здатність розрізняти кольори з 7 до 10 років - на 45%, а з 10-12 років - на 60%. Цьому особливо сприяє те, що з 10 років діти починають навчатись малювати фарбами під керівництвом вчителів-фахівців, хоч відповідна підготовка до цієї діяльності була розпочата ще з дошкільного віку .

Також можна побачити і проаналізувати саме:

–малювання музики – творчий акт, що вимагає самостійності мислення і дій, створює умови для максимальної зосередженості, активізації уваги, зацікавленості, знімаючи певною мірою навіть проблему дисципліни на уроках музичного мистецтва;  – наявність психологічної установки на подальшу самостійну дію в ігровій діяльності робить сприйняття більш чутливим і результативним, розвиває фантазію і уяву щодо як музичного, так і образотворчого мистецтва; 

–порівняльний аналіз підсумків опитування учнів стосовно розуміння змісту музики виявив істотне зростання інтересу і вищу ефективність засвоєння матеріалу; 

–про типологічні особливості особистості самих учнів. Це такий вид «зворотного зв’язку», який недосяжний іншим засобам (опитування, бесіда, анкетування), причому на кожному уроці і стосовно кожної дитини. Метод музичної графіки досліджує залежність психічних функцій учнів від вегетативних реакцій нервової системи на звучання музичного твору. Нами проведено експериментальне дослідження з виявлення художньо-творчої синестезійності у школярів середньої школи. У програмі експерименту використовувались два пріоритетних методи: 

1)            малювання як представлення елементів музики в кольорах, лініях, формах; 

2)            вправи на розвиток метафоричних словосполучень у поєднанні звуку та кольору [8 с.227].

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2 Синестезія та співвідношення образів

Синестезія є здатністю співвідносити образи різних модальностей сприйняття (слухові, зорові, дотикові та ін.) і утворювати ціннісні художні асоціації – «базові елементи» нових художніх об’єктів. Деякі синестезійні закономірності засвоюються молодшими школярами з культурного контексту навколишнього світу і підcилюються за рахунок особистого, нехай ще не багатого, музичного, художнього та літературного тезауруса. Інші утворюються на підставі особистого практичного досвіду. «Пусковим механізмом» полісенсорного сприйняття дійсності дитиною є естетичний інтерес, який ґрунтується спочатку на цікавості, як позитивній, але нестійкій реакції дитини на естетичний об’єкт, перетворюється через допитливість, як емоційну перевагу більш досконалого роду, на новий якісний рівень. Завдяки естетичному інтересу сприйняття художніх об’єктів і явищ, що відбуваються в глибині свідомості дитини, стає творчо активним процесом, моносенсорне сприйняття інтерпретується в полісенсорне, завдяки чому дитина розширює межі сприйняття навколишнього світу та «озвучує» його. Отже, сигнали, що виходять від різних органів почуттів, змішуються, синтезуються, утворюючи нові, більш яскраві та змістовні образи. Людина не тільки чує звуки, але і бачить, розрізняє їх колір. Найбільш поширені зорово-слухові синестезії, коли при дії звукових подразників у суб’єкта виникають зорові образи, так званий «кольоровий слух» (фотізм), і звукові асоціації «звучний колір» при сприйнятті кольору (фонізм). Саме ці специфічні асоціації і є основою кольоровомузичної синестезії, що слугує яскравим прикладом асоціації за подібністю, котра виникає як за зовнішніми ознаками (звук, колір), так і за змістовними (схожість за емоційним впливом) і є, на думку професора Б. Галеева, основним типом у мистецтві асоціацій. Наявність цієї здібності пов’язують з можливістю індивіда “бачити” пластику мелодії, «колорит» тональності і здатність «чути» звучання кольорів. Аналіз процесу «візуалізації музики» обумовлює необхідність розгляду питання про слухо-зорові синестезії, за якими закріпився спеціальний термін «кольоровий слух» і які лежать в основі методу «музична графіка».

Візуалізація – це якість людської свідомості; уявне створення картин, малювання подій, образів, відтворення відчуттів. Завдяки цій специфіці забезпечується можливість особистості виражати своє ставлення до навколишнього світу в уявних образах. Методи візуалізації досить часто застосовуються на уроках музичного та образотворчого мистецтва. Чи не найпоширенішим є завдання уявити музичний образ у процесі сприймання музичних творів і відобразити його образотворчими (лініями, кольором та інше) і мовними (вербальна інтерпретація, словесний коментар) засобами, цим «прожити» і «пережити» його. На думку М. Кагана, традиційним способом проявити і посилити музичне враження є супровід музики якимось інформаційним потоком з подібним емоційним значенням. Опановувати музику як мову передачі емоцій – означає співвіднести музичні «емоційні значення» з їх еквівалентами в інших видах мистецтва. Візуалізація музики в музичній педагогіці має назву «музична графіка» і являє собою «замальовування» музичних уявлень будьякими живописно-графічними засобами переважно у вигляді абстрактних композицій. У цій творчій діяльності відбувається: створення художнього образу (особисте ставлення, емоційний відгук, самоствердження); вибір засобів виразності (графічних, живописних, пластичних, декоративно-силуетних); взаємозв’язок різних засобів та їх самостійний вибір; художньо-творчий розвиток, основою якого є: особистісна позиція, бажання саморозвиватися; розвиток здібностей до музичної та образотворчої діяльності (емоційна чутливість, сенсорика, творча уява, відчуття кольору, форми, композиції). «Музична графіка» за порівняно коротку історію існування завоювала гідне місце серед методів музичного виховання. В її основі лежить один з найважливіших дидактичних принципів – принцип наочності, пов’язаний із зоровою формою сприйняття. У природничих науках, як конкретний її прояв, вже давно застосовується своєрідна візуалізація абстрактних понять, невидимих явищ, які відображаються у вигляді графіків. Візуалізації підвладні не тільки статичні явища, а й динамічні процеси. Графічне ж уявлення є своєрідною фіксацією їх симультанного сприйняття, що забезпечує оцінку процесу загалом і, відповідно, дозволяє зберегти «візуальний портрет» для подальшого аналізу. Настільки ж успішно може користуватися прийомами візуалізації і музика. Графічне представлення її естетичного художньо-організованого матеріалу закріпило за собою назву «музична графіка». Термін «музична графіка» створений австрійським педагогом і мистецтвознавцем професором О. Райнером, який обґрунтував і тривалий час очолював Інститут музичної графіки у Відні. Вже початкові дослідження О. Райнера з подальшими систематичними публікаціями переконали професора у тому, що він натрапив на щось незвичайне, що має величезне значення для науки. Цікавий приклад опису О. Райнером одного з його перших експериментів. У кімнаті не було музичного інструменту, професор вибрав учня, що володіє музичними здібностями і знаннями, та попросив його згадати будь-який музичний уривок так, щоб хлопчик зміг втілити його в графіку і кольорі. Дитина, згадуючи музику, представила таку замальовку, за якою О. Райнер зрозумів, що вона навіяна музикою Л. Бетховена. Наступні роботи музикознавця з дітьми продовжили основну думку – виявлення сутності зв’язку між звуком і кольором через розкриття цінності «музичної графіки» як художньо-педагогічного прийому. Метод «музична графіка» в педагогічній науці прийнято позначати як візуальне відображення музичного образу засобами образотворчого мистецтва, а конкретно – графіки і живопису. Застосування музичної графіки у педагогіці стимулює інтерес учнів до музичного мистецтва, активізує їх розумову діяльність, сприяє розвитку творчої фантазії, колористичного та інтонаційного мислення [8 с.224 ].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Візуалізація дитиною сприймання музики на площині через художній продукт 

Під час естетичного сприймання мистецького твору у школяра може виникнути відчуття нескінченності, безмежності життя, його розмаїття. У такі хвилини переживається найвищий духовний стан - відчуття єдності себе і всього, що існує в світі. Ці переживання допомагають зрозуміти цінність будь-яких елементів життя, що сприяє формуванню гуманістичного компонента духовності .

Сила і тривалість естетичних почуттів залежить від знань, від розвитку особистості. Так, почуття захоплення живописом у людини міцнітиме і зростатиме у міру розширення її художньої освіти.

Естетичні почуття - це реалізація-відповідь суб'єкта на той вплив, який на нього справляє об'єкт, що існує поза ним, що естетичні почуття тісно пов'язані з органами чуття (зір, слух) і не мислимі без них. Тривалість естетичного почуття зумовлена фізіологічними властивостями організму: «коли в людини від перевтоми зникає охота дивитись на прекрасне, не може не зникнути і потреба естетичної насолоди цим прекрасним». Може статися перенасичення естетичногопочуття. Естетичне почуття маловимогливе, вільне від матеріального інтересу, тобто практичного погляду на предмет.

Під час малювання багато уваги приділяється питанням сприймання кольору, тому що один і той самий колір у різних середовищах сприймається по-різному. На червоній рівно пофарбованій кулі колір скрізь однаковий, але нам здається, що він різний: у тінях - один, у напівтінях - інший, у світлих місцях - ще інший і т.д. [10].

Отже, на що слід звернути увагу, аналізуючи дитячий малюнок?

1.  Розмір фігур на малюнку, товщина ліній, натиск олівця

Невпевнені, непристосовані до життя у колективі, нервові діти малюють маленькі фігури, що займають невелику частину аркуша, лінії тонкі, натиск слабкий. Можливо, хтось із батьків надто суворий з дитиною або постійно незадоволений нею, і тому дитина почувається незахищеною у великому ворожому світі. Батьки мають знати, що невпевнені діти можуть шукати «компенсацію» зовні – у солодощах, загалом переїданні, володінні предметами (їм постійно потрібні нові й нові іграшки, якими вони майже не бавляться) і навіть у крадіжках.

Упевнені комунікабельні діти малюють з розмахом – великі фігури, добре натискаючи на олівець. Якщо дитина вважає себе «пупом землі» – то їй навіть може не вистачити аркуша для зображення себе, найкращого в світі. На малюнках дітей, у яких швидко і безпричинно міняється настрій, так само міняється натиск олівця – то слабкий, то сильний.

2.  Малювання фігури

Ознакою підвищеної тривожності малюка є часті виправлення, особливо такі, що лише погіршують якість зображення. Надто щільне зображення фігур свідчить або про гарні тісні стосунки у сім’ї або про мрії дитини про такі стосунки.

3.  Кольори

Діти відчувають колір і підбирають його до свого настрою. Психолог Макс Люшер твердить, що вибір кольору відбиває психологічні якості і стан здоров’я. Зазвичай діти середнього рівня емоційного розвитку використовують 5-6 кольорів. Ширша гама свідчить про натуру чутливу, емоційну. Використання лише простого олівця за наявності кольорових може свідчити про відсутність «чуття кольору» або про те, що в житті дитини бракує яскравих позитивних емоцію 

Все вищевикладене не є абсолютним законом. Не робити поспішних висновків, а якщо вам видається щось не гаразд то не лякатися. Поспостерігайте за дитиною якийсь час, адже малюнки – це дуже індивідуальна річ [1 с. ].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ Розділ  Дослідження під час навчального експерименту

3.1 Результати дослідницько-експериментальної роботи

З метою виявлення емоційного ставлення до мистецтва проводилась методика «Мій настрій у кольорі». Діти мали на екрані техніки відтворити власну візуалізацію образу від прослуховування музичних творів у кольорі, розфарбувавши у певний колір лініями, плямами певну «абстракцію». Обирались мелодія композитора           Л. ван Бетховена «Дев’ята соната». Під час виконання завдань зверталась увага на вибір дитиною кольору та охайність зафарбовування. Про високий рівень свідчило те, що діти одразу почали малювати після прослуховування творів. Оцінювалось обрання учнем кольору (чи кольорів), відповідно до емоцій, втілених за допомогою прослуховування музичного твору, створення у цій кольоровій гамі певної абстракції.

На уроці образотворчого мистецтва під час слухання музики учні п’ятого класу Коломийського ліцею №3 Коломийської міської ради Івано-Франківської області (21 особа), використовуючи телефон, зображували звучання музичного твору в кольорі. Вибір кольору пов’язаний з особливостями сприйняття музики і висловлює певні емоції і естетичні почуття, що виникають під впливом звучання на рівні вегетативних реакцій і відчуттів. Кожен колір учні характеризували емоційно, виходячи з життєвого досвіду, а в створених умовах для роботи.

Дослідження в 5 класі (19 дітей)на уроці образотворчого мистецтва. Пропонувалося для початку до кожного кольору вибрати від одного до трьох словесних позначень (з 5 слів). 

Високий ступінь – від 4 слів і більше (виконання завдань від 70% до 100%).

Середній ступінь – від 2 до 4 слів (від 50% до 69%).

За результатами дослідження виявлено вище середнього (30% випробовуваних) і середній (70% випробовуваних) ступені прояву синестезії “колір-звук” у дітей. Середня щільність розподілу результатів є наслідком мимовільного входження учнів в стан синестезії при кольоровому сприйнятті. 

Наступний експеримент проводився для учнів 6 класу (кількість 20 дітей). Потрібно було намалювати абстрактний  малюнок до музики, яку включали на уроці. В даному випадку це була одна з мелодій Бетховена – «Дев’ята симфонія».

Виконання завдань було в обмеженому часі – протягом 25 хв. під час і опісля програвання музики.

Високий ступінь – виконання завдань від 80% до 100%.

Середній ступінь –від 50% до 79%.

За результатами дослідження виявлено вище середнього (20% випробовуваних) і середній (80% випробовуваних) ступені прояву синестезії “колір-звук” у дітей. І не було проблем з фантазією навіть у тих дітей, які відстають у навчанніз інших предметів. Атмосфера стала більше доброзичливішою та дружнішою. Результати такої роботи є неочікуваними навіть для самих дітей. Ніколи не вгадаєш що вийде в кінцевому результаті під час малювання абстракції та й під час прослуховування  класичної музичної композиції світового рівня  і в цьому головний сенс, щоб відкрити півсвідоме малювання. Згідно з дослідженнями різних вчених саме класична музика сприяє найкращій та найпліднішій роботі під час виконання будь-якого  завдання. В даному випадку це було інтуїтивне малювання і так звана арт-терапія.

Зроблено висновки про виховний вплив музичної графіки на розвиток образноасоціативного мислення молодших школярів, їх емоційної сфери, щодо сприяння пізнанню мови й засобів різних видів мистецтв, стимулювання творчого самовираження учнів і їх спілкування на теми мистецтва.

Отже, метод музичної графіки має велику педагогічну ефективність для розвитку художньо-творчих здібностей переважно для молодших школярів. Проте варто відзначити що і для середньої школи, а особливо учнів 5-7 класів методпрацює дуже гарно і можна відстежити розвиток рівня малювання у виконанні різними техніками та вибором матеріалу. Навіть сам колір, який вибрали діти під час такого малювання можна проаналізувати, він багато розкаже про учня. 

На підтвердження наведених теоретичних положень ми проводили дослідження особливостей формування відчуття кольору на уроках образотворчого мистецтва.

Дослідження мало практичний характер і проводилося у два етапи.

На першому етапі (2019-2020 н. р.) була визначена сфера і проблема дослідження, вивчалась педагогічна і методична література з питань формування відчуття кольору на уроках малювання, досвід роботи вчителів образотворчого мистецтва, формувалась гіпотеза і завдання дослідження з викладання цифрового живопису на уроках.  

Другий етап (20020-2021 н. р. був спрямований на визначення ефективності запропонованої системи навчання цифрового живопису для середньої школи шляхом формування навичок та вміннями користуватися програмами для малювання на уроках образотворчого мистецтва.

Сам процес експериментального навчання за пропонованими нами методичними положеннями відбувався на формуючому та перевірявся на теоретико-

узагальнюючих етапах дослідження, де основна увага спрямовувалася на аналіз та узагальнення результатів експерименту, оформлення роботи та з'ясування подальших перспектив розробленої експериментальної методики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вироблені наступні рекомендації 

 

Незважаючи на те, що цифрові малюнки досить нове явище в мистецтві (зі зрозумілих причин), воно швидко стало популярним. Ідеально підходить для дітей XXI ст., які народилися та виросли в епоху інформаційних технологій. Ідеально підходить для НУШ середньої школи в освіті.

Вчитель образотворчого мистецтва, який займається саморозвитком та постійно хоче вдосконалюватися вивчаючи нові прийомі, серед яких і цифрове мистецтво має набагато ширші можливості для реалізації певних ідей у зацікавленні учнів предмету образотворчого мистецтва та самого малювання.

На даний момент варто поступово включати цифрове малювання в календарне планування по предмету образотворче мистецтво для учнів 5-7 класів. Сам цифровий живопис можна включити в певні теми як малювання анімалістичного жанру, ілюстрація до твору , малювання абстракції тощо. Практика показує, що, завдяки мультимедійному супроводу занять, вчитель економить до 30% навчального часу, ніж при роботі у класної дошки. Економлячи час, вчитель може збільшити щільність уроку, збагатити його новим змістом і візуальним супроводом того як сам малює дублюючи екран прямо на проєктній дошці (цифровий педагогічний малюнок за допомоги техніки як планшет наприклад) .

Дане доповнення надає реальну можливість для використання цих навичок, знань і вмінь в майбутньому в епоху діджиталізації.

Вчитель повинен не тільки упевнено володіти комп’ютерними технологіями у викладанні цифрового малюнку, а й знати зміст уроку, вести в хорошому темпі, невимушено, постійно залучаючи до пізнавального процесу учнів.  

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Поєднання методу «Музична графіка», а саме музичної та образотворчої діяльності – одне з найбільш продуктивних щодо формування у школярів повноцінного, комплексного художнього сприйняття. Однак єдина система комплексних занять з музичного та образотворчого мистецтва я вважаю не ідеальною. Для кращого розвитку та вивчення краще розмежовувати музику та малювання, тому що воно разом взаємодіює лише в окремих випадках і не так часто. Якщо часто це проводити то втрачається сам ефект новизни та інтуїтивне малювання, здатність до півсвідомої синестезії й треба заставляти себе до роботи. Дослідження багатьох вчених показали, що малюнок для дитини є не мистецтвом, а мовою. Особливість слухання музики школярами визначається цілісним сприйняттям твору, усвідомленням його характеру, заснованим на музичних і позамузичних асоціаціях та диференційованих засобах музичної виразності. Малюнок дитини, будучи загалом адекватним відображенням дійсності, має свої особливості: конкретно-чуттєва форма відображення пов’язана з емоційним ставленням до дійсності. Завдяки цьому у них виникає відповідний образ – уявлення і задум майбутнього малюнка. 

Річ у тому, що малювання дає дитині можливість висловити свої відчуття від прослуховування музики. Спосіб виразити свої емоції під час прослуховування музики (музична графіка) за допомогою цифрового малювання належить до найновіших педагогічних методів викладання образотворчого мистецтва та відповідає діджиталізації освіти в ХХІ ст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використані джерела

 

1.     Інтерпретація.      «Про що     розповідає дитячий      малюнок»   :         URL   http://rubans.com.ua/article/pro-shcho-rozpovidaie-dityachiy-malyunok     

 

2.     Коменський Я. Велика дидактика / Я. Коменський  – М.: Педагогіка, 1982. – Т.1.

– 168с.

 

3.     Масол Л. М. М31 Методика навчання мистецтва у початковій школі: Посібник для вчителів / JI. М. Масол, О. В. Гайдамака, Е. В. Бєлкіна, О. В. Калініченко, І.

В. Руденко.— X.: Веста: Видавництво «Ранок» , 2006.— 256 с            

Режим доступу:  https://estetika.at.ua/Metoduka_Masol_L.M..pdf   

 

4.     Л. М. Масол. Методика навчання інтегрованого курсу «Мистецтво» : URL   https://www.geneza.ua/sites/default/files/productimages/Metodyky/Masol_Mystetstvo_Metodyka.pdf

 

5.     Масол Л. М. Художньо-педагогічні технології в основній школі: єдність навчання і виховання : метод. посіб. / Л. М. Масол. – Харків: «Друкарня

Мадрид», 2015. – 178 с.

-         Режим доступу:  https://core.ac.uk/download/pdf/32309575.pdf    

 

6.     Просіна Ольга. «Мистецтво» як один із головних предметів у школі: URL  https://osvita.ua/school/reform/53347/

 

7.     Рахманова О.      К.      Музична     графіка       у        вихованні   художньо-творчої

синестезійності молодших школярів / О. К. Рахманова // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. - 2017. - Вип. 21(2). - С. 221232. 

 

-         Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tmpvd_2017_21(2)__22

 

8.     Формування у молодших школярів навичок естетичного сприймання у процесі використання творів живопису : URL https://www.kazedu.kz/referat/129121

 

9.     Цибенко     В.С.   ЦИФРОВЕ МИСТЕЦТВО.    ЦИФРОВИЙ        ЖИВОПИС.

ЦИФРОВИЙ АРТ :  URL https://informatika.udpu.edu.ua/?page_id=3491

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Коломийський ліцей №3 Коломийської міської ради

Івано-Франківської області

 

 

 

 

 

Конспект уроку на тему:

«Малювання абстракції у цифровому живописі»

 

 

 

Вчитель образотворчого мистецтва

Довганюк Наталія Володимирівна 

 

м. Коломия

2021

Тема: Малювання абстракції у цифровому живописі

Мета: навчитися користуватися та малювати в програмах для малювання, встановленому на телефоні, планшеті та комп’ютерах. Розвивати і вдосконалювати  відчуття прекрасного. Формувати композиційні вміння учнів. Розвивати оцінну та пізнавальну діяльність учнів, вміння аналізувати, уважність, спостережливість, інтелектуальні здібності.

Обладнання та матеріали: телефон з будь якою встановленою програмою для малювання (мал.1), репродукції  картин на тематику  абстракції (мал.2), презентація, музичний супровід.

Музичний ряд:  «Дев’ята соната» Л.Бетховена

Між предметні зв’язки: музичне мистецтво, інформатика 

Основні поняття: «Цифровий живопис» , «Візуалізація», «Абстракціонізм»

Коментар 

Як наочний матеріал для пояснення теми нижче надаються зразки робіт для учнів та вчителя

Хід уроку І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь 

Вправи «Знаю – не знаю»

Питання

-  Чи знаєте ви щось про цифрове малювання? Чим вони вам подобаються ?

-  Чи видно вам різницю між традиційним і цифровим матеріалом?

-  Чи вже вмієте чи  пробували малювати цифровий малюнок? Бесіда 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку.

Слово вчителя. 

– 2D художники використовують для малюнків комп’ютерні програми, найпопулярніші – це Photoshop (програма для малювання, це як електронне полотно на якому ви малюєте) і Illustrator (це векторна програма для створення графіки, більш «мультяшної», простої і легкої). 2D художник малює за допомогою комп’ютера або планшета, це зараз називають digital-art, тобто цифровий малюнок. А звичайний художник малює на папері або полотні.

Інструменти, які є в сучасних програмах, дуже круті, і ті спецефекти, які можна використовувати, навряд чи можна відтворити на полотні або на папері. І це дуже сильно полегшує роботу в ситуаціях, коли вручну це можна було б робити дуже довго, монотонно і нудно. Припустимо, потрібно скопіювати дуже багато однакових деталей. У програмі ти це робиш елементарно. Якщо щось не виходить, можеш повернутися назад, стерти, додати. Це дуже крутий інструмент. На папері все не так швидко. Digitalart – це новий крок у сучасному мистецтві.

IV.                Вивчення нового матеріалу.

Цифровий живопис— новий вид мистецтва, в якому традиційні техніки живопису, такі як акварель, олія,  та ін., імітуються за допомогою комп'ютера, графічного планшету, стилуса та програмного забезпечення. Це малювання за допомогою техніки як телефон, комп’ютер чи планшет з встановленим додатком для малювання. Різниця полягає в тому що замість паперу іде екран. Малювати можна як за допомогою мишки, стилуса (технічна ручка чи олівець) так і пальчиком по екрану.

Сьогодні на уроці ми будемо малювати цифрову абстракцію. Тобто те як ви побачите в образі саме те під час прослуховування музичного твору Л.Бетховена – «Дев’ята симфонія» . 

Абстракціонізм,   абстрактне        мистецтво,        безпредметне мистецтво,  конфігуративне мистецтво — одна течій авангардистського мистецтва початку XX ст. Філософсько-естетична основа абстракціонізму — ірраціоналізм, відхід від ілюзорно-предметного зображення, абсолютизація чистого враження та самовираження митця засобами геометричних фігур, ліній, кольорових плям, звуків.  Абстракція – це щось нереальне.   

V.                   Практична робота

Пояснення вчителя 

Малюємо ми за дорогою інструментів, які вже знаходяться в програмі для малювання так званими цифровими пензликами. Також в більшості програм для малювання є розміри паперу та шари. 

Виконання абстракції за допомогою своєї фантазії і уяви до музичного твору, щоб передати образ засобами цифрового живопису. Учитель коригує діяльність учнів, за потреби надає допомогу.

Робота виконується під супровід музики Л.Бетховена «Дев’ята симфонія»

VI.                Закріплення вивченого матеріалу

Отже, за допоможе цифрового малювання ми також можемо створити навіть ілюстрацію до певної теми. Знання і навички як малювати в таких програмах надають нам необмежені можливості для створення своєї роботи.

1.             Аналіз учнівських робіт. Демонстрація кращих робіт та виставлення балів (мал.3)

Виставка  з малюнків на дошці

2.             Метод «Незакінчене речення»:

-Завершуючи урок, візьмемо з собою знання, уміння і настрій сьогоднішнього уроку.

•Я дізнався, що……

•Я навчився…

•Мені сподобалося…

-                 Вчитель: сподіваюсь, що сьогодні ви багато чого навчились. Мені дуже хочеться, щоб після сьогоднішнього уроку ви не тільки вміли малювати абстракцію, але і вміли цінувати красу навколишнього світу, займалися творчістю. 

-                 Дякую вам за плідну працю!

             3.        Домашнє завдання

Спробувати намалювати цифровий малюнок вдома.

Проголошення уроку завершеним.

- До побачення. Бажаю натхнення та творчості у навчанні !

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал. 2

 

 

Мал.3

Цифрова абстракція від учнів 6 класу

під час прослуховування музики Л. Ван Бетховена «Дев’ята соната»

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2 Майстер-клас

 

Коломийський ліцей №3 Коломийської міської ради

Івано-Франківської області 

 

 

 

Майстер клас 

«Малюванння стікера-смайлика в цифрі»

 

 

                             

               

 

 

 

 

Вчитель образотворчого мистецтва

Довганюк Наталія Володимирівна 

 

м. Коломия

2021

Тема: «Стікер-смайлик» цифровий живопис

 

Вікова категорія:для дітей та дорослих.

Мета: навчити малювати в цифровому живописі; навчитися користуватися програмою для цифрового малювання в Autodesk SketchBook; розвивати  логічне мислення, та почуття внутрішнього контролю через малювання; виховати естетичний смак, інтерес до живопису.

Завдання: Створити стікер в програмі для малювання

Обладнання: програма для малювання Autodesk SketchBook (мал.1) та по можливості стилус, зразки цифрових малюнків «смайлики» (мал.2),  

 

План.

І.  Вступна частина.

1.1. Організація. Оголошення теми, мети , завдання.

1.2. Розбір інструментів та шарів в програмі для цифрового малювання.

1.3. Різниця малювання певних елементів на різних шарах .

1.4. Мотивація та актуалізація навчальної діяльності. ІІ.  Основна частина

2.1. Формування нових знань та умінь.

2.2. Виконання практичної діяльності. 

ІІІ. Підсумкова частина.

    Додатки

 

Хід майстер класу І.           Вступна частина.

1.1. Організація. Оголошення теми, мети , завдання.

Перед тим як приступати до роботі нагадаю вам про правила з техніки безпеки під час користування технікою.

 

1.2. Розбір інструментів та шарів в програмі для цифрового малювання.

Всі традиційні матеріли для малювання переводиться в так званий цифровий вимір - це всі пензлики та олівчики стають цифровими. Саме в програмі для цифрового малювання їх називають «інструменти». Також є інші інструменти які мають своє певне призначення.

 

1.3. Різниця малювання елементів та використання їх в  шарах.

У традиційному малюванні є одна або дві спроба підправити малюнок.  Тоді як в цифровому малюванні можна на окремому шарі певний елемент забрати без школи для цілої композиції. 

Я підготувала для вас творче завдання через яке кожна бажаюча людина зможе відтворити свої емоції за допомогою фігури стікера смайлика  і створити позитивний арт ,який прикрасить будь яке приміщення.

 

ІІ.           Основна частина

2.1. Формування нових знань та умінь.

Вміти малювати на графічному моніторі особливо важливо для тих, хто планує поєднати з цим заняттям своє життя. Дизайнери працюють в цифровому просторі, усі макети і листівки створюються саме на комп'ютері.

 

2.1. Постановка практичного завдання. 

Я покажу вам, як можна відкривати новий лист у програмі для малювання.     Отже відкриваємо лист розміром А4 або ж 4000х2000 рх. 

 

2.3.      Виконання практичної діяльності. 

1.Намалюйте контуром фігуру вашого стікера на одному шарі. Не замальовуємо даний малюнок зараз, лиш самі контури. ( мал. 3)

2. Добавляємо новий чистий шар і переносимо вниз під шар, де вже є контури та малюємо по формі основними кольорами.(мал. 4)

3.На наступному окремому шарі який стоїть зверху ми малюємо світло і тінь для стікера.(мал.5)

4.                      Промальовуємо деталі при потребі (мал.6)

5.                      Оформіть гарно ваш фон для стікера, можна наприклад маленькими квіточками , листочками, однотонний чи навіть градієнт (мал.7).

 

ІІІ.    Підсумкова частина.

Узагальнення та систематизація навиків.

Малювання певного стікера-смайлика як емоджі надає можливість виразити свої емоції через створення стікера-смайлика та розвиває навички винахідливості та швидкого сприймання нового матеріалу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал.1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал. 2 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал. 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал. 3

 

 

Мал. 4

 

 

 

Мал. 5

 

 

Мал. 6

 

 

 

Мал. 7