Методична розробка з історії стародавнього світу (6 клас)

культура греції у v –iv ст. до н. е. ПІДГОТУВАВ: СТУДЕНТ ІСТ130 КУЗЬ ВІТАЛІЙ

ПЛАН: Ордерна система Містобудування, теорія “ регулярного міста ”

Ордерна система. Ордерна система — конструктивна система, що виникла на основі стійково – балкової системи побудови. Ордер є одночасно і конструктивною, і художньою системою. Назву ”ордер” уперше вжив римський архітектор  Вітрувій, який жив у другій половині І ст. до н.е.. Він є автором трактату  ” Десять книг про архітектуру ”.

Види ордерних систем У класичній архітектурі розрізняють такі ордери: доричний, іонічний, коринфський (грецькі) і їх модифікації - тосканський, композитний або складний (римські). Ордер може бути повним і неповним. Повний містить 3 основні частини: антаблемент, колону і п'єдестал. Неповний ордер не має п'єдесталу, стоїть на стилобаті, а всередині будівлі - на підлозі. Колона - це несуча конструкція будівлі, що складається з бази, стовбура і капітелі. В антаблементі - верхній частині споруди, що лежить на колонах, також визначають три частини: архітрав, фриз і карниз.

Доричний ордер Доричний ордер — стародавній архітектурний стиль Греції, що характеризується гладкими колонами, простотою, пропорційністю і строгістю форм. Місцем виникнення вважаються берега Егейського моря, як з європейського так і з азіатською боку. Найбільший розквіт доричний ордер отримав в VI - Vст. до нашої ери, у час царювання досконалих форм і класики. Цей стиль був прикрасою і підкреслював величність і монументальність композиції будівель того часу, їх красу і унікальність зодчества. 

Іонічний ордер Іонічний ордер виник в середині VI – V ст. до н. е. в Іонії на північно-західному узбережжі Малої Азії. Існує в двох основних варіантах: малоазійскому та аттичному. Основним вважається малоазійський, який був сформований без фриза. Аттичний з'явився набагато пізніше, як наслідок модифікації малоазійського. Найбільш яскравим представником іонічного ордера є храм Артеміди Ефеської, який визнаний одним із ” Семи чудес світу ”

Коринфський ордер Коринфський ордер з'явився пізніше двох попередніх і багато в чому нагадував іонічний. Відмінність полягала в капітелі, що має форму дзвона і прикрашена стилізованим листям аканфа, які є символом життя і врожаю.

ПРИКЛАДИ ОРДЕРІВ В АРХІТЕКТУРІ Дорійський Іонійський Коринфський

Містобудування греції у класичний період В класичному періоді виділяють три етапи: ранній (470-450 рр. до н. е.), період високої класики (450 -400 рр. до н. е.) і пізній (400-338 рр. до н. е.). Дослідники відзначили, що для ранньої класики великою рідкістю були храми. Храмові будівлі залежно від кількості колон ділилися на декілька типів: храм в антах (дві колони перед головним входом), простиль (чотири колони перед головним входом), амфіпростиль (колони підтримували портик перед головним входом і такий самий портик з колонами розташовувався з протилежного боку), періптер (коли колони оточували храмове приміщення з чотирьох сторін) і подвійний періптер, коли портик з чотирьох сторін будівлі підтримувався подвійним рядом колон.

Типи грецьких храмів

Теорія “регулярного міста” Вищим досягненням грецького містобудування була розробка концепції регулярного міста, тобто будівництво міст за заздалегідь продуманим, заснованим на принципах раціонального благоустрою планом. Основні принципи регулярного міста були розроблені Гіпподамом з Мілета і дістали назву гіпподамові міста. Принципи гіпподамового міста могли бути реалізовані лише в містах, побудованих на новому місці, як, наприклад, в Олінфі на Халкідіці або в портовому місті Піреї, місті Фурія або в наново відбудованому Мілеті. У містах, що виникли в незапам’ятні часи, таких, як Коринф, Афіни, Ефес, Фіви, положення було іншим — замість регулярних кварталів, сітки прямих вулиць, облаштованих площ можна було бачити приватні житла, які безладно стоять, розкидані серед них храми, вузькі криві вулички.

План “регулярного міста”

Принцип побудови Міська територія ділилася вулицями, які перетинаються під прямим кутом, на ряд правильних житлових кварталів. Передбачалося виділення міського центру, забудованого будівлями громадського призначення, торгової площі, агори (іноді громадський центр співпадав з агорою, іноді вони розділялися). Якщо місто розташовувалося на морському березі, то прибережна частина оформлялася в портовий район з верфями, доками, складами. У регулярному місті передбачалися як його обов’язкові елементи театр, стадіон і гімназії. До міста підводилася вода по спеціальному водопроводу, далі вона поступала по трубах в різні райони міста до спеціальних колодязів, звідки жителі брали воду для своїх потреб. Нечистоти виводилися через каналізацію за межі міста.

пам’ятки архітектури класичного періоду. Парфенон – храм богині Афіни Парфенос в Афінах. Найбільший пам'ятник давньогрецького мистецтва, побудований на Акрополі в 447-438 до н. е. Іктином і Каллікратом. Скульптурна обробка велася під керівництвом Фідія, закінчена в 432 до н. е. Парфенон являє собою мармуровий доричний периптер (30,89 м Х 69,54 м; число колон 8 Х 17, їх висота 10,43 м).

пам’ятки архітектури класичного періоду Храм Зевса в Олімпії, споруджений незабаром після перемоги греків над персами при Платеях (479 р. до н.е.) І на кошти з взятої при цьому видобутку, завершив в метрополії формування грецького типу доричного храму і поклав початок новому періоду індивідуальної трактування кожної споруди .

пам’ятки архітектури класичного періоду Ерехтейон пам'ятка давньогрецької архітектури (421—406 до н. е.), храм на місці суперечки Афіни та Посейдона,  в Афінах за право володіти Аттикою. Він має унікальний для грецької архітектури асиметричний план. Ерехтейон замінив давніший, зруйнований персами, храм, що стояв на цьому місці. Будівництво нового храму розпочато за Перикла і тривало з перервами до  406 р. до н. е Він не мав зовні окружної колонади, а був прикрашений з трьох сторін окремими портикати.

пам’ятки архітектури класичного періоду. Храм Аполлона — святилище Аполлона в Дельфах, розташоване у центральному місці всього комплексу. У храмі були розташовані статуї і посвячення Богу, відбувалися священнодійство, які мали відношення до його культу, найважливішим з яких була процедура пророцтво Дельфійського оракула. У храмі також зберігалися архіви і списки переможців Піфійських ігор, які були знищені в 373 р до н. е.

ВИСНОВОК Отже, на основі вище сказаного можна зробити висновок, що грецька культура класичної доби набула найвищого рівня розвитку у плані архітектури та містобудування. Елементи даної культури застосовуються у багатьох будівлях, а тим їхнього містобудування притаманний усім містам Європи, тому вплив грецької культури можна вважати глобальним.

Список використаних джерел 1. И. В. Вайнтруб “Священные лики цивилизаций ” Київ «Техніка» 2001 р. Ст.88. 2. Ю. В. Адреев, В. И. Кузищин: “ История древней Греции ”Москва “ Высшая школа ” 1986 г. Ст. 258 3. https://supermif.com/istoria_greki/21_istoria_greki.html 4. stud.com.ua › arhitektura_starodavnoyi_gretsiyi_s

Дякую за увагу!