Методична розробка "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЧНОГО ПОЄДНАННЯ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ТЕОРЕТИЧНОГО ТА ПРАКТИЧНОГО НАВЧАННЯ, ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШЛЯХОМ ВПРОВАДЖЕННЯ КЕЙС-

Про матеріал
У методичній розробці розглянуто шляхи і методи забезпечення органічного поєднання в освітньому процесі теоретичного та практичного навчання, дослідницької та інноваційної діяльності шляхом впровадження кейс-методу на заняттях з математики, доведено необхідність використання новітніх технологій на заняттях з математики та наведені методичні рекомендації щодо їх застосування
Перегляд файлу

1

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ

«РОМЕНСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ

КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Циклова комісія природничо-математичних дисциплін та фізичного виховання

 

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЧНОГО ПОЄДНАННЯ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ТЕОРЕТИЧНОГО ТА ПРАКТИЧНОГО НАВЧАННЯ, ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШЛЯХОМ ВПРОВАДЖЕННЯ КЕЙС-МЕТОДУ НА ЗАНЯТТЯХ З МАТЕМАТИКИ

Методична розробка

 

Підготувала викладач

Личко Вікторія Михайлівна

Розглянуто на засіданні циклової комісії

природничо-математичних дисциплін   та фізичного виховання              

Протокол №____ від  _________ 2024 р.

Голова циклової комісії

_____________________ В. В. Бережна

 

 

Ромни – 2024

Анотація

 

Личко В.М. Забезпечення органічного поєднання в освітньому процесі теоретичного та практичного навчання, дослідницької та інноваційної діяльності шляхом впровадження кейс-методу на заняттях з математики: Методична розробка / В.М. Личко. – Ромни : ВСП «РФК КНЕУ ім. В. Гетьмана». – 2024. – 23 с.

 

 

У методичній розробці розглянуто шляхи і методи забезпечення органічного поєднання в освітньому процесі теоретичного та практичного навчання, дослідницької та інноваційної діяльності шляхом впровадження кейс-методу на заняттях з математики, доведено необхідність використання новітніх технологій на заняттях з математики та наведені методичні рекомендації щодо їх застосування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Анотація

ВСТУП

1 ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ КЕЙС- МЕТОДУ

2 СУТЬ КЕЙС-МЕТОДУ

2.1 В чому полягає цінність кейс-технології

2.2 Методологічні відмінності кейс-методу

2.3 Етапи роботи над кейсом

3 ЯК СТВОРИТИ КЕЙС

3.1  Основні елементи кейсу

3.2 Види і типи кейсів

3.3 Правила створення кейсів

4 ВИКОРИСТАННЯ КЕЙС-МЕТОДУ НА ЗАНЯТТЯХ МАТЕМАТИКИ

4.1 Приклади  застосуванням кейс-методу

4.2 Методична розробка заняття з підприємницьким тлом  із  застосуванням кейс-методу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Найважливішим завданням освіти в Україні є підготовка освіченої, творчої особистості. Останнім часом в усіх нормативних документах (в Державних стандартах освіти, програмах тощо), які регулюють освітній процес, робиться акцент на те, що однією з головних цілей навчання математиці є підготовка студента до повсякденного життя, розвиток його особистості засобами математики: потрібна нова людина, з певною системою знань, складом розуму, розвиненим мисленням, умінням приймати оптимальні рішення в залежності від ситуації. Але все частіше звучить критика на адресу ‹‹академічної» підготовки випускників, які, як показують результати міжнародних досліджень, не справляються з завданнями, що перевіряють математичну компетентність студентів, готовність до розв’язання завдань повсякденного життя, а висока ‹‹теоретизованість» курсу математики унеможливлює зв’язок одержаних знань з практикою реальної життєдіяльності, не дозволяє підготувати студента до дорослого, у тому числі і професійного, життя. Має місце зниження успішності студентів з математики, яке пов’язане з відсутністю мотивації до навчання. Сучасні діти впевнені, що знання і уміння, які вони отримують на заняттях, навряд чи знадобляться в їх майбутній життєдіяльності. За відсутністю стійкої мотивації до вивчення шкільних дисциплін губиться інтерес до навчання в цілому. Студенти стають пасивними учасниками освітнього процесу, звільняють себе від відповідальності за своє майбутнє.

Актуальність проблеми. Розв’язання цієї проблеми і привело до пошуку технології навчання, яка б дозволила підготувати студентів до успішного дорослого життя, задіяти комунікативні і творчі здібності, навчити їх добувати знання, і яка б забезпечила направленість навчального (освітнього) процесу на формування компетентностей.

Однією з таких технологій навчання є кейс-технологія. У порівнянні з іншими активними методами навчання кейс-метод не настільки відомий. Але його переваги: колективний характер пізнавальної діяльності, творчий підхід до пізнання, поєднання теоретичних знань і практичних навичок настільки привабливі, що залучення його до роботи, навіть при наявності труднощів в реалізації методики в межах коледжу, має багато плюсів. Технологія „кейс” завойовує позитивне відношення з боку студентів, які бачать у ньому можливість виявити ініціативу, відчути самостійність в освоєнні теоретичних положень і оволодінні практичними навичками. Не менш важливе і те, що технологія „кейс” досить сильно впливає на професіоналізацію студентів, сприяє їхньому дорослішанню, формує інтерес і позитивну мотивацію до навчання.

Метою роботи є вивчення необхідності використання новітніх технологій для спрямування освітнього процесу з математики на забезпечення органічного поєднання в освітньому процесі теоретичного та практичного навчання, дослідницької та інноваційної діяльності шляхом впровадження кейс-методу на заняттях з математики та визначення методичних рекомендацій щодо його застосування.

Мета реалізується шляхом вирішення наступних завдань:

Об'єкт дослідження- використання кейс-методу на заняттях математики для забезпечення органічного поєднання в освітньому процесі теоретичного та практичного навчання, дослідницької та інноваційної діяльності.

Предметом дослідження є заняття з математики.


1         ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ КЕЙС- МЕТОДУ

 Батьківщиною кейс-методу є США. Використання цього методу в навчальній системі США розпочалось ще на початку XX століття в галузі права та медицини. Однак провідна роль у поширенні цього методу належить Гарвардській школі бізнесу. На початку 20-х рр. минулого століття декан Гарвардської школи управління бізнесом у Бостоні Дін Донхем переконав своїх колег-викладачів використовувати цей метод на заняттях. 1921 року у Гарвардській школі бізнесу було видано перший збірник кейсів. “Новий” метод мав неабиякий успіх і поступово перетворився на основний метод навчання на факультеті. Навчання відбувалося за схемою, коли учні-практики пропонували конкретну ситуацію (проблему), а потім робили аналіз проблеми та надавали відповідні рекомендації.

Кейс-метод або метод ситуаційних вправ є інтерактивним методом навчання, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів. Він сприяє розвитку винахідливості, вмінню вирішувати проблеми, розвиває здібності проводити аналіз і діагностику проблем, спілкуватися іноземною мовою.

Гарвардська школа бізнесу подає таке визначення кейс-методу: “Метод навчання, за яким студенти та викладачі беруть участь у безпосередньому обговоренні ділових ситуацій та задач. Ці кейси, зазвичай, підготовлені в письмовій формі та сформульовані, виходячи з досвіду реальних людей, що працюють у сфері підприємництва, читаються, вивчаються та обговорюються студентами. Вони є основою для проведення бесіди, дискусії в групі під керівництвом викладача. Тому кейс-метод є одночасно і особливим видом навчального матеріалу, і особливим способом використання цього матеріалу в навчальному процесі.”

 

 

 

2         СУТЬ КЕЙС-МЕТОДУ

2.1 В чому полягає цінність кейс-технології

Вивчивши матеріал з цієї проблеми, я зрозуміла, як багато умінь і навичок відпрацьовується на заняттях з застосуванням кейс-методу. Суть методу полягає в використанні конкретних випадків (ситуацій, історій, тексти яких називаються «кейсом») для спільного аналізу, обговорення або вироблення рішень студентами з певного розділу навчальної дисципліни. Кейси (ситуаційні вправи) мають чітко виражений характер і мету. Як правило вони пов’язані з проблемою або ситуацією, яка існувала чи і зараз існує. Це завжди моделювання життєвої ситуації, і те рішення, що знайде учасник кейса , може служити як відбиттям рівня компетентності і професіоналізму учасника, так і реальним рішенням проблеми. У кейс-технології не даються конкретні відповіді, їх необхідно знаходити самостійно. Це дозволяє студенту, спираючись на власний досвід, формулювати висновки, застосовувати на практиці одержані знання, пред’являти власний (або груповий ) погляд на проблему. В кейсі проблема представлена в неявному, прихованому вигляді, як правило, вона не має однозначного вирішення. Цінність кейс-технології полягає в тому, що вона одночасно відображає не тільки практичну проблему, а й актуалізує певний комплекс знань, який необхідно засвоїти при вирішенні цієї проблеми. Кейсом також називають спеціальний набір навчальних матеріалів, пред’явлених студенту для вивчення.

2.2 Методологічні відмінності кейс-методу

Методологічно кейс-метод принципово відрізняється від аналогічного змісту навчання, яке не використовує кейс-метод.

Кейс – це події, які реально відбулися в певній сфері діяльності і які автор описав для того, щоб спровокувати дискусію в навчальній аудиторії, підштовхнути студентів до обговорення та аналізу ситуації, до прийняття рішень.

          Таким чином, ситуаційна вправа або кейс – це опис конкретної ситуації, який використовують як педагогічний інструмент, що допомагає студентам:

  глибше зрозуміти тему, розвинути уявлення;

• отримати підгрунтя для перевірки теорії, дослідження ідей, виявлення   

    закономірностей, взаємозв’язків, формулювання гіпотез;

  пробудити  інтерес, підігріти цікавість, заохотити мислення та дискусію;

• отримати додаткову інформацію, поглибити знання; переконатися у 

    поглядах;

• розвинути  і застосувати аналітичне і стратегічне мислення, вміння 

   вирішувати проблеми і робити раціональні висновки, розвинути 

   комунікаційні навички;

• поєднати  теоретичні знання з  реаліями  життя, перетворити абстрактні 

   знання у цінності і вміння студента.

Таким чином, суть кейс-методу:

1. Кейс-метод – це навчання за допомогою аналізу конкретних ситуацій.

2. Відмінна здатність методу – створення проблемної ситуації на основі 

     фактів із реального життя.

3. Навчальний матеріал подається у вигляді проблем (кейсів).

Роль викладача при використанні кейс-методу суттєво відрізняється від традиційного: він передає свої повноваження студентам, його керівна роль зводиться до мінімуму. Втручання викладача в роботу студентів повинно бути обмеженим, воно зводиться лише до регулюючої функції, викладачу відводиться роль спостерігача. Студентів обов’язково треба підбадьорювати, навіть якщо вони пропонують  менш раціональний шлях рішення; обов’язково відмітити сильні і слабкі сторони рішень. При використанні кейс-методу оцінки в балах не виставляються, а лише оцінюється ступінь участі студентів у роботі.

Але є і проблема із застосуванням кейс-методу: не кожен  матеріал курсу математики можна представити у вигляді кейсів.

 

2.3 Етапи роботи над кейсом

Робота над кейсом має наступні етапи

Етапи роботи

Діяльність викладача

Діяльність студентів

До заняття

Підбирає кейс. Визначає основні і допоміжні матеріали для підготовки студентів. Розробляє сценарій заняття.

Одержує кейс і список рекомендованої літератури, індивідуально готується до заняття.

Під час заняття

Організовує попереднє обговорення кейса. Поділяє групу на підгрупи. Керує обговоренням кейсу.

Ставить запитання, що поглиблюють розуміння кейса і проблеми. Розробляє варіанти рішень. Бере участь у прийнятті рішень.

Після заняття

Оцінює роботу студентів. Оцінює прийняті рішення і поставлені запитання.

Складає письмовий звіт про заняття з даної теми.

 

Студент, який готується до обговорення кейсу в аудиторії, має вивчити факти, зробити висновки з даних фактів, оцінити альтернативи дій в даній ситуації і зробити вибір на користь того чи іншого плану дій. Більш того, студент має бути готовим представити свої думки під час обговорення в аудиторії, відстояти свої погляди і, в разі необхідності, переглянути початкове рішення. Студент має усвідомлювати, що користь від кейсу він може отримати лише в тому випадку, якщо він буде брати активну участь у дискусії.

 

 

 

3         ЯК СТВОРИТИ КЕЙС

3.1  Основні елементи кейсу

Основними елементами кейсу є:

         Анатомія кейсу

         Середовище: де відбуваються події в кейсі.

         Тема: про що йде мова у кейсі.

         Питання: які піднімаються питання у кейсі.

         Дані: яка інформація подається у кейсі.

         Розв’язок  кейса: який вимагається стиль мислення (дедуктивний – застосування теорії, індуктивний – створення теорії, конвергентний - аналітичний, дивергентний – творчий).

         Аналіз кейса: результат, який необхідно досягнути (закритий кейс – єдина відповідь, відкритий – кілька можливих відповідей).

Час, необхідний для обговорення (мало часу, багато часу) [5].

 

3.2 Види і типи кейсів

Існують наступні види кейсів: практичний, навчальний, освітньо -дослідницький.

Зміст практичного кейсу - життєві ситуації, мета створення – пізнання, поняття життя. Зміст навчального кейсу – навчальні (умовні) ситуації, мета створення – поняття типових характеристик ситуації. Зміст освітньо – дослідницького кейсу – дослідницькі ситуації, мета створення – створення моделей ситуацій.

Існують наступні типи кейсів: кейс-випадок, кейс-вправа і кейс-ситуація.

Кейс-випадок – це короткий кейс, який розповідає про окремий випадок. Його можна використовувати під час лекції, для того, щоб проілюструвати певну ідею або підняти питання для обговорення. Даний кейс можна прочитати дуже швидко і тому студентам не треба готуватися вдома.

Кейс-вправа – надає студенту можливість застосувати на практиці здобуті навички. Найчастіше використовується там, де необхідно провести кількісний аналіз.

Кейс-ситуація – класичний кейс, що вимагає від студента аналізу ситуації. В ньому найчастіше ставиться запитання: “ Чому ситуація набула такого розвитку і як становище можна виправити?”.

Кейс-ситуація, як правило, вимагає чимало часу для ознайомлення, тому з метою економії часу бажана попередня підготовка вдома.

Схема роботи над кейсом-ситуацією:

1. Аналіз – пошук причин появи симптомів

2. Виявлення справжньої причини

3. Пошук варіантів рішення

4. Вибір оптимального рішення

5. Реалізація

6. Контроль

Звичайно, кейс-метод не принесе користі, якщо його відірвати від решти навчального процесу. Він має застосовуватися нарівні з іншими методами викладання. Питання, яке закономірно постає перед викладачем, коли рішення про використання кейс-методу на заняттях вже прийнято, це питання про те, чи існує об’єктивний критичний мінімум (або максимум) кейсів, який забезпечить цілісність курсу та досягнення поставлених учбових цілей. Важко дати універсальну пораду в цьому питанні, адже все залежить не тільки та не стільки від нашого бажання, але й від інтелектуального та освітнього рівня аудиторії, з якою ми працюємо, від її готовності працювати по-новому. Одна закономірність вже чітко простежується: чим вищий рівень освітньої програми, тим легше та ефективніше працювати з кейсами. Під час використання кейс-методу навчання необхідно дотримуватися певних правил складання кейса, брати до уваги особливості роботи з кейсом у різних вікових групах, дотримуватися організаційних правил роботи над кейсом у групі і, крім того, слід правильно визначити роль викладача, оскільки під час використання кейс-методу роль викладача суттєво відрізняється від традиційної[5].

3.3 Правила створення кейсів

Правила створення кейса:

 визначається дія і діючі актори, при цьому можна дати їхній опис - наприклад, що робить певна людина, у неї є такі достоїнства, такі-то недоліки;

 описується ситуація (симптоми);

 вказуються елементи антуражу.

Коли складена схема кейса, необхідно визначити його методичну мету, що стане його віссю.

Методичною метою застосування кейс-методу може бути й ілюстрація до теорії, і чисто практична ситуація, і їхнє поєднання. Однак у будь-якому випадку мета має бути вагомою, щоб робота з кейсом зацікавила студентів. Цьому сприятиме напруженість ситуації, описаної в кейсі, конфлікт, навіть драматичність, що вимагають прийняття швидких рішень.

Отже, зміст кейса повинен відображати навчальні цілі. Кейс може бути коротким чи довгим, може викладатися конкретно або узагальнено. Слід утримуватися від надмірно насиченої інформації та інформації, що не має безпосереднього відношення до теми, що розглядається. У цілому кейс має містити дозовану інформацію, яка дозволяла б студентам швидко зрозуміти суть проблеми та надавала б усі необхідні дані для її вирішення.

Кейси не повинні бути занадто великими. Об’ємні кейси більше підходять для підсумкових занять, для поточних занять краще використовувати невеликі. Практика показує, що максимальний обсяг кейса не повинен перевищувати 20 сторінок.

Під час розв’язання кейса студент не тільки використовує отримані знання, але й виявляє свої особисті якості, зокрема уміння працювати в групі, а також демонструє рівень бачення ситуації та рівень володіння іноземною мовою. Причому активність роботи кожного, хто навчається за цією методикою, залежить від багатьох факторів, основними з яких є кількісний і якісний склад учасників, організаційна структура підгрупи, її розміщення, загальна організація роботи з кейсом, організація обговорення результатів, підведення підсумків.

Кейс-метод сьогодні має активне застосовування в Україні, оскільки відкриває широкий простір  для творчості, самостійності, розвиває практичне мислення, уміння аналізувати інформацію, формулювати і розв’язувати проблеми, а також формує життєві компетентності,  відповідає потребам часу і несе в собі великі можливості[5].

 

 

4         ВИКОРИСТАННЯ КЕЙС-МЕТОДУ НА ЗАНЯТТЯХ МАТЕМАТИКИ

4.1 Приклади  застосуванням кейс-методу

У конспекті уроку «Базові поняття статистики» (авторка О. Кудла) [9, с. 73] студенти під час «мозкового штурму» генерують ідеї вирішення проблемної ситуації, з якою стикається підприємець, аналізують ризики запропонованих ідей, прогнозують результати діяльності. Потім, на основі представлених результатів соціологічного опитування, студенти виходять на усвідомлення поняття вибірки даних, яка з певною допустимою похибкою відображає всі закономірності генеральної сукупності. Тому така вибірка може становити основу статистичних обчислень. За допомогою техніки «Ажурна пилка» діти самостійно ознайомлюються з центральними тенденціями вибірки, способом їхнього обчислення та використанням у реальних життєвих ситуаціях. Студенти беруть на себе відповідальність за якість вивченого матеріалу, за готовність усіх учасників експертних груп до того, щоб передати ці знання іншим, спілкуються, обговорюють, роблять нотатки, структурують матеріал. Здобуті знання вони застосовують до запропонованої на початку уроку проблемної задачі, використовують знання про центральні тенденції як інструмент аналізу ситуації та ухвалення рішення, презентують роботу і роблять висновки.

Особливістю ведення дискусії для вирішення проблемної задачі в конспекті «Знаходження площі поверхні тіл обертання» (автор В. Черкач) [9, с. 81] є використання схеми, яка трохи нагадує метаплан. Важливо, що на момент аналізу способу розв’язання студенти не мають знань про тіла обертання, їх спосіб утворення й розгортку, не одержують жодних початкових даних. Вони  користуються своїм життєвим досвідом, намагаються запропонувати власні ідеї розв’язання, виявляють прогалини у знаннях, дискутують у малих групах, виявляють ініціативу, генерують креативні пропозиції, з’ясовують, які початкові дані (розміри головних уборів, розмір та вид тканини) їм необхідні та де їх узяти, складають план дій і розподіл обов’язків у групі. Після групового обговорення переходять до загального і формують спільне рішення та єдиний план дій щодо способу розв’язування задачі. На наступному занятті студенти одержують від викладача опорні тексти з новою темою, самостійно з нею знайомляться, при потребі консультуються з викладачем і беруться до фактичного розв’язання задачі. Під час презентації роботи можуть виявитися розбіжності в результатах, що стає темою дискусії, виявлення способу мислення студентів та його корекції.

Розв’язуючи задачу про купівлю автомобіля («Відсоткові обчислення, пов’язані з фінансовими операціями» (авторка О. Бойко) [9, с. 381], для вирішення проблеми студенти використовують суб’єктивні критерії, взяті з соціологічного Інтернет-опитування. Методом дискусії «Критерійний покер» вони визначають основні й другорядні критерії для своєї групи і порівнюють їх з об’єктивними критеріями, здобутими після математичних розрахунків. Під час дискусії студенти вчаться формулювати аргументи, захищати свою позицію, ранжувати цінності, толерантно приходити до спільного результату, роблять висновок, що не тільки матеріальна вигода є критерієм правильного рішення в житті.

 

4.2 Методична розробка заняття з підприємницьким тлом  із  застосуванням кейс-методу

Під час власного уроку з підприємницьким тлом «Площі бічної та повної поверхонь циліндра, конуса, зрізаного конуса» після організаційної частини, перевірки домашнього завдання та актуалізації опорних знань (розв’язування кросворду «Тіла обертання», виконання кількох інтерактивних вправ), повідомляю тему, мету та завдання заняття і переходимо до основної частини заняття: розв’язування ситуаційної кейс-вправи в малих групах  (студенти об’єднуються у три малих групи).

Моделюю ситуацію: «До нас, як до математиків, звернувся один з вітчизняних господарів, який після відповідного оформлення землі (близько 30 га) вирішив обрати в якості особистого бізнесу вирощування зерна. За накопиченої на той час інформації він добре розумів, що, маючи можливість протримати зерно в доброму стані до весни, можна значно збільшити свій прибуток. У той же час усвідомлював, що за відсутності потрібної господарської інфраструктури це практично неможливо. Тому знайшов прийнятне для себе технічне рішення для зберігання зерна.  Це було зерносховище баштового типу, або, як його ще називають, ― силос. До нас цей фермер звернувся з проханням обчислити розхід матеріалів та їхню вартість для монтажу каркасу зерносховища з оцинкованого металу».

Пропоную студентам в групах проаналізувати ситуацію і скласти наближений план дій для обчислення площ поверхонь тіл обертання, спираючись на власний досвід, і дати відповідь на питання: які виміри необхідно для цього виконати. Націлюю студентів на те, що вони у малих групах цілком самостійно мають розв’язати цю задачу, дійти висновку: які вхідні дані їм необхідні, яких знань не вистачає, ― і представити результати.

Під час обговорення лише спостерігаю за ходом та виконанням правил ведення дискусії. Після обговорення кожна група надає слово своєму представнику для оголошення результатів. Переходимо до вироблення спільного плану дій, повідомляю про свої враження від активності та креативності мислення студентів, їх уміння давати пропозиції, планувати діяльність, робити висновки і наголошую на усвідомленні потреби нових знань.

Роздаю групам опорні конспекти. Пропоную самостійно ознайомитися з теоретичним матеріалом опорного конспекту. Через 10 хвилин запитую у студентів, які поняття чи визначення залишилися їм незрозумілі. Пояснюю їх. Важливо запитати, наскільки прочитане збігається з їхніми висновками про спосіб вирішення задачі.

Визначаємося, яка з груп розрахує відповідну частину каркасу (стіни ― циліндр, дах ― зрізаний конус та люк ― конус). Роздаю схематичне креслення виробу та відповідні моделі геометричних тіл. Повідомляю студентів, що вони можуть розпочинати вирішувати проблемну задачу, користуючись схемою й отриманими матеріалами, а для презентації своєї роботи їм необхідно представити схематичні креслення розгорток відповідних тіл обертання з розмірами та розрахунками у форматі А1.

Вислуховуємо презентацію груп щодо виконаної роботи. Заохочую інших студентів висловлювати власну думку щодо коректності знайдених результатів. Особливо уважно розбираємо помилкові обчислення, пропоную студентам пояснити, як вони мислили. Упевнююся, що студенти усвідомили помилку. Разом обчислюємо загальну площу поверхні отриманого комбінованого тіла обертання.

Підводимо підсумки про спосіб обчислення площ поверхонь тіл обертання, наголошую на важливості теми у повсякденному житті на прикладі вирішеної задачі, даю усну оцінку самостійній роботі студентів, підкреслюю виявлену креативність, творчість, організованість під час роботи в групі. Заповнюємо картки самооцінювання роботи в групі та виставляю оцінки згідно з критеріями.

У якості домашнього завдання кожній групі пропонується обчислити необхідну кількість листів оцинкованого металу товщиною 1 мм для покриття конструкції зерносховища, враховуючи найраціональніший спосіб розкрою матеріалу та його вартість за найвигіднішими цінами в інтернет-пропозиціях. Оформити розрахунки і результати у вигляді мультимедійної презентації.

 


ВИСНОВКИ

Особистість викладача, його ерудиція, зацікавленість – головні складові будь-якої технології навчання. Той викладач, який сам розвивається, володіє надбаннями наукового прогресу, відповідає всім критеріям сучасного суспільства, буде мати успіх у освітній діяльності, тому що студент незалежно від викладача теж розвивається і вимагає відповідного до етапу розвитку науки навчання. Тільки компетентний викладач допоможе студенту сформуватися як особистість, яка впевнено входить у навколишній світ, яка уміє правильно вибрати поле своєї діяльності та розвиватися і вдосконалюватися у ній.

Сучасність вимагає висококваліфікованих спеціалістів, професіоналів своєї справи. Студент повинен не лише отримувати від викладача готові знання, а й уміти самому їх здобувати.

Ніщо не відбиває бажання вчитися так, як нудьга і завдання, що виходять за рамки можливостей студента. Освіта є процесом, який охоплює учіння і навчання. Хоч багато залежить від особи, що вчиться, та її індивідуального стилю навчання, певною мірою відповідальність за результати, що їх досягає студент, і за кінцевий ефект усього процесу лежить на тому, хто його організовує.

Викладач не повинен знати всього, але може й повинен забезпечити своїх студентів основними вміннями, щоби зарадити собі в умовах реального світу, що бурхливо змінюється. Індіанське прислів’я говорить: «Дай мені рибу, і я матиму що їсти весь день. Навчи мене ловити рибу, і я матиму що їсти все життя».

Викладач створює умови для того, щоб студент умів учитися, думати, шукати, вдосконалювати, спілкуватися, діяти й співпрацювати в колективі. Це зміна у дотеперішній ролі викладача, і, як кожна зміна, вона вимагає часу. Викладач виступає в ролі:

  •         особи, що організовує процес навчання, досліджує потреби, очікування, можливості студентів;
  •         особи, що узгоджує внутрішні потреби студентів з вимогами програми, яку вибирає сам викладач;
  •         особи, що створює умови для навчання, пошуку, відкриття, мислення, комунікації, дії та співпраці в групі;
  •         особи, що бере участь в емоційному обміні, який відбувається між студентами, групою, класним колективом;
  •         опікуна, за допомогою якого студенти можуть вчитись активно і самостійно.

Організовуючи процес навчання, викладач визначає тематику, цілі, передбачувані наслідки, способи перевірки й оцінювання досягнень студентів. Для реалізації визначених цілей він вибирає відповідні методи (поняття «метод» походить з грецької мови - від слова «methodos» (дорога до чогось) і означає спосіб, яким можна досягнути певної мети).

«Кейс-метод» (ситуаційна вправа): чому варто?

З методичного погляду кейс - це спеціально підготовлений навчальний матеріал, що містить структурований опис ситуацій, запозичених із реальної практики.

Кейси мають чітко визначений характер і мету. Навчання за допомогою кейсів розвиває здатність аналізувати, уникати помилок, які часто виникають під час виконання конкретних завдань.

Хороший кейс має задовольняти такі вимоги:

 відповідати чітко поставленій меті;

 мати відповідний рівень складності;

 ілюструвати декілька аспектів життя;

 бути актуальним;

 ілюструвати типові ситуації;

 розвивати аналітичне мислення;

 провокувати дискусію;

 мати декілька рішень.

Мета кейсів - докладний аналіз, а не оцінювання (особливо завчасне оцінювання). Їхнє завдання - не презентація специфічних «правильних шляхів», а допомога у набутті навичок аналізу. Разом з удосконаленням аналітичних навичок метод ситуаційних вправ стимулює розвиток проникливості, є формою перевірки знань, розвиває здатність відокремлювати важливе від тривіального, виховує почуття відповідальності в процесі навчання.

Коротко кажучи, кейс-підхід має сприяти вдосконаленню здатності ізолювати проблеми та ухвалювати ефективні рішення. Крім цього, такий метод вчить студентів аналізувати та розробляти програми дій. Розглянемо п’ять видів навчання кейс-методом.

По-перше, кейси не вживаються для передавання знань (хоча, звичайно, трансляція знань таки відбувається). Кейси створюють «обриси» реальних проблем чи реальних ситуацій, які забезпечують студента знанням про те, що має бути зроблено. Обговорення кейсів стає потенційним поштовхом до обміну перспективами та досвідом практичної роботи.

По-друге, кейс полегшує інтеграцію та застосування знань. Кейс-метод базується на взаємному обміні досвідом студентів найзручнішим та економним шляхом.

По-третє, кейс-метод розвиває в студента здатність вирішувати складні, але корисні проблеми.

По-четверте, навчання кейс-методом загострює оцінювання пріоритетів та цінностей. Студент під час навчання демонструє власне ставлення, цінності та орієнтації, а інші слухачі підтримують чи не сприймають їх. Результати такого інтерактивного навчання важко передбачити чи перевірити, оскільки вони можуть набувати різних форм. Зазвичай спільне порівняння та перевірка набутого досвіду привносять щось нове у практичну діяльність студентів.

По-п’яте, кейси завжди корисні завдяки збагаченню досвіду та вдосконаленню навичок, які студенти застосовують, щоб наблизити ті цінності, які вони вважають найбажанішими. Всі навички разом можуть бути описані однією фразою - творче вирішення проблеми і формування аналізу ситуації та ухвалення рішення.

Вчитися, щоб діяти, ― це один з найважливіших постулатів, який простежується через основні положення державних та нормативних документів сучасної України.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

  1. Білецький П. Шляхи формування математичної компетентності студентів.  // Математика в школах України, - 2010, №28. – С. 2-5.
  2. Білова Ю. А. Поняття та структура підприємницької компетентності майбутніх фахівців економічного профілю. Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. Вип. 7. Київ, 2013.  с. 15-17.
  3. Гельбак А.М. Формування підприємливості учня як ключової компетентності для життя : методичні рекомендації. Кропивницький: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2017. 24 с.
  4. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека освітньої політики / заг. ред.: О.В. Овчарук. Київ : «К.І.С.», 2004. 112 с.
  5. Концепція нової української школи. Затверджена Кабінетом Міністрів України 14 грудня 2016 р. № 988-р URL: https://mon.gov.ua/ua/tag/nova-ukrainska-shkola
  6. Крамаренко, С. Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого потенціалу студентів [Текст] / С. Г. Крамаренко // Відкритий заняття. – 2002. – № 5-6. – С. 7-11.
  7. Назаренко Г.А. Формування підприємницької компетентності учнів загальноосвітніх навчальних закладів у відповідності до вимог нових державних стандартів: метод. посібник. Черкаси: ЧОІПОПП, 2014.  68 с.
  8. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.метод.посіб. - К.:Видавництво А.С.К.. 2004.
  9. Уроки з підприємницьким тлом: навчальні матеріали / заг. ред. кол.: Е. Бобінська, Р. Шиян, М. Товкало. – Варшава: Сова, 2014. 398 с.
  10. Key Competences for Lifelong Learning. URL: http://europa.eu/legislation_summaries/education_training_youth/lifelong_learning/c11090_en.htm  
docx
Додано
10 червня
Переглядів
62
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку