Методична розробка заняття "США (1918-1939 рр.)"

Тема:  Сполучені Штати Америки (1918-1939 рр.)

 

 

Мета:

навчальна:  аналізувати наслідки Першої Світової війни та причини переходу до політики ізоляціонізму; характеризувати період  проспериті; пояснити причини "Великої депресії" та розкрити її наслідки; ознайомити студентів з  деякими віхами біографії     Ф.Рузвельта;  пояснити суть  "Нового курсу", проаналізувати зміни у соціально-економічній та політичній сферах США у період "Нового курсу", з'ясувати його значення та наслідки; показати роль держави у збереженні основ демократії в період кризи; формувати у студентів уміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, працюючи у малих групах, презентувати власну думку, робити мотивовані висновки;

виховна:   виховувати студентів у дусі патріотизму, взаєморозуміння між народами на основі особистого усвідомлення досвіду історії, виховувати активну життєву позицію, усвідомлення ролі особи в історії, удосконалювати історичне мислення.

 

Основні поняття і терміни: проспериті (процвітання), «сухий закон»,

  ізоляціонізм, бутлегери, «Велика депресія», гувервіллі, інфляція, конвеєрне виробництво, «голодні марші», «Новий курс»,  «кодекси чесної конкуренції», кейсіанство, трудові табори.

 

 Очікувані результати.

                  Після  заняття студенти  зможуть:

     здійснювати аналіз причин та наслідків «Великої депресії»;

     здійснювати аналіз основних заходів "Нового курсу" Ф.Рузвельта;

     висловлювати власну точку зору щодо їх ефективності;

     простежувати вплив подій в окремій державі на хід світового історичного процесу, на події у країнах світу, у тому числі й Україні.

 

Тип заняття: комбіноване.

Форма проведення:  заняття - дослідження.

Методи навчання:  дослідницький, частково-пошуковий, інтерактивні   («Ажурна пилка», «Мозковий штурм», дискусія, «Обери позицію»).

Прийоми навчання:

     виділення основного, конкретизація, аналогія;

     робота з історичними джерелами, випереджувальне завдання;

     робота в міні-групах.

Засоби навчання: підручник, роздатковий  матеріал, мультимедійна презентація, комп’ютер, відеофрагменти,  політична карта світу, наочний матеріал.

 

Література:

 

основна:   - Полянський П. "Всесвітня історія"-  Київ: "Генеза", 2018.

                   - Щупак І.Я., Морозов Л.В.  "Всесвітня історія" - Запоріжжя:

                     "Прем'єр", 2010.                   

 

     додаткова:   - Земерова Т.Б. "Всесвітня історія" За всією шкільною

                                 програмою. – Харків, 2009.

                              - Ладиченко Т.В., Осмоловський О.С. "Всесвітня історія"-

    Київ:   "Генеза", 2018.

Веб-сайт  підручників:

                  http://www.mon.gov.ua/pidruchniki10.

 

Хід заняття

 

І. Організаціна частина.

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

 

1. Тестовий контроль: https://moodle2.chdmc.org.ua/mod/quiz/view.php?id=37976.

 

2. Усний контроль:

 «Назвіть сильні та слабкі сторони Версальсько-Вашингтонської  системи. Які з них, на Вашу думку, переважали?»

      Метод "ажурна пилка"

Робота у групах: студенти поділяються на 5 груп, кожна група отримує завдання, на яке відповідає після обговорення.

 

Група №1 (Оптимісти). Студенти повинні назвати позитивні моменти у Версальсько-Вашингтонській системі. Показати успіхи окремих країн у вирішенні власних проблем.

 

Група №2. (Песимісти). Розкрити питання, які не були вирішенні на конференціях. Виділити невдачі окремих країн. Показати несправедливість нової системи.

 

Група №3 (Історичні хронологи). Дана група констатує лише факти (дати, учасники, їх рішення), не роблячи оцінок подій.

 

Група №4 (Емоційні.) Оцінюються події з емоційного боку. Емоції і почуття громадськості, учасників конференції. З’ясувати хто залишився задоволений результатами конференцій, а хто – ні.

 

Група №5 (Філософи). Дана група повинна підготовити роздуми: наскільки міцною була Версальсько-Вашингтонська система, чи можлива взагалі міцна система міжнародних відносин.

 

 Очікувана відповідь

Сильні й слабкі сторони Версальської системи

             

Сильні сторони Версальської системи

Слабкі сторони Версальської системи

Новий міжнародний порядок: - поклав край Першій світовій війні; - розрядив повоєнну міжнародну на­пругу; - заклав основи міжнародної ста­більності; - встановив цивілізовані засади но­вого міжнародного права. Було про­голошено право народів на самовизначення; відмова від війни як способу розв'язання міждержавних проблем. Було створено Лігу Націй - першу всесвітню організацію. Гарантовано цілісність Китаю. Ряд   країн   здобули   незалежність (Польща, Чехо-Словаччина, Угорщи­на та ін.). Розпалися багатовікові колоніальні імперії.

- За помилки і злочини своїх попередників тепер відповідали демократичні уряди і на­роди Німеччини, Австрії, Угорщини, Болгарії. Несправедливі щодо Німеччини статті Версальського договору породили в Німеччині реваншистські настрої.             - Репарації, визначені для переможених країн, були несправедливими і нереальними. Кордони новостворених держав у Європі виявилися такими ж несправедливими, як і довоєнні кордони. - Новий міжнародний порядок ігнорував Росію, штовхаючи її на зближення з Німеччиною. Традиційна система економічних зв'язків виявилася зруйнованою, країни, як і до війни, далі боролися за ринки збуту товарів і ринки сировини. - Нестабільність у Європі не була усунута, піднялася хвиля шовінізму і націоналізму, і її силу підсилювало почуття національного приниження. Ніби під егідою самовизначення народів, як основу для національних рухів, переможці неодноразово порушували свої принципи і заплющували очі, коли порушували інші. У результаті прийнятих переділів кордонів, виникло багато районів з щільним проживанням національних меншин, які були там не з своєї волі. Німці - в Чехословаччині, Франції, Бельгії та Польщі; угорці - в Чехословаччині, Югославії та Румунії; українці - у Польщі, Румунії, Чехословаччині і т.д. Народам не варто було розраховувати на підтримку новоствореної системи міжнародних відносин. - затвердила культ сили в міжнародних відносинах і багато в чому зумовила розв'язання нової світової війни. Недосконалість Версальської системи договорів полягала в тому, що вона не ліквідувала протиріччя між провідними країнами світу, які призвели до Першої світової війни. Вона лише констатувала нову розстановку сил на міжнародній арені після завершення війни.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

- Які асоціації виникають у Вас, коли згадуєте Сполучені Штати Америки?

     Для переважної більшості присутніх США — наддержава: найбагатша, процвітаюча, провідна держава світу, з якою рахуються інші держави. Сполучені Штати Америки з'явилися на політичній карті світу порівняно недавно, проте за два з половиною століття свого існування ця країна зробилася основним гравцем на світовій арені, потіснивши багатьох «колосів минулого».

- Протягом сьогоднішнього заняття  ми  повторимо динаміку розвитку США від початку XX ст. до завершення «ери процвітання», вивчимо та проаналізуємо період «Великої депресії» та «Новий курс»  Рузвельта.

 

 

ІV. Активізація опорних знань студентів.

 

 

Фронтальне  опитування. 

- На домашнє завдання вам потрібно було  повторити історію США.

Сполу́чені Шта́ти Аме́рики, також США, Сполу́чені Шта́ти, Шта́ти, Аме́рика (United States of America, USA, U.S., the USA, the States, America) розташовані у центральній частині Північної Америки. Територія становить майже 9,8 мільйонів квадратних кілометри і складається з трьох основних частин:

континентальні США — межують на півночі з Канадою, на півдні — з Мексикою. Аляска — півострів у Північній Америці та Гаваї — архіпелаг у Тихому океані. Крім того, до складу США входять деякі території у Карибському морі та Тихому океані. Столиця – місто Вашингтон.

Офіційна мова — англійська (де-факто), юридично офіційної мови немає. Грошова одиниця — долар США.

Державний прапор США – один з найстаріших національних штандартів у світі. Складається з 13 смуг, що означають 13 колишніх колоній, які й утворили

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сполучені Штати Америки та прямокутника з білими  зірками, кількість яких дорівнює кількості штатів — 50.

Державний герб із зображенням орла, який тримає оливкову гілку та стріли, символізує , що "США прагнуть миру, але завжди готові до війни".

Сполучені Штати - багатонаціональна країна, яка склалася як  нація іммігрантів з різних країн та континентів. Сьогодні чисельність населення США складає  315 мільйонів чоловік. За етнічним складом: 83 % — білі, включаючи латиноамериканців, 13% — афроамериканці, 3 % — азіати.

    У 1787 році прийнята Конституція США, яка діє донині та до якої внесено 27 поправок.

     Першим президентом США  обраний Джордж Вашингтон, знакова особа в

 

- Давайте разом пригадаємо структуру влади у США.

-         За формою правління США … ? (Президентська республіка, де президент очолює державу та виконавчу владу).

-         Хто здійснює законодавчу владу …? (Конгрес, який складається з Палати Представників та Сенату).

-         Вищим органом судової влади у США є…? (Верховний Суд США).

-         За формою державного устрою США є…? (Федеративною державою, що складається з 50 штатів та федерального округу Колумбія).

-         Чому округ Колумбія виділено окремо? (У ньому розташована столиця США - м.Вашингтон).

-         Як ви розумієте поняття «федеративний устрій»?

-         Назвіть провідні політичні партії США. (Дві політичні партії: республіканська та демократична).

 

V.Вивчення нового матеріалу.

                                       План.

1. Зміна статусу США у світі після Першої світової війни.

2. Курс республіканців у внутрішній та зовнішній політиці.

3. Особливості «процвітання» у США.

4."Велика депресія": причини та наслідки.

5. "Новий курс" Ф.Д.Рузвельта.

 

1. Зміна статусу США у світі після Першої світової війни

 

Перша світова війна не торкнулась Американського континенту і країна не зазнала того масового руйнування продуктивних сил, як це було в Європі. Американська армія взяла участь у бойових діях влітку 1918 р.

Наслідки Першої світової війни:

  Людські втрати США, порівняно з іншими країнаї були значно меншими - 50 тис. загинуло, 230 тис. поранено.

  Війна сприяла збагаченню країни. Загальний чистий прибуток монополій протягом 1914-1919 pp. становив 33,6 млрд. доларів. Це дозволило здійснити значні капіталовкладення в американську промисловість, створити нові робочі місця, зменшити безробіття.

  Промислове зростання, що почалося на цій базі, збільшило  вагу США у світовому промисловому виробництві. До 1920 р. частка Сполучених Штатів складала майже половину світового видобутку кам'яного вугілля, 3/5 виробництва чавуну і сталі, 2/3 видобутку в усьому світі нафти, 85 % випуску автомобілів.

Отже, США закріпили за собою статус економічно наймогутнішої  країни світу.

  Сполучені Штати значно збільшили експорт капіталу. Голові його формою були військові позички. На початку 1920-х pp. їх загальна сума досягла 11 млрд доларів.

  За роки війни більше  ніж удвічі збільшилася сума американських приватних інвестицій за кордоном.

У такий спосіб США перетворилися з боржника на найбільшого кредитора.

 

 Зростання питомої ваги США в міжнародних економічних відносинах створило умови для активнішого вторгнення Сполучених Штів у сферу світової політики. Уряд демократичної партії на чолі з Президентом В. Вільсоном у 1917 р. взяв курс на завоювання «світового лідерства». Програму рішучої активізації зовнішньої політики США було викладено Вільсоном у згаданих вище «14 пунктах». Вона містила низку докорінно нових положень, її прийняття означало б революційні зміни в міжнародних відносинах.

Виступаючи проти таємних угод, правлячі кола США cподівались укласти інші, більш вигідні для них угоди. Вони намагались реалізувати гасло «рівних можливостей», щоб створити умовим наступу на позиції європейських колоніальних держав у краї Азії, Африки та Латинської Америки. Для послаблення своїх суперників США пропонували ввести принцип «відкритих дверей» у  всіх володіннях Німеччини та Турецької імперії, що підлягали поділу , а також у Китаї.

 На здійснення цієї програми була спрямована діяльність представників США на Паризькій мирній конференції 1919 р. США прагнули не допустити надмірного зміцнення Англії та Франції. Із цією метою вони виступили за збереження достатньо сильної Німеччини під впливом Сполучених Штатів. Із розрахунку на утвердження домінуючого становища США виходили й американські плани організації Ліги Націй.

   Рішення Паризької мирної конференції виявилися не такими, як сподівалась адміністрація президента В. Вільсона. Головні об'єкти післявоєнного поділу світу були передані під управління Англії, франції та Японії. Сполучені Штати не одержали жодної з мандатних територій. У Лізі Націй провідне становище посіли не Сполучені Штати, а Англія та Франція.

 Провал планів США на Паризькій мирній конференції пояснював­ся тим, що зовнішньополітичні позиції США залишалися порівняно слабкими. До того ж у самих США існувала серйозна опозиція зовні­шньополітичному курсу президента. Виступаючи під прапором ізоляціонізму, республіканці були проти ратифікації Версальського договору, закликали відмовитися від учас­ті США в роботі Ліги Націй. Вони вважали вступ Сполучених Штатів у союз із європейськими державами можливим лише за умови, що там від  початку буде забезпечено перевагу США.

  У березні 1920 р. сенат не ратифікував Версальський договір, що містив положення про Лігу Націй. Це означало, що зовнішньополіичний курс, узятий урядом Вільсона в роки Першої світової війни, зазнав поразки. Не мали успіху і всі спроби уряду Вільсона досягти успіхів у боротьбі проти Радянської Росії.

 

2. Курс республіканців у внутрішній та зовнішній політиці.

 

                   Президенство  В. Гардінга (1921-1923 pp.)

Улітку 1920 р. у США вибухнула глибока економічна криза, що зачепила всі галузі промисловості. Спричинили її скорочення воєнного виробництвам і конверсія. Кількість безробітних у 1921 р. сягнула 5,7 млн осіб. Реальне заробітна плата знизилась у середньому на 20-25 % .

 Криза промисловості переплелася з аграрною кризою. До весни 1921 р.  ціни на сільськогосподарські товари у США знизились у 3-4 рази. Це призвело не тільки до скорочення прибутків фермерів, а й до розорення багатьом із них.

 Невдоволення робітників і фермерів їхнім тяжким становищем виявилося  під час виборчої кампанії 1920 р. Із цього скористалися республіканці. На виборах 1920 р. вони здобули перемогу. Їх кандидат на посаду президента США Уоррен Гардінг зібрав більш як 16 млн голосів, тоді як кандидат демократів Джеймс Кокс - лише 9 млн. Після восьмирічної перерви республіканська партія доступилася до влади. Гардінг узяв курс на повернення довоєнних порядків («нормальності», як він казав).

 

                                                                        Основні  заходи

 

•   Подолання економічної кризи 1920-1921 pp.
•   Виступ проти політики державного регулювання.
•   Заклик до скорочення державних витрат на соціальну допомогу.
•   Отримання урядових субсидій підприємцями.
•   Анулювання закону про податок на прибуток (введений під час ПСВ).
•   Фактичне скасування контролю над цінами (через збільшення мита на імпортні товари).
•   Надання виборчих прав жінкам (1920 p.).
•   У зовнішнім політиці - курс на ізоляціонізм.

Словникова робота

 

Ізоляціонізм - зовнішньополітична доктрина невтручання США у справи держав поза межами Американського континенту.

Ку-клукс-клан-назва кількох расистських та терористичних організацій в США, здебільшого на півдні.

 

         Расова сегрегація - політика примусового відокремлення білого населення США від інших етнічних груп (в основному темношкірих та індіанців).

 

- Політична та економічна експансія в країни Латинської Америки і Далекого Сходу.

 - Уже через два роки після Па­ризької конференції 1919 р. американська дипломатія на Вашингтонській конференції змогла записати до свого активу першу велику перемогу. На Вашингтонській конференції 1921-1922 рр. делегація США, спираючись на економічну могутність Америки, використовуючи такий важливий засіб впливу на інші країни, як воєнні борги, домоглася значних поступок із боку європейських держав. Були прийняті доктрина «відкритих дверей» щодо Китаю, договори про обмеження морських озброєнь і про недоторкан­ність острівних володінь держав-учасниць у Тихому океані, що свідчило про підвищення політичної ваги США в системі міжнародних відносин.

  - Закріплення панування США у Далекосхідно-тихоокеанському регіоні.

- Стосовно до радянської Росії уряд Гардінга взяв курс на продовження політики економічної блокади і дипломатичної ізоляції. Здійснення в СРСР політики непу відкрило шлях до американо-радянських торговельних відносин.

 

Цікаво знати

"Сухий закон"

  Найяскравішим проявом консервативних тенденцій у внутрішньо­му житті стала поправка до Конституції, що набирала чинності в січні 1920 р. Згідно з поправкою вводився «сухий закон», що забороняв виго­товлення і продаж горілчаних напоїв на всій території США. Як наслідок у країні з'явились організовані банди злочинців (ганстери), що взяли під контроль весь нелегальний бізнес горільчаних напоїв, наркотиків, проституцію. Поширилась корупція серед правоохоронних органів. Ма­совим стало таке явище, як рекет. Війни між бандами ганстерів, що вели боротьбу за контроль над нелегальним бізнесом, стали потрясати великі міста США. Одним з найвідоміших тодішніх «королів» злочинного світу став Аль Капоне.

  Знову став процвітати Ку Клукс Клан, який на півдні США контролював цілі райони. Поширення набула расова сегрегація. У деяких південних шта­тах під заборону потрапило викладання тих знань, що розходяться з Біблією. Так, шкільний учитель Джон Скопе був притягнутий до суду і засуджений за викладання теорії Дарвіна.

   Корупція державного апарату набула всеохоплюючого характеру. У 1921 -1922 pp. великі нафтопром.исловці  купили міністра внутрішніх справ і незаконно одержали в оренду державні  нафтоносні райони в Каліфорнії та Вайомінгу. На шлях шахрайських змов  із монополіями стали міністр юстиції, голова федерального бюро допомоги  ветеранам війни та інші високі урядовці республіканської адміністрації. Дії багатьох членів республіканської адміністрації, відомих своєю близькістю до Гардінга, мали настільки скандальний характер, що це стало компрометувати самого президента. І тільки несподівана смерть у серпні 1923 р. врятувала  його від ганьби викриття.

 

2. Особливості «процвітання» у США.

 

Президенство  К. Куліджа (1923-1929 pp.)

                                              Основні  заходи

•   Основне гасло - «Справа Америки - бізнес».
•   Відкидання концепції державного регулювання соціально-економічних відносин.
•   Виступ на захист принципу «індивідуальної відповідальності» кожного американця за результати своєї діяльності.
•   У зовнішній політиці - продовження курсу свого попередника.

 

  Сполучені Штати раніше за інші високорозвинені країни вступи в період стабілізації. У 1922-1929 pp. відбувався бурхливий розвиток промислового виробництва. Наприкінці цього періоду США в робляли 44 % промислової продукції капіталістичного світу, тобто більше, ніж Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія та Японія  разом узяті.

 

Період  «проспериті»  (процвітання)

 

Передумови  та  характерні  риси  «проспериті»

•   Швидкі темпи економічного розвитку. За період 1922-1929 pp. економіка США зросла на 70 %.
•   Усунення держави від регулювання економічними процесами. Нестримний розвиток приватного бізнесу.

•   Перетворення США на світового кредитора.

Американські капіталовкладення за кордоном з 1920 р. до 1931 р. склали 11,6 млрд. доларів, причому 40 % цієї суми припадало на Європу, а 22 % - на Латинську Америку. Отримуючи величезні відсотки з позичок і платежів з воєнних боргів, США перетворилися на державу-рантьє.

•   Зростання попиту на відносно дешеві і якісні американські товари.

США значно збільшили експорт товарів, активно наступаючи на позиції своїх суперників. Перевищення експорту над імпортом у 1921 - 1929 pp. сягнуло 7,7 млрд доларів. Високі митні тарифи захищали американську промисловість від іноземної конкуренції.

•   Зростання питомої ваги США у світовій економіці (44 % промислового виробництва усього західного світу).
•   Політична стабільність в країні, фінансова міць, великі резерви внутрішнього ринку.
•   Масове оновлення виробництва. Широке запровадження технологій масового виробництва.
•   Посилення концентрації виробництва, формування могутніх монополістичних об'єднань. Найбільшими фірмами стали «Форд», «Крайслер», «Дженерал електрік», «Дженерал моторс» та ін.
•   Масове використання кредиту і реклами.
•   Бум на фондовому ринку. Спекулятивний бум цінними паперами. Ціни на акції зросла в 4 рази.
•   Зростання ефективності праці.
•   Розвиток фундаментальних досліджень і впровадження наукових досягнень у виробництво.
•   Інтенсивний розвиток нових галузей (автомобілебудування, електротехнічна, хімічна промисловість, радіотехніка тощо).
•   Підвищення рівня і якості життя американців.

 

Наростання  проблем

 

•   Застій виробництва в традиційних сферах економіки (видобуток вугілля, суднобудування, текстильна промисловість тощо) при швидкому зростанні нових галузей важкої індустрії.

•   Несприятливі умови в аграрному секторі (збільшення обсягу сільськогосподарської продукції через застосування машин, штучних добрив, нових технологій. Ця продукція не знаходила збуту на внутрішньому та зовнішньому ринку через конкуренцію з боку Аргентини, Австралії та Канади).
•   Згортання соціальних програм. Відсутність системи соціального захисту.
•   3 млн. безробітних, звуження внутрішнього ринку через невідповідність зростання заробітної платні та виробництва, падіння купівельної спроможності більшості населення.
•   Із кожним роком зростали обсяги продажу товарів в кредит за рахунок майбутніх доходів населення, що свідчило про звуження внутрішнього ринку та загострення проблем збуту. Хоча тоді було поширене гасло: «Реклама плюс кредит — процвітання назавжди!».
•   Значна нерівномірність розподілу національного багатства. Скасування податків на надприбутки.

 

       На міжнародній арені США проводили політику експансії, прикриваючи її «ізоляціоністським» прапором:

  Сполучені Штати виступали головним арбітром у вирішенні проблеми репарацій. Запропонований ними 1924р. план Дауеса створив умови для відтворення німецького воєнно-промислового потенціалу. У 1929р. замість нього було розроблено план Юнга, який сприяв проникненню американського капіталу в Європу.

  Беручи участь у боротьбі за панування в Китаї, США разом з іншими державами придушували національно-визвольний рух китайського народу.

  Фінансово-економічний тиск на країни Латинської Америки поєднувався зі збройною інтервенцією. Агресія США протне Нікарагуа в 1927-1928 pp. викликала глибоке обурення в Центральній та Південній Америці.

  У роки стабілізації загострилася боротьба між США та Великою Британією за контроль над ринками та сировинними ресурсами. Американські монополії дедалі відчутніше тиснули на англійських конкурентів. Посилилось і морське протистояння.

  США були єдиною з великих держав, яка відмовлялася визнати СРСР. Однак республіканська адміністрація не перешкоджала діловим колам США в розвитку економічних і торговельних відносин з Радянським Союзом. Незважаючи на відсутність договірно-правової основи радянсько-американської торгівлі, її обсяг у другій половині 1920-х pp. невпинно зростав. У 1930 р. США вийшли на перше місце з-поміж імпортерів товарів до Радянського Союзу (завозили машина і промислове обладнання). Нарешті, 1933 р. США і СРСР установили дипломатичні відносини. Це відбулось саме в той момент, коли сталінський режим показав своє справжнє хижацьке лице (міліони людей в України вмирали від голоду).

Чергова перемога республіканців на виборах 1928 р. привела  в Білий дім республіканця Г.Гувера. Значну роль при цьому відіграли обіцянки знищити злидні та забезпечити кожному американцеві заможне життя. У цей час популярною була книга Гувера про «твердий індивідуалізм».

 

Проміжне закріплення знань.

Термінологічна  розминка (завдання на встановлення відповідності).

1) Конвеєрне виробництво;

2) реконверсія;

3) фондова біржа;

4) сухий закон;

5)  акція.

 

а) Вид цінних паперів, що є свідоцтвом про власність на визначену частку статутного капіталу акціонерного товариства і надає її власнику певні права.

б) Перехід економіки з військових на мирні рейки, що характеризується тимчасовим спадом виробництва.

в) Група устаткування, що складається з машин, транспортних пристроїв, які автоматично виконують цикл операцій.

г) Категорична заборона на території США виготовляти та реалізовувати спиртні напої.

д) Організований торгівельний майданчик, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.

 

Правильна відповідь: 1в,  2б,  3д,  4г,  5а

 

  Розташуйте  в  хронологічній  послідовності  президентів  США.

 

 

Порядковий номер	Президент	Партія	Роки президенства	Кредо
28	Вільсон Томас Вудро	Демократична	1913-1921	Політика прозорості
29	Гардінг Уоррен	Республіканська	1921-1923	Державний лібералізм у стосунках з бізнесом
30	Кулідж Калвін	Республіканська	1923-1929	«Справа Америки - бізнес»
31	Гувер Герберт Кларк	Республіканська	1929  -1933	Примирення бізнесу і профспілок

 

4."Велика депресія": причини та наслідки.

Короткий період  економічної стабільності та добробуту змінився 1929 р. кризою, яка охопила всі розвинуті країни, тривала 4 роки, але особливо сильно вона вразила економіку США, після чого набула глобаль­ного характеру.

       В основі кризи - неписані закони ринкової економі­ки, яка розвивається циклічно. Криза змінюється депресією, депресія пожвавленням, піднесенням, найвища точка - бум, який  змінюється спадом і так далі. Кризу можна зробити менш болісною, але виключити її неможливо.

 

24 жовтня 1929 р. відбулося падіння акцій на Нью-Йоркській біржі — так з фінансової кризи розпочалася криза в усіх сферах життя американського суспільствва. Це явище  отримало назву «Велика  депресія»  (перегляд фрагменту фільму).

- Що це за криза, яка не тільки вплинула на життя простих американців, але й кардинально змінила державу?

Природа  кризи

Словникова  робота.

•      Слово «депресія» нам знайоме з медицини: «Депресія - це психічне пригнічення, хворобливий стан приголомшеності, скорботи».
•      Велика депресія - глибока економічна криза у США 1929-1933 років. Великою її називають тому, що за глибиною та масштабами вона не мала аналогів не тільки в історії США, а й в усьому світі.
•      Почавшись у Сполучених Штатах, вона охопила всі країни з ринковою економікою, за винятком Радянського Союзу, який на той час перебував у міжнародній ізоляції і де не було ринкової економіки.
•      Особливо гострою Велика депресія була саме в Америці, оскільки в інших країнах не було періоду процвітання, який був саме у США.
•      За своєю природою Велика депресія – криза перевиробництва: коли товарів випускається більше, ніж люди можуть розкупити.

 

У чому ж полягали причини особливої глибини та тривалості кризи?

     Зростання виробництва перевищувало зростання прибутків.  Американська промисловість, застосовуючи конвеєрне виробництво, випускала багато продукції. Але зарплати американців зростали набагато повільніше. З цієї причини товари не розкуповувалися й осідали на складах виробників.

     Спекулятивний попит на акції. На Нью-Йоркській фондовій біржі - найбільшій у світі – протягом 1920-их років курс акцій постійно зростав. Усі прагнули купити акції лише для того, щоб потім їх продати та заробити на цьому. Виник ефект «мильної бульбашки», доля якої одна - луснути.

     Населення  не  могло  повернути  кредити. Надання дешевих кредитів, які були доступні «середньому» американцю, привело до надмірного захоплення американцями покупками. Коли ж наставав час розраховуватися за кредити, то грошей на це вже не залишалося.

     Європейські країни закрили свої ринки для американських товарів.

Під час проспериті, захищаючи свого виробника, американська влада ввела високі мита на імпортні товари. Європейці з початком Великої депресії зробили те саме – ввели високі мита на американські товари.

 

Прояви  кризи

• Почалось обвальне падіння промислового виробництва – на 46% скоротилося виробництво. За чотири роки кризи збанкрутували 135 тисяч фірм (кожна п’ята) та збанкрутіло майже 6 тисяч банків й мільйони вкладників втратили все, нажите впродовж життя. З 513 мільйонерів залишилось 19, і не один вчорашній мільйонер, залишившись ні з чим, у розпачі наклав на себе руки.
• Армія безробітних 1933р. склала  17 млн. Маси безробітних і члени їхніх родин залишились у роки кризи без жодних засобів до існування. Відсутність системи соціального страхування у США не залишала жодних надій на допомогу з боку держави. Багато людей опинилося перед загрозою голодної смерті. Тільки в Нью-Йорку 1931р. було зареєстровано близько 2 тис. випадків голодної смерті. Зарплата тих, кому пощастило зберегти роботу, скоротилася  наполовину. За проїзд у місцевому транспорті майже ніхто не платив; шкільні вчителі працювали, не отримуючи платні.

Люди втрачали не лише роботу, але й помешкання, виникали такі собі "гуверовські містечка" - побудовані з ящиків поселення безробітних на околицях. Безробітні, доведені до відчаю, аби привернути увагу до себе, влаштовували цілі "марші", походи на великі міста.

 

• Масове розорення фермерів (перегляд фрагмента фільму) .

Сто років тому Америка була не тією країною, яку ми знаємо. Хоча половину вугілля видобували в Америці, половину сталі виплавляли в Америці, Америка була фермерською країною, годувала хлібом і себе, і пів-Європи. І десь там у центрі великої країни, життя фермерів було подібне на життя українського села: світло не всюди, вода з колонки, туалет на вулиці. Люди жили там тому, що ферми їх годували, і 29-й рік став для них катастрофою. Фермери почали розорятися. Спочатку банки перестали давати кредити, потім обезцінилась праця фермерів. Врожаї залишалися на полях не зібрані, молоко виливалось. Палити зерном стало вигідніше, ніж його продавати. І у цій багатій країні почався голод. Фермери забирали дітей і переїжджали у міста. Тисячі ферм були покинуті назавжди.  

   - Адміністрація президента Г.Гувера фактично втратила можливість керувати країною.  Г.Гувер не мав рецептів, як відновити економіку, й лише намагався полегшити страждання співвітчизників. За час кризи адміністрація Гувера надавала допомогу великому бізнесу. Намагаючись боротися з убогістю, Гувер переконував господарів не звільняти робітників і не знижувати  зарплату; умовляв благодійників піклуватися про американців, які залишилися без засобів існування. У той же час президент вважав, що допомога по безробіттю позбавляє американців мотивації заробляти на життя.  Проте, американці вже не сподівалися на нього й усі надії покладали на обрання нового президента. Республіканська партія кредит довіри громадян вичерпала й до влади поверталися демократи.

 

Проміжне закріплення знань.

• Що таке Велика депресія?
• Чи могли США уникнути кризи?
• Чому найважчою криза була саме в США?
• У якій країні кризи не було? Чому?

 

Обрання  Ф.Рузвельта  президентом  США   

        Криза 1929-1933рр. залишилася в історичній пам'яті американців символом національної трагедії. Було поставлено під сумнів цінності американського індивідуалізму. Погляди американців звернулися до держави. Вони з нетерпінням чекали приходу когось на кшталт Месії, який би повернув звичний порядок речей пересічного американця.

       Цією людиною стане обраний у 1932 році 32-й президент США Франклін Делано Рузвельт, який перемагає з колосальним відривом: 23 млн. голосів проти 16 млн. свого опонента. Людина, яка до цього часу вже 12 років внаслідок тяжкої хвороби (поліомієліт) була прикута до інвалідного візка, взяла на себе відповідальність за долю співвітчизників.

 

Студентський проект

«Політичний  портрет  Франкліна Рузвельта»

    Рузвельт є найвидатнішим і результативним політиком США у XX столітті. Найважча економічна криза з початку промислової революції і до сьогоднішніх днів, найбільша війна у світовій історії дали йому подвійний шанс для історичної величі. Він багато в чому визначив образ сучасної епохи, повернув американцям віру у власні сили і перетворив свою країну на світового лідера. Американці віддячили своєму лідерові тим, що його президентство стало прецедентом в історії країни, адже нікому з американців всупереч традиції ще не вдавалося обиратися на найвищу посаду чотири рази поспіль.

     Франклін Делано Рузвельт народився в родині заможного землевласника й підприємця. Він був єдиним сином своїх батьків, дістав блискучу домашню освіту, вільно во­лодів німецькою та французькою мовами. У 14 років його послали до приватної школи, де Франкліну доводилося жити майже у спартанських умовах. Кімнати учнів були  малі, вода у душі часто холодна, але на вечері учні мали бути у костюмах, білих сорочках з накрохмаленими комірцями й лакових черевиках. Подальшу освіту отримав у Гарвардському університеті, а потім у Школі права Колумбійського університету. У 1905 р. одружився з далекою родичкою Елеонорою Рузвельт. У подружжя  народилося шестеро дітей, один з яких помер у дитинстві. Елеонора Рузвельт зіграла значну роль у політичній кар'єрі чоловіка.   Рузвельт рано включився в політичну діяльність у лавах Демократичної партії: обирався у сенат штату Нью-Йорк, працював  помічником морського міністра, балатувався на посаду віце-президента.

     У 1921 року після купання в озері він захворів поліомієлітом. У результаті лікарської помилки, Рузвельту було призначено неправильне лікування, яке призвело до паралічу.  Політик на все життя став інвалідом, втратив здатність вільно пересуватися. Однак Рузвельт не змирився з хворобою, проходив курс спеціальних процедур і на публіці старався робити свій стан як можна менш помітним.

       Рузвельта  обирають губернатором впливового штату Нью-Йорк. А у 1932р. він тріумфально ввійшов до Білого Дому як 32 президент США. Коли  Рузвельт переміг на президентських виборах, країна перебували у небувалій кризі. Завдяки заходам адміністрації Рузвельта, які  отримали назву «Новий курс»,  Сполучені Штати успішно подолали наслідки   Великої депресії.

       У роки Другої світової війни Рузвельт стає ініціатором створення  антигітлерівської коаліції. Саме йому належить історична заслуга в створенні Організації Об'єднаних Націй. Франклін Рузвельт помер 12 квітня 1945 року, не доживши майже місяць до Перемоги. Незважаючи на це, Рузвельт став її  великим переможцем і  США стали новою супердержавою світу.

      Томас Манн, великий німецький письменник-гуманіст, що емігрував з нацистської Німеччини, писав про прийом у президента Рузвельта: “Він (Рузвельт) справив на мене сильне враження: важко охарактеризувати цю суміш хитрості, сонячності, розпещеності, кокетства і чесної віри, але є на ньому якась познака благодаті…». Це зауваження письменника точно і яскраво передає складний і суперечливий внутрішній вигляд 32-го президента США.

   Ім'я Франкліна Делано Рузвельта увійшло в історію не тільки Сполучених Штатів, але й інших країн. А до його ідей, практичних кроків у політиці люди будуть повертатися знову і знову, шукаючи  відповіді і на свої вічні запитання…

 

- Що вас найбільше вразило в біографії Рузвельта?

- Вам, як майбутнім медикам, напевне, цікаво, що це за хвороба поліомієліт. («Поліомієліт - це гостре інфекційне захворювання, яке характеризується переважним ураженням центральної нервової системи з виникненням паралічів»).

 

      - Новий президент отримав від свого попередника тяжку спадщину. "Єдине, чого нам варто боятися – це самого страху, того страху, що паралізує зусилля, необхідні для перетворення відступу у наступ".

Це улюблена фраза Рузвельта найкраще характеризує його діяльність. Він рішуче взявся до справи. Заходи адміністрації Рузвельта, спрямовані на подолання економічної кризи в США,  отримали назву «Новий курс».

      - Сьогодні про Велику депресію і "Новий курс" Рузвельта говорять чимало, адже у 2008 році в США почалась економічна криза, яка охопила весь світ, в тому числі і Україну і несе  складні виклики сьогодні. І хоч природа цих криз дещо різна, нагадування того, що і як було зроблено для подолання тієї найбільшої економічної кризи сучасності, очевидно, не буде зайвим.

      Отож ми проаналізуємо, як саме діяв Рузвельт задля порятунку своєї країни, і що з того досвіду може бути корисним Україні, і спробуємо відповісти на проблемне запитання «Що з  «Нового  курсу» Рузвельта можна використати в Україні для боротьби  з економічною кризою?»

 

 

4.«Новий курс» Ф.Рузвельта. 

Самостійна робота студентів за додатком  1.

 

 Суть  "Нового курсу"

    "Новий курс"- система заходів президента Ф.Д.Рузвельта у 1933-1939 рр. з  подолання наслідків  Великої депресії.

    Теоретичною основою "нового курсу" стала економічна теорія англійського вченого Джона  Кейнса про  державне регулювання економіки за кризових умов.

    Включав 70 законів, прийнятих Конгресом, у якому демократи мали більшість.

    Розроблено «Новий курс»  групою радників "Мозковий центр", створеним Рузвельтом. До нього увійшли найкращі вчені, економісти країни,  університетська професура, тобто люди, що здатні генерувати ідеї, реальні фахівці. Рузвельт говорив про себе: «Я не найрозумніший „хлопець” у світі. Але я вмію підбирати розумних співробітників». Рузвельт  робить ставку на інтелект, він переконаний, що прийшов час слухати не багатих, а розумних.

    Базувався на  "принципі пилососа" – усі наявні в країні ресурси були кинуті на те, щоб не лише допомогти великому бізнесу, як це завжди робилося раніше, а насамперед відновити купівельну спроможність рядових американців. Вони, у свою чергу, повинні були «розсмоктати» надлишок товарів.

 

  Втілення  "Нового  курсу"

 

1)    Реформування  фінансової  та  банківської  системи.

Основне гасло Рузвельта - діяти швидко та ефективно.

  4 березня 1933 року він обійняв посаду президента.

  6 березня - оголосив надзвичайний стан у країні та закрив всі банки (близько 6 тис. під контролем держави), для проведення операції "примусового лікування". Через 4 дні свою роботу відновили найміцніші банки.

 Був прийнятий закон про страхування вкладів, який передбачав відрахування банками внесків у страховий фонд, з якого і виплачувалися депозити у разі банкрутства банку.

  У 1933 р. скасовано "сухий закон", що поклав край спекуляціям "бутлегерів" та поповнив державний бюджет.

     12 березня Рузвельт звернувся до американців. У кімнаті на першому поверсі Білого дому, де був камін, президент сідав перед мікрофонами провідних радіостанцій і починав розмову. Його першу бесіду "біля каміну" по радіо слухали 60 мільйонів американців. Він намагався пояснити людям ситуацію і що його уряд робитиме для того, аби її виправити. Він умів створювати переконання у слухачів, що відноситься до них як до своїх друзів, говорив простою, зрозумілою мовою, не приховуючи труднощів. До цих розмов Рузвельт готувався – він ретельно читав пресу та особисто намагався читати листи простих американців, оскільки це давало йому можливість не відірватися від свого народу. Очевидці казали: після пояснень президента, ажіотаж навколо банківських внесків вдалося зупинити. «Бесіди біля каміну» стали регулярними.

 

2)    Відбудова  промисловості.

 Наступним викликом для Рузвельта стала ситуація в промисловості, сільському господарстві.

 

   Робота з історичним джерелом  (додатки 2, 3, 4).

 

- Перед вами основні закони «Нового курсу»: про відновлення промисловості, сільського господарства та трудові відносини (Закон Вагнера).

Вам потрібно їх опрацювати та дати відповіді на запитання.

У 1933 р. прийнято закон про відновлення промисловості,  у  відповідності з яким  асоціація підприємців розділила всю промисловість на 17 груп, кожна з яких мала виробити свій кодекс чесної конкуренції, який вміщував обсяги виробництва, ринок збуту, єдину політику цін. Держава в особі президента встановлювала максимальну тривалість робочого дня, мінімальний рівень оплати праці.

        Підприємства, які працювали у відповідності до цих умов, навіть мали власний значок, яким маркувалася їх продукція. Американці традиційно купували товари з цими значками, бойкотуючи товари, що їх не мали.

 

3) Реформування сільського господарства.

За законом про регулювання сільського господарства (1933 р.) держава розпочала виплату фермерам премій за скорочення виробництва: безжалісно заорювалися посіви бавовнику, забивалася худоба. У 1933р. держава  закупила у фермерів і знищила понад 6 млн. свиней з метою збільшення  ціни на м’ясо.  І це в країні, яка потерпала від голоду.

 

4.     Регулювання трудових відносин.

Закон Вагнера (1935 р.) було спрямовано на вдосконалення трудових відносин між роботодавцями та найманими робітниками, дозволялось створювати профспілки,  укладати трудові угоди, встановлювати заробітну плату та максимальну тривалість трудового дня.

 

5.     Допомога безробітним.

Одним із основних  завдань Адміністрації Рузвельта була допомога безробітним. Уряд витратив на допомогу безробітним понад 4 млрд. доларів. Однак безробітні віддавали перевагу не грошовій допомозі, а громадським роботам.

 

6.     Громадські роботи.

«Людям потрібні не подачки, а робота» - любив повторювати Рузвельт. А роботу в умовах кризи могла дати тільки держава. Країна перетворилась у будівельний майданчик. Будували дороги, мости, аеродроми, школи, театри, музеї. 60%  сучасних адміністративних будівель США побудовано саме  у роки депресії.

 

7.     Грошова  допомога  людям  творчих  професій  

Подивіться на екран. Ці обличчя увійшли в історію, безпристрасний літопис трагедії. Але мало хто знає, що ці фотографії та тисячі метрів хроніки часів Великої депресії теж замовлення держави, результат громадських робіт. Роботу від держави отримали майже 6 тисяч письменників, журналістів, фотокореспондентів. Вибір роботи за вами, пишіть, знімайте, потратьте час на те, до чого не доходили руки. Збирайте фольклор, наводьте порядок в архівах, вивчайте Америку. Саме в роки депресії створені найкращі довідники та путівники по країні, нація вперше повернулася до власного коріння. А ще були книги, сотні книг. Один із кращих романів американської літератури про Велику депресію «Грона гніву» Стейнбека теж підсумок громадських робіт. А у 1939 році по ньому вже зняли фільм.  Влада мала б вимагати у митців лояльності, але агітки були  не  потрібні. В документальних кадрах потрібна була правда життя.

 

                 

    8) Створення  Громадянського  корпусу.

Найбільше уваги приділялося зайнятості молоді. З  1933р. створюється система лісових таборів, де безробітні молоді люди перебували протягом шести місяців на повному забезпеченні з виплатою 30 доларів на місяць, 25 з яких кожний був зобов'язаний переказати своїй родині. Молоді люди ремонтували дороги, залізничні колії, брали участь у житловому будівництві, прибирали приміські території, парки, насадили 20 мільйонів дерев. Протягом  1933-1939рр. у цих таборах побувало 2 млн. молодих людей віком до 25 років.

 

               9) Але найбільш  успішними були соціальні реформи Рузвельта.

У 1935 р. прийнято  Закон про соціальне забезпечення, який передбачав створення державної системи надання допомоги вдовам, сиротам, інвалідам, страхування безробітних та система пенсійного забезпечення. Уперше в історії США держава взяла на себе роль гаранта соціальної захищеності американців. Було зроблено вирішальний крок у створенні держави загального процвітання.

 

                  Наслідки  «Нового  курсу»

•     Реформи "нового курсу" зупинили кризові явища в США.
•     Значно розширилися функції держави,  у тому числі щодо соціальної захищеності громадян
•     Позитивний досвід боротьби США з кризою був використаний іншими країнами (зокрема Англією, Францією, країнами Латинської Америки).
•     Рішучі дії президента Ф.Рузвельта стали  прикладом для наступних поколінь реформаторів. 

 

У 1936 р. добігав кінця термін перебування Рузвельта на посаді президента.  Республіканська партія  перейшла у відкритий наступ проти президента. Прославляння Рузвельта як рятівника нації змінилися  звинуваченнями його у зраді. Тому передвиборча кампанія 1936 року виявила майже діаметрально протилежні позиції двох основних партій у питанні про реформи, а вибори перетворилися на своєрідний референдум про долю «нового курсу». 

 

VІ. Закріплення  вивченого. 

Вправа  «Обери  позицію»

      - Зараз ми на деякий час спробуємо стати громадянами США  і обрати  президента США у 1936 році: якщо ви підтримуєте «Новий курс» і дії президента Рузвельта, на виборах  проголосуєте за нього як представника демократичної партії, символом якої є віслюк (впертість у доланні перешкод). Якщо ви проти «Нового курсу», голосуйте за республіканців, символом яких є слон.  Якщо ви маєте сумніви щодо правильності «Нового курсу» - покажіть їх, піднявши обидві емблеми. Але свій вибір або свої сумніви ви повинні обґрунтувати.

Студенти обирають позицію, обґрунтовуючи її, називають сильні та слабкі сторони «Нового курсу».

 

Негатив  «Нового  курсу»

 

Обмеження свободи, вільного підприємництва, всупереч Конституції.

 

Розглянемо ситуацію:  Швець Джон Меґід з Нью-Джерсі був заарештований, оштрафований і ув’язнений (згідно з рішенням Національного Управління  відновлення), через те що прасував штани за 35 центів, тоді як мінімальна ціна була встановлена на рівні 40 центів. Справа набула розголосу через пресу, після чого місцевий суддя відновив Джона в правах. 

 

       Висновок: державні органи, всупереч Конституції, отримали повноваження, яких у демократичній державі вони мати не могли.

       І про мораль. Хіба правильно знищувати продукти харчування в країні, у якій  люди помирають від голоду? Ось як це описав Стейнбек в романі «Грона гніву»: «Спалюйте каву в пароплавних котлах. Паліть кукурудзу замість дров - вона горить гаряче. Скидайте картоплю в річки і ставте охорону вздовж берега, інакше голодні все виловлять. Ріжте свиней і заривайте туші в землю ... мільйони людей потребують фруктів, а золотисті гори поливають гасом. І над країною встає запах гниття…».

 

- У 1935-36 роках Верховний Суд США скасував частину законів «Нового  курсу» як такі, що не відповідають Конституції. Але на той час вони вже виконали своє завдання, країна вийшла з кризи.

- Демократ Рузвельт здобув на виборах переконливу більшість. Республіканці перемогли тільки у 2 штатах з тодішніх 48. У Конгресі їх представництво виявилось найменшим з початку століття. Вибори 1936 року мали історичне значення: вони зробили реформи «Нового  курсу» незворотними.

 

 

VIІ. Підсумок  вивченого  матеріалу  «Новий курс  Ф.Д.Рузвельта»

 

-         Ми ознайомились з «Новим  курсом» Рузвельта – заходами президента США з подолання наслідків  кризи. Повернемось до нашого проблемного запитання: «Що з  «Нового  курсу» Рузвельта можна використати в Україні  для боротьби  з економічною кризою?»

Очікувані  відповіді:

     Держава під час кризи повинна більше втручатися в економіку, допомагати не тільки великому  бізнесу, але й простим українцям.

     Українська влада, так як Рузвельт, повинна взяти  всю відповідальність за країну на себе, не звинувачуючи попередників.

     Зібрати найкращих спеціалістів, розумних людей, які б розробили програму виходу України з кризи, так як Рузвельт опиратися на розумних, а не на багатих, які перш за все думають про свій бізнес.

     Українські політики повинні бути чесними зі своїм народом, говорити правду, не приховувати труднощів, цікавитися, як живуть прості люди.

     Нам теж, як і американцям, потрібні не подачки, а робота. Щоб наші батьки не їхали за кордон, щоб ми, коли закінчимо коледж, мали роботу. А під час кризи  роботу може дати  держава.

     У нас, так як і у США треба багато ремонтувати: дороги, по яких неможливо їздити, будинки, які розвалюються, парки, які виглядають як хащі. Це могли  б робити безробітні.

 

 

          Заключне слово викладача.

        - Згадуючи  наших політиків, молодих і не зовсім молодих, здорових, підсвідомо порівнюю їх з Рузвельтом. Президент, який був прикутий до інвалідного візка, казав, що це - благо, оскільки дозволяє йому повністю присвячувати свій час роботі та своїй країні. Аристократ з блискучою освітою, справжній інтелігент, він завжди знав, як живуть прості люди і запровадив у країні соціальний захист  людини праці. Він завжди був відкритим і доступним, мовчки сприймав закиди у свій бік, але навіть у кризові роки зміг відстояти основні демократичні цінності. І головне - він завжди був готовим взяти всю відповідальність на себе. На жаль, порівнювати щось або когось з українських реалій у цій частині просто недоречно…

Справжнім творцем «Нового  курсу» був американський народ, який втілив його у життя,  завдячуючи народу, країна подолала наслідки Великої депресії. Якщо ми, українці, будемо працювати як американці, будемо такими ж патріотами, як вони, будемо, як вони, відстоювати демократичні цінності, може, колись Україна стане провідною державою світу.

 

 

          VIIІ.  Оцінювання  знань  студентів.

 

          ІХ. Домашнє завдання. Вивчити тему»  США», (с. 60-66) за підручником П.Полянського. Випереджаюче завдання: повторити «Особливості розвитку Великої Британії та Франції на поч. ХХ ст. Велика Британія і Франція у ПСв»

                                                                                                      

ДОДАТОК 1

Опорний конспект

"Новий курс"- система заходів президента Ф.Д.Рузвельта у 1933-1939 рр. з подолання наслідків Великої депресії	Проблемне запитання: «Що з  «Нового  курсу» Ф.Рузвельта можна використати в Україні для боротьби  з економічною кризою?»
Суть  "Нового курсу"                  Теоретична основа -  економічна теорія  Джона  Кейнса про  державне регулювання економіки за кризових умов (держава в умовах кризи повинна втручатись в економіку).                  Включав 70 законів, прийнятих Конгресом, у якому демократи мали більшість.                  Розроблений «Новий курс»  групою радників "Мозковий центр", створеним Рузвельтом. Увійшли найкращі вчені, економісти країни, університетська професура,  люди, що здатні генерувати ідеї.                  Базувався на  "принципі пилососа" - відновити купівельну спроможність рядових американців, які повинні «розсмоктати» надлишок товарів.
Втілення  "Нового курсу"  1) Реформування фінансової та банківської системи:            оголошено надзвичайний стан у країні та закрито всі банки (близько 6 тис.)   для проведення "примусового лікування", відновили діяльність найміцніші, під контролем держави;   закон про страхування банківських вкладів, відрахування банками внесків у страховий фонд, з якого  виплачувалися депозити у разі банкрутства банку;   у 1933 р. скасовано "сухий закон". «Бесіди біля каміну»: звернення Ф.Рузвельта до американців з метою пояснити людям ситуацію у країні  і що уряд робитиме для того, аби її виправити.       Відбудова промисловості: - Закон про відновлення національної промисловості (1933р.) ділив промисловість на 17 галузей та запроваджував у кожній свій «кодекс чесної конкуренції», який вміщував обсяги виробництва, ринок збуту, єдину політику цін. _____________________________________________________________     3)Реформування с/г: - Закон про регулювання сільського господарства                          (1933 р.):____________________________________________________     Держава викупляла у фермерів с/г продукцію і знищувала з метою підвищення  ціни.  У 1933 р. держава  викупила і знищила понад 6 млн. свиней. 4) Регулювання трудових відносин. Закон Вагнера       (1935 р.)___________________________________________   5)Допомога безробітним: державою виділено 4 млрд. доларів.   6)Громадські роботи: робочі місця за рахунок державних замовлень, безробітні будували дороги, мости, аеродроми, школи, театри, музеї тощо.   7)Грошова допомога людям творчих професій. Роботу від держави отримали письменники, журналісти, художники тощо.   8) Створення Громадянського корпусу: системи лісових таборів для безробітної молоді. Побувало на повному державному забезпеченні 2 млн молодих людей віком до 25 років.   9)Найбільш  успішними були соціальні реформи: у 1935 р. прийнято  Закон про соціальне забезпечення, що передбачав страхування безробітних, вводив систему пенсійного забезпечення, надання допомоги вдовам, сиротам, інвалідам.
Наслідки «Нового курсу»            Реформи «нового курсу» зупинили кризові явища в США.            Значно розширились функції держави,  у тому числі щодо соціальної захищеності громадян.            Позитивний досвід боротьби США з кризою був використаний іншими країнами (зокрема Англією, Францією, країнами Латинської Америки).            Рішучі дії президента Ф.Рузвельта стали  прикладом для наступних поколінь реформаторів.
Другий етап «Нового курсу»(1936-1939 рр.) У 1935-1936 рр. Верховний Суд США відмінив частину законів «Нового курсу» як такі, що не відповідають Конституції. - Реформовано систему оподаткування: підвищено ставки податків на надприбутки, спадщини та дарування. - Закон про справедливі умови праці (1938 р.): регламентував подовження робочого тижня (44 год зі скороченням протягом наступних трьох років до 40 год) і визначав мінімальну заробітну плату (25 центів за годину з подальшим підвищенням впродовж семи років до 40 центів), а також забороняв застосовувати працю дітей.

 

 

ДОДАТОК 2

Закон про відновлення національної економіки

(16.07.1933 р.)

(Витяг)

         Цим визнається, що країна перебуває в стані загального бідування, яке загрожує подальшим широким розповсюдженням безробіття і дезорганізацією промисловості,…підриває життєвий рівень американського народу. Цим оголошується також, що Конгрес буде проводити політику, спрямовану…на оздоровлення промисловості і збереження природних багатств...

      Ст. З (а). Після надходження на ім'я президента відповідних прохань президент може затверджувати кодекси про справедливу (чесну) конкуренцію для певної професії або галузі промисловості: (1) що ці асоціації або групи не ставлять нікому нерівних обмежень при прийнятті своїх членів і що вони дійсно є представниками зазначених у проханні професій; (2) що запропоновані кодекси про справедливу (чесну) конкуренцію не спрямовані на розвиток монополій або… придушення дрібного підприємництва...

        Усі кодекси про справедливу (чесну) конкуренцію,… мають передбачати: (1) що усі, працюючі по найму особи мають право на організацію і на укладення колективних договорів через ними обраних представників і що роботодавці або їх представники не можуть втручатись, здійснювати тиск або іншим чином обмежувати їх спільні дії при обранні ними своїх представників або самоорганізації з метою ведення переговорів про колективну угоду чи вжиття інших заходів взаємодопомоги або захисту; (2) що жодному працюючому або шукачу роботи не буде обумовлено його працю вступом або утриманням від вступу до того чи іншого союзу, організації чи надання допомоги обраному ним за власним бажанням робітничому союзу; (3) що підприємці згідні з максимальною тривалістю робочого дня, мінімальним рівнем оплати за іншими умовами найму, схваленими або зазначеними президентом...

       Маючи на увазі втілення у життя цього закону, президент уповноважується створити надзвичайне федеральне управління громадських робіт, усі повноваження якого будуть здійснюватись федеральним надзвичайним адміністратором громадських робіт...

 

Запитання  до  документа

1. Назвіть причини прийняття Конгресом даного Закону.
2. З якою метою він приймався?
3. Які положення мали містити кодекси про справедливу (чесну) конкуренцію?
4. Який орган створювався з метою втілення у життя даного Закону?

 

 

ДОДАТОК 3

Закон про трудові відносини або Закон Вагнера

(5.07.1935 p.)

(Витяг)

              Цим оголошується, що Сполучені Штати будуть проводити політику, спрямовану на знищення причин, які заважають вільному розвиткові бізнесу, і прагнути усунути ці перепони у випадку їх виникнення, заохочуючи практику і процедуру укладення колективних договорів, а також захищаючи право робітників на повну свободу асоціації, самоорганізації і обрання своїх представників для ведення переговорів про умови найму і праці ...

      Особи, що працюють за наймом, мають право на самоорганізацію, на створення робочих організацій,… на укладення колективних договорів через ними самими обраних представників і на спільні дії з метою ведення переговорів про укладення колективних договорів або з іншими цілями взаємодопомоги або захисту.

       Дії роботодавця будуть розцінюватись як несумісні з практикою трудових взаємовідносин, якщо він:

1) через втручання у дії працюючих у нього за наймом осіб буде чинити перепони їм у реалізації прав, гарантованих цим законом;

2) буде втручатись у їх дії, спрямовані на створення якоїсь робітничої організації або не допускати, щоб вони надавали фінансову або якусь іншу необхідну підтримку такій організації;

3) відмовиться вести переговори про укладення колективного договору з представниками працюючих за наймом осіб...

     Представники, призначені або обрані для ведення переговорів про укладення колективного договору більшістю осіб, від імені яких ведуться ці переговори, вважаються особливими представниками усіх цих осіб при веденні переговорів про укладення колективного договору, про розмір заробітної плати, про тривалість трудового дня і про інші умови праці...

      Кожен, хто намірено буде чинити опір, заважати або перешкоджати будь-якому його агентові або агентствам у виконанні ними своїх обов'язків, спрямованих на реалізацію цього закону, буде оштрафований на суму до п'яти тисяч доларів або ув'язнений на строк більше року, або до нього будуть застосовані обидва види покарань...

       Жодне із положень цього закону не може бути тлумачене як таке, що перешкоджає або обмежує у якійсь мірі право на оголошення страйків...

 

Запитання  до  документа

 

1. З якою метою Конгрес прийняв даний Закон?
2. Які права надавались найманим працівникам?
3. Які дії роботодавців вважались неправомірними?
4. Які покарання передбачались за порушення Закону?

 

 

ДОДАТОК 4

Закон про поліпшення становища у сільському господарстві  (12 травня 1933 р.)

(Витяг)

     Закон про поліпшення тяжкого становища національної економіки через підвищення купівельної спроможності сільського господарства, про проведення впорядкування ліквідації акціонерних земельних банків та проведення інших необхідних заходів.

     Цим засвідчується, що Конгрес проводитиме наведену нижче політику: 1)Встановлювати й підтримувати таке співвідношення між  виробництвом і споживанням сільськогосподарських продуктів і такі умови їхнього продажу, що піднесуть купівельну спроможність (підвищать їх вартість)  сільськогосподарських продуктів стосовно предметів, необхідних фермерові, до купівельної спроможності цих продуктів у базовий період. За найближчий період... вважається довоєнний період із серпня 1909 р. по липень 1924 р.

      Міністр сільського господарства цим уповноважується укладати оптаційні контракти з виробниками бавовни з продажу будь-кому з них такої кількості бавовни,  яка не повинна перевищувати різниці, що існує між кількістю бавовни, що виростили, в поточному та минулому році, в усіх тих випадках, коли цей виробник дасть письмову згоду скоротити виробництво бавовни у 1933 р. порівняно з попереднім роком не менш ніж на 30%... Кожному такому виробникові, що погодився на зменшення продукції, міністр сільського господарства надішле, без права подальшої передачі, оптаційний контракт про продаж зазначеному вище виробникові такої кількості бавовни з запасів, що знаходяться в розпорядженні та під контролем міністра сільського господарства (або виплатить вартість бавовни),  на  яку цей виробник бавовни дав згоду зменшити його виробництво...

 

Запитання до документа

1. З якою метою було прийнято закон про регулювання сільського господарства?
2. Який механізи регулювання сільськогосподарського виробництва пропонував закон? Чи виявився він дієвим?