Методична розробка заняття "Російська революція"

Про матеріал

Методична розробка заняття з всесвітньої історії для 1 курсу коледжу (10 класу), тестові завдання по темі «Початок "Великої війни» (2 варіанти).

Перегляд файлу

Тема: Російська революція

Очікувані результати

Фахові компетентності:

знати: хронологічні межі Першої світової війни, дати революції в Російській імперії, приєднання до війни США і виходу з війни Росії, приходу до влади більшовиків, революцій в Австрії, Німеччині, Болгарії, Комп'єнського перемир'я; зміст понять: «Перша світова війна», «репарація», «контрибуція»; вплив економічних і політичних процесів на хід війни; розпад багатонаціональних імперій; наслідки долучення США до війни та виходу з війни Росії;
вміти: встановлювати хронологічну послідовність і синхронність подій Першої світової війни, революційних подій у Європі; показувати на карті основні битви Першої світової війни; визначати передумови революцій у Російській імперії та інших країнах Центрально-Східної Європи, приходу до влади в Росії більшовиків; узагальнювати основні політичні, економічні та світоглядні наслідки Першої світової війни та революцій у Росії та Німеччині.

Загальні компетентності

розвивати комунікативні здібності, аналітичне мислення, уміння швидко приймати рішення, працювати в команді, адекватно реагувати на критику та бути самокритичними, виховувати почуття відповідальності, почуття патріотизму.

Методи навчання.

Словесні: розповідь, бесіда.
Наочні: мультимедійна презентація, відеоролики «Лютнева революція 1917 року: крах великої Російської імперії» (3.54хв.), «Жовтнева революція 1917 року: чорна дата в історії Росії» (4.25 хв.), карта «Перша світова війна (події 1916-1918 pp.)».
Практичні: тестування, робота з історичним джерелом, робота з термінами і поняттями.

Інтерактивні: робота в малих групах, студентський проект.

Тип заняття: комбіноване

Література:

основна: Щупак І.Я., Морозов Л.В. "Всесвітня історія" - Запоріжжя: "Прем'єр",

2010.

Полянський П "Всесвітня історія"- Київ: "Генеза", 2010.

додаткова: Ладиченко Т.В., Осмоловський О.С. "Всесвітня історія"- Київ:

"Генеза", 2010.

Земерова Т.Б. "Всесвітня історія" За всією шкільною програмою. – Харків, 2009.

веб-сайт підручників:

http://www.mon.gov.ua/pidruchniki10

Хід заняття

І. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАНЯТТЯ

Повідомлення теми та мети заняття.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Історичний диктант

Назвіть країни, що були у складі Антанти.
Назвіть країни, що були у складі Троїстого (Четвертного) союзу.
Бліцкриг — це...
Назвіть привід до розв’язання Першої світової війни.
Назвіть дату та подію початку Псв.
Назвіть битву, внаслідок якої російські війська взяли Львів.
Ким і де вперше було застосовано хімічну зброю?
Назвіть державу Троїстого союзу, яка перейшла на бік Антанти.
В армії (арміях) яких держав воювали українці в Псв.
Основними фронтами Псв були…

Усне опитування за запитаннями:

Назвіть причини Першої світової війни?
Яка подія спровокувала початок Першої світової війни?
Які військово-політичні блоки воювали між собою?
Охарактеризуйте стратегічні плани противників.

Письмовий тестовий контроль (додаток)

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Бесіда

Як ці події вплинули на перебіг подій Першої світової війни?
Як ви вважаєте, що спричинило революції в низці країн Європи?
Охарактеризуйте державний устрій Росії на початку XX ст.
Які політичні партії виникли в Росії в 1905 p.? Назвіть їх лідерів.
Які ідеї відстоювала партія більшовиків? Хто був її лідером?
Якими були результати революції 1905-1907 pp.?
Назвіть основні заходи Столипінської аграрної реформи.

СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

План

Вступ США у війну.
Революція та громадянська війна в Росії.
Поразка Німеччини та її союзників.
Наслідки Першої світової війни.

Вступ США у війну.

Робота з історичним джерелом

Метод проектів | Наталія Юріївна Педос Опрацюйте текст і скажіть, які цілі, за словами Т.Вудро Вільсона, США переслідували в цій війні.

Із виступу Вудро Вільсона в конгресі США 2 квітня 1917 р.

«Ми не прагнемо ні завоювань, ні панування. Ми не шукаємо для себе ні контрибуцій, ні матеріального відшкодування за ті жертви, які добровільно приносимо. Ми лише одні з борців за права людини... Ми битимемося за демократію, за права тих, хто підкоряється властям, щоб мати право голосу у своїх власних державах, за права і свободи малих народів, за всезагальне панування права, створення такого союзу вільних народів, який принесе мир і безпеку всім народам і, нарешті, сам світ зробить вільним. Розв’язанню цього завдання ми можемо присвятити наше життя і нашу долю...»

$C:\Users\208p\Desktop\USA_bryter_de_diplomatiska_förbindelserna_med_Tyskland_3_februari_1917.jpg$

Президент Т.Вудро Вільсон виступає перед Об'єднаним засіданням американського Конгресу.

6 квітня 1917р. США оголосили війну Німеччині; остання велика держава, що не брала участі у війні, відмовилась від політики нейтралітету. Приводом до цього стала необмежена підводна війна, яку вела Німеччина проти нейтральних, у тому числі й американських, цивільних суден.

А от справжні причини вступу США у війну саме в той час були набагато глибшими:

США в роки війни надавали країнам Антанти та її союзникам кредитів на суму 10 млрд. дол. і турбувались про повернення цих коштів.
В разі поразки Антанти Німеччина перетворювалась на найбільш небезпечного і могутнього конкурента.
США прагнули відігравати вагому роль у світі, усвідомлюючи, що без участі у війні не зможуть претендувати на участь у повоєнному розподілі.
В Росії в лютому 1917 року відбулась революція, що загрожувала порушенням балансу сил.

Перші американські підрозділи прибули в Європу влітку 1917р.

Революція та громадянська війна в Росії.

Робота з термінами і поняттями

Революція – докорінний переворот у житті суспільства, який забезпечує йому поступальний розвиток, приводить до ліквідації старого і утвердження нового, прогресивнішого.

5322730-el-color-amarillo-bolígrafo-para-escribir-o-dibujar-en-una-página-de-fondo-de-descartar-copyspace-cuader

Переворот - насильницька та неконституційна зміна влади в державі або збройний виступ армії проти державної влади внаслідок таємної змови.

Громадянська війна – організована збройна боротьба за державну владу між соціальними групами всередині країни.

Робота з історичним джерелом

Метод проектів | Наталія Юріївна Педос Уважно прочитайте текст історичного документа про причини Лютневої революції і вкажіть їх.

«Участь Росії в Першій світовій війні привела до початку в країні економічної розрухи, убогості і голоду серед населення. У важкому положенні знаходилося селянство, що страждало від малоземелля і убогості. У складних умовах знаходилися і робітники, оскільки повністю було відсутнє робоче законодавство. З цими проблемами Микола II не міг впоратися самостійно. До того ж його відчайдушна спроба зберегти самодержавство, відмова від надання населенню політичних прав і свобод привели до наростання протистояння суспільства і держави. У такій ситуації Державна Дума вимагала відставки «царського уряду» і створення уряду, відповідального перед Думою» ( із спогадів В.В. Шульгіна, депутата Держдуми).

Війна й породжені нею негаразди на 1917 р. підвели Російську імперію до рокової межі: до війська було мобілізовано 15,5 млн. чоловіків (13 млн. - селяни); нестача продуктів харчування (у Петрограді в лютому 1917 р. запасів хліба залишалось на 10-12 днів), підвищення податків, збільшення тривалості робочого дня на виробництві загрожували фізичному виживанню населення.

На початок 1917 р. проти монархії виступали майже всі суспільні верстви: у Думі утворилася ліберальна опозиція Миколі II; у річницю розстрілу урядовими військами мирної демонстрації 9 січня 1905 р. (Кривава неділя) відбулися масові страйки робітників під антимонархічними і антивоєнними гаслами.

$C:\Users\208p\Desktop\6f285a4-petrograd.jpg$

Соціальне напруження, спричинене тривалою Першою світовою війною, економічною кризою і постійними політичними сутичками між імператором і Держдумою, виливалося в демонстрації та мітинги.

У роки війни особливо виразно проявилася традиційна нездатність, на відміну, наприклад, від Британії, російського абсолютизму азійського ґатунку «випускати пар» соціального невдоволення вчасними поступками, його невміння маневрувати і знаходити порозуміння з політичною опозицією.

Засилля хабарництва серед чиновництва усіх рівнів, відсутність реальної влади у Державної думи (парламенту) імперії, слабкість Миколи II як політичного лідера країни та вплив на його родину авантюристів і містифікаторів на кшталт малограмотного колишнього монаха Григорія Распутіна робили монархію нежиттєздатною.

Відеоролик «Лютнева революція 1917 року: крах великої Російської імперії» (3.54хв.)

Лютнева буржуазна революція в Російській імперії

Причини:	криза в економіці, внутрішній політиці, пов’язана з нездатністю самодержавної влади управляти країною; світова війна, яка викликала страшні злидні, загострила всі соціально-економічні і політичні суперечності.
Завдання революції:	ліквідація самодержавства і перехід до парламентської демократії; ліквідація поміщицького землеволодіння; демократизація суспільно-політичного життя країни; забезпечення вільного розвитку націй.
Початок революції:	*23лютого* у Петрограді почались масові страйки та демонстрації, що переросли у збройне повстання і революцію, яка охопила всю країну.
Етапи революції:	23 лютого – 3 березня 1917р. буржуазно-демократична березень – липень 1917р. – двовладдя; липень – жовтень 1917р. – революційна криза; жовтень 1917р. – червень 1918р. – установлення диктатури більшовиків; червень 1918р. – березень 1921р. – громадянська війна.
Наслідки революції:	Російський цар Микола ІІ зрікся престолу (2 березня 1917 р.); влада перейшла до Тимчасового уряду (ТУ), в першому складі якого більшість членів були октябристами та кадетами. Очолив ТУ князь Г. Львов; виникли народні органи влади – Ради. Більшість в Радах у ході виборів отримали меншовики та есери; ТУ відклало питання про устрій держави і влади до скликання Установчих зборів у січні 1918р.; ТУ здійснив ряд демократичних реформ (надання громадянських свобод, амністія політв’язням тощо); ТУ пообіцяв у найкоротший термін провести аграрну реформу, яка мала забезпечити селян землею.

Жовтневі події у Петрограді. Перші перетворення радянської влади

Метод проектів | Наталія Юріївна Педос Робота в групах:

1 група - «Підготовка та здійснення перевороту»;

група - «Наслідки Жовтневого перевороту»;

3 група - «Причини перемоги більшовиків».

Очікувані відповіді:

У період швидкого наростання соціальної напруги та поглиблення революційної кризи, щоб підняти втрачений авторитет серед мас, першого вересня 1917р. Тимчасовий уряд проголосив Росію республікою. Для зміцнення виконавчої влади було створено Директорію – Раду п’яти. Це була спроба переходу до авторитарного режиму. Прем’єр-міністром залишався Керенський.

Підготовка та здійснення перевороту

Курс більшовиків на насильницьке захоплення влади — з липня 1917р.

25 жовтня 1917р. перехід влади в столиці до Петроградського військово-революційного комітету.

Блокування військ, вірних Тимчасовому уряду, в Зимовому палаці.

Штурм Зимового палацу, сигналом до якого став холостий постріл із крейсера «Аврора» (25 жовтня 1917 р.).
Ув'язнення міністрів Тимчасового уряду у Петропавлівській
фортеці.

$C:\Users\208p\Desktop\Last_guards_of_winter_palace_women_batallion_of_death.jfif$

Жіночий ударний батальйон на площі перед Зимовим палацом

Робота з термінами і поняттями

5322730-el-color-amarillo-bolígrafo-para-escribir-o-dibujar-en-una-página-de-fondo-de-descartar-copyspace-cuader Жовтнева революція (переворот) 1917 р. в Росії - збройне повалення Тимчасового уряду і прихід до влади партії більшовиків, що проголосила встановлення Радянської влади, початок ліквідації капіталізму і переходу до соціалізму.

Відеоролик «Жовтнева революція 1917 року: чорна дата в історії Росії» (4.25 хв.)

25 жовтня розпочав роботу II з’їзд Рад робітничих та солдатських депутатів. Серед 649 делегатів з’їзду більшовиків було 390, 160 – лівих есерів, 6 - меншовиків-інтернаціоналістів, 7 – українських соціал-демократів. Чимало делегатів з’їзду, зокрема Хораш, Кучин, висловили протест з приводу збройного захоплення влади більшовиками і заявили про те, що делегати від партій покидають з’їзд.

II з'їзд Рад прийняв два важливих документи: Декрет про землю та Декрет про мир.

Головні положення Декрету про мир:

негайне перемир’я на фронті з Німеччиною;

початок переговорів з воюючими сторонами;

укладення миру без анексії.

Декрет про землю містив такі положення:

націоналізація та конфіскація всіх поміщицьких земель та передача їх Радам селянських депутатів для зрівняльного розподілу (150 млн. десятин землі);

передача реманенту та худоби з поміщицьких садиб (на суму 300 млн. крб.);

скасування боргів селян на суму 3 млрд. крб.

27 жовтня 1917р. з’їзд обрав вищі органи державної влади – ВЦВК, до якого ввійшли більшовики і ліві есери, та РНК на чолі з Леніним. Ліві есери відмовились увійти до уряду. Головою ВЦВК обрано Л.Каменева.

$C:\Users\208p\Desktop\licensed-image.jfif$ Володи́мир Іллі́ч Ле́нін (справжнє прізвище - Улья́нов), 1870-1924 рр. Перший Голова Раднаркому — уряду РСФРР; керівник Російської соціал-демократичної робітничої партії, більш відомої як партія більшовиків; один із організаторів Третього комуністичного інтернаціоналу. Один з організаторів Жовтневого перевороту восени 1917 та Громадянської війни в Росії. У подальшому ініціатор червоного терорута примусової заготівлі сільськогосподарських продуктів, так званої «продрозверстки», яка стала головною причиною Голодомору в Україні 1921—1923 років та Голоду в Поволжі 1921—1922 років.

Таким чином, підсумком Жовтневого перевороту та роботи II з’їзду Рад був прихід до влади в Росії партії більшовиків.

Причини перемоги більшовиків

Наростання соціально-економічних проблем.
Зволікання Тимчасового уряду зі скликанням Установчих
зборів.
Падіння авторитету Тимчасового уряду після корніловського заколоту.
Наростання суперечностей між лібералами й правими соціалістами (меншовиками і есерами).
Обіцянка лідерів більшовиків вирішити проблеми суспільного
розвитку популярні гасла «Землю — селянам!», «Фабрики —
робітникам!», «Мир — народам!».
Перші перетворення радянської влади: Декрет про мир, Декрет про землю.
Пропозиція більшовиків до урядів і народів воюючих країн
негайно почати переговори про «справедливий та демократичний мир».
Перемир'я на фронті з Німеччиною, початок переговорів з воюючими сторонами щодо укладення миру без анексій.

Студентський проект: $C:\Users\208p\Desktop\unnamed.jpg$ «Брестський мирний договір Російської Соціалістичної Федеративної Радянської/Совєтської Республіки (РСФРР/РСФСР) з державами Четверного союзу, визнання Української Народної Республіки (УНР)»

Очікувана відповідь

Брестський мир 1918 р. Більшовики на чолі з Леніним, захопивши владу, пообіцяли перш за все припинити участь Росії у Першій світовій війні. В грудні 1917 р. радянська делегація розпочала переговори з Німеччиною та її союзниками про перемир'я у Бресті. Радянську делегацію згодом очолив Троцький. 1 січня 1918 р. участь у переговорах взяли представники Української Центральної Ради, уряду незалежної Української Народної Республіки. 9 лютого 1918 р. делегація Німеччини зажадала підписання миру на її умовах. Тоді Троцький заявив, що Росія війну припиняє, а миру не підписує і покинув Брест. 18 лютого німці відновили наступ. 23 лютого більшовики на вимогу Леніна погодилися прийняти німецькі умови миру. До Бресту виїхала нова радянська делегація на чолі з Чичеріним. З березня 1918 р. мирний договір між Росією та Німеччиною і її союзниками було підписано. Його умови: за Німеччиною визначались території Прибалтики, Польщі, частину Білорусії; Росія відмовлялась від Фінляндії, мала укласти мир з Українською Центральною Радою, демобілізувати армію; сплачувала Німеччині репарації в 6 млрд. марок. Радянська Росія втрачала таким чином 800 тис. кв. км території. Брестський мир діяв до листопада 1918 р. Після Листопадової революції в Німеччині Росія анулювала цей мир.

$C:\Users\208p\Desktop\brest.jpg$

Громадянська війна в Росії: причини, найголовніші події, наслідки

Робота з термінами і поняттями

5322730-el-color-amarillo-bolígrafo-para-escribir-o-dibujar-en-una-página-de-fondo-de-descartar-copyspace-cuader Громадянська війна й іноземна інтервенція 1917-1922 рр. в Росії— збройна боротьба між соціальними групами на чолі з більшовиками (Червоні), що прийшли до влади внаслідок Жовтневої революції (перевороту), та їхніми супротивниками — Білою гвардією.

Причини громадянської війни в Росії

Гостре політичне протиборство різних партій, груп, соціальних верств.
Глибокі соціально-економічні й суспільно-політичні конфлікти і проблеми в російській державі.
Помилкова економічна політика більшовиків («воєнний комунізм»).
Політичний екстремізм більшовиків, які розігнали в січні 1918 р. Установчі збори й уклали в березні 1918 р. сепаратний мир з Німеччиною.
Ігнорування традицій і звичаїв російських козаків.
Прагнення буржуазії та поміщиків повернути втрачені багатства
та політичний вплив.
Російські традиції «пугачовщини» та «разінщини».

Причинами іноземної інтервенції з боку держав Антанти були насамперед прагнення повернути борги царського й Тимчасового урядів, продовжити участь Росії у Першій світовій війні, не допустити світової революції.

Причини перемоги більшовиків у громадянській війні

Розкол сил опозиції.
Політичні прорахунки білогвардійців: прагнення відновити монархічний режим, повернути землю поміщикам, фабрики і заводи колишнім власникам.
Більшовицький терор проти населення.
Прорахунки антибільшовицьких сил у національному питанні:
відмова у підтримці національним рухам.
Розрізненість дій та амбіційність лідерів Білого руху.
Вузькість соціальної бази білогвардійців.
Стратегічно вигідне розміщення частин Червоної армії, залучення
до її лав талановитих офіцерів царської армії з бойовим досвідом.
Широка більшовицька пропаганда серед населення.

Наслідки громадянської війни

Матеріальні збитки (50 млрд крб.).
Падіння промислового виробництва (у 1920 р – 14% від 1913р.)
Скорочення сільськогосподарського виробництва у 2 рази.
Великі демографічні втрати (від 12 до 15 млн., військові втрати-800 тис.)
Еміграція значної частини населення(2 млн.)

Поразка Німеччини та її союзників

Робота з географічними картами в режимі онлайн — Журнал «На Урок» Робота з картою

Опрацюйте карту «Перша світова війна (події 1916-1918 pp.)» та виконайте завдання.

Назвіть основні битви 1917-1918 pp.
У хронологічному порядку назвіть країни, що вийшли з війни.

Підводна війна на завершальному етапі війни.

У 1917 р., маючи на своєму озброєнні понад 300 підводних човнів, Німеччина на весь світ заявила, що безжально топитиме кораблі країн Антанти і нейтральні судна, що йтимуть у бік Англії. Відразу ж вона поновила торпедні атаки із субмарин.

Проти дій німецьких субмарин, які безперестанно атакували кораблі, була лише одна ефективна зброя - конвой. Кораблі зосереджувалися у групу і йшли в супроводі потужних військових крейсерів і британських та французьких підводних човнів. Всього ж за роки війни німецькими підводними човнами було потоплено понад 1000 британських і французьких кораблів.

Англія повільно затягувала на шиї Німеччини мотузку блокади. До того ж на Німеччину невідворотно насувався голод. Споживання м'яса в країні становило лише чверть від рівня споживання в 1914 р., а темпи смертності серед новонароджених і маленьких дітей зросли на 50 %. Це був початок краху могутньої імперії.

«14 пунктів» В. Вільсона. Останній рік війни розпочався важливою політичною подією - у січні 1918 р. В. Вільсон оприлюднив у конгресі США свої знамениті «14 пунктів», що закладали основи післявоєнного миру. Цей документ, який суттєво вплинув на події на фронтах Першої світової війни, а ще більше - на повоєнне облаштування світу.

Останній наступ Е. Людендорфа (командувач німецького Західного фронту) що розпочався у березні 1918 р., знову привів німців, як і в 1914 р., на Марну. Перед цією небезпекою союзники нарешті домовилися між собою щодо кандидатури єдиного командувача об'єднаних сил - французького маршала Ф. Фоша. Оборонна лінія союзників прогнулася під силою німецького удару, але не прорвалася. Німці зазнавали жахливих втрат, як це раніше було з англійцями і французами. Німеччина боролася з останніх сил; британська морська блокада змушувала страждати не лише німецьких солдатів, що не мали достатньо харчів і набоїв, а також їхні сім'ї на батьківщині.

Контрнаступ союзників.

8 серпня, у день, який Е. Людендорф назвав «чорним днем німецької армії», союзники завдали могутнього контрудару по позиціях німців. Кинувши в бій 450 танків, британці змусили німців відступити до Ам'єна. Американці тепер висаджувалися на узбережжі Франції цілодобово, і німецькі генерали усвідомлювали, що війну програно. Ще влітку німецький уряд звернувся до країн Антанти з пропозицією про переговори на принципах, викладених у «14 пунктах» В. Вільсона.

У жовтні 1918 р. у Франції вже було розгорнуто американську армію чисельністю понад 1 млн 750 тис. вояків. Таким чином, долю Німеччини було вирішено.

Наприкінці вересня 1918 р. П. Гінденбург і Е. Людендорф заявили німецькій владі, що армія вже не має сил боротися, і поставили вимогу укласти перемир'я. Відтак німецький принц Макс Баденський звернувся з цією пропозицією до В. Вільсона. До Німеччини приєдналася й Австро-Угорщина.За час, поки тривали переговори про умови перемир'я, сталися події, що прискорили розв'язку:

у березн1 1918 р. з війни вийшла Болгарія,
у жовтня - Туреччина,
на початку листопада -Австро-Угорщина.

На тлі поразки своїх союзників та нестримного відступу німецької армії на Заході, повстання німецьких військових моряків, що 3 листопада 1918 р. поклало початок революції в Німеччині, зречення кайзера Вільгельма II у Комп'єнському лісі біля залізничної станції Ротонд 11 листопада 1918 р. було підписано перемир'я. Спочатку на Західному фронті, а потім повсюди в Європі запанувала тиша. Офіційно на континенті настав мир.

$C:\Users\208p\Desktop\Armisticetrain_(slight_crop).jpg$

Фотографія зроблена після досягнення угоди про перемир'я, яким було завершено Першу світову війну. На фото - власний вагон Фердинанда Фоша (другий праворуч) в лісі Комп'єні

Наслідки Першої світової війни

У війні брали участь 34 держави з населенням близько 1 млрд чол. (67 °% населення планети), було мобілізовано близько 65 млн осіб.
Убитих і померлих від ран - 10 млн, поранених – 20 млн.;
5 млн мирних жителів померли в результаті війни.
Німеччина — загинули 1,8 млн, Росія — 1,7 млн, Франція — 1,4 млн
Не менше 6 млн людей, ослаблених труднощами війни, померли вже після війни внаслідок жахливої епідемії грипу, яка пронеслася світом у 1918-1919 рр.
У відсотковому співвідношенні до чисельності населення найбільші жертви на вівтар війни було покладено:

Сербією - загинули 6 °% населення

Францією - 3,4 °%

Румунією - 3,3 %

Німеччиною - 3,0 %

Території, особливо у Франції, Бельгії, Росії, на яких точилися бої, були вщент зруйновані. Росія втратила 60% того, що мала перед війною; Австро-Угорщина – 41%; Німеччина – 33%; Франція – 31%; Великобританія – 15%.

Політичні наслідки

країни Четвертного блоку (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина) потерпіли поразку;
Росія вийшла з війни у новому статусі - Радянська Росія;
розпалися Австро-Угорська, Німецька, Російська, Османська імперії.
постали нові держави: Польща, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія, Чехо-Словаччина, Угорщина, Австрія, Королівство сербів, хорватів і словенців. Україна, Грузія, Азербайджан та середньоазійські емірати не спромоглися відстояти свою незалежність.
відбулися революції в Росії, Угорщині, Німеччині, Австрії, Словаччині, Фінляндії;
зазнали зміни кордони європейських держав (70% сучасних кордонів);
зазнали краху монархії: з 41 залишилось 17;
США та Японія примножили свої багатства;
розгорнулися національно-визвольні рухи в колоніях;
загострились суперечності між буржуазією та робітничим класом;
встановлюються диктатури в одних країнах та перемагають парламентські демократії в інших;
війна зруйнувала довоєнний міжнародний правовий порядок, породивши нову міжнародну правову систему.

Узагальнення знань

Робота з картою Робота з географічними картами в режимі онлайн — Журнал «На Урок»

Використовуючи карту «Перша світова війна (події 1916-1918 pp.)», надайте відповіді на запитання.

1. Назвіть імперії, які розпалися внаслідок Першої світової війни.

2. Назвіть держави, які виникли після розпаду Австро-Угорщини.

Назвіть держави, які виникли після розпаду Російської імперії.

Бесіда

Які держави зазнали найбільших матеріальних втрат під час Першої світової війни?
Які держави зазнали найбільших людських жертв під час Першої світової війни?

Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.

ДОДАТОК

1 варіант

Оберіть один правильний варіант відповіді.

Перша світова війна почалася

А. 28 червня 1914 р.

Б. 28 липня 1914 р.

В. 1 серпня 1914 р.

Г. 1 вересня 1914 р.

2. Визначте, яка подія стала приводом до початку Першої світової війни:

А. підписання «Сердечної угоди»;

Б. загибель англійського пасажирського лайнера «Лузітанія»;

В. Сараєвське вбивство;

Г. соціалістична революція в Росії.

3. Які держави входили до Четвертного блоку?

А. Німеччина, Італія, Австро-Угорщина, Османська імперія

Б. Англія, Франція, Росія, Італія

В. Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Османська імперія

Г. Англія, Франція, Росія, США

4. Назвати державу, про яку йдеться.

Ця держава прагнула повернути Лотарингію та Ельзас, приєднати Саарський вугільний басейн та лівий берег Рейну, а також послабити Німеччину.

А. Німеччина

Б. Франція

В. Росія

Г. Велика Британія

5. Укажіть поняття, яке відповідає поданному визначенню.

«Агресивна форма націоналізму, якій притаманні звеличення основної нації і приниження всіх інших народів»

А. расизм	В. шовінізм
Б. мілітаризм	Г. фанатизм

6. Про яку подію йдеться : «Успішний наступ російського Південно-Західного фронту в червні-серпні 1916 р. на Східному фронті, унаслідок якого російська армія прорвала австрійський фронт на лінії Луцьк-Чернівці»:

А. Галицька битва

Б. Брусиловський прорив

В. Горлицький прорив

Г. Верденська битва

7. На якому фронті воювали англійські, бельгійські та французькі війська?

А. Східний

Б. Тихоокеанський

В. Західний

Г. Північно-Африканський

8. Уперше танки були використані в битві біля річки:

А. Марна В. Сомма

Б. Рейн Г. Одер

9. Знайдіть зайву ланку в логічному ланцюжку:

А. битва на Соммі;

Б. «Верденська м’ясорубка»;

В. Цусимська битва;

Г. Брусиловський прорив.

10. Встановіть відповідність між термінам та визначеннями.

1. бліцкриг;	А. мирний договір, укладений із супротивником однієї з країн, що входить до воюючої коаліції, без відома або без згоди союзників;
2. позиційна війна;	Б. активні наступальні воєнні дії, спрямовані на захоплення нових стратегічних позицій;
3. пацифізм;	В. блискавична війна;
4. сепаратний мир.	Г. рух, спрямований проти будь-яких воєн, за повну ліквідацію озброєння;
	Д. період, коли супротивники закріплюються на досягнутих рубежах, створюючи систему окопів і бліндажів, та не ведуть масштабних бойових дій.

2 варіант

Оберіть один правильний варіант відповіді.

1. Вкажіть, якими країнами у 1904 р. було підписано «Сердечну угоду»

А. Англією та Францією

Б. Німеччиною та Австро-Угорщиною

В. Росією та Англією

Г. Англією, Францією та Росією

2. Хто розробив план «блискавичної» війни у Європі?

А. О.Брусилов В. Ф.Фош

Б. Г.Принцип Г. А.Шліффен

3. Визначте хронологічні рамки Першої світової війни

A. 1914-1917 pp. B. 1915-1920 pp.

Б. 1914-1918 pp. Г. 1939-1945 pp.

4. Перша світова почалася з оголошення війни

А. Великобританією Німеччині

Б. Австро-Угорщиною Сербії

В. Німеччиною Росії

Г. Росією Австро-Угорщині

5. Назвати державу, про яку йдеться.

Ця держава намагалася приєднати Північну Буковину, Східну Галичину та Закарпаття, встановити контроль над чорноморськими протоками Босфор та Дарданелли, послабити німецький та австрійський вплив в Туреччині та на Балканах.

А. Німеччина В. Франція

Б. Росія Г. Велика Британія

6. Укажіть поняття, яке відповідає поданному визначенню.

«Докорінний переворот у житті суспільства, який забезпечує його поступальний розвиток, приводить до ліквідації старого і утвердження нового, прогресивнішого»

А. переворот

В. революція

Б. реформа

Г. пацифізм

7. Про яку подію йдеться у наведеному джерелі: «Спочатку здивування, згодом жах і, нарешті, паніка охопила війська, коли перші хмари смертельного диму окутали всю місцевість і змусили людей, задихаючись, битися в агонії. Ті, хто міг рухатися, бігли, намагаючись … випередити хмару хлору…».

А. Галицька битва В. Брусиловський прорив

Б. битва на р.Іпр Г. Верденська битва

8. Успішний наступ російського Південно-Західного фронту в червні-серпні 1916 р. на Східному фронті, унаслідок якого російська армія прорвала австрійський фронт на лінії Луцьк-Чернівці, дістав назву:

А. Галицька битва

Б. Горлицький прорив

В. Брусиловський прорив

Г. Верденська битва

9. Мілітаризація — це :

А. державна політика, спрямована на збагачення правлячої верхівки

Б. часта зміна влади в державі

В. політика, спрямована на нарощування військової могутності

Г. оновлення економіки

10. Встановіть відповідність між державами та їх територіальними зазіханнями напередодні війни.

Росія А. Волинь, Поділля, Сербія;
Велика Британія Б. Ельзас, Лотарингія, лівий берег Рейну, Саар
Франція В. Галичина, Буковина, Закарпаття, Босфор та Дарданелли
Австро-Угорщина Г. Месопотамія, території на Аравійському півострові та в

Африці

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Пужай Марія Миколаївна

Пов’язані теми

Всесвітня історія, Розробки уроків

Додано

16 грудня

Переглядів

Оцінка розробки

Відгуки відсутні