Методична розробка з використанням медіаформатів застосунку Litcom "Іван Нечуй-Левицький. Майстерність змалювання колоритних людських характерів у повісті «Кайдашева сім'я»"

Скадовський ліцей «Академія творчості»

Скадовської міської ради

Херсонської області

 

 Інноваційно-інтерактивний освітньо-методичний кейс розробок із української літератури для 10 класу згідно з чинною програмою МОН України з використанням медіаформатів у застосунку Litcom

«Навчаємо чути (слухати) та відчувати українську літературу»

 

 

 

 

  

Котелевич Оксана Василівна,

учителька української мови та літератури,

                                                                                           зарубіжної літератури,

спеціалістка ІІ кваліфікаційної категорії,

сертифікована тьюторка

 

 

2023

З усіх мистецтв, яким варто

навчитися, одне з найбільших –

вміння слухати (Аму Мом)

Передмова

Українська література завжди вражала своєю глибиною, багатством почуттів і внутрішнього світу персонажів. Вивчення цієї дисципліни у школі відіграє надзвичайно важливу роль у розвитку культурної ідентичності та літературної грамотності молодого покоління. Проте у сучасному світі, де технології швидко змінюють наше сприйняття та спілкування, викладання української літератури потребує нових, інноваційних підходів.

Проєкт «КрутеЗНО» – спільна ініціатива застосунку книжкового подкастингу LitCom і Київської Малої академії наук, що орієнтований на популяризацію читання, якісну підготовку до уроків літератури та контрольного оцінювання знань. Зокрема для того, щоб навчання української літератури стало не лише обов'язковою програмою, але й захопливою подорожжю до світу слова, почуттів та ідей. Завдяки цій «крутезній» ініціативі розпочато мініпроєкт «Освітньо-методичний кейс розробок занять з української літератури для 10 класу згідно з чинною програмою МОН України з використанням медіаформатів у застосунку Litcom «Навчаємося чути (слухати) та відчувати українську літературу», з метою надання освітянам нових інструментів для підвищення ефективності навчання та стимулювання інтересу здобувачів/ здобувачок освіти до української літератури.

Інноваційно-інтерактивний освітньо-методичний кейс уміщує матеріал, зміст якого відповідає вимогам чинної програми з української літератури для 10 класу. Проєкт допоможе педагогиням та педагогам провести цікаві та пізнавальні уроки, де використання медіаформатів у застосунку Litcom трансформує освітній процес у захоплююче літературне відкриття. Ви зможете надихнути своїх учнів/учениць на глибше сприйняття  літературних творів та їх авторів, розвивати їхні аналітичні здібності та критичне мислення. Він стане надійним помічником для освітян та сприятиме підвищенню якості викладання української літератури у школах.

Запрошуємо просвітян разом із нами відкрити нові горизонти у навчанні та поглибити своє відчуття та розуміння української літератури, надаючи здобувачам/здобувачкам освіти можливість навчатися чути, слухати та відчувати її у всій красі й глибині.

Нехай цей інноваційно-інтерактивний освітньо-методичний кейс розробок  з української літератури для 10 класу згідно з чинною програмою МОН України з використанням медіаформатів у застосунку Litcom стане важливим кроком у сучасному викладанні української літератури, допомагаючи навчити молоде покоління цінувати та розуміти велике багатство нашої культурної спадщини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №1-2

Тема.  Іван Нечуй-Левицький. Майстерність змалювання колоритних людських характерів у повісті «Кайдашева сім'я».

Мета уроку:

  Виховна: виховувати у школярів/школярок самоповагу та повагу до людської гідності, толерантне ставлення до членів родини, уміння співчувати іншим, слухати й чути, поважати точку зору співрозмовника, сприяти розв'язанню конфліктів та попередженню відкритої агресії. Поширювати любов до рідної землі та слова через аналіз літературних героїв. 

Очікування: здобувачі/здобувачки освіти повинні продемонструвати навички аналізу та характеристики персонажів літературного твору, використовуючи текстові докази. Вони мають показати власну  креативність, створюючи асоціативні грона, сенкани про персонажів, відображаючи ключові риси їх образу. Школярі та школярки повинні бути здатні чути (слухати) медіаформати та обговорювати їх, аналізувати події, пов'язані з автором, персонажами, і висловлювати власні враження.  Під час мозкового штурму здобувачі/здобувачки можуть обмінюватися ідеями щодо можливого подальшого розвитку твору, сприяючи творчому мисленню сюжету та взаємодії, демонструють уміння виходити зі складних ситуацій на прикладі героїв повісті.

    Розвиток ключових компетентностей:

1. Спілкування державною мовою: володіння всіма видами мовленнєвої діяльності.
2. Інформаційна: застосування інформаційно-комунікаційних технологій, алгоритмічне мислення, розвиток медійної грамотності, вміння інтегрувати нові медіаформати (зокрема літкаст) в інтерпретацію літературних текстів.
3. Комунікаційна: формувати мовленнєву компетентність особистості, уміння аналізувати життєві ситуації, давати їм оцінку, доводити власну позицію, робити висновки.
4. Уміння навчатися впродовж життя: здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових умінь і навичок, уміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення.
5. Соціальна і громадянська: уміння працювати з іншими на результат, учитися будувати відносини між людьми, учитися ставитися до близьких з повагою та розумінням.
6. Загальнокультурна грамотність: глибоке розуміння власної ідентичності.

 Тип уроку: комбінований. 

Методи і прийоми: вправи «Крила мрій», «Хмаринка слів», застосунок LitСom, інтерактивна вправа-онлайн «Кросворд», вправа «Впізнай автора», диктант з ілюстраціями, метод «Керована уява», творча лабораторія, інтерактивний метод «Асоціативне гроно», методи «Мозковий штурм», «Керована уява»,  складання порівняльної характеристики, інтерактивна літературна вікторина «Фоторобот», вправа  «Валіза. М’ясорубка. Смітник». 

Форми роботи: фронтальна, індивідуальна, групова                                Унаочнення і ТЗН: засоби мультимедіа,  ресурси online,  використання портрета письменника та ілюстрації до повісті, використання презентації та ноутбука. 

 Міжпредметні зв'язки: зв'язок з предметами історії, мистецтва та психології.

  Міжмистецькі зв'язки: зв'язок з мистецтвом і кінематографом.

  Основні терміни та поняття: образ-персонаж

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

- Добрий день, шановні десятикласники! А чи добрий для вас день? Із яким настроєм ви прийшли на урок?  Нехай цей урок принесе нам радість спілкування і наповнить душі прекрасними почуттями! Пропоную зіграти у випадкове колесо побажань та отримати настанову для плідної роботи  на уроці (Слайд 1).

Посилання https://wordwall.net/uk/resource/61617959

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вправа «Крила мрій» (Слайд 2).

Урок наш розпочнеться з заповнення «Крил мрій». Записати на кольорових стікерах очікування від заняття та прикріпити їх на Крилах мрій.

ІІІ. Актуалізація опорних знань (Слайд 3).

Вправа «Хмаринка слів». Переглянувши хмаринку слів, з’ясуйте, про кого чи про що піде мова на уроці.

ІV. Оголошення теми та мети уроку (Слайд 4).

 Слово вчительки/вчителя. (Слайд 5). Іван Нечуй-Левицький у повісті «Кайдашева сім’я» майстерно вимальовує колоритних персонажів другої половини 19 століття. Автор упевнено робить акцент на повсякденному житті, вдало підбираючи риси характеру до кожного з персонажів. Повість глибоко реалістична, тому що письменник показує психологію героїв різних поколінь. Кожен герой детально описаний та реально відтворений на сторінках повісті. Ментальні особливості українців, на які вдало спрямовує свій світогляд Іван-Нечуй Левицький, спостерігаємо щоденно у житті наших героїв. У першу чергу ментальні особливості українців дуже привабливі: поетичність, працьовитість, терплячість, емоційність, рішучість, турбота про дітей. «Кайдашева сім’я» є справжнім брендом творчості Івана-Нечуя Левицького, адже ідеєю соціально-побутової повісті становить викриття людських вад. Образи, які прописує письменник не фантастичні, а реально втілені в соціально-побутовій війні родини Кайдашів.

Пропоную, перш ніж детально розглянути образи «Кайдашевої сім’ї», згадати  про автора цього бренду.

1.Прослуховування подкасту (Слайд 6).

Щоб зрозуміти,  ким був письменник, про що мріяв і у який спосіб розвивав ідею, слухаємо подкаст у застосунку Litcom Софії Ольхової про особистіть Нечуя-Левицького  https://litcom.com/post/245  (4хв.) та виконуємо інтерактивні завдання.

2. Інтерактивна вправа-онлайн «Кросворд»  (Слайд 7).

https://wordwall.net/uk/resource/61265541

  (учителька/учитель надає  школярам покликання на вправу, QR -коди, щоб вони працювали самостійно, а скриншоти виконаної вправи прикріплювали на платформі Classroom. Можна відкрити вправу через демонстрацію екрана та працювати з тими, хто не має змоги працювати самостійно).

Відповіді інтерактивного кросворда                                                                         

1. Місце народження письменника?                        (Черкащина)
2. Скільки років віддав вчительській праці?           (Двадцять п'ять)
3. О котрій лягав спати?          (О десятій (десята))
4. Через який предмет І. Нечуя-Левицького вважали диваком? 

                                                                 (Парасолька)

5. Яку мав згубну звичку?       

(Гроші (не дбав про них купував книги, які нікому не потрібні) ). 

6.  Найвідоміший псевдонім Івана?        (Нечуй)
7. Який жанр повісті започаткував в українській літературі?

                                                               (Соціально-побутова )   

3. Вправа «Впізнай автора»  (Слайд 8-9).

Віднайти серед пропонованих цитат, ту, яка належить Івану Нечую-Левицькому (з подкасту)

1.               Мій ідеал – це жінка в повному значенні цього слова. Жінка – чоловік, смисляча, розумна, чесна і переконана. До того ідеалу треба ще додати жінку люблячу, гарячу, сердечну, щиру».                            (І.Франко)
2.               Цілком мертва людська душа, яка не вдалася до свого природного діла… Я безнастанно говорив це молодим, щоб випробовували свою природу. Шкода, що батьки не карбують цього на серці своїм синам. Звідси-бо й буває, що військову роту веде той, хто повинен би сидіти в оркестрі».        (Г.Скоророда).
3. «Я добре знав, що живопис – моя майбутня професія, мій хліб насущний…».                          (Т.Шевченко)
4.               «Почавши писати свої повісті в той час, коли була заборонена українська література, я нікому не говорив про це: об тім навіть не знали ті товариші, що жили зі мною на одній квартирі, не знав батько, хоч ще до його смерті вже були надруковані в «Правді» перші мої повісті». (І.Нечуй – Левицький з подкасту).
5.               «… я роками виходив і виїздив місця, де народжувались, росли й важко робили, кохались і множились герої моїх оповідань і повістей. Коли пишу, їх обличчя завжди стоять переді мною. Їх болі і зітхання, темність і горе крають мені серце». (І.Нечуй-Левицький).         

Правильна відповідь (Слайд 10)

V. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Слово вчительки/вчителя. Письменник у хронологічній послідовності з багатьма подробицями відтворює життя персонажів повісті. А разом з цим показує нам чинники, які впливали на формування їх характерів. Автор у творі виступає як тонкий психолог, що здатен підмічати найхарактерніші індивідуальні риси і створювати типові характери. Мабуть, недаремно у селах над Россю хвалилися тим, що прототипів для своїх знаменитих баби Параски та баби Палажки Нечуй знайшов саме у них, і кожне село наполягало на своїй першості. Цікаво, що Іван Семенович вірив, що «в кожній людині, одколи світ животіє, сидить трохи чорта, трохи й Бога, або в декого й багато Бога, і отой Бог вижене колись чорта та й прожене його на очерета та болота».  А поки цього не сталося, ми, на жаль, змушені говорити про родину, члени якої не змогли чи не захотіли досягти порозуміння і перетворили своє життя в низку сварок.

1. Диктант з ілюстраціями. (Слайд11-12).

Звернемося до графічної форми повісті «Кайдашева сім’я» . У цьому нам допоможуть колоритні ілюстрації Анатолія Базилевича.                                    Завдання: розглянути ілюстрації  А.Базилевича, установити код відповідно до правильної послідовності подій та визначити (назвати), епізоди твору.

 

 

Правильна відповідь (Слайд 13-14)

1. Мотря першого дня весілля виконує всю роботу (зав’язка).
2. Карпо та Лаврін обговорюють дівчат (експозиція).
3. Карпо залицяється до Мотрі Довбишівни (експозиція).
4. Мотря народила дитину, що спершу трохи примирило її та свекруху (розвиток дії).
5. Маруся та Мотря б'ються за мотовило (розвиток дії).
6. Омелько Кайдаш майструє, струже вісь (експозиція)

2. Знайомство  здобувачів/здобувачок освіти  із поняттям «система образів-персонажів» (Слайд 15):

 Слово вчительки/вчителя.  Система образів-персонажів - це інструмент вираження ідей та художніх концепцій автора.   Взаємодія персонажів у художньому творі, через порівняння, зіставлення та протиставлення, трансформує погляд письменника на створений ним художній світ, на самих героїв, їх слова, дії і, в кінці-кінців, на навколишню дійсність.  Персонаж у літературному творі не існує в ізоляції; він завжди взаємодіє з іншими персонажами.

Що більше зв'язків між образами, тим яскравіше відображено їх багатогранність, глибину і складність. Тому разом із розвитком літератури удосконалювалися взаємини в системі персонажів.

3. Метод «Керована уява» (Слайд 16). Розгляньмо  родинне дерево Кайдашів, створене на каналі СТБ.  Уявіть себе стилістами. Вам треба підготувати героїнь до зйомки.  Які б сучасні образи ви їм обрали і чому?
4. Творча лабораторія (робота в групах) «Віртуальна зустріч із літературними та кінематографічними  персонажами» (Слайд 17).

Слово вчительки/вчителя.   Високі оцінки та позитивні відгуки отримав серіал «Спіймати Кайдаша», знятий за мотивами найвідомішої повісті Нечуя-Левицького. Звернемося до сучасної інтерпретації повісті та з’ясуємо  у  чому відмінність книжкових і серіальних героїв?

Погляньте на зображення Марусі Кайдашихи, чи достатньо «вмінь» персонажа їй прописали? Чому?

Що ми знаємо про неї та її походження? Зачитайте

Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. Маруся Кайдашиха замолоду довго служила в дворі, у пана. куди її взяли дівкою. Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми. Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства. До неї прилипла якась облесливість у розмові й повага до панів. Вона любила цілувать їх в руки, кланятись, підсолоджувала свою розмову з ними. Попаді й небагаті панії частували її в покоях, садовили поруч з собою на стільці як потрібну людину. Маруся пишала губи, осміхалась, сипала облесливими словами, наче дрібним горохом. До природної звичайності української селянки в неї пристало щось вже дуже солодке, аж нудне. Але як тільки вона трохи сердилась, з неї спадала та солодка луска, і вона лаялась і кричала на ввесь рот.

Акторка Ірина Мак дуже вдало зіграла стару Кайдашиху.  На цю роль довго шукали акторку, тому що хотілося реальності від персонажа. Яскраво втілена акторська гра аби показати справжній матріархат в українському суспільстві: «О Боже Омельку, я про тебе зовсім забула!». Акторка вдало та з гумором зображує колоритний характер Кайдашихи. У серіалі Маруся дотепно жартує і теж хизується своїм панством. Іван Нечуй-Левицький показує Кайдашиху, як люблячу маму та бабусю. У серіалі можна побачити вияви любові до дітей та онуків, співпереживання та ласку. Разом з цим жорстокість до невісток, нерозуміння власного чоловіка та синів. Спостерігаючи за трансформацією героїв бачимо сучасну Марусю, яка дурить невістку аби та працювала замість неї з раннього ранку до пізнього вечора : «Я не хотіла вас будити, але чуєте, як корова кричить. І топити треба, бо вже пара з рота йде. Ой, щось мені так в правому боці пече, напевно печінка!». Вона обговорює невісток з сусідкам, говорячи неправду: «Зварити не може каші, а борщ зварила такий, що собака не їсть. А лінива яка!»

Згадаємо, як про це пише Іван-Нечуй Левицький:

– Хліб їсти добре тямить, – сказала Кайдашиха. – Мені довелось всьому вчити невістку. Та то, моє серденько, моя невістка незугарна тобі ні спекти, ні зварити, ні прясти, ні шити. Оце як сама не догляну, то напартолить такого борщу, що й собаки не їдять.

5.               Інтерактивний метод «Асоціативне гроно» (Слайд 18).  (Створити асоціативне гроно для характеристики Марусі Кайдашихи). за допомогою конструктора від Canva. https://www.canva.com/uk_ua/stvoryty/infografika/

виросла в кріпацтві	господиня	гарно готує
зважає на соціальний статус	Маруся Кайдашиха	любить синів та онуків
жадібна та заздрісна	улеслива, проте лицемірна	конфліктна

 

Характеристика Омелька Кайдаша (Слайд 19).

Слово вчительки/вчителя.  Які ваші враження від цієї світлини?

Яким Кайдаш зображений на початку твору? Зачитайте.

Ніби намальований на чорному полі картини, сидів Кайдаш в білій сорочці з широкими рукавами. Кайдаш стругав вісь. Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною. Старий Омелько був дуже богомільний, ходив до церкви щонеділі не тільки на службу, а навіть на вечерню, говів два рази на рік, горнувся до духовенства, любив молитись і постити.

Омелько дуже працьовитий, ніколи не сидів без діла, щось завжди майстрував, лагодив. Від своїх синів він також вимагав працьовитості. Але Кайдаш любив випити- це, мабуть, було його найбільшою вадою. Тяжке життя зробило його нервовим та забобонним  Після одруження синів, він поступово втрачає батьківську владу над ними, а Карпо навіть підіймає на старого руку. Кайдаш спився до божевілля та втопився, хоча все життя боявся саме такої смерті.

Наталка Ворожбит розповідає, що першим на головну роль затвердила старого Кайдаша. Як тільки на знімальному майданчику з’явився Віктор Жданов вона зрозуміла, що це справжній Омелько Кайдаш. У сучасній варіації серіалу він, як і герой повісті Івана Нечуя-Левицького зазирає до чарчини аби заховатися від домашніх сварок. Родина вечеряє, не звертаючи уваги на батька і дружина не пускає до хати через те, що він випив:

– А де ж ти, волоцюго, волочився до цього часу? – крикнула Кайдашиха з хати. – Не одчиню! Ночуй надворі, коли пропив гроші. Про мене, лягай там під тином. Як і в книзі, фільм деталізує епізоди де з’являється неповага до нього, як голови родини та втрачається авторитет: «Чого ти мене перед дітьми позориш!»

6. Метод «Мозковий штурм».

Щоп'ятниці зранку постив, а ввечері опинявся в шинку. Чому Омелько зловживав алкоголем на вашу думку?  Як можна допомогти Кайдашеві, якби він жив в наш час?

Слово вчительки/вчителя. Два брати — два полярно різних світи — двоє таких рідних і, водночас, чужих людей. Роботящі хлопці, набожний батько, беручка та хазяйновита мати. Люди хвалять, дівки - милуються, батько й мати - тішаться синами. Здавалось би, що може зламати та розколоти таку родину? Але чомусь в одній сім'ї виросли кардинально протилежні за характерами діти. Як сталось, що стіна непорозуміння зросла між найближчими та найдорожчими? Які спільні риси таки об'єднують молодих Кайдашів? Давайте спробуємо з’ясувати відповіді на ці питання, порівнявши наших героїв.

 

Характеристика Карпа Кайдаша (Слайд 20).

Портрет Карпа:  «…був широкий у плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті». «Він ніколи не сміявся гаразд, як сміються люди. Його насуплене, жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались».

Величезну увагу українок привернув виконавець ролі Карпа – Тарас Цимбалюк. Актор постав перед глядачами «Спіймати Кайдаша» сильним та впевненим чоловіком, який може приймати інколи складні рішення та брати відповідальність на себе. Наталка Ворожбит зауважує, що саме такого брутального, проте впевненого у собі чоловіка вони шукали на цю роль. Тарас Цимбалюк ідеально втілює образ закоханого в Мотрю Карпа, який усе зробить аби завоювати серце коханої. Він прагне самостійності, не збирається коритися батькові та дуже впертий. У серіалі спостерігаємо епізод першої зустрічі Карпа та Мотрі. Дівчина фарбує паркан, а Карпо намагається залицятися : «Ти завжди був як танк. Ти дивися, вчепився в мене посеред білого дня, – зауважує Мотря».

Ми сміємося коли читаємо твір, адже в ньому чимало кумедних сцен та описів, що рухають історію родини Кайдашів:

«– Карпе! – промовив Лаврін. – А кого ти будеш оце сватать? Адже ж оце перед Семеном тебе батько, мабуть, оженить.

– Посватаю, кого трапиться, – знехотя обізвався Карпо.

– Сватай, Карпе, Палажку. Кращої од Палажки нема на всі Семигори.

– То сватай, як тобі треба, – сказав Карпо.

– Якби на мене, то я б сватав Палажку, – сказав Лаврін. – У Палажки брови, як шнурочки; моргне, ніби вогнем сипне. Одна брова варта вола, другій брові й ціни нема. А що вже гарна! Як намальована!

– Коли в Палажки очі витрішкуваті, як у жаби, стан кривий, як у баби.

– То сватай Хіврю. Хівря доладна, як писанка.

– І вже доладна! Ходить так легенько, наче в ступі горох товче, а як говорить, то носом свистить.

– То сватай Вівдю. Чим же Вівдя негарна? Говорить тонісінько, мов сопілка грає, а тиха, як ягниця.

– Тиха, як телиця. Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем, — сказав Карпо.

– То бери Химку. Ця як брикне, то й перекинешся, – сказав Лаврін.

– Коли в Химки очі, як у сови, а своїм кирпатим носом вона чує, як у небі млинці печуть. А як ходить, то неначе решетом горох точить, такі викрутаси виробляє...»

 Письменник  сміється крізь сльози, тому що показує своїм читачам цілісінький аспект вад, які тільки можна зустріти у житті. Твір покликаний зосередитися на існуючих проблемах аби люди їх могли виправити.

Обговорення:

Є у характері Карпа риси, які вам подобаються ?

Що у його вчинках викликає у вас обурення або навпаки захоплення ?

7. Метод «Керована уява». Як ви думаєте, яким би був Карпо у наш час?

Характеристика Лавріна Кайдаша (Слайд 21).

Лаврін –  лагідний, м’який, жартівливий, дотепний, веселий. У нього приваблива зовнішність: «Лаврінове молоде довгасте лице було рум’яне, веселі, сині, як небо, очі світилися привітно й ласкаво». Він у всьому бачить хороше, добре, шанує людей, захоплюється красою природи, має ліричну душу і грає на сопілці. Але, нажаль, зрештою і Лаврін стає егоїстом.

З особливою увагою автори серіалу «Спіймати Кайдаша» підійшли до образу Лавріна. Як і в книзі, персонаж є повною протилежністю свого брата. Лаврін більш співчутливий, ніжний та уважний до жінок. Тому грати цю роль запросили багатообіцяючого актора Григорія Бакланова .Актор чудово втілює образ м’якого та романтичного Лавріна. Тихий голос, ніжна постава, власне світобачення життя та світу.

8. Складання порівняльної характеристики (усно).

Слово вчительки/вчителя. Звісно, хлопці були різного віку та були різні за зовнішностю, проте події у житті в них були однакові: вони були дітьми, виросли, закохались, одружились, стали самі батьками та головами родин, втратили батька. Як ці обставини впливають на них, пропоную розібратись, уклавши порівняльну характеристику.

	Карпо	Лаврін
Зовнішність	Старшого Кайдашевого сина звали Карпом… Карпо був широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті.	Меншого Кайдашевого сина звали Лавріном… Лаврінове молоде довгасте лице було рум'яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи — все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір.
Кайдашеві сини були молоді парубки, обидва високі, рівні станом, обидва довгообразі й русяві, з довгими, тонкими, трошки горбатими носами, з рум'яними губами.
Дитинство	Карпо зовсім не слухав не тільки її, але навіть батька, а покірним він не був навить малим хлопцем.	Мого Лавріна хоч у пазуху сховай, а як іде селом, то дівчата аж перелази ламають.
Що вже робочі, слухняні, покірливі, то дай, боже, таких дітей усякому.
Риси характеру	Гордий, насмішкуватий, різкий, нестриманий, упертий, скупий, егоїст, меркантильний, вороже налаштований до світу. Прагне бути лідером і мати останнє сово у кожній сварці.	Добрий, чуйний, м'який, поетичний, вразливий, ніжний, з почуттям гумору, не бере участі у дрібнопобутових конфліктах.
Риси характеру після одруження	Злість, ненависть брата, зневага до батьків, надмірна ворожість.	Конфліктність, непоступливість, прагнення відокремлення, власного збагачення.
Цінності	Власне збагачення, прагнення до влади.	Прагнення збудувати міцну і люблячу родину.
Після смерті батька
Кожен з братів бажає бути незалежним господарем, самостійно керувати домогосподарством, не хоче вникати у проблеми інших членів родини, прагне збагатитися, позбавивши себе переживань за майбутнє батьків та рідного брата, що й призвело до чварів та розколу родини.

 Характеристика Мотрі  (Слайд 22).

Надзвичайно колоритно зображені й невістки Кайдашів, і зокрема Мотря. Давайте дослідимо як змінювалась вона та її характер протягом твору.

Як автор описує дівчину на початку твору? Зачитайте .

Мотря стояла під хатою проти білої стіни. Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум'яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите . щось гостре, палке, гаряче, було видно розум з завзяттям і трохи з злістю. Сонце било на Мотрю косим промінням, освічувало її з одного боку, обливало жовтогарячий кісник на голові та червоне намисто на шиї.

Чим Мотря займалася у хаті Кайдашів після одруження? Зачитайте

Мотря прокинулась і через сон насилу розчовпала, що свекруха вчить її розкладать дрова в печі, неначе її й того мати не навчила. Мотря встала, розпалила в печі й приставила чавун з водою…

В хаті ще всі спали. Мотря пішла, видоїла корову, процідила на цідилок молоко й погнала до череди корову. Вертається вона в хату, а свекруха спить на печі, аж хропе…

Мотря заходилась чистить картоплю, а Кайдашиха знов зо сну охала на печі й встала тоді, як надворі зовсім розвиднілось. Вона вмилась, стала перед образами й довго молилась, доки Мотря не наклала в горщик картоплі, буряків та капусти. Свекруха хрестилась, а скоса все поглядала на невістчині руки. Розумна Мотря й собі спідлоба поглядала на свекруху й постерегла той косий погляд… По обіді Мотря почала мити горшки та миски. Вона взяла ніж і почала вишкрібать вінця старого засаленого горщка. Горщик завищав під ножем, наче цуценя.

— Не шкреби, дочко, ножем, бо в мене неначе хто в голові скромадить, — сказала Кайдашиха.

Мотря замовкла й кинула ніж на лаву. Ніж задзвенів. Свекруха тільки скоса поглянула й трохи постерегла Мотрині норови.

По обіді Кайдашиха загадала невістці насіяти борошна, а потім вчинить діжу, а сама знов полізла на піч спати, а виспавшись, встала й пішла до сусіди в гості. Мотря задумалась, соваючи ситом по сійцях, перекладених уподовж ночовок. Вона догадалась, що її свекруха недобра і що під її солодкими словами ховається гіркий полин. Але Мотря була не з таківських, щоб комусь покорятись.

Чи можна сказати, що Мотря стала грубою?

Чи доходила ця грубість до фізичних проявів? Зачитайте, коли ми зустрічаємося з цим вперше у творі

Мотря лазила по горищі та збирала по гніздах яйця. Сполохані сліпі кури кидались по горищі, падали в сіни на світ.

Одна курка впала з горища й погасила світло. У сінях стало поночі. Лаврін стояв, сп’явшись на драбину. Мотря штовхнула його п'ятою в зуби. Він сплюнув у сіни. Мотря штовхнула його по носі другою п'ятою. Гаряча литка посунулась по його лиці. Мотря ладна була сісти йому на голову.

— Куди ти сунешся на мою голову! — крикнув Лаврін і почав трясти драбину. — Не лізь, бо я тебе. сяка-така душе, скину з драбини!

А чи змінюється її зовнішність з часом? Зачитайте, як описано Мотрю перед сваркою через коняку.

Мотря стояла коло тину висока та здорова, така заввишки, як Карпо, з широким лобом, з загостреним лицем, з блискучими, як жар, чорними маленькими очима. Вона була в одній сорочці і в вузькій запасці. Хазяйновита, але скупа, вона втинала одежу, як тільки можна було обтяти. Вузька запаска влипла кругом її стану. В великій, як макітра, хустці на голові Мотря була схожа на довгу швайку з здоровою булавою.

Антоніна Хижняк зіграла колоритну Мотрю цілісно та єдино, ніби це була роль усього її життя. Норовлива, впевнена у собі, сповнена гострої іронії та гумору вона сплелася з героїнею Івана Нечуя-Левицького в одне ціле. У Мотрі глядачі побачили дівчину, яка просто хоче щастя, але в неї свої методи – трохи нахабні.

Серіал демонструє сварки Мотрі з Кайдашихою гостро, як і книга.

9.               Перегляд уривку емоційної сварки Кайдашихи з Мотрею https://www.facebook.com/watch/?v=562041018635711 

Актори вдало трансформуються в книжкових персонажів, шедеврально втілюючи задум сюжету.

10.  Метод «Мозковий штурм»

Чи знає  Мотря , що таке любов, ніжність, повага до старших? Як ви думаєте?

Як, на вашу думку, мала б поводитись Мотря, щоб уникнути сварок у родині?

А що б зробили ви, на місці Мотрі? Уявіть собі таку ситуацію та розкажіть про неї.

Характеристика Мелашки (Слайд 23).

Мелашка: вродлива, добра, лагідна, з бідної сім’ї, тиха.

Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки, червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні  брови, густі-прегусті, як шовк.

Мелашка має ще й чуйну поетичну душу. Письменник сам говорить про неї: «Мелашка була з поетичною душею, з ласкавим серцем. Часом вона у своїй розмові несамохіть вкидала слова пісень» .

Чи сподобалась вона Кайдашисі? Чому?

Як почалося її життя у новій родині? Зачитайте

Тиждень прожила Мелашка в свекровій хаті, як у раю. Після вбогої батькової хати вона ніби ввійшла в панські покої. Тиждень минув, як одна година. Мелашка ніби не бачила, як п'яний свекор лаявся з свекрухою, ніби не чула, як свекруха обсипала її неласкавими словами…

Тільки тиждень після весілля Кайдашиха змовчувала та скоса поглядала на Мелашку, показуючи їй роботу. На другий тиждень вона вже лаяла невістку і глузувала з неї.

А як до неї ставилася Мотря? Зачитайте

Мотря не любила Мелашки i все чогось підкопувалась під неї, мов річка під крутий берег. Мелашка жила з Кайдашихою в одній хаті, а через Кайдашиху Мотря була недобра й до Мелашки.

Що розповідає Мелашка матері, коли нарешті приїздить в гості?

Що їй та радить? Зачитайте

— То ти, дочко, не потурай свекрусі. Адже Мотря не мовчить, то й ти не мовчи:

— Коли, мамо, кругом мене все чужі люди, чужий рід, чуже село. Я одна, як билина в полі, а вони всі на-мене, як вітер на билину.

Поплакала Мелашка з матір'ю в садку, ввійшла в хату, сіла за стіл полуднувать і не полуднувала.

"Якби мені перекликать сюди Лавріна, я б навіки зосталась у матері!" — думала Мелашка, поглядаючи на убогу хатину.

Обговорення.

1.Чи дійсно Мелашці було зі свекрухою важче, ніж Мотрі? Чому?

2. А чи послухала вона поради матері?

3. Як саме це сталося? Зачитайте

"Потривай же, Мотре, замітала я сіни, виносила і своє й твоє сміття, а завтра не винесу, — думала Мелашка, згадуючи напутіння своєї матері, — нехай вже лає мати, а то й вона кричить".

Другого дня Мелашка вимела свою хату і половину сіней, неначе мотузком одміряла.

— Як вимела рівненько! Чи не поясом міряла сіни? — питала Мотря в Мелашки.

— А хоч би й поясом, що тобі до того! Не буду мести твоєї половини сіней та виносить твого сміття, — сказала Мелашка.

— А хіба ж ти не міряла сіней мотузком, як мазала діл та стіни? — обізвалась Кайдашиха. — Міряєте ви, бодай: вже міряла вас лиха година!

Од того часу Мелашка знайшла собі ще одного ворога. Мотря не давала їй перейти сіни: вона була сердита на Мелашку за те прокляте сміття. Од того часу в хаті гризла Мелашку свекруха, в сінях та надворі стерегла її Мотря.

Дарина Федина, що грає романтичну та ніжну Мелашку зауважує: «Я не знала, чи ті осучаснені події сприймуть люди. Мені навіть у певний момент було страшно, бо ситуації абсолютно списані з життя. І тут могли бути дві полярні сторони: люди або сприйняли б картину дуже гостро в свій бік, бо це їхнє життя, або вона б знайшла відгук в їхніх серцях. Ті події і мене, і всіх оточували та й оточують досі, а перенести все з життя на екран – це дуже відповідально» .У фільмі притримуються образу Мелашки, як тихої дівчини з бідної родини. Дарина Федина зіграла блискуче у парі з Григорієм Баклановим, показавши роматичне подружжя, яке через сварки стають такими ж як усі.

Сучасна Мелашка від сімейних негараздів, як і в поданому сюжеті Нечуя-Левицького тікає до Києва: «В тихому болоті таке водиться, що як вискочить назад не запхаєш, – зауважує Маруся Кайдашиха.»

11.  Метод «Сенкан»

Завдання: скласти сенкан до колоритного образу Мелашки.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу.

Слово вчительки/вчителя.

Взаємодія літератури та кіномистецтва на прикладі Кайдашевої сім’ї дає яскраве уявлення не лише зовнішності героїв, що так вдало підібрала Наталка Ворожбит, у побутових сценах спостерігаємо за колоритними характерами, що так притаманні саме українському менталітету. А чого вартують сільські пейзажі та мова, пересипана сталими виразами та фразеологізмами.

Повість «Кайдашева сім’я» – це смачні епізоди і сцени сварок, завдяки чому досягається напруженість у розвитку подій, чітко окреслюється характер конфлікту, це саме відбувається і в екранізації, серіалі «Спіймати Кайдаша».

Саме діалоги відіграють чи не основну композиційну роль у повісті та серіалі, адже рухають сюжет та героїв. Ми спостерігаємо за реальними щоденними буднями цілого покоління.

 Маємо яскравий результат і – не костюмоване відтворення XIX століття, а актуальна історія сьогодення. Змушені жити під одним дахом, герої фільму та книги вибудовують свої складні стосунки – невістки з перемінним успіхом протистоять свекрусі та одна одній, хлопці намагаються вибороти фінансову незалежність від батьків. Такі стосунки, звісно, призводить до комічних, драматичних та навіть трагічних ситуацій – персонажі постійно сваряться, миряться та знову знаходять підстави для конфліктів і так відбувається щодня.

12. Літературна вікторина «Фоторобот» https://learningapps.org/watch?v=p1a00b4an23 (Слайд 24)

1. «Широке лице було сухорляве й бліде, наче в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною» ( Омелько Кайдаш).

2.  «Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. Пишала губи. Осміхалася, сипала облесливими словами, наче дрібним горохом.» (Маруся Кайдашиха).

 3. «Молоде довгасте лице було рум'яне.Веселі сині, як небо, очі світились привітно і ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи - все дихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір» (Лаврін).

4. «Був широкий у плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве» (Карпо).

 5. «Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакочуваними по лікоть, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум'яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима.» (Мотря).

6. «Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгобраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк» (Мелашка).

Рефлексія

Учитель: Діти, сьогодні ви гарно попрацювали, дізналися за допомогою застосунку Litcom деякі цікаві  відомості про І.Нечуя-Левицького, перегорнули сторінки його повісті «Кайдашева сім’я», згадали героїв твору.  Я задоволена вашою роботою на уроці. Всі дуже старанно працювали. Як винагороду за сумлінну працю одержуєте такі бали…

13. Вправа  «Валіза. М’ясорубка. Смітник»  (Слайд 25).

А зараз я пропоную вам висловитися за вправою «Валіза. М’ясорубка. Смітник»

Валіза: які знання, уміння із сьогоднішнього заняття я візьму з собою у життя?

М’ясорубка: яку почуту інформацію мені потрібно осмислити, проаналізувати?

Смітник: що було для мене не цікавим і в житті не знадобиться?

 

Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання (Слайд 26 )

Для всіх обов’язкове  завдання: Написати есе: «Що треба робити, щоб не стати «кайдашевою сім’єю»»

На середній рівень: письмово відповісти на питання за підручником

На достатній рівень: заповнити таблицю «Добро і зло в повісті «Кайдашева сім’я», визначити позитивне та негативне в образах героїв твору (письмово).

На високий рівень: створити креативний подкаст до улюбленого образу повісті «Кайдашева сім’я» до 5 хв.