Розробка уроку з всесвітньої історії на тему «Суспільно-політичне життя. Масові репресії. Конституція 1937 р.»

Про матеріал
Розробка уроку з всесвітньої історії на тему: «Суспільно-політичне життя. Масові репресії. Конституція 1937 р.» Мета:  проаналізувати причини й розкрити суть політичних репресій як основного складника тоталітарного режиму;  охарактеризувати наслідки сталінських репресій для України;  сприяти історичному, критичному осмисленню минулого. Основні терміни і поняття: терор, масові репресії, Сталінська конституція, «український буржуазний націоналізм», показові судові процеси, «трійки», культ особи. Основні дати: 1929 рік – встановлення одноосібної влади Й. Сталіна; 1934 рік – початок масових репресій в УРСР; 1936 (1937) рік – Сталінська конституція СРСР (УРСР). Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Перегляд файлу

Розробка уроку                                                                                                                                            з всесвітньої історії                                                                                                                                на тему:                                                                                                                             «Суспільно-політичне життя. Масові репресії. Конституція 1937 р.»                                                                                             

Мета:

    проаналізувати причини й розкрити суть політичних репресій як основного складника тоталітарного режиму;                                                                                                           

    охарактеризувати наслідки сталінських репресій для України;                                                                                                

    сприяти історичному, критичному осмисленню минулого.                                                                                                                                                          

Основні терміни і поняття: терор, масові репресії, Сталінська конституція, «український буржуазний націоналізм», показові судові процеси, «трійки», культ особи.                                                                                                                                                                    Основні дати:                                                                                                                                  1929 рік – встановлення одноосібної влади Й. Сталіна;                                                                                                                      1934 рік – початок масових репресій в УРСР;                                                                                                                                                                                                         1936 (1937) рік – Сталінська конституція СРСР (УРСР).                                                                                                                                                                                                Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент уроку.                                                                                                               Привітання та налаштування здобувачів освіти на роботу.                                                                                                                                                                                

… Вспоминая это время,                                                                                                                                      Как смерч, как гром, как правды крах,                                                                                                          Я только вижу страх над всеми …                                                                                                                         Оркестры, митинги и страх.                                                                                                                                                                                       Н. Коржавин

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.                                                                                                            Викладач. Сьогодні на уроці ми розглянемо питання:                                                                                                                        1. Що таке репресії?                                                                                                                                                                                                                                                                                      2. Кого піддали в СРСР масовим політичним репресіям?                                                                                                                                                                                                                                             3. Масштаби масових репресій в СРСР і міри покарання репресованих.                                                                                                                                          Питання непрості, вони вимагають серйозного осмислення. І одне з головних, основних питань – чому це сталося?                                                                                                                                                                              Ваше завдання – впродовж уроку визначити причини масових репресій в СРСР, а наприкінці уроку ми спробуємо сформулювати ці причини. На уроці ми працюємо із зошитами, де ви маєте зафіксувати відомості, які допоможуть вам розв’язати цю проблему.                                                                                                                                                                      ІІІ. Актуалізація опорних знань                                                                                                                                  Фронтальне опитування                                                                                                                                                                         1. Хто такі куркулі?                                                                                                                                                                                                                         2. Коли розпочалося розкуркулення в СРСР?                                                                                                     3. Які засоби і методи застосовували для боротьби з куркульством?                                                                                4. Якими були підсумки розкуркулення в СРСР?                                                                                                           5. Назвіть позитивні й негативні моменти колективізації в СРСР.                                                                                                        ІV. Вивчення нового матеріалу.                                                                                                                      Ознаки радянської політичної системи 1930-х рр.                                                                                                                                                     Викладач. Радянська політична система 1930-х рр. мала такі особливості:

  • культ особи Сталіна;                                                                
  • однопартійна система;                                                            
  • усунення політичних супротивників;                                                   
  • масові репресії;                                                                                                    
  • ідеологізація суспільного життя.                                                                                                                                                   

Культ особистості – єдиновладдя Сталіна, надмірне звеличення ролі однієї людини.                                                                                                                                                    Причини формування культу особи Сталіна:                                                                                       

  • породжений особливостями тоталітарної системи;  
  • результат внутрішньопартійної боротьби за владу;                                                             
  • особисті якості Сталіна;                                                                            
  • масові політичні та економічні репресії.

Робота зі схемами

                                                                                                                                                                                                    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування режиму особистої влади Сталіна у 30-ті рр.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Масові репресії. Суспільно-політичне життя.

Репресії, спрямовані на «класово ворожі» стани суспільства

 

Буржуазні фахівці

Непмани – підприємці СРСР у період НЕПу

«Куркулі» - заможні селяни

Репресії – система заходів, які передбачають усунення та знищення політичних ворогів та опонентів.                                                                                                                                                                  Викладач. Найбільш поширеними заходами публічного переслідування опозиції стали масові політичні процеси. Найбільш гучними у цей період були «Шахтинська справа» (1928), процес «Трудової селянської партії» (1929), «Промпартії» (1930), процеси над представниками опозиції всередині ВКП(б). Розглянемо докладніше кожен із цих процесів.                                                                                                                                                                                                                          1-й здобувач освіти. «Шахтинська справа» (1928). Судовий процес, що відбувся в Москві 18 травня – 6 липня 1928 р. Група інженерів і техніків вугільної промисловості необґрунтовано була звинувачена у створенні контрреволюційної шкідницької організації, яка нібито діяла в Шахтинському та інших районах Донбасу.                                                                                                                                   Слідству не вдалося віднайти факти «шкідництва», хоча аварії на шахтах Донбасу дійсно траплялися. Переважно вони були спричинені порушеннями техніки безпеки. У справі проходили 53 особи. 23 підсудних не визнали себе винними, інші активно співпрацювали з прокурором. Вирок був суворим: 11 підсудних були засуджені до розстрілу, причому шістьом з них, які активно співпрацювали зі слідством, було збережено життя, п’ятеро були розстріляні, четверо виправдані, оскільки звинувачення проти них спирались на свідчення абсолютно некомпетентних робітників. Процес дозволив сталінській групі в керівництві ВКП(б) розпочати кампанію переслідування «буржуазних спеців» через втрату довіри до них.                                                                                                                                       2-й здобувач освіти. Процес над «Трудовою селянською партією» (1929). Судовий процес над так званою «контрреволюційною есерівсько-куркульською групою Чаянова-Кондратьєва» також відбувся 1930 року. Обвинуваченим інкримінувався саботаж у галузі сільського господарства та індустріалізації. За нез’ясованих причин публічний фінал процесу не відбувся. «Суд» був закритим, вирок – 8 років позбавлення волі з відбуванням ув’язнення в Суздальському політізоляторі.                                                                                                                                            3-й здобувач освіти. Процес «Промпартії» (1930 р.). Справа «Промпартії» - судовий процес проти неіснуючої організації. 1930 року відбувся відкритий процес у справі «Промпартії», державним обвинувачем на якому було призначено прокурора М. Криленко (розстріляний 1937 року).                                                                                           Обвинувачені переважно походили з так званої «буржуазної інтелігенції» і їх звинуватили у саботажі індустріалізації в СРСР, співпраці з іноземними розвідками, підготовці іноземної військової інтервенції в СРСР.                                                                                                                                               4-здобувач освіти. Процеси над антипартійними групами. Протягом 1933-1934 рр. в лавах ВКП(б) проводили «генеральну чистку». У результаті з лав партії було виключено 18,3 % її членів. По завершенні «чистки» почалася «перевірка партійних документів», під час якої з лав партії було виключено ще 20 тис. осіб.                                                                                                                                                           Викладач. Приводом до початку масових політичних репресій в СРСР стало убивство 18 грудня 1934 р. першого секретаря Ленінградського обкому ВКП(б) Сергія Кірова. Здійснення масових репресій у 30-х роках було покладено на керівництво ОДПУ і НКВС.

Керівники ОДПУ і НКВС у 1928 – 1939 рр.

1926 – 1934 рр.

1934 – 1936 рр.

1936 – 1938 рр.

1938 – 1945 рр.

В. Менжинський,                                                  голова ОГПУ

Г. Ягода,                                                                       нарком внутрішніх справ СРСР

М. Єжов,                                 нарком внутрішніх справ СРСР

Л. Берія,                                            нарком внутрішніх справ СРСР

Наслідки сталінських репресій в СРСР                                                                                                                                                                                                        

1.Зміцнення одноосібної влади. Усунення можливих претендентів на владу.                                                                                                              2. Насадження атмосфери страху. Створення образу ворога.                                                                                                                                            3. Різке послаблення потенціалу фахівців в усіх галузях знань.                                                                                                                                                                                                                                     4. Підрив обороноздатності країни.                                                                                                                                       5. Знищення національної еліти.                                                                                                                                                       6. Падіння темпів розвитку промисловості втричі.                                                                                                                 Сталінська Конституція.                                                                                                                                             Викладач. Конституція СРСР 1936 року (неофіційні назви: «Сталінська конституція», рідше – «Конституція соціалізму, що переміг») – Основний Закон СРСР, прийнятий VІІІ Всесоюзним надзвичайним з’їздом Рад 5 грудня 1936 року, що діяв до 1977 року.                                                                                                                                                  Повідомлення здобувача освіти                                                                                                                                 Конституція проголошувала, що соціалізм в СРСР переміг і здебільшого побудований. Економічною основою проголошувалася планова соціалістична система господарства. Уперше в історії Радянської держави Конституція 1936 року всім громадянам надавала рівні права:                                                                                                                         

  • загальне, рівне і пряме виборче право під час таємного голосування;  
  • право на працю і відпочинок, матеріальне забезпечення в старості і в разі хвороби, право на безкоштовну освіту.

Проголошувалася свобода совісті, слова, друку, зборів і мітингів, а також недоторканість особи і таємниця листування.                                                                                                                                                Земля, її надра, води, ліси, заводи, фабрики, шахти, рудники, залізничний, водний, наземний ї повітряний транспорт, банки, засоби зв’язку оголошувалися загальнонародним надбанням; земля в колгоспах передавалася їм у вічне користування.                                                                                                                                                             У статті 126 Комуністична партія проголошувалася «керівним ядром» державних і громадських організацій. Вищою законодавчою владою в країні оголошувалася двопалатна Верховна Рада СРСР. Уряд країни зберігав свою назву – Рада Народних Комісарів СРСР, але 1946 року воно було перетворено на Раду Міністрів СРСР. Уряд був вищим виконавчим органом, підзвітним Верховній Раді та його Президії.                                                                                                                                                                                                            Викладач. Давайте проаналізуємо основний зміст цієї Конституції.                                                                                                                                                         Конституція 1936 року                                                                                                                                                                  Прийнята VІІІ з’їздом СРСР у грудні 1936 р.                                                                                                                                                                       Основні положення:                                                                                                                                                        

  • зафіксувала побудову соціалізму;
  • вибори стали прямими, рівними, таємними, загальними (насправді вибори носили формальний характер);
  • Верховна Рада – найвищий орган законодавчої влади;
  • скасовувались статті щодо обмежень прав лишенців;
  • зафіксувала створення нових республік (11 республік);
  • задекларувала соціальні і демократичні права трудящих.                                                                                                                                                                     

Соціальний склад населення. Рівень життя.                                                                                                                                                                                  Викладач. Соціально-економічні перетворення в роки перших п’ятирічок суттєво вплинули на соціальний склад населення України. В СРСР (УРСР) сформувалася нова соціальна структура. Структура була їєрархічною, незважаючи на проголошення конституційної рівності.                                                                                            

  • Робочий клас проголошувався основою суспільства. У період з 1926 по 1939 рік його кількість зросла втричі.
  • Індустріалізація суттєво вплинула на структуру робітничого класу і супроводжувалася зростанням міст та кількості міського населення.

Водночас колективізація призвела до значного скорочення сільського населення.                                                                                              

  • 1932 року було запроваджено систему внутрішніх паспортів.
  • Сформувався і став важливим радянський бюрократизм.
  • Була створена нова радянська інтелігенція, яка формувалася за рахунок представників робітників і селян.
  • Найбільш безправним прошарком населення були політичні в’язні. Їх використовували як безкоштовну робочу силу.                                                                                                                                               

Висновок. Індустріалізація та колективізація сільського господарства, культурна революція призвели до кардинальних змін у соціальному складі населення України. А високі темпи індустріалізації і колективізації призвели до сповільненого розвитку виробництва предметів споживання, що супроводжувалося їхнім дефіцитом.                                                                                                          Індустріалізація – це процес створення великого машинного виробництва, насамперед важкої промисловості, з метою перейти від аграрного до індустріального суспільства, забезпечення економічної незалежності країни, зміцнення її обороноздатності.                                                                                                                                               Цілі:                    

  • подолання економічної та технічної відсталості країни;
  • перетворення СРСР на індустріально розвинену країну, досягнення економічної незалежності від решти світу;
  • насичення технікою аграрного сектора;
  • створення потужної аграрної системи.

На селі передбачалось існування трьох типів колективного господарства.

  • Комуни – повне усуспільнення у спільній власності: землі, худоби, інвентаря, житлових споруд.
  • Артілі – в громадське використання передавалися: земля, інвентар, урожай.
  • ТОЗи (СОЗи) – товариства, які обмежувались лише спільним обробітком землі.                                                                                                                      

1929 р. стаття Сталіна «Рік великого перелому», в якій було висунуто гасло ліквідації куркульства як класу та створення колективних господарств.                                                                                                                           «Рух двадцятип'ятитисячників» - з міста на допомогу селу було направлено 25 тис. робітників.                                                                                                                                                                                                                                                                           Підсумки колективізації                                                                                                                                                1. Ліквідовані куркульство і заможне селянство.                                                                                                                       2. Знищено приватний сектор у сільському господарстві.                                                                                                                                                                         3. Відчуження селян від землі і результатів праці.                                                                                                                                                              4. Втрата економічних стимулів до праці в сільському господарстві.                                                                                                    5. Створено систему перекачування фінансових, матеріальних і трудових ресурсів до індустріального сектору економіки.                                                                                                                                                               6. Ліквідовані товарно-грошові відносини в сільському господарстві.                                                                                                                                                            7. Скоротилося виробництво зерна і поголів’я худоби.                                                                                                                                                8. Уповільнення темпів зростання сільськогосподарського виробництва і постійне загострення продовольчої проблеми в країні.                                                                                                                  9. Знищення найбільш продуктивного прошарку представників сільського господарства.                                                                                                                   Тоталітаризм у соціальній сфері                                                                                                                                                                1. Обмежена свобода пересування колгоспників (немає паспортів)                                                                                                                          2. Запровадження паспортів 1932 року.                                                                                                                            3. Обмежено право на вибір і зміну місця роботи.                                                                                                                                                                        4. Просування службовими сходами можливе за умови членства у лавах ВКП(б).                                                                                        V. Закріплення нових знань і вмінь                                                                                                                                                                         Бесіда                                                                                                                                                         1. Чому саме 1930-ті роки стали початком масових репресій? Із якою метою їх проводили?                                                                                                                                                2. Чи можемо ми стверджувати, що права, задекларовані в Конституції 1936 року, не застосовували насправді? Обґрунтуйте свою думку.                                                                                                             3. Охарактеризуйте основні зміни в соціальному складі населення України.                                                                                                          4. У чому полягала особливість соціальної структури радянського суспільства в 30-х роках?                                                                                                                                                                                  VІ. Підбиття підсумків уроку                                                                                                                                                                                                                          Викладач. Сталінська модернізація суттєво вплинула на суспільно-політичне життя республіки. Змінилася соціальна структура населення, зросла кількість пролетаріату, сформувалася соціалістична інтелігенція.                                                                                                 У результаті репресій утвердилася необмежена влада Й. Сталіна.                                                                                                                                      VІІ. Домашнє завдання                                                                                                                                1. Опрацювати відповідний параграф підручника.                                                                                                         2. Створити ментальну карту до теми уроку.                                                                                                         3. Створити кросворд до теми уроку. Ключові слова по горизонталі – МАСОВІ РЕПРЕСІЇ.                                                                                                                                                                         4. Підготувати реферат на тему: «Українська культура в 1930-х роки».                                                                                    

docx
Додано
3 березня
Переглядів
84
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку